Реферат на тему:

Контроль і ревізія розрахунків

1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю
розрахунків

У зміцненні фінансового стану і платоспроможності підприємств значна
роль належить контролю за станом розрахунків, динамікою дебіторської і
кредиторської заборгованості. Завдання контролю полягає в перевірці
дотримання нормативно-правового регулювання розрахункових операцій і
стану розрахунково-платіжної дисципліни.

Організація розрахунків багато в чому залежить від стану обліку і
документального забезпечення розрахунків. Несвоєчасне виявлення помилок
у розрахунково-платіжних документах призводить до виникнення різних
суперечок під час розрахунків, виникнення конфліктних ситуацій. Особливо
це стосується претензійної заборгованості, пов’язаної з нестачами
цінностей при їх відпуску, транспортуванні і прийманні. Тому завдання
контролю полягає не тільки в перевірці нормативно-правового забезпечення
під час здійснення розрахунків, але й їх документального обґрунтування.
Особливу увагу необхідно звернути на законність розрахунків, їх
доцільність, документальну обґрунтованість і правильність відображення
розрахункових операцій у бухгалтерському обліку.

Об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
наведені на рисунку 8.

Об’єктами контролю розрахунків є використання коштів під час розрахунків
та їх облік.

Під час контролю і ревізії розрахункових операцій важливе значення має
використання фактографічної інформації, яка є обліковою інформацією.
Частково ця інформація, її зміст і використання в контрольному процесі
наведені в таблиці 8.

Рис. 8. Організаційна модель контролю і ревізії розрахункових операцій

Таблиця 8

Фактографічна інформація, яка використовується під час контролю
розрахункових операцій

№ п/п Найменування

документа Зміст Використання в контрольному процесі

1. Договір поставки Зобов’язання сторін на поставку товарів та
розрахунків за них Контроль за наявністю договору

2. Платіжне доручення , платіжна вимога-доручення та інші Сума коштів
платежу, його цільове призначення, дата перерахування, дані платника та
одержувача Контроль за достовірністю суми платіжного документа, а також
за терміном перерахування та цільовим призначенням коштів

3. Виписка банку Використання коштів і їх залишок на розрахунковому та
інших рахунках Контроль за достовірністю використання коштів на різні
платежі, а також залишку коштів

4. Претензійний лист Лист постачальнику про розбіжності в цінах, що
надійшли Виявлення необґрунтованої претензії

5. Розрахунок претензій Представлення розрахунку сум розбіжностей
Контроль за достовірністю розрахунків

Джерелами нормативно-законодавчої інформації є та, що законодавчо
обґрунтовує розрахунки, тобто інформація, що підтверджує законність (або
незаконність) тих або інших розрахункових операцій.

Облікова інформація, яка використовується під час контролю і ревізії
розрахунків, дає можливість ревізору обґрунтувати дійсність звершення
або недостовірність розрахункових операцій. Під час контролю і ревізії
розрахунків з постачальниками поряд з нормативно-законодавчою
інформацією використовують первинні розрахунково-платіжні документи,
виписки банку і записи в бухгалтерських реєстрах. Згідно з новим Планом
рахунків бухгалтерського обліку під час ревізії розрахунків із
постачальниками використовується інформація, що відображена у
відповідному обліковому реєстрі за рахунком 63 “Розрахунки з
постачальниками і підрядниками”, де ведеться облік за кожним
постачальником та підрядником у розрізі кожного документа (рахунка) та
оплати. Ця інформація використовується для перевірки розрахунків з
постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні
роботи і надані послуги.

Інформацією для контролю розрахунків із покупцями згідно із зазначеним
Планом рахунків є записи відповідного облікового реєстру за рахунком 36
“Розрахунки з покупцями і замовниками”. На підставі операцій, що
відображені за дебетом цього рахунка, перевіряється правильність
визначення продажної вартості реалізованої продукції, товарів, виконання
робіт, надання послуг (зокрема, за виконання бартерних операцій), яка
повинна включати податок на додану вартість, акцизи та інші податки,
збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та
позабюджетних фондів. На підставі залишків за кредитом зазначеного
рахунка перевіряють суму платежів, що надійшли на рахунки підприємства в
банківських установах або в касу та перевіряють інші види розрахунків.

Під час ревізії розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
використовуються також розрахунково-платіжні документи, виписки банку,
акти взаємозвірки та облікові реєстри за рахунком 37 “Розрахунки з
різними дебіторами”. Перевірка виникнення і погашення дебіторської
заборгованості здійснюється за відповідними субрахунками в розрізі
аналітичного обліку.

На відміну від дебіторської заборгованості джерелами інформації контролю
кредиторської заборгованості є записи в облікових реєстрах субрахунків
та аналітичного обліку за рахунком 68-5 “Розрахунки з іншими
кредиторами”.

У системі методичних прийомів контролю розрахункових операцій важливе
значення має інвентаризація розрахунків. Загальні підсумки
інвентаризації розрахунків із дебіторами, кредиторами, постачальниками і
покупцями оформляють актом (таблиця 9). Для складання цього акта
необхідно звірити розрахунки, що здійснюються різними методами. Так, при
розрахунках, що здійснюються поза межами знаходження підприємства,
дебіторам надсилають виписки із особових рахунків. Підприємства дебітори
або підтверджують заборгованість, або повідомляють свої заперечення з
зазначенням суми розходжень. При розрахунках у межах діяльності
підприємства ревізор організує їх взаємозвірення, що оформляється актом
звірення розрахунків (таблиця 10).

