Реферат на тему:

Методика і організація аудиту пасивів підприємства

План

1. Аудит кредиторської заборгованості

2. Аудит кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками
та підрядниками

3. Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків і претензіями

4. Аудит обліку за розрахунками з оплати праці

1. Аудит кредиторської заборгованості

Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства мають позикові
кошти, у тому числі й кредиторська заборгованість. Тому аудитору
необхідно також вивчати, перевіряти поряд з дебіторською заборгованістю
і кредиторську, її склад, структуру.

Кредиторська заборгованість — це найвагоміша частина зобов’язань
підприємства, до яких включаються довгострокові і поточні зобов’язання.

Під час перевірки кредиторської заборгованості мають бути розв’язані
такі завдання:

— вивчення реальності кредиторської заборгованості — як довгострокової,
так і поточної;

— установлення причин і строків утворення заборгованості;

— перевірка наявності простроченої кредиторської заборгованості;

— вивчення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позивної
давності;

— з’ясування правильності списання заборгованості, строк позовної
давності якої минув, перевірка достовірності відображення за
відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості;

— перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості та
оформлення і відображення в обліку заборгованості за одержаними
авансами.

У джерелами інформації для перевірки кредиторської заборгованості є:
договори поставки продукції (робіт, послуг), акти звіряння розрахунків,
протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків,
векселі, копії платіжних документів, книга купівлі, книга продажу,
облікові регістри (відомості, журнали, машинограми), Головна книга,
звітність, а також первинні документи й облікові регістри з обліку
розрахунків із постачальниками, різними кредиторами, розрахунки за
претензіями, з відшкодування матеріального збитку.

Аудит кредиторської заборгованості проводиться в кілька етапів.
Необхідно встановити, чи не була відображена в балансі заборгованість
прострочена? Це здійснюється зіставленням термінів розрахунків, які
вказані в договорах, рахунках-фактурах. Перевіряється кредиторська
заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності.

Установлюється наявність кредиторської заборгованості з простроченим
терміном позову та перевіряється її списання. Для підтвердження
реальності кредиторської заборгованості аудитор може розіслати листи
кредиторам для підтвердження залишку. Надходження і перерахування коштів
перевіряється за даними журналу № 1. У такий же спосіб виявляється
наявність заборгованості з простроченим трирічним терміном давності і
перевіряється правильність її списання.

2. Аудит кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками
та підрядниками

Перш ніж досліджувати кредиторську заборгованість необхідно перевірити
достовірність інформації за видами і строками заборгованості. Для цього
використовуються пряме підтвердження, вивчення контрактів, договорів. У
процесі аудиту дається оцінка умов заборгованості — з погляду їх
реальності і повноти. Звертається увага на строки, обмеження
використання ресурсів, можливість залучення додаткових джерел
фінансування.

Під час аудиту необхідно з’ясувати, чи існують договори за проведеними
операціями з постачальниками та підрядниками, чи правильно вони
оформлені; за наявності заборгованості необхідно встановити дату та
причину виникнення простроченої заборгованості, чому не проведені
своєчасно розрахунки, чи немає штучної заборгованості, повторного
оприбуткування матеріалів та послуг.

3. Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків і претензіями

Під час аудиту кредитів банків перевіряється повнота і правильність
використання кредитів, ефективність та своєчасність їх повернення.
Кредити надаються, як правило, безготівкові через оплату
розрахунково-грошових документів, а їх погашення може здійснюватись
одноразово або за графіком.

Аналізуються дані рахунків «Короткострокові кредити банків» та
«Довгострокові кредити банків», уточнюється виконання умов кредитних
договорів, стан погашення заборгованості з кредитів і процентів,
визначається цільове використання позик. Під час аудиту використання
кредитів перевіряються дані журналу № 2 та первинні документи.

За наявності прострочених кредитів видача нових не допускається. За
обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку-кредитору
комісійні, що нараховуються на всю суму наданого кредиту.

Процентні ставки за користування кредитом, обумовлені в кредитному
договорі, нараховуються банком і сплачуються позичальником не рідше як
один раз у квартал платіжним дорученням. У разі відмови від сплати
боргів за позичками банк стягує борги у претензійно-позовному порядку.

Контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного
договору здійснює банк.

