РЕФЕРАТ

на тему:

“Моє бачення майбутньої професії”

(бухгалтерський облік і аудит)

Щоб стати бухгалтером, потрібно не тільки добре рахувати, але й вільно
орієнтуватися у різноманітних змінах, які відбуваються в обліку та
звітності в Україні. Тільки тоді можна говорити, що людина є справжнім
бухгалтером-спеціалістом, коли вона орієнтується як в деталях, так і в
загальних процесах, які відбуваються в бухгалтерському обліку на різних
рівнях його проведення.

Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських
структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних
зв’язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю як
складових частин економічної інформації, необхідної для управління на
всіх рівнях.

Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про
здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про
фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є
дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність.
Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки
для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою
одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення
результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.

Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість
користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки
працівники управління, безпосередньо пов’язані з підприємництвом, а й
зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес:
банки — при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники — при
укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей;
інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність
вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний
інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і
фінансових служб, органів державної статистики й управління.

Підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в управлінні господарською
діяльністю, німецький вчений-економіст І. Ф. Шерр ще наприкінці XIX
століття писав, що «Бухгалтерський облік — непогрішний суддя минулого,
необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кожного
підприємства»*.

У цьому зв’язку важливе значення набуває вивчення теоретичних основ,
тобто змісту основних категорій і принципів організації бухгалтерського
обліку, знання яких є невід’ємною умовою для чіткого розуміння питань
практики бухгалтерського обліку.

Теорія бухгалтерського обліку є наукою про завдання, предмет, метод,
техніку, форми й організацію бухгалтерського обліку.

Основні завдання теорії бухгалтерського обліку полягають у розробленні
загальних методологічних основ організації бухгалтерського обліку на
підприємствах, в організаціях і установах; науковому узагальненні
сучасної практики організації обліку і контролю; удосконаленні діючих і
створенні нових прогресивних способів облікової реєстрації і форм
організації бухгалтерського обліку.

Разом з галузевими курсами, в яких висвітлюються особливості організації
обліку в окремих ланках народного господарства (промисловість, сільське
господарство, будівництво, торгівля тощо), теорія бухгалтерського обліку
розкриває економічну сутність фактів господарської діяльності, зміст і
взаємозв’язок між економічними і юридичними категоріями, за допомогою
яких ці факти пізнаються.

Економічний бік бухгалтерського обліку дає можливість розкрити
ефективність господарських процесів, юридичний — законність і
доцільність їх здійснення. Таким чином, бухгалтерський облік встановлює
взаємозв’язок між економікою і правом у процесі господарської
діяльності.

Бухгалтерський облік (практичну діяльність) можна визначити як
організований цілеспрямований процес одержання і передавання інформації
про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання
інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Отже, бухгалтерський облік має як науковий (теоретичний), так і
практичний (прикладний) бік.

З погляду теорії облік має зміст і форму. Зміст охоплює те загальне, що
є за будь-якої організації обліку, зокрема вивчення предмета, методу,
техніки, форм і організації бухгалтерського обліку (те, що становить
зміст теорії бухгалтерського обліку). До форми належать особливості
практичної реалізації методу бухгалтерського обліку в окремих галузях
народного господарства, виходячи із специфіки їхньої діяльності.

Наука про бухгалтерський облік, розробляючи властиву їй систему
конкретних способів відображення фактів господарської діяльності
підприємств і організацій, ґрунтується на діалектичному методі та
економічній теорії. Використання наукових принципів Забезпечує
економічно, обґрунтовану методологію відображення обліковуваних об’єктів
залежно від їхньої ролі у господарських процесах і вимог управління
діяльністю підприємств.

Критерієм наукового рівня обліку є його дієвість, тобто здатність
своєчасно надавати вичерпну інформацію, необхідну для управління,
контролю й аналізу. При цьому показники обліку повинні забезпечувати
інформацію не тільки для внутрішнього управління, а й для зовнішніх
споживачів (податкових і фінансових органів, банків, інвесторів, ділових
партнерів тощо).

