План

Вступ

Значення, завдання ревізії і контролю товарно-матеріальних цінностей.

Джерела даних для ревізії.

Контроль і ревізія надходження товарно-матеріальних цінностей.

Контроль і ревізія вибуття товарно-матеріальних цінностей.

Оформлення результатів ревізії товарно-матеріальних цінностей.

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Зміст

Вступ………………………………………………………….
……………..

Значення, завдання ревізії і контролю товарно-матеріальних
цінностей………………………………………….

Джерела даних для ревізії………………………………………

Контроль і ревізія надходження товарно-матеріальних
цінностей………………………………………….

Контроль і ревізія вибуття товарно-матеріальних
цінностей………………………………………………………
……….

Оформлення результатів ревізії товарно-матеріальних
цінностей………………………………………….

Висновки і
пропозиції……………………………………………….

Список використаної літератури…………………………….. 4

6

7

8

15

19

23

24

Вступ

Контроль означає перевірку, виконання тих чи інших господарських рішень
з метою встановлення їх законності і економічної доцільності. Головна
мета контролю – всебічна перевірка господарської діяльності його
структурних виробничих підрозділів, виконання ними встановлених планів і
завдань, дотримання державної дисципліни і законності, стану збереження
та раціонального використання грошових та матеріальних цінностей, режиму
економії, правильності ведення обліку та звітності.

Важливим способом економічного контролю є, ревізія, за допомогою якої
проводиться вивчення, збирання і фіксація господарських порушень з метою
виявлення законності господарювання. За допомогою ревізії здійснюється
контрольна функція господарства і найбільш повно реалізується принципи
економічного контролю.

Ревізія має чіткий правовий статус, що закріпляє границі її проведення,
права та обов’язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляд
результатів.

Діючим законодавством тільки у відношенні ревізії встановлено, що вони
проводяться у всіх підприємствах, організаціях незалежно від їх видів,
галузевого відношення і відомчого підпорядкування і в строго
встановленні строки. В ході ревізії вивчаються всі сторони
господарсько-фінансової діяльності перевіряючих підприємств,
організацій.

Ревізія здійснюється спеціальними контрольно-ревізійними органами,
працівники яких мають, як правило спеціальну підготовку, що забезпечує
реалізацію принципу діяльності і ефективності економічного контролю.

При проведенні ревізії широко використовуються всі прийоми і способи
фактичного-документального контролю, що дозволяє найбільш глибоко
вивчити перевіряючі питання, і тим самим успішно вирішувати задачі
економічного контролю.

І. Значення, завдання контролю і ревізії.

Для здійснення безперервності процесів розширеного виробництва
сільськогосподарські підприємства створюють і планомірно доповнюють
запаси товарно-матеріальних цінностей як складової частини їх виробничих
фондів. Із збільшенням об’ємів сільськогосподарського виробництва
особливу актуальність представляють питання раціонального формування і
використання вказаних виробничих запасів і забезпечення їх зберігання.
Ресурсозбереження виступає важливим напрямком ефективного ведення
господарства. Здійснення цих задач сприяє організації нелегкого
економічного контролю на кожному підприємстві.

Основними завданнями контролю і ревізії товарно-матеріальних цінностей
на сільськогосподарських підприємствах являються:

забезпечення зберігання основних засобів;

перевірка повноти і своєчасності оприбуткування продукції власного
виробництва;

перевірка законності і доцільності придбання товарно-матеріальних
цінностей;

перевірка обґрунтування, списання товарно-матеріальних цінностей;

перевірка реальності залишків матеріальних цінностей;

перевірка дотримання норм списання спеціального одягу і спеціального
взуття, і спеціального харчування;

контроль за порядком видачі довіреностей і їх використання.

ІІ. Джерела даних для ревізії.