Для проведення ефективної перевірки операцій підприємства щодо отримання
і використання кредитів, позик аудитору необхідно скласти програму
перевірки, яка може бути такою:

— Оцінка правильності оформлення укладених господарських договорів.

— Перевірка даних реєстрів обліку кредитів і позик та звіряння їх з
рахунками Головної книги.

— Підтвердження величини заборгованості за кредитами і позиками.

— Перевірка цільового використання кредитів та позик, повноти і
своєчасності розрахунків за ними, правильності обліку процентів за
використання позикових коштів для цілей оподаткування.

— Перевірка правильності кореспонденції рахунків з обліку кредитів і
позик та відсотків за ними. Джерелами інформації можуть бути:

— кредитні договори та договори позик;

— журнали рахунків, машинограми;

— Головна книга, баланс.

Аудитор повинен пам’ятати, що отримання підприємством банківського
кредиту оформлюється кредитним договором, в якому вказуються: об’єкт
кредитування, строк видачі та повернення кредиту, форма забезпечення
зобов’язань, процентні ставки та порядок їх сплати, права та обов’язки
сторін, інші умови.

Можливі порушення та зловживання:

— відсутність договору позики або складання його з порушеннями,
відсутність договору з банком про пролонгацію кредиту;

— неналежне ведення обліку (неправильна кореспонденція рахунків,
відсутність аналітичного обліку;

— неправильний облік витрат щодо сплати відсотків за кредитами та
позиками під час включення їх до собівартості:

— нецільове використання коштів кредитів банків;

— несвоєчасне погашення банківських позик та неправильне відображення їх
в обліку:

— помилки під час списання з балансу кредиторської заборгованості, строк
позовної давності по якій минув тощо. Вивчення претензійних сум
починається з аналізу й інвентаризації заборгованості за кожною сумою.
На підприємствах звіряння розрахунків необхідне. Треба перевірити в
кредиторів виписки з особових рахунків про стан розрахунків із
підприємством.

Необхідно також установити:

— чи проводилася інвентаризація розрахунків;

— чи подавалися штрафні санкції постачальникам у разі порушення
договірних зобов’язань, а також обґрунтованість нарахованих або
отриманих сум штрафних санкцій: правильність списання сумнівних боргів.

За необхідності можна провести контрольну інвентаризацію цінностей і
розрахунків, зустрічне звіряння документів і регістрів обліку в
організації, що перевіряється, й у постачальника, усне опитування
спеціалістів і матеріально-відповідальних осіб щодо зазначених питань.
Під час аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості складається
розрахунковий баланс, де порівнюють кредиторів (джерела засобів) з
дебіторами (розміщення засобів). При цьому передбачається, що
дебіторська заборгованість може бути перекрита кредиторською. На початок
і кінець року розраховують коефіцієнт співвідношення дебіторської і
кредиторської заборгованості. Він вважається одним з показників, що
характеризує платоспроможність підприємства і розраховується як
відношення розрахунків з дебіторами до розрахунків з кредиторами.

На підставі цього балансу аудитор має змогу встановити не лише загальну
суму заборгованості, а й простежувати її динаміку з окремих напрямків,
наприклад заборгованість за розрахунками з бюджетом, по оплаті праці,
заборгованість органам страхування тощо. Зазначені види кредиторської
заборгованості не пов’язані з виробничою діяльністю підприємства і не
можуть мати стійкого характеру, тому аудитор повинен перевіряти їх у
хронологічному порядку виникнення заборгованості.

До розрахункового балансу можуть бути включені «Позики для робітників і
службовців» за пасивом і «Розрахунки з працівниками за одержаними ними
позиками». Аудитору необхідно перевірити кореспондуючі суми. Якщо вони
однакові, тобто кредити, одержані підприємством, повністю видані
працівникам, то аудитору необхідно вивчити на бухгалтерському рахунку
«Розрахунки з персоналом з інших операцій» види цієї заборгованості,
зокрема розрахунки за наданими позиками, розрахунки щодо відшкодування
матеріальних збитків та ін. Потім за даними аналітичного обліку
перевірити документальне підтвердження цієї заборгованості платниками.
Особливу увагу необхідно звернути на тих, хто тривалий час не сплачує
належних сум на погашення заборгованості, установити причини несплати і
заходи, які вживає адміністрація щодо ліквідації боргу.

