Реферат на тему:

Довірчі інтервали

Для відображення деяких реквізитів (наприклад, дати і суми
господарської операції) доцільно відмовитися від детермінованих чисел і
застосувати довірчі інтервали або нечіткі числа.

Порівняння способів відображення господарських операцій у фінансовому і
проблемному управлінському обліку (рис. 1) дозволяє зробити висновок про
необхідність застосування специфічної техніки для відображення
очікуваних подій і фактів.

Кожен з прямокутників, якими зображені на рис. 1 господарські операції C
і D (сфера проблемного управлінського обліку), вимагає реєстрації
координат усіх чотирьох кутів, що збільшує обсяг облікової інформації в
чотири рази порівняно з операціями А і В (сфера фінансового обліку).

У системі проблемного обліку передбачається застосування декількох
специфічних способів коригування прогнозної інформації: зміна довірчих
інтервалів та імовірностей, введення додаткових реквізитів та ін.
Наприклад, довірчі інтервали для таких реквізитів господарських
операцій, як дата або сума, з часом, як правило, зменшуються: чим менший
часовий інтервал між поточною датою і терміном здійснення операції, тим
менші довірчі інтервали, і навпаки. Це пов’язано із збільшенням
кількості та якості інформації про наступні події і процеси у міру
наближення до них. Звичайно, можуть виникнути нетипові ситуації,
пов’язані з необхідністю перенесення термінів здійснення очікуваних
господарських операцій або з їх переоцінкою, але одним з головних
завдань проблемного управлінського обліку є нагромадження, аналіз і
уточнення зафіксованих раніше прогнозів та оцінок.

Рис. 1. Сфери фінансового і проблемного управлінського обліку:
відмінності у відображенні реальних і очікуваних господарських операцій.

Процедура зменшення довірчих інтервалів, які характеризують окремі
реквізити очікуваних господарських операцій, зображена на рис. 2. У
лівій частині рисунку (поточна дата — 1.01) операції С і D зображені
прямокутниками, виділеними темним кольором. Ці прямокутники значно
зменшуються, коли поточна дата змінюється і наближається до
прогнозованого терміну здійснення господарських операцій C і D (права
частина рисунку).

Рис. 2. Коригування у системі проблемного управлінського обліку:
зменшення довірчих інтервалів.

Коригування довірчих інтервалів у системі проблемного управлінського
обліку тісно пов’язане з визначенням та коригуванням імовірностей, які
характеризують очікувані операції, явища і процеси.

Кожна гіпотетична господарська операція, яка відображається у
проблемному обліку, характеризується певною імовірністю — вона може
відбутися у майбутньому, а може не відбутися. Крім того, кожен
прямокутник, який відображає очікувану господарську операцію, у
більшості випадків повинен бути умовно поділений на декілька частин.
Наприклад, часовий інтервал можна поділити на дві або більше частини,
враховуючи різні імовірності здійснення господарської операції в кожному
з них. Аналогічно грошовий інтервал господарської операції також можна
поділити на декілька частин, оскільки існують різні імовірності для
кожної з них. У деяких випадках доцільно внести уточнення або перейти
від інтервалів до нечітких чисел (наприклад, трійки чисел).

Ряд очікуваних господарських операцій може бути відображений в
проблемному управлінському обліку з допомогою спеціальних конструкцій на
кшталт “ЯКЩО — ТО”, а також таблиць імовірностей. Для однієї очікуваної
операції розробляють декілька таблиць імовірностей (рис. 3), кожна з
яких є результатом тієї чи іншої умови.

Рис. 3. Приклад відображення перспективних господарських операцій в
системі проблемного управлінського обліку.

Припустимо, що для деякої очікуваної господарської операції (наприклад,
продажу верстата) існує дві умови її здійснення. Кожна умова може бути
сформульована під впливом найрізноманітніших факторів, але для прикладу
візьмемо наявність двох альтернативних покупців. Ми не знаємо
достеменно, коли продамо верстат, і не знаємо конкретну суму, яку за
нього отримаємо.

Таким чином, ми керуємося бухгалтерськими оцінками і прогнозами, які
дозволяють визначити, що продати верстат 1-му покупцеві реально протягом
двох місяців (в період з 1.03 до 30.04), а другому — протягом одного
місяця (з 1.06 до 30.06). Очікувана вартість продажу складає: для 1-го
покупця — 1000, 1250 або 1500 ум. од., для 2-го — 800, 1000 або 1200 ум.
од. У даному прикладі ми свідомо абстрагуємося від того, яким чином
отримані вказані цифри, — це предмет окремого дослідження. Вкажемо лише,
що можуть використовуватися дані про аналогічні факти продажу і поточні
ціни на верстати, або експертні оцінки.

Врахувавши фактор невизначеності щодо періоду і вартості продажу
верстату, необхідно також врахувати імовірність сплати різних грошових
сум у різних періодах кожним з потенційних покупців. Відомо, що
співвідношення попиту і пропозиції на продукцію, товари і послуги (в
тому числі й на верстати) постійно коливається і може виникнути
ситуація, коли покупець у квітні не захоче платити за верстат стільки,
скільки був готовий заплатити в березні.

Очікувані господарські операції в принципі обліковуються без таблиць
імовірностей і навіть без врахування різних умов їх здійснення. В такому
випадку, звичайно, цінність даних проблемного управлінського обліку
зменшується, але може залишатися задовільною для потреб системи
управління. Єдиною вимогою, яка має бути дотримана, є наявність
жорсткого “фільтра” для відбору релевантних очікуваних господарських
операцій на етапі облікової реєстрації.

Ведення проблемного управлінського обліку значно полегшує здійснення
різноманітних аналітичних розрахунків, пов’язаних зі складанням проформ
фінансових звітів та проектованих звітів. За кордоном розроблено досить
багато способів прогнозування балансу, варіантів звіту про доходи
(фінансові результати), звіту про рух грошових коштів тощо. Майже всі
вони містять ряд умовних припущень, широко застосовують метод
абстрагування і, відповідно, часто мають неточності.

Але, незважаючи на свою недосконалість, основні прийоми складання
прогнозних фінансових документів набули розповсюдження у фінансовій і
кредитній сферах багатьох зарубіжних країн. Це пов’язано з тим, що
провідні менеджери, працівники банківських, страхових та інших
фінансово-кредитних структур воліють мати хоча би приблизну інформацію,
ніж не мати її взагалі. Фінансові прогнози у більшості випадків навіть
якщо точно не передбачають кількісних результатів, то дозволяють
визначити очікувані тенденції, імовірності виникнення тих чи інших
подій, оцінити альтернативні проекти і вибрати оптимальний.

Приклад визначення довірчого інтервалу

З а відомим середньоквадратичним відхиленням нормально розподіленої
випадкової величини, вибірковою середньою, об`ємом вибірки знайти
довірчий інтервал для оцінки невідомого математичного сподівання із
заданою надійністю.

Довірчий інтервал визначається нерівністю:

Похожие записи