Контрольно-екзаменаційна робота

Тема: “Автоматизація Журналу № 4”

Зміст

Теоретична частина.

Облік ОЗ у Журналі № 4.

M.Excel. Введення даних. Роздрук робочих листів.

Практична частина.

Постановка задачі.

Автоматизація.

Роздрук вихідних даних.

Висновок

Список використаної літератури

1.1. Облік ОЗ

Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з
метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання
послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і
соціально-культурних функцій, очікуємий термін корисного використання
(експлуатації) яких більше одного року.

ОЗ розподіляються на виробничі і невиробничі.

До виробничих ОЗ належать: будови, споруди, передавальні пристрої,
машини і устаткування, робочі машини і обладнання, вимірювальні й
регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші
машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар
і приладдя, господарський інвентар, робочі і продуктивні тварини,
багаторічні насадженння, меліорація земель і водойми та інші ОЗ.

У складі виробничих ОЗ виділяють їх активну частину — машини,
обладнання, транспортні засоби.

Невиробничі ОЗ безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До
невиробничих ОЗ належать: будови і споруди житлово-комунального та
культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання,
інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для
обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб
населення.

В балансі по статті «Основні засоби» показується вартість ОЗ, як діючих,
так і тих, що знаходяться на консервації або в запасі. Первісна вартість
визначається:

— по об’єктам, виготовленим на самому підприємстві, а також придбаним
за плату у інших підприємств та осіб — виходячи із фактичних затрат на
зведення або придбання цих об’єктів, включаючи витрати на доставку,
монтаж, установку. Вона виявляється в момент введення об’єкта в
експлуатацію та залишається незмінною на протязі всього строку
надходження ОЗ на підприємство, за винятком випадків дообладнання та
добудови об’єктів в порядку довгострокових інвестицій, реконструкцій та
часткової ліквідації об’єктів;

— по об’єктам, внесеними засновниками в рахунок їх вкладів в Статутний
капітал — по домовленості сторін;

— по об’єктам, одержаним від інших підприємств та осіб безоплатно —
експертним шляхом або по даним документів прийому-передачі.

ОЗ, які були в експлуатації та придбані за плату, приймаються на облік
по купівельній вартості з додаванням витрат на доставку та установку, а
також сум зносу по цим об’єктам, вказаних в документах на
купівлю-продаж.

Переоцінена вартість ОЗ — це вартість необоротних активів після їх
переоцінки.

Оцінка об’єктів ОЗ по залишковій вартості визначається відніманням від
первісної (переоціненої) вартості нарахованого зносу, що обліковується в
бухгалтерському обліку. В балансі приводиться окремо первісна та
залишкова вартість основних засобів, а також окремо сума нараховано
зносу.

Згідно з п.8.2.2 основні фонди діляться на три групи:

1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальне
устаткування (5%)

2 — автотранспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі; електронні
оптичні, електромеханічні пристрої і інструменти, інші машини для
автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони,
мікрофони, рації, інше офісне обладнання (25%)

3 — любі інші основні фонди, які не включені в групи 1 і 2 (15%)

Відповідно до П(С)БО 7 облік ОЗ, що використовується у виробничій
діяльності підприємств, ведеться за сумою витрат, пов’язаних із
виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням,
страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією,
реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних засобів.

Аналітичний облік ОЗ ведеться по кожному інвентарному об’єкту за
допомогою інвентарних карток обліку ОЗ — загальних для будов і споруд, а
також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського
інвентаря. Інвентарна картка містить дані про технічні особливості
об’єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін.

Інвентарним об’єктом вважається закінчена будова з усіма до неї
пристосуваннями або окремий конструктивно відособлений предмет, що
виконує самостійні функції.

Кожному інвентарному об’єкту присвоюється інвентарний номер, який
зберігається за цим об’єктом протягом усього періоду його експлуатації
на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах,
що оформлюють наявність і рух об’єкту, акті прийому-передачі
(внутрішнього переміщення) ОЗ тощо.

