.

Добірка нормативних документів на тему: «ЗАРПЛАТА» (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1460 8816
Скачать документ

Курсова робота на тему:

Добірка нормативних

документів на тему: «ЗАРПЛАТА»:

TOC \o “1-3” \t “MAC podzag 11;2;MAC zagolov;1” 1. Заробітна плата
GOTOBUTTON _Toc432578206 PAGEREF _Toc432578206 2

2. Зарплата та інші виплати: нарахування та джерела утримання
GOTOBUTTON _Toc432578207 PAGEREF _Toc432578207 9

3. Оплата праці (витяг з КЗпП України) GOTOBUTTON _Toc432578208
PAGEREF _Toc432578208 18

4. Про оплату праці GOTOBUTTON _Toc432578209 PAGEREF _Toc432578209
21

Закон України

5. Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою
GOTOBUTTON _Toc432578211 PAGEREF _Toc432578211 29

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України

6. Інструкція зі статистики заробітної плати GOTOBUTTON _Toc432578213
PAGEREF _Toc432578213 30

7. Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру
мінімальної заробітної плати на 1998 рік GOTOBUTTON _Toc432578214
PAGEREF _Toc432578214 36

Закон України

ЗАРПЛАТА

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому
виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган
виплачує працівникові за виконану ним роботу.

(ЗУ «Про оплату праці», ст. 1. Заробітна плата)

1. Заробітна плата

Складові фонду заробітної плати

До фонду заробітної плати належить основна заробітна плата, додаткова
заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (див.
схему).

До фонду основної заробітної плати належить заробітна плата, нарахована
за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу,
виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками,
тарифними ставками робітників та посадовими окладами службовців.

До основної заробітної плати включено також суми авторського гонорару
працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфних
агентств, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або)
оплата їх праці, що здійснюється за ставками (розцінками) авторської
(постановочної) винагороди, нарахованої на певному підприємстві.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені
норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

До фонду додаткової заробітної плати входять надбавки та доплати до
тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним
законодавством (за високу кваліфікаційну майстерність, за класність
водіям, персональні надбавки, за знання іноземної мови тощо).

До фонду додаткової заробітної плати також належать оплата щорічних і
додаткових відпусток, компенсація за невикористану відпустку, премії за
виробничі результати, включаючи премії за економію матеріальних ресурсів
тощо.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у
вигляді винагород за підсумками роботи за рік, винагороди за винаходи і
раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога, вартість путівок на
лікування та відпочинок тощо.

Перелік виплат, які належать до основної і додаткової заробітної плати
та інших заохочувальних і компенсаційних витрат наведено в інструкції
зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Мінстату України
від 11.12.95 р. №323 та зареєстрована в Мін’юсті України 21.12.95 р. за
№465/1001 (див. нижче).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки,
схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок,
доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і
гарантійних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі
з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною
та галузевими (регіональними) угодами. У разі коли колективний договір
на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган
зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє
інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності — з іншим
уповноваженим на представництво органом.

Схема 1.

Структура заробітної плати

Розмір мінімальної зарплати

Законом України «Про оплату праці» встановлена державна соціальна
гарантія у вигляді мінімальної заробітної плати, яка є обов’язковою на
всій території України для підприємств усіх форм власності. Мінімальна
заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за
просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може провадитися
оплата за виконану працівником місячну або погодинну норму праці (обсяг
робіт). З 1 липня 1998 р. встановлено розмір мінімальної заробітної
плати — 55 грн (див. нижче).

До прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для
розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати, розмір
мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина
для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Якщо ж зарплата виплачується у розмірі нижчому, ніж законодавчо
встановлена, то, відповідно до статті 41 Кодексу України про
адміністративні правопорушення, порушення вимог законодавства про працю
(а саме так можна трактувати ці виплати) тягне за собою накладення
штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, яким надано право прийняття на роботу, громадян —
власників підприємств чи уповноважених ними осіб від п’яти до десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафи накладаються
районними (міськими) судами за заявами прокуратури, Державної інспекції
праці, Мінпраці або профспілок.

Строки і періодичність виплати зарплати

Відповідно до статті 24 Закону «Про оплату праці» заробітна плата має
виплачуватись у строки, встановлені колективним договором, але не рідше
двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять
календарних днів.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним,
святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата працівників підприємств на території України
виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території
України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і
розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Довідка «ГК»:

Документи, якими регламентується виплата зарплати

1. Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.95 р.;

2. Закон України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15.11.96 р. («ГК»
№19/98);

3. Кодекс законів України про працю (гл. 7);

4. Закон України «Про колективні договори і угоди» №3356-XII від
01.07.93 р.;

5. Закон України «Про підприємництво» №698-XII від 07.02.91 р.;

6. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)» №137/98-ВР від 03.03.98 р.

Виплата зарплати натурою

Колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної
плати натурою в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що
еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною
або бажаною для працівників, за винятком товарів, перелік яких
встановлено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою,
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №244
(див. нижче).

У цей перелік включена зброя та інша продукція військового призначення,
отруйні речовини, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, медичні
товари, тютюн, вовна, шкіра, лікарські рослини та інші.

Законом «Про оплату праці» встановлені обмеження щодо розміру
відрахувань із заробітної плати. При кожній виплаті заробітної плати
загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти
відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, — п’ятдесяти
відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам. Проте
ці обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при
відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів
на неповнолітніх дітей.

При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган
повинен повідомити працівника про загальну суму заробітної плати, розмір
і підстави відрахувань із заробітної плати, суму зарплати, що належить
до виплати.

Складовою частиною фонду заробітної плати є заробітна плата працівників
за час щорічних основних та додаткових відпусток.

Порядок надання та оплати відпусток регулюється Законом України «Про
відпустки» від 15.11.96 р. №504/96-ВР, який разом з іншими нормативними
документами, що регулюють відпустки, надруковано в «Галицьких
контрактах» №19 за 1998 рік.

Зарплата при роботі за сумісництвом

Статтею 19 Закону «Про оплату праці» встановлено, що працівники, які
працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану
роботу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №245 та Положенням
про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств,
установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці,
Міністерства юстиції та Міністерства фінансів від 28.06.93 р. №43 (див.
«ГК» №38/98) встановлено, що для роботи за сумісництвом згоди власника
або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на
день і повного робочого дня у вихідний. Загальна тривалість роботи за
сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної
норми робочого часу.

Якщо робота за сумісництвом виконується на іншому підприємстві, то
прибутковий податок з доходу за цю роботу щомісяця вираховується за
ставкою 20 відсотків. Підприємство, яке виплачує кошти, зобов’язане не
пізніше як через 30 днів після виплати надіслати до податкових органів
відомості за формою №2 про виплачені суми доходів і суми утриманого з
них податку.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували
доходи лише за місцем основної роботи, зобов’язані до 1 березня
наступного року подати до податкового органу за місцем проживання
декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і
не основним місцем роботи.

Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних
підприємств, установ і організацій визначено перелік робіт, які не є
сумісництвом.

Оплата праці страйкарів

При вирішенні питання оплати праці працівників, які брали участь у
страйках, необхідно керуватися Законом України «Про порядок вирішення
колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.98 р. №137/98-ВР
(див. нижче). Цим законом встановлено, що участь у страйку працівників,
за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як
порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення
до дисциплінарної відповідальності.

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв’язку з його
проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов’язки,
зберігається заробітна плата у розмірах, не нижчих від установлених
законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві
як за час простою не з вини працівника.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час
участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не
зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Збитки, заподіяні власникові або уповноваженому ним органу
(представнику) страйком, який був визнаний судом незаконним,
відшкодовуються органом, уповноваженим працівниками на проведення
страйку, у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому
належать).

