Реферат на тему:

Іміджеве забезпечення ОДПС

Державні органи, в тому числі й державна податкова служба, не тільки
повинні працювати ефективно, а й вміти переконати всіх громадян у
результативності й доцільності своєї діяльності. Тобто, просто хорошої
роботи недостатньо. В сучасних умов демократизації суспільства важливою
вимогою є визнання цієї роботи населенням. Якщо раніше, за тоталітарної
системи суспільства, комунікація була однобічним процесом, то зараз
зростає роль населення, ефективними є лише двосторонні зв’язки. Інші
держави вже пройшли через цей етап . 

Як зазначає Т.Почепцов, американська “Біблія” з паблік рілейшнз формулює
такі основні завдання діяльності з громадськості:

1. Інформованість громадян про діяльність державних структур

2. Забезпечення активної участі громадян в державних програмах

3. Стимулювання підтримки громадянами політиків і програм. 

Г.Почепцов додає четверте завдання: формування іміджу державних
структур[, с.].

Останнє завдання вкрай важливе і для ДПС. Воно особливо загострюється
через загальний низький рівень взаєморозуміння і конструктивної
взаємодії державних органів влади з громадськими формуваннями і
підприємницькими, комерційними та іншими інститутами ринкового зразка.

Одним із важливих аспектів загального сприйняття й оцінки організації є
враження, яке вона справляє, тобто її імідж.

Імідж (англ. Image – букв. Образ) цілеспрямовано сформований образ
кого-небудь [с. 459].

Звернемося до трактування іміджу найбільшим вітчизняним науковим
авторитетом у цій галузі – Г.Почепцовим. Він стверджує, що імідж у
концентрованій формі задає суть людини або організації. Відштовхуючись
від іміджу, ми можемо будувати свої взаємовідносини із ними. Звідси
випливає проста істина: що точніше ми виберемо і створимо імідж, тим
ефективнішою буде комунікація [с.18-23].

Як зазначається в науковій літературі, в ряді сфер людської діяльності
саме імідж стає основою інформації про об’єкт. Імідж існував і впливав
на реальні обставини завжди, але в наш час його значення стрімко
зростає. Це можна пояснити тим, що імідж є природним продуктом обробки
великих масивів інформації. Оскільки сучасна людина не в змозі зберігати
і переробляти самостійно таку кількість інформації, то вона починає
користуватися ярликами, які відсилають до ситуації, що стоять за цими
ярликами.

Але поняття іміджу дуже тісно пов’язане із поняттям стереотипу . Як
зазначає В.Г.Королько, стереотипи мають об’єктивну природу і є
невід’ємною властивістю психіки людини робити узагальнення. Стереотип
поєднує два начала – знання і відношення, кожне з яких може стати
переважаючим [С. 296].

Спрощуючи процес соціального пізнання, стереотипи зумовлюють формування
досить примітивної соціальної свідомості, зводять поведінку людей до
набору простих, в чомусь неадекватних автоматичних емоційних реакцій. 

Через це у масовій свідомості нерідко формуються стереотипи, що сприяють
виникненню й закріпленню упереджень, неприйняття нового тощо.

Податкова служба людьми оцінюється неадекватно. Як правило, поза увагою
залишається позитивний аспект її діяльності, говорять же тільки про її
недоскональсть і недоліки. Адже більшість населення, вихована в
тоталітарному суспільстві, просто не розуміє значення податків і взагалі
не звикла перейматися проблемами наповнення бюджету. Але ж від нього
залежать всі соціальні виплати і гарантії . Тому податковим органам слід
робити все для того, щоб платник розумів і усвідомлював значення
податків для держави, діяльності податківців для своєї родини і для себе
особисто.

Отже, якщо під іміджем ДПС розуміти сукупність свідомих і підсвідомих
уявлень платників податків і громадськості про ДПС, то вирішальним
фактором успіху буде досягнення відповідності створеного ДПС іміджу з
вимогами до неї населення, платників податків. 

Імідж ДПС створюється як з допомогою заходів, спрямованих на сприйняття
її потенційними клієнтами, так і діями , що чинять підсвідомий вплив:
символікою, гаслами.

При розробці центрального символу податкової служби держави прагнули
відобразити не завдання відомства, а мету, яку воно повинно досягти,
виконуючи ці завдання, мрію про добробут через злагоду, примирення і
взаєморозуміння.