Взаємозвіряння розрахунків дає можливість ревізору підтвердити
достовірність і реальність заборгованості. На субрахунках рахунка 37
“Розрахунки з різними дебіторами” повинні залишитись виключно погоджені
суми. При розбіжностях суми дебіторської заборгованості, що рахується в
обліку підприємства, з цими даними інших підприємств матеріали
передаються на вирішення відповідним органам. Якщо під час
інвентаризації дебіторської заборгованості виявлена заборгованість,
термін позовної давності якої вже минув, до акта інвентаризації
додається довідка. Ревізор встановлює осіб, винних у пропуску терміну
позовної давності дебіторської заборгованості, визначає підстави і
термін її виникнення та обґрунтовує причини пропуску позовної давності.

У такому ж порядку під час ревізії підтверджується достовірність і
реальність кредиторської заборгованості в розрізі особових рахунків
аналітичного обліку.

Достовірність заборгованості постачальників і покупців при розрахунках
через банк можна підтвердити даними розрахунково-платіжних документів,
що прикладені до виписок банку з відповідного рахунка.

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми контролю розрахунків
потребують застосування методів аналізу дебіторської і кредиторської
заборгованості. Це дає можливість її проаналізувати, виявити динаміку
цієї заборгованості та з’ясувати причини утворення нереальних сум
заборгованості.

Документальні методичні прийоми потребують застосування прийомів
дослідження суті і змісту розрахункових операцій, їх достовірності,
законності та правильності відображення в обліку. Методика
документальної перевірки розрахунків розглянута в наступних параграфах.

Виявлені порушення розрахунків відображають у відповідному розділі акта
ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. До акта
додаються групувальні відомості встановлених ревізією порушень і
зловживань, акти інвентаризації заборгованості з дебіторами,
кредиторами, постачальниками і покупцями та акти звірення розрахунків.

Таблиця 9

А К Т

інвентаризації розрахунків із постачальниками, покупцями,

різними дебіторами і кредиторами Яготинського цукрового комбінату станом
на 1 січня 2000 року

Мною, ревізором контрольно-ревізійного управління у Київській області
Васильченко З.К. за участю директора Яготинського цукрового комбінату
Єфименко Р.Г. і головного бухгалтера Аникієнко О.І., проведена
інвентаризація розрахункових операцій Яготинського цукрового комбінату.
Інвентаризацією встановлено:

1. За дебіторською заборгованістю

№ Назва рахунків і субрахунків Сума, що записана в балансі Зокрема

Рахунків Субрахунків

Звірено актами та виписками з рахунків Безнадійна заборгованість
Підлягає перерахуванню на інші рахунки

рахунка Сума

36 1 Розрахунки з вітчизняними покупцями 4930 4810 120 38 “Резерв
сумнівних боргів” 120

37 – Розрахунки з різними дебіторами 1950 1300 – 361 “Розрахунки з
вітчизняними покупцями” 650

в тому числі

371 – Розрахунки за виданими авансами 910 910 – – –

377 – Розрахунки з іншими дебіторами 1040 390 – 361 “Розрахунки з
вітчизняними покупцями” 650

Разом 6880 6110     770

Продовження таблиці 9

2. За кредиторською заборгованістю

№ Назва рахунків і субрахунків Сума, що записана в балансі Зокрема
Крім того, підлягає перерахуванню на прибуток

Рахунків субрахунків

Звірено актами та виписками з рахунків Безнадійна заборгованість
Підлягає перерахуванню на інші рахунки

№ рахунка Сума

63 1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками 7500 6800 400 37-4
“Розрахунки за претензіями” 200 100

685 – Розрахунки з іншими кредиторами 1050 910 – – – 140

682 – Внутрішні розрахунки 4140 3940 – 37-4 “Розрахунки з
претензіями” 200 –

Разом 12690 11650 400   400 240

Ревізор контрольно-ревізійного управління у Київській області (підпис)

Директор Яготинського цукрового комбінату (підпис)

Головний бухгалтер комбінату (підпис)

Таблиця 10

АКТ ЗВІРЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

“11” січня 2000 р. м. Київ

Мною, ревізором контрольно-ревізійного управління у Київській області
Якименко В.І. за участю головного бухгалтера Яготинського цукрового
комбінату Прибуденко Л.В. з одного боку та головного бухгалтера
Інструментального заводу № 50 м. Києва Сизоненка П.І. з другого боку
здійснено звірення розрахунків між Яготинським цукровим комбінатом і
Інструментальним заводом № 50 станом на 1 січня 2000 р.

Звіренням встановлено:

заборгованість інструментального заводу № 50:        

а) за рахунком № 217 від 17 лютого 1999 р. внаслідок помилкового
нарахування транспортних витрат – – – 110

б) і т. д. – – – –

         

Разом виправлених записів – 150 – 110

         

Стягнення розрахунків на дату звірення, тобто на 1 січня 2000 р. з
урахуванням погоджених виправлених записів – 1210 1210 –

Розходження в розрахунках – – – –

Продовження таблиці 10

зокрема:

а) розходжень немає

б) _______________

Заключення за результатами звіряння розрахунків:

1. Дві сторони визнали погоджену заборгованість станом на 1 січня 2000
року на користь Інструментального заводу № 50 м. Київ в сумі 1210
гривень (одна тисяча двісті десять гривень), яка повинна бути
перерахована не пізніше 20 січня 2000 року.

2. Розходження в розрахунках після їх затвердження відсутні.