Джерелами даних для проведення ревізії товарно-матеріальних цінностей є:
дані аналітичного і синтетичного обліку; виробничі звіти по допоміжних
виробництвах; утриманню і експлуатації машинно-тракторного парку (форма
№188); звіти матеріально-відповідальних осіб і дані складського обліку;
інвентарні картки, розрахунки нарахування амортизації, а також первинні
документи про надходження, витрати і внутрігосподарське переміщення
цінностей. В ході ревізії рекомендується використовувати також матеріали
раніше проведених ревізій і внутрішньогосподарських перевірок,
статистичну і річну звітність за підсумками інвентаризації і роботи
автомобільного парку, типові і внутрігосподарські норми витрат окремих
видів ресурсів (наприклад насіння, кормів, нафтопродуктів), листування з
вищестоячою організацією та контролюючими органами тощо.

В умовах журнально-ордерної форми обліку, крім того, вивчають головну
книгу, журнали – ордери №10/1; 10/2 і 13, а при таблично-картковій формі
обліку табуляторами №16 і 17. “Оборотна відомість кількісно0сумового
обліку”; №18 “Відомість визначення відхилень”, №19 “Відомість розподілу
відхилень”

ІІІ. Контроль і ревізія надходження товарно-матеріальних цінностей.

Для успішного рішення задач контролю і ревізії товарно-матеріальних
цінностей рекомендується на сільськогосподарських підприємствах контроль
і ревізію здійснювати в встановленому порядку, забезпечуючи логічну
взаємність попередніх і наступних контрольно-ревізійних робіт. Спочатку
перевіряючі особи вивчають місця і поряд зберігання цінностей,
організацію складського обліку, відповідальність складських приміщень та
інших місць зберігання встановленим вимогам. Потім перевіряють роботу по
підбору матеріально-відповідальних осіб, наявність договорів про повну
матеріальну відповідальність і правильність їх складання, строки і
якість проведення у між ревізійний період інвентаризації та вираження
результатів їх в обліку. При цьому проводять вибіркову інвентаризацію
цінностей і підбивають її підсумки. Потім виявляють повноту,
своєчасність і правильність оприбуткування своїх матеріально-технічних
засобів, що надійшли в господарство і готової продукції по окремих
каналах поступленнях і галузях виробництва.

При цьому встановлюють повноту, своєчасність і правильність списання
товарно-матеріальних цінностей по окремих напрямках їх вибуття.

Закінчується ревізія виявленням дотримання встановленого порядку
нормування товарно-матеріальних цінностей відповідальність їх фактичних
залишків, наявність залишків товарно-матеріальних цінностей і
відповідальність даних бухгалтерського обліку, даним – бухгалтерської,
статистичної і оперативно-технічної звітності про їх наявність і рух.

В забезпеченні зберігання і раціонального розміщення
товарно-матеріальних цінностей, важливе значення має правильна
організація складського господарства, в розумінні якого входить
кількість необхідних приміщень для їх зберігання з набором відповідних
вимірювальних облікових, протипожежних і охоронних засобів. Тому при
здійсненні всіх форм економічного контролю за станом зберігання
товарно-матеріальних цінностей в першу чергу необхідно приділяти увагу
організації складського господарства.

На виявлення всіх питань організації складського господарства,
збереження товарно-матеріальних цінностей напрямлений наступний контроль
за вказаними операціями, основною формою якого являються документальні
ревізії.

В ході ревізії встановлюють кількість і стан складських приміщень і
інших ємкостей, призначених для зберігання відповідних видів
товарно-матеріальних цінностей, під’їзних доріг, ново вимірювальних
приладів, протипожежних засобів, охорони, зберігання і складського
обліку.

Основними прийомами контролю являються перегляд складського
господарства, ознайомлення з документами, їх перевірка, контрольна
інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, зустрічна звірка
документів і записів.

Перевірка складських приміщень, рекомендується проводити шляхом їх
огляду в дійсності на початку ревізії. Ревізори встановлюють технічний
стан тих чи інших приміщень, необхідність ваг, таблиць, мірної тари і
інших вимірювальних приладів. Стан складів і зберігання
товарно-матеріальних цінностей перевіряють шляхом їх фактичного огляду,
в процесі якого встановлюються дотриманням діючих наказів і рекомендацій
про порядок закладки і зберігання окремих видів цих цінностей, підтримка
встановленого режиму, вологості, температури, освітлення і т.д.