4. Аудит обліку за розрахунками з оплати праці

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як
внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов’язано з тим, що облік
праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і
сконцентрованості, оскільки пов’язаний з обробленням великої кількості
первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких
потребує багато часу.

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід
використовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс
законів про працю, законодавчі акти про підприємство і підприємництво,
розрахунково-платіжну відомість (форма № П-49, розрахункову відомість
(форма № П-51), платіжну відомість (форма № П-53), особистий рахунок,
нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати,
первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок,
накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і
контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування
заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об’єкта
дослідження, табелі, наряди, баланс. Головну книгу. Вивчаються всі
документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких
складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом
рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

— підтвердження достовірності нарахувань та виплат робітникам та
службовцям, відображення даних процесів в обліку;

— з’ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших
виплат працівникам на користь підприємства, інших суб’єктів;

— перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці
та взаємозв’язку аналітичного та синтетичного обліку;

— оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчасного
стягнення заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації
для перевірки цих питань.

3/4 A ?

O

A O

>то суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку
кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він
може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок). Розпочинаючи
перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен з’ясувати, які
форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи
має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників,
колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх,
як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація
бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює
контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад
працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи
здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у
кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор
зміг визначити аудиторський ризик (побоювання того, що деякі помилки чи
порушення можуть залишитися невиявленими). Для визначення ступеня ризику
аудитор проводить загальне дослідження об’єкта з допомогою тесту і за
результатами такого тестування аудитор може відмовитись від проведення
перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати
загальну картину та відповіді на ці запитання, можна провести тестування
внутрішнього контролю й обліку з даного розділу перевірки.

Вірогідність зроблених робітникам нарахувань заробітної плати (премій,
матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються зазвичай
вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями
робітників або звільнених робітників (керівників, спеціалістів,
робітників), за основними видами нарахувань, (питома вага, яких, як
правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними
періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються
розрахункові та платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а
також первинні документи (табелі, наряди тощо), на основі яких
здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на
правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення
чинному законодавству та нормативним документам.

Після тестування аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою
здійснюється детальне вивчення операцій.

Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування й
утримання заробітної плати можна відобразити так:

особові картки, договори, контракти. Документи обліку особового складу,
записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про
прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку
та відхилень, звітність по праці.

Документи, що є підставою для додаткової оплати. Розрахункові відомості
та платіжні відомості. Фактична калькуляція. Первинні бухгалтерські
документи.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці,
рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської
перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне
застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за
використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм
виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції
і зростанні продуктивності праці.

Кожне підприємство в умовах ринкових відносин може застосовувати різні
форми оплати праці та матеріальної винагороди. Тому аудитор визначає,
яка оплата праці застосовується на підприємстві, і відповідно вибирає
шлях перевірки. За погодинної оплати праці з’ясовується обґрунтованість
застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а за
відрядної — виконання кількісних та якісних показників, правильність
використання норм та розцінок.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення
усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які
відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах
виправлень.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі потрібно
зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого
часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає
випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум
раніше оплачених за первинними документами. Методом арифметичного
контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або
у розрахункових відомостях.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних
виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру
(премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсуючого
характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні),
виплати за невідпрацьований час (оплата чергових і додаткових відпусток,
тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор
повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом
керівника, обумовлено в колективному договорі, контракті) Простій не з
вини робітника оформляється листком про простої й оплачується не нижче
2/3 тарифної ставки.

Доплати у зв’язку з відхиленням від нормальних умов праці оформляються
нарядами на відрядну роботу, в якому показують Додаткові технологічні
операції, не передбачені технологічним процесом. Повний (невиправний)
або частковий (виправний) брак на виробництві не з вини робітника
затверджується актом і оплачується.

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв’язку з тимчасовою
непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є
основою для нарахування такої виплати. Листок обов’язково повинен бути
оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж
роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким
визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Приділяється увага перевірці виплат за договорами підряду та іншими
договорами цивільно-правового характеру (комісії, доручення, оренди
майна у фізичних осіб тощо). Необхідно з’ясувати, чи справді
виконувалась така робота, і чи виконувалась вона саме цією людиною.
Установлюється правильність оформлення договорів, економічна
цілеспрямованість та правильність їх укладення, правильність розрахунків
за договорами, відрахування податків (обов’язкові виплати до пенсійного
фонду у відповідному розмірі відсотка від суми винагороди) та
відображення в обліку.

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати,
необхідно визначити період, за який нараховується заробітна плата,
виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок
розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для
надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Аудитор вивчає, чи відповідає порядок нарахування середньої заробітної
плати на час надання працівникам щорічної і додаткової відпустки або
оплати їм компенсації за невикористану відпустку, надання працівникам,
які навчаються без відриву від виробництва, відпусток у зв’язку з
навчанням, виконанням ними державних громадських завдань у робочий час,
переведенням працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану, роботу за
станом здоров’я, у разі надання жінкам додаткових перерв для харчування
дитини, службових відряджень, тимчасового переведення працівника у
зв’язку з виробничою потребою на іншу, нижчеоплачувану посаду і в інших
випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються
виходячи із середньої заробітної плати.

Досліджуючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід
ураховувати, що в його суму включаються всі види оплат, крім оплати за
роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні,
працівниками, які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не
було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду оплати праці, та
інші виплати, які мають тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку,
важливо встановити, чи правильно визначено наказом підприємства
тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до
відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є
підставою для розрахунку. Необхідно з’ясувати причини ненадання
відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним
особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на
результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки
працівникові і заміна її грошовою компенсацією є порушенням
законодавства і призводить до перевитрачання фонду оплати праці і
споживання, а також до зловживань.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої
заробітної плати. Як уже зазначалося, основна увага приділяється
прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється
арифметичний контроль сум утриманого податку.

Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним
законодавством. Установлюються випадки неутримань або часткових утримань
прибуткового податку з сум матеріальної допомоги, подарунків та
компенсаційних виплат.

За даними договорів страхування, які укладаються зі страховими
компаніями, платіжних доручень та особистих рахунків працівників
визначаються факти перерахувань грошових коштів з рахунків підприємства
на користь працівника за договорами добровільного страхування. Суми
страхового відшкодування оподатковуються прибутковим податком під час їх
виплати.

Утримання за виконавчими листами повинні здійснюватися тільки у разі їх
наявності або особистої заяви працівника. Утримання за товари, які
продані в кредит, і за позиками здійснюються на основі
доручення-зобов’язання або договорів.

Далі встановлюється правильність указаної в облікових реєстрах
кореспонденції рахунків та суми нарахованої заробітної плати та утримань
з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку по заробітній платі
синтетичному обліку за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці». При
цьому порівнюється залишок, який відображається в балансі за рахунком на
1-ше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості, а сума
заборгованості за розрахунковою відомістю — з сумами платіжної
відомості, за якою заробітна плата виплачена працівникам. На практиці
мають місце випадки підроблення документів при виплатах заробітної плати
робітникам. Аудитор повинен упевнитись, чи отримали насправді зазначену
суму грошей особи, які вказані в платіжній відомості. Під час виплати
заробітної плати за одноразову роботу за трудовою угодою необхідно
з’ясувати, чи дійсно виконувалась та чи інша робота. Крім того, слід
перевірити правильність підрахунку ( загальних сум до видачі отримувачам
як по вертикалі, так і по горизонталі.

Особливо прискіпливо вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим
працівникам. Необхідно з’ясувати причину цих витрат й уточнити, чи не
було випадків нарахування заробітної плати на основі підроблених
документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність
проведених операцій на відповідних рахунках.

Вивчаються всі документи, які додаються до журналів 5 і 5а. Необхідно
перевірити відомість, за якою нараховувалася заробітна плата. При цьому
звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі,
так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні
порушення, які спричинені підробленням сум у розрахунково-платіжних
відомостях. Наприклад, механічно збільшували підсумкову суму нарахування
та суму до видачі і в такий спосіб нараховували і списували більше, ніж
фактично видано. Під час дослідження правильності нарахування заробітної
плати виявлялися помилки, які були допущені обліковими працівниками,
котрі недостатньо оволоділи нормативними актами і не врахували внесені
до них зміни.

Перевіряючи виплату премій та інших заохочень, незалежно від виду
діяльності підприємства необхідно з’ясувати, чи виконані всі умови, за
яких може бути виплачена премія, оскільки були відомі випадки коли під
видом виплати премій гроші були використані на інші цілі (матеріальну
допомогу, прийоми).

Похожие записи