Ревізор контрольно-ревізійного управління у Київській області (підпис)

Головний бухгалтер Яготинського цукрового комбінату (підпис)

Головний бухгалтер Інструментального заводу № 50 м. Київ (підпис)

2. Ревізія розрахунків із різними дебіторами і кредиторами

Одночасно з організацією інвентаризації дебіторської і кредиторської
заборгованості ревізор перевіряє реальність, достовірність і законність
розрахункових операцій та правильність їх відображення на відповідних
рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку. На початку перевірки
потрібно вивчити динаміку зміни і величини залишків заборгованості за
окремими місяцями на підставі балансу, облікових реєстрів аналітичного
обліку (відомостей, журналів). Значні суми залишків заборгованостей,
зростання або їх тривалий термін є сигналом для суцільної ґрунтовної
перевірки за суттю і змістом. Зменшення заборгованості може виникати
внаслідок необґрунтованого її списання, як безнадійної, замість того,
щоб здійснити заходи щодо своєчасного стягненню боргів. Ревізія з’ясовує
причини і періоди виникнення заборгованості, визначає відповідних осіб,
встановлює реальність заборгованості і заходи, які вживає підприємство
для її стягнення. Реальність заборгованості перевіряється зіставленням
дати виникнення і строку позовної давності, а також наявністю
документів, які засвідчують дані її інвентаризації.

Перевірку заборгованості здійснюють на підставі записів на рахунках
аналітичного обліку розрахунків.

Під час ревізії необхідно звернути увагу на наявність простроченої
дебіторської заборгованості. Якщо під час ревізії будуть виявлені такі
суми дебіторської заборгованості, доцільно їх узагальнити у відомості
(табл. 11).

Таблиця 11

Відомість встановлених ревізією фактів простроченої дебіторської
заборгованості Яготинського цукрового комбінату за період з 1 січня до
31 грудня 1999 року

Назва синтетичного рахунка та субрахунка Назва

дебіторів і кредиторів Дата виникнення заборгованості Причини
заборгованості Сума Причини і заходи щодо урегулювання заборгованості
Висновки ревізора про реальність заборгованості щодо відшкодування

377 “Розрахунки з іншими дебіторами” Меблевий комбінат

м. Київа 01.02.98 Прострочення строку позовної давності 550
Віднесено за рахунок кредиторської заборгованості Заборгованість
нереальна і підлягає віднесенню її за рахунок винних осіб

374 “Розрахунки за претензіями” Автотранспортна контора

м. Яготин 10.01.99 Несвоєчасне оформлення матеріальних претензій 350
Віднесено за рахунок резервного капіталу Заборгованість нереальна і
підлягає віднесенню її за рахунок винних осіб

Ревізор контрольно-ревізійного управління у Київській області (підпис)

Директор Яготинського цукрового комбінату (підпис)

Головний бухгалтер комбінату (підпис)

За кожним фактом виявленої простроченої дебіторської чи кредиторської
заборгованості встановлюють причини несвоєчасного повернення
(відшкодування) сум заборгованості.

Однією з причин виникнення незаконної і нереальної заборгованості може
стати відставання і запущення аналітичного обліку розрахунків з
дебіторами і кредиторами. Тому під час ревізії необхідно перевірити
своєчасність і правильність відображення в синтетичному і аналітичному
обліку операцій за розрахунками з дебіторами і кредиторами. З’ясовують
також, чи не приховується дебіторська заборгованість на інших рахунках,
зокрема, і нереальна заборгованість, за якою минули строки позовної
давності. Для перевірки дебіторської і кредиторської заборгованості
використовують записи в оборотних відомостях, рахунках аналітичного
обліку з дебіторами або кредиторами, картках або книгах за їх особовими
рахунками. У всіх випадках записи в цих облікових реєстрах зіставляють з
первинними документами. Якщо під час перевірки будуть виявлені факти
зменшення сум дебіторської заборгованості ревізори з’ясовують, чи не
було випадків необґрунтованого списання боргів окремих дебіторів за
рахунок витрат виробництва, збільшення собівартості реалізованої готової
продукції або простроченої кредиторської заборгованості. За допомогою
таких списань часто покривались нестачі товарно-матеріальних цінностей,
незаконні витрати посадових осіб та інші зловживання.

Перевірку розрахунків із різними дебіторами і кредиторами доцільно
провести за окремими балансовими рахунками. При цьому з’ясовують
відповідність сум заборгованості на момент перевірки за даними статей
балансу з даними головної книги за рахунками розрахунків, оборотних
відомостей, аналітичних рахунків дебіторів і кредиторів, а також карток
особових рахунків і інших регістрів аналітичного обліку розрахунків.
Виявлені розходження будуть вказувати на відображення в балансі
заборгованості за допомогою згорненого сальдо, наявність сум нереальної
заборгованості в регістрах аналітичного обліку. Згорнене сальдо в
балансі деякі бухгалтери іноді неправильно приховують з метою штучного
зменшення сум заборгованості з тим, щоб прикрасити дійсний стан
розрахунків на підприємстві. Тому фактичні залишки дебіторської
заборгованості на момент ревізії зіставляють із встановленим лімітом.

