Реферат на тему:

“Інвентаризація

в підсобних господарствах”

Одним із основних методів бухгалтерського обліку є інвентаризація Вона
проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та
звітності підприємств

Інвентаризація — це спосіб виявлення фактичної наявності та стану
цінностей, розрахунків на певну дату шляхом реєстрації, вимірювання,
зважування і т. Д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними
бухгалтерських записів.

Основними цілями інвентаризації є

• виявлення фактичної наявності майна,

• перевірка повноти відображення в обліку зобов’язань,

• зіставлення фактичної наявності майна із даними бухгалтерського
обліку За часом проведення інвентаризації поділяють на періодичні та
разові (річні).

Періодичні проводяться, як правило, з ініціативи власника, керівника
постійно діючого інвентаризаційною комісією.

Разові інвентаризації, як правило, є річними і проводяться перед
складанням річної звітності в жовтні-грудні поточного року.

За обсягом охоплення інвентаризації поділяють на повні і часткові Повні
інвентаризації охоплюють все майно підприємства та стан зобов’язань.

Часткові інвентаризації охоплюють окремі види майна або зобов’язань
Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних
бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення
підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями
незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових
зобов’язань.

Інвентаризація проводиться на підставі інструкції по інвентаризації
основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, що затверджена
наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69 із
змінами і доповненнями.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник
підприємства, який повинен створити необхідні умови для й проведення у
стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення
інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є
обов’язковим.

Проведення інвентаризації є обов’язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації
майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в
акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених
законодавством,

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна,
цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не
раніше 1 жовтня звітного року інвентаризація будівель, споруд та інших
нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки,
а бібліотечних фондів — один раз у п’ять років,

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому —
передачі справ),

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей
(на день встановлення таких фактів),

д) за приписом судово-слідчих органів,

е) у разі іехногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після
закінчення явищ),

е) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату
передачі) інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств
та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління
якою входять ці підприємства,

ж) у разі ліквідації підприємства.

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов’язковим,
інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не
належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках

Основними завданнями інвентаризації є:

а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших
грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі,

б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення
фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку,

в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою
первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних
цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються,

г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та
грошових цінностей, а також правші утримання та експлуатації основних
фондів,

д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів,
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і
фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та
інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і
кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат
майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів. Для проведення
інвентаризації згідно наказу керівника підприємства призначається
інвентаризаційна комісія. Керівництво комісією здійснює сам керівник,
або його заступник. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково має
входити головний бухгалтер або представник бухгалтерії. Терміни
проведення інвентаризації зазначаються в наказі. Робочі інвентаризаційні
комісії:

• здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей,
коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного
виробництва у місцях зберігання та виробництва;

• разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні
результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і
надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм
природного убутку;

• вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і
відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю
за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству
матеріальних цінностей і майна;

• несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку
проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства,
за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про
фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і
документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

• оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського
господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них,
пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в
межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від
псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким
втратам і нестачам.

Члени комісії проходять відповідний інструктаж, що проводить голова
комісії. Після цього проводиться огляд місця зберігання ТМІД, перевірка
останнього звіту матеріально-відповідальних осіб та документів про рух
ТМЦ. У матеріально відповідальних осіб необхідно отримати розписку про
те, що всі цінності були оприбутковані, видані та зберігаються згідно з
документами і ніяких інших документів подаватися не буде.

До початку інвентаризації комісія повинна отримати від матеріально
відповідальної особи розписку про те, що в бухгалтерію передані усі
прибуткові та видаткові документи і що немає жодних неоприбуткованих або
не виданих матеріальних цінностей. На момент інвентаризації потрібно
зробити усі необхідні записи по рахунках і вивести залишки на дату її
проведення. Усі операції, пов’язані з рухом матеріальних цінностей,
повинні бути припинені.

Члени комісії проводять перевірку наявності товарно-матеріальних
цінностей та зіставляють фактичні дані із записами в документах.

