ПЛАН

Вступ

Значення і роль контролю і ревізії готової продукції рослинництва.

Види і форми контролю готової продукції рослинництва.

Контроль і ревізія затрат на виробництво продукції рослинництва.

Контроль за обсягами та якістю виробництва готової продукції
рослинництва.

Документальне оформлення контролю і ревізії готової продукції
рослинництва.

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Сільськогосподарське виробництво займає провідне місце серед інших
галузей АПК. Воно покликане забезпечити населення продуктом харчування.
Але поки що зростаючий платоспроможний попит населення на продукти
харчування залишається неповним. Не вдалося вийти із залежності від
зовнішнього сільськогосподарського ринку. За кордоном закуповуємо зерно
і олію, плодоовочеві консерви, хоч є всі можливості вирощувати і
виробляти цю продукцію в Україні. Ще низькою залишається ефективність
вирощування сировинних ресурсів, зростає собівартість продукції,
знижується фондовіддача, погіршується екологічне становище.
Загострюється проблема якості продукції, яка забруднюється шкідливими
для людського організму сполуками нітратів, радіонуклідами.

Тому уряд надає сільському господарству великого значення в програмі
невідкладних заходів щодо оздоровлення економіки України. Зокрема,
передбачається забезпечення еквівалентного товарообігу між
сільськогосподарськими та іншими, галузями народного господарства. Має
бути збалансованість обсягу сільськогосподарського виробництва і
матеріально-технічного постачання. Не може надалі діяти хибна система
збільшення з року в рік планів виробництва сільськогосподарської
продукції при значному щорічному зменшенні капітальних вкладень у
галузь.

Головною особливістю сільськогосподарського виробництва є земля. При
розумному використанні вона не зменшується, а навпаки підвищує свою
родючість. Земля є незмінним засобом виробництва. Систематичне
підвищення родючості грунту пов’язане з додатковими вкладеннями на
поліпшення обробітку землі, придбання добрив.

Також важливою особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що
процес створення продукту здійснюється тут під впливом не тільки знарядь
і предметів праці та робочої сили, а й природних умов. При цьому фактори
зовнішнього середовища (опади, температура, повітря, світло) впливають
на розвиток кінцевого продукту рослинництва.

Процес виробництва у рослинництві неможливо організувати так, щоб усі
роботи пов’язані з вирощуванням культур (сівба, обробіток грунту і
посівів, збирання урожаю) виконувались одночасно в одному господарстві.
Тут період виконання певних робіт має відповідати певному періоду
вегетаційного розвитку культури. Тому роботи в рослинництві виконують
суворо додержуючи їх черговості.

Процес виробництва у рослинництві витікає у двох суміжних роках,
відповідно до цього і витрати виробництва поділяють на витрати:

на врожай поточного року (на вирощування і збирання врожаю);

під урожай майбутнього року (переважно підготовчі роботи до нового
процесу виробництва).

Чітке розмежування витрат між двома суміжними звітними періодами є
важливим моментом у визначені часу початку і закінчення виробничого
процесу по кожній культурі і правильному визначенні собівартості
продукції.

У сільському господарстві завдяки вмілому використанню досягнень
сучасної аеробіологічної науки і досвіду, вихід продукції може бути
значно збільшений при мінімальних додаткових витратах насіння, добрив,
кормів. При цьому важливу роль відіграє оперативний контроль за
витратами виробництва і виходом готової продукції. Значення його в
періоді здійснення виробничого процесу набагато важливіше, ніж контролю,
здійснюваного керівництвом господарства і спеціалістами після його
затвердження.

1. Значення і роль контролю і ревізії готової

продукції рослинництва

Контроль за своїм змістом включає перевірку економічних, соціальних,
політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку
суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку
суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку
економіки народного господарства — галузі, підприємства, об’єднання.
Господарська діяльність усіх галузей народного господарства в умовах
ринкової економіки узагальнюється з використанням грошового вимірника,
тобто фінансового критерію. Тому в системі економічного контролю
сформувався фінансово-господарський контроль. Змістом цього контролю є
виробничі відносини і продуктивні сили у сфері господарської діяльності.