Детальній перевірці підлягає стан роботи по прийому і відпуску
товарно-матеріальних цінностей на складах. Для цього рекомендується в
процесі ревізії провести фактичний контроль прийому і відпуску окремих
видів продуктів і матеріалів.

Необхідно ознайомитися з фактичним станом складського обліку на окремих
складах, в кладових і інших місцях збереження тих чи інших цінностей.

На наступному етапі ревізії перевіряють укомплектованість складу
матеріально-відповідальних осіб за освітою, кваліфікацію, стажем роботи
і їх раціональна розстановка. В той же час звертається увага: чи не
притягувалися матеріально відповідальні особи до кримінальної
відповідальності, чи укладені письмові договори і де вони зберігаються;
чи погоджений з головним бухгалтером їх приймання і звільнення. При
прийомі на роботу, пов’язану з матеріальною відповідальністю в
обов’язковому порядку укладається договір про матеріальну
відповідальність. Матеріально-відповідальну особу до початку до початку
виконання службових обов’язків слід ознайомити з посадовою інструкцією,
в якій визначаються права та обов’язки працівників, розпорядок їх
роботи, порядок приймання і відпуску цінностей, їх документальне
оформлення. Крім того ревізором встановлюється своєчасність передачі
матеріальних цінностей при зміні матеріально-відповідальних осіб і
відображення результатів у бухгалтерському обліку.

У процесі ревізії ревізійна комісія проводить інвентаризацію
товарно-матеріальних цінностей. Якщо інвентаризацію в складських
приміщеннях не закінчили за один день, то приміщення, опечатують,
печатки віддають голові ревізійної комісії або старшому групи
перевіряючих.

Ревізор при перевірці звертає увагу на правильність складання
інвентаризаційних актів, звіряльних відомостей і обґрунтованість
прийняття рішень за результатами інвентаризації. Зокрема за даними
інвентаризації складаються інвентаризаційні описи, які мають бути
підписані усіма членами інвентаризаційної комісії.

Крім того, матеріальна-відповідальність особи по кожному опису дають
розписку, в якій зазначають, що всі цінності пойменовані в описі,
комісією перевірені в натурі і внесені в опис у зв’язку з чим претензії
до інвентаризаційної комісії немає. Усі цінності зазначені в опису,
знаходяться на відповідальному зберіганні. Оформлений опис передається в
бухгалтерію, де фактична наявність матеріальних цінностей порівнюється з
обліковими даними. В разі розбіжностей між ними складаються порівняльні
відомості, які підписуються головним бухгалтером і матеріально
відповідальною особою.

Якщо встановлюють недостачу або надлишки, то матеріально-відповідальна
особа надає письмове пояснення. Лишки цінностей підлягають
оприбуткуванню, а нестачі – відшкодуванню за рахунок винних. Нестачі
цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування
продукції, товарів і матеріалів у випадках, коли конкретні винні особи
не встановленні, можуть бути списані з балансів на витрати виробництва
чи обліку.

В процесі виробництва готової продукції на сільськогосподарських
підприємствах поряд з товарними запасами формуються також у великих
розмірах і виробничі запаси в виді насіння, кормів, сировини для
переробки. В зв’язку з цим при ревізії поступлення в господарство
товарно-матеріальних цінностей в першу чергу увагу треба приділити
повноті і своєчасності оприбуткування продукції виробництва. Велике
значення при цьому має правильна постановка обліку і контролю. Поряд з
прийомами документального (прийому) контролю в даному випадку можуть
бути широко використані і прийоми фактичного контролю, що значно
підвищує дійсність контролю за зберіганням врожаю і готової продукції.

При ревізії поступлення зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі і
іншої продукції рослинництва проводяться шляхом перевірки реєстрів і
відправки зерна і іншої продукції з поля, накладних, книг поступлення
сільськогосподарської продукції і інших первинних документів. В ході
перевірки встановлюється правильність складання вказаних документів,
реальність відображених в них операцій, їх достовірність.

Для виявлення повноти і своєчасності оприбуткування урожаю застосовують
зустрічну звірку документів.