Отримані дані під час інвентаризації вносяться в інвентаризаційні описи,
в яких зазначають найменування і кількість цінностей. Описи складають
окремо по кожній матеріально відповідальній особі та місцю зберігання і
підписуються усіма членами комісії. Після цього оформлені описи здають
до бухгалтерії, де результати інвентаризації зіставляють з обліковими
даними у порівняльній відомості.

Унаслідок такого зіставлення може бути виявлено:

• відповідність фактичних даних і бухгалтерських записів;

• вартісна оцінка фактичного залишку, менша від облікового — недостача;

• вартісна оцінка фактичного залишку, більша від облікового — надлишок.
Виявлені при інвентаризації розбіжності регулюються в такому порядку:

• основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти, інше
майно, що виявилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню (узяттю на
облік) та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської
діяльності або збільшення фінансування з подальшим встановленням причин
виникнення надлишку і винних у тому осіб;

• нестачу цінностей у межах затверджених норм списують за рішенням
керівника підприємства на витрати виробництва, обігу або на зменшення
фінансування. Норми природного зменшення можна застосовувати лише в разі
виявлення фактичних нестач;

• понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування відносять
на винних осіб за цінами, за якими розраховують розмір шкоди;

• понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей та готової
продукції, якщо винних не встановлено, зараховують на збитки або
зменшення фінансування.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей
оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства.

Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продукції
підсобних сільських господарств, інших матеріальних запасів проводиться
за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами.
Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним
окремим найменуванням із вказівкою номенклатурного номера, виду, групи,
сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою).

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні
цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь
і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які
допустили їх псування.

Молодняк великої рогатої худоби та тварини на відгодівлі включаються в
описи окремо, зі вказівкою інвентарних номерів, кличок, статі, масті,
породи та інше.

Тварини на відгодівлі обліковуються у груповому порядку, включаються в
описи за віком та статевими групами, з вказівкою кількості голів та
живої ваги у кожній групі.

Описи складаються за видами тварин окремо у фермах, цехах, відділеннях,
бригадах у розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

Малоцінні та швидкозношувані предмети інвентаризуються за їх
місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. Малоцінні і
швидкозношувані предмети заносяться до описів за найменуваннями
відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у
бухгалтерському обліку.

При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в
особисте користування працівникам, допускається складання групових
інвентаризаційних описів зі вказівкою в них відповідальних за ці
предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з проставленням підпису
в описі.

Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за
розмірами, якостями матеріалу і ціною, заносяться до опису сумарно, зі
вказівкою кількості цих предметів та їхніх інвентарних номерів.

Предмети спецодягу і столової білизни, відправлені у прання та ремонт,
слід записувати в інвентаризаційний опис на підставі
відомостей-накладних або квитанцій установ, що здійснюють ці послуги.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними, але не
списані, до інвентаризаційної відомості не вписуються, а складається акт
із вказівкою часу експлуатації, причин непридатності, можливості
використання цих предметів у господарських цілях. При цьому в описах
робляться відмітки про непридатність.

За малоцінними та швидкозношуваними предметами, які обліковуються в
оперативному порядку, описи не складаються, а перевіряється фактична
наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом
зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому
недостача предметів оформлюється актом.

У підсобних сільських господарствах при установах до незавершеного
виробництва включаються витрати під озимі посіви, на оранку зябу,
підготовку пару, парників і теплиць, а також видатки для закладення
садів, ягідників і виноградників.

Інвентаризація проводиться з кожного виду незакінчених робіт, при цьому
інвентаризаційною комісією перевіряються натуральні показники та
фактичні витрати. Фактичні витрати визначаються шляхом вибірки з
первинних документів та облікових регістрів (наряди, вимоги на насіння
та матеріали, шляхові листи та інше).

Результати інвентаризації розрахунків оформляються актом.

В акті вказуються найменування проінвентаризованих субрахунків і суми
виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованості,
безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованості, щодо
якої термін позовної давності минув. У вказаних видах заборгованості до
акта слід додати довідку, в якій наводяться найменування та адреси
дебіторів і кредиторів, сума заборгованості, за що обліковується
заборгованість, з якого часу і на підставі яких документів.

Похожие записи