За своїм змістом бухгалтерський облік тісно пов’язаний з плануванням,
економічним аналізом, аудитом, ревізією, правом. Так, за даними
бухгалтерського обліку здійснюється контроль за виконанням планових
завдань за звітний період і забезпечується інформація для планування і
прогнозування розвитку господарства. Економічний аналіз ґрунтується на
показниках плану і бухгалтерського обліку, вивчає причини відхилень від
плану, виявляє резерви підвищення ефективності господарської діяльності.
Відображаючи господарські процеси, бухгалтерський облік контролює
дотримання законодавчих актів, юридичних норм, що регулюють господарські
взаємовідносини. Для контролю за розвитком економіки країни показники
обліку широко використовуються для статистичних узагальнень.

Впровадження сучасної обчислювальної техніки ставить нові проблеми перед
теорією і практикою бухгалтерського обліку (використання математичного
програмування, моделювання .господарських процесів тощо).

Перехід України до ринкової економіки, розвиток міжнародних економічних
зв’язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку відповідно до
вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для
забезпечення переходу від діючої системи бухгалтерського обліку до
системи, орієнтованої на, ринкові умови господарювання, підвищенню
ефективності облікової інформації сприяє прийняття національного Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, .зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, Закону України «Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відповідних
положень (стандартів) з бухгалтерського обліку.

В той же час за міжнародною практикою розрізняють:

1. Фінансовий облік — комплексний синтетичний облік
господарсько-фінансової діяльності підприємства, який в цілому
характеризує фінансовий стан і прибутковість підприємства відповідно до
вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку. Фінансові
результати визначаються співставленням доходів із витратами без
калькулювання фактичної собівартості випущеної і реалізованої продукції.
За його даними складається бухгалтерська звітність, яка оприлюднюється і
використовується зовнішніми користувачами облікової інформації, а
тому фінансовий облік називається зовнішнім обліком. Ведення фінансового
обліку для підприємств є обов’язковим, його основні параметри
регламентуються державою.

2. Управлінський облік — сукупність правил та процедур, що забезпечують
підготовку та надання інформації для планування, контролю і прийняття
рішень на різних рівнях управління підприємством. Він є системою
відображення внутрішньої інформації для потреб підприємства, його
ведення не обов’язкове, а параметри, напрямок і глибина регламентуються
підприємством. Інформація управлінського обліку, як правило,
конфіденційна і використовується самими суб’єктами господарювання для
досягнення конкретних господарських цілей:

1) визначення дохідності, рентабельності окремих виробничих підрозділів,
окремих видів продукиїі;

2) розрахунку очікуваних доходів від того чи іншого заходу
(купівлі-продажу майна, здійснення інвестицій тощо);

3) вивчення перспектив випуску нових видів продукції, освоєння. нових
виробництв;

4) складання прогнозу про фінансовий стан підприємства на перспективу.

Обидві системи обліку при певній автономності тісно пов’язані між собою:
будуються на єдиній інформаційній базі, окремі показники управлінського
обліку входять в систему фінансового обліку.

В Україні за згаданим Законом поряд із бухгалтерським обліком виділено
внутрішньогосподарський (управлінський) облік, яким є система обробки та
підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх
користувачів у процесі управління підприємством.

Тому бухгалтерський облік в Україні часто називають бухгалтерським
фінансовим обліком.

Поряд з тим, на Україні формується система податкового обліку —
відображення господарської і фінансової діяльності підприємств для
отримання показників, що використовуються в податковій системі.
Податковий облік включає елементи бухгалтерського та управлінського
обліку.

Особливо важливо йти в ногу з часом після реформування бухгалтерського
обліку. Система бухгалтерського обліку в банках України, що діяла до
1997 p., сформувалась у межах колишнього СРСР. Її функціонування було
зумовлене потребами централізованого управління економікою. Головна мета
бухгалтерського обліку полягала в забезпеченні збереження соціалістичної
власності та кої ітролі за виконанням Державного плану (бюджетного,
кредитного, касового та ін.). Інформація, яка відображалася в
бухгалтерському обліку і звітності, передусім призначалась для
міністерств та відомств і використовувалась ними для управління галуззю
та економікою в цілому і розрахунку податкових платежів. Зовсім не
застосовувалась практика складання і надання фінансової звітності для
зовнішніх користувачів. У цьому не було потреби, оскільки
зовнішньоекономічна діяльність становила монополію держави.