Ревізія поступлення продукції тваринництва обов’язково повинна включати
поряд з прийомами документального контролю і контрольні інвентаризації.
Перевіряються по формі журнали обліку надою молока, щоденники
поступлення сільськогосподарської продукції, акти настригу і прийому
вовни, накладні і інші первинні документи по обґрунтуванню продукції
тваринництва. Також застосовують зустрічну звірку даних про кількість
одержаної продукції, стрижених овець, кур-несучок і т.д. по вказаних
документах і відомостях витрат кормів, накладних на відправку цієї
продукції, регістром зоотехнічного обліку. Розходження вказаних даних
повинні бути докладно вивчені виявлені їх дійсні причини.

В ході ревізії по плані контрольних інвентаризацій і додаткових свідчень
одержані безпосередньо в господарстві, керівник ревізійної групи вибирає
одну чи декілька ферм і формує склад інвентаризаційної комісії і
проводить контрольну інвентаризацію тої чи іншої продукції тваринництва.

Для виявлення повноти і своєчасності оприбуткування продукції
промислових, допоміжних і інших виробництв застосовують також прийом
перевірки документів на її оприбуткування і їх зустрічної звірки з
документами по нарахуванню заробітної плати робітників вказаних
виробництв і документами по оформленню її реалізації чи виробничого
споживання.

При ревізії виходу продукції виробничих і інших виробництв необхідно
також застосовувати прийоми контрольної інвентаризації, а при
необхідності проводити лабораторний аналіз продукції. По їх результатах
складають окремі проміжні акти.

Важливо при організації систематичного контролю за поступленням,
повнотою і своєчасністю оприбуткування товарно-матеріальних цінностей
застосувати попередній і поточний контроль за вказаними операціями.

В ході попереднього контролю виявляють кількість розрахунків, договорів
і інших підстав для здійснення договору по доставці тої чи іншої партії
товарно-матеріальних цінностей, дотримання діючого порядку видачі
довіреностей та їх одержання, строків і умов поставки в господарство і
форми розрахунків.

Поточний контроль здійснюється в процесі надходження і оприбуткування
вказаних товарно-матеріальних цінностей шляхом перевірки
товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур і інших документів, їх
зустрічної звірки з внутрішніми документами по оприбуткуванню цих
цінностей, або фактичним оглядом і інвентаризацією їх.

Особливу увагу необхідно звертати на всі випадки придбання
товарно-матеріальних цінностей у приватних осіб. Діючим законодавством
такі закупки заборонені для всіх підприємств і організацій.

Повноту і своєчасність оприбуткування деяких видів закуплених
товарно-матеріальних цінностей перевіряють шляхом зустрічної звірки
внутрішніх і зовнішніх документів по цих операціях, а також
співставлення запасів за рахунок руху матеріалів у суміжні періоди.
Інколи господарства оприбутковують не повністю поступленні
товарно-матеріальних цінностей в новій сумі пред’явлених до оплати
фактично оплачених рахунків постачальників і не пред’являють до них
претензій.

За вказаними розходженнями можуть скриватися факти присвоєння тих чи
інших цінностей окремими посадовими особами. По всіх виявлених фактах
зловживання складають окремі проміжні акти.

Всі виявленні випадки недооприбуткування придбаних товарно-матеріальних
цінностей рекомендується виписувати в окремі відомості по видах цих
цінностей із вказанням дати їх поступлення, номерів прихідних
документів, місць зберігання і винних осіб. Ці дані потім включають в
загальний акт ревізії чи справку перевірки, по них приймають міри по
відшкодуванню матеріального збитку.

IV. Контроль і ревізія вибуття товарно-матеріальних цінностей.

В організації контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей на
сільськогосподарських підприємствах особливе місце займає здійснення
систематичного контролю за їх вибуттям.

Найбільше уваги потрібно приділяти організації діючого контролю за рухом
сільськогосподарської продукції, заради виробництва якої і функціонує
сільськогосподарське підприємство.

Як показує аналіз матеріалів ревізії найбільш характерними каналами
незаконного використання сільськогосподарської продукції являються її
крадіжка під час збору і псування в процесі зберігання. Тому контролери
повинні виявляти дотримання діючого порядку реалізації, відпуску
боржникам господарства, зберігання сільськогосподарської продукції,
починаючи від її виходу і закінчуючи використанням.

