КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему:

“БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І АНАЛІЗ ЗЕД” ПЛАН

1. Бухгалтерський облік здійснення імпортних операцій за умови прямого
виходу підприємства на зовнішній ринок

Синтетичний облік

Аналітичний облік

Облікові регістри

2. Бухгалтерський облік бартерних операцій

Використана література

1. Бухгалтерський облік здійснення імпортних операцій за умови прямого
виходу підприємства на зовнішній ринок

Основними завданнями бухгалтерського обліку імпортних операцій є:

> перевірка правильності документального оформлення товарних та
розрахункових операцій;

> дотримання вимог валютного та митного законодавства;

> формування достовірної інформації про рух імпортних товарів (купівля,
зберігання, реалізація);

> формування достовірної інформації про курсові різниці.

Облік імпортних товарно-матеріальних цінностей ідентичний загальним
вимогам обліку, за виключенням деяких особливостей, зокрема:

> приймання імпортних товарів з обов’язковою участю експерту
торгово-промислової палати України із складанням приймального акту і
акту експертизи. При виявленні нестачі або дефекту товарів складається
рекламаційний акт;

> обов’язкове декларування експортно-імпортних товарів при перетині
митного кордону України;

> відображення в обліку приймання товарів, що імпортуються, за датою
вантажної митної декларації;

> необхідність відокремленого обліку імпортних товарів і розрахунків по
їх придбанню, що випливає з особливостей оподаткування цих товарів;

> організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю товарів,
обліковими партіями, контрактами, країнами та консигнаторами.

Синтетичний облік

Українські підприємства відповідно до чинного законодавства можуть
ввозити з-за кордону необоротні засоби, матеріали, сировину, товари та
інші товарно- матеріальні цінності щодо яких немає обмежень.

Найбільш поширеними імпортними операціями є ввезення товарів, у зв’язку
з чим умовні приклади розглядаються саме із ввезенням цього виду
товарно-матеріальних цінностей.

Синтетичний облік імпортних товарів ведеться на рахунку 28 Товари».

Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання за
купівельними або продажними цінами в залежності від місця їх зберігання,
тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той же товар може бути різною в залежності від
умов поставок і місцезнаходження товару. Так, на умовах поставки
«франко-завод» початковою обліковою ціною буде контрактна ціна
постачальника за акцептованими рахунками-фактурами. При перетині митного
кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна
на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за
кордоном, і на суму сплачених зборів, мита і податків., Товари, у тому
числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами,
оскільки вони відповідають всім критеріям цієї категорії активів. З
огляду на це, їх оцінка та облік здійснюються відповідно до вимог
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», тобто
оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка
включає:

1) вартість товару, що зазначена у документах на відвантаження у
постачальника;

2) витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи,
транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі
страхування ризиків транспортування;

3) суми ввізного мита та митних зборів;

4) суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

5) інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в
запланованих цілях. Це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на
оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення
якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його
контрактної вартості, накладних витрат, сплачених в іноземній валюті,
сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної вартості імпортних товарів на рахунок 281
«Товари на складі» буде відноситися їх митна вартість, тобто контрактна
вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення. З набуттям
чинності П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» такий порядок формування
облікової вартості імпортних товарів зберігається за умови, що
надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак коли за імпортні
товари буде перерахований аванс в іноземній валюті, то їх облікова
вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажній митній
декларації, і визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на
дату сплати авансу.

Приклад 1

ТзОВ «Полісся» уклало договір з Угорською фірмою «Моніка» на імпорт
товарів вартістю 3900 дол. США.

Імпортні товари було одержано 7-го квітня ц.р. На митниці було сплачено
мито — 2 %, митні збори — 0,2 % та ПДВ. Крім того, за умовами імпортного
контракту оплата послуг по транспортуванню та страхуванню вантажу
здійснюється українським покупцем (ТзОВ «Полісся»). Відповідно до цього
перевізнику було сплачено 100 дол. США за доставку товару до місця
призначення, а також оплачені послуги національної страхової організації
в сумі 500 грн.

Оплата за одержані товари була проведена 20-го квітня.

Курси валют на дату здійснення операції

Дата Курс НБУ, грн./дол.США

07.04 5.80

20.04 5.60

Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ «Полісся» за квітень ц.р.

он.

Дата

Зміст господарської операції

Сума

Кореспонденція рахунків

дол.

грн.

Д-т

К-т

1.

07.04

Виписка банку, ВМД

Сплачено при імпорті товарів:

— мито 3900 х 5,8 х 0,05 =1131

— митні збори 3900х5,8х0,002 =45,24

452,40

45,24

642 642

311

311

2.