Метою фінансово-господарського контролю є сприяння використати
раціонально засоби і предмети праці і самої праці у підприємницькій
діяльності для одержання найбільшого прибутку. Завдання
фінансово-господарського контролю поділяють на окремі і загальні.
Розв’язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін
господарської діяльності (використання сировини у виробництві, витрати
виробництва, випуск готової продукції), а загальних — всієї
господарської діяльності об’єднання, галузі, з визначенням
рентабельності і конкурентоспроможності продукції, прибутковість
підприємства.

Основними завданнями фінансово-господарського контролю є виявлення та
профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні
зв’язки з випуском недоброякісної продукції, нерентабельною роботою
окремих ланок господарства, перевитратами на її виробництво,
неконкурентоспроможністю продукції.

Фінансово-господарський контроль в Україні здійснюється державними
контрольними органами, громадським і незалежним аудиторським контролем.

Функціонування системи фінансово-господарського контролю, у якій
здійснюється контрольно-ревізійна робота, залежить від раціональної
організації її. Організація контрольно-ревізійної роботи зумовлена
потребою координації і взаємної ув’язки цілого ряду однорідних за
технічним характером процесів, виконання яких здійснюються колективом
працівників.

Контрольно-ревізійна робота — це сукупність трудових і матеріальних
елементів, пов’язаних з використанням контрольно-ревізійного процесу, а
також створенням необхідних умов для його здійснення.

2. Види і форми контролю готової продукції рослинництва

За змістом і призначенням ревізії поділяють на тематичні, вибіркові,
комплексні.

Тематичні — перевіряють окремі сторони діяльності підприємства.
Призначення їх полягає в оперативному реагуванні на різні збудження і
конфліктні ситуації у системі господарської діяльності з метою планового
регулювання поведінки системи відповідно до заданих параметрів її
функціонування.

Вибіркові ревізії проводять аналогічно тематичним з тією лише
відмінністю, що у них конкретизують періоди і об’єкти контролю, вибрані
для перевірки окремих видів господарських процесів або операцій. Так,
наприклад, ревізія операцій з виробництва продукції рослинництва і
ревізія операцій із заготівлі і реалізації овочів.

Комплексні ревізії — виробничу і фінансово-господарську діяльність
підприємства та його структурних підрозділів перевіряє комплексно
бригада спеціалістів різних професій. Призначення її полягає у найбільш
повній і всебічній оцінці діяльності підприємства за ревізійний період,
виявленні резервів і напрямів удосконалення його роботи на наступні
періоди.

Ревізію і контроль готової продукції рослинництва проводять у таких
стадіях:

Ревізія і контроль затрат на виробництво продукції рослинництва.

Ревізія обсягів виробництва продукції.

Ревізія і контроль якості виробництва продукції рослинництва (контроль
за якістю зерна, силосу, сінажу).

3. Контроль і ревізія затрат на виробництво

продукції рослинництва

Важливий напрям ревізії затрат на виробництво продукції рослинництва —
перевірка достовірності облікових даних про витрачання на сівбу насіння
і садивного матеріалу. У процесі перевірки необхідно підрахувати усю
кількість насіння, витраченого на сівбу по накладних (чеках-накладних)
чи лімітно-забірних картках (ф.№117) і фактично списаного на сівбу в
актах (ф.№119). На практиці бувають розбіжності між цими показниками:
списано менше, ніж видано зі складу (в таких випадках залишок насіння
повинен бути повернений на склад або рахуватись у підзвіті в бригадира і
в наявності), списано більше, ніж одержано зі складу (в таких випадках
може бути безпідставне списання насіння на сівбу).

Крім того, загальну кількість насіння витраченого на сівбу, по актах
(ф.№119) зіставляють з нормативною кількістю, яку визначають множенням
фактично засіяної площі (ф.№1сг) на норму висіву (ф.№1).

Дані таблиці свідчать, що 100ц зерна фактично одержано зі складу, не
використано на сівбу. Крім того, порівняно з нормативом, списано 600ц
зерна, тобто понад 20% норми. Встановлені факти вказують на можливе його
розбазарювання. Тому ревізійна комісія повинна взяти пояснення в
агронома, бригадира та інших працівників про причини перевитрат.

