РЕФЕРАТ
«Вступ до фаху»
на тему:
Моя бачення майбутньої професії – бухгалтер
План
Вступ
Моя особиста думка про проходження практики.
Чим обумовлено ваш вибір спеціальності.
Яким дисциплінам, що вивчаються в коледжі ви віддаєте перевагу для свого
формування як спеціаліста та громадянина, для формування особистості.
Що ви знаєте про свою. майбутню спеціальність.
Які якості по-вашому повинен мати сучасний спеціаліст.
Де ви маєте намір працювати після закінчення коледжу.
Висновок.
Вступ
Будь-яка діяльність потребує використання засобів праці, тому суб’єкт
господарювання без основних засобів – явище рідкісне, майже екзотичне.
Абсолютна більшість підприємств і багато приватних підприємців вважають
за краще мати власні основні засоби. При цьому одні задовольняються
необхідним, мінімумом, інші прагнуть, постійно поповнювати та обновляти
їх склад. Виробничі та офісні будівлі, престижні автомобілі, сучасне
виробниче обладнання – свідчення успішності підприємства/предмет
гордості його власників і… невичерпне джерело бухгалтерсько-податкових
запитань. Втім, склад основних засобів є лише одним із багатьох
факторів, що впливають на облік.
Нині аудит є невід’ємною частиною фінансового життя країни. Це
своєрідний інструмент фінансового контролю шляхом проведення незалежної
перевірки бухгалтерської та фінансової звітності.
Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби
аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ
визначено Порядком № 1777. Правові основи проведення державного аудиту
було закріплено Законом України від 15.12.2005 p. № 3202-IV, яким
внесено поправки до ст.363 ПСУ, зокрема, додано пункти щодо державного
аудиту.
В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою
функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами,
знаряддям контролю за раціональним і економічним використання ресурсів з
метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків
перед державою.
Стаття 363 ГКУ (витяг)
3. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового
контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо
законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і
майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського
обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи
внутрішнього контролю.
4. Державний фінансовий аудит здійснюється рахунковою палатою та
органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до законів.
5. Аудит та державний фінансовий аудит можуть проводитися за
ініціативою, суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених
законом (обов’язковий аудит).
Аналогічні зміни внесено й до Закону № 2939. Сама ідея проведення
органами контрольно-ревізійної служби замість ревізій аудиту на підставі
аналізу та моніторингу, попереднього вивчення діяльності бюджетних
установ, безумовно, прогресивна. Функції такого аудиту є ширшими та
кориснішими для бюджетної установи і включають:
? дослідження системи внутрішнього фінансового контролю, зокрема якості
його організації;
? підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення
виявлених недоліків і порушень за результатами проведення моніторингу її
фінансової звітності або перевірки;
? відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і
порушень, виявлених за результатами моніторингу її фінансової звітності
або перевірки;
? надання висновку про рівень достовірності фінансової звітності
бюджетної установи, ступінь дотримання її посадовими особами
законодавства з фінансових питань та повноту врахування пропозицій,
внесених під час проведення фінансово-господарського аудиту.
Отже, державний аудит, на відміну від інспектування (ревізії), має не
стільки контрольні та фіскальні функції, скільки функції аналізу й
обов’язкових рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку, порядку
використання бюджетних коштів.
1. Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємств
базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових
ресурсів, а також робочого часу у процесі виробництва.
Головне завдання кожного підприємства – випуск продукції, торгівля
товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основним завданням
бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва
продукції, придбаних товарів, їх реалізації, придбаних товарів, аналіз і
контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням,
визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.
На даний час я є студенткою нашого коледжу і пишаюся цим. Після
закінчення школи переді мною, як і перед кожною людиною постає зробити
дуже важливий вибір в цілому житті: яку спеціальність обрати? Куди
поступити? Чи взагалі потрібна мені спеціальність, мені і так дуже
добре. Але так як я живу у ХХІ ст. і являюся тією людиною яка
задумується над своїм подальшим життям, яка бажає являється гідною і
чесною дитиною своїх батьків. Після тривалого роздумування і зустрічами
з консультантами, як вирішила стати бухгалтером. Але чому саме
бухгалтер? Бухгалтер, тому що це більш універсальніша спеціальність ніж
фінансист, банкір, економіст, менеджмент. А оскільки мій батько є
директором комунального підприємства «Маєток Святого Миколая», і так як
йому дуже важко знайти хорошого і відповідального бухгалтера, я вибрала
дану спеціальність, а ще мені вона дуже подобається і я після закінчення
коледжу буду мати вільну вакансію на посаду бухгалтера, а там подивимось
може ще й головного. Коли звичайно наберусь досвіду. Але перш за все
буду до учуватись для здобуття вищої освіти.
2. На мою думку професія бухгалтера є дуже відповідальною, тому я
вважаю, що сучасний бухгалтер повинне дотримуватись таких вимог.
Перша вимога – раціональність та економічність побудови бухгалтерського
обліку. “Раціонально організований і добре поставлений облік — v основа
правильного ведення господарства. Для виконання вимог бухгалтерського
обліку облікові 1 працівники мають бути добре обізнані у своїй справі,
набуваючи для цього необхідні теоретичні та практичні знання й постійно
підвищуючи кваліфікацію.
Облікові працівники мають бути вимогливими до себе, до якості своєї
роботи, постійно здійснювати самоконтроль, перевіряти свою роботу. Без
цього не можливо додержуватися вимог своєчасності, точності та ясності
обліку, вимог виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із
застосуванням міжнародних стандартів та впровадження національних
стандартів.
Друга вимога — ясність і зрозумілість обліку.
Третя вимога – простота, чіткість, точність і повнота поточних і звітних
даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності,
усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і
посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю;
надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про
доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за
звітний період (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку
3 “Звіт про фінансові результати” № 87 від 31 березня 1999 p.).
Четверта вимога – дійовість і достовірність поточних і звітних даних
згідно з Положенням (стандартом) “Виправлення помилок і зміни у
фінансових звітах”, схваленим Методологічною радою з бухгалтерського
обліку при Міністерстві фінансів України.
Помилки, породжувані неуважним ставленням працівників бухгалтерського
обліку до своїх обов’язків, призводять до заплутування облікових даних,
а це створює можливість для зловживань та крадіжок власності
підприємства.
П’ята вимога — порівнювання звітних даних останнього періоду з даними за
минулі звітні періоди, планами, прогнозами, даними бізнес-планів
підприємства. При цьому необхідна єдина оцінка об’єктів, єдність
показників за об’єктами обліку та фінансової звітності тощо.
3. У Коломийському економіко-правовому коледжу, де на даний час я
навчаюся, викладається багато інтересних дисциплін, але так як я вчуся
на бухгалтера, то для мене є важливими дуже багато дисциплін, які
вивчаючи допоможуть моєму формуванні як людини так і спеціаліста. Отже,
це такі предмети:
Політекономія
Макроекономіка
Мікроекономіка
Фінанси
Політологія
РПС
Кожен з цих предметів відіграє важливу роль у пізнанні обраної
спеціальності, допоможе моєму формуванні як фахівця, і людини.
Однозначно, кожен з них дасть необхідні знання, важливу інформацію, та
застосування їх на практиці.
Отже, політекономія – це сфера розумової діяльності людини, функція якої
є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи
розвитку реальної економічної дійсності. Предметом політекономії є
економічні відносини людей, в їх єдності та взаємодії з продуктивними
силами та політичними ідеологічними та соціальними інститутами
суспільства.
Тоді як політекономія вивчає закони функціонування розвитку економічних
систем, то макроекономіка – це наука, яка досліджує умови чинників, та
результати функціонування національної економіки як єдиного цілого, вона
вивчає причини циклічних коливань і взаємозв’язок динаміки, обсягів
виробництва рівня інфляції та безробіття.
Також я повинна знати про предмет – фінанси. Фінанси – це сукупність
грошових відносин організованих державою в процесі яких здійснюється
формування і використання загальнодержавних коштів, для здійснення
економічних, політичних та соціальних завдань.