Довідка «ГК»:

Гарантії щодо зарплати при страйку

Витяг із ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)»

Стаття 27.

Гарантії для працівників під час страйку

Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом
незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може
бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За рішенням найманих працівників чи профспілки можуть бути утворені
страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань.

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв’язку з його
проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов’язки,
зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених
законодавством та колективним договором, укладеним на цьому
підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких
працівників є обов’язком власника або уповноваженого ним органу
(представника).

Стаття 28.

Наслідки участі працівників у страйку

Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є
порушенням трудової дисципліни.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується.

Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не
зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Оплата праці у святкові і неробочі дні

Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

— відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

— працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками,
— у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

— працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної
годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і
неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в
розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота
провадилася понад місячну норму.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому
може бути наданий інший день відпочинку.

Довідка «ГК»:

Святкові та неробочі дні згідно зі статтею 73 Кодексу законів України
про працю:

— 1 січня — Новий рік;

— 7 січня — Різдво Христове;

— 8 березня — Міжнародний жіночий день;

— 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

— 9 травня — День Перемоги;

— 28 червня — День Конституції України;

— 24 серпня — День незалежності України;

— 7 і 8 листопада — річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Робота також не здійснюється у дні релігійних свят:

— один день — Пасха;

— один день — Трійця.

Оплата праці у нічний і надурочний час

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, установленому
генеральною, галузевою угодою та колективним договором, але не нижчому
від 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у
нічний час.

Оплата роботи в надурочний час за погодинною системою оплати праці
провадиться в подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час
виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника
відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною
системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі
години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому
періоді.

Компенсація надурочних робіт наданням відгулу не допускається.

Що таке середня зарплата

Обчислення середньої заробітної плати регулюється Порядком, який
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100.

Цим Порядком передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для
оплати щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням,
творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей,
або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться
виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують
місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані
відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації
менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за
фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після
оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається
відпустка або виплачується компенсація.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і
забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або по
вагітності та пологах середньомісячна заробітна плата обчислюється
виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують
події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних
місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за
фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних
місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється
виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Виходячи з виплат за останні два календарні місяці визначається розмір
вихідної допомоги, а також у випадку збереження середньої заробітної
плати вивільненим працівникам на встановлений законодавством період їх
працевлаштування.

Індексація доходів громадян

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію
грошових доходів населення» від 25.04.97 р. №234/97-ВР та Постановою
Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення
індексації грошових доходів громадян» від 07.05.98 р . №663 передбачена
індексація грошових доходів громадян, у т. ч. оплати праці, пенсій,
стипендій, якщо індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків.

Індексації підлягають грошові доходи громадян у межах трикратної
величини вартості межі малозабезпеченості, яка становить 73,7 грн на
місяць.

При цьому частина доходу, що не перевищує вартісну величину межі
малозабезпеченості, індексується повністю. Дохід у частині, яка більша
від одного розміру вартісної величини межі малозабезпеченості, але не
перевищує подвійну величину вартості межі малозабезпеченості,
індексується в розмірі 80 відсотків. Дохід у частині, яка більша від
подвійного розміру вартості величини межі малозабезпеченості, але не
більша від трикратної величини вартості межі малозабезпеченості,
індексується в розмірі 70 відсотків. Частина грошового доходу, що
перевищує трикратну величину вартості межі малозабезпеченості,
індексації не підлягає.

Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа
місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних
виданнях.

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо стримування
штучного зростання заборгованості з заробітної плати» від 31.08.98 р.
№958/98 (див. «ГК» №36/98) встановлено, що на підприємствах усіх форм
власності, які мають заборгованість із заробітної плати, тарифні ставки,
посадові оклади, діючі розміри премій, доплат та надбавок не можуть
підвищуватися в період до погашення заборгованості, крім випадків,
передбачених актами Кабінету Міністрів України.

Індексації зарплати за вересень не буде через вересневий індекс цін в
103,8% (менше 105%).

Бухгалтерський облік зарплати

Статтею 5.6 п. п. 5.6.1 Закону України «Про внесення змін до Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р.
№283/97-ВР встановлено, що витрати на оплату праці фізичних осіб, що
перебувають у трудових відносинах з платником податку, які включають
витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів
заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок у вигляді премій,
заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на
виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг),
згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати
в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін, —
відносяться до валових витрат платника податку.

У бухгалтерському обліку нарахування та виплата заробітної плати
відображається записами, поданими нижче.

При виплаті заробітної плати натурою слід мати на увазі, що відповідно
до статті 4.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від
03.04.97 р. №168/97-ВР, база оподаткування визначається виходячи з
фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Юлій СМЄЯН

Бухгалтерські записи щодо обліку заробітної плати

№ з/п Зміст запису Дебет Кредит

1. Нарахована заробітна плата 20, 26, 44 70

2. Утримано податки і збори 70 65, 68, 69

3. Виплачена заробітна плата грошима 70 50, 51

4. Виплачена зарплата натурою 70 46

5. Податкове зобов’язання на виплату зарплати натурою 46 68

6. Списується вартість матеріальних ресурсів, виданих у рахунок зарплати
46 05, 41

2. Зарплата та інші виплати: нарахування та джерела утримання

Сьогодні, щоб видати працівнику на руки зарплату, підприємство повинно
нарахувати на неї 42,5% зборів і платежів: 32% — внески до Пенсійного
фонду, 4% — внески на соціальне страхування, 1,5% — внески на соціальне
страхування на випадок безробіття, 5% — внески до фонду Чорнобиля.

Крім того — здійснити утримання безпосередньо із зарплати: прибутковий
податок (за діючою шкалою, якщо працівник працює на основному місці
роботи, і 20% — позаштатному працівнику), 2% — до Пенсійного фонду (з 1
жовтня 1998 р. відповідно до Указу Президента «Про невідкладні заходи
щодо погашення заборгованості з виплати пенсій» від 31.08. 98 р.
№957/98), 0,5% — внески на соціальне страхування на випадок безробіття.

Аналіз змін сплати внесків до ПФ України, Закон України «Про збір на
обов’язкове державне пенсійне страхування», Положення про Пенсійний фонд
України, інші документи про сплату внесків до Пенсійного фонду «ГК»
друкували у №12/98.

Закон України «Про збір на обов’язкове державне соціальне страхування»,
Основи законодавства України про загальнообов’язкове соціальне
страхування, питання надходження, обліку та витрачання коштів фонду
соцстраху були опубліковані в тематичній добірці «Соцстрах» в «ГК»
№18/98.

У добірці «Зайнятість» («ГК» №23/98) ми друкували огляд змін внесків до
Фонду зайнятості, Закон України «Про зайнятість населення», Порядок
справляння збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття, форми статистичної звітності, які слід подавати до служби
зайнятості.

Матеріал про нарахування та сплату збору до фонду Чорнобиля, Закон
України «Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення»,
Порядок зарахування збору до фонду було вміщено у добірці «Все про збір
до фонду Чорнобиля» в «ГК» №21/98.

Поза тим, нарахування на фонд оплати праці та інші виплати і утримання з
них завжди викликають запитання в бухгалтерів. Останні зміни в Закон
«Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 24.07.97 р.
№64-ХІУ (набрав чинності з 13.08.98 р. — день публікації в «УК»), зміни
в Декрет «Про прибутковий податок з громадян» (внесені законом
№129/98-ВР від 13.02.98 р. і набрали чинності з 1 січня 1998 р.) внесли
ще більше плутанини в механізм утримання і нарахування на виплати
працівникам.

Щоб систематизувати порядок оподаткування фонду оплати праці і виплат,
які не входять до фонду оплати праці, в сьогоднішньому номері «ГК» ми
підготували таблицю, яка, сподіваємось, буде вам корисною і зручною при
нарахуванні заробітної плати та інших виплат.

Надія ЧЕРНЬОВА

Довідка «ГК»:

Внески до Пенсійного фонду нараховуються (32%) і утримуються (1% до 1
жовтня 1998 р., 2% — після) з 13 серпня 1998 року на весь фонд оплати
праці — див. п. 2.1.-2.41 Інструкції зі статистики заробітної плати,
затвердженої наказом Мінстату України від 11 грудня 1995 р. №323.

Внески до фонду Чорнобиля (5%) і Фонду соціального страхування (4%),
збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (1,5%)
нараховуються; а збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття (0,5%) утримується з усіх виплат, які оподатковуються
прибутковим податком (п. 2 ст. 5 Декрету КМУ «Про прибутковий податок
громадян»).

Перелік документів, використаних при підготовці таблиці

1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 27. 05.97
р. №283/97-ВР;

2. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»
від 26.06.97 р. №400/97-ВР із змінами та доповненнями;

3. Закон України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування» від
26.06.97 р. №402/97-ВР із змінами та доповненнями;

4. Закон України «Про формування Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення» від 20.06.97 р. №386/97-ВР;

5. Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р.;

6. Закон України «Про основні принципи соціального захисту ветеранів
праці та інших громадян похилого віку» від 16.12.93 р. №3721-12;

7. Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р.
№13-92 із змінами та доповненнями;

8. Указ Президента України «Про встановлення ставки збору до Фонду для
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
та соціального захисту населення» від 18.06.98 р. №656/98;

9. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо погашення
заборгованості з виплати пенсій» від 31.08.98 р. №957/98;

10. Постанова КМУ «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших
виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне
страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної
заробітної плати для призначення пенсій» від 18.05.98 р. №697;

11. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом
Мінстату України від 11 грудня 1995 р. №697;

12. Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом
Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. із
змінами та доповненнями;

13. Порядок справляння збору на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття, затверджений наказом Міністерства праці та
соціальної політики від 03.10.97 р. №4;

14. Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги
сім’ям з дітьми, зареєстроване в Мін’юсті України 19.03.93 р. за №10.

Зарплата та інші виплати: нарахування та джерела утримання

Джерела нарахування заробітної плати та інших виплат Утримання із
заробітної плати та інших виплат Нарахування, що проводяться на
заробітну плату та інші виплати

валові витрати прибу- ток, що збіль-шення кошти соц- прибутковий
податок пенсій-ний внески на без- пенсій-ний внески на соц- внески на
з них підлягає віднесенню внески до

Види заробітної плати та інших виплат

зали- шається у розпо- рядженні підпри- ємства або фондів вартос-ті
основ- них засо- бів страху чи пенсій-ного фонду за шкалою 20% фонд 2%
робіт-тя (0,5%) фонд 32% страх 4% випадок безробіт-тя 1,5% на валові
витра-ти за раху- нок при- бутку на збіль- шення варто-сті основ-них
фондів фонду Чорно-биля 5% (в усіх ви- падках відно- ситься на валові
витра-ти)

ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ

Основна заробітна плата

1. Зарплата за трудовими угодами (крім договорів цивільно-правового
характеру):

а) зарплата, пов’язана з оплатою робіт по підготовці, організації,
веденню виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною
праці

+

+

+

+

+

+

+

+

+

у т. ч. за сумісництвом + – – – – + + + + + + + – – +

б) зарплата, пов’язана з реконструкцією, модернізацією, ремонтом та
іншим поліпшенням основних фондів в межах 5% за- лишко- вої вар- тості
основ- них фон- дів на початок року

– за міну-сом сум (5%), відне-сених на валові витрати

+

+

+

+

+

+ анало-гічно витра- там на оплату праці (кол.1 табли-ці)

– за міну- сом сум, відне-сених на ва-лові вит- рати

+

у т. ч. за сумісництвом в межах 5% за- лишко- вої вар- тості основ- них
фон- дів на початок року

– за міну-сом сум (5%), відне-сених на валові витрати

+

+

+

+

+

+ анало-гічно витра- там на оплату праці (кол.1 табли-ці)

– за міну- сом сум, відне-сених на ва-лові вит- рати

+

Додаткова заробітна плата

2. Гонорари (авторські): штатним працівникам

+

+

+

+

+

+

+

+

+

позаштатним працівникам + – – – – + + + + + + + – – +

3. Премії робітникам, керівникам і службовцям за виробничі ре- зультати,
передбачені колективним договором

+

+

+

+

+

+

+

+

+

4. Винагороди за вислугу років, стаж роботи (передбачені чинним
законодавством та колективним договором)

+

+

+

+

+

+

+

+

+

5. Оплата праці працівників, які не перебу- вають у штаті підприємства,
за виконання робіт з виробничої діяльності підприємства згідно з
договорами цивільно-правового характеру (договорами підряду)

+

+

+

+

+

+

+

6. Оплата праці у вихідні та святкові (не- робочі) дні, в надурочний
час, пов’язана з виробничою діяльністю

+

+

+

+

+

+

+

+

+

7.Оплата щорічних і додаткових відпусток:

а) в межах встановлених законодавством норм

+

+

+

+

+

+

+

+

+

б) понад встановлені норми

+

+

+

+

+

+

+

+

+

8. Грошова компенсація за невикористану відпустку

+

+

+

+

+

9. Оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у
вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних нав- чальних закладах,
аспірантурах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх,
заочних загальноосвітніх школах

+

+

+

+

+

+

+

+

+

10. Оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та
відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

1. Оплата простоїв не з вини працівника

+

+

+

+

+

+

+

+

+

2. Матеріальна допомога

а) в межах 12-ти н.м. (204 грн) – + – – – – – – + – – – + – –

б) понад 12 н.м. – + – – + – + + + + + – + – +

3. Оплата за навчання дітей працівників підприємства:

а) у дошкільних виховних закладах початкової, загальної,
професійно-технічної осві- ти, а також у державних вищих навчальних
закладах освіти

+

+

+

4. Вартість путівок на лікування і відпочинок (крім туристичних і
міжнародних)

+

+

+

5. Інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та
найманого жит- ла, крім гуртожитків, продовольчих та непродовольчих
товарів, включаючи товари, оде- ржані за бартером, продуктових
замовлень, проїзних квитків, передплати на газети та журнали для
працівників, протезування)

+

+

+

+

+

+

+

+

+

6. Суми прибутку, спря-мовані на придбання акцій (для працівників
трудового колективу)

+

+

+

7. Одноразові грошові виплати громадянам по-хилого віку у зв’язку з
виходом на пенсію, які здійснюються за рішенням трудового колективу

+

+

Інші виплати, що не входять до складу фонду оплати праці

1. Суми вихідної допомоги, передбачені чин- ним законодавством (у
розмірі місячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП)

+

2. Витрати на відрядження

а) в межах встановлених норм

+

б) понад встановлені норми – + – – + – + + + + + – + – +

3. Допомога по тимчасовій непрацездат-ності

+

+

+

+

4. Допомога по вагітності і пологах

+

5. Допомога (одноразова) при народженні дитини

+

6. Допомога по догляду за дитиною до встановленого законодавством
строку

+

7. Допомога на дітей віком до 16 років (учнів-до 18 років) – – – + – – –
– – – – – – – –

8.Витрати на підготов- ку та перепід- готовку кадрів:

а) витрати на оплату навчання в українських закладах освіти та закладах
установ по підвищенню кваліфікації, професійну підготовку та
перепідготовку працівників, які перебувають у списковому складі
підприємства:

– непов’язаним з платником податку на при- буток особам 2% фон-ду оп-
лати праці за звітний період понад 2% фонду оплати пра-ці за звітний
період

– пов’язаним особам – + – – – – – – – – – – – – –

б) стипендії студентам та учням, направленим підприємствами у вищі та
середні заклади, що виплачуються за рахунок коштів підприємства

+

+

+

+

9. Компенсація працівникам за використання для потреб виробництва
власного інструменту та особистого транспорту:

а) в межах норм амортизації + – – – – – – – – – – – – – –

б) понад встановлені норми амортизації

+

+

+

+

10. Суми матеріальної допомоги, що надається підприємством на поховання

+

+

+

3. Оплата праці (витяг з КЗпП України)

Стаття 97.

Оплата праці на підприємствах, в установах і організаціях

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або
іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами
індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки,
ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри
надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних,
компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами,
установами, організаціями самостійно у колективному договорі з
дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та
галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на
підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або
уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим
органом, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його
відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим
колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок
робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат,
премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним
органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в
односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що
погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними
договорами.

Стаття 101.

Системи оплати праці

Праця працівників оплачується почасово, відрядно або за іншими системами
оплати праці. Оплата може провадитися за індивідуальні і колективні
результати роботи.

Для посилення матеріальної заінтересованості працівників у виконанні
планів та договірних зобов’язань, підвищенні ефективності виробництва і
якості роботи можуть запроваджуватися системи преміювання, винагорода за
підсумками роботи за рік, інші форми матеріального заохочення.

Встановлення систем оплати праці і форм матеріального заохочення,
затвердження положень про преміювання і виплату винагороди за підсумками
роботи за рік провадиться власником або уповноваженим ним органом за
погодженням із профспілковим комітетом.

Стаття 102.

Винагорода за підсумками річної роботи

На додаток до систем оплати праці може встановлюватись винагорода
робітникам і службовцям підприємств та організацій за підсумками річної
роботи з фонду, утворюваного за рахунок прибутку, одержаного
підприємством, організацією. Розмір винагороди визначається з
урахуванням результатів праці робітника або службовця і тривалості його
безперервного стажу роботи на підприємстві, в організації.

Положення про порядок нарахування і виплати винагороди за підсумками
річної роботи затверджується адміністрацією підприємства, організації за
погодженням з профспілковим комітетом.

Стаття 102-1.

Оплата праці за сумісництвом

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за
фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ,
організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 103.

Повідомлення працівників про запровадження нових або зміну діючих умов
оплати праці

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або
уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за
два місяці до їх запровадження або зміни.

Стаття 104.

Оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації

При виконанні робіт різної кваліфікації праця почасових робітників, а
також службовців оплачується за роботою вищої кваліфікації.

Праця робітників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими
для роботи, яка виконується. У тих галузях народного господарства, де за
характером виробництва робітникам-відрядникам доручається виконання
робіт, тарифікованих нижче від присвоєних їм розрядів, робітникам, які
виконують такі роботи, виплачується міжрозрядна різниця. Виплата
міжрозрядної різниці та умови такої виплати встановлюються колективними
договорами.

Стаття 105.

Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків
тимчасово відсутнього працівника

Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі,
організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим
договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки
тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної
роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання
обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків
тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених
у колективному договорі.

Стаття 106.

Оплата роботи в надурочний час

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується
в подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час
виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника
відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною
системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі
години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому
періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Стаття 107.

Оплата роботи у святкові і неробочі дні

Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73)
оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними
ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної
годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і
неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в
розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота
провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично
відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому
може бути наданий інший день відпочинку.

Стаття 108.

Оплата роботи у нічний час

Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі,
встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та
колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки
(окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Стаття 109.

Оплата праці за незакінченим відрядним нарядом

У разі коли працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних
від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою,
визначеною за погодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.

Стаття 113.

Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва
(продукції)

Час простою не з вини працівника, якщо працівник попередив власника або
уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) про
початок простою, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин
тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи
здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього
природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній
заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або
уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до
попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Стаття 114.

Збереження заробітної плати при переведенні на іншу постійну
нижчеоплачувану роботу і переміщенні

При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за
працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом
двох тижнів з дня переведення.

У тих випадках, коли в результаті переміщення працівника (частина друга
статті 32) зменшується заробіток із не залежних від нього причин,
провадиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох
місяців із дня переміщення.

Стаття 116.

Строки розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від
підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо
працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути
виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим
працівником вимоги про розрахунок.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні,
власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у
зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних
звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього
Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа,
організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за
весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум
власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у цій
статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь
працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір
відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по
суті спору.

У разі якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку
стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті
компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим
місцем роботи.

4. Про оплату праці

Закон України

Введений в дію постановами ВР №144/95-ВР від 20.04.95 р., №49/96-ВР від
20.02.96 р., №50/97-ВР від 06.02.97 р.

Із змінами, внесеними згідно із законом №20/97-ВР від 23.01.97 р.

Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати
праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі
трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм
власності та господарювання (далі — підприємства), а також з окремими
громадянами, та сфери державного й договірного регулювання оплати праці
і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій
заробітної плати.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.

Заробітна плата

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому
виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган
виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної
роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та
господарської діяльності підприємства.

Стаття 2.

Структура заробітної плати

Основна заробітна плата. Це — винагорода за виконану роботу відповідно
до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування,
посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок
(окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для
службовців.

Додаткова заробітна плата. Це — винагорода за працю понад установлені
норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.
Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати,
передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням
виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у
формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними
системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні
виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які
провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Стаття 3.

Мінімальна заробітна плата

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір
заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не
може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму
праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки,
заохочувальні та компенсаційні виплати.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією,
обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм
власності і господарювання.

Стаття 4.

Джерела коштів на оплату праці

Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових
підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх
господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, — це кошти, які
виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного
внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Об’єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які
формуються згідно з їх статутами.

Стаття 5.

Система організації оплати праці

Організація оплати праці здійснюється на підставі:

законодавчих та інших нормативних актів;

генеральної угоди на державному рівні;

галузевих, регіональних угод;

колективних договорів;

трудових договорів.

Суб’єктами організації оплати праці є: органи державної влади та
місцевого самоврядування; власники, об’єднання власників або їх
представницькі органи; професійні спілки, об’єднання професійних спілок
або їх представницькі органи; працівники.

Стаття 6.

Тарифна система оплати праці

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні
сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні
характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт
залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації
та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та
диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі,
що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної
плати;

міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок
(посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються
Міністерством праці України.1

Стаття 7.

Законодавство про оплату праці

Законодавство про оплату праці грунтується на Конституції України і
складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону
України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про
підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Стаття 8.

Сфера державного регулювання оплати працi

Держава здiйснює регулювання оплати працi працiвникiв пiдприємств усiх
форм власностi шляхом встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати
та iнших державних норм i гарантiй, встановлення умов i розмiрiв оплати
працi керiвникiв пiдприємств, заснованих на державнiй, комунальнiй
власностi, працiвникiв пiдприємств, установ та органiзацiй, що
фiнансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондiв оплати працi
працiвникiв пiдприємств-монополiстiв згiдно з перелiком, що визначається
Кабiнетом Мiнiстрiв України, а також шляхом оподаткування доходiв
працiвникiв.

Умови розмiру оплати працi працiвникiв установ та органiзацiй, що
фiнансуються з бюджету, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України, крiм
випадку, передбаченого частиною першою статтi 10 цього Закону.

Стаття 9.

Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим
зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку
економіки країни;

загального рівня середньої заробітної плати;

продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за
вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну
особу.

Стаття 10.

Порядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою
України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на
рік під час затвердження Державного бюджету України з урахуванням
пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних
спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для
ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди.

Розмір мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зростання
індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін
колективних переговорів.

Стаття 11.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати і порядок їх
встановлення

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні
гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Стаття 12.

Інші норми і гарантії в оплаті праці

Норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та
вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини
працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини
працівника; працівників молодших вісімнадцяти років, при скороченій
тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата
щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які
направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний
заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану
роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою
необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох
років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого
навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для
донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам у разі
переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у
польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України
та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті
та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними
гарантіями.

Стаття 13.

Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з
бюджету

Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з
бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних
актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних
договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що
фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Розділ III. ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Стаття 14.

Система договірного регулювання оплати праці

Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється
на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода),
галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та
виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України
«Про колективні договори і угоди».

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижчу від норм,
визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче
від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися
лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства
терміном не більш як шість місяців.

Стаття 15.

Організація оплати праці на підприємствах

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки,
схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок,
доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і
гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі
з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною
та галузевими (регіональними) угодами. У разі коли колективний договір
на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган
зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє
інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим
уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок
робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат,
премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених
частиною першою цієї статті.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому
порядку після сплати обов’язкових платежів.

Стаття 16.

Організація оплати праці на підприємствах і в організаціях, яким з
бюджету виділяються дотації

На підприємствах і в організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і
отримують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється
відповідно до статті 15 цього Закону, але в межах визначених для них у
встановленому порядку сум дотацій та власних доходів з урахуванням умов,
встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 17.

Оплата праці працівників, які виконують роботи (надають послуги), не
властиві основній діяльності галузі (підгалузі)

Для працівників підприємств, виробництв, цехів, дільниць та інших
підрозділів, які виконують роботи (надають послуги), не властиві
основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці
встановлюються в колективному договорі з дотриманням гарантій,
визначених угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці підрозділи
належать за характером виробництва, та в актах чинного законодавства.

Стаття 18.

Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад

Розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і
посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з
дотриманням гарантій, встановлених законодавством і генеральною,
галузевою, регіональною угодами.

Стаття 19.

Оплата праці за сумісництвом

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за
фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств
визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20.

Оплата праці за контрактом

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі
чинного законодавства, умов колективного договору і пов’язана з
виконанням умов контракту.

Розділ IV. ПРАВА ПРАЦІВНИКА НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ТА ЇХ ЗАХИСТ

Стаття 21.

Права працівника на оплату праці

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів
законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового
договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим
договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм
виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших,
передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини
працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від
походження, соціального і майнового стану, расової та національної
належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань,
членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і
характеру занять, місця проживання.

Стаття 22.

Гарантії дотримання прав щодо оплати праці

Суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому
порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови,
встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Стаття 23.

Форми виплати заробітної плати

Заробітна плата працівників підприємств на території України
виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території
України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і
розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним
банком України.

Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову
виплату заробітної плати натурою2 (за цінами не нижчими від
собівартості) у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що
еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною
або бажаною для працівників, за винятком товарів, перелік яких
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24.

Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в
строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на
місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних
днів.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним,
святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється
провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі,
питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна
плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може
здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний
ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок
власника або уповноваженого ним органу.

Стаття 25.

Заборона обмежень працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною
платою

Забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно
розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених
законодавством.

Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи
непряма сплата працівником власнику або уповноваженому ним органу чи
будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.

Стаття 26.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати

Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках,
передбачених законодавством.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не
може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених
законодавством, — п’ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до
виплати працівникам.

Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на
відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді
виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та
інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається.

Стаття 27.

3 Порядок обчислення середньої заробітної плати

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках,
передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до
Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних
даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу за
галузями, групами професій і посад, а також щорічну публікацію даних про
вартість робочої сили.

Стаття 28.

Захист прав працівників у разі банкрутства підприємства

У разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку
зобов’язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної
плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у
період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються
відповідно до Закону України «Про банкрутство».

Стаття 29.

Повідомлення працівників про умови оплати праці

При укладанні працівником трудового договору (контракту) власник або
уповноважений ним орган доводить до його відома умови оплати праці,
розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з
якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених
законодавством.

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або
уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за
два місяці до їх запровадження або зміни.

Стаття 30.

Повідомлення працівника про розміри оплати праці

При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган
повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за
який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний
облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на
оплату праці у встановленому порядку.

Стаття 31.

Відомості про оплату праці працівника

Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи
особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на
вимогу працівника.

Стаття 32.

Вирішення трудових спорів з питань оплати праці

Трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з
законодавством про трудові спори.

Стаття 33.

Індексація заробітної плати

У період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати
індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним
законодавством.

Стаття 34.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з
затримкою термінів її виплати

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із
порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу
зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку,
встановленому чинним законодавством.

Розділ V. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 35.

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах
здійснюють:

Міністерство праці України та його органи;

фінансові органи;

органи Державної податкової інспекції;

професійні спілки та інші органи (організації), що представляють
інтереси найманих працівників.

Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює
Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації
з питань оплати праці.

Стаття 36.

Відповідальність за порушення законодавства про оплату праці

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до
дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної
відповідальності згідно з законодавством.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 24 березня 1995 року, №108/95-ВР

5. Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р.
№244

Зброя, боєприпаси та інша продукція військового призначення, що
випускається підприємствами оборонної промисловості

Продукція, що має стратегічне значення за переліком, що визначається
актами законодавства

Вибухонебезпечні та отруйні речовини, наркотичні засоби

Товари виробничо-технічного призначення

Нафта й нафтопродукти

Продукція хімічної промисловості, мінеральні добрива

Продукція целюлозно-паперової промисловості

Будівельні матеріали та вироби з них

Лісоматеріали (крім матеріалів, одержаних під час лісозаготівель)

Товари медичної, фармацевтичної та мікробіологічної промисловості

Благородні метали і коштовне каміння, вироби з них

Усі види алкогольних напоїв, включаючи спирт і виноматеріали

Непродовольчі товари народного споживання

Продовольчі товари народного споживання промислової переробки, крім
цукру, призначеного для розрахунків із сільськогосподарськими
підприємствами і насіннєвими заводами та водіями автотранспортних
організацій, працівниками залізничного транспорту, які забезпечують
перевезення цукрових буряків

Продукція переробки ефіроолійних культур, крім олії рослинної,
призначеної для розрахунків з працівниками сільськогосподарських
підприємств

Кокони шовкопряда

Махорка, тютюн і тютюнові вироби

Продукція звірівництва, хутро

Вовна (сировина)

Шкіра та шкірсировина

Сировина льону, конопель, бавовни для текстильної промисловості

Лікарські рослини, рицина, хміль, мак

Коренеплоди цукрових буряків і продукція їх переробки

Продукція насінництва

Продукція бджільництва, крім меду

Племінне поголів’я тварин

Перший заступник Міністра КМУ В. НЕСМІХ

6. Інструкція зі статистики заробітної плати

Затверджено наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р.
№323Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 р. за
№465/1001

1 Інструкцію підготовлено для складання статистичної звітності з праці
всіма господарюючими суб’єктами* , незалежно від їх форм власності.

1. Загальні положення

1.1. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна
плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за
трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує
працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної
роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та
господарської діяльності підприємства.

1.2. Структура заробітної плати.

Витрати на оплату праці складаються з:

1. Фонду основної заробітної плати

2. Фонду додаткової заробітної плати

3. Інших заохочувальних та компенсаційних виплат

Основна заробітна плата. Це — винагорода за виконану роботу відповідно
до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування,
посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок
(окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для
службовців.

Додаткова заробітна плата. Це — винагорода за працю понад установлені
норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.
Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати,
передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням
виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у
формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними
системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні
виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які
провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

1.3. Під час складання статистичної звітності з праці показуються
грошові суми, нараховані до виплати згідно з платіжними документами, за
якими з працівниками були проведені розрахунки із заробітної плати
(номінальна заробітна плата). Зазначені суми приводяться «брутто», тобто
включаючи податки та інші утримання відповідно до законодавства («нетто»
— грошові суми, нараховані до виплати без прибуткового податку та
обов’язкових внесків працівника до фонду соціального страхування і
пенсійного фонду).

До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємства на
оплату праці незалежно від джерела фінансування цих виплат.

1.4. Суми коштів, нараховані за щорічні та додаткові відпустки,
включаються в фонд оплати праці звітного місяця тільки у сумі, що
припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, що припадають на дні
відпустки в наступному місяці, включаються у фонд оплати праці
наступного місяця.

1.5. При натуральній формі оплати праці та наданні соціальних пільг
зазначені виплати у звіт з праці включаються у сумі, обрахованій
виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період.

Якщо продукція надана безкоштовно, то розмір заробітної плати в цьому
випадку дорівнює повній вартості цієї продукції; якщо вона надана за
зниженими цінами — то різниці між вартістю проданої за зниженими цінами
продукції і її повною вартістю.

1.6. Усі види нарахувань в іноземній валюті включаються до фонду оплати
праці в національній валюті України в сумі, яка визначається шляхом
перерахування іноземної валюти за курсом Національного банку України на
дату їх нарахування.

1.7. Дані про фонд оплати праці за відповідний період минулого року при
складанні звітів з праці показуються згідно з методологією, яка прийнята
у звітному періоді поточного року.

2. Фонд оплати праці

До фонду основної заробітної плати включаються:

2.1. Заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до
встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові
обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами)
робітників та посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати
праці, прийнятих на підприємстві.

2.2. Суми процентних або комісійних нарахувань в залежності від обсягу
доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг),
у випадках коли вони є основною заробітною платою.

2.3. Суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та
журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та
інших підприємств і (або) оплата їх праці, що здійснюється за ставками
(розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на
даному підприємстві.

До фонду додаткової заробітної плати входять:

2.4. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у
розмірах, передбачених чинним законодавством:

— кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних
роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

— за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад,
трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим
категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких
введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;

— бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної роботи, за
керівництво бригадами;

— персональні надбавки;

— керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або
за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;

— за знання іноземної мови;

— за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або
збільшення обсягу виконуваних робіт;

— доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених
законодавством;

— за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в
багатозмінному та безперервному режимі виробництва (включаючи доплати за
роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;

— працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний
час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;

— інші надбавки і доплати, передбачені законодавством.

2.5. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за
виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів
матеріальних ресурсів, у тому числі за:

— виконання і перевиконання виробничих завдань;

— виконання акордних завдань у встановлений строк;

— підвищення продуктивності праці, виробітку;

— поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності бригади,
дільниці, цеху;

— економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних
цінностей;

— зменшення простоїв устаткування та за інші якісні показники в роботі
підприємств, а також премії, нараховані робітникам із преміального фонду
майстра, тощо.

2.6. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи
(надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві),
передбачені чинним законодавством.

2.7. Оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємств,
за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру,
включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за
виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. Розмір
коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначається
виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором і
платіжних документів.

Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за
виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка і фарбування, робіт з
експертизи тощо).

Зазначені суми у статистичній звітності з праці відображаються у фонді
оплати праці працівників позаспискового складу і не враховуються при
обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників спискового
складу підприємства.

2.8. Оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, в надурочний
час за розцінками, встановленими законодавчими актами.

2.9. Заробітна плата до кінцевого розрахунку після закінчення року (або
іншого періоду) обумовлена системами оплати праці на
сільськогосподарських підприємствах.

2.10. Суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової
втрати працездатності до фактичного заробітку у випадках, коли працівник
продовжує працювати на підприємстві.

2.11. Виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших
підприємств зі збереженням протягом деякого часу (відповідно до
законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а
також при тимчасовому заступництві.

2.12. Процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до
тарифної ставки (окладу).

2.13. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв’язку з
роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі
організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших
випадках, передбачених законодавством.

2.14. Суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим для роботи
на підприємстві згідно із спеціальними договорами з державними
організаціями (на надання робочої сили), які видані безпосередньо цим
особам.

2.15. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів
підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для
керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів
загальноосвітніх шкіл.

2.16. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх
спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів, які працюють на
підприємствах у складі студентських загонів.

2.17. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх
спеціальних і професійно-технічних закладів, що проходять виробничу
практику на підприємстві, а також оплата праці учнів загальноосвітніх
шкіл у період професійної орієнтації, які залучені до тимчасової
посильної праці на період канікул.

2.18. Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників
у межах, передбачених чинним законодавством.

2.19. Оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної
роботи у випадках, передбачених чинним законодавством.

2.20. Вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей народного
господарства (відповідно до законодавства) комунальних послуг, продуктів
харчування; витрати на оплату житла, безкоштовно наданого працівникам
підприємств відповідно до законодавства (суми грошових компенсацій за
ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та інше).

2.21. Витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам
залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного
транспорту та міського електротранспорту.

2.22. Вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг,
обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні,
або сума пільг у зв’язку з продажем їх за зниженими цінами (крім витрат,
зазначених у пункті 4.11 розділу 4 цієї Інструкції).

2.23. Оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до
законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

2.24. Оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених
законодавством, оплата пільгового часу підліткам.

2.25. Оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання
державних або громадських обов’язків, якщо ці обов’язки виконуються в
робочий час відповідно до законодавства.

2.26. Заробітна плата, яка зберігається відповідно до законодавства за
місцем основної роботи за працівниками, залученими на
сільськогосподарські та інші роботи, згідно з відповідними рішеннями
уряду.

2.27. Суми заробітної плати за основним місцем роботи робітникам,
керівникам і спеціалістам підприємств за час їхнього навчання з відривом
від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки
кадрів.

2.28. Оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у
вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах,
аспірантурах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх,
заочних загальноосвітніх школах.

2.29. Суми, виплачені особам, які проходять навчання (підготовку) для
роботи на щойно введених в дію підприємствах за рахунок коштів,
передбачених у загальних кошторисах будівництва.

2.30. Оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та
відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові.

Примітка. Фонд додаткової оплати за невідпрацьований час включає суми,
визначені пунктами 2.23-2.30.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:

2.31. Оплата простоїв не з вини працівника.

2.32. Суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з
ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

2.33. Суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках.

Примітка. Фонд оплати за невідпрацьований час включає суми, визначені
пунктами 2.31-2.33.

2.34. Надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад
розміри, встановлені чинним законодавством.

2.35. Винагороди за підсумками роботи за рік.

2.36. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи
(надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), не
передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним
законодавством.

2.37. Винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції.