Тут же розглядають кожну суму заборгованості за даними аналітичного
обліку (оборотні відомості за аналітичними рахунками, картки та інші
регістри аналітичного обліку за особовими рахунками розрахунків). При
цьому виявляються суми спірної і безнадійної заборгованості,
заборгованості, не оплаченої в термін і з минулими термінами позовної
давності, документально не обґрунтованої заборгованості, а також боргів,
за якими не вживалися заходи до стягнення. Особливо перевіряють картки
аналітичного обліку або записи в оборотних відомостях під такими
загальними назвами, як “Дебітори до з’ясування”, “Кредитори до
з’ясування”, “Інші дебітори”, “Спірні суми”. Вони свідчать про
занедбаність обліку розрахунків, неприйняття своєчасних заходів до
стягнення або погашення заборгованості і необхідності ретельної ревізії
розрахункових операцій. Кожну суму в обліку на рахунках розрахунків
розглядають, за суттю боргу, що виник, причинах і характеру
заборгованості, що утворилася, термінах її виникнення і винних осіб у
неприйнятті заходів до стягнення і погашення. Суми заборгованості, що
викликають сумнів у ревізора або пов’язані з порушенням нормальних умов
і порядку розрахунків, досліджують із залученням первинних документів,
застосуванням методів взаємного контролю документів і зустрічної
перевірки операцій. Потрібно широко практикувати перевірку першоджерел
на момент виникнення боргу, зустрічну перевірку взаємопов’язаних
документів на підприємстві, що ревізується і на інших підприємствах і
організаціях, які за документами брали участь у здійсненні розрахункових
операцій. Ревізор з’ясовує, які вживалися заходи щодо стягнення і
уточнення простроченої, безнадійної, необґрунтованої й іншої сумнівної
дебіторської заборгованості (направленість листів, звірка розрахунків
згідно з актами, пред’явлення письмових претензій і позовних заяв в
арбітраж або народний суд). Всі суми ненормальної дебіторської
заборгованості на момент ревізії потрібно відобразити в накопичувальну
відомість. У ній будуть відображені суми безнадійної, необґрунтованої,
простроченої і спірної дебіторської заборгованості, які знаходяться на
всіх балансових рахунках з обліку розрахунків. Сюди ж потрібно включати
суми дебіторської заборгованості різних організацій і осіб за всіма
рахунками розрахунків, які не сплачуються боржниками і заходи щодо
стягнення яких не приймаються.

У акті ревізії можна згрупувати всю дебіторську заборгованість в розрізі
таких основних груп: нормальна поточна заборгованість; заборгованість,
яка тривалий час не сплачується і заходи до стягнення якої не
приймаються; прострочена заборгованість; документально не підтверджена
заборгованість; спірна заборгованість, за якою справи передані в
арбітраж або народний суд; безнадійна заборгованість, за якою є рішення
суду або арбітражу про відмову в позові, рішення підприємства про її
списання. Поряд з цим в акті ревізії потрібно відмітити списані суми
безнадійних боргів за ревізійний період на фінансові результати.

Найбільш характерні випадки порушень розрахункової дисципліни і великі
суми дебіторської заборгованості відображають безпосередньо в акті
ревізії.

Розглядаючи заборгованість, яка тривалий час не відшкодовується і заходи
щодо стягнення якої не приймаються, ревізор повинен звернути увагу на
суму непогашеної дебіторської заборгованості з простроченим терміном
позовної давності та на заборгованість різних організацій і осіб, що
припинили платежі до повного погашення. Щодо заборгованості з поточним
терміном позовної давності потрібно перевірити, чи направлені листи –
нагадування про необхідність погашення боргу, чи передані матеріали
юридичній службі для пред’явлення позову, чи пред’явлений позов у разі
відмови від добровільного погашення боргу. При перевірці заборгованості,
щодо якої припинене надходження платежів до повного погашення,
з’ясовують, чим викликане ненадходження грошей від дебіторів або
припинення утримання сум боргу із заробітної плати робітників і
службовців. Треба враховувати можливість неправильного відображення в
обліку утриманих сум, що поступили, а отже, необхідність здійснення
зустрічної перевірки взаємопов’язаних банківських операцій і фактичних
утримань із заробітної плати за розрахунково-платіжними відомостях.

Кожну суму простроченої заборгованості розглядають з погляду прийнятих
заходів щодо стягнення (листи, позовні заяви) і осіб винних у допущенні
прострочення боргу. У складі простроченої заборгованості і
заборгованості, яка тривалий час не відшкодовується, на окремих
підприємствах рахуються суми боргів, недостатньо обґрунтованих
документами. Тут же може враховуватись заборгованість окремих осіб, з
яких керівні працівники підприємства з тих або інших причин не хочуть
стягати суму боргу в примусовому порядку. Документально не підтверджена
і не обґрунтована заборгованість підлягає особливо ретельній перевірці.

У процесі перевірки спірної заборгованості ревізор уточнює, скільки часу
знаходяться справи в арбітражі або народному суді і чому не
розглядаються, які заходи приймало керівництво підприємства щодо
прискорення розбору позовних заяв. Затримки і неодноразові відстрочки в
розгляді справ часто відбуваються з вини адміністрації підприємства в
зв’язку з тим, що неправильно оформлені або не повністю представлені
претензійні і доказові документи. Тому потрібно звертатися безпосередньо
в прокуратуру, суд і арбітраж, щоб уточнити істинні причини тривалої
затримки направлених справ і прискорити прийняття рішень.

Досліджуючи безнадійну заборгованість, ревізор виписує випадки і суми
відмови суду і арбітражу в задоволенні позовів на примусове стягнення
боргів із дебіторів за весь період, що ревізується. На основі
мотивування і висновків за рішеннями судових органів подібні факти
доцільно згрупувати за причинами відмови (не забезпечення збереження
цінностей на об’єктах з боку керівництва підприємства, пропуск термінів
позовної давності, відсутність необхідних виправдувальних документів,
неплатоспроможність боржників тощо) або з вини посадових осіб.

Залишки дебіторської заборгованості на момент ревізії перевіряють за
кожною сумою. Перевіряючий з’ясовує, які вживалися заходи з боку
бухгалтерії, юридичного відділу та інших служб підприємства щодо
стягнення боргів з початку їх виникнення.

Виявлені суми кредиторської заборгованості з минулими термінами позовної
давності ревізор відображає також в окремій накопичувальній відомісті.
При цьому він уточнює характер і причини виникнення заборгованості по
кожному кредитору, чому вона своєчасно не була перерахована в Держбюджет
або сплачена відповідним організаціям і особам. За всіма сумнівними
сумами кредиторської заборгованості треба провести зустрічну перевірку
або надіслати офіційні письмові підтвердження кредиторів.

& c

? ¬ : oooooooooooooooeeoeooooooss

gdO!?

gdO!?

gdO!?

„A`„Aa$gdO!?

*

gdO!?

gdO!?

„A`„Aa$gdO!?

gdO!?

gdO!?

