Реферат на тему:

Фактори впливу на надходження прибуткового податку в економічних умовах
Німеччини та України

Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового
механізму держави. У результаті перерозподілу податків з фізичних осіб,
з одного боку, реалізується економічна доктрина щодо рівня добробуту
різних верств населення, а з іншого – формується фінансова база держави.

Прибутковий податок з громадян – загальнодержавний податок, а тому
порядок його сплати, пільги, розміри ставок встановлюються законодавчими
актами України. Він відноситься до прямих податків, тобто обов’язки щодо
його сплати покладено на громадян, які отримують доходи. Проте залежно
від характеру отримання доходу та категорії платників прибутковий
податок може сплачуватися самостійно або утримуватися та
перераховуватися до бюджету юридичними і фізичними особами-суб’єктами
підприємницької діяльності, які нараховують та виплачують доходи. У
даному випадку відповідальність за сплату прибуткового податку покладено
на суб’єктів господарювання, які нараховують та виплачують доходи
найманим працівникам.

Як відомо, в Україні прибуткове оподаткування громадян регулюється
Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”
із змінами та доповненнями від 26 грудня 1992 року. Структурно-логічну
схему прибуткового оподаткування фізичних осіб наведено на рис. 1.

Рис. 1. Прибуткове оподаткування фізичних осіб в Україні

Теоретично головними факторами впливу, які визначають рівень надходження
прибуткового податку до бюджетів, є:

– розмір оподатковуваного доходу;

– класифікація доходів;

– система пільг;

– розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

– шкала ставок;

– розмір фіксованого податку при спрощеній системі оподаткування.

На практиці, як буде наведено нижче, важливе значення має ще ряд досить
впливових факторів.

Необхідно зазначити, що і в розвинених країнах світу можна виділити
подібні головні фактори впливу на розмір прибуткового оподаткування
громадян.

Так, у Німеччині прибутковий податок є одним із найважливіших прямих
податків, яким оподатковуються фізичні особи. Ним, зокрема,
оподатковується заробітна плата осіб, які працюють за наймом; доходи
осіб вільних професій; доходи з капіталу; проценти на банківські внески;
оренда; здача житлових приміщень; індивідуальна трудова діяльність тощо.

При оподаткуванні враховується неоподатковуваний мінімум доходів
громадян, але він різний для одиноких громадян та сімейних.

При розрахунках оподатковуваного доходу беруться до уваги численні
витрати, на які йде зменшення доходу (виробничі витрати; витрати,
пов’язані з виробничою та службовою діяльністю; витрати, пов’язані з
утриманням сім’ї).

При визначенні розміру прибуткового податку із заробітної плати
використовуються такі спеціальні інструменти, як “податкова каса”,
“податкова карта” та “податкова таблиця”.

У Німеччині залежно від сімейного стану, кількості працюючих, окремого
чи сумісного ведення обліку отриманих доходів, наявності дітей
запроваджено шість податкових класів (рис. 2).

Податкові класи дають можливість працюючим за наймом вибрати, в певних
межах, найбільш оптимальні ставки оподаткування.

Податкові таблиці враховують не тільки податкові класи, а також
кількість дітей, на чиєму утримані вони знаходяться, сумісний чи єдиний
облік доходів. Крім того, в податкових таблицях враховується ряд
доходів, звільнених від оподаткування. До них, наприклад, у Німеччині
відносяться: різдвяні виплати – 600 марок; звільняється від
оподаткування зарплата в 480 марок за рік; витрати на страхування життя;
підвищення ділової кваліфікації з розрахунку 270 марок на працюючого та
540 марок на сім’ю; кошти на підтримку сімейного бюджету одиноких з
дітьми у розмірі 4 752 марки в рік та інші.

Податок утримується із заробітної плати на основі податкової карти, яку
заповнюють за місцем проживання.

Розрахунок податку проводиться за шкалою ставок, мінімальне значення
якої 19 %, а максимальне – 53 %.

Рис. 2. Податкові класи в Німеччині

Останні роки в Україні намітилася стійка тенденція збільшення надходжень
із прибуткового оподаткування до Зведеного бюджету, причому темпи
зростання за останні два роки значно перевищують інші податки та
платежі.

Збільшення надходжень з прибуткового податку знаходиться у прямій
залежності від збільшення особистих доходів громадян, збільшення
заробітної плати на підприємствах, установах, організаціях її своєчасної
виплати, суттєвого зменшення заборгованості із заробітної плати.
Поступове збільшення розміру мінімальної зарплати у законодавчому
порядку призводить до перегляду співвідношення тарифної сітки та
посадових окладів, що також впливає на рівень доходів працюючих
громадян.

Одним із суттєвих чинників таких змін є цілеспрямовані заходи податкових
органів, направлені на збільшення кола платників податків, налагодження
чіткої, максимально тісної співпраці з самими платниками податків щодо
пропаганди податкового законодавства, що підвищує рівень мобілізації
податку шляхом його добровільної сплати. Це також призводить до
непохитного росту надходжень із прибуткового податку, збільшення його
питомої ваги у загальній сумі надходжень податків та зборів до Зведеного
бюджету України.

Питома вага надходжень податків у Зведеному бюджеті України, що
контролюється органами ДПС

Так, якщо у 1997 році надходження з прибуткового податку становили трохи
більше 10 % у Зведеному бюджеті, то у 2000 році його питома вага
становить 20,2 % і 24,2 % у 2001.

