Реферат на тему:
Аудиторський висновок і звіт
План
1. Сутність аудиторського висновку та звіту
2. Види аудиторських висновків
3. Варіанти складання аудиторського висновку
1. Сутність аудиторського висновку та звіту
Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, тобто
аудитор оформляє результати своєї перевірки у вигляді висновку і звіту.
Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та
печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому
порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності,
повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам
бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Національний норматив Аудиторської палати України №26 “Аудиторський
висновок” розроблено на основі міжнародних норм, законодавства і
стандартів України, що регулюють аудиторську діяльність.
Відповідно до міжнародних нормативів аудиту та статей Закону України
“Про аудиторську діяльність”, аудитор повинен проаналізувати й оцінити
висновки, одержані на основі аудиторських доказів для формування свого
висновку про перевірену фінансову інформацію. Висновок аудитора
призначений для широкого кола користувачів, його оприлюднення є
свідченням того, що річний бухгалтерський звіт клієнта як у цілому, так
і в усіх частинах відповідає чинному законодавству України, правилам
ведення бухгалтерського обліку і є достовірним.
Складання аудиторського звіту – процес доволі складний. Зміст цього
документа залежить від конкретних обставин і результатів дослідження
господарських операцій, його форма у зв’язку з цим може бути довільною,
він не є офіційним аудиторським документом, а призначений виключно для
клієнта і може бути оприлюднений тільки з його дозволу.
Аудиторський звіт за обсягом більш розширений документ, а висновок –
стислий і короткий. Залежно від мети складання аудиторський висновок
може мати кілька призначень. Насамперед це змістовний, цілеспрямований
висновок незалежного спеціаліста про звіт підприємства, разом з тим
висновок є правовим актом, оскільки у визначених законодавством України
випадках лише звіт дає інформацію про результати роботи підприємства,
яка може розглядатися акціонерами на своїх зборах.
Результати аудиту оформляються у вигляді аудиторського висновку, який
повинен містити в собі чітко викладене письмове уявлення про перевірену
фінансову звітність.
Основні елементи аудиторського висновку. Аудиторський висновок
складається з таких розділів:
1. Заголовок.
2. Розділ, у якому йдеться про замовника аудиторського висновку.
3. Вступний розділ.
4. Масштаб перевірки.
5. Висновок аудитора про перевірену звітність.
6. Дата аудиторського висновку.
7. Адреса аудиторської фірми.
8. Підпис аудиторського висновку.
Аудиторський висновок складається у довільній формі. Заголовок
аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку
здійснює незалежний аудитор (аудитори), та назву фірми або аудитора,
який проводив аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було
жодних причин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності
перевірки. Незалежність міркувань аудитора – обов’язкова вимога
об’єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор
не має права робити висновок про перевірену звітність, зібрана
інформація не є достатньою і доказовою.
В аудиторському висновку має бути чітко визначено, кому він адресується,
та споживач інформації, яка наведена в аудиторському висновку. В
аудиторському висновку треба зазначити, що відповідальність за складання
звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а
також вказати на відповідальність аудитора за аудиторський висновок,
який має бути обґрунтований за результатами проведеної перевірки.
Вступна частина аудиторського висновку може бути викладена орієнтовно
так:
“Згідно з договором № __ від 1 лютого 2001 р. ми провели перевірку
доданого до висновку бухгалтерського балансу за станом на 1.01.2000 р. і
звіту про прибутки і збитки за рік, який завершиться 31.12.2000 р.
Відповідальність за цю звітність несе керівництво підприємства. У наші
обов’язки входить підготовка висновку на основі інформації, отриманої
під час аудиторської перевірки цієї звітності”.
В аудиторському висновку треба показати масштаб та розкрити зміст
проведеної роботи. Цей розділ повинен дати впевненість споживачам
аудиторського висновку в тому, що аудит здійснено відповідно до вимог
українських нормативів та загальноприйнятої практики або згідно з
вимогами загальноприйнятих стандартів аудиту (міжнародних стандартів).
Аудиторський висновок має містити зауваження про те, що перевірку було
сплановано, підготовлено з достатньою впевненістю у тому, що звітність
не містить у собі суттєвих помилок. Під час аудиторської перевірки
аудитор повинен оцінювати викривлення та невідповідності в облікових
системах підприємства, їх суттєвість, визначити чи можуть вони настільки
змінити звітність, що це впливатиме на економічні рішення її
користувачів.
Суттєвість залежить від абсолютного розміру позиції, або погрішності,
оцінюваної аудиторам з урахуванням конкретних обставин. Аудиторський
висновок повинен містити також відомості щодо:
– використання аудитором конкретних тестів під час перевірки інформації,
що підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу поданої звітності;
– методології обліку, яка використовувалася керівництвом під час
підготовки звітності та подання фінансових звітів у цілому;
– масштабу перевірки. Останнє може викладатися аудитором орієнтовно так:
“Ми провели нашу перевірку відповідно до вимог українських стандартів,
згідно з якими під час аудиторської перевірки необхідно зібрати достатню
інформацію про те, що звіти не містять у собі суттєвих помилок, і
сформувати на цій основі висновок про його реальний фінансовий стан. Ми
перевірили тестуванням інформацію, що підтверджує цифровий матеріал,
покладений в основу звітності. Під час перевірки були розглянуті
бухгалтерські принципи оцінки матеріальних статей балансу, використані
керівництвом підприємства (організації), здійснена оцінка основних
засобів, матеріалів та ін. Ми вважаємо, що під час перевірки нами було
зібрано достатню кількість інформації для висновку”.
Висновок аудитора про перевірену звітність. Аудитор повинен підготувати
чіткий висновок про перевірену звітність, забезпечити відповідність її у
всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та
принципам обліку, що діють в Україні.
Дата аудиторського висновку. Датою аудиторського висновку є день
завершення аудиторської перевірки. У цей день аудитор зобов’язаний
доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що
перевіряється. Тільки після підписання керівництвом звітів, що додаються
до аудиторського висновку, і підтвердження їх своїм підписом він
проставляє дату аудиторського висновку. Адреса аудиторської фірми. В
аудиторському висновку слід зазначити адресу (місцезнаходження)
аудиторської фірми або юридичну адресу, а також номер і свідоцтво про
включення в Реєстр Аудиторською палатою України.
Підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписує від імені
аудиторської фірми її директор або аудитор, який має на це відповідні
повноваження.
Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім’ям аудиторської
фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість
проведеного аудиту. Аудиторською палатою України у разі неякісного
проведення аудиторської перевірки аудиторська фірма може бути виключена
з Реєстру суб’єкта аудиторської діяльності.
Після підписання аудиторського висновку і вручення примірників клієнту
аудитор повинен попередити його про відповідальність за несвоєчасне
подання аудиторського висновку до податкової інспекції у разі проведення
обов’язкового аудиту.
2. Види аудиторських висновків
Висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним.
Аудитор може також відмовитися від надання висновку. При цьому він
викладає свою думку у звіті іншої форми. У трьох останніх випадках
висновок має містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку
аудитора. У разі необхідності уточнення цих аргументів можливі посилання
на інші документи, надані аудитором клієнту, які містять докладнішу
інформацію.
Безумовно позитивний висновок складають у разі, коли, на думку аудитора,
дотримані такі умови:
– аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення, необхідні для
проведення аудиту;
надана інформація є достатньою для відображення реального стану суб’єкта
перевірки;
– є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та
повноти змісту інформації;
– фінансову документацію складено згідно з прийнятою суб’єктом перевірки
системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і
нормативним вимогам;
– звітність ґрунтується на достовірних облікових даних, які не містять
суперечностей;
– форма звітності відповідає затвердженій у встановленому порядку.
Безумовно позитивний висновок беззаперечно і чітко виявляє задоволення
аудитора станом обліку та звітності у суб’єкта перевірки. Безумовно
позитивний висновок складається з використанням формулювань “задовольняє
вимогам”, “належним чином становить”, “дає достовірне й дійсне
уявлення”, “достовірно відображає”, “перебуває у відповідності з”,
“відповідає”.
Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо
правильності тих чи інших використаних суб’єктами перевірки рішень, але
аудитору було подано аргументоване й переконливе обґрунтування цих
рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов’язаний згадувати ці
рішення й така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.
Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у випадку
виникнення будь-яких з наведених нижче обставин:
– невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
– незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить даним
перевіреної фінансової інформації).
Причини невпевненості:
– обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не
може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через
незадовільний стан обліку), не має можливості виконати всі необхідні
аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі);
– ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо даної
ситуації (наприклад: спірна ситуація; довгостроковий контракт,
довгострокова програма; багато варіантність управлінського або
технологічного рішення).
Причини незгоди:
– неприйнятність систем або методів обліку;
– розходження у судженнях стосовно відповідності фактів або сум у
фінансовій звітності даного обліку;
– незгода зі ступенем та способом відображення фактів в обліку та
звітності;
– невідповідність проведення або оформлення операцій законодавству й
іншим вимогам.
Наявність будь-якого ступеня невпевненості або незгоди є і підставою для
відмови від безумовно позитивного висновку. Подальший вибір виду
висновку залежить від ступеня невпевненості або незгоди:
нефундаментальний або фундаментальний.
Невпевненість або незгода стають фундаментальними у тому разі, якщо
вплив факторів, які викликали невпевненість чи незгоду, на фінансову
інформацію такий великий, що може суттєво перекручувати справжній стан
справ у цілому або в основному. Слід також враховувати сукупний ефект
усіх невпевненостей та незгод.
` b d ? 1/4 ‚
„
b 1/4 „
????????????^?Наявність нефундаментальних непевностей та незгод дає
аудитору підстави сформулювати умовно позитивний висновок із
зауваженнями. Наявність фундаментальної незгоди є підставою для
виконання негативного висновку.
У всіх випадках, коли аудитор формулює висновок, який відрізняється від
безумовно позитивного, він має дати опис усіх суттєвих причин свого
судження (невпевненості та незгоди). Ця інформація повинна бути коротко
викладена в окремому розділі висновку, який передує формулюванню
висновку, або відмові від висновку.
Тут можна послатися на більш детальне висвітлення зазначених моментів в
іншій документації, що надається клієнту.
Якщо аудитор видає умовно позитивний висновок і заперечення, пов’язані з
наявністю нефундаментальної невпевненості, то він формулює відмову від
свого висновку з конкретного питання (на підставі наведених раніше
аргументів), а в останньому висловлює своє судження за допомогою тих
самих формулювань, що й для безумовно позитивного висновку.
Якщо заперечення у висновку, пов’язані з наявністю нефундаментальної
незгоди, аудитор формулює цю незгоду з конкретних моментів (висловлює
свої міркування на підставі наведених раніше аргументів), а за
відсутності цих моментів висловлює позитивне судження. Окремим випадком
є ситуація, коли прорахунки, відхилення, які виявлені аудитором під час
перевірки, були ліквідовані до моменту складання аудиторського висновку.
У цьому разі також є підстави для видання умовно позитивного висновку.
Аудитор робить застереження, що показники звітності є достовірними з
урахуванням цих відхилень за станом на відповідну дату (яка передує даті
складання аудиторського висновку).
Якщо аудитор на підставі наведених аргументів дає негативний висновок,
він складає його з використанням формулювань: “не відповідає вимогам”,
“перекручує справжній стан справ”, “не дає справжнього уявлення”, “не
відповідає”, “суперечить”. Якщо аудитор відмовляється дати свій висновок
про звітність, він вказує на неможливість на підставі наведених
аргументів сформулювати висновок про стан справ.
За різних обставин стандартна форма аудиторського висновку може
змінюватися. Усі зміни стандартного позитивного висновку називаються
відхиленням від нього. Для опису різноманітних відхилень
використовуються такі терміни:
– обмеження;
– модифікація;
– доповнення.
На обмеження у висновку вказують тоді, коли пояснюються моменти
невідповідності аудиторської перевірки українським нормативам аудиту
через відсутність інформації або відхилення від принципів обліку.
Висновок з обмеженнями відображає такі моменти:
– відзив про відхилення від діючих в Україні принципів обліку;
– відзив про обмежений масштаб аудиторських процедур;
– неможливість надання аудиторського висновку у зв’язку з порушенням
незалежності аудитора;
– неможливість надання аудиторського висновку, який би підтверджував
достовірність звітності у зв’язку з неадекватністю достовірної
інформації.
В аудиторському висновку необхідно описати будь-який брак інформації, що
виник у результаті неможливості виконати необхідні за даних обставин
аудиторські процедури.
Здебільшого це неможливість підтвердити дебіторську заборгованість,
перевірити наявність матеріальних запасів, отримати інформацію про
інвестиції. Клієнт може не дозволити підтвердження важливих рахунків
дебіторської заборгованості через розсилання на адресу дебіторів своїх
запитів. Якщо ці проблеми можливо вирішити, зібравши необхідну
інформацію за допомогою альтернативних процедур, то аудитор зобов’язаний
це зробити, і в аудиторський висновок не треба вносити обмежень.
У цьому разі створюється позитивний висновок. Наприклад, дебіторську
заборгованість можна перевірити з використанням альтернативної процедури
підтвердження платежів, отриманих після дати складання звіту.
Можна провести інвентаризацію матеріальних цінностей навіть після дати
складання звітності підприємства.
Викладене свідчить про те, що масштаб перевірки має забезпечувати
отримання достовірної інформації про стан справ суб’єкта, що
перевіряється, дати можливість аудитору сформулювати обґрунтований
висновок про його реальний фінансовий стан.
Модифікація аудиторського висновку. Аудиторський висновок є
модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, але у самому висновку
про обмеження не йдеться.
Як правило, модифікований аудиторський висновок має такі моменти:
– визнання або невпевненість у безперервній діяльності підприємства;
– зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;
– виправлення, які необхідно внести в облік підприємства за результатами
аудиту;
– опис принципів обліку, які відрізняються від діючих в Україні
принципів обліку (у позитивному висновку);
– роз’яснення з приводу використання висновків інших аудиторів;
– пояснення про попередні аудиторські висновки. Доповнення до
аудиторських висновків. Аудиторський висновок вважається розширеним,
коли, крім стандартних висловлювань, він містить коментарі до
інформації, яка не входить в основну звітність, а саме:
– додатковий параграф, де акцентується увага на важливій інформації;
– вказівки на відсутність поквартальних даних або відсутність
аналітичного обліку;
– вказівки на невідповідність іншої інформації, яка входить у пакет
звітності, даним перевірених звітів (невідповідність даних інформації у
пояснювальній записці даним балансу).
Якщо існує значна неясність стосовно оцінки заборгованості за податками,
підписаними контрактами, можливості повернення грошових коштів для
погашення витрат постачальників (підрядників), результату судових
процесів, важливих обставин тощо, це необхідно чітко і повно роз’яснити.
Аудитори повинні викласти ці пояснення в кінці аудиторського висновку,
виділивши додатковий параграф (розділ), щоб привернути увагу споживачів
аудиторського висновку до існуючої неясності. Висновок з цими
поясненнями буде позитивним.
3. Варіанти складання аудиторського висновку
Варіант 1. Стандартна форма позитивного аудиторського висновку.
Аудиторський висновок незалежної аудиторської фірми (аудитора)
(назва фірми, ім’я та прізвище аудитора)________Згідно з договором № __
від __ січня 200_ р. ми перевірили баланс (назва підприємства) на
01.01.200_ р., що додається, і відповідні звіти про прибутки і збитки,
рух основних виробничих фондів, які характеризують зміни фінансового
стану за рік, що завершився 31.12.200_ р. Відповідальність за цю
звітність несе керівництво компанії. У наші обов’язки входить підготовка
висновку за даними аудиторської перевірки цієї звітності.
Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що чинні в Україні.
Згідно з ними ми спланували та провели аудиторську перевірку з метою
збирання достатніх доказів того, що фінансові звіти підприємства, яке
перевіряється, не містять суттєвих помилок. За допомогою тестів було
перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, який покладено
в основу звітності.
Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи,
які використовувалися підприємством, розглянуто принципи оцінки
матеріальних статей балансу, застосовані керівництвом підприємства, і
звітності в цілому.
Ми вважаємо, що зібраної під час перевірки інформації достатньо для
складання висновку.
Ми підтверджуємо, що надана інформація дає повне уявлення про реальний
склад активів і пасивів суб’єкта перевірки.
Господарсько-фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного
законодавства. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає
законодавчим актам і нормативним вимогам.
Звітність складена за справжніми даними бухгалтерського обліку і
достовірно відображає в усіх суттєвих характеристиках фактичний
фінансовий стан підприємства, що перевіряється на “__” ____200_ р. з
“__” ____ 200_ р. до “__” ______200_р.
Підпис від імені аудиторської фірми
Адреса аудиторської фірми
Номер і свідоцтво на аудиторську діяльність
Печатка
Дата.
Варіант 2. Безумовно позитивний висновок.
В результаті проведення аудиту встановлено, що надана інформація дає
повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб’єкта перевірки.
Господарська і фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного
законодавства.
Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим і
нормативним вимогам.
Звітність складена за справжніми даними бухгалтерського обліку і
достовірно відображає в усіх аспектах фактичний фінансовий стан суб’єкта
перевірки на “__” ______ 200_ р. за результатами операцій за період з
“__” ______ 200_ р. до “__” ____ 200_ р.
Варіант 3. Умовно позитивний висновок (є нефундаментальна
невпевненість).
У зв’язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються _
_________ через________________________
аудитор не може висловити думку щодо зазначених моментів. Проте вони
мають обмежений вплив на стан справ підприємства, яке перевіряється, у
цілому і не перекручують його дійсний фінансовий стан.
У зв’язку з цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що, за винятком
згаданих обмежень, надана інформація у всіх суттєвих аспектах свідчить
про відповідність здійснюваної господарсько-фінансової діяльності
чинному законодавству. Прийнята система бухгалтерського обліку
відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність
складена за дійсними обліковими даними і в цілому достовірно відображає
фінансовий стан на “__” ________200_ р. за результатами операцій за
період з “__” ____ 200_ р. до “__” _____ 200_ р.
Варіант 4. Умовно позитивний висновок (існує нефундаментальна незгода).
Під час проведеної перевірки встановлено, що операції з __
здійснені (оформлені) з порушенням установленого порядку __
(які саме положення порушені і в чому суть порушень)
Більш детально наведені факти розглянуто в __________
(назви документів)
Проте зазначені моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і
не перекручують дійсного фінансового стану підприємства, що
перевіряється.
У зв’язку з цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що за винятком
згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність
здійснюваної господарсько-фінансової діяльності чинному законодавству.
Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає вимогам законодавчих
і нормативних актів. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими
даними і в цілому достовірно відображає фактичне становище на “_”______
200_ р. за результатами операцій за період з “__”_____ 200_ р. до “__”
_____ 200_ р.
Варіант 5. Негативний аудиторський висновок. У результаті проведення
аудиту встановлено, що протягом перевіреного періоду підприємством були
допущені такі порушення:
Більш детально зазначені факти розглянуто в _________.
(назви документів)
Ці порушення суттєво перекручують реальний стан справ у цілому. Прийнята
система бухгалтерського обліку не відповідає законодавчим і нормативним
вимогам.
Цифровий матеріал, викладений у звітності суб’єкта перевірки, не
відповідає обліковим даним _________(в чому саме).
Отже, дані бухгалтерського обліку та звітності не дають достовірного
уявлення про дійсний фінансовий стан суб’єкта перевірки на “__” ______
200_ р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