¤E

gdO!?

¤E

gdO!?

oooooooooooooooooooooooooooo

ку з розрахункового й інших рахунків підприємства (журнал 3,
накопичувальні відомості надходження і витрачання грошових коштів у
розрізі окремих рахунків підприємства в установі банку тощо). Для
перевірки розрахункових операцій за період, що ревізується, потрібно
вибирати тих дебіторів і кредиторів, щодо яких заплутаний і запущений
аналітичний облік розрахункових взаємовідносин, допускається порушення
встановленого порядку проведення розрахунків і необґрунтоване списання
заборгованості. Крім того, треба брати до уваги виявлені порушення,
зловживання і незаконні дії посадових осіб при ревізії інших дільниць
роботи підприємства, пов’язані з розрахунковими операціями, і ці
розрахункові взаємовідносини піддавати всебічному дослідженню.

Кожну списану суму заборгованості ревізор перевіряє із залученням
первинних документів, підтверджуючих її виникнення. Це допомагає
розкривати дійсні причини утворення, суть і характер заборгованості.
Саме на основі первинних документів у ряді випадків виявлялось незаконне
списання недостач, розкрадань і втрат товарно-матеріальних цінностей,
які списувалися під виглядом пересортиці, різниці у вартості й інших, не
зухвалих, на перший погляд, особливих побоювань, причин. Списання сум
дебіторської і кредиторської заборгованості протягом періоду, що
ревізується, піддають загальній перевірці. Зокрема, списані суми
дебіторської заборгованості на збитки підприємства перевіряють із
використанням даних аналітичного обліку за рахунком 79 “Результати
надзвичайних подій”. Приховане списання дебіторської і кредиторської
заборгованості можна виявити шляхом дослідження оборотів за аналітичними
рахунками розрахунків за окремі місяці (особливо за сумнівною
заборгованістю, що знаходиться без руху), вивчення причин різкого
зменшення залишків перехідної заборгованості на кінець кожного місяця,
співставлення описаних сум заборгованості з прикладеними
виправдувальними документами на її списання.

Іноді як документи на незаконне списання сум заборгованості прикладають
бухгалтерські довідки і накопичувальні відомості. Такі незаконні
списання частіше практикують перед складанням річного звіту, при
проведенні інвентаризацій, “розчищанні” розрахунків. У ряді випадків
необґрунтовано перекривається дебіторська заборгованість одних
організацій і осіб за рахунок нереальної кредиторської заборгованості
інших, у той час як ці суми повинні бути стягнуті і перераховані до
бюджету. Подібне списання заборгованості і незаконні дії бухгалтерів
заподіють матеріальний збиток підприємству, приховують факти розкрадання
і зловживань окремих посадових осіб.

При перевірці розрахункових операцій з’ясовують правильність
кореспонденції рахунків і віднесення сум на окремі балансові рахунки
щодо обліку розрахунків. На деяких підприємствах зустрічалися випадки
віднесення сум на розрахунки з різними дебіторами і кредиторами замість
запису їх на рахунки 374 “Розрахунки за претензіями”, 375 “Розрахунки з
відшкодування завданих збитків”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”,
де необхідно вживати більш оперативні і наполегливі заходи стягнення
боргів. Крім того, треба враховувати можливість незаконного списання сум
на рахунки витрат замість віднесення їх на балансові рахунки з обліку
розрахунків.

При ревізії розрахунків щодо претензій і відшкодування завданих збитків
досліджують рух кожної суми не тільки на балансових рахунках 374
“Розрахунки за претензіями” і 375 “Розрахунки з відшкодування завданих
збитків”, але і на рахунку 947 “Недостачі і втрати від псування
цінностей”, а й таких, які рахуються в складі матеріалів у дорозі,
товарів на відповідальному зберіганні у покупців у зв’язку з відмовою
від акцепту, товарів, відвантажених і не оплачених у термін покупцями й
інші. Кожну суму, записану за дебетом і кредитом цих рахунків, потрібно
розглянути за картками і іншими регістрами аналітичного обліку із
залученням первинних документів. Вивчаючи прикладені первинні документи,
звертають увагу на своєчасність і повноту відображення заборгованості,
правильність стягнення заборгованості і недопущення необґрунтованого
списання її на інші рахунки.

Розрахунки за претензіями перевіряють у взаємозв’язку з ревізією
виконання господарських договорів. Шляхом зіставлення сум на рахунку 374
“Розрахунки за претензіями” і в журналі реєстрації претензій за
невиконання договорів постачальниками з результатами перевірки виконання
договірних зобов’язань при постачанні сировини, матеріалів,
напівфабрикатів і комплектуючих виробів можна виявити випадки
непред’явлення претензій постачальникам. Одночасно перевіряють повноту
пред’явлених претензій транспортним організаціям за невчасну доставку,
недостачу або втрату вантажів у дорозі. Багато підприємств ще не
пред’являють претензій до транспортних організацій за порушення термінів
доставки вантажів. Дане зобов’язання вимагає перевірки своєчасності
надходження вантажів на підприємство і фактів затримки їх у дорозі на
підставі залізничних накладних і інших транспортних документів, де
відмічають дату відправки вантажу, а також даних прибуткових документів
складу. Для цілеспрямованої, вибіркової перевірки документів потрібно
заздалегідь з’ясувати затримку окремих вантажів у дорозі за журналом
оперативного обліку вантажів, які надійшли, що ведеться у відділі
постачання. За даними цього журналу зіставляють дату рахунків-фактур
постачальників із датою надходження вантажів на підприємство, виявляють
партії вантажів, що поступили з порушенням термінів доставки. При цьому
ревізор повинен встановити суму не відшкодованого матеріального збитку,
не стягнутих штрафних санкцій і винних у цьому осіб. Аналогічно
пред’явлені претензії покупцями підприємства, які відображені на рахунку
374 “Розрахунки за претензіями” і в журналі реєстрації претензій, що
поступили, необхідно пов’язати і використати при ревізії виконання
договорів про постачання продукції покупцям. Така перевірка звичайно
сприяє підвищенню відповідальності підприємства за виконання
господарських договорів.