2.38. Премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за створення,
освоєння та впровадження нової техніки, за введення в дію в строк і
достроково виробничих потужностей і об’єктів будівництва, за своєчасну
поставку продукції на експорт та інші;

премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними
системами преміювання, в тому числі за:

— створення, організацію виробництва та виготовлення нових товарів
народного споживання;

— збирання та здачу окремих видів відходів виробництва для вторинного їх
використання (за збирання та здавання відпрацьованих і пошкоджених
абразивних інструментів, відходів твердих сплавів та інше);

— за своєчасне здавання, повернення і повторне використання дерев’яної,
скляної і картонної тари;

— за збирання, сортування, зберігання і здавання вторинної сировини;

— за скорочення часу перебування вагонів під навантаженням і
розвантаженням, їх ущільнене навантаження, підвищення рівня
маршрутизації перевезення вантажів на залізниці;

— інші премії, виплачені відповідно до спеціальних рішень уряду.

2.39. Одноразові заохочення (наприклад, окремих працівників за виконання
особливо важливих виробничих завдань, заохочення до ювілейних та
пам’ятних дат як у грошовій, так і натуральній формі).

2.40. Виплати підвищеної (диференційної) оплати праці працівникам, які
працюють на територіях радіоактивного забруднення, оплати додаткової
відпустки, виплата різниці між заробітками при переведенні на
нижчеоплачувану роботу, видатки на збереження середньої заробітної плати
при звільненні у зв’язку з відселенням, виплата компенсації за час
вимушеного простою, що проводяться відповідно до Закону України «Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи».

2.41. Матеріальна допомога (оздоровчі, екологічні та інші виплати).

2.42. Сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг
працівникам:

— оплата додатково наданих за рішенням трудового колективу (понад
передбачених законодавством) відпусток, в тому числі жінкам, які
виховують дітей;

— одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію;

— доплати і надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам;

— оплата за навчання в навчальних закладах дітей працівників
підприємства;

— вартість путівок на лікування і відпочинок або суми компенсацій,
видані замість путівок, екскурсії і мандрівки;

— здешевлення вартості харчування працівників як готівкою, так і за
безготівковими розрахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях;

— витрати на погашення позик, виданих працівникам підприємств для
поліпшення житлових умов, включаючи кошти для погашення первинних
внесків для вступу в житловий кооператив та на індивідуальне
будівництво, придбання садових будинків і обзаведення домашнім
господарством;

— витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво доріг,
енерго- і водопостачання, осушення та інші витрати загального
характеру), будівництво гаражів;

— інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та
найманого житла, крім гуртожитків, продовольчих та непродовольчих
товарів, включаючи товари, одержані за бартером, продуктових замовлень,
проїзних квитків, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та
журнали, протезування, виплати різниці в цінах на паливо або суми
компенсації працівникам вартості виданого палива у випадках, не
передбачених чинним законодавством, та інші);

— суми прибутку, спрямовані на придбання акцій (для працівників
трудового колективу);

— кошти, спрямовані на викуп майна підприємства членами трудового
колективу за рахунок коштів підприємства (або коштів, взятих у позику в
установах банків, з початку її погашення) з моменту їх персоніфікації;

— витрати у розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків,
зазначених у пункті 4.19), пов’язаних з добровільним страхуванням
працівників (від нещасних випадків, безробіття тощо), якщо договір
страхування передбачає виплату обумовленої суми застрахованій фізичній
особі незалежно від виникнення страхового випадку після закінчення
терміну страхового договору. При цьому вказані суми включаються до фонду
оплати праці в тому місяці, в якому провадяться перерахунки страховій
компанії.

3. Середня заробітна плата працівників

Середня заробітна плата працівників за місяць (квартал, рік) у цілому по
підприємству, установі, організації обчислюється діленням сум,
нарахованих із фонду оплати праці працівників як у грошовій, так і
натуральній формах, на середньоспискову чисельність працівників, що
приймається для розрахунку середньої заробітної плати та інших середніх
показників (середньоспискову чисельність всього персоналу в еквіваленті
повної зайнятості) за відповідний період.

Для визначення середньомісячної величини за квартал (рік) або будь-який
інший період отриману величину заробітної плати за квартал (рік)
необхідно розділити на кількість місяців у період.

Примітка. Розрахунки по заробітній платі, пов’язані з оподаткуванням,
провадяться відповідно до вказівок органів, на які покладено ці функції.

4. Інші виплати, що не входять до складу фонду оплати праці

До інших виплат, які не входять до фонду оплати праці належать:

4.1 Суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством.

4.2. Одноразові допомоги та добові, які виплачуються при переведенні,
прийманні і направленні на роботу в іншу місцевість, витрати на
відрядження.

4.3. Надбавки за пересувний, роз’їзний характер робіт для працівників,
безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції і капітальному
ремонті, а також при виконанні робіт вахтовим методом у випадках,
передбачених законодавством.

Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі
тарифної ставки, окладу за дні перебування в дорозі до місця знаходження
підприємства (пункту збору) — місця роботи і назад, передбачені графіком
роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через
метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.

Надбавки до заробітної плати за кожну добу, які виплачуються з моменту
виїзду до повернення на підприємство, де працівник працює; працівникам
зв’язку, залізничного, річкового, автомобільного транспорту і шосейного
господарства та іншим працівникам, постійна робота яких проходить у
дорозі або має роз’їзний характер.

4.4. Суми, які зберігаються за місцем основної роботи замість добових і
квартирних за робітниками, відрядженими на вивезення зерна та інших
сільськогосподарських продуктів; на збирання врожаю, заготівлю кормів.

4.5. Виплати польового забезпечення.

4.6. Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах,
одноразова допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до
встановленого законодавством строку, грошові виплати матерям (батькам),
зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомога на
дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років).

4.7. Суми виплат щорічної і щомісячної компенсації сім’ям на дітей, які
потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи або стали інвалідами,
одноразові компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю осіб, що стали
інвалідами, сім’ям за втрату годувальника та інші компенсації та пільги,
що не зазначені у пункті 2.40 і виплачені працівникам, які потерпіли
внаслідок Чорнобильської катастрофи (в тому числі суми грошової
допомоги, наданої працівникам у зв’язку з обмеженням споживання
продуктів харчування місцевого виробництва та компенсацій по пільговому
забезпеченню продуктами харчування; суми, спрямовані підприємством на
погашення безпроцентних позик, виданих банками; суми видатків на виплату
винагороди за вислугу років тощо).

4.8. Щорічна допомога на оздоровлення дітей. Вартість подарунків дітям
до свят. Вартість харчування дітей, які перебувають у дитячих
санаторіях, яслах, оздоровчих таборах підприємств. Суми, спрямовані на
оплату за утримання дітей в дитячих садках (компенсація батьківської
плати).

4.9. Відшкодування заробітку та інших витрат у випадках завданого
каліцтва або іншого ушкодження здоров’я працівника.

4.10. Додаткові виплати працівникам, які перебувають на пенсії і не
значаться у списках підприємства тощо.

4.11. Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знешкоджувальних
засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або
відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття
та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх
адміністрацією.

4.12. Надання шефської допомоги навчальним закладам (школам, ПТУ,
інтернатам), дитячим будинкам, будинкам інвалідів, будинкам престарілих,
органам внутрішніх справ та інше.

4.13. Витрати на виплату різниці між закупівельними та роздрібними
цінами на сільськогосподарську продукцію, що відпускається підсобними
господарствами для громадського харчування.

4.14. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім витрат на
заробітну плату, зазначених у пунктах 2.23, 2.24, 2.27, 2.28):

— витрати на оплату навчання у вищих і середніх спеціальних учбових
закладах та закладах установ з підвищення кваліфікації, професійну
підготовку та перепідготовку працівників, які перебувають у списковому
складі підприємства;

— суми, виплачені підприємствами за час відпустки перед початком роботи
випускникам професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які
закінчили вищі або середні спеціальні навчальні заклади.