Розміщення продуктивних сил – динамічний стан, що характеризує поділ
продуктивних сил на території згідно з природними, соціальними та
економічними умовами окремих регіонів.
Отже, теоретичні та практичні знання цих та багато інших предметів,
стануть фундаментальною основною у становленні мною перш за все людиною
та освіченим спеціалістом.
4. Після закінчення коледжу, я як освічена людина буду продовжувати
навчання, але скоріш всього на заочній формі навчання тому, що після
закінчення коледжу я влаштуюся на роботу. Як я вже писала у першому
питанні, мій батько є директором комунального підприємства «Маєток
Святого Миколая» засноване на власності відповідної територіальної
громади. Мій батько зіткнувся з проблемою, більшості підприємців,
директорів та інших посадових осіб, такою як: влаштування на роботу
професійного й відповідального бухгалтера, зі знання персонального
комп’ютера. Хоча на сьогоднішній день дуже багато навчальних закладів
випускають хороших спеціалістів, але чомусь коли потрібно, їх так важко
знайти. Тому після закінчення коледжу, якщо все буде добре, я буду мати
роботу. Якщо ж щось зміниться то завжди буде потрібний хороший
спеціаліст після закінчення коледжу я планую ним стати.
5. Перехід України до ринкових відносин привів до відповідної зміни
концепції бухгалтерського обліку, понять і принципів обліку. Одночасно
бухгалтерський облік як наука перебуває на стадії розвитку, і визначення
не тільки нової концепції та методології обліку, а й теоретичних загал
його побудови.
Бухгалтерський облік як будь-яка наука має визначену мету, завдання,
принципи, предмет, об’єкт, методи дослідження методологію та
інформаційну базу.
O
ae
V
A
Oe
&
a$ Oe
ae
Принцип (від лат. principatus – першість, верховенство) – вихідне
положення будь якого вчення, теорії, науки тощо [5, т. 2, с 236].
Існують різні підходи до тлумачення поняття «принцип» – його визначають
як закон, аксіому, постулат (Міжнародний словник або як закон, правило,
що основою поведінки, діяльності (оксфордський словник).
Принципи бухгалтерського обліку досліджуванні багато вітчизняних та
російських авторів, зокрема Б. Валуев, С. Голов, Г. Кірейцев, М.
Кужельний, А. Кузьмінський, В. Сопко, Н. Ткаченко. Багато хто з них
вважають, що визначені у Законі принципи бухгалтерського обліку не
зовсім відповідають цьому поняттю, а деякі автори пропонують власний
набір принципів. Зокрема М. Кужельний пропонує визначати принципи
повсюдності, всезагальності, регламентованості, цілеспрямованості [7, с
24-26]; Б. Валуєв до принципів управлінського обліку відносить принципі
підпорядкованості логіці організаційної структурі: підприємства,
адекватності бухгалтерських інформаційних моделей складу об’єктів
обліку, ущільнення інформації (з підвищенням рівня управління) [4. с.
25-27]; В. Сопко поряд з іншими принципами пропонує принципи
доказовості, індивідуалізації та персоніфікації, рахунку [3, с 54-55] М.
Кутер, О. Петру к пропонують надати статус принципів елементам методу
бухгалтерського обліку. Поділяючи думку про те, що потрібно окремо
визначати якісні характеристики фінансовий звітів, а перелік принципів
уточнювати, вважаємо за необхідне передусім виходити із принципів,
визначених у законодавстві, з подальшим їх уточненням.
З розвитком науки розвиваються і уточнюються її принципи. Л.Бернстайн,
зокрема, зазначав, що принципи бухгалтерського обліку перебувають у
процесі розробки і зазнають постійних нововведень, модифікації та змін і
що зміни здійснюються «згідно з розвитком і потребами ділових кіл
суспільства» [8, с 47].
М. Білуха зазначає, що принципи «на відміну від законів об’єктивно у
природі не існують. Принципи можуть виступати у формі постулатів, тобто
попередніх принципів…» [10, с 15-16]. Про це йдеться також у книзі Е.
Хендриксена і М. Ван Бреди: «не досягнуто згоди, як принципи
співвідносяться з постулатами» [2, с 75], в бухгалтерському обліку
«загальні положення часто іменують постулатами, відштовхуючись від них,
теоретики сподіваються вивести бухгалтерські принципи» [2, с 20]. С.
Гілман розмежовував правила, які можуть бути створені, і «принципи», які
створити не можна [2, с 67] .
Метод бухгалтерського обліку — це сукупність способів і ‘ прийомів, за
допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в
обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких:
1) документація;
2) інвентаризація;
3) рахунки;
4) подвійний запис;
5) оцінка;
6) калькуляція;
7) баланс;
8) звітність.
Практичне використання кожного з них обумовлене відповідними
положеннями, інструкціями, вказівками, розробленими і затвердженими
державними органами.
Зупинимося на їхній характеристиці.
Документація являє собою відображення господарських операцій у
визначених носіях інформації – на паперових бланках або технічних носіях
(магнітних стрічках, магнітних дисках, перфострічках, дискетах); це
письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає
юридичної сили даним бухгалтерського обліку.
Інвентаризація – це спосіб перевірки в натурі наявності
товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування,
зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і
порівняння з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація – це спосіб
бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує
відповідність облікових даних їх фактичній наявності.
Рахунки (бухгалтерські) — призначені для обліку наявності і руху
господарських засобів, коштів та їх джерел.
Подвійний запис. Уперше сутність подвійного запису було розкрито й
логічно обґрунтовано в праці італійського математика Луки Пачолі,
надрукованій 1494 р. під назвою “Трактат про рахунки і записи”. Звідси
поняття “подвійна італійська бухгалтерія”. Пачолі називають батьком
системи подвійної бухгалтерії. Першу друковану працю з бухгалтерії було
невдовзі видано іншими мовами, тож вона породила чимало наслідувачів у
Німеччині, Франції, Англії. Одну з таких робіт було перекладено
російською мовою за правління Петра Першого.
Система подвійного запису, вихідні позиції якої було викладено Пачолі,
витримала іспит часом і ось уже понад 500 років використовується (в тих
чи інших варіантах) всюди, де необхідний систематичний облік
господарської діяльності.
Подвійний запис – це принцип тотожного відображення господарських
операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту
кореспондуючих рахунків.
Визначення предмета бухгалтерського обліку чи не найбільше зазнало змін
і різних підходів [14, с 14]. Деякі науковців, зокрема М. Кужельний, А.
Кузьмінський, Л. Сук та ін., ототожнюють предмет і об’єкт
бухгалтерського обліку. Однак методологією наукових досліджень прийнято
об’єктом пізнання називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність
дослідника, а предметом пізнання – досліджувані з певною метою
властивості, ставлення до об’єкта, як зазначає М. Білуха [15, с 35].
Розвиток бухгалтерської науки привів до більш чіткого визначення її
предмета, яке відповідає такому підходу. Г. Кірейцев вважає, що з
поняттям предмета бухгалтерського обліку пов’язана його мета, а з
поняттям об’єктів – завдання [14, с 15]. В. Швець зазначає, що об’єкт і
предмет як основні наукові категорії пов’язані як поняття, явище та його
властивість чи ознака.
Виходячи з цього можна дійти висновку, що у визначенні предмета
бухгалтерського обліку науковці ще повинні дійти єдиної думки, проте
таке визначення повинно виходити з того, що предмет і об’єкт науки не р,
поняттями абсолютно тотожними.
Предмет бухгалтерського обліку
Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу
розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції),
що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення.
Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення — тобто
виробництво, розподіл, обіг та споживання. Так, на цукровому заводі
предметом бухгалтерського обліку є процес виробництва, реалізації цукру
тощо; на машинобудівельному підприємстві — процес виробництва машин,
обладнання тощо та їх відтворення.
Що стосується визначення об’єктів обліку то думка науковців більш
одностайна. Об’єктами бухгалтерського обліку більшість авторів вважають
господарські засоби підприємства – активи (оборотні й необоротні),
джерела утворення господарських засобів (власні й залучені) – власний
капітал і зобов’язання, господарські процеси.
Об’єкти бухгалтерського обліку.
Об’єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й
джерела господарських засобів.
Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні
господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:
1. Необоротні активи.
2. Оборотні активи.
3. Витрати майбутніх періодів.
До складу об’єктів бухгалтерського обліку відносяться:
• активи (господарські засоби);
• власний капітал і зобов’язання (джерела утворення господарських
засобів);
• господарські процеси;
• витрати;
• доходи;
• фінансові результати.
При цьому буде враховано всі складові фінансових звітів і всі об’єкти,
які дійсно є об’єктом вивчення й визначення в бухгалтерському обліку, а
завдяки господарським процесам самі об’єкти і господарська діяльність
підприємства будуть розглядатися та відображуватися в динаміці.
Насправді розрахункові операції є важливою складовою бухгалтерського
обліку, а для їх ведення в бухгалтеріях нерідко формують окремі
підрозділи, для їх відображення існують окремі регістри бухгалтерського
обліку. Тобто розрахунки є об’єктом бухгалтерського обліку, проте їх
зазвичай не визначають окремо як один із об’єктів, щоб уникнути перетину
множин об’єктів, оскільки розрахунки безпосередньо пов’язані з уже
існуючими об’єктами.
6. Перший тиждень навчального року пройшов дуже цікаво, під назвою
«Вступ до фаху». Цікавий, тому що весь тиждень нам розповідали про самі
основні ази обраної спеціальності, ходили на екскурсію в банк, різні
підприємства де нас ознайомлювали з роботою бухгалтера.
Я дізналася, що з дипломом бухгалтера, можна працювати в банку не лише
на посаді бухгалтера, а ще на декількох інших, тому що бухгалтер це
універсальна спеціальність, яка містить у собі знання економічних
дисциплін, як економіста, фінансиста, банкіра. Дізналася, що професія
бухгалтера є дуже відповідальною і серйозною.
Після проведеного навчального тижня я стала по-іншому дивитись на обрану
спеціальність. Вступ до фаху дав змогу подивитись на справжню роботу
бухгалтера, яка заключається в правильному та грамотному веденні
бухгалтерії.
Висновок
Написаним рефератом я розкрила тему та суть реферату, дала обґрунтовані
відповіді на пункти плану. А ще крім розкриття теми я дізналася багато
цікавого про обрану професію її головне завдання. Метод виконання
роботи, принципи та об’єкти.
Саме вступ до фаху дав мені можливість побачити по-іншому на обрану
професію. Змінив моє бачення спеціальності. Я стала більш серйозніше
задумуватися над подальшим життям, ставити перед собою мету і безупинно
іти до неї.
Використана література
1. Нидлз Б., Андерсон X., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета /
Пер. с англ.; Под ред. Я.В. Соколова. – М, 2003. – 496 с.
2. Хендриксен Е.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета / Пер. с
англ.; Под ред. Я.В. Соколова. – М., 2000. – 576 с.
3. Сопко В.В., Сопко О.В. Бухгалтерський облік: основи теорії та
концептуальні засади побудови. -К., 2002. – 231 с
4. Валуев Б.И. Теория бухгалтерского учета: Учеб. пособие. — Одесса,
2002. – 272 с.
5. Український радянський енциклопедичний словник: У 3-х т. – Т. 2. –
К., 1987.
6. Бриттон Э., Ватерстон К. Вводный курс по бухгалтерскому учету, аудиту
и анализу / Пер. с англ. И.А. Смирновой; Под ред. проф. Я.В. Соколова.
-М., 1998. – 328 с.
7. Кужельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К., 2001.
– 334 с.
8. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности. Теория, практика и
интерпретация / Пер. с англ.; Под ред. Я.В. Соколова. – М., 1996. – 624
с.
9. Кутер М.И. Теория бухгалтерского учеіа М., 2003. – 640 с.
10. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку. -К., 2000.-485 с.
11. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку Підручник. – К., 2006. –
525с.
12. Кузьміпськті A.M., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку:
Підручник. – К., 1999. – 288 с.
13. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основ? фінансового обліку / Пер. з
англ. О. Мінін, О. Ткач. -К., 1999. -943 с.
PAGE
PAGE
PAGE 15
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