На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об’єктів,
аналітичний облік ОЗ ведуть за допомогою інвентарних книг.

Заповнення інвентарних карточек та книг здійснюється на основі первинних
документів на надходження, переміщення, вибуття ОЗ.

Для пооб’єктного обліку ОЗ в місцях їх знаходження, експлуатації
ведуться інвентарні списки ОЗ, в яких вказуються інвентарний номер,
повна назва і первісна вартість об’єкту, вибуття (переміщення).

Аналітичний облік ОЗ відображує технічну і економічну характеристики
об’єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінену
(індексацію) вартість, а також норму амортизаційних відрахувань (норму
зносу). У аналітичному обліку відображують усі зміни, що сталися під час
експлуатації ОЗ.

Аналітичні рахунки групуються по місцям, де знаходяться ОЗ, по
матеріально-відповідальним особам, по нормам та напрямам нарахування
амортизації тощо.

Для обліку ОЗ призначено активний рахунок 10 «Основні засоби», Із
застосуванням таких субрахунків:

101 — земельні ділянки

102 — капітальні витрати на поліпшення земель

103 — будинки та споруди

104 — машини та обладнання

106 — інструменти, прилади та інвентар

107 — робоча і продуктивна худоба

108 — багаторічні насадження

109 — інші ОЗ

Засоби, що обліковуються на даному рахунку, складають майно підприємства
та відображаються в балансі як необоротні активи.

На рахунку 10 «Основні засоби» відображуються також суми індексації ОС.

За такими ж групами підприємства виділяють на окремий субрахунок
вартість ОЗ, що за договорами оренди цілісних майнових комплексів або
фінансового лізингу (оренди) зараховані або зараховуються на їх баланс.

На субрахунку 101 — ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 — облік капітальних вкладень у поліпшення земель
(меліоративні, осушувальні та інші роботи).

На субрахунку 103 — облік наявності та руху будинків, споруд, їх
структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових
будівель.

На субрахунку 104,105, 106, 107, 108 — облік відповідно машин та
обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю,
робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 — облік ОЗ, які не включені до інших субрахунків
рахунка 10 «Основні засоби».

Не відносяться до ОЗ та не підлягають відображенню на рахунку 10
“Основні засоби” предмети терміном служби менше одного року.

Основою для бухгалтерських записів по обліку та залишків ОЗ, а також
операцій, пов’язаних з їх поточною експлуатацією, служать їх первинні
документи.

Дані по ОЗ записуються у відомість позиційним способом по кожному
об’єкту окремо.

Кожне підприємство самостійно вибирає таку форму обліку, яка йому
найбільш підходить.

Облік ОЗ ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”. За дебетом рах. 10
відображається надходження (придбаних, створених, безкоштовно отриманих)
ОЗ, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана
з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова,
дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх
економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта, сума до
оцінки вартості об’єкта ОЗ.

За кредитом рах. 10 відображається вибуття ОЗ внаслідок продажу,
безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначених активом, а
також у разі часткової ліквідності об’єкта ОЗ, сума уцінки ОЗ.

Рах. 10 кореспондує

За Дт з Кт рах За Кт з Дт рах

15 “Капітальні інвестиції” 13 “Знос ОЗ”

37 “Розрахунки з різними дебіторами” 16 “Довгострокова дебіторська
заборгованість”

41 “Пайовий капітал” 37 “Розрахунки з різними дебіторами”

42 “Додатковий капітал” 42 “Додатковий капітал”

46 “Неоплачений капітал” 84 “Інші операційні витрати”

48 “Цільове фінансування і цільові надходження” 85 “Інші витрати”

71 “Інший операційний дохід” 94 “Інші витрати операційної діяльності”

74 “Інші доходи” 97 “Інші витрати”

99 “Надзвичайні витрати”

1.2. Microsoft Excel. Введення даних. Роздрук робочих листів.

Електронні таблиці (ЕТ) або табличний процесор призначені для введення
різних обчислень. За допомогою електронних таблиць також можна будувати
зведені таблиці, графіки та діаграми. Всі документи створені в Microsoft
Excel будуть мати розширення *.xls.

