Реферат

Тема:

Аудитор, його статус і сертифікація

Професія аудитора

Становлення і розвиток в Україні ринкової економіки вимагає від
сертифікованих аудиторів постійного удосконалення своїх професійних
знань та поглиблення практичного досвіду.

Метою щорічного обов’язкового удосконалення професійних знань
сертифікованих аудиторів є забезпечення високої якості аудиту та
супутніх йому послуг. Усі сертифіковані аудитори України зобов’язані
щорічно удосконалювати свої професійні знання за програмою, затвердженою
Аудиторською палатою України і розрахованою на сорок годин.

Постійне обов’язкове удосконалення професійних знань сертифікованих.
аудиторів є однією з умов подовження терміну дії сертифікату аудитора.

Аудитор — це висококваліфікований спеціаліст у сфері обліку та контролю,
фінансів й аналізу, економіки та права, який має повноваження
здійснювати аудиторську діяльність підприємств на договірній основі з
подальшим наданням офіційних висновків.

У першу чергу аудитор — це порадник, помічник підприємства, яке
перевіряється. Він, виявляючи недоліки, радить, як їх ліквідувати,
покращити роботу підприємства. Причому свої поради та побажання дає в
коректній формі, а не у вигляді категоричних вказівок, обов’язкових до
виконання. Підприємство може враховувати зауваження аудитора, а може й
не враховувати їх.

Аудитор — це спеціаліст, який має не загальні знання з бухгалтерського
обліку та економіки, а професійні, тобто фундаментальні та спеціальні
знання методики та техніки вивчення документів і фактів господарського
життя. Під фундаментальними маються на увазі знання, які дають розуміння
внутрішніх і зовнішніх закономірностей діяльності підприємств. Вони
складаються з твердих знань аудитором усіх важливих економіко-облікових
та правових понять і категорій. Спеціальними називають конкретні знання
з аудиту, що використовуються при здійсненні того чи іншого виду
аудиторської роботи.

Отже, аудитор — це спеціаліст, який застосовує свої знання на практиці,
тобто має навики дослідження документів й операцій і вміє виявляти
недоліки та факти відхилень у діяльності господарюючого суб’єкта.

На замітку

У різних країнах світу є державні, громадські і внутрішні аудитори.
Запам’ятайте, їх права і обов’язки різні, а способи та прийоми
дослідження документів і операцій — однакові. Наприклад, в Україні
існують відділи податкового аудиту в Державних податкових службах, є
велика кількість аудиторів й аудиторських фірм, які працюють як
громадські аудитори, створюються служби внутрішнього аудиту на
підприємстві. У США аудитор — основна фігура в обліку, тобто він
організовує і контролю* всю систему обліку на підприємстві. У нього
більш широкі функції ніж і українських бухгалтерів

Основні характеристики професії аудитора:

гуманність професії — спрямована насамперед на забезпечення контролю за
діяльністю підприємств та на надання фінансово-економічної допомоги;

соціальна значущість професії — у тому, що вона пов’язана з державою і
діяльністю підприємств, важливими соціальними явищами;

це високоінтелектуальна професія, оскільки повинна охоплювати
різноманітні сфери господарського життя суспільства з урахуванням
складних заплутаних фінансово-господарських проблем;

точність професії — вона є діяльністю, яка спирається на конкретні
юридичні факти при точному дотриманні законодавства для отримання
конкретного результату;

організованість — завдання аудитора полягає в організації аудиторського
процесу, виконанні обов’язків, та наданні прав;

свобода й самостійність — без них неможливо вирішити складні
нестандартні ситуації, які виникають у діяльності аудитора, але ця
свобода повинна обмежуватись рамками закону;

відповідальність роботи — від її результату залежить фінансовий стан
юридичної чи фізичної особи.

Вимоги до аудитора

Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний
сертифікат на право займатися аудиторською діяльністю.

Елементами освіти аудитора є: повна вища освіта; практичний досвід;
спеціальна професійна освіта; вільне володіння діловою українською мовою
.

Вимоги до освіти аудитора:

Базова освіта – вища економічна або юридична освіта, отримана в
навчальному закладі України, який має державну акредитацію, або отримана
в навчальному закладі іноземної держави, дипломи якого мають юридичну
силу в Україні.

Практичний досвід – визначається стажем роботи не менше 3 років у
якості: керівника, аудитора або спеціаліста аудиторської фірми,
бухгалтера, економіста, аудитора, наукового співробітника або викладача
економічного профілю. До стажу зараховується робота на вищезазначених
посадах у штаті організації, за сумісництвом або в якості
індивідуального підприємця.

Спеціальна професійна освіта – включає навчання з відривом або без
відриву від виробництва в певних навчально – методичних центрах та
організаціях з навчання та перепідготовки аудиторів і стажування в
аудиторській фірмі.