Необхідно проаналізувати також достовірність даних про розмір засіяних
площ. З цією метою розмір засіяних зіставляють на яку списано зерно по
акту (ф.№119), із загальною площею, на якій фактично проводились посівні
роботи згідно з обліковими листками трактористів-машиністів (ф.№67).

Аналогічно перевіряють достовірність списання насіння на пересів і
підсів площ. Крім того, достовірність пересіву і підсіву зернових
підтверджують звіренням даних облікових листків трактористів з актами
обстеження посівів, а також актами держінспекції по списанню загиблих
посівів.

У всіх випадках при перевірці розбіжностей витрат на сівбу, пересів,
підсів необхідно перевіряти достовірність даних про базисні норми якості
зерна, наявність даних про його класність відповідну до ГОСТу, а також
обгрунтованість, попередню розробку і затвердження норм висіву.

Перевіркою витрат зерна на сівбу можна встановити також, факти
пересортиці його по видах і якості, своєчасність і правильність
оформлення документів витрат зерна на сівбу. Аналогічно перевіряють
достовірність посівних площ і витрат посівного та садивного матеріалу по
інших культурах.

Значну увагу ревізійна комісія повинна приділяти питанням заготівлі та
використання добрив. При цьому перевіряють виконання плану вивезення
гною, пестицидів, гербіцидів та інших добрив.

Достовірність інформації про кількість внесення добрив та своєчасність
їх списання перевіряють зіставленням даних актів про використання
мінеральних добрив, пестицидів та гербіцидів (ф.№118) облікових листів
тракториста (ф.№67, ф.№67б), дорожних листів тракториста (ф.№68),
вантажного автомобіля (ф.№4с), нагромаджувальних відомостей обліку
використання машинно-тракторного парку (ф.№37а), роботи вантажного
автотранспорту (ф.№38), звітів про використання добрив (ф.№9сг,
ф.№9-6сг) та даних аналітичного обліку. При виконанні робіт по внесенню
добрив організаціями об’єднання “Сільгоспхімія” реальність обсягів
робіт, відображених в актах (здачі-приймання виконаних робіт) по
хімізації (ф.№118а)хім) установлюють зустрічними перевірками документів
в цих організаціях та контрольними обмірами робіт і оглядом якості їх
виконання.

За такою ж методикою перевіряють правильність списання інших витрат на
виробництво продукції рослинництва.

4. Контроль за обсягами та якістю виробництва готової

продукції рослинництва

Особливу увагу слід приділяти контролю за правильністю записів про
обсяги і якість виробництва готової продукції рослинництва.

Особливо важливою ділянкою, на яку повинна звернути увагу ревізійна
комісія, є забезпечення доставки всього вирощеного і зібраного на полі
врожаю на пункти зважування, зберігання, а також достовірність обліку,
запобігання втратами зерна на стадіях збирання, перевезення, зважування,
зберігання, сушіння, очищення. Першочергове значення має контроль
достовірності даних про масу намолоченого і доставленого на тік зерна.
При існуючій формі обліку тут інколи можливі розбіжності в масі зерна і
випадки його розбазарювання. Причини цього — відсутність точного обліку
кількості в документах на відправку зерна з поля від комбайнів на тік.

З цією метою доцільно контролювати відхилення маси кожної партії
доставленого зерна по кожному талону від середньої маси по господарству
за той день. Аналогічно аналізують дані регістрів для обліку врожаю
зерна. Для зіставлення використовують дані умовної бункерної маси
(ф.№77) і фактичної маси бункерів (ф.№78). Випадки недовезення зерна на
тік по окремих рейсах виявляють порівнянням кількості талонів водіїв
автомобілів у комбайнерів з кількістю талонів комбайнерів у водіїв із
записами в реєстрі (ф.№78), який веде вагар. При використанні реєстрів
необхідно звіряти повноту, достовірність та ідентичність записів у
реєстрах (ф.№77, ф.№77а, №78) при чини відсутності будь-яких талонів чи
невідповідність записів у реєстрах необхідно з’ясовувати з водіями,
комбайнерами, вагарями.