Для введення даних у яку-небудь чарунку таблиці слід зробити цю чарунку
активною. Перед введенням можна вибрати кнопками панелі інструментів
Форматирование шрифт у списку Шрифт, його розмір, а також тип шрифту
(жирний, курсив, підкреслення). Вводити дані в активну чарунку можна
безпосередньо у полі самої чарунки (для цього слід клацнути двічі мишею
по чарунці або натиснути клавішу F2) чи в полі рядка формул (для цього
слід клацнути мишею по рядку формул). При цьому курсор набирає вигляду
вертикальної риски, яку можна переміщати за допомогою клавіш керування
курсором або за допомогою миші (покажчик миші перевести у потрібну
позицію і натиснути ліву кнопку). Символи можуть вводитись у режимі
Замена або Вставка. У першому випадку введений символ заміщує той
символ, на якому знаходився курсор. У режимі Вставка символи праворуч
від курсора зсуваються праворуч і символ вводиться на звільнене місце.
Переключення між режимами здійснюється клавішею [Ins]. Після введення
символу курсор переміщується на одну позицію праворуч. Для вилучення
символу у позиції курсора слід натиснути клавішу [Del], а символу
ліворуч від курсора — клавішу [Backspace]. Натискування клавіші [Enter]
завершує введення та редагування даних у чарунці, а клавіші [Esc] —
відміняє його.

Відновити попередній вигляд чарунок можна також командою
Правка/Отменить, але це потрібно зробити до подачі інших команд.

При натискуванні клавіші [Enter] табличний курсор переміщується на одну
чарунку у напрямі, який визначається вибраним елементом у списку Переход
к другой ячейке после ввода информации. Цей список виводиться у вкладці
Правка вікна діалогу Параметры. Для зміни напряму слід розкрити цей
список і вибрати нове значення напряму.

Цікавою особливістю введення в Excel є автовведення. Ця функція працює
при встановленому прапорці Автозаполнение значений ячеек вкладки Правка
діалогового вікна Параметры. При введенні даних у цьому режимі Excel
намагається угадати, що вводиться, і допише свій варіант до кінця. Якщо
користувач згодний з цим варіантом, то слід просто натиснути клавішу
[Enter]. В іншому випадку слід продовжити введення, ігноруючи пропозицію
Excel.

Типи даних. Чарунка може бути порожньою або містити один з таких типів
даних:

• число, включаючи дату і час;

• текст;

• формула.

Можливі такі основні форми числа: ціле, дійсне, з експонентою, дробове.
Для цілого числа допустимо використовувати цифри 0 … 9, а також знаки
+ і -. Дійсне число включає додатково крапку, яка розділяє цілу і
дробову частини. Число з експонентою складається з мантиси і порядку,
розділених латинською літерою е або Е. Мантиса — ціле або дійсне,
порядок — ціле. Число з експонентою трактується як мантиса, помножена на
10 у степені, що дорівнює порядку. Для введення дробового числа слід
ввести цілу частину числа, потім символ пропуску, далі чисельник, символ
/ і знаменник. Якщо ціла частина числа відсутня, то слід ввести на її
місце 0. Дата вводиться у форматі ДД/ММ/РРРР, а час — у форматі
ГТ:ХХ:СС. Для введення поточної дати використовують комбінацію клавіш
[Ctrl—;], а поточного часу — комбінацію [Ctrl-Shift-;]. Можна поєднати в
одній чарунці дату і час.

При індикації чисел у полі чарунки форма їх представлення залежить від
ширини стовпця. У стандартному форматі в чарунці розміщується вісім
символів. Цілі числа Excel виводить у формі цілого, навіть якщо вони
введені у формі з експонентою. Якщо зображення числа містить більше ніж
вісім символів, то воно округлюється. Якщо і це не допомогає, то число
виводиться у формі з експонентою.