Особа, яка має судимість за корисливі злочини, не може бути аудитором.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною.
посередницькою та виробничою підприємницькою діяльністю, що не виключає
їх права на одержання дивідендів від акцій та доходів від інших
корпоративних прав.

Забороняється проведення аудиту:

аудитором, який має прямі особисті майнові інтереси у господарюючого
суб’єкта, що перевіряється;

аудитором який має особисті майнові інтереси у господарюючого суб’єкта,
що перевіряється;

аудитором-членом керівництва, засновником або власником господарюючого
суб’єкта, що перевіряється;

аудитором-працівником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;

аудитором-працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи
представництва господарюючого суб’єкта, що перевіряється.

Аудитор може займатися аудиторською діяльністю індивідуально (як
приватний підприємець), створити аудиторську фірму, або працювати за
наймом в будь-якій аудиторській фірмі.

Сертифікація аудитора

Система коштів можна визначити достатність знань здобувача сертифікату в
таких сферах як: теорія і практика аудиту; нормативи аудиту (вітчизняні
та міжнародні); кодекс професійної етики аудитора; бухгалтерський облік;
податкова звітність; фінансовий аналіз та фінансовий менеджмент; право;
інформаційні технології.

На замітку

У Всіх розвинутих країнах, бажаючі набути професію бухгалтера-аудитора,
миють пройти тривале навчання та практичну діяльність, а також численні
іспити, що є гарантією професіоналізму майбутнього спеціаліста

Сертифікація громадян України здійснюється Аудиторською палатою України
(АПУ) та її регіональними відділеннями.

Сертифікація — це визначення кваліфікаційної придатності аудиторів.

Для отримання сертифіката претендент подає до АПУ або до регіонального
виділення (РВ) АПУ необхідні документи, які реєструє Секретаріат АПУ або
РВ АПУ у спеціальному журналі. Відповідальність за достовірність поданих
документів несе особа, яка їх подала.

Іспити для визначення рівне знань з питань аудиту складаються кожним
претендентом у порядку, затвердженому рішенням АПУ. Дані сертифікації
вносять у книгу реєстрації та комп’ютерну базу даних. Видачу
сертифікатів здійснює Секретаріат АПУ після затвердження Аудиторською
палатою країни протоколів проведених іспитів.

Сертифікат — це офіційний документ, який засвідчує право громадянина
України на здійснення аудиту підприємств і господарських товариств
(серія «А»), банків (серія «Б») на території України.

Кваліфікаційний сертифікат вважається офіційним документом, який
засвідчує право громадян України на здійснення аудиторської діяльності
на території України. Термін дії сертифікату — до 5 років.

Кожен аудитор, що отримав сертифікат аудитора України, виголошує і
підписує клятву.

Порядок продовження дії сертифікату

Аудитори, строк дії сертифікатів яких закінчується, не раніше трьох і не
пізніше одного місяця, повинні подати до Секретаріату АПУ або РВ АПУ
необхідні документи, зокрема, документ про проходження підвищених
кваліфікації за сорокагодинною програмою.

Секретаріат АІІУ розглядає представлені документи на предмет їх
відповідності вимогам «Положення про сертифікацію аудиторів» і передає
кваліфікаційним комісіям АПУ, які розглядають їх і приймають рішення.

Припинення чинності сертифікату

За неналежне виконання професійних обов’язків, Аудиторська палата
України може застосувати до аудитора стягнення у вигляді попередження,
зупинення дії сертифікату на термін до одного року або анулювання
сертифікату.

Розгляд питань про застосування стягнень здійснюють (як правило, у
присутності аудитора) на підставі рішень суду та у разі порушення
нормативів аудиту чи Кодексу професійної етики аудитора України.

Попередження оформляють рішенням АПУ з письмовим повідомленням аудитора.
Повторне порушення є підставою для зупинення дії сертифікату або його
анулювання.

Припинення чинності сертифікату терміном до одного року означає заборону
на проведення аудиту та надання аудиторських послуг на визначений
рішенням АПУ термін.

Анулювання сертифікату здійснюють шляхом відкликання сертифікату та
заборони на проведення аудиторської діяльності на території України

Анульований сертифікат аудитор зобов’язаний у 10-денний термін з моменту
отримання витягу з рішенням АПУ та моменту публікації в пресі повернути
до Секретаріату АПУ. Рішення АПУ про накладання стягнення або анулювання
сертифікату може бути оскаржено в суді.

Престиж аудитора

Більшість умов престижу аудитора визначають суспільство і
держава. Проте, і людина повинна робити все, що від неї залежить, для
підтримання цього престижу на належному рівні. Це означає, що
соціальний статус аудитора, його престиж пов’язаний з тією роллю і
станом контролю, які відводяться йому в державному устрої. Він
характеризується соціальною та економічною значимістю, з особливостями
функціонування аудиторських фірм у порівнянні з іншими органами, що
здійснюють контрольну діяльність. Крім того, авторитет аудитора
визначається його соціальною роллю як посадової особи, яка виступає від
імені певного органу та одночасно громадянина, що володіє сукупністю
визначених прав і обов’язків перед суспільством. Щодо професії аудитора,
престиж означає вплив, повагу, якими користується особа, яка здійснює
контрольно-перевірочну діяльність.

До умов, які сприяють підвищенню престижу професії аудитора, відносять
також рівень професійної підготовки.

Аудит великих багатогалузевих підприємств за своїм характером і обсягом
надзвичайно різноманітний. Різноплановість роботи аудитора передбачає
його широку бухгалтерську, економічну, фінансову, правову і загальну
ерудицію, вміння приймати безпомилкові рішення у зв’язку з виявленими
відхиленнями, різними за своїм характером, складністю та способами
здійснення. Аудитор повинен бути добрим психологом, тонким знавцем
бухгалтерсько-правової справи. У ході аудиту він найчастіше
зустрічається з бухгалтерськими, фінансовими та правовими питаннями й
тому для нього обов’язковими є звання методики аудиту, точність думки та
переконливість аргументації

Діяльність аудитора пов’язана з виконанням великого обсягу роботи з
виявлення і попередження господарських порушень, що викликає
необхідність безпосереднього контакту, зв’язку з працюючими. Звідси,
престиж аудитора значною мірою зумовлений характером оцінки працівниками
якості та ефективності його діяльності. Це означає, що поінформованість,
обізнаність колективу підприємства, яке підлягає аудиту, про належну,
відповідну функціональним обов’язкам діяльність аудитора, служить
позитивним фактором престижу і, навпаки неякісне проведення аудиту,
недобросовісне ставлення аудитора до справи зменшує довіру до нього,
знижує його авторитет.

Велике значення має професійний такт аудитора, дотримання ним норм
етики. На практиці зустрічається некоректне ставленні аудиторів до
матеріально відповідальних і посадових осіб, інших учасників аудиту,
недооцінка думок, що висловлюються обліковими працівниками та іншими
особами. Таких вчинків необхідно уникати та підтримувати свій авторитет
і престиж професії на належному рівні.

Умови ринкової економіки, в яких функціонують підприємства, є дуже
жорсткими, і як ніколи потрібно вміло вибрати правильний шлях і засоби
ефективної діяльності при наявності конкуруючих підприємств як
вітчизняних, так і зарубіжних. Це накладає додаткові обов’язки на
аудиторів, які повинні правильно оцінити фінансове становище
підприємства і перспективи його подальшої роботи. Слід зазначити, що
традиційний аудит обмежується консультацією, оцінкою минулих фактів і
поточних подій, які швидко стають минулими. Аудит повинен не тільки
оцінювати минулі та теперішні факти, але й передбачати події, які можуть
вплинути на господарську діяльність підприємства та її результати. З
окремих фактів, на основі порівняння і вивчення, необхідно виявляти
тенденції у розвитку господарської діяльності, прогнозувати обсяг попиту
на ту чи іншу продукцію, роботи й послуги, майбутні доходи та витрати,
величину прибутку та рівень рентабельності підприємства. Звичайно, це
висуватиме підвищені вимоги до кваліфікації аудитора, який повинен
володіти здатністю до певного передбачення, що ґрунтується на методах
економічного аналізу господарської діяльності, використовує великий
досвід економіко-математичного апарату та сучасну комп’ютерну техніку.
Це підвищить цінність консультування з боку аудитора, оскільки точний
прогноз набагато корисніший за повний опис минулих подій, коли вже
неможливо будь-що змінити або виправити.

Професіограма аудитора

Професія аудитора не належить до числа тих. які передбачають
необхідність певних особливих властивостей або природних якостей
людини. Проте, особи, які здійснюють аудит, повинні задовольняти певним
вимогам, що випливають з особливостей цього фаху.

Розробка професіограми аудитора необхідна для вирішення багатьох
актуальних задач. У світлі зростаючих вимог до аудиторських служб
необхідно на науковій основі вирішувати питання підбору та розстановки
кадрів. Це неможливо здійснити без відповідної профорієнтації та
профвідбору, що проводяться на науковій основі.

Професіограма аудитора – це складна ієрархічна структура, в якій всі
аспекти професійної діяльності, а також особисті якості, навички та
вміння є взаємопов’язаними. Основними аспектами професіограми аудитора є
пошуковий, соціальний, реконструктивний, комунікативний, організаційний
і засвідчувальний характер.