Підприємства зобов’язані пред’являти претензії відразу ж після їх
виникнення. Тому ревізор повинен одночасно перевірити стан претензійної
роботи на підприємстві. Насамперед з’ясовують правильність і повноту
обліку пред’явлених претензій, що надійшли, здійснюють контроль за ходом
розгляду претензійних справ. За даними журналу пред’явлених претензій
іншим підприємствам, організаціям і особам визначають кількість
незадовільнених претензій із загальної кількості пред’явлених. Усі
незадоволені претензії треба згрупувати за суттю їх виникнення,
причинами відмови і винними особами. Крім того, потрібно виділити спірні
справи і питання, за якими не пред’являлися претензії в зв’язку з їх
безнадійністю. Тут же ревізор встановлює кількість нерозглянутих
претензій на момент ревізії, особливо з тривалим часом затримки в
арбітражі і народному суді. При необхідності здійснюють запит або
проводять зустрічну перевірку в судових органах. За журналом реєстрації
претензій, що поступили, встановлюють кількість задоволених претензій на
користь позивача і кількість претензій нерозглянутих на момент ревізії.
Їх групують за причинами виникнення і винними особами з вказівкою суми
заподіяного матеріального збитку. Одночасно ревізор перевіряє, які
приймалися заходи до винних осіб щодо незадоволених пред’явлень і
претензій, що поступили, вирішених на користь позивача.

Розрахунки із недостач, розтрат, розкрадання і відшкодування
матеріального збитку перевіряють у взаємозв’язку з суміжними ділянками
господарської діяльності, місцями виникнення недостач, втрат і
розкрадання, розмірами заподіяного збитку. Наприклад, перевірку
розрахунків щодо відшкодування матеріального збитку матеріально
відповідальними особами потрібно пов’язати з перевіркою сум, що
рахуються на рахунку 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей”, а
також з результатами інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей на
складах і в незавершеному виробництві. Так можна виявити факти неповного
стягнення заподіяного матеріального збитку з винних осіб,
необґрунтованого списання його за рахунок витрат виробництва, укриття
результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від обліку або
часткового відображення їх в облікових реєстрах. Стягнення сум недостач,
розтрати і розкрадання товарно-матеріальних цінностей з винних осіб
повинні проводити за продажними цінами. Кожний випадок відмови у
відшкодуванні недостач, розтрати і розкрадання за рахунок винних треба
дослідити і занести в накопичувальну відомість, згрупувавши їх за
причинами відмови і винними особами. Тут можна встановити факти
незабезпечення збереження цінностей, умисне порушення встановленого
порядку і вимог у корисливих цілях та інші.

При ревізії розрахунків за претензіями і відшкодуванням матеріального
збитку треба мати на увазі, що суми недостач, втрат і розкрадання
товарно-матеріальних цінностей можуть бути приховані на рахунках
матеріалів у дорозі і товарах, відвантажених покупцям. Вивчення причин
утворення цих сум за кожним рахунком-фактурою і листуванням з
постачальниками і покупцями дозволить виявити подібні факти, а також
прийняти рішучі заходи щодо відшкодування матеріального збитку за
рахунок винних.

З особливою увагою перевіряють погашення заборгованості щодо розтрат,
недостач і розкрадань. При цьому з’ясовують наявність виконавчих листів
або зобов’язань про погашення боргу кожним дебітором, причини припинення
платежів або тимчасового припинення їх за окремі місяці. Якщо
заборгованість була списана за рішенням суду про неплатоспроможність
боржника, треба перевірити зарахування цих сум на забалансовий рахунок
072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”, на якому
вони враховуються протягом визначеного часу. Ревізор з’ясовує, які
вживалися заходи щодо стягнення раніше списаної на забалансовий рахунок
заборгованості та які зміни відбулися в становищі боржників. Кожну суму,
списану на збитки в періоді, що ревізується, перевіряють при наявності
документів, що підтверджують неможливість стягнення боргу, дозволу
відповідних органів на їх списання, невикористаних можливостей стягнення
заборгованості з окремих дебіторів.

3. Контроль і ревізія розрахунків із постачальниками і покупцями

У процесі своєї діяльності підприємства купують матеріальні цінності,
оплачують виконані роботи і надані послуги. На цій стадії виникають
розрахункові відносини з постачальниками і підрядниками. Від правильної
організації розрахунків із постачальниками і покупцями значною мірою
залежить організація матеріального забезпечення і постачання відповідно
до договірних зобов’язань і комерційних угод. Система розрахунків
впливає на договірні відносини між постачальниками і покупцями продукції
та комплектувачів виробів у промисловості. Завданням контролю і ревізії
є перевірка достовірності даних обліку про стан розрахунків із
постачальниками і покупцями, дотримання розрахункової дисципліни і
впливу її на платоспроможність підприємства, яка забезпечує його
нормальну фінансово-господарську діяльність.

Під час ревізії розрахунків із постачальниками і покупцями поряд з їх
інвентаризацією перевіряють виконання договірної дисципліни на
постачання матеріалів для виробництва і реалізацію готової продукції.
Для цього перевірка розрахунків із постачальниками і покупцями
здійснюється у взаємному зв’язку з договірною і комерційною
документацією. При цьому перш за все перевіряють дотримання умов
постачання постачальниками матеріалів і реалізації продукції
обумовленого асортименту, ритмічності обсягу постачання, правильність
оформлення товарно-транспортних документів і обґрунтованості форми
розрахунків.

Під час ревізії необхідно також проаналізувати стан розрахунків із
постачальниками і покупцями на початок і кінець звітного періоду (або на
початок і кінець ревізійного періоду), обґрунтувати зміни в розрахунках,
які виникли за ревізійний період. Це дозволяє ревізору здійснити
обґрунтовані висновки про стан розрахунків.

Важливо також під час ревізії перевірити реальність і достовірність
кожної суми виникнення розрахунків та підтвердити їх документальну
обґрунтованість. Для цього необхідно перевірити, в якому стані
знаходиться аналітичний облік цих розрахунків та відповідність його
даним перевірених документів. Це пояснюється тим, що організація
розрахунків із постачальниками і покупцями багато в чому залежить від
стану їх обліку і документального забезпечення. Несвоєчасне виявлення
помилок у розрахункових документах в окремих випадках призводить до
виникнення спірної заборгованості, порушення термінів пред’явлення за
нею претензій.

Стан розрахунків з постачальниками перевіряється за реєстрами
аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 63 “Розрахунки з
постачальниками і підрядниками”. При цьому за розрахунковими документами
встановлюється час виникнення заборгованості, зміст операцій поставок,
обґрунтованість застосування цін, тарифів, торговельної націнки
(знижки). Одночасно за допомогою зустрічної перевірки контролюється
своєчасність і повнота оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.
Якщо виявлені суми претензійного характеру, то ревізія встановлює, як
вони відображені на рахунку 374 “Розрахунки за претензіями” і які
прийняті рішення для задоволення претензій.

При перевірці реальності сум, які записані на рахунку 374 “Розрахунки за
претензіями”, можуть бути виявлені факти безгосподарності і зловживання,
які працівники підприємства намагаються приховати способом подання
необґрунтованих претензій постачальникам. Одночасно вивчаються претензії
постачальників і замовників. Ці документи можуть допомогти виявити
суттєві недоліки в діяльності підприємства, що ревізується.

Перевірка стану розрахунків з іногородніми постачальниками і покупцями
проводиться надсиланням їм копій карток аналітичного обліку розрахунків
(контрольної виписки). Цю виписку після перевірки і внесення необхідних
виправлень, підпису і засвідчення печаткою підприємство-дебітор повертає
підприємству-кредитору. Вивчаючи взаємну вивірку розрахунків, ревізори
можуть виявити факти не оприбуткування цінностей окремими матеріально
відповідальними особами, нестачі цінностей та інші зловживання.

У тих випадках, коли за окремими постачальниками і покупцями ревізія
виявила стійку заборгованість, то її обґрунтованість визначається за
даними первинних документів, що відображають її виникнення, актами
взаємної вивірки розрахунків (інвентаризації розрахунків),
встановлюються причини, які перешкоджають своєчасному проведенню
розрахунків підприємства, що ревізується, з постачальниками і покупцями.
Перевіряється дотримання строків позовної давності заборгованості. У
випадках пропуску строків стягнення заборгованості або нереальності
окремих сум, ревізор складає спеціальну відомість як додаток до акта
ревізії (таблиця 12).

Застосовуючи документальні методичні прийоми, ревізор за актом
інвентаризації розрахунків з покупцями і постачальниками, яка
проводиться інвентаризаційною комісією підприємства протягом ревізійного
періоду, досліджує заборгованість, яка числиться на балансі в цілому і
за окремими боржниками, зокрема підтверджену ними, а також виявлену
інвентаризаційною комісією як прострочену. За довідкою до акта
інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками, складеною
бухгалтерією, ревізія встановлює, за що і коли утворилась
заборгованість, а також, чи є вона реальною. Виявлені недоліки у
дотриманні розрахункової дисципліни конкретизуються в реєстрах
бухгалтерського обліку і первинними документами, що до них додаються.
Одночасно перевіряється дотримання строків проведення інвентаризації
розрахунків із постачальниками і покупцями – на перше число місяця
наступного за звітним роком.

Таблиця 12

ВІДОМІСТЬ

простроченої заборгованості за рахунками з постачальниками і покупцями

за період, що ревізується, з 1 січня до 31 грудня 1999 р.

№ п/п Постачальник (покупець) та його адреса Дата виникнення
заборгованості Зміст операції Сума заборгованості Строк позовної
давності Дата закінчення строку позовної давності Дата, на яку рахується
заборгованість Причини пропуску строку позовної давності Особи,
відповідальні за пропуск позовної давності

1. Яготинський цукровий комбінат, 251001, Яготин Київської області,
вул. Полтавська, 18 10.02.

1997 рік Виявлено невідповідність стандартної ваги згідно з маркуванням
2000 3 роки 10.02.1999 р. 15.10.1999 р. Несвоєчасно складений акт
про нестачу цукру Комерційний директор Павленко В.І.

2. Київський моторемонтний завод, 255001, Київ,

вул. Полтавська, 25 20.01.

1999 рік Виявлений заводський брак у поставлених мотоциклах 1500 6
місяців 20.07.1999 р. 01.10.1999 р. Відсутній комерційний акт,
складений за участю постачальника Завідуючий товарним відділом
Яворський В.І.

Поточну заборгованість покупців і замовників, ревізія перевіряє
безпосередньо в установах банку, застосовуючи документальні методичні
прийоми. Роздільно перевіряється розрахунково-платіжні документи, строк
оплати яких не наступив, покладених банком у картотеку прострочених
платежів або зовсім вилучених з оплати внаслідок відмови платників від
оплати. Дослідження цих документів дозволяє ревізії виявити
недовантаження товарно-матеріальних цінностей або продукції, яка не
відповідає встановленим стандартам за якістю, а також завищення цін,
неправильне застосування відповідних надбавок.