Слід пам’ятати, що в оперативній пам’яті число зберігається з тією
точністю, що задана при його введенні.

Якщо дані вводяться не у форматі числа, то Excel сприймає їх як текст.
Якщо Excel може інтерпретувати введені дані як число або формулу, то
даним має передувати апостроф (наприклад, якщо вводиться текст 1234,
який може сприйнятися як число, тоді рядок введення повинен мати вигляд
‘1234). Якщо -««ведений у чарунку-текст довший, ніж ширина чарунки, то
він розповсюдиться вправо на сусідні чарунки, якщо вони порожні. Якщо
сусідні справа чарунки не порожні, то текст на екрані урізається, однак
у пам’яті комп’ютера цей текст зберігається повністю. При встановленні
прапорця Переносить по словам вкладки Выравнивание вікна діалогу Формат
ячеек (це вікно викликається командою Формат/ячейки) текст буде
переноситись, займаючи в чарунці декілька рядків.

Формула починається із символу «=» і являє собою сукупність операндів,
з’єднаних знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число,
текст, логічне значення, адреса чарунки (посилання на чарунку), функція.
В полі чарунки після введення формули може відображатись або формула,
або значення, обчислене за формулою. Вид відображення залежить від того,
чи включена опція Формула на вкладці Вид вікна діалогу Параметры. Це
вікно викликається командою Сервис/Параметры.

Якщо у результаті введення числа або обчислень за формулою чарунка
заповнюється символами «#», то це означає, що ширина колонки недостатня
для виведення значення.

Excel дає можливість дописувати до чарунок примітку — довільний текст,
який, наприклад, роз’яснює призначення чарунки. Чарунки, яким приписана
примітка, помічені червоною крапкою у правому верхньому куті чарунки.
Для встановлення примітки для виділеної чарунки слід виконати команду
Вставка/Примечание і у діалогому вікні Примечание заповнити поле
Текстовое примечание. При переміщенні покажчика миші по чарунці, що має
примітку, остання з’являється на екрані під чарункою.

Якщо вимкнути прапорець Индикатор примечаний на вкладці Вид (ця вкладка
викликається командою Сервис/Параметры, то примітка не буде з’являтись
при переміщенні покажчика миші по чарунці.

Виділення діапазону чарунок. Більшість команд Excel оперують з активною
чарункою або виділеним діапазоном чарунок.

Для виділення суміжного діапазону чарунок (чарунки складають єдиний
прямокутник) слід клацнути курсором по одній з кутових чарунок діапазону
і протягнути курсор при натиснутій лівій кнопці миші по решті чарунок
діапазону, підсвічуючи їх. Коли курсор доходить до кінця вікна, лист
починає прокручуватись.

При використанні клавіатури для виділення діапазону слід, утримуючи
клавішу [Shift], клавішами переміщення курсора виділити потрібний
діапазон.

Для виділення колонки або рядка слід клацнути мишею по заголовку колонки
або номеру рядка. Для виділення декількох колонок або рядків слід
натиснути клавішу [Ctrl] і, не відпускаючи її, клацнути по колонках і
рядках, які треба виділити. Виділити діапазон можна також за допомогою
команди Правка/Перейти, ввівши діапазон у полі Ссылка. Діапазон включає
адресу лівого верхнього і правого нижнього кутів діапазону чарунок,
розділених двокрапкою. Якщо виділяється діапазон колонок., то в адресі
можна не вказувати номери рядків, а якщо діапазон рядків — то імена
колонок.

Для виділення несуміжного діапазону чарунок слід, утримуючи натиснутою
клавішу [Ctrl], пересувати курсор миші по чарунках, які потрібно
виділити. При виділенні несуміжного діапазону за допомогою команди
Правка/Перейти слід розбити несуміжний діапазон на ряд суміжних і
вказати у полі Ссылка ці діапазони, розділяючи їх комою.

Виділити всі чарунки можна за допомогою команди Правка/Выделить все.

Чарунки виділеного діапазону відображаються інверсним кольором, за
винятком активної чарунки, яка зберігає звичайний колір і рамку. —

Для зняття виділення слід клацнути мишею на чарунці, яка знаходиться
поза виділеним діапазоном. Широкі можливості у виділенні надає вкладка
Выделение группы ячеек вікна діалогу Перейти, яке відкривається командою
Правка/Перейти. Опції цієї вкладки дозволяють виділити порожні чарунки,
чарунки, що містять константи, формули і т.д.

Переміщувати табличний курсор всередині виділеного діапазону можна так
само, як і в невиділеному діапазоні, але при цьому слід утримувати
натиснутою клавішу [Ctrl].

Поділ листів на сторінки. Excel автоматично розділяє лист на сторінки по
вертикалі та горизонталі, якщо встановлено прапорець Авторазбиение на
страницы на вкладці Вид вікна діалогу Параметры. Роздільники сторінок
(штрихові лінії) з’являються на екрані при друкуванні або попередньому
перегляді листа книги. Іноді необхідно власноручно поділити лист на
сторінки як горизонтально, так і вертикально.

Для встановлення горизонтального поділу слід перемістити табличний
курсор у чарунку, з якої буде починатись нова сторінка (ця чарунка має
зваходитися у колонці А) і виконати команду Вставка/Разрыв страницы. Для
встановлення вертикального поділу слід перемістити курсор у чарунку, з
якої буде починатися нова сторінка (ця чарунка повинна знаходитися у
рядку 1) і виконати команду Вставка/Разрыв страницы.

Для вилучення ручних роздільників сторінок слід виділити діапазон
чарунок, у рамках якого вилучаються роздільники і виконати команду
Вставка/Убрать разрыв страниц.

Встановлення параметрів сторінок. Для встановлення параметрів сторінки
слід виконати команду Файл/Параметры страницы. При цьому відкривається
вікно діалогу Параметры страницы -, яке має ряд вкладок.

Вкладка Страница дозволяє встановити розміри паперу, орієнтацію
сторінок: книжна (вертикальна) або альбомна (горизонтальна), масштаб
сторінок, які друкуються, номер першої сторінки.

Вкладка Поля дозволяє встановити розміри верхнього, нижнього, лівого та
правого полів сторінок.

Вкладка Колонтитулы дозволяє вибрати верхній і нижній колонтитули зі
списку. Колонтитул — це інформація, яка виводиться над або під текстом
сторінки.

Якщо ні один з колонтитулів, що є у списку, не підходить, то можна
створити власний, натиснувши кнопку Создать верхний колонтитул або
кнопку Создать нижний колонтитул. При цьому відкривається відповідне
діалогове вікно колонтитула, у якому можна вказати текст для полів.
Вікно має ряд кнопок, за допомогою яких в позицію курсора можна внести
варіант шрифта, номер сторінки, загальну кількість сторінок для друку,
поточну дату, поточний час, ім’я файла книги, ім’я листа (перелік
параметрів відповідає розташуванню кнопок зліва направо).

Вкладка Лист дозволяє задати друкування у режимі чернетки, задати чи
відмінити виведення сітки таблиці.

Листи, які друкуються, часто мають заголовки колонок і рядків. Якщо лист
розбивається на декілька сторінок, то друга і наступні сторінки не
будуть мати заголовків. Для того щоб друкувати заголовок на всіх
сторінках, слід у вкладці Лист у полях Сквозные строки і Сквозные
столбцы вказати діапазон чарунок, у яких знаходиться заголовки.

Попередній перегляд. При попередньому перегляді Excel видає на екран
зображення листів у тому вигляді, в якому вони будуть друкуватись на
папері. Для переходу в режим перегляду слід виконати команду
Файл/Предварительный просмотр або натиснути кнопку Просмотр у діалогових
вікнах Печать чи Параметры страницы. При цьому відкривається вікно
діалогу Предварительный просмотр.