07.04

ВМД

Відображено ПДВ

(3900 х 5,8 +452,4) х 0,2 = 4614,48

4614,48

644

641

3.

07.04

Виписка банку, ВМД Сплачено ПДВ, нарахований згідно з ВМД

4614,48

641

311

4.

07.04

ВМД

Оприбутковано товари за вартістю, вказаною у ВМД

3900 х 5,8 = 22620

3900

22620,00

281

632

5.

07.04

Довідка бухгалтерії Включено до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ

4614,48

641

644

6.

07.04

ВМД

Збільшено вартість товарів на суму сплачених митних зборів, мита

497,64

281

642

7.

07.04

Товарна-транспортна накладна Нараховано та сплачено транспортній
організації кошти за перевезення товару

100х5,8=580

100

100

580 580

281

685

685

312

8.

07.04

Рахунок, платіжне доручення, виписка банку Нараховано та сплачено
страховій компанії за страхування вантажу

500 500

281

655

655

311

9.

20.04

Розрахунок бухгалтерії Визначено та відображено у складі фінансових
результатів курсову різницю по заборгованості постачальнику на дату її
погашення

3900 х (5,6 — 5,8) = 780

780 780

632

714

714

791

10.

20.04

Заява на переказ, виписка банку Сплачено з поточного валютного рахунку
кошти в погашення заборгованості 3900х5,6=21840

3900

21840

632

312

Реалізація організаціями-імпортерами імпортних товарів покупцям
проводиться за вільними продажними цінами, що сформовані виходячи з
купівельних цін, торгових надбавок та ПДВ. При цьому сума ПДВ, що
підлягає внеску до бюджету, визначається як різниця між сумою податку,
отриманою від покупця, сумою податку, сплаченою на митниці при ввезенні
товарів та сумами податків, що відносяться до оплачених матеріальних
цінностей (робіт, послуг), вартість яких включається до витрат на збут.

В організації обліку імпортних операцій важливе місце займає облік
комерційних (накладних) витрат, питома вага яких в ціні товару більше 50
%. Розміри їх визначаються базисними умовами поставки товару.

Деякі комерційні витрати безпосередньо відносяться до конкретних партій
закуплених товарів, наприклад, витрати по транспортуванню, недостача
товарів в дорозі, при зберіганні в межах норм природного убутку та деякі
інші. їх прийнято називати прямими витратами. Інші витрати, такі як
відсотки по комерційному кредиту, портові і вантажні збори та ін., в
більшості випадків не мають прямого відношення до конкретних поставок
товарів. Такого роду комерційні витрати вважаються непрямими.

Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари
використовується пасивний рахунок 632 «Розрахунки з іноземними
постачальниками». Облік по цьому рахунку необхідно вести паралельно в
національній та іноземній валюті. За умови наступної оплати імпортної
поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв’язку з
чим слід пам’ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку
курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операції. За
умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця
відображається на рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»,
а за умови зменшення курсу іноземної валюти, в якій обліковується
заборгованість — на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової
різниці». З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на
рахунку 791 «Результат основної діяльності».

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи
доцільно використовувати (рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»,
облік на якому ведеться аналогічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись
іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974
«Втрати від неопераційних курсових різниць» та 744 «Дохід від
поопераційної курсової різниці» відповідно.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами по всіх послугах,
пов’язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця
призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на
рахунку 68 «Розрахунки по інших операціях». Ці послуги в залежності від
місця розташування їх виконавця можуть бути оплачені як в національній,
так і в іноземній валюті. В останньому випадку облік по рахунку слід
вести в порядку, передбаченому для відображення в обліку імпортних
операцій.

Аналітичний облік

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях рекомендується
здійснювати в розрізі країн, а всередині їх — в розрізі постачальників,
номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати. В будь-якому
випадку повинен бути забезпечений чіткий контроль своєчасності
розрахунків за кожною поставкою товарів. Аналітичний облік імпортних
поставок ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними)
партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару,
можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки,
зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про
пред’явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію
приймається партія, оформлена одним рахунком постачальника.

Облікові регістри

Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними
постачальниками та іншими кредиторами використовується Журнал 3 та
відомості аналітичного обліку по відповідних рахунках, що також ведуться
паралельно в національній та іноземній валютах (зразок 6.2).

ТзОВ «Полісся»

Журнал 3, відомості аналітичного обліку за квітень ц.р. за кредитом
рахунку 63

І. З кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» в
дебет рахунків

з/п

Дебет рахунків

Кредит рахунків

Усього

63

1.

20 «Виробничі витрати»

2.

28 «Товари» ,

10000 54000

10000 54000

3.

94 «Інші витрати операційної діяльності»

1000

1000

4.

10,11,12

5.

Усього

10000 55000

10000 55000

Відомість 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та
підрядниками (по рахунку 63) за квітень ц.р.

Реєстраційний №

№ поста- чальника

Постача- льник

№ прибуткового

документа

Сальдо на початок місяця

Дата виникнення К-т

1

2

3

4

5

6

1.

156

«Моніка»

34

Усього за рахунком б.3

3

Продовження відомості 3.3

В дебет рахунка 63 з кредиту рахунків

3 кредиту рахунка 63 в де6ет рахунків Сальдо на кінець місяця (кредит)

Дата

31

71

Усього за дебетом

28

94

Усього за кредитом

7

8

9

12

13

14

20

21

17.04

10000 54500

500

10000

55000

10000 54500

1000

10000

55000

10000 54500

500

10000

55000

10000 54500

1000

10000

55000

2. Бухгалтерський облік бартерних операцій

В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як по експортних,
так і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди
здійснюється залік взаємних вимог суб’єктів бартерного контракту.

Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягає в тому,
що:

> відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;

> момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її
реалізації;

> облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох
субрахунках: 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками і
підрядниками» і 362 «Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками»;

> кредиторська заборгованість іноземному партнеру за товари, що
імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на
експорт продукції.

Слід зауважити, що для правильності відображення в бухгалтерському
обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що
П(С)БО передбачають існування ще і справедливих цін. Залежно від
величини цих цін підприємством визначаються первісна вартість отриманої
за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції.

Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу
в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними
сторонами.

Для підприємства, яке провадить бартерну операцію, з метою
бухгалтерського обліку істотне значення має справедлива вартість
отриманої продукції. Справедливу вартість необхідно визначати по кожній
партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку
рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими
обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається
бухгалтеру необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того,
що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами, тобто:

1) необхідно спробувати встановити договірну вартість на рівні
справедливої (ринкової) вартості (наприклад, 100 дол.);

2) якщо договір укладається на більшу суму (наприклад, на 150 дол.), то
необхідно довести, що справедлива (ринкова) вартість дорівнює 150 дол.

При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс — обмін може бути
здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою
вартістю), так і неподібними (різними за призначенням та/або
справедливою вартістю) активами. Від визнання активів подібними чи
неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій. Згідно з
П(С)БО 15 «Дохід» при обміні подібними активами дохід не визнається.
Навпаки, при обміні неподібними активами дохід «визнається за
справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до
одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму
переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів».

У тому випадку, коли визначити справедливу вартість отриманих активів
неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт,
послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким
бартерним контрактом.

Особливу увагу слід приділити визначенню первісної вартості отриманих за
бартерним контрактом активів.

Отримані запаси в бухгалтерському обліку оприбутковується за первісною
вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій
вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів
перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих
запасів є їх справедлива вартість.

Якщо здійснюється обмін неподібними активами, то первісною вартістю
виступає справедлива вартість переданих запасів, збільшених (зменшених)
на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана)
в процесі обміну.

Датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата події, що
сталася раніше, а саме:

> або дата оформлення ввізної (експортної) вантажної митної декларації
(операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою);

> або дата оформлення ввізної (імпортної) вантажної митної декларації
(ставка ПДВ — 20%).

Дата виникнення податкового кредиту визначається за датою здійснення
заключної (балансуючої) операції.

Таким чином, якщо імпортна частина контракту передує експортній, то
право на податковий кредит виникає тільки за датою експортної поставки,
а в разі відвантаження товару, що експортується, частинами — пропорційно
кожному з експортних відвантажень.

Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого
при придбанні товарів, які згодом експортуються за бартерними угодами.

Як уже зазначалося, бартер подібними запасами на практиці здійснюється
досить рідко, тому особливу увагу варто приділити бартеру неподібними
запасами. Розглянемо умовний приклад такої операції.

Підприємство уклало зовнішньоекономічний бартерний договір з
нерезидентом. Справедлива вартість отримуваних товарів становить 1000
доларів, балансова вартість продукції, що відвантажується — 4000 грн.,
договірну ціну встановлено на рівні справедливої вартості. Митні збори і
мито як при вивезенні так і при ввезені продукції відбулися в різних
звітних періодах.

Розглянемо порядок відображення цих операцій у бухгалтерському обліку.