Розрахунки з постачальниками безпосередньо пов’язані з надходженням
товарно-матеріальних цінностей, тому одночасно перевіряють записи за
дебетом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” в
розрізі постачальників, порівнюють їх з виписками банку та записами за
кредитом рахунка 311 “Поточні рахунки в національній валюті”. Записи в
журналі 3 за кредитом рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками і
підрядниками” в розрізі постачальників порівнюють з сумою оприбуткування
матеріальних цінностей згідно з документами.

У всіх випадках під час ревізії розрахунків із постачальниками і
покупцями обов’язково перевіряється дотримання типової кореспонденції
рахунків бухгалтерського обліку, що дозволяє виявити не тільки помилки у
відображенні розрахункових операцій в обліку, але і виявити факти
навмисного спотворення облікових даних з метою приховування зловживань.

4. Ревізія розрахунків із підзвітними особами

Ревізія розрахунків із підзвітними особами включає контроль операцій за
витрачанням коштів на операційні і господарські потреби, службове
відрядження працівників. При цьому потрібно керуватись відповідними
нормативними документами, дотримання яких у процесі ревізії
перевіряється за даними аналітичного і синтетичного обліку за рахунком
372 “Розрахунки з підзвітними особами”, головної книги і балансу.
Спочатку перевіряється достовірність даних у реєстрах бухгалтерського
обліку і звітності на початок і кінець періоду, що ревізується. Потім
ревізією перевіряється дотримання правил витрачання коштів на операційні
і господарські потреби (оплат послуг і робіт, придбання канцелярських
приладів, проїзних квитків, дрібного господарського інвентаря тощо).
Зокрема, з’ясовують, чи затверджене керівником підприємства коло
посадових осіб, які користуються правом одержання грошей у підзвіт на
вказані витрати, чи дотримується підзвітними особами розрахункова
дисципліна, зокрема, подання авансового звіту про витрачені кошти на
операційні і господарські витрати – не пізніше наступного дня після
одержання авансу, а на витрати на відрядження – не пізніше 3 днів після
повернення з відрядження. Перевіряється також, чи не було випадків
видачі в підзвіт грошей без подання звіту про раніше отримані кошти.

Перевіряючи авансові звіти, ревізор з’ясовує дійсну потребу у коштах на
операційні і господарські витрати, порівнює її з фактично виданими
грошима підзвітним особам. Застосовуючи документальні методичні прийоми
контролю, ревізор досліджує документи, додані до авансових звітів. При
цьому встановлюється відповідність їх вимогам Положення про
документальне забезпечення бухгалтерських записів у бухгалтерському
обліку, затверджене Міністерством фінансів України 24.05.95 р. № 88 в
частині їх оформлення, достовірності даних, що в них відображені.

Досліджуються документи допомогою зустрічної перевірки, взаємного
контролю операцій, аналітичної перевірки. Ревізор особливу увагу
приділяє перевірці витрат готівки – вантажно-розвантажувальні роботи і
послуги, штрафи за простої вагонів і зберігання вантажів та ін. За
допомогою зустрічної перевірки і взаємного контролю операції
встановлюється, чи не оплачені ці ж самі послуги і штрафи ще й
розрахунковими чеками банка або із розрахункового рахунка в банку у
безготівковому порядку. Ревізія провадиться з використанням методів
аналітичної і логічної перевірки підстав і розцінок для оплати послуг і
робіт, виконаних приватними особами, утримання з них податків. При
необхідності ревізор, застосовуючи методичні прийоми слідчо-юридичного
обґрунтування, відбирає пояснювальні записки від одержувача коштів,
вилучає в установленому порядку документи, додані до авансового звіту.

Аналогічно перевіряється придбання за готівку матеріальних цінностей на
ринках. При цьому з’ясовують, чи не придбані товарно-матеріальні
цінності особами, які їх використовують для господарських потреб без
економічної діяльності. Перевіряється оприбуткування придбаних цінностей
на складі або коморі, а також оформлення документами їх витрачання.

Під час ревізії операцій, пов’язаних з видачею коштів на службові
відрядження та їх використанням, потрібно керуватися Інструкцією про
службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена
Міністерством фінансів від 13.03.98 № 58 (в редакції від 10.06.99 р. №
146) та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 “Про
норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.

Ревізія витрат на службові відрядження і розрахунків з підзвітними
особами потребує використання документальних методичних прийомів
контролю. Так, наприклад, застосовуючи методи інформаційного
моделювання, ревізія визначає сукупність джерел фактографічної
інформації (накази про відрядження працівників, кошторис витрат на
відрядження працівників, первинні документи, облікові реєстри тощо) і
нормативно-правового регулювання службових відряджень управлінського і
виробничого призначення, які використовуються при дослідженні
документів, що відображають витрачання коштів на відрядження
працівників. У першу чергу, перевіряється обґрунтованість відрядження
працівників, вивчається завдання на виконання конкретних робіт у період
відрядження і його результат, тривалість відрядження.

Фактичне витрачання коштів на відрядження ревізією перевіряється за
авансовими звітами, складеними працівниками, що знаходились у
відрядженні, доданими до них документами і узагальненими в
бухгалтерському обліку даними на рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними
особами”. Застосовуючи нормативно-правові методичні прийоми дослідження
документів, ревізор перевіряє відшкодування витрат працівниками за
період відрядження (транспортні, добові, квартирні) відповідно до
поданих документів у розмірах, встановлених нормативними документами і
законодавством.

Список літератури

Атанасян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.:
Юрид. лит., 1989. – 352 с.

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.:
Вища школа, 1994.

Белуха Н.Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.:
Финансы и статистика, 1992.

Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.

Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.

Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. – К., 1999.

Егорова С.К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. – М.: Финансы и
статистика, 1990.

Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в
умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995.

Похожие записи