У вікні зображується одна чи декілька сторінок листа, що друкується
(кількість сторінок залежить від вибраного масштабу).

Зверху розміщено ряд кнопок. Кнопки Далее і Назад дозволяють
прокручувати зображувані сторінки, кнопка Масштаб — змінювати масштаб
зображення. Кнопка Страница … викликає вікно діалогу Параметры
страницы, а кнопка Печать … — вікно Печать. Кнопка Поля дозволяє
встановити поля сторінки.

Друкування листів. Для друкування слід виконати команду Файл/Печать або
натиснути кнопку Печать на панелі інструментів Стандартная. Перехід у
режим друкування можливий з вікон діалогу Параметры страницы і
Предварительный просмотр при натискуванні кнопки Печать …. При цьому
відкривається вікно діалогу Печать.

У полі Имя цього вікна можна вибрати тип принтера. Поле Вывести на
печать дозволяє вибрати одну з опцій:

Выделенный диапазон — друкує діапазон чарунок, який був виділений
попередньо;

Выделенные листы — друкує активний лист, або групу виділених листів. Для
виділення групи листів слід натиснути клавішу [Ctrl] і, утримуючи її,
клацнути мишею по ярликах тих листів, які потрібно виділити;

Всю книгу — друкує всі листи книги.

Поле Печатать дозволяє вказати діапазон сторінок, які друкуються, а поле
Число копий — число копій сторінок. Встановлення опції Печать в файл
дозволяє зберегти друк у вигляді файла. Цей файл можна потім надрукувати
поза середовищем Excel.

Висновки

Отже, згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» ОЗ — це матеріальні активи, які
підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або
поставки товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для
здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний
термін корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року (або
операційного циклу, якщо він перевищує рік).

На сьогодні П(С)БО 7 дозволяє підприємству самостійно визначати, що
відносити до ОЗ, а що ні, виходячи з того, що ніхто не забороняє
підприємству прийняти рішення про зарахування до складу ОЗ саме тих
видів МШП, котрі найбільш відповідають цьому поняттю з економічної точки
зору.

Головні джерела надходження ОЗ такі:

— об’єкти, що їх вклали засновники (учасники) до статутного капіталу,
об’єкти, збудовані підприємством, установлене устаткування, закінчені
роботи з побудови або дообладнання, котрі збільшують первісну вартість
об’єктів;

— придбані (куплені) ОЗ;

— одержані безкоштовно;

— виявлені під час інвентаризації надлишки ОЗ.

Як і будь-який актив, ОЗ відображається в Балансі при додержанні двох
умов:

— існує імовірність одержання економічних вигод від його використання;

— оцінка основного засобу може бути достовірно визначена.

Основою для бухгалтерських записів по обліку ОЗ є їх первинні документи,
які повинні бути правильно оформлені, мати необхідні реквізити та
підписи.

На підприємство ОЗ можуть надходити також в результаті їх оренди.

Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва
являється забезпеченість їх ОЗ в необхідній кількості та асортименті та
більш повне їх використання.

Список використаної літератури

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України, затв.
Верховною Радою України №996-XIV від 16.07.99р.//Все про Б/О, 2000, №11.
С.3-6.

2. Про оподаткування прибутку підприємства. — Закон України: затв.
Верховною Радою України №283/97-ВР від 22.05.97р, із змінами і
доповненнями/УВсе про бухгалтерський Облік-1998.-№76.-С.2-32.

3. Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 7: Затв. наказом МФ №92
від 27.04.2000р. .// Бізнес-2000.-№ 22(385).-С.17-22.

4. Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та
організацій: Затв.Наказом Мінфіну України №291 від 30.11.99//Все про
бухгалтерський облік-2000.-№11.-С.15-64.

5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними
формами власності — К.:»А.С.К.», 2000, 780 с.

Похожие записи