Ревізію вибуття продукції рекомендується здійснювати по окремих видах,
широко використовуючи при цьому прийоми зустрічної звірки і балансових
розрахунків її руху на підставі даних по рахунках “Готова продукція” і
”Насіння і корми”.

Перевіряючи записи по реалізації продукції, необхідно співставити дані
по окремих аналітичних рахунках і синтетичних рахунках: “Реалізація”,
“Розрахунки з покупцями і замовниками”, “Готова продукція” і “Матеріали”
та інші. Особливу увагу при цьому необхідно звертати на розходження в
вазі і кількості відправленої і прийнятої заготівельними організаціями і
іншими покупцями товарної продукції. Необхідно перевірити правильність
підрахунку, кількості скидок і надбавок, застосовуючих в відповідності з
діючими умовами заліку окремих видів продукції при їх оплаті.

Перевіряючи вибуття сільськогосподарської продукції по інших напрямках
використання, контролери повинні виявити реальність таких операцій –
шляхом зустрічної перевірки відповідних первинних документів, а також
вивчення самих документів. Ефективним засобом контролю в цих випадках
може бути балансовий рахунок руху окремих видів продукції.

Особливе місце займає підвищення ефективності використання кормів
власного виробництва, а також придбаних у інших підприємствах і
організаціях. Нерідко сільськогосподарські підприємства допускають
необґрунтоване формування фуражних фондів рахунок виробничого зерна і
інших товарних продуктів, їх раціонального використання, псування в
процесі зберігання. Особливо добре необхідно перевіряти реальність
використання покупних кормів, в першу чергу концентратів. Тут необхідно
практикувати контрольні інвентаризації кількості вказаних кормів на
складах і фермах і їх використання безпосередньо в процесі годівлі
тварин.

Виробниче використання насіння і посадкового матеріалу вивчається на
основі даних відображення відповідних аналітичних рахунках до
синтетичних рахунків “Насіння і корми” і “Основне виробництво” з
обов’язковим використанням оправдовуючих первинних документів, і норм
використання кожного виду насіння, діючих в даній зоні. Знайдені випадки
значних відхилень фактичного витрачання насіння від нормативного повинні
бути добре вивченні, інакше за ними можуть приховуватись факти
зловживання. Добре перевіряють кожний випадок списання недостач насіння
і посадкового матеріалу з метою виявлення конкретних винних осіб,
допустивши їх псування, загибель чи крадіжку.

З розширенням хімізації сільськогосподарського виробництва велику увагу
в ревізійній роботі було приділено вивченню ефективності використання
мінеральних і органічних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів. Самим
розповсюдженням каналом їх втрати в сільському господарстві являється
псування в процесі зберігання. На її виявлення і повинно було перш за
все направлена увага ревізорів.

При перевірці витрачання твердого палива звертають увагу на виконання
норм його відпуску і відпускних цін, встановлених по кожному його виду.
Ревізія все ще, встановлених по кожному його виду Ревізії все ще
виявляють факти необґрунтованого безплатного відпуску твердого палива
спеціалістам, керуючим і іншим робітникам господарств. Виявивши такі
випадки, контролери повинні скласти окрему відомість з вказанням дати,
виду, кількості і ціни відпускного палива, прізвищ робітників і сум, що
підлягають відшкодуванню ними.

В ході використання нафтопродуктів основну увагу звертають на виконання
встановлених норм, матеріальної зацікавлені за економією і матеріальної
відповідальності за перевитрати палива і мастильних матеріалів. Для
цього широко використовують прийоми зустрічної звірки фактичних і
нормативних витрат окремих нафтопродуктів, контрольного обміру виконаних
робіт, контрольна інвентаризація кількості нафтопродуктів на дату
перевірки.

Особливому контролю підлягає кожний випадок недостач і крадіжок
товарно-матеріальних цінностей, їх списання внаслідок загибелі. При
цьому встановлюють причини винних осіб, і суму нанесених витрат
господарству і застосовують заходи по їх відшкодуванню. В якості
основних засобів контролю використовують вивчення записів і даних
первинних документів і облікових регістрів по рахунках
товарно-матеріальних цінностей.