У місцевих бюджетах питома вага прибуткового податку ще більша і залежно
від регіону коливається від 50 до 80.

Тобто прибутковий податок із громадян є податком, який суттєво впливає
на формування дохідної частини бюджету.

Враховуючи те, що з місцевих бюджетів фінансуються заклади охорони
здоров’я, освіти, культури, а не заробітна плата учителів, лікарів,
надходження прибуткового податку має соціальне і навіть політичне
значення, що в свою чергу вимагає від працівників фінансових органів
більш ретельного ставлення до планування надходжень, а від податківців –
до забезпечення його мобілізації до місцевих бюджетів.

Прибутковий податок з доходів громадян, що надходить до місцевих
бюджетів, за своєю структурою складається з прибуткового податку, який
утримано юридичними особами з доходів найманих працівників, фіксованого
прибуткового податку, що сплачують фізичні особи-суб’єкти
підприємницької діяльності, прибутковий податок, який сплачують
підприємці, які працюють за загальною системою, та прибутковий податок,
який утримано фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності з
доходів найманих працівників.

Структура надходжень прибуткового податку

Як видно з аналізу структури надходжень прибуткового податку, значну
частку становить прибутковий податок із заробітної плати та інших
доходів найманих працівників, що виплачують суб’єкти господарювання.

Тому у разі допущення похибки при плануванні обсягів надходжень від
прибуткового податку, утриманого з доходів найманих працівників, вона
може суттєво вплинути на рівномірність надходжень, що в свою чергу
призведе до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам, які
працюють у бюджетних установах.

Розрахунки очікуваних надходжень податків на наступний рік проводяться
на макрорівні, тобто в цілому по Україні, а також на мікрорівні –
бюджетів місцевих районів, територіальних громад.

Основними чинниками, які необхідно мати при розрахунку прибуткового
податку, вважаються фонд оплати праці, кількість працюючих громадян,
середньомісячна заробітна плата, середня ставка оподаткування, погашення
заробітної плати, середньої заробітної плати, очікувані надходження
прибуткового податку від фізичних осіб-суб’єктів підприємницької
діяльності.

Більш точними є розрахунки надходжень податку за групами працюючих
відповідно до структури отриманих доходів, а також по галузях економіки
України.

Ми пропонуємо більш спрощений варіант розрахунку.

Розрахунок очікуваних надходжень прибуткового податку на рік

* Розрахунок проведено з умовними цифрами

При проведенні розрахунку очікуваних надходжень міського бюджету
необхідно врахувати кількість діючих юридичних осіб, фонд оплати праці
кожного підприємства, організації, кількість працюючих, перспективи
розвитку підприємств та середню ставку оподаткування прибуткового
податку.

При розрахунку податку також необхідно брати до уваги кількість фізичних
осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, середні ставки фіксованого
податку, кількість найманих працівників, середні темпи зростання
надходжень фіксованого податку тощо.

Необхідно зазначити, що чим більше факторів, які впливають на
розрахунок, буде узято до уваги, тим меншою буде похибка у плануванні
надходжень. Також при розрахунках необхідно врахувати, особливо у
сільській місцевості, що середня ставка оподаткування доходів
працівників сільгосппідприємств значно нижча за ставку оподаткування
доходів працівників промислових підприємств. Якщо середня ставка
оподаткування доходів працюючих на підприємствах та в організаціях
становить від 13 до 18 %, то на сільгосппідприємстві вона значно нижча і
становить від 3 до 7 %. Це пояснюється не тільки меншою заробітною
платою але й тим, що заробітна плата сільгосппідприємствами своїм
працівникам найчастіше виплачується у натуральній формі, яка згідно з
Декретом “Про прибутковий податок з громадян” не включається до
сукупного доходу при оподаткуванні.

Розглянемо, наприклад, розрахунок очікуваних надходжень прибуткового
податку для с.м.т. Першотравневе:

? ПП = [ФОП1 * Х1 + ФОП2 * Х2………..ФОП32 * Х32] + ППф + ППс + ППі;

де ФОП1….ФОП32 – фонд оплати праці діючих підприємств;

Х1-Х32 – середня ставка оподаткування;

ППф – прибутковий податок від платників фіксованого податку;

ППс – прибутковий податок з доходів фізичних осіб суб’єктів
підприємницької діяльності;

ППі – прибутковий податок з інших доходів громадян;

Після проведення річного розрахунку прибуткового податку проводиться
його розбивка по кварталах та місяцях.

Прибутковий податок помісячно надходить нерівномірно і коливається
протягом року від середньомісячного на 10–40 %, що також необхідно
врахувати при плануванні.

Наприклад, надходження прибуткового податку у січні становлять лише 72 %
середнього показника, тоді як у грудні він навпаки більше на 30–40, що
пояснюється виплатою додаткової заробітної плати у грудні і тривалими
канікулами у січні.

Надходження липня, серпня, вересня, як правило, більші за середній
показник на 6–10 % у зв’язку із оплатою щорічних відпусток.

На надходження прибуткового податку також істотно можуть впливати навіть
святкові дні. Так, у цьому році святкові дні припали на початок травня,
у результаті чого заробітна плата на багатьох підприємствах була
виплачена у кінці квітня, відповідно прибутковий податок, який повинен
був надійти до бюджету у травні, надійшов у квітні. Різниця надходжень
прибуткового податку між травнем і квітнем становила понад 200 млн. грн.

Похожие записи