Розробка методології і правил ведення обліку та звітності в колишньому
СРСР покладалась на Міністерство фінансів, яке жорстко регламентувало
організацію бухгалтерського процесу і здійснення всіх бухгалтерських
процедур.

Правила організації й ведення обліку та звітності для банків
регламентував Держбанк СРСР. Базуючись на загальних принципах обліку,
запропонованих Мінфіном, Держбанк розробляв номенклатуру статей балансу
(план рахунків), правила виконання, обліку та контролю всіх банківських
операцій. Це дозволяло контролювати кожний крок діяльності банківських
установ. Отже, Держбанк СРСР був єдиним емісійним, касовим і
розрахунковим центром.

Функції банків як фінансових посередників були обмеженими. Через банки
здійснювався розподіл коштів між бюджетом і підприємствами та
організаціями у межах виконання Державного плану. Кредитні ресурси
використовувались як планове джерело формування обігових коштів
підприємств. Банківські установи виконували операції з фінансування
капітальних вкладень, касового виконання бюджету, виходячи з
затверджених лімітів (контрольних цифр), а не з наявності кредитних
ресурсів. За таких умов бухгалтерський облік використовувався як
важливий інструмент управління централізованою плановою економікою, а за
своїми функціями і методами роботи наближувався до управлінського. Отже,
така система бухгалтерського обліку не давала змоги отримати об’єктивну
інформацію щодо результатів діяльності та фінансового стану суб’єкта
господарської діяльності (суми активів, зобов’язань, власного капіталу),
у тому числі й банків.

Після проголошення в 1991 p. Україною незалежності прерогативу
встановлення правил ведення обліку і звітності для банків передано
Національному банку України (НБУ). Період становлення НБУ як
центрального банку характеризувався повним відтворенням підходів і засад
соціалістичної системи господарювання. Бухгалтерський облік розглядався
тільки як рахівництво, тобто як реєстрація всіх проведених банком
операцій і відображення в бухгалтерських формах (регістрах) облікових
даних щодо цих операцій. Роль бухгалтерського обліку, як і раніше,
недооцінювалась. Систематизація облікових даних у бухгалтерській
звітності здійснювалась за старими принципами, оскільки форма і зміст
бухгалтерської звітності — бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та
витрати, звіт про розподіл прибутку та ін.— будь-яких суттєвих змін не
зазнали.

Основою удосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня
економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку, оскільки в
сучасних умовах правильно і раціонально організувати облікові роботи в
господарстві можуть тільки спеціалісти, які знають як методологію і
техніку обліку, так і економіку виробництва. Вони повинні володіти
певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування,
економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні засоби
обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації.

Я бачу свою майбутню професію потрібною, точною, відповідальною та
цікавою. Для того, щоб стати хорошим бухгалтером потрібно мати не тільки
бажання, але і знання. Тому на даний час найважливішим для мене і моїх
друзів завданням є успішно готуватися до своєї майбутньої професії,
особливо дбайливо і наполегливо працювати над дисциплінами, які в першу
чергу потрібно засвоїти сучасним спеціалістам бухгалтерського обліку:
основи бухгалтерського обліку та звітності, вища математика,
використання ЕОМ, основи статистики тощо. Окрім згаданих предметів
потрібно памятати і про інші дисципліни, які формують не тільки
професіонала у тій чи іншій галузі, але й загальноосвічену та обізнану
сучасну людину. Бо справжній майстер і фахівець своєї справи – це не
вузькоспеціалізований знавець, а широкоерудований інтелігент, яких в
Україні не так вже й багато.

Використана література

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів
вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб.
– Житомир, ЖТІ, 2000. – 640 с.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні.
Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ,
ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.

Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ.
О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1999. — 943 с.

Кузмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку :
Підручник. – К.: Все про бухгалтерський облік, 1999. – 288 с.

Партин Г.О. Бухгалтерський облік : основи теорії та практики : Навч.
посібник. – К.: Т-во “Знання”. КОО,2000, 245 с.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи