.

Консультації за письмовими зверненями платників податків (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
259 2630
Скачать документ

Реферат на тему:

Консультації за письмовими зверненями платників податків

План

1. Консультації за письмовими зверненями платників податків

2. Порядок розгляду скарг платників податків

1. Консультації за письмовими зверненями платників податків

При письмовому зверненні платників податків обробляються лише запити про
надання будь-якої податкової інформації або прохання пояснити ті чи інші
питання оподаткування. Листи із скаргами або інша ділова кореспонденція
канцеляріями податкових органів направляється до відповідних підрозділів
податкової служби відповідно до їх компетенції. Таким чином,
відбувається первинний облік кореспонденції та її сортування,
встановлюється загальний контроль за термінами розгляду звернень.
Вторинний облік кореспонденції здійснюється безпосередньо в самих
підрозділах по роботі з платниками податків, де кореспонденція
реєструється, визначаються відповідальні посадові особи за її розгляд і
підготовку відповідей. Одночасно з реєстрацією проводиться детальний
аналіз звернень, результати якого використовуються для прийняття
відповідних управлінських рішень. Так, наприклад, збільшення кількості
звернень з одного питання свідчить про недоліки інформаційної й
масово-роз’яснювальної роботи. У зв’язку з цим керівництвом приймається
рішення про проведення позачергового семінару з цього питання чи
підготовку відповідних публікацій, виступів у ЗМІ тощо.

Як правило, серед спеціалістів, які розглядають звернення платників,
існує спеціалізація за видами податків та HYPERLINK
“http://click02.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyHmgUJ36EeBJlKaPS*O6jcp3n5rT0
Dd2pN-lslEMeA0ZewyBXe58oq5y4soAUw7BfsSbYpxVdKIO5h57aMdayBWLDFCrlPIDSnMFF
3q6mBBkPsdNiwt0jgHNo466lRNUl-DZj2T7mWGG-ddGIG6Uvy82499jYdi5iFRmsiJu7CMtm
M*KncmLydsY7Deye0qio899NKZW7*9MJ-LgXYz4FNFN6V*ynu9*qIeMEhrmKMQ*GB2ou5aVw
6nwA96ocDVRy63pl*4jYT8-FGvBDWR*pTaVAj-gjtwHsJzK7guxSbThBlzYdk5L-KEb5kgTg
8tIlOVvflsl9MMTbw*Y7AdDbV3u8PoCM6JUZPfYu44FqDOFAMv0HWNQCE36nDypTUDcm9Enn
hCRvLNfBdzJMpIknTkMa0N8h35qcLGMF*WX35qVVELTUv50FyoiiFOagtIcIYyru85dYwBHY
8k6E8DkY5EB9BXcoLko3*9CZ1mKqjkLzhRlpaNuX9DvoyyR5GnH1xf*T3E20sEwrhGaUA”
\t “_blank” платеж ів, що забезпечує більш оперативну і якісну
підготовку відповідей. Для консультацій можуть залучатися спеціалісти
галузевих відділів податкових органів.

Якщо для підготовки відповіді необхідна додаткова інформація,
спеціалісти підрозділів зв’язуються з платником телефоном або просять
подати податковому органу необхідну додаткову документацію.

Якщо питання порушені у зверненні, знаходяться поза компетенцією
податкового органу, що розглядає це звернення, то ним спрямовується
відповідний запит до вищого податкового органу.

Цей напрям діяльності підрозділів по роботі з платниками – один із
найскладніших. Він вимагає досить великого адміністративного й
висококваліфікованого кадрового ресурсу.

Терміни розгляду письмових звернень встановлено Законом України від
02.10.96 “Про звернення громадян”

Звернення розглядаються та вирішуються у термін не більш одного місяця
від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, –
невідкладно, але не пізніше, ніж через 15 днів від часу їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені питання неможливо, заступник
керівника податкового органу відповідно до розподілу функціональних
обов’язків встановлює термін, необхідний для його розгляду, про що
повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний термін вирішення
питань, порушених у зверненні, не повинен перевищувати 45 днів.

Тривалий час виникало багато непорозумінь щодо застосування податковими
органами фінансових санкцій до платників податків, які користувалися
письмовими консультаціями податкових органів, що суперечили тлумаченню
цих питань ДПА України, або роз’ясненнями, які пізніше були скасовано.

У Законі України від 21.12.2000 № 3 2181 –ІІІ “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” вперше в українському законодавстві наведено визначення поняття
“податкове роз’яснення”. Відповідно до пункту 4.4.2 г) податковим
роз’ясненням є оприлюднення офіційного розуміння окремих положень
податкового законодавства уповноваженими на це контролюючими та іншими
державними органами, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень
під час проведення апеляційних процедур.

Із положень підпункту 4.4.2 випливає, що податкові роз’яснення мають
право надавати виключно центральні контролюючі та інші державні органи в
межах їх компетенції з питань оподаткування, визначених законодавством,
та у разі, коли законодавством з оподаткування обов’язки з роз’яснення
окремих його положень покладено безпосередньо на ці органи.

Статтею 2 вищезаначеного Закону України чітко визначено перелік
контролюючих органів і їх компетенцію щодо контролю та роз’яснення
питань стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів):

митні органи – стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору,
податку на додану вартість, інших платежів і зборів (обов’язкових
платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні
(пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або
вивезенні (пересиланні) їх з митної території України;

установи Пенсійного фонду України – стосовно внесків до цього фонду;

установи Фонду соціального страхування України – стосовно внесків до
цього Фонду;

податкові органи – стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів),
які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім
віднесених до компетенції митних оргпанів, установ Пенсійного фонду та
Фонду соціального страхування України.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 4.4.2 и) у разі відсутності
податкових роз’яснень центрального податкового органу відповіді
контролюючих та інших податкових органів на запити платників податків
мають сприйматися останніми як рекомендації. Іншими словами, податкове
роз’яснення центрального податкового органу має прерогативу над
аналогічними документами, що видаються іншими органами.

Виходячи з положень підпунктів 4.4.1 та 4.4.2 з), можна визначити, що
податкові роз’яснення надаються в таких випадках:

у разі коли норма закону або іншого нормативно-правового акта, виданого
на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних
нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)
трактування прав і обов’язків платників податку або контролюючих
органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як
платника податків, так і контролюючого органу;

при введенні нового податку, збору (обов’язкового платежу) або прийнятті
змін до порядку справляння існуючих.

Таким чином, наведене є підставою для твердження, що у всіх інших
випадках документи, видані контролюючими та іншими державними органами,
не повинні відноситися до податкових роз’яснень. Скоріше їх необхідно
вважати звичайним діловим листуванням з платниками податків. Тобто,
виходячи з цих норм, якщо платник податків звернувся до центрального
податкового органу з проханням роз’яснити, в який термін та за якою
формою подаються декларації чи розрахунки з того чи іншого платежу,
відповідь на такий запит не є податковим роз’ясненням, а вважається
простим інформуванням платника податків про існуючі норми в чинному
законодавстві. Відповідь на такий запит уповноважений надати і
податковий орган будь-якого рівня.

Слід мати на увазі, що закон закріпив норму, за якою платник податку має
право безоплатно отримати податкове роз’яснення в будь-якому органі
податкової служби України.

Усі податкові роз’яснення, які мають загальний характер або стосуються
значної кількості платників податків, підлягають оприлюдненню. Податкові
роз’яснення набувають чинності з моменту їх офіційного оприлюднення
шляхом публікації у засобах масової інформації, заснованих центральним
податковим органом України.

Продаткове роз’яснення має відповідати таким вимогам:

а) надається виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі
України “Про систему оподаткування”, економічного змісту податку, збору
(обов’язкового платежу);

б) цей документ повинен називатися “податкове роз’яснення” та містити в
назві посилання на конкретний пункт конкретної статті
нормативно-правового акта, який він роз’яснює;

в) податкові роз’яснення повинні бути оформлені відповідним наказом
контролюючого або іншого державного органу за підписом першої особи (або
особи, яка виконує її обов’язки) зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України. 

2. Порядок розгляду скарг платників податків

У практиці організації і ведення діловодства в органах державної
податкової служби з розгляду скарг платників податків слід керуватися
вимогами Положення про порядок подання та розгляду скарг платників
податків органами державної податкової служби (затверджене наказом ДПА
України від 2 березня 2001 року № 82 та зареєстроване в Міністерстві
юстиції України 15 березня 2001 року за № 238/5429), Методичними
рекомендаціями про порядок подання та розгляду скарг (апеляцій)
платників податків органами державної податкової служби та іншими
нормативно-правовими актами, якими передбачено обов’язки посадових осіб
органів державної податкової служби з розгляду скарг платників податків.

Кожна особа має право оскаржувати рішення органів державної податкової
служби, якщо вони обмежують її права, встановлені законами України, у
вищому органі державної податкової служби або в судовому порядку.

&зобов’язань, постанов про накладення адміністративних стягнень та
рішень щодо визначення сум податкових зобов’язань, узгодження операцій
із заставленими активами платника податків, узгодження плану
реорганізації, HYPERLINK
“http://click02.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyG3x7SFGrVz1KBoz918GMXbLIyZvb
IvKGGNZDu0k1W1lWKn157XGr5M9chGm9ahn2GI9xDoW1Puj3*mRop2EhkKgfGAcGdv-FqNAR
*utq6NXtNmF4mId52ikyufT-Ho9-pmw5g2S8AjvlL4vSQf91kZfirYKSiTMN42aGGklp2hm0
4TB1oLAgpBTp3z5MAHp6IQ2f*27Ws1VIHtKwBFliUzQdMIvA3LjNRoRj4d7tVmjhYA1JgsIX
jRtnkM1hgHQdZhN6cV3CvdVYqdY-5aMV8Rn8M0SfC71Qm44HPlDu0YT9K4qhLy5DlPpFLrhc
Tm6ZhedjKnXBjHhnf1qHvWxn68cAgjwwVCmlgUqSXz3WsF38jkG70ADMS8bQIeKVcIYXhrdx
W7leK*VQviEj9C5SrAyOgnBGrwTkVNSHH0iIxXexDNPRPvWqHv3ZTkC3SztD9k*XA5pPZpIR
UaDnfh-kBJzw*W7uGOf9WI*U8xsS-nKtm9zU4TOpifr4RZoC1VfPoC44wixLcyeJRNYoMNr7
j8nB6kF*Ys6cLSt4UA” \t “_blank” продажу активів, що перебувають у
податковій заставі, про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
арешт активів, покладення відповідальності за погашення залишкового
боргу платника податків на третю особу, дострокове розірвання договорів
про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань за ініціативою
органу державної податкової служби.

У разі, коли платник податків вважає, що орган державної податкової
служби неправильно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв
будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань
оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої
законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної
податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого
оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у
письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та
доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відмова в прийнятті скарги (заяви) платника податків забороняється.
Реєстрація скарги (заяви) повинна відбуватися в день її подання або
надходження до органу державної податкової служби, але не пізніше
наступного робочого дня.

Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до
органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів,
наступних після дня отримання платником податків податкового
повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби,
поштою або передана фізичною чи юридичною особою через представника.

Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно
визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не
пов’язаними із порушеннями податкового законодавства, такий платник
податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної
податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання
податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової
служби на скаргу замість десятиденного строку.

Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості
розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала, з
відповідними роз’ясненнями не пізніше п’яти днів від дня отримання такої
скарги (заяви).

Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної
податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга
(заява) у термін не більше п’яти днів пересилається за належністю
відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка
подала скаргу (заяву).

Оскарження рішень органів податкової служби передбачає первинне й
повторне оскарження. Зокрема, пунктом 3 наказу ДПА України від 2 березня
2001 року № 82 “Про внесення змін до Положення про порядок розгляду
скарг платників податків органами державної податкової служби”
встановлено, що апеляційне узгодження податкового зобов’язання та
розгляд первинних скарг на рішення здійснюється працівниками державних
податкових інспекцій, податкове повідомлення або рішення яких
оскаржується, уповноваженими на це керівником органу державної
податкової служби (або його заступником), повторні скарги платників
податків в органах державної податкової служби вищого рівня
розглядаються підрозділами апеляцій або за дорученням керівника органу
державної податкової служби (або його заступника) працівником іншого
підрозділу.