Списання маси зерна на досушування і засміченість при його очищенні на
току оформлюють актом на сортування і сушіння продукції рослинництва
(ф.№82). При цьому інколи попередній аналіз на вологість та засміченість
не проводять. Акти нерідко складають у кінці місяця або сезону при
передаванні зерна з току в комору. В результаті на сушіння і
засміченість списують різницю між бункерною масою зерна, визначеною на
ваговій і току, та масою зерна, переданого в комору, з урахуванням
реалізації та іншого вибуття.

Для перевірки достовірності списання маси зерна на витрати необхідно
визначити середній процент вологості і засміченості його до і після
переробки. Вологість визначається елктровологоміром ВП-1, а засміченість
розподілом зразка на фракції і визначення їх питомої ваги. Різницю між
вологістю і засміченістю зерна до і після переробки приймають за
допустиму норму списання його на усушку і непридатні відходи. Одержану
середню норму множать на загальний валовий збір у первинній бункерній
масі даної партії і розраховують масу зерна, яке підлягає списанню.

Доцільно перевіряти стан ведення талонів і реєстрів, правильність та
якість їх замовлення; наявність аналізів якості зерна (вологість і
засміченість); використання вологомірів, виконання своїх функціональних
обов’язків інспекторами по якості, дотримання правил зважування тари і
зерна.

Ревізію надходження цукрових буряків, овочів, картоплі та іншої
продукції рослинництва починають з перевірки щоденників надходження
сільськогосподарської продукції, накладних та інших первинних
документів. Для виявлення повноти і своєчасності й оприбуткування
проводять зустрічну звірку цих документів з документами по нарахуванню
оплати праці за збирання врожаю — обліковими листами трактористів, праці
і виконання робіт, дорожніми листами трактора та вантажного автомобіля.
При ревізії під час збирання врожаю доцільно провести контрольну
інвентаризацію продукції.

Контроль кормовиробництва має свої особливості. Перш за все важливо
перевірити повноту оприбуткування грубих і соковитих кормів,
достовірність обліку їх надходження й використання.

Найправильніше можна визначити масу заготовленого сіна і соломи
зважуванням на автомобільних вагах перед закладанням на зберігання.

В скиртах масу цих кормів визначають виходячи з об’єму скирти і маси
кормів в 1м3. Оприбутковують сіно і солому в два етапи. На першому
(через 5-10 днів після закінчення скиртування) визначають їх масу
множенням об’єму скирти на портативну масу сіна чи соломи в 1м3. За цими
даними складають статистичну звітність.

На другому етапі (через 1,5-2 місяці) комісія повинна повторити
визначення об’єму скирт і фактичну масу 1м3 соломи і сіна. Фактичну їх
масу встановлюють вибірковими зважуваннями однієї скирти або її частини
(по довжині не менше 4-5м) кожного типу сіна чи соломи. Дані обмірювання
по кожній скирті як попереднього, так і заключного етапу оприбуткування
записують в акти приймання кормів. Різниця маси між попередніми і
наступними оприбуткуваннями повинна бути зафіксована в обліку.

Масу сінажу визначають не раніше як через 10-15 днів; силосу – 20днів,
але не пізніше одного місяця після закінчення закладання на основі її
об’ємності даних і нормативної маси сінажу та силосу в 1м3.

Масу коренебульбоплодів, вивезених з поля до місця зберігання чи
використання, розраховують тільки зважуванням, а масу залишків землі і
листя — вибірковими зважуваннями кількох партій коренебульбоплодів до і
після їх очищення, про що комісія складає спеціальний акт, по якому
оцінюють валовий збір врожаю коренебульбоплодів, вивезених з поля, а
також закладених у бурти.

При ревізії необхідно звертати увагу на достовірність даних облікових
документів на оприбуткування кормів про розміри скирт, стогів, траншей
та правильності застосування нормативної питомої ваги 1м3 кормів.

Для цього проводять контрольну інвентаризацію кормів, порівнюють дані
різних документів бухгалтерського і оперативно-статистичного обліку і
звітності.

5. Документальне оформлення контролю і ревізії готової

продукції рослинництва

Узагальнення результатів контролю і ревізії включає комплекс методичних
прийомів групування і систематизації результатів, необхідних для
прийняття рішення до усунення виявлених недоліків у діяльності
підприємства, яке контролюють. Зокрема, складають відомості вибіркової
інвентаризації цінностей, акти ревізії складу.

Нормативними актами про фінансово-господарський контроль та нормами
цивільного права передбачено, що результати ревізії оформляють актом,
який підписують керівник ревізійної бригади, а також керівник і головний
бухгалтер підприємства, діяльність якого контролюють.

Акт ревізії – службовий документ, який стверджує факт проведення ревізії
діяльності, складений службовими особами, а також відображає результати
ревізії щодо наслідків окремих господарських операцій чи діяльності
підприємства в цілому, виявленні недоліки в господарюванні та додержання
нормативних правових актів.

Акт ревізії виробничої і фінансової діяльності складається із вступної і
основної частини, додатків.

Висновки і пропозиції

Отже, основним завданням контрольно-ревізійної роботи є контроль за
виконанням якості і обсягів продукції рослинництва, контроль за
зменшенням витрат на вирощування продукції рослинництва, а також вжиття
заходів щодо запобігання фактам приписок, нестач і крадіжок,
марнотратства та іншої безгосподарності.

Права, обов’язки і відповідальність ревізорів, передбачені діючим
законодавством і нормативно-правовими актами, створюють необхідні
передумови для об’єктивного фінансово-господарського контролю діяльності
підприємств.

Ревізія сприяє підвищенню ефективності господарювання підприємства, яке
ревізують і акт ревізії в цьому відіграє важливу роль.

Контрольно-аналітична таблиця витрат насіння на сівбу в с/с “Воля”
Лановецього району, Тернопільської області за вересень 2000р.

Видано насіння по накладних (ф.№87), ц 4000 580

Списано насіння на сівбу (ф.№119), ц 3900 580

Посівна площа, га. (ф.4-сг) 1500 300

Норма висіву насіння, ц/га 2,2 1,9

Загальний норматив витрат насіння, ц 3300 570

Залишок насіння, ц 100 –

Норма списання насіння, ц/га 600 10

Посівна площа по даних облікових листків трактористів-машиністів
(ф.№67), га 1500 300

Список використаної літератури:

Білуха М.Т. “Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту”. – К.:
“Вища школа”, 1994 рік.

Бутынец Ф.Ф. “Контроль и ревизия в сельськохозяйственных предприятих”.

Овсяников Л.Н. «Ревизия сегодня и завтра». «Финансы», №4, 1997г.

Шатковська П.С. «Економічний контроль на сільськогосподарських
підприємства”

Штейман М.Я., Євсєєв М.Ф. “Контроль і ревізія в сільськогосподарських
підприємствах”.

За редакцією Литвина Ю.Я. “Бухгалтерський облік в сільському
господарстві”.

Задача

Згідно з даними звіту касира на 16 червня 1999р. у касі налічувалось
898292крб. У процесі ревізії 16 чернв я199__р. у касі виявлено готівки
купюрами: 50грн. – 4шт, 20грн. – 13шт., 10грн. – 18шт., 5грн. – 17шт.,
2грн. – 29шт., 1грн. – 126шт.

Крім того, у касі знаходились акції господарства на суму 145грн.,
поштові марки вартістю – 23грн., конверти – 32шт. по 30коп. за 1шт., а
також розписки голови селянської спілки на отримання грошей з каси на
суму 45000крб. і головного зоотехніка на суму 40грн.

Необхідно:

Встановити характер порушень і взяти письмове пояснення у касира.

Визначити фактичну наявність готівки в касі й скласти відповідний акт
інвентаризації.

Відрегулювати суму готівки в касі відповідно до даних касової книги
(вказати назву первинного документу і суму).

Скласти кореспонденцію рахунків.

Обгрунтувати дії контролера ревізора.

1. Касиром здійснено такі порушення:

а) видано з каси гроші на суму 185000крб. директору товариства і
головному зоотехніку по розписках;

б) допущено лишки грошей в касі на суму 139грн.

Ревізору управління АПК

Ригайлу М.К.

касира с/с “Воля”

Кравця І.С.

Пояснення

З приводу виявлення лишків готівки в касі в сумі 139грн. пояснюю
наступне:

у відомості на видачу зарплати адмінперсоналу за травень місяць 1999року
№15, яка списана 14 червня ц.р., я розписалася про отримання грошей в
сумі 139грн., а грошей з каси не взяла.

На момент проведення інвентаризації каси, я даний факт забула. Щодо
нестачі в сумі 185грн. пояснюю, що директор і головний зоотехнік
товариства терміново відбували у відрядження 11 червня ц.р. в м.Київ. Я
видала їм відповідні суми 45грн. і 140грн. без оформлення видаткових
касових ордерів на підставі розписок про одержання.

16.06.1999р. _________

2. Залишок по звіту на момент інвентаризації 898грн. (вісімсот
дев’яносто вісім гривень).

Крім цього касир Кравець І.С. пред’явила розписки: директора товариства
Залолуха Б.М. на отримання грошей з каси на суму 45грн. (сорок п’ять
гривень) і головного зоотехніка Кобилянського В.Б. – на суму 140 грн.
(сто сорок гривень).

Комісія пропонує касиру негайно оприбуткувати в касу товариства лишки
грошей в сумі 139грн., а також пред’явлені розписки на видачу грошей до
витрат на приймає, а пропонує видану суму 185грн. оприбуткувати.

Ревізор управління АПК

Тернопільської райдержаадміністрації Ригайло М.К.

Головний бухгалтер

с/с “Воля” Солошин О.М.

Касир Кравець І.С.

АКТ

інвентаризації каси сільськогосподарського товариства

с/с “Воля” с.Гриньки Тернопільської області

Лановецького району.

16червня 1999р.

Комісія в складі ревізора управління АПК Тернопільської
райдержадміністрації Ригайла М.К. в присутності головного бухгалтера
товариства Солошин О.М. провела інвентаризацію каси у касира Кравець
І.С. станом на 16 червня 1999р.

В результаті інвентаризації встановлено:

Готівки пред’явлено касиром в сумі 1038грн. (одна тисяча тридцять вісім
гривень);

Поштовик марок пред’явлено на 23грн. (двадцять три гривні);

Акцій товариства — на суму 145грн. (сто сорок п’ять гривень).

Конверти (32шт. * 35коп.) на суму 11грн. (одинадцять гривень).

Підраховані в акті суми готівки поштових марок, акцій, конвертів,
прибуткові і видаткові касові документи мною пред’явлені повністю і в
акті записано правильно. Залишок готівки по касовій книзі на час
перевірки підрахований правильно. Ніяких інших документів, грошових
коштів і цінностей в касі немає.

16 червня 1999р. Касир: Кравець І.С.

3.4. Виявлені лишки готівки в касі на суму 139грн. оприбуткувати

Дт Кт Сума (первинні документи)

50 80 139грн. прибутковий касовий ордер.

Видані гроші в сумі 185000крб. по розписках – оприбуткувати:

Дт Кт Сума (первинні документи)

50 80 185грн. прибутковий касовий ордер.

Внаслідок регулювання суми готівки в касі відповідно до даних касової
книги сума готівки становитиме:

898грн. + 139грн. + 185грн. = 1222грн.,

або нестача фактичної готівки до даних звіту – 185грн.

(1222грн. – 1037грн.)

Дт Кт Сума (первинні документи)

84 50 185грн. видатковий касовий ордер.

5. Керуючись Положенням про порядок ведення касових операцій, ревізор
управління АПК пропонує акт інвентаризації каси розглянути на засіданні
Ради товариства і виділити питання про відшкодування нестачі грошей в
касі та про доцільність перебування Кравець І.С. на посаді касира
товариства.

PAGE

PAGE 23

Похожие записи