Ефективному використанню товарно-матеріальних цінностей на
сільськогосподарських підприємствах сприяє планування їх запасів в
мінімальних розмірах, забезпечуючи нормальне здійснення виробничих
процесів. На всіх підприємствах встановлюються по однаковій методиці
розміри нормативів по кожній групі. В ході ревізії товарно-матеріальних
цінностей необхідно перевірити виконання нормативів, виявити
понаднормативні лишки і непотрібні господарству матеріали.

На стадії попереднього контролю встановлюють правильність встановлення
нормативних запасів по кожній групі товарно-матеріальних цінностей на
кінець планового року. В ході поточного контролю особливу увагу
приділяють не тільки дотриманню нормативних запасів товарно-матеріальних
цінностей, а також їх раціональному формуванню і використанню.

При наступних перевірках і ревізіях виявляють як основу встановлення
нормативних запасів тих чи інших матеріальних цінностей, також їх
дотримання, а також невикористані матеріали.

V. Оформлення результатів ревізії товарно-матеріальних цінностей

Оформлення результатів ревізії товарно-матеріальних цінностей
відноситься до завершального етапу її проведення і означає складання
документів, які узагальнюють результати вивчення об’єктів контролю. В
якості таких документів при ревізії виступають; основний акт ревізії,
проміжні акти, акти однорічних порушень, залучення до акту ревізії
справжніх документів.

Акт ревізії являється документом, в якому узагальнюється результати її
проведення і має юридичну силу, тобто використовується в якості джерела
доказів. Тому необхідно суворо дотримуватись порядку його оформлення.

Ніяких сумнівних і недоказаних ревізією суджень не повинні включати в
акт, щоб не допустити неправильного викладення дійсності. Акт ревізії
повинен бути інформаційно об’ємним документом, тобто з вичерпною
повнотою висвітлювати підлягаючі ревізії об’єкти контролю, що являється
однією з необхідних умов дійсності економічного контролю. Це особливо
відноситься до нових документальних ревізій, коли за формально об’ємним
матеріалом допущено неглибоке розкриття окремих питань.

Акт ревізії повинен бути лаконічним документом, написаним просто, ясно,
діловою мовою. Всі поправки, внесені в акт, повинні бути підписані
відповідними посадовими особами. В акті ревізії потрібно в першу чергу
викласти самі суттєві факти, характеризуючі недоліки, порушення,
зловживання, а також позитивний досвід, підтверджуючи їх посиланнями до
відповідних джерел контрольних даних нормативні документи з вказанням
причин і при необхідності винних осіб.

Основний акт складається з загальної і програмної частини. В основній
частині акта містяться загальні відомості про ревізію і господарство де
вона проводиться, що має деяке юридичне значення при використанні цього
документа в якості джерела доказів. В ній вказують повну назву цього
документу, місце і дату його складання, склад ревізійної групи, підставу
і дату початку і закінчення проведення ревізії, назву господарства,
період за який проводилась ревізія.

Далі викладається програмна частина акту ревізії, в якій знаходять своє
відображення результати вивчення її програмних питань.

Для зручності використання даного документу весь зміст цієї частини акту
розділяють на окремі тематичні розділи, відповідаючі програмі ревізії.

В кожному розділі коротко, але достатньо повно і чітко викладені
результати вивчення відповідних питань.

Акт ревізії не повинен містити висновків, які компетенцією
судово-слідчих органів. Ревізійна комісія повинна посилатись виключно на
документальні свідчення про характер тих чи інших порушень і
використовуючи при цьому такі терміни, як недостача, лишки, порушення,
перевитрати, економія тощо.

Основний акт обов’язково підписують всі члени ревізійної комісії, що
брали участь у ревізії, та розпорядники кредитів. До основного акта
додають по списку всі проміжні акти, довідки, розрахунки, копії
документів, вибірки, пояснення, розписки.

Основне призначення проміжних актів – негайне документальне оформлення
результатів документального контролю, тобто дійсний стан господарських
чи фінансових операцій на момент перевірки.