№п\п

Сфера

діяльності

Якості аудитора

Позитивні Негативні

1 Пошуково — пізнавальна спостережливість

уважність неуважність

відсутність пошукової домінанти (аудиторського азарту)

2 Реконструктивна вміння всебічно аналізувати отриману інформацію,
формулювати гіпотези

творчий, оригінальний підхід до розв’язання завдань

проникливість низький рівень інтелекту

стереотипність і консервативність мислення

3 Організаційна самодисциплінованість, цілеспрямованість,

організаторські здібності нецілеспрямованість

відсутність організаційних здібностей

4 Засвідчувальна розвинута письмова мова

вміння швидко узагальнювати інформацію

вміння письмово описувати факти недбалість

невміння швидко передавати усну мову письмово

5 Комунікативна емоційна врівноваженість тактовність

вміння чітко формулювати свої думки імпульсивність

надмірна сором’язливість

брутальна поведінка

6 Соціальна намагання встановити істину, справедливість

гуманізм

чесність нечесність

владолюбство

жорстокість

авантюризм

В основі професіограми аудитора лежить пошуковий аспект його діяльності,
сутність якого полягає у виділенні з навколишнього середовища важливої
інформації для аудиту, що дає можливість достовірно відтворити факти.
Особливе значення має пошуковий аспект діяльності аудитора під час
вивчення документів і записів.

Вивчаючи документи, аудитор шукає відповіді на побудовані ним версії.
Для правильного розв’язання таких завдань важливе значення мають
особисті якості аудитора, насамперед здібності пошуковця, знання
бухгалтерського обліку, професійний і життєвий досвід. Ефективність
вивчення фактів значною мірою залежить від знань аудитора про
інформаційні якості різних об’єктів вивчення, від його індивідуального
інформаційного запасу.

Сучасний аудитор повинен знати багато: законодавство, бухгалтерський
обпік, психологію, економіку, фінанси. І це ще не повний перелік
наукових дисциплін, на як і спирається інтелект аудитора під час
опрацювання початкової інформації, розгляду гіпотез, версій та розробки
планів аудиту.

Проблема професійної придатності — та її критеріїв щодо професії
аудитора є досить складною і, на жаль, нерозробленою. В чинних
законодавчих актах немає вказівок на умови, що забезпечують
відповідність посади аудитора з урахуванням специфіки його діяльності.

Професіограма аудитора повинна передусім передбачати, яким обсягом знань
повинен володіти аудитор, щоб кваліфіковано розв’язувати покладені на
нього завдання.

Ідеологічна діяльність аудитора пов’язана з найважливішим принципом
аудиту — його виховним впливом, що передбачає наявність у аудитора
високого рівня світогляду та свідомості. Для аудитора, як вихователя,
протипоказані упередженість, підозрілість, пихатість, зазнайство,
дратівливість, різкість, необ’єктивність і байдужість. У той же і час
аудитору, як вихователю, необхідно вміти зрозуміло і чітко висловлювати
свої думки, не проявляти свого особистого ставлення до фактів, що
вивчаються. Аудитор повинен доброзичливо ставитись до всіх зацікавлених
в результатах аудиту осіб, ввічливо поводитись з ними. Тому такими
якостями, як людяність, чуттєвість, уважність, об’єктивність,
привабливість і ввічливість обов’язково повинен володіти кожен аудитор.

Якості творчого мислення аудитора

Контроль — це і наука, і мистецтво, а тому міра, якою аудитор пізнав цю
науку, оволодів цим мистецтвом, і є, передусім, основою його
кваліфікації. Головна зброя аудитора — думка, що ґрунтується на
фундаментальних знаннях і вмінні досліджувати документи та операції.
Велике значення для його мислення мають і такі якості розуму, як
мобільність і швидкість, самостійність і цілеспрямованість, критичність
і гнучкість.

Якості творчого мислення аудитора:

1.Проблемний характер вивчення письмової інформації. Ця якість
виявляється в умінні знайти і виділити факти, що підлягають ретельному
вивченню, виявленню проблемних ситуацій там, де багатьом здається, що їх
немає, що в операціях, які вивчаються, все легко та просто.

2.Оперативність мислення. Це поєднання розумових процедур зі
спостережливістю й уявою.

3.Динамічність мислення. Полягає в умінні швидко та творчо орієнтуватися
в інформації, що вивчається.

4.Широта мислення. Вміння охоплювати широке коло питань і фактів,
застосовуючи знання з різних галузей науки та практики.

5.Глибина мислення. Вміння якнайглибше проникати у суть фактів.

6.Сміливість, оригінальність та обґрунтованість висунення аудиторських
версій.

7.Логічність аудиторського мислення. Полягає в правильній послідовності
процесу мислення, суворості аудиторських роздумів, вмінні робити
узагальнюючі висновки із багатьох і різних документальних фактів.

8.критичність, неупередженість і об’єктивність аудиторського висновку.

9.Самостійність

10. Цілеспрямованість

11.Гнучкість

Похожие записи