— стипендії студентам та учням, направленим підприємствами на навчання у
вищі та середні спеціальні навчальні заклади, що виплачуються за рахунок
коштів підприємства;

— оплата проїзду до місцезнаходження заочного навчального закладу і
назад;

— витрати, пов’язані з організацією навчального процесу (придбання
учбового матеріалу, оренда і т.ін.).

4.15. Проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів (крім виплат,
зазначених у розділі 2 цієї Інструкції):

— оренда приміщень для проведення навчальних, культурно-масових,
фізкультурних і спортивних заходів;

— проведення вечорів відпочинку, дискотек, спектаклів, концертів,
лекцій, диспутів, зустрічей з діячами науки і мистецтва, спортивних
заходів, спортивних свят, зустрічей із спортсменами, дитячих свят;

— витрати на утримання профілакторіїв, санаторіїв, будинків відпочинку
та інших оздоровчих установ, що перебувають на балансі підприємства або
утримуються на умовах пайової участі (крім оплати праці працівників, які
їх обслуговують);

— витрати на утримання гуртожитків, дитячих садків, таборів відпочинку,
бібліотек, медпунктів, дитячих кімнат, куточків відпочинку, музеїв тощо
(крім оплати праці працівників, які їх обслуговують);

— витрати на придбання театральних костюмів для учасників художньої
самодіяльності, спортивної форми, спортивного інвентарю або плату за їх
прокат;

— витрати на придбання медикаментів для лікувально-профілактичних
установ, що знаходяться на балансі підприємств або утримуються на умовах
пайової участі;

— витрати на організацію гуртків, студій, клубів, народних
університетів, факультетів, виставок-продажів виробів самодіяльної
творчості, ярмарків, ігрових кімнат для дітей тощо;

— витрати підприємства, яке бере участь на паях у будівництві житлових
будинків, пансіонатів, дитячих таборів тощо.

4.16. Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського
та рибопромислового флотів, а також харчування льотного складу цивільної
авіації при виконанні завдань польоту, які можуть бути прирівняні до
добових витрат, що виплачуються в період відрядження.

4.17. Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так
і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

4.18. Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва
власного інструменту та особистого транспорту.

4.19. Суми матеріальної допомоги, що надається підприємством на
поховання.

4.20. Витрати у розмірі страхових внесків підприємства, якщо страховим
випадком (ризиком) є фінансова відповідальність підприємства по
відшкодуванню збитків у разі смерті працівника при виконанні трудових
обов’язків.

Доходи працівників (дивіденди, проценти)

Не включаються до фонду оплати праці (показуються у звітах з праці
окремо) доходи (дивіденди, проценти) від акцій та вкладів у майно
підприємства, установи, організації працівникам, які є членами
акціонерного товариства та перебувають у їх списковому складі.

7. Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру
мінімальної заробітної плати на 1998 рік

Закон України

Із змінами, внесеними згідно із законом №49-XIV від 22.07.98 р.\

Стаття 1.

З 1 січня 1998 року встановлюється величина вартості межі
малозабезпеченості в розмірі 73,7 гривні на місяць.

Стаття 2.

З метою поетапного наближення до величини вартості межі
малозабезпеченості встановлюється розмір мінімальної заробітної плати з
1 січня 1998 року — 45 гривень, а з 1 липня 1998 року — 55 гривень.
Розмір мінімальної заробітної плати переглядається поквартально разом з
уточненням показників Державного бюджету України.

Стаття 3.

Кабінету Міністрів України до 15 січня 1998 року внести на розгляд
Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів, у нормах
яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати.

До прийняття Верховною Радою України зазначених змін до законів розмір
мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина
для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Кабінету Міністрів України здійснювати перегляд цих норм виходячи з
реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на
1998 рік.

Стаття 4.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 1998 року.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 24 грудня 1997 року, №780/97-ВР

З 1 жовтня 1998 р. відповідно до Указу Президента України «Про
невідкладні заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій» від
31.08.98 р. №957/98 збір до ПФ із зарплати становить 2%.

Знак «-» означає, що нарахування, утримання та інші виплати не
проводяться; певні кошти не є джерелом нарахування зарплати та інших
виплат.

Знак «-» означає, що нарахування, утримання та інші виплати не
проводяться; певні кошти не є джерелом нарахування зарплати та інших
виплат.

При нарахуванні матеріальної допомоги в межах 12 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (204 грн) не нараховується прибутковий
податок (Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р.
№13-92 із змінами та доповненнями). Нараховуються лише внески до
Пенсійного фонду (32%). З нарахуваннями внесків до фонду Чорнобиля існує
неоднозначне трактування.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про формування Фонду для здійснення
заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та
соціального захисту населення» від 20.06.97 р. №386/97-ВР визначено, що
об’єктом оподаткування є фактичні витрати платників збору на оплату
праці осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником збору, що
включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та
інші заохочувальні та компенсаційні виплати. А п.2 ст.5 Декрету КМУ «Про
прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями визначено, що
суми виплат, які не включаються до складу сукупного оподатковуваного
доходу громадян (у т.ч. матеріальна допомога в межах 204 грн — авт.) не
враховуються при визначенні бази оподаткування податками і зборами, які
нараховуються на фонд оплати праці відповідно до законодавства. Оскільки
зміни до Декрету, якими, власне, і передбачений цей пункт, були внесені
13.02.98 р. Законом «Про внесення змін до Декрету України «Про
прибутковий податок з громадян» №129/98-ВР і введені в дію пізніше ніж
ЗУ «Про формування фонду Чорнобиля», то вважаємо, що в даному випадку
керуватися потрібно ним, а відповідно, внески до фонду Чорнобиля на
матеріальну допомогу в межах 12 н.м. доходів громадян нараховувати не
треба.

Статтею 15 Закону України «Про основні принципи соціального захисту
ветеранів праці та інших громадян похилого віку» від 16.12.93 р.
№3721-12 визначено, що одноразові грошові виплати громадянам похилого
віку у зв’язку з виходом на пенсію, що здійснюються за рішенням
трудового колективу за рахунок коштів підприємств, оподаткуванню не
підлягають. І хоча ця норма не внесена до Декрету КМУ «Про прибутковий
податок з громадян», не внесені до нього і деякі інші зміни щодо пільг у
виплатах, передбачених спеціалізованим законодавством. Тому у разі
виплати одноразової грошової допомоги громадянам похилого віку у зв’язку
з виходом на пенсію є всі підстави керуватися спеціалізованим
нормативним документом, а саме Законом «Про основні принципи соціального
захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку у зв’язку з
виходом на пенсію» від 16.12.93 р. №3721-12.

1 Витяг з КЗпП див. нижче.Витяг з ЗУ «Про колективні договори і угоди»
надрукований у «ГК» №38/98;ЗУ «Про підприємництво в Україні» — «ГК»
№11/98.

2 Перелік товарів, не дозволених для виплати зарплати натурою, див.
нижче

3 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою
КМУ від 08.02.95 р. №100, друкувався в «ГК» №19/98.

1 Інструкція введена в дію з 1 січня 1996 р.

* Надалі — підприємства

PAGE 1

Заробітна

плата

Додаткова

зарплата

Основна

зарплата

Інші заохочувальні

та компенсаційні

виплати

Заробітна плата

нарахована

за виконану

роботу

Надбавки

та доплати

до тарифних ставок

та посадових

окладів

Оплата простоїв

не з вини

працівників

Суми

процентних

або комісійних

нарахувань

Премії

за виробничі

результати

Винагороди

за підсумками

роботи за рік

Авторські

гонорари

Винагороди

за вислугу років,

стаж роботи

Премії,

одноразові

заохечення

Оплата за працю

у вихідні

та святкові дні

Матеріальна

допомога

Інші

виплати

Сума наданих

підприємствам

трудових

і соціальних пільг

працівникам

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020