Існує давнє повір’я, що змія володіє секретом вічного життя. Скидаючи
шкуру, вона повертає собі молодість. Тому здавна сподівання і надії на
зцілення, відновлення, відродження зображувалися в образі змії.

У центрі емблеми ДПС розміщено кадуцей (від грецького – “ціпок
вісника”), з двома зміями. Кадуцей – крилатий ціпок примирення,
взаєморозуміння і мудрості. Він був символом торгівлі, багатства, миру і
добробуту ще в Стародавній Індії і Месопотамії. Пізніше запозичений
грецькою культурою. В античному Римі знак у вигляді крилатого жезла,
обвитого двома зміями, був атрибутом бога Меркурія і став символом
мирної торгівлі. За давньогрецькою міфологією Гермес, посланник богів,
одержав крилатий ціпок, здатний примиряти противників, коли він вирішив
випробувати його, помістивши між двома зміями, що борються, вони негайно
оповили ціпок у мирі між собою. Дві змії символізують мудрість,
примирення, взаєморозуміння.

Дубовий вінок символізує стійкість, славу, а дубовий вінок із жолудями є
символом зрілості й упевненості у своїх силах. Жовтий колір (золото) у
геральдиці традиційно означає багатство, силу, вірність, сталість;
зелений (поле емблеми) – відродження, благополуччя, свободу, надію. Усе
це – в золотому кільці (колі). Золоте коло – символ Сонця, геральдичий
символ сталості, стабільності.

Податкова політика держави повинна служити примноженню багатства країни,
зміцненню її незалежності й добробуту, утвердженню в суспільстві миру і
злагоди, підвищенню життєвого рівня громадянн.

Це й відображено на емблемі державної податкової служби України.

Прапор ДПС – це біле полотнище, на якому у лівій верхній чверті
зображено Державний прапор України, а в центрі правої половини розміщено
емблему ДПС.

У геральдиці білий колір символізує чистоту, світло, мудрість, а
оскільки він “не ховає іншого кольору”, – безвинність і правду.

Таким прапором, його символікою хотіли підкреслити прагнення податківців
– благородні завдання вирішувати благородними методами.

Штандарт Голови ДПА – це емблема, виконана на полотнищі, яка є прапором
першого керівника.

На полотнищі розміщені всі символи: кадуцей, вінок із дубових листків,
розгорнутий у квадрат, і золота бахрома. Полотнище штандарта зеленого
кольору – “поле” емблеми.

„ † z

|

o

oe

† |

oe

6ке значення має також і прийом відвідувачів в органах ДПС: чи то під
час спілкування за допомогою телефону, чи то у приміщенні ДПІ або ДПА.
Звичайно, це неможливо без належної матеріально-технічної бази.
Приміщення податкових служб мають влаштовувати не лише самих податківців
(бути обладнаними всім необхідним для продуктивної праці), а насамперед
відвідувачів. Платники податків мають підстави очікувати на
цивілізованій, зручні умови для спілкування з податковим інспектором при
отриманні консультації чи здачі декларації.

Під час спілкування із платником податків має бути створена атмосфера
доброзичливості. 

Діяльність працівників ОДПС поза стінами кабінетів, приймалень, робочих
місць також суттєво впливає на формування іміджу податкової служби. Це,
наприклад, підтримка культури, мистецтва, спорту, участь у громадських
заходах.

Керівники податкових органів мають так організовувати роботу своїх
співробітників, що ті, де б вони не знаходилися, повинні пам’ятати, що
представляють ДПС.

Необхідно планувати комунікативну політику ДПС таким чином, щоб
інформація про діяльність податкових органів постійно, послідовно,
масштабно доходила до аудиторії, на яку розрахована, всебічно
висвітлюючи діяльність служби з акцентуванням найважливіших для
репутації аспектів і результатів такої діяльності.

Винятково важливе значення в діяльності органів ДПС має організація
стосунків із громадськістю. Робота з громадськістю представляє собою
сукупність зусиль працівників податкової сфери, спрямованих на створення
сприятливого клімату для своєї діяльності через взаємодію із зовнішнім
середовищем.

