ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Облік касових операцій

Розділ 2. Порядок документування касових операцій

Розділ 3. Комп’ютеризація обліку касових операцій

Розділ 4. Аудит готівково-розрахункових операцій

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Реформування системи бухгалтерського обліку й фінансової звітності,
потрібної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою
частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин
ринкового спрямування.

Необхідність переходу підприємств у 2000-2001 рр. на Національні
стандарти бухгалтерського обліку зумовлена рамками реалізації
стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним
простором, який передбачає адаптацію законодавства України до
законодавств розвинутих країн і спрямований на розвиток ринкових
відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення
приватизацією різних галузей.

Робота будь-якого підприємства або колективу значною мірою залежить від
розвитку бухгалтерського обліку, що є інформаційною базою управління та
контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, фірм,
об’єднань. Завдання розширення меж діяльності, зміцнення режимів
економії та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на ринкові
відносини, зміна форм власності передбачають покриття витрат за рахунок
власних коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому
сприяє зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності,
за його допомогою здійснюється спостереження за правильністю
використання господарських засобів, здійснюється контроль за витратами і
доходами підприємств, визначаються фінансові результати їх
фінансово-господарської діяльності.

Актуальність обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим
фактом, що підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в
установах банків, зберігають на цих рахунках свої кошти на договірних
умовах і здійснюють розрахунки за своїми зобов’язаннями в безготівковій
та готівковій формі в порядку, встановленому нормативно-правовими актами
Національного банку України. Розрахунки готівкою підприємств між собою
та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів,
одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і
здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги
встановленої форми. Крім цього розрахунки готівкою підприємств
(підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків
згідно з вимогами Інструкції з організації емісійно-касової роботи в
установах банків України.

Внутрішні служби та зовнішні контролюючі органи повинні про водити
контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готів кою, керуючись
при цьому Положенням про ведення касових опе рацій у національній валюті
в Україні та Інструкцією з організації роботи по готівковому обігу
установами банків України. Під час перевірок дотримання касової
дисципліни здій снюється контроль за виконанням підприємством вимог
Положення, що пов’язані з веденням касової книги та оформленням операцій
з приймання та видачі готівки з каси, веденням форм первинної облікової
документації, дотриманням ліміту каси та застосуванням РРО.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – обліку та
порядку документування касових операцій, комп’ютеризації обліку касових
операцій, аудиту готівково-розрахункових операцій.

Для досягненя поставленої мети використовувалалася нормативно-правова
база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна
виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік
на підприємствах України”, Марочкіна А.М. “Бухгалтерський облік за
Національними стандартами”, Бутинець Ф.Ф. та ін. “Інформаційні системи
бухгалтерського обліку”, Грабової Н.М. “Теорія бухгалтерського обліку”,
Завгороднього В.П. “Бухгалтерський облік в Україні”, Кулаковської Л.П.,
Піча Ю.В. Основи аудиту. – К.: “Каравелла”; Львів: “Новий світ-2000”,
2002.

Курсова робота складається із наступних розділів: розділу 1 “Облік
касових операцій”, розділу 2 “Порядок документування касових операцій”,
розділу 3 “Комп’ютеризація обліку касових операцій”, розділу 4 “Аудит
готівково-розрахункових операцій”.

Розділ 1. Облік касових операцій

Рахунок № 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про
наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок № 30 «Каса» має такі субрахунки:

№ 301 «Каса в національній валюті»

№ 302 «Каса в іноземній валюті».

На дебеті рахунка № 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів
до каси підприємства, на кредиті -виплата грошових коштів із каси
підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата
послуг зв’язку, обмін валют тощо), відкриваються субрахунки «Операційна
каса в національній валюті» та «Операційна каса в іноземній валюті».

Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї)
здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у народному
господарстві України, затвердженого постановою Національного банку
України № 21 від 02.02.95 р. і Постановою правління Національного банку
України «Про затвердження змін і доповнень до Порядку ведення касових
операцій в національній валюті України» № 16 від 19.01.99 р.
(зареєстровано у Міністерстві юстиції України № 65/3358 від 04.02.99 р.,
№ 265 від 4 червня 1999 р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
за № 395/3688 від 21 червня 1999 р.).

Усі підприємства, незалежно від форми власності (державні, орендні,
колективні, кооперативні, спільні, колективні), зобов’язані зберігати
свої грошові кошти в установах банку.

Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для
зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну
відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій
покладено на касира, з яким укладають договір про матеріальну
відповідальність у формі зобов’язання касира (або іншої уповноваженої
особи).

Грошові кошти до каси надходять з рахунків у банках (№ 31), внаслідок
реалізації товарно-матеріальних цінностей, від підзвітних осіб тощо.

Ліміти залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюються
комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахування режиму і
специфіки роботи підприємства. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі
підприємства- взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його ка’сі на
кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності
ліміту каси)1.

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи,
сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки самостійно визначають
розміри готівки, що може постійно знаходитися в їх касах з відповідним
повідомленням у першому кварталі кожного року установ банків, які їх
обслуговують, і в межах цих коштів здійснюють необхідні поточні витрати
(крім виплат, передбачених п. 5 Порядку № 334). Готівка понад визначені
розміри має здаватися ними до банків і вільно отримуватися з банку на
цілі, вказані у чеку.

Підприємства можуть мати у своїй касі готівку у межах лімітів залишку і
використовувати її з виручки у межах норм. Ліміти залишку готівки в касі
визначаються щорічно і у разі необхідності переглядаються.

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється
Інструкцією Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з
готівкового обігу установами банків України», затвердженою постановою
Правління Національного банку України № 149 від 20.06.95 р. в редакції
постанови Правління Національного банку № 335 від 13.10.97 р.

Указом Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України
№ 436 від 12 червня 1995 року № 491/99 від 11 травня 1999 р. введені
нові штрафні санкції за порушення норм обігу готівки.

За новою редакцією Указу:

— за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у
двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день
(у старій не було за кожний день);

— за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки — у
п’ятикратному розмірі неоприбут-кованої суми;

— за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції
(робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітної
плати, матеріального заохочення, допомог усіх видів, компенсацій, за
наявності податкової заборгованості — у розмірі здійснених виплат;

— за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо
раніше виданих коштів — у розмірі 25% виданих під звіт сум та інші
санкції.

Санкції у вигляді стягнення податковими органами (згідно зі статтею 11
Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну
податкову службу в Україні»»):

— в однократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми
податку або іншого платежу, а у випадку повторного порушення, протягом
року після порушення, встановленого попередньою перевіркою, — у
двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми
податку, іншого платежу;

— 10% належних до сплати сум податків, інших платежів за неподання або
несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових
декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів,
необхідних для обчислення податків, тощо.

Згідно з постановою Правління Національного банку України «Про
затвердження змін і доповнень до Порядку ведення касових операцій у
національній валюті України» № 16 від 19.01.99 р. встановлено, що:

— готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між
собою, а також з громадянами можуть здійснюватися як за рахунок коштів,
одержаних з кас банків, так і за рахунок виручки, одержаної від
реалізації товарів (робіт, послуг), та інших касових надходжень
(виручки) за винятком тих підприємств та індивідуальних підприємців, які
мають податкову заборгованість, і відповідно здійснюють виплати,
пов’язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, одержаних із
установ банків;

— у випадках, пов’язаних з надходженням до каси підприємства наприкінці
робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої
каси значних сум готівки від здійснення господарської діяльності,
внаслідок чого перевищується встановлений ліміт каси, такі підприємства
не пізніше наступного робочого дня (банку та клієнта) повинні здати цю
готівку (в частині, що перевищує ліміт каси) до обслуговуючої установи
банку. За таких умов вказані кошти не вважаються понадлімітними у день
їх оприбуткування до каси підприємства;

— готівкова виручка підприємств та індивідуальних підприємців може
використовуватися ними у необхідних розмірах для забезпечення
господарських потреб (у разі відсутності податкової заборгованості) і на
виплату заробітної плати, заохочень, допомоги всіх видів, компенсацій,
тобто виплат з оплати праці;

— готівка, отримана під звіт. Відповідно до постанови Національного
банку України № 265 від 4 червня 1999 р. внесені зміни і доповнення до
Порядку ведення касових операцій у національній валют» України.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в
банку, зобов’язані зберігати свої кошти к установах банків. Готівка, яку
вони одержують з власних поточних рахунків в установах банків у межах
наявних на них коштів, має витрачатися виключно на визначені в чеку
потреби, що не суперечить чинному законодавству, у т.ч. нормативним
актам НБУ. Для підтвердження здійснених цільових витрат готівки
підприємства та індивідуальні підприємці повинні надавати обслуговуючій
установі банку (на її вимогу) звітні платіжні розрахункові документи
(касові і товарні чеки, квитанції до прибуткових ордерів, податкові
накладні, договори купівлі-продажу, акти закупівлі, рахунки-фактури
тощо).

Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця)
іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) не повинна перевищувати
3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними
документами. Платежі понад установлену граничну суму (3 тис. грн.)
провадяться виключно в безготівковому порядку1.

У разі здійснення підприємствами (індивідуальними підприємцями)
готівкових розрахунків з іншими підприємствами (індивідуальними
підприємцями) понад установлену граничу суму (3 тис. грн.) кошти в
розмірі перевищення зазначеної суми розрахункове додаються до фактичних
залишків готівки в касі платника готівки одноразово (того дня, коли було
Здійснено таку операцію) з подальшим порівнянням одержаної (суми із
затвердженим лімітом каси. Обслуговуючі установи банку особливу увагу
повинні приділяти перевірці цільового використання готівкових коштів у
значних (понад 50 тис. грн.) розмірах, знятих підприємствами та
індивідуальними підприємцями з будь-якого зі своїх банківських рахунків.

Порядок одержання грошових коштів готівкою у банку і здавання до банку.

Підприємство одержує готівку з банку через касира за грошовим чеком,
виписаним на його ім’я.

Відповідно до Положення «Про організацію бухгалтерського обліку в
Україні на підприємствах, в установах, у штаті яких відсутня посада
касира, його обов’язки за письмовим розпорядженням керівника
підприємства, установи виконує інший працівник.

Для одержання в банку чекової книжки, в якій знаходяться чеки, потрібно
заповнити відповідну заяву, в котрій зазначаються прізвище, ім’я та по
батькові касира і зразок його підпису. Заява підписується керівником і
головним бухгалтером і засвідчується печаткою підприємства. Згідно з
цією заявою касир одержує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Щоб зняти
готівку зі свого рахунка в банку, бухгалтер заповнює грошовий чек,
підписує його разом з керівником і передає касирові. Касир попередньо
(як правило за 1-2 дні) замовляє необхідну суму в банку, а потім одержує
її за чеком. Корінець чека є виправдним документом для записів касових
операцій в облікових регістрах.

Готівку, одержану з рахунків у банку до Каси, витрачають за суворо
цільовим призначенням (потреби, на які одержано гроші, зазначаються на
зворотному боці грошового чека). Невикористаний залишок здається з Каси
на рахунки в банках. Наприклад, неодержана у встановлений термін
заробітна платня має бути повернена на рахунки в банках у 3-денний
термін. На рахунок в банку (№ 31) здаються гроші (готівка), прийняті до
Каси в рахунок внесків до Статутного капіталу, виручка від реалізації
товарно-матеріальних цінностей підприємства тощо.

Здача готівки на рахунки в банках оформлюється Видатковим касовим
ордером.

Касир, щоб здати готівку, повинен заповнити первинний документ. Об’ява
на внесок готівкою (табл. 1), який може одержати в оператора банку.

Цей документ складається з трьох частин. Верхня частина залишається у
банку, середня частина (квитанція) передається касирові. Нижня частина
Об’яви (ордер) також повертається касирові, але тільки після проведення
банком відповідної операції й разом з банківською випискою.

На кожній з трьох частин зазначаються: дата, від кого прийнята готівка,
банк одержувача і одержувач, призначення внеску. У правому верхньому
кутку першої та другої частин зазначаються номер свого розрахункового
рахунка та сума цифрами. Та ж сума записується словами у такому порядку:
починати запис потрібно впритик до початку відведеного для цього поля з
великої літери; місце, що залишилося на полі, потрібно прокреслити
горизонтальною лінією1.

Третя частина Об’яви заповнюється таким чином. У ордері потрібно
зазначити код банку-одержувача і суму по кредиту (у нас на
Розрахунковому рахунку ця сума пройде по дебету, а у банку — по
кредиту).

Бланк Об’яви на внесок готівкою наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Касова книга.

На підприємстві ведеться тільки одна Касова книга (типова форма № КО-4)
в національній валюті, в якій касир відображає готівку і рух грошей у
касі. Записи у Касовій книзі здійснюються за кожним Прибутковим і
Видатковим ордером. Але якщо в організації є інші види валют, крім
національної, то Касові книги відкриваються на кожну валюту окремо.

Усі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них
документи для запобігання повторного використання погашає штампом або
підписом від руки «Одержано», “Сплачено» із зазначенням дати.

Записи у Касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох
примірниках (другий примірник є звітом для касира). Наприкінці робочого
дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та
виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом
касира, разом з прибутковими і видатковими ордерами й доданими до них
виправдними документами касир передає бухгалтерії під розписку у Касовій
книзі.

Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх
обгрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на
кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.

Найважливішими вимогами правильного оформлення й обліку касових операцій
є:

— негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу,
щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку
бухгалтерові касових документів;

— виписка бухгалтерією на кожну окрему касову операцію прибуткових і
видаткових ордерів, додержання послідовності в нумерації та реєстрації
цих коштів у реєстрі й передачі їх для виконання касирові;

— погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою
запобігання зловживання цими документами шляхом повторного їх
використання;

— встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право
підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих
осіб і неприпустимість виконання касових операцій по непідписаних
документах.

Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на
місяць перевіряти готівку в касі, складати акт і доповідати керівникові
підприємства1.

У зв’язку з тим що значна частина грошових операцій здійснюється
підприємством через Розрахунковий рахунок, потрібно систематично стежити
за правильністю банківських операцій.

Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей,
правильне й доцільне їх використання.

Касова книга є регістром аналітичного обліку. Касові документи слід
брошурувати окремо від інших бухгалтерських документів, вони повинні
мати самостійну нумерацію і при здачі до бухгалтерського архіву
фіксуватися в архівній книзі.

Касову книгу (таблиця 2) можна вести автоматизованим способом, при якому
листи формують у вигляді машинограм «Вкладний лист касової книги» або
«Звіт касира». Обидві ці машинограми повинні здаватися до початку
наступного робочого дня, мати однаковий зміст і вміщувати всі реквізити,
передбачені формою касової книги. Нумерація сторінок касової книги в
машинограмах здійснюється автоматично в порадку збільшення з початку
року.

Після одержання машинограм «Вкладний лист касової книги» і «Звіт касира»
касир зобов’язаний перевірити правильність складання Касової книги і
звіту касира, підписати їх і передати звіт касира разом з прибутковими і
видатковими документами бухгалтерії під розписку у вкладному листку
Касової книги.

Таблиця 2

Облік касових операцій у системі рахунків

Для обліку наявності, руху залишків готівки в касі використовують
активний рахунок № 30 «Каса» з такими субрахунками: № 301 «Каса в
національній валюті» № 302 «Каса в іноземній валюті».

Можливе відкриття субрахунків:

Операційна каса в національній валюті» «Операційна каса в іноземній
валюті».

Бухгалтерські записи ведуть на підставі перевірених відривних листків
(другий примірник касової книги) і доданих до них документів. Залишок і
надходження грошових коштів відображають на дебеті рахунка № 50, а
видану готівку — на кредит.

До операційних кас належать квиткові і багажні каси, відділекмя зв’язку
та інші педібні каси.

На субрахунку № 302 підприємства здійснюють операції з валютою у
перерахунку на національну валюту України (за кожним видом валюти
окремо).

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна
здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з
перерахуванням всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати
відповідні акти.

Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на
користь бюджету, а нестача стягується з касира.

У журналі-ордері № 1 показуються витрати грошових коштів з кредиту
рахунка № ЗО в дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних
цінностей, розрахунків з працівниками підприємства, з підзвітними
особами, депонентами та ін.

Наприкінці місяця у журналі-ордері № 1 і відомості № 1 підраховують
надходження й витрати готівки і визначають на 1-ше число наступного
місяця залишок коштів у касі, який має бути тотожним такому ж
показникові в касовій книзі. Підсумкові дані цих регістрів записують до
Головної книги.

Прн спрощеній формі ведення обліку касових операцій використовують
відомість В-5.

Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю і надають
послуги за готівку, зобов’язані вести книгу реєстрації, яка має бути
засвідчена керівником підприємства і скріплена сургучною печаткою
фінансового органу місцевої державної виконавчої влади.

Книгу реєстрації видають під розписку матеріально відповідальній особі
на підставі проведеної’ інвентаризації залишків товарів і готівки, які й
записуються як початкове сальдо.

Кожний лист звіту складається з двох рівних частин, що заповнюються
матеріально відповідальною особою. Перший примірник залишається у книзі,
друга частина звіту заповкоється з лицьового й зворотного боків через
копіювальний папір як звіт матеріально відповідальної особи з відривною
частиною листка. Обидва примірники звіту нумеруються однаковими
номерами. Подальші записи товарно-касових операцій починаються на
лицьовому боці невідривної частини звіту після строки «Залишок на
початок дня».

Матеріально відповідальні особи зобов’язані щоденно і здавати до
бухгалтерії звіт з доданими відповідними документами і здавати щоденно
до каси підприємства денну виручку, яка відображена у звіті.

Порядок ведення товарно-касової книга визначено Положенням про порядок
реєстрації та ведення товарно-касової книги, затвердженим 26.04.93 р.

Товарно-касова книга має знаходитися у приміщенні підприємства і
надаватися службовим особам, котрі здійснюють перевірку.

Схему відображення операцій на рахунку № 30 «Каса» наведено у таблиці
8.9.

Облік інших грошових коштів (рах. № 33 замість № 56).

Бухгалтерський облік інших грошових коштів здійснюють на активному
рахунку № 33 «Інші кошти», на якому ведеться узагальнення інформації про
наявність та рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті),
що знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового
збору, оплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку
тощо), та кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені до кас банків,
ощадних кас або поштових відділень для подальшого їх зарахування на
рахунках підприємства в банках.

Рахунок № 33 «Інші кошти» має такі субрахунки: № 331 «Грошові документи
в національній валюті № 332 «Грошові документи в іноземній валюті» № 333
«Грошові кошти в дорозі в національній валюті» № 334 «Грошові кошти в
дорозі в іноземній валюті». На дебеті рахунка № 33 «Інші кошти»
відображається надходження грошових документів до каси підприємства та
коштів у дорозі, на кредиті — вибуття грошових документів та списання
коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки. Аналітичний
облік грошових документів ведеться за їх вадами. До коштів, що
вважаються коштами в дорозі, належать: виручка, одержана підприємствами
за послуги, реалізовану продукцію і виконані роботи і внесена до банку,
відділення Ощадбанку, каси поштового відділення зв’язку для зарахування
на розрахунковий рахунок.

На субрахунку № 331 «Грошові документи в національній валюті» ведеться
облік грошових документів за їх номінальною вартістю, які зберігаються в
касі підприємства: векселі, облігації і грошові білети, поштові марки й
інші грошові документи. Аналітичний облік грошових документів
організується за їх видами.

Для обліку грошових коштів в іноземній валюті за телеграфним
повідомленням іноземного банку про господарсіг-кий платіж за рахунок
акредитиву, відповідно до виправдних документів — рахунків-фактур, актів
та ін., що вважаються в бухгалтерському обліку грошовими коштами в
дорозі, використовують субрахунок № 334 «Грошові кошти в дорозі в
іноземній валюті»1.

Облік довгострокових фінансових інвестицій (рах. № 14 замість № 58).

Рахунок № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для
узагальнення Інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій
(вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та
місцевих позик. Статутний капітал інших підприємств, створених на
території країни та за кордоном, тощо.

Рахунок № 14 “Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

№ 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в
капіталі»

№ 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»

№ 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам»,

На дебеті активного рахунка № 14 «Догострокові фінансові інвестиції»
відображається вартість довгострокових інвестицій, на кредиті — їх
вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів
від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом
участі в капіталі.

Аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій (рах. № 14)
ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об’єктами
інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити
можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в
об’єкти як на території країни, так і за кордоном.

Розділ 2. Порядок документування касових операцій

Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені
наказом Мінстату України № 51 від 15.02.96 р.

o

j‘

????виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2 (табл. 1, 2).

Касові ордери передаються до виконання касирові підприємства
безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить
гроші.

Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити
правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки,
перераховані в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі,
що внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошей за
видатковим басовим ордером окремій особі касир вимагає пред’явлення
документа, який посвідчує особу одержувача. Таким документом є паспорт,
закордонний паспорт, військовий квиток, «Службове посвідчення за
наявності на ньому фотокартки й особистого підпису власника. Прибуткові
касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери
заповнюються бухгалтерією чітко й зрозуміло, без будь-яких підчисток,
помарок або виправлень. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі
в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів
(табл. 3), де їм надаються порядкові номери. Касир усі надходження і
видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує
у Касовій книзі.

Керівник підприємства повинен надавати касирові охорону при
транспортуванні грошових коштів і цінностей з установи банку. При
транспортуванні грошових коштів касирові, супроводжуючим його особам
забороняється: розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів
і цінностей, що перевозяться, допускати до салону транспортного засобу
осіб, які не призначені керівником підприємства для доставки,
користуватися супутнім або громадським транспортом1.

Для забезпечення надійного зберігання готівки і цінностей каса має
відповідати таким вимогам:

— бути ізольованою від інших допоміжних приміщень;

— мати сейф або металеву шафу;

— мати спеціальне віконце для проведення операцій з клієнтами і
працівниками;

бути обладнаною охоронно-пожежною сигналізацією, що відповідає вимогам
діючого Положення.

Розділ 3. Комп’ютеризація обліку касових операцій

Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинне мати касу
і вести касову книгу за встановленою формою. Розмір сум готівки в касі
обмежений встановленим лімітом.

Готівка може надходити до каси підприємства з обслуговуючого банку чи
від покупців за іншими підставами.

Основними документами, що оформлюють оприбуткування і витрачання коштів
з каси підприємства, є прибуткові і видаткові касові ордери відповідно.

Для обліку наявності і руху наявних коштів у типовій конфігурації
використовуються субрахунки 301 «Каса в національній валюті» і 302 «Каса
в іноземній валюті». В Плані рахунків конфігурації для субрахунку 302
встановлена ознака ведення валютного обліку.

Для автоматичного оформлення операцій, пов’язаних з надходженням наявних
коштів до каси підприємства в типовій конфігурації передбачено документ
«Приходный кассовый ордер», який може реєструвати різні за змістом і
по-різному віддзеркалюваних в обліку операції. Реквізит «Вид операции»
екранної форми документа може приймати різні значення відповідно до
порядку оприбуткування грошових коштів в касу:

1) від підзвітних осіб;

2) від покупців і замовників’

3) з поточного рахунку;

4) з інших джерел.

У групі «Касса» потрібно вказати касу з відповідного довідника і
черговий номер для друкованої форми прибуткового касового ордера.
Програма здійснює автоматичну нумерацію прибуткових і видаткових
документів, в даному випадку, за замовчуванням програма пропонує
черговий номер, збільшуючи на одиницю поточне значення відповідного
реквізиту обраного елемента довідника

Група «Аналитика, первое событие» містить реквізити для вибору
кореспондуючого бухгалтерського рахунку, аналітики по ньому й аналітики
по ПДВ. При одержанні грошей від підзвітної особи реквізит «Субконто»
буде пропонувати вибір з довідника «Сотрудники», при надходженні грошей
з банку — з довідника «Счета нашей фирмы», в інших випадках — з
довідника «Контрагенты». У випадку надходження грошей від покупця
необхідно вибрати замовлення, що оплачується Для вибору замовлення
призначена кнопка «… «. При натисканні на неї відкривається журнал
«Отбор заказов по контрагенту». У ньому будуть відібрані тільки
замовлення, зазначені в реквізиті «Субконто» покупця. Подвійний натиск
на рядку із замовленням призведе до вибору замовлення в реквізит
«Заказ». Після цього вікно журналу можна закрити і продовжити заповнення
ордеру.

В розділі «Аналитика, первое событие» суми попереднього відвантаження,
необхідні для правильного формування проводок по першій події, можуть
бути розраховані автоматично чи безпосередньо зазначені вручну в
діалоговій формі документа. Для введення суми і ПДВ попереднього
відвантаження потрібно встановити параметр «Указать сумму отгрузки
вручную». Сума вказується у валюті обраної каси1.

Реквізит «Расход (доход)» групи «Валовые доходы/расходы» може приймати
значення: «+» — віднести операцію до валових доходів, «-» — віднести
операцію до валових витрат, «О» — не відносити ні до доходів, ні до
витрат У реквізиті «Субконто» вказується аналітика рахунку обліку
валових доходів (витрат).

Джерело надходження готівки в касу встановлюється шляхом вибору
відповідного елемента із запропонованого списку в реквізиті «Вид прихода
денег».

В деяких випадках прибутковий касовий ордер не повинен формувати
бухгалтерських проводок. Наприклад, у випадку одержання коштів з
поточного рахунку проводки можуть бути сформовані документом «Банковская
выписка», тому проведення ордера призведе до подвоєння сум в обліку. Для
того, щоб уникнути подібних ситуацій, призначено параметр «Только
зарегистрировать».

Реквізити «Основание», «Приложение», «По документу», «Кассир»,
«Примечание» використовуються для формування друкованої форми документа.

Витрачання готівки, яка знаходиться в касі, оформлюється видатковим
касовим ордером.

Для автоматичного оформлення операцій, пов’язаних з витрачанням грошових
коштів з каси підприємства в типовій конфігурації передбачено документ
«Расходный кассовый ордер».

Перше поле цього документу призначене для введення номеру документу, при
чому першому документу автоматично присвоюється номер «000001». В
другому полі вказується дата складання документу. Всі інші дані цього
документу заповнюються аналогічно до щойно розглянутого ПКО, з різницею
лише в тому, що ВКО складається на видачу готівки з каси.

Слід відмітити, що у типовій конфігурації передбачена константа
«Проводки только кассовыми ордерами». Якщо вона встановлена в значення
«Да», то всі рухи наявних коштів підприємства повинні бути оформлені
тільки касовими ордерами, оскільки проведення будь-яких інших
документів, що оформлюють оприбуткування або витрачання готівки з каси
підприємства не викликає формування проводок в кореспонденції з рахунком
30 «Каса». В цьому випадку типова конфігурація буде містити повну
інформацію для формування касової книги. В іншому випадку (константа
встановлена в значення «Нет») для проводок, сформованих іншими
документами, що оформлюють рух готівки, не можна буде встановити номер
відповідного прибуткового (видаткового) касового ордера.

Всі надходження і витрачання готівки підприємства відображаються в
касовій книзі.

Кожне підприємство веде тільки одну касову книгу, яка повинна бути
пронумерована, прошнурована й опечатана сургучевою або мастичною
печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі завіряється підписами
керівника і головного бухгалтера даного підприємства.

Записи до касової книги здійснюються касиром відразу ж після одержання
чи видачі грошей по кожному ордеру. Крім того, щодня наприкінці робочого
дня касир підраховує підсумок за день, виводить залишок грошей в касі на
наступне число і передає в бухгалтерію як звіт касира другий відривний
лист (копію записів у касовій книзі за день) із прибутковими і
видатковими касовими документами під розписку в касовій книзі. Для
формування звіту по касових операціях у типовій конфігурації призначений
звіт «Кассовая книга» Даний звіт формується на підставі проводок з
рахунком 30 «Каса».

Для складання звіту вибирається пункт «Кассова книга» в меню «Отчеты»
головного меню й у формі введення вказується період (дата), за який
необхідно сформувати звіт, номер листа касової книга і каса, для якої
буде сформовано даний звіт.

При встановленні довільного періоду формування звіту він буде
сформований на кожен касовий день окремим листом касової книги.

Каса вибирається з довідника «Счета нашей фирмы», тому можна одержати
касову книгу для кожної готівки окремо, наприклад, для готівки в
гривнях, в доларах тощо. Якщо реквізит «Касса» діалогової форми запиту
залишити незаповненим, то звіт сформується по всій готівкових коштах в
касі у гривневому покритті.

У формі запиту параметрів звіту можна також визначити форму останнього
листа касової книги’ чи буде це звичайний лист, останній лист у місяці
чи в році. Крім того, якщо як період формування звіту обрано один день,
то додатково можна вказати суму, виплачену з каси підприємства.

Для формування звіту необхідно натиснути кнопку «Сформировать» чи кнопку
«ОК».

Сформований звіт відкривається у вигляді табличного документа, який
потім може бути роздрукований. При використанні кнопки «ОК» після
формування вікно форми настроювання параметрів звіту закривається. При
використанні кнопки «Сформировать» вікно залишається відкритим, що
дозволяє змінити параметри звіту і сформувати інший звіт1.

Сформований звіт буде містити залишки на початок дати по рахунку ЗО по
обраній готівці (чи по всіх коштах підприємства), всі проводки по
рахунку

Розділ 4. Аудит готівково-розрахункових операцій

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій є встановлення об’єктивної
істини щодо достовірності та об єктивності відображення в
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівкове розрахункових
операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів

При здійсненні аудиту готівкове розрахункових операцій аудитору
необхідно

дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових
коштів та інших цінностей в касі підприємства

залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод
організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований та встановити
необхідність проведення фактичного контролю;

перевірити за обраним методом:

забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в касі при
надходженні їх з банку і при здаванні їх у банк;

забезпечення порядку збереження чекових книжок;

забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними грошей;

дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх
видачі;

своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

дотримання ліміту готівки в касі й умов видачі грошей під звіт на
операційні та інші потреби;

стан обліку касових операцій;

застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При аудиті операцій з грошовими коштами використовуються наступні
джерела інформації: касові плани, прибуткові і видаткові касові ордери і
виправдовуючі документи, додані до них, касові книги і звіти касира,
банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках, інші
банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і
анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані
синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях з
грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових
операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими
органами.

В своїй роботі аудитор значну увагу звертає на рівень внутрішнього
контролю на підприємстві, від якого в значній мірі залежить обсяг
перевірки, її особливості тощо. Для цього аудитор вивчає наступні
питання:

наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових
перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою
інших цінностей, які знаходяться в касі;

наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює
періодичність перевірок;

наявність ознак формального проведення перевірок каси: призначення в
комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб,
відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та
свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні
дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується, та ін.;

надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим
особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не
відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

формальне проведення перевірок каси при зміні (звільненні) касирів;

відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового
робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх
використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій
покладається на керівника підприємств, головного бухгалтера і касира1.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор
використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування.
Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними:
касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових
ревізій каси, керівник підприємства — про необхідність укладання
договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівпадання
у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про
слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних
документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти
перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими
органами.

В залежності від оцінки системи внутрішнього контролю, встановлених
тестуванням та вивченням актів перевірки ведення операцій з готівкою
слабких місць, аудитор встановлює види і кількість аудиторських
контрольних процедур.

При необхідності аудитор може приймати участь в інвентаризації готівки в
касі.

Порядок проведення аудиту касово-розрахункових операцій показано на рис.
1.

Рис. 1. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі і операцій з
ними

Перевірка проводиться в тих же напрямках що й контроль за дотриманням
порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. Особливістю
є те, що аудиторські процедури проводять вибірково з метою встановлення
суттєвих відхилень, які впливають на достовірність та об’єктивність
звітних даних.

Суцільна перевірка проводиться на замовлення клієнта або при дуже
низькій оцінці системи внутрішнього контролю.

При аудиторській перевірці слід враховувати можливі порушення при
веденні операцій з готівкою.

Основні порушення — зловживання, розкрадання, помилки в обліку касових
операцій можуть бути кваліфіковані наступним чином:

1. Пряме розкрадання грошових коштів

нічим не приховане;

приховане неоформленими документами і розписками.

2. Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:

з банку;

від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах;

від різних юридичних осіб за домовленістю.

3. Надлишкове списання грошей по касі:

повторне використання одних і тих самих документів;

неправильний підрахунок підсумків в касових документах і звітах;

списання сум без підстави чи за фальсифікованими документами;

підробка в законно оформлених документах із збільшенням суми списання.

4. Привласнення сум, законно нарахованих різним особам і організаціям:

привласнення депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих на інших
підставах;

привласнення сум, які належать іншим підприємствам.

5. Розрахунки сумами готівкових грошових коштів, які перевищують
граничну величину:

з іншими юридичними особами і підприємцями, діючими без утворення
юридичної особи;

які надходять в касу підприємства, що перевіряється.

6. Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари,
виконані роботи і надані послуги:

без застосування реєстраторів розрахункових операцій;

без реєстрації реєстраторів розрахункових операцій в податковій службі.

7. Перевищення ліміту готівки каси на кінець дня.

8. Несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.

На відміну від контролюючих органів аудитор повинен дотримуватися
принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати в звіті
керівництву клієнта та, при необхідності в аналітичній частині
аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію і не сповіщати
податкові органи.

Аудитор зобов’язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за
виявлені порушення і допомогти їх усунути. Основні порушення готівкового
обігу за які накладаються стягнення, показані на рис. 2.

Рис. 2. Порушення у веденні готівкового обігу, за які накладаються
стягнення

Аудит грошово-розрахункових операцій є одним із розділів загального
аудиту. В процесі роботи аудитор оформлює необхідні робочі документи за
вимогами ННА 6 та готує інформацію для підсумкових документів.

ВИСНОВКИ

Порядок приймання, зберігання, використання та обліку грошових коштів у
касі підприємств і організацій усіх форм власності регламентується
Порядком ведення касових операцій у національній валюті України,
затвердженим постановою Правління Національного банку України від
02.02.95 № 21 у редакції постанови Національного банку України від
13.10.97 № 334 з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами
Правління Національного банку України від 22.05.98 №206; від 19.01.99 №
16, від 04.01.2000 № 3.

Згідно з зазначеними нормативними актами підприємства та індивідуальні
підприємці (суб’єкти підприємницької діяльності) зобов’язані зберігати
свої кошти на поточному та інших рахунках в установах банків. Згідно з
постановою Правління Національного банку України № 473 суб’єкти
підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки між собою
(крім тих, що мають податкову заборгованість), а також з фізичними
особами — громадянами як в готівковій, так і безготівковій формі, як за
рахунок коштів, одержаних в банку, так і за рахунок виручки від
реалізації товарів (робіт, послуг) та інших касових надходжень.
Готівкова виручка та інші касові надходження можуть використовуватись
суб’єктами підприємницької діяльності (які не мають податкової
заборгованості) в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної і
господарської діяльності, у тому числі на оплату праці і виплату
дивідендів (доходів). При цьому ними повинна бути забезпечена
систематична і повна сплата податків і внесків обов’язкових платежів до
державних цільових фондів у порядку, встановленому чинним
законодавством.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які мають податкову заборгованість,
розрахунки між собою та іншими підприємствами повинні здійснювати тільки
в безготівковому порядку.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюється
комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і
специфіки діяльності підприємства, його віддаленості від установи банку,
розміру касового обороту і порядку здавання виручки (надходжень).

Понад встановлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі
грошові кошти, одержані на виплату заробітної плати працівникам, премій,
допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших прирівняних до них
виплат протягом трьох робочих днів (колективні сільгосппідприємства,
підприємства залізничного транспорту і морські порти для проведення
таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи
сільських рад — протягом п’яти робочих днів, включаючи день одержання
готівки в банку). Після закінчення цих строків суми готівки, не
використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного
робочого дня і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою
з цією самою метою.

Надходження грошей в касу і видача їх із каси, незалежно від
використання касових апаратів, оформляються прибутковими і видатковими
касовими ордерами (ф. № КО-1 і ф. КО-2), які виписуються і реєструються
бухгалтером. Нумерація прибуткових і видаткових касових ордерів ведеться
по порядку, починаючи з 1 січня і до кінця року. До передачі в касу
прибуткові і видаткові касові ордери реєструються бухгалтером у журналі
реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові
ордери, виписані на підставі платіжних відомостей на оплату праці та
інших подібних до неї платежів, реєструються після видачі грошових
коштів із каси.

Одноразові виплати грошей із каси на оплату праці окремим особам, що не
перебувають в обліковому складі підприємства, проводяться при поданні
паспорта або замінюючого його документа за видатковим касовим ордером, у
якому ставляться підпис в одержанні і дані поданого документа. Гроші,
видані під звіт на службові відрядження, але не витрачені, мають бути
повернені в касу підприємства не пізніше трьох робочих днів від дня
видачі. Ніякі підчистки або виправлення в касових документах не
допускаються.

В міру видачі або отримання грошей касир прибуткові і видаткові касові
ордери і додані до них документи погашає штампом (або надписом від руки)
«Оплачено», «Отримано» із зазначенням дати. Це запобігає можливості
повторного використання цих документів.

Облік касових операцій ведеться в Касовій книзі (ф. № КО-4). Листки
Касової книги мають бути завчасно пронумеровані, прошнуровані й
опечатані сургучною або мастичною печаткою. Кількість листків у Касовій
книзі засвідчується підписами керівника підприємства і головного
бухгалтера і скріпляється печаткою. Записи в Касовій книзі ведуться в
двох примірниках через копіювальний папір. Другий (відривний) листок
книги служить звітом касира, який наприкінці дня разом з доданими
документами надається бухгалтеру (під розписку в касовій книзі) для
перевірки правильності записів і виведених залишків грошових коштів на
кінець дня.

Касові документи після складання звіту касира і його обробки в
бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються,
переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців в
окремому сейфі або в спеціальному приміщенні.

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій є встановлення об’єктивної
істини щодо достовірності та об єктивності відображення в
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівкове розрахункових
операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХР/ «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність».

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України,
затверджений постановою Правління Національного банку України від
02.02.95 року № 21 у редакції постанови Національного банку України від
13.10.97 року № 334 з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами
Правління Національного банку України від 22.05.98 року №206; від
19.01.99 року № 16, від 04.01.2000 року № 3.

Інструкція Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з
готівкового обігу установами банків України», затверджена постановою
Правління Національного банку України № 149 від 20.06.95 р. в редакції
постанови Правління Національного банку № 335 від 13.10.97 р.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. –
Житомир: ПП “Рута”, 2002.

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку / Під ред. М. В. Кужельного.
– К.: А.С.К., 2001.

Грабова Н.М., Добровський В.М. Бухгалтерський облік на виробничих і
торговельних підприємствах. – К.: А.С.К., 2002.

Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2002.

Давидов Г.М. Аудит. — К.: Т-во «Знання», КОО. — 2001.

Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: А.С.К., 2002.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К.: Знання-Прес, 2000.

Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій. — Житомир: ЖІТІ, 2000.

Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. — К.: «Каравелла»; Львів :
«Новий світ -2000», 2002.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002.

Мельник В.М. Основи економічного аналізу. – Ірпінь, 2000.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
— К.: АСК, 2002.

Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування
бухгалтерського обліку. – К.: А.С.К., 2001.

1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002. – С. 502-503.

1 Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2002. – С. 299-303.

1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002. – С. 504-506.

1 Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2002. – С. 299-303.

1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002. – С. 509.

1 Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002. – С. 225.

1 Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. –
Житомир: ПП “Рута”, 2002. – С. 403-405.

1 Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. –
Житомир: ПП “Рута”, 2002. – С. 403-405.

1 Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. — К.: «Каравелла»; Львів :
«Новий світ -2000», 2002. – С. 315-320.

PAGE

PAGE 3

Похожие записи