Приклад 2

ТзОВ «Полісся» уклало зовнішньоекономічний бартерний контракт з
польською фірмою «Данута», відповідно до якого по імпорту повинно бути
отримано обладнання вартістю 1000 дол. США, а на експорт -відвантажений
посуд, балансова вартість якого 4000 грн.

Договірну ціну встановлено на рівні справедливої вартості -1000 дол.
США.

Мито, сплачене при перетині кордону України, склало 2 % митної вартості,
митні збори — 0,03 %.

Курси НБУ на дати здійснення операцій

Дата

Курс НБУ, грч./дол. США

10.08

5,5

15.09

5,6

Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ «Полісся» за
серпень-вересень ц.р.

№оп

Дата

‘Зміст господарської операції

Сума

Кореспонденція

рахунків

дол.

грн.

Д-т

К-т

1.

10.08

Платіжне доручення

Сплачено мито та митні збори при імпорті обладнання

1000х5,5х0,02=110 1000х5,5х0,003=16,5

110

16,5

642

642

311 311

2.

10.08

Платіжне доручення

Сплачено суму імпортного ПДВ

(1000 х 5,5 + 110) х 0,2 =1122

1120

644

311

3.

10.08

ВМД

Оприбутковано обладнання, отримане з Польщі

1000

5500

15

632

4.

10.08

ВМД

Включено суму сплачених мита та митних зборів до вартості обладнання

126,5

15,6

642

5.

15.09

ВМД

Відвантажено товар в рахунок бартерного контракту

1000

5500

362

702

6.

15.09

ВМД

Відображено податкові зобов’язання за ставкою 0 %

0

643

641

7.

15.09

Платіжне доручення

Сплачено суму мита та митних зборів 1000х5,6х0,02=112 1000 х 5,6 х 0,003
= 16,8

112

16,8

642

642

311 311

8.

15.09

ВМД

Нараховано мито та митні збори по експорту

128,8

93

642

9.

15.09

Довідка бухгалтерії

Відсторновано суму ПДВ, сплаченого при придбанні товарів на території
України

800

641

631

10.

15.09

Довідка бухгалтерії

Включено суму відсторнованого ПДВ до купівельної вартості експортованих
товарів

800

281

631

11.

15.09

Довідка бухгалтерії

Списано первісну вартість експортованих товарів

4800

902

281

12.

15.09

ВМД

Списано раніше нараховану суму ПДВ

0

702

643

13.

15.09

ВМД

Включено суму імпортованого ПДВ до складу податкового кредиту

1120

641

644

У випадку, коли першою здійснюється експортна поставка:

1) дещо змінюється бухгалтерський облік розрахунків по ПДВ (є можливість
використання податкового векселя);

2) необхідно слідкувати за дотриманням строків зустрічної поставки.

Приклад 9.3

На підставі умов попереднього прикладу, розглянемо ситуацію, коли першою
відбувається експортна операція.

Курси НБУ на дати здійснення операцій

Дата

Курс НБУ

10.08

5,5

15.09

5,6

Журнал реєстрації господарських опвраи/й ТзОВ «Полісся» за
серпень-вересень ц.р.

№оп.

Дата

Зміст господарської операції

Сума

Кореспонденція рахунків

дол.

грн.

Д-т

К-т

1

2

3

4

5

6

7

1.

10.08

ВМД

Реалізовано товари за митною вартістю

1000

5500,0

362

702

2.

10.08

ВМД

Нараховано ПДВ за ставкою 0 %

0

702

641

3.

10.08

Платіжне доручення

Сплачено суму мита та митних зборів

110,0 16,5

642 642

311

311

4.

10.08

Довідка бухгалтерії

Нараховано митні збори

126,5

93

642

5.

15.09

Довідка бухгалтерії

Відсторновано суму ПДВ, сплаченого при придбанні товарів

800,0

641

631

6.

15.09

Довідка бухгалтерії

Включено до купівельної вартості товарів суму відсторнованого ПДВ

800,0

281

631

7.

15.09

Довідка бухгалтерії

Списано собівартість реалізованих товарів

4800,0

902

281

8.

15.09

Довідка бухгалтерії

Визначено фінансовий результат

5500,0 4800,0 126,5

702 791 791

791

902

93

9.

15.09

Накладна

Оприбутковано імпортне обладнання

1000

5500,0

15

632

10.

15.09

ВМД

Сплачено мито та митні збори

112,0 16,8

642 642

311

311

11.

15.09

Довідка бухгалтерії

Включено у вартість оприбуткованого обладнання митні збори та мито

128,8

15

642

12.

15.09

Вексель Передано податковий вексель органам митного контролю на суму
податкового зобов’язання

(1000 х 5,6 + 112) х 0,2=1142,4

1142,4

643

621

13

15.09

Довідка бухгалтерії

Проведено залік заборгованості

1000

5500,0

632

362

14.

20.09

Довідка бухгалтерії

Нараховано податкові зобов’язання, погашений податковий вексель

1142,4

621

641

15.

20.09

Довідка бухгалтерії

Включено в податковий кредит суму ПДВ, сплачену за податковим векселем

1142,4

641

643

В бухгалтерському обліку нарахування пені відображається по дебету
субрахунка 948 «Визнанні штрафи, пені, неустойки» рахунка 94 «Інші
витрати операційної діяльності» та кредиту субрахунка 685 «Розрахунки з
іншими кредиторами» рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями». Потім
сума пені списується з кредиту субрахунку 948 у дебет рахунка 79
«Фінансові результати».

Якщо підприємство веде бухгалтерський облік із застосуванням 8-го і 9-го
класів рахунків, ця операція спочатку відобразиться по дебету рахунка 84
«Інші операційні витрати» в кореспонденції з кредитом субрахунка 685,
потім з кредиту рахунка 84 сума нарахованої пені спишеться в дебет
субрахунка 948. У кінці року або місяця сума нарахованої пені списується
з кредиту рахунка 948 в дебет рахунка 79.

Якщо підприємство веде бухгалтерський облік без застосування 9-го класу
рахунків, то у цьому випадку сума нарахованої пені’ в кінці року або
місяця буде списуватися з кредиту рахунка 84 у дебет рахунка 79.

Сплата пені відобразиться по дебету субрахунка 685 і кредиту субрахунка
311 «Поточні рахунки в національній валюті» рахунка 31 «Рахунки в
банках».

Для підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції з роботами,
послугами у межах бартерного договору (контракту), передбачено ряд
додаткових вимог, а саме: протягом 5 робочих днів з моменту підписання
акта виконаних робіт, послуг чи іншого аналогічного документа необхідно
повідомити:

> органи Державної митної служби України за місцем акредитації
підприємства, якщо експортовані за бартерним договором (контрактом)
роботи, послуги обмінюються на товар;

> органи Державної податкової служби України за місцем своєї реєстрації,
якщо за бартерним договором (контрактом) експортуються або імпортуються
роботи, послуги.

Повідомлення подається у двох примірниках за встановленою формою.

За неподання або несвоєчасне подання такої інформації передбачено
застосування щодо підприємства пені у розмірі 1 % від вартості
експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. При
цьому загальна сума пені не може перевищувати вартості таких товарів
(робіт, послуг).

Сума нарахованої пелі не повинна перевищувати суму дебіторської
заборгованості за таким договором (контрактом).

Якщо заборгованість за бартерним договором (контрактом) виникла
внаслідок непереборної сили або форс-мажору, строки здійснення такої
операції (90 календарних днів або 60 — за високоліквідними товарами)
призупиняються і пеня за їх порушення не нараховується і не стягується
протягом строку дії таких обставин.

За бартерними договорами (контрактами), що передбачають виробничу
кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних
технічних виробів, товарів спеціального призначення, пеня за порушення
строків ввезення товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цими
договорами, не застосовується за наявності у резидента разового
індивідуального дозволу Мінекономіки України.

Якщо у процесі виконання зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) виникають розбіжності у зв’язку з невиконанням іноземним
партнером своїх зобов’язань, які не можна вирішити шляхом переговорів,
або якщо іноземний партнер свої претензії у зв’язку з невідповідністю
якості отриманої продукції не може підтвердити встановленими
документами, то такі питання можуть вирішуватися у судовому порядку.

Тільки товарообмінні (бартерні) операції суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через
банки, належать до ліцензування Міністерством економіки України.

Враховуючи, що залік між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності
зустрічних однорідних вимог не заборонений законами України, укладання
таких угод яе може привести до санкцій, передбачених законодавством про
розрахунки в іноземній валюті.

Наявність належним чином оформлених документів, що припиняють
зобов’язання по зовнішньоекономічних угодах шляхом зарахування
зустрічних однорідних вимог, є підставою для зняття комерційними банками
з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів.

Використана література:

Бухгалтерський облік та аналіз ЗЕД / За ред. Погорілка М.В. – К., 2000.

Словник-довідник бухгалтера. – Харків, 2001.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Посібник / За ред. Коваленка
С.І. – К., 2001.

Похожие записи