Поняття громадськості включає і платників податків, і потенційних
платників податків, і тих, хто може стати джерелом робочої сили.
Діяльність ОДПС включає також підтримання постійних контактів з органами
центральної й місцевої влади, які теж є складовою частиною її
громадськості. Засоби масової інформації, що користуються значним
впливом у суспільстві і беруть участь у формування громадської думки,
теж входять до сфери інтересів податкової служби.

Думка громадськості про ДПС складається, таким чином під впливом двох
основних факторів: знань про діяльність ДПС і досвіду спілкування з нею.
Все це так чи інакше пов’язане із вирішенням основного завдання –
створення і підтримання позитивного іміджу ДПС.

Слід на практиці переконати населення в тому, що податкова служба – це
організація, яка:

1) діє в інтересах як всього суспільства, так і конкретного члена цього
суспільства; тісно співпрацює із пересічним громадянином – платником
податків;

2) забезпечує дотримання принципу рівності всіх платників податків
(підприємств і громадян) перед податковим законодавством;

3) забезпечує ефективне наповнення бюджету, а отже розвиток, процвітання
та стабільність у державі;

4) поряд із справлянням (збиранням і стягненням) податків, інформує і
консультує податкоплатників, допомагає їм у здійсненні фінансового та
податкового планування;

5) принципово, професійно і безкомпромісно веде боротьбу із фактами
свідомого порушення податкового законодавства.

Література:

Закони України

Закон України “Про державну податкову службу”.

Закон України ”Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні” № 2782 – ХІІ від 16 листопада 1992 р. // ВВР, 1993, №1, ст.1.

Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної
влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової
інформації” від 23 вересня 1997 р. // ВВР України. №49, 1997, ст.299.

Закон України “Про інформацію” від 02.10.92 № 2657- ХІІ // ВВР, 1992,
№48, ст.650.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р.
№3759 – ХІІ // ВВР, 1994, №10, ст.43.

Закон України ”Про рекламу” (т.11, с.7-18) від 3 липня 19996 р. № 270/96
– ВР // ВВР, 1996, №39, ст.181.

Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.96 №393/96 – ВР // ВВР,
1996, №47, ст.256.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181
–ІІІ

Накази ДПА України

Наказ ДПА від 17.07.2001 № 293.

Про затвердження Положення про волонтерів.

Наказ ДПА від 28.04.2000 №226 “Про утворення інспекцій по роботі з
великими платниками податків”.

Типові положення про підрозділи по роботі з платниками податків.

№ 626 від 26.12.98 Графік прийому відвідувачів.

Азаров М.Я.

Азаров М. Ідеологія податківців має бути такою: інспектор для платників,
а не навпаки // Консультант, – 2001, № 5, 3 січня.

Алехина И. Имидж и етикет делового человека. – М.., 1996. – 126с.

Баркеро Реберо Х.Д. Связи с общественностью в мире финансов. – М., 1996.

Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні.
– К., 1994.

Біленчук П.Д. Правова деонтологія – К.: АТІКА, 1999. – 320с.

Биркенбия В. Язык интонации, мимики, жестов. – Спб, 1997.

Веникдитова В.И. О деловой этике и такте. – М., 1994.

Вечер Л.С. Секреты делового общения. – Минск, 1996.

Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations. – Спб,1995.

Вольф І. Современный этикет. – М.: Кристина, 1996. – 255 с.

Выходец А.М., Кизилова Э.А. Культура и этика взаимоотношений налоговых
инспекторов с налогоплательщиками – К., 1999.

Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1997. – 112 с.

Гарячі питання на “гарячих лініях”// Консультант, № 8-9, 20 лютого 2001
року, Ст.12

Головаха Н.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания.
– К., 1989.

Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 1999, 

Діловий етикет. – К. Альтерпрес, 1998. – 320 с.

Добрович Л. Общение: наука и искусство. – М., 1996.

Доти Дороти Паблисити и паблик рилейшнз. — М., 1996.

Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1980.

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

Каррас Ч.Л. Искусство ведения переговоров. – М., 1997

Кобликов А.С. Юридическая этика. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 168 с.

Коваль А. Ділове спілкування. – К.,1992.

Коваленко В., Савченко О., Зикун Н. Організація діловодства в органах
ДПС. – Ірпінь, 2001.

Корніяка О. Мистецтво гречності – К., 1994.

Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ, 1997.

Кохтев Н.Н., Розенталь Д.Э. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978.

Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. – М., 1990.

Кромптон А. Мастерская рекламного текста. – М., 1995.

Похожие записи