Керівник органу державної податкової служби (або його заступник)
зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом
двадцяти календарних днів з дня отримання скарги платника податків
протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної
податкової служби (або його заступника) на його адресу поштою з
повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може
прийняти рішення про продовження термінів розгляду скарги платника
податків понад двадцять календарних днів, але не більше ніж шістдесят,
та письмово повідомити про це платника податків до закінчення
двадцятиденного терміну. Підставою для прийняття такого рішення може
бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів, необхідних для
розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих
бухгалтерських документів або документів «податкового обліку;
необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції,
для з’ясування обставин справи.

Скарги на постанову у справі про накладення адміністративного стягнення
розглядаються в десятиденний термін з дня їх надходження.

Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються
органами державної податкової служби.

Порушений з поважної причини термін подання скарги може бути поновлений
на підставі заяви особи керівником органу державної податкової служби
(або його заступником), правомочним розглядати скаргу.

Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник
органу державної податкової служби (або його заступник). Перший
примірник рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної
кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків.

Література:

Закони України

Закон України “Про державну податкову службу”.

Закон України ”Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні” № 2782 – ХІІ від 16 листопада 1992 р. // ВВР, 1993, №1, ст.1.

Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної
влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової
інформації” від 23 вересня 1997 р. // ВВР України. №49, 1997, ст.299.

Закон України “Про інформацію” від 02.10.92 № 2657- ХІІ // ВВР, 1992,
№48, ст.650.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р.
№3759 – ХІІ // ВВР, 1994, №10, ст.43.

Закон України ”Про рекламу” (т.11, с.7-18) від 3 липня 19996 р. № 270/96
– ВР // ВВР, 1996, №39, ст.181.

Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.96 №393/96 – ВР // ВВР,
1996, №47, ст.256.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181
–ІІІ

Накази ДПА України

Наказ ДПА від 17.07.2001 № 293.

Про затвердження Положення про волонтерів.

Наказ ДПА від 28.04.2000 №226 “Про утворення інспекцій по роботі з
великими платниками податків”.

Типові положення про підрозділи по роботі з платниками податків.

№ 626 від 26.12.98 Графік прийому відвідувачів.

Азаров М.Я.

Азаров М. Ідеологія податківців має бути такою: інспектор для платників,
а не навпаки // Консультант, – 2001, № 5, 3 січня.

Алехина И. Имидж и етикет делового человека. – М.., 1996. – 126с.

Баркеро Реберо Х.Д. Связи с общественностью в мире финансов. – М., 1996.

Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні.
– К., 1994.

Біленчук П.Д. Правова деонтологія – К.: АТІКА, 1999. – 320с.

Биркенбия В. Язык интонации, мимики, жестов. – Спб, 1997.

Веникдитова В.И. О деловой этике и такте. – М., 1994.

Вечер Л.С. Секреты делового общения. – Минск, 1996.

Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations. – Спб,1995.

Вольф І. Современный этикет. – М.: Кристина, 1996. – 255 с.

Выходец А.М., Кизилова Э.А. Культура и этика взаимоотношений налоговых
инспекторов с налогоплательщиками – К., 1999.

Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1997. – 112 с.

Гарячі питання на “гарячих лініях”// Консультант, № 8-9, 20 лютого 2001
року, Ст.12

Головаха Н.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания.
– К., 1989.

Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 1999, 

Діловий етикет. – К. Альтерпрес, 1998. – 320 с.

Добрович Л. Общение: наука и искусство. – М., 1996.

Доти Дороти Паблисити и паблик рилейшнз. – М., 1996.

Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1980.

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

Каррас Ч.Л. Искусство ведения переговоров. – М., 1997

Кобликов А.С. Юридическая этика. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 168 с.

Коваль А. Ділове спілкування. – К.,1992.

Коваленко В., Савченко О., Зикун Н. Організація діловодства в органах
ДПС. – Ірпінь, 2001.

Корніяка О. Мистецтво гречності – К., 1994.

Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ, 1997.

Кохтев Н.Н., Розенталь Д.Э. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978.

Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. – М., 1990.

Кромптон А. Мастерская рекламного текста. – М., 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020