Проміжними актами оформляють результати інвентаризації
товарно-матеріальних цінностей, взаємозвірок розрахунків з
постачальниками і покупцями, результати контрольних обліків робіт та
контрольних переробок сировини на окремих технологічних процесах. При
виявленні зловживань, недостач, крадіжок, також складають проміжні акти,
а від винних осіб беруть пояснення і не чекають закінчення ревізії,
вживають заходів по реалізації проміжних актів.

Проміжний акт повинен містити такі реквізити:

дата, місце складання;

назва;

в зв’язку з чим він складений;

повна назва об’єкта перевірки;

підстава проведення і хто провів;

хто відповідальний за об’єкти перевірки;

описання результатів перевірки з обов’язковим визначенням суми збитків,
причин, винних осіб, характеру порушень чи зловживань;

підписи осіб, що перевіряли та матеріально-відповідальних або інших
посадових осіб;

у скількох примірниках складений акт і кому вони передані.

Порівняння результатів візуального і документального контролю також
можна оформляти проміжними актами або порівняльними відомостями з
двохсторонніми підписами.

При звірках взаєморозрахунків практикують складання проміжних актів. До
цих актів, як правило, додають до початку і закінчення перевірки. Тому
проміжні акти значно підвищують доказову силу основного акта ревізії.

Проміжний акт повинен складати кожний член ревізійної комісії, який
проводив перевірку відповідно до свого робочого плану.

При цьому їх складають не лише як у трьох примірниках, підписують
перевіряючі і особи, діяльність яких перевіряли.

Перед складанням основного акту ревізії всі проміжні акти зводяться в
один. Голові ревізійної комісії при перечитуванні проміжних актів слід
згрупувати однорідні порушення з спеціальних відомостях, що дає
можливість не загромаджувати акти значного кількісно однотипного
матеріалу.

Якщо перевірки господарства не згодні з первинними позиціями акта, то
вони повинні оскаржити його і не пізніше трьох днів, дати до нього
письмове пояснення з спільних питань, у якому викласти причини і
обставини виникнення тих чи інших порушень, недоліків, зловживань.

Ревізійна комісія обов’язково дає заключний висновок на пояснення
керівників господарства. У ньому по кожному питанню повинно бути
обговорено об’єктивність пояснення і доцільність його врахування при
підготовці проекту рішення.

Підписує висновок голова і окремі члени ревізійної комісії, які брали
участь у обговоренні спірних питань. На цьому процес оформлення
погодження матеріалів ревізії закінчується.

Висновки і пропозиції

Таким чином, наявність загальних і особливих властивостей ревізії
дозволяє зробити висновок про те, що вона являється важливою формою
економічного контролю, проведення її на підприємствах і організаціях є
необхідністю. Так як вона дає можливість значно глибше аналізувати
наслідки господарсько-фінансової діяльності, виявляти невикористані
резерви виробництва, домагатися ефективного використання матеріальних,
фінансових і трудових резервів, не допускати нестач, витрат та крадіжок.

Проведення ревізій товарно-матеріальних цінностей дає можливість
перевірити порядок зберігання цінностей, повноту і своєчасність
оприбуткування, законність і доцільність операцій по списанню та
внутрішньому переміщенню матеріальних ресурсів, здійснення заходів щодо
боротьби з витратами, розкладанням та псуванням матеріальних цінностей,
а також ефективність використання матеріальних ресурсів.

Список використаної літератури

Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельском хозяйстве. Учебник. – М.:
Агропромиздат, 1988. – 320с.

Бутынец Ф.Ф. Основы ревизии в сельскохозяйственных предприятиях– М.:
Статистика, 1979. – 143с.

Бухгалтерський облік в сільському господарстві: Підручник для вузів/
Ю.Я. Литвин, П.Я. Хомин, В.М. Олійник, В.С. Совінський, М.С. Палюх, В.А.
Дерій та інші/ За ред. Ю.Я. Литвина. – Тернопіль: Збруч, 1995. – 824с.

Гайдуцький П.І., Грицишин М.І. “Комплексна ревізія діяльності с/г
підприємств” – К, 1987р.

Залевська О.К. “Контроль і ревізія збереження і використання
матеріальних цінностей” – Бухгалтерський облік і аудит №7, 98р.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи