Курсова робота

Аудит виробничих запасів

Зміст

Вступ——————————————————————-
——————-3

1.Теоретико-методологічні основи аудиту виробничих
запасів———————5

1.1.Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та
оцінка———-5

1.2.Мета,завдання та джерела аудиту
запасів——————————————-9

1.3.Послідовність проведення аудиту
запасів——————————————-12

1.4.Нормативно-правова база
дослідження———————————————13

1.5.Характеристика діяльності об’єкту
дослідження———————————-15

2.Аудит виробничих
запасів—————————————————————-1
7

2.1.Загальна методика проведення аудиту
запасів————————————-17

2.2.Аудит надходження виробничих
запасів———————————————21

2.3.Аудит вибуття виробничих
запасів—————————————————24

2.4.Аудит операцій з
МШП——————————————————————27

2.5. Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю виробничих
———44

запасів

3.Узагальнення результатів аудиту(Аудиторський
висновок)———————-47

Висновок—————————————————————-
————————50

Список використаної
літератури————————————————————51

Вступ

Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням
ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних відносин,
виникнення акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку
економіки залучаються зовнішні і внутрішні інвестиції, кредити.
проводяться емісії цінних паперів, іде роздержавлення власності і
приватизація майна. Учасники цих процесів потребують достовірної і
неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи
розвитку й фінансову стабільність суб’єктів господарювання, нарахування
дивідендів. Подання достовірної і неупередженої інформації зацікавленим
особам забезпечується через аудиторський висновок, виданий суб’єктом
аудиторської діяльності.

Згідно із ЗУ»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
та «Про аудиторську діяльність» визначено, що і бухгалтерський облік, і
аудит забезпечують надання користувачам фінансової звітності для
прийняття відповідних рішень повної, правдивої інформації про фінансовий
стан, власний капітал, результати діяльності.

На мою думку, суб’єкти господарювання з появою аудиторів, аудиторських
фірм, мають можливість: економити свій час, одержувати важливу для них
інформацію, контролювати всі процеси діяльності і тим самим підвищувати
рентабельність підприємства.

Я вважаю, що розвиток України повинен супроводжуватись розвитком
виробництва, щоб вітчизняна товарна продукція могла конкурувати з
продукцією розвинутих країн. Таким чином країна зробить перший крок до
входу в Європейський Союз та інші світові організації.

Мною обрана тема курсової роботи «Аудит виробничих запасів», оскільки
контроль за поставкою, використанням, правильним оформленням у БО і
списанням виробничих запасів є основою злагодженого, безперебійного
процесу виробництва.

Метою курсової роботи є:

— на основі даних бухгалтерського, статистичного обліку і фінансової
звітності дослідити систему обліку та внутрішнього контролю виробничих
запасів;

— встановити факти ефективного використання виробничих запасів та їх
зберігання

— підтвердити наявність порушень використання виробничих запасів;

— результати перевірки виробничих запасів в аудиторському висновку.

1.Теоретико-методологічні основи аудиту

1.1.Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та оцінка.

Запаси –це активи які:

— утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської
діяльності;

— перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту
виробництва;

— утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання
робіт і надання послуг, а також управління персоналом.

Запаси визначаються активом за П(с)БО 9 при обов’язковому дотриманні
умов:

якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому
економічні вигоди, пов’язані з використанням запасів, тобто якщо
сировина не буде використана у процесі виробництва, наприклад, внаслідок
витрати необхідних якостей, їх слід вилучати зі складу активів і
віднести до інших операційних витрат звітнього періоду

— якщо вартість запасів може бути достовірно визначена. Це означає, що
така вартість не повинна мати суттєвих помилок і упередження.

Виходячи з правил визначення запасів активами, аудитору необхідно
пам’ятати що, відповідно до п.5 П(с)БО 9 запаси, які, імовірно, в
майбутньому не принесе підприємству економічної вигоди , не можуть
вважатися активами.

Виробничі запаси в бухгалтерському обліку відображають у розрізі
класифікаційних груп. Згідно планом рахунків БО активів, капіталу,
зобов?язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №
291

Та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за
№882\4185, виділені такі рахунки для обліку виробничих запасів:

201 Сировина і матеріали

202 Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

203 Паливо

204 Тара і тарні матеріали

205 Будівельні матеріали

206 Матеріали, придбані в переробку

207 Запасні частини

208 Матеріали с/г призначення

209 Інші матеріали

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою
вартістю з двох оцінок: первісною або чистою вартістю реалізації.
Отримані та вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за
первісною вартістю, яка складається з суми фактичних витрат на їх
виготовлення. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не
змінюється, крім випадків, передбачених П(с)БО 9.

Формування первісної вартості запасів:

Витрати, які не входять до первісної вартості:

понаднормові витрати і нестачі запасів

проценти за користування позики

витрати на збут

загальногосподарські витрати

Витрати, з яких складається первісна вартість:

придбані за плату( суми, що сплачуються згідно з договором? суми
ввізного мита? суми непрямих податків? затрати на заготівлю,
транспортування запасів)

виготовлені власними силами(собівартість їх виробництва)

внесені до статутного капіталу(погоджена засновниками)

одержані безплатно(справедлива вартість)

придбані в результаті обміну на подібні запаси(балансова вартість
переданих запасів)

придбані в результаті обміну на неподібні запаси(справедлива вартість
переданих запасів)

Чиста вартість реалізації:

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату
балансу їх ціна знизилася, або вони зіпсовані, застаріли, або іншим
чином втратили первісно очікувану вигоду.

Чиста вартість реалізації — це очікувана ціна реалізації запасів в
умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на
завершення їх виробництва і реалізацію. Сума на яку первісна вартість
перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених
запасів списується на витрати звітнього періоду із відображенням
вказаної вартості на позабалансовими рахунками. Вартість повністю
втрачених запасів згідно з п. 27 П(с)БО одночасно відображається на
позабалансовому рахунку «Невідшкодовані недостачі і витрати від псування
цінностей». Після встановлення винних осіб, які відшкодували витрати,
сума що підлягає відшкодуванню, входить до складу дебіторської
заборгованості і в дохід звітнього періоду.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є
активами на дату балансу, надалі збільшуються, то на суму збільшення
чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього
зменшення, строкується запис про попереднє зменшення вартості цих
запасів.

Методи оцінки запасів при їх списання

При відпусканні запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка
їх здійснюється за одним із методів:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

середньозваженої собівартості

нормативних затрат

ціни продажу.

Метод визначення вартості вибуття запасів за ідентифікованою
собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується при визначенні
вартості відпущених запасів або наданих послуг, які виконуються для
спеціальних замовлень і проектів. Затрати за цим методом відповідають
витрачанню одиниць запасів. При використанні методу середньозваженої
собівартості оцінка здійснюється по кожній одиниці запасів шляхом
розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітнього
місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну
кількість залишку запасів на початок звітнього місяця та отриманих у
звітному місяці (п.18 П(с)БО 9).

Метод оцінки вибуття запасів за нормативними витратами (п.21П(с)БО 9)
більш широко застосовується на підприємствах промисловості, які
здійснюють масове виробництво різноманітної складної продукції з великою
кількістю деталей і вузлів. Суть такої оцінки полягає згідно з
п.21П(с)БО 9 в застосуванні норм затрат на одиницю продукції, які
встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання:
запасів; праці; виробничих потужностей…

Для забезпечення максимально наближення нормативних витрат до фактичних
необхідно регулярно перевіряти і переглядати як норми затрат, так і
норми цін.

Метод оцінки вибуття запасів за цінами продажу застосовуються
підприємствами роздрібної торгівлі при використанні ними середнього
відсотка торгівельної націнки товарів при значній і змінній номенклатурі
товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Однак
підприємства роздрібної торгівлі за своїм бажанням можуть
використовувати й інші методи, прийняті для їх діяльності.

Для всіх найменувань запасів, що мають однакове призначення та однакові
умови використання, застосовується лише один із вищенаведених методів.

1..2.Мета, завдання та джерела аудиту запасів

Запаси є однією з найважливіших складових собівартості продукції, робіт,
послуг (матеріальні затрати становлять 57-68% собівартості продукції).
Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про
отриманий підприємством прибуток, збереження самих запасів, правильність
визначення основних показників, які характеризують результати
господарської діяльності та реальний фінансовий стан (залишки оборотних
коштів, темпи їх обігу, собівартість). Тобто від об’єктивності,
правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов’язаних з
рухом виробничих запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх
суттєвих для користувачів показників.

Виходячи з вимог чинного законодавства, метою аудиту виробничих запасів
є висловлювання аудиторів думки про те, чи відповідає фінансова
інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в
усіх суттєвих аспектах нормативних документам, які регламентують порядок
її підготовки і надання користувачам.

Завдання аудиту

Бухгалтерський облік забезпечує відображення господарських фактів, а
аудит підтверджує їх достовірність, законність та повноту відображення.
Розглядаючи завдання аудиту виробничих запасів, необхідно пам’ятати, що
область аудиторського дослідження виходить за межі бухгалтерського
обліку.

Згідно з ЗУ »Про аудиторську діяльність» поняття аудиту розглядається як
перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних
документів та іншої інформації щодо фінансово – господарської діяльності
суб’єктів господарювання, з метою визначення достовірності їх звітності
, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та
встановленим нормам. Для досягнення основної мети аудиту, а також
задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої інформації
щодо виробничих запасів аудитору необхідно виконати такі завдання:

перевірити правильність визнання запасів активами суб’єкта
господарювання;

перевірити, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки і обліку
виробничих запасів;

встановити, чи дотримується підприємство прийнятих методів оцінки;

оцінити стан внутрішнього контролю;

встановити чи здійснюється контроль за виробничими запасами;

перевірити чи правильно та своєчасно здійснюється документальне
відображення господарських операцій;

встановити чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов’язаних з
витрачанням виробничих запасів.

Загальне визначення завдання аудиту виробничих запасів полягає у
встановленні достовірності й повноти відображення в бухгалтерському
обліку та звітності господарських фактів відносно залишків і руху
виробничих запасів.

Джерела інформації аудиту виробничих запасів являють собою
предметну область дослідження. Це нормативні документи, облікова
політика підприємства та джерела, в яких зафіксована інформація, що
характеризує залишки і рух виробничих запасів. Для узагальнення
інформації про наявність, рух належних суб’єкту господарювання предметів
праці, призначені бухгалтерські рахунки класу 2 «Запаси», а для
узагальнення інформації про наявність та рух виробничих запасів
призначено рахунок 20 «Виробничі запаси». У ході аудиту використовуються
акти ревізії та перевірок запасів, складені відповідними контролюючими
органами, і також інформація одержана в ході аудиту.

Предметна область дослідження запасів включає:

Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта.

Облікову політику з питань обліку виробничих запасів.

Договори з МВО.

Первинні документи та реєстри обліку по рахунках, призначених для
ведення БО виробничих запасів (Журнал обліку надходження вантажів,
довіреність, прибутковий ордер, товарно — транспортна накладна, акт про
приймання матеріалів, накладна на внутрішнє переміщення матеріалів,
реєстр приймання –здачі документів, відомість обліку залишків матеріалів
на складі, лімітно – забірна картка, накладна на відпуск матеріалів на
сторону).

Регістри зведеного синтетичного обліку.

Місця збереження виробничих запасів.

Технологічний процес виробництва.

Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати
інформацію про: підприємство, його діяльність, перелік виробничих
запасів…Особлива увага приділяється вивченню наказів, про проведення
заходів внутрішнього контролю – ревізій та інвентаризацій. Вивчення
договорів

із матеріально відповідальними особами дає можливість аудитору скласти
думку про дотримання вимог чинного законодавства у роботі з цією
категорією працівників. Аналіз облікової політики дає змогу встановити ,
яких методів дотримується підприємство з питань оцінки виробничих
запасів, їх переоцінки та методів оцінки виробничих запасів.

Аудитор у процесі свого дослідження повинен чітко відслідковувати
інформаційні потоки, пов’язані з господарськими діями чи подіями, від
прийняття рішення про здійснення господарської операції до відображення
факту здійснення в первинних документах, зведених документах, регістрах
обліку та звітності.

1.3.Послідовність проведення аудиту запасів.

Аудит виробничих запасів починають з перевірки своєчасності і повноти
проведення інвентаризації запасів та контролю виконання угод з
постачальниками і покупцями. Аудитор звертає увагу на терміни проведення
інвентаризації, правильність визначення її результатів, вивчає склад
комісії та відображення в бухгалтерському обліку даних по
інвентаризації. Наступним етапом є перевірка правильності визначення
збитків (шкоди) завданої матеріально відповідальною особою від нестачі
ТМЦ (наявність пояснення МВО та погодження нею на відшкодування
збитків). Далі перевіряється процес надходження виробничих запасів,
тобто запаси можуть надходити від різних постачальників; придбані за
відповідну плату; надходження запасів, як внесок в статутний капітал;
запаси які отримані безплатно, виготовлені власними силами чи обміняні.
Аудитор перевіряє своєчасність і правильність документального
оформлення, оприбуткування запасів первинними документами та
відображення їх в обліку, також слід перевірити правильність складання
актів розбіжності кількості та якості матеріальних цінностей, що
надійшли, і своєчасність пред’явлення претензій до постачальників або
транспортних організацій. Наступним етапом є з’ясування аудитором
встановлені методи оцінки запасів, які регламентовані обліковою
політикою підприємства. Потрібно перевірити, чи придбані або виготовлені
виробничі запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю (згідно
П(с)БО9«Запаси»). Далі аудитором ведеться контроль за порядком
витрачання і списання виробничих запасів на виробництво продукції, для
цього аудитор використовує методи натурального контролю, вивчає дані про
оприбуткування готової продукції, тобто чи немає продукції яка не
оприбуткована, одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського
обліку після відпуску матеріальних цінностей.

1.4. Нормативно –правова база дослідження

Перед аудитором, який проводить аудит виробничих запасів, постає
завдання: встановити й підтвердити аудиторським висновком дотримання
суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства, яке регулює
бухгалтерський та податковий облік з цього питання. Тому аудитор повинен
дотримуватись нормативних документів, що регулюють господарські операції
з виробничих запасів, яких є досить багато, крім того вони часто
змінюються та є особливими для окремих суб’єктів господарювання. А саме:

1. П(с)БО 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів України
№246 від 20.10.99 р.(зі змінами і доповненнями) – регулює порядок оцінки
і обліку ТМЦ на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій
звітності. Дає аудитору інформацію про нормативно-правове регулювання
при дослідженні операцій, пов’язаних із рухом запасів.

2. План рахунків БО активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України
№291 від 30.11.99 р. і зареєстрований у Міністерстві юстиції України за
№892/4185 – визначає методологію обліку в усіх сферах економічної
діяльності.

3.Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
ТМЦ, грошових коштів, затверджена наказом Головного управління
Державного казначейства України №90 від 30.10.98 р. (з змінами і
доповненнями) –визначає порядок проведення й оформлення результатів
інвентаризації залишків виробничих запасів.

4. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм
первинних документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.96 р.
№193 –визначає типові форми первинних документів при ведені складського
обліку запасів.

5. Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97 – ВР від
03.04.97 р. – визначає порядок нарахування податкового кредиту і
податкового зобов’язання.

6. Нормативні документи про інвентаризацію запасів – визначає
організацію і проведення інвентаризації запасів, завдяки цій інформації
аудитор дотримується нормативних актів при здійсненні контролю за
цілісністю запасів, визначення розмірів нестач, пошкодження запасів,
встановлення осіб, відповідальних за збитки.

7. Нормативні документи про документи і документообіг у бухгалтерському
обліку – визначає порядок оформлення первинних документів при виконанні
господарських операцій, пов’язаних з отриманням та відпусками запасів.

8.Нормативні документи про поставки продукції виробничо-технічного
призначення – визначає договірні відносини між підприємствами та
покупцями виробничо — технічного призначення. Допомагає аудитору у
визначені доцільності придбання продукції та її використанні,
дотримання правил приймання за кількістю і якістю.

9. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р., із
змінами і доповненнями.

10. Нормативні документи про бухгалтерський облік МШП – визначає порядок
обліку МШП , дозволяє аудитору більш ефективніше досліджувати операції з
МШП.

1.5.Характеристика діяльності об’єкту дослідження

Коломийське державне лісогосподарське підприємство (Держлісгосп),
засноване на державній власності, входить до складу Івано –
Франківського обласного управління лісового господарства і
підпорядковане Державному комітету лісового господарства України.
Знаходиться за адресою:78218. Івано- Франківська обл. Коломийський
район, село Нижній Вербіж, вул. Дружби, 18.

Держлісгосп створений з метою:

— організації ведення лісового господарства, захисту та раціонального
використання лісових ресурсів;

— охорони, відтворення та раціонального використання мисливського фонду.

У володінні Держлісгоспу знаходяться ліси площею – 26.9 тис. га.(в яких
частка хвойних дерев складає -11%, дуба – 48%, бука — 23%.

Держлісгосп здійснює свою діяльність на основі чинного законодавства
України та Статуту, який затверджується управлінням майном за участю
трудового колективу.

Джерелами формування майна Держлісгоспу є:

— майно, передане йому органами державного управління;

— доходи отримані від реалізації продукції і від фінансово-господарської
діяльності;

— доходи від цінних паперів;

— кредити банків;

— капітальні вкладення;

— безплатні або благодійні внески.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської
діяльності є прибуток (доход). Держлісгосп утворює цільові фонди,
призначені для покриття витрат, пов’язаних зі своєю діяльністю:

— фонд розвитку виробництва;

— фонд споживання;

— резервний фонд;

-інші фонди.

Відносини Держлісгоспу з іншими підприємствами, організаціями і
громадянами здійснюються на основі договорів.

Аудит фінансової діяльності підприємства здійснюється згідно чинного
законодавства України.

Держлісгосп має у своєму складі 13 лісництв, по кожному з яких ведеться
облік, а в кінці звітного періоду проводиться звірка даних з Головною
книгою.

На балансі Держлісгоспу знаходяться такі виробничі запаси:

— запчастини;

— паливо;

— насіння лісове:

— сировина і матеріали.

До незавершеного виробництва відносять залишки у лісі.

На мою думку проведення аудиту виробничих запасів саме на цьому
підприємстві є дуже доцільним, адже правильне і раціональне використання
запасів є основою процвітання Держлісгоспу.

2.Аудит виробничих запасів

2.1.Загальна методика проведення аудиту запасів.

Залежно від аудиторського дослідження, завдань, передбачених договором
та власних можливостей аудитор на свій розсуд обирає методику проведення
аудиту виробничих запасів. Основна мета обраної методики зводиться до
встановлення об’єктивної істини про досліджуваний об’єкт.

Проводити суцільну перевірку недоцільно – це потребує великих
матеріальних і трудових затрат. Тому бажано перевірити й оцінити систему
внутрішнього контролю та обліку на підприємстві, залежно від отриманих
результатів, розширювати сукупність досліджень чи навпаки, довіритися
даним клієнта і провести лише деякі перевірочні процедури, щоб
підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю.

Вивчення й оцінка внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку
запасів потребує проведення тестування, в результаті якого можна вивчити
слабкі і сильні сторони об’єкта дослідження і воно дає можливість
вибрати спосіб організації аудиту: суцільний вибірковий чи
комбінований.

Аудитори як правило проводять вибіркову перевірку виробничих запасів яка
є більш ефективною в порівнянні з суцільною.

Програма аудиту виробничих запасів

Залежно від обраного способу організації перевірки аудитор складає
програму перевірки, де встановлює перелік аудиторських процедур які б
дали змогу:

Встановити достовірність первинних даних БО щодо фактичної наявності та
руху виробничих запасів.

2. Перевірити повноту і своєчасність відображення первинних даних з
обліку запасів у зведених документах та реєстрах.

3. Перевірити правильність ведення обліку запасів відповідно до чинних
законодавчих і нормативних актів, облікової політики суб’єкта
господарювання.

4. Перевірити стан збереження запасів у суб’єкта господарювання.

5. Підтвердити або спростувати показники фінансової звітності суб’єкта
господарювання, які залежать від достовірності, повноти, й своєчасності
відображення господарських операцій, пов’язаних із рухом виробничих
запасів.

Аудиторська фірма: «Аудит і допомога»

Суб’єкт господарювання: Коломийське державне лісогосподарське
підприємство

Період перевірки: січень 2006 року

Термін перевірки: з 1.01.2006 до 1.02.2006

Програма аудиту виробничих запасів

№з/п Перелік аудиторських процедур Виконавець Терміни перевірки Примітки

1 2 3 4 5

1 Перевірити відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного
обліку, даним Головної книги, звітності Романів В.А. До 5 січня

2 Перевірити фактичну наявність запасів, перевірити організацію
складського господарства, стан збереження запасів Калінін М.О. З 4 до
12 січня

3 Перевірити повноту оприбуткування запасів при наявності документів,
які підтверджують їх придбання. Романів В.А. До 18 січня

4 Перевірити організацію контролю за зберіганням , використанням і
погашенням довіреностей. Урин М.Ф. До 21 січня

5 Звірити правильність оформлення надходження та списання запасів:

— взаємна звірка даних матеріального звіту та накладних;

— звірка віднесення в підзвіт окремими особами відпущених запасів;

— перевірити кореспонденцію рахунків на відпускання запасів у Головній
книзі. Романів В.А. До 26 січня

6 Перевірити законність списання запасів при витратах:

— дотримання встановленого порядку оформлення;

— перевірка правильності застосування норм природного убутку. Левчук
А.О. До 26 січня

7 Перевірити дотримання лімітів із відпускання запасів:

— зустрічна перевірка ліміто- забірних карт із документами на
витрачання. Левчук А.О. До 25 січня

8 Вивчити стан матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну
підприємству. Урин Н.В. До 28 січня

9 Перевірити правильність відображення в обліку операцій із списання
запасів. Романів В.А.

10 Перевірити, який із методів оцінки запасів при відпусканні їх у
виробництво, продаж або інше вибуття застосовується на підприємстві.

— згідно з наказом про облікову політику;

— фактично. Антонов С.М. До 29 січня

12 Перевірити достовірність даних за залишками запасів у фінансовій
звітності. Урин Н.В. До 29 січня

13 Формування реєстрів виявлених порушень Романів В.А. До 30 січня

Склав: Білявська Любов Вікторівна

Перевірив: Лапін Олег Орестович

Ознайомився: Романів В.А.

2.1.1 Облік надходження матеріалів на складі

Усі операції надходження матеріалів на підприємство повинні бути
оформлені первинними документами.

Можливі такі напрями надходження запасів на підприємство :

придбання у постачальника;

придбання підзвітними особами за готівку;

виготовлення на даному підприємстві;

безкоштовне отримання;

від ліквідації основних засобів та малоцінних необоротних активів;

виявлення надлишків при проведенні інвентаризації;

обмін на подібні та неподібні активи;

інші напрями.

Придбання виробничих матеріалів планується підприємством. Для цього
укладаються договори постачання, у яких визначається кількість, ціна та
якість товарно-матеріальних цінностей, що надійдуть на підприємство, а
також терміни завезення кожної партії матеріальних цінностей. При виборі
постачальників підприємство повинне врахувати: ціну матеріалів,
достатній обсяг їх постачання (що залежить від потужностей
постачальників), якість матеріалів, надійність постачальників, сума
транспортних витрат на перевезення та складування запасів, можливості
отримання знижок при придбанні великих партій запасів та можливість
відстрочення оплати на них. Можливі інші напрями надходження запасів,
розглянуті вище.

Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють
відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і
супровідним документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали
приймають.

На склади також можуть надходити запаси із своїх цехів — це продукція
власного виготовлення і зайві одержані й невикористані матеріали, а
також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, малоцінних і
швидкозношуваних предметів, браку у виробництві та відходи. Ці матеріали
оприбутковують на склади за допомогою накладної.

Обмін подібними запасами відбувається тоді, коли активи, які
обмінюються, мають однакове призначення та застосовуються водній галузі
діяльності. Справедлива вартість обмінюваних подібних запасів має
відповідати одна одній. Договірну ціну приймають за справедливу. Від
справедливої ціни нараховують податковій кредит і податкове зобов’язання
(ст. 4.2. Закону України „Податок на додану вартість» від 3 квітня 1997
року №168/97-ВР).

Незалежно від того, яка ціна обмінюваних товарів вказується в первинних
документах постачальника, вони оприбутковуються так: якшо балансова
вартість відпущених товарів є меншою за справедливу їх вартість —
оприбуткування здійснюється за тією ціною, за якою були відпущені власні
запаси; якщо балансова вартість відпущених товарів є більшою за
справедливу їх вартість — оприбуткування здійснюється за справедливою
вартістю.

Обмін неподібними запасами досить часто зустрічається при здійєненні
розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає втому, що
підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку, на запаси, щодо
яких існує потреба на підпрємстві.

Для відображення запасів як об’єктів бухгалтерського обліку Планом
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та
господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим Наказом
Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 і
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21 грудня 1999 р. за №
892/4185, передбачено клас 2 «Запаси». Рахунки цього класу є активними
балансовими.

Характеристика елементів запасів в системі рахунків подано в табл. 2.

Таблиця 2

Характеристика елементів запасів як об’єктів бухгалтерського обліку в
системі рахунків

Елементи

Призначення Сфера застосування Синтетичний рахунок

1 2 3 4

Сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші
матеріальні цінності Придбані (виготовленні, вирощенні) для подальшої
обробки з метою виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг,
обслуговування виробництва та адміністративних потреб Усі види
діяльності (торгова, виробництво продукції, надання послуг) 20
«Виробничі запаси»

Незавершене виробництво Вироби (деталі, вузли тощо), що знаходяться у
процесі виробництва, але ще не повністю готові (незакінчені обробкою і
складанням деталей тощо); незакінчені технологічні процеси; витрати на
виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не
визнано дохід (на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги)
Усі види діяльності 23 «Вироб-ництво»

Товари Матеріальні цінності, що придбані підприємством для подальшого
продажу Усі види діяльності 28 «Товари»

Готова продукція Продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла
випробовування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із
замовниками та відповідає технічним умовам та стандартам Промисловість
26 «Готова продукція» 25 «Напів- фабрикати»

Малоцінні та швидкозношувані предмети Матеріальні цінності, які
використовуються протягом не більше 1 року або операційного циклу, якщо
він перевищує 1 рік, зокрема інструменти, господарський інвентар,
спеціальне оснащення тощо Усі види діяльності 22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети»

Молодняк тварин і тварини на відгодівлі (якщо вони оцінюються за нижчою
з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації)
Тварини, призначені для вирощування і відгодівлі або переведення до
складу робочої худоби Сільське господарство підприємств інших галузей з
підсобним сільсько-

господарським виробництвом 21 «Тварини, на вирощуванні і відгодівлі»

Продукція сільського і лісового господарства (якщо вони оцінюються за
нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації)
Матеріальні цінності, призначенні для продажу (постачання третім
особам), або для внутрішнього споживання Сільське господарство 27
«Продукція сільсько-господар. виробництва»

Для промислових підприємств характерною ознакою є висока питома вага у
загальній структурі запасів таких цінностей, які призначені для процесу
виробництва. Через це вони (цінності) отримали свою назву — «виробничі
запаси». Для їх обліку призначений рахунок 20 «Виробничі запаси», на
якому узагальнюються дані про наявність невикористаних запасів на
складі, їх надходження та витрачання протягом певного періоду. На
практиці прийнято за доцільне виділяти запаси в окремі групи. Відповідно
до цих груп організовується аналітичний облік за субрахунками до рахунка
20 «Виробничі запаси»:

201 «Сировина й матеріали» (в т.ч. в дорозі та переробці);

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

203 «Паливо»;

204 «Тара й тарні матеріали»;

205 «Будівельні матеріали»;

206 «Матеріали, передані в переробку»;

207 «Запасні частини»;

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 «Інші матеріали».

На першому із субрахунків відображається наявність на складі (сальдо на
певну дату) та рух (надходження й витрачання) як сума оборотів за
дебетом і кредитом субрахунку «Сировина й матеріали».

На субрахунку 202 відображається наявність і рух покупних
напівфабрикатів та комплектуючих виробів, які придбані для
комплектування готової продукції. Такі витрати включаються у
собівартість продукції і вимагають додаткових витрат праці з їх обробки
чи складання готової продукції.

Якщо напівфабрикати призначені для подальшого перепродажу, то вони не
включаються до складу собівартості і повинні обліковуватись на рахунку
28 «Товари».

На субрахунку 203 обліковується наявність і рух усіх видів палива
(нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали), які призначені для
технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів,
отримання енергії, опалення приміщень тощо.

Субрахунок 204 призначений для тари й тарних матеріалів (скляної,
пластикової, дерев’яної, полімерної, картонної, металевої тощо). На
ньому ведеться облік наявності й руху тари й тарних матеріалів, а також
матеріалів для виготовлення тари (деталі ящиків, дріт, картон) і
ремонту.

Субрахунок 205 використовують підприємства-забудовники для обліку
наявності й руху будівельних матеріалів, конструкцій, деталей,
устаткування та комплектуючих виробів, призначених для монтажу, а також
інших матеріалів для проведення будівельних робіт, виготовлення
будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» ведеться облік
матеріалів, які підприємство передає на сторону з метою переробки й
отримання з них виробів, призначених для виробництва продукції.

На субрахунку 207 ведеться облік наявності й руху запасних частин,
готових деталей, вузлів, агрегатів, призначених для ремонтів, заміни
зношених частин машин, устаткування, транспортних засобів, інструментів,
автомобільних шин у запасі та в обороті.

Субрахунок 208 призначений для обліку наявності й руху матеріалів
сільськогосподарського призначення (мінеральні добрива, отрутохімікати,
біопрепарати, насіння і корми, призначені для посіву і відгодівлі тварин
безпосередньо в господарстві.

Субрахунок 209 використовується для обліку наявності та руху інших
матеріалів (відходи виробництва — обрубка, обрізка, стружка, матеріали,
отримані від остаточно забракованих виробів, цінності, отримані від
ліквідації основних засобів (металобрухт, зношені шини та ін.)).

Крім виробничих витрат, на промислових підприємствах використовуються
інші рахунки бухгалтерського обліку запасів. Так, окремі підприємства
мають у своєму складі аграрні підрозділи, які займаються рослинництвом і
тваринництвом, тому для обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі
застосовується рахунок 21 «Тварини на вирощуванні і відгудівлі».

Для обліку продукції сільськогосподарського виробництва використовують
рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». У дебет цього
рахунка записується оприбуткована продукція власних рослинницьких,
тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, а в кредит —
списання для продажу, невиробничого споживання (видачі й продажу
працівникам, передачі для соціальної сфери (дитячі садки, школи,
їдальні), споживання у якості кормів, призначених для висіву тощо). На
підприємствах, які отримують напівфабрикати власного виробництва, котрі
можуть бути реалізовані споживачам без доведення їх до стадії готової
продукції, ведуть облік на рахунку 25 «Напівфабрикати» у розрізі окремих
видів напівфабрикатів.

Багато промислових підприємств займається торгівлею, тому для обліку
руху товарно-матеріальних цінностей відкривається рахунок 28 «Товари» з
відповідними субрахунками: 281 «Товари на складі», 282 «Товари в
торгівлі», 283 «Товари на комісії», 284 «Товари під товарами», 285
«Торгова націнка». Цей рахунок застосовується для обліку виробів,
матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу.

До складу запасів відноситься також продукція, яка пройшла всі стадії
обробки, прийнята відділом технічного контролю й оприбуткована на склад.
Для її обліку призначений рахунок 26 «Готова продукція». У балансі
відображаються залишки нереалізованої продукції.

Основні бухгалтерські проведення, які складаються при надходженні
запасів на підприємство, наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Відображення на рахунках бухгалтерському обліку операцій з надходженням
матеріалів

з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

1 2 3 4

1. Отримано рахунок від постачальника на сировину, яка надійшла на
підприємство.

В тому числі ПДВ 20 «Виробничі запаси»

641 «Розрахунки за податками» 631 «Розрахунки з вітчизняними
постачальниками»

2. Оплачений рахунок постачальника 631 «Розрах. з вітчизн,

постачальниками» 311 «Поточні рахунки в національній ваолюті»

3. Оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою за готівку

Включено до складу под. кредиту ПДВ 20 «Виробничі запаси»

641 «Розрахунки за податками» 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

4. Суми комісійних для посередників

Включено до складу под. кредиту ПДВ 20 «Виробничі запаси»

641 «Розрахунки за податками» 685 «Розрах. з іншими кредиторами»

685 «Розрах. з іншими кредиторами»

5. Вартість транспортних послуг сторонніх організацій

Включено до складу под. кредиту ПДВ 20 «Виробничі запаси»

641 «Розрахунки за податками» 685 «Розрах. з іншими кредиторами»

685 «Розрах. з іншими кредиторами»

6. Внесено до статутного капіталу матеріали 201 «Сировина і матеріали»
46 «Неоплачений капітал»

7. Безоплатно отримані виробничі запаси 20 «Виробничі запаси»

719 «Інші доходи від операційної діяльності»

8. Витрати на страхування ризиків перевезення запасів 20 «Виробничі
запаси»

65 «Розрахунки за страхуванням»

9. Відображення мита, митних зборів 20 «Виробничі запаси»

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

10. Оприбут. запасів, виготовлених у власному виробництві 20 «Виробничі
запаси»

23 «Виробництво»

11. Оприбутковано запаси, що надійшли з переробки 201 «Сировина і
матеріали» 206 «Матеріали передані в переробку»

12. Оприбут. запасів, виявлених під час інвентаризації 20»Виробничі
запаси» 719 «Інші доходи операційної діяльності»

13. Оприбут. матеріалів, отриманих від ліквідації основних засобів
20»Виробничі запаси» 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

Коломийський Лісокомбінат придбав у постачальників ВАТ «Ніко —
Центрметал» (додаток 1) лист б6. ст. ЗПС і лист б4х150х6000 ст. ЗПС5, на
суму 30685,60 грн. (без ПДВ). Витрати на транспортування матеріалів
склали 300 грн. (без ПДВ).

У бухгалтерському обліку ці операції відображатимуться в таблиці 4.

Таблиця 4

Облік надходження запасів від постачальника

з/пП

Зміст господарської операції Кареспонденція

рахунків Сума,

грн.

Дебет Кредит

1 2 3 4 5

Перша подія — оплата

1 Здійснено оплату матеріалів 371 311 36822,72

2 Нараховано податковий кредит (ПДВ)

ІІЛІ1 641 644 6137,12

3

Оприбутковано матеріали 201

631

30685,60

4 Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту 644 631 6137,12

5 Відображено взаємне зарахування заборгованості 631 371 36822,72

6 Оплачено витрати на транспортування матеріалів 371 311 360

7 Нараховано податковий кредит (ПДВ) по транспортних витратах 641 644 60

8 Витрати на транспортування включено до первісної вартості матеріалів
201 631 300

9 Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту щодо ПДВ 644 631
60

10 Відображено взаємне зарахування заборгованостей, пов’язане з
транспортуванням матеріалів 631 371 360

Перша подія – оприбуткування запасів

1 Оприбутковано матеріали 201 631 30685,60

2 Відображено податковий кредит щодо ПДВ

по оприбуткованих матеріалах 641 631 6137,12

3 Оплачено раніше отримані матеріали 631 311 36822,72

4 Суму витрат на транспортування включено до первісної вартості
матеріалів 205 631 300

5 Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах 641
631 60

6 Оплачено послуги за транспортування 631 311 360

Комірник Шеремета В. А. отримав 12.02.06 з каси Лісокомбінату 320 грн.
для придбання миючих засобів. Миючих засобів було придбано на суму
288,60 грн. В касу 13.02.06 комірник повернув 31,40 грн

Таблиця 5

Облік надходження запасів придбаних підзвітною особою

з/пП

Зміст господарської операції Кареспонденція

рахунків Сума,

грн.

Дебет Кредит

1 Отримано готівку з каси підзвітною особою для придбання миючих засобів
372 30 320

2 Оприбутковано миючі засоби придбані підзвітною особою

ІІЛІ1 22 372 288,60

3

Податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих матеріалах 641

372

53,34

4 Повернена в касу невикористана готівка підзвітною особою 30 372 31,40

За результатами проведеної інвентаризації (додаток 13) на 5.01.06
інвентаризаційною комісією Лісокомбінату на складі №2 було виявлено
надлишки кутника 40 х 40 ст. ЗПС. у кількості 10 штук на суму 44,80 грн.

Таблиця 6

Облік виявлення надлишків при проведенні інвентаризації

з/пП

Зміст господарської операції Кареспонденція

рахунків Сума,

грн.

Дебет Кредит

1 Оприбутковано запаси, які раніше не обліковувалися на балансі 20 719
44,80

2

791 719

Для обліку запасів на складах Лісокомбінату підприємства
використовуються такі документи «Лімітно – забірна картка» «Картка
складського обліку». «Лімітна відомість на відпуск»

2.1.2. Оцінка та облік матеріалів при їх відпуску у виробництво.

При продажу, відпуску запасів у виробництво та іншому вибутті оцінка
здійснюється за такими методами:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО);

нормативних витрат;

ціни продажу.

Розглянемо порядок застосування кожного з цих методів.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів
виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних
замовлень і проектів значної вартості, а також стосовно тих видів
запасів, що вони не замінюють один одного. Застосування нього методу
передбачає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів. В
результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за
різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з
однакових запасів використає підприємство, прибуток буде змінюватись
відповідно до первісної вартості кожного запасу.

При веденні бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних комп’ютерних
програм використання цього методу можливе навіть для роздрібної
торгівлі.

Метод середньозваженої собівартості дуже поширений. Суть його полягає в
тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою
потім списується собівартість запасів.

При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного
періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного
періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та
їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам
середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

На 1 люте 2006р. на Коломийському Лісокомбінаті в залишку значилося
1200 кг. листа б6 ст.3 ПС вартістю 2,02 грн. за 1 кг. на суму 2424 грн.
(додаток 5). Підприємство протягом місяця придбала ще 1840 кг. за такими
цінами і в такій послідовності:

11 лютого — 890 кг. по 2,05 грн., на суму 1824,50 грн. (ПДВ — 364,90
грн.);

22 лютого — 850 кг. по 2,12 грн., на суму 1802 грн. (ПДВ — 360,40 грн.);

29 лютого — 100 кг. по 2,13 грн. на суму 213 грн. (ПДВ — 42,60 грн.)

У тому самому періоді було відпущено з складу 2267 кг. з них:

12 лютого — 1456 кг.;

22 лютого — 811 кг.

За системою періодичного обліку:

((1200 кг. х 2,02) + (890 кг. х 2,05) + (850 кг. х 2,12) + (100 кг. х
2,13)) : (1200 кг. +890 кг + 850 кг. +100 кг.) = 2,06036 грн./кг.

Отже, середньозважена собівартість відпущеного у виробництво листа б6
ст.3 ПС становить:

2267 кг. х 2,06036 грн.\кг. = 4670,8361 грн.

Середньозважена собівартість залишку на кінець періоду становить:

773 кг. х 2,06036 грн.\кг. = 1592,6582 грн.

За системою постійного обліку:

Середньозважена собівартість одиниці запасів:

((1200 кг. х 2,02) + (890 кг. х 2,05)) : 2090 кг. = 2,03277 грн./кг.

12 лютого списується 1456 кг. по 2,03277 грн./кг. на суму 2959,7131 грн.

Після цього списання залишок становить 634 кг. по 2,03277 грн./кг. на
суму 1288,7761 грн.

22 лютого було нове поступлення листа б6 ст.3 ПС на склад 850 кг. по
2,12 грн.

Середньозважена собівартість одиниці запасів:

(634 кг. х 2,03277 грн./кг. + 850кг. х 2,12) : 1484 = 2,08273 грн./кг.

22 лютого списується 811 кг. по 2,08273 грн./кг. на суму 1689,094 грн.

Залишок становить 673 кг. по 2,08273 грн./кг. на суму 1401,6772 грн.

29 лютого було нове поступлення 100 кг. по 2,13 грн. на суму 213 грн.

Отже, разом списано у виробництво протягом звітного періоду 2267 кг. на
суму 4648,80 грн. Залишок становить 773 кг. на суму 1614,68 грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку у вигляді таблиці 5.

Таблиця 5

Операції в бухгалтерському обліку

з/п

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Кількість Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1 Залишок матеріалу на початок звітного періоду 205 — 1200 2424

2 Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду 205 631
1840 3839,50

3 Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ 641 631 1840 767,90

4 Відображено списання матеріалу у виробництво за методом
середньозваженої собівартості 23 205 2267 4670,84

5 Залишок матеріалу на кінець звітного періоду 205 — 773 1592,66

Оцінка запасів за методом ФІФО полягає в тому, що списання матеріальних
цінностей відбувається в такій послідовності: залишок на початок
періоду, перше надходження, потім друге, третє і наступні надходження за
їх цінами. Залишки запасів на кінець місяця визначаються за цінами
останніх за часом надходжень запасів.

Використання методу ФІФO ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів,
які були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів
на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх
за часом придбань.

Розглянемо порядок застосування цього методу на ДП МОУ «63 Котельно —
Зварювальному заводі».

Система періодичного обліку. При цій системі обліку 2267 кг. листа б6
ст.3 ПС, списано протягом звітного періоду, розподіляються так:

Залишок на початок періоду — 1200 кг. по 2,02 грн., на суму 2424 грн.

Перше придбання — 890 кг. по 2,05 грн., на суму 1824,50 грн.

Друге придбання — 177 кг. по 2,12грн., на суму 375,24 грн.

Разом списано протягом звітного періоду 2267 кг. вартістю 4623,74 грн.

Наступний етап — визначення облікової вартості залишку на кінець
звітного періоду, що визначається за вартістю останніх надходжень. У
нашому випадку:

останнє придбання — 100 кг. по 2,13 грн., на суму 213 грн.

Залишок від передостаннього придбання — 673 кг. по 2,12грн. = 1426,76
грн.

Разом залишок на кінець звітного періоду — 773 кг. вартістю 1639,76 грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку у вигляді таблиці 6.

Ці проведення відображають відпуск запасів у виробництво при періодичній
системі обліку запасів. Якщо ж підприємство використовує постійну
систему обліку, тоді такі проведення матимуть місце в міру надходження
та вибуття запасів у виробництво.

Таблиця 6

Операції в бухгалтерському обліку

з/п

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Кількість Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1 Залишок матеріалу на початок звітного періоду 205 — 1200 2640

2 Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду 205 631
1840 3839,50

3 Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ 641 631 1840 767,90

4 Відображено списання матеріалу у виробництво за методом ФІФO 23 205
2267 4623,74

5 Залишок матеріалу на кінець звітного періоду 205 — 773 1639,76

Система постійного обліку. За цією системою 2267 кг. листа б6 ст.3 ПС,
списано протягом звітного періоду у виробництво, розподіляються так:

12 лютого списується 1456 кг. на суму 2948,80 грн., з них:

1200 кг. по 2,02 грн. за кг., на суму 2424 грн.

256 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 524,80 грн.

Після цього списання на базі залишилося 773кг. на суму, в т.ч.:

634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;

850 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 1802 грн.

22 січня списується 811 кг. на суму, 1674,94 гри., з них:

634 кг. по 2,05 грн. за кг., на суму 1299,70 грн.;

177 кг. по 2,12грн. за кг. на суму 375,24 грн;

Отже, разом списано у виробництво протягом місяця 2267 кг. вартістю
4623,74грн. Після цього списання залишок становіть 773 кг. вартістю
1639,76 гри., в т. ч.:

673 кг. по 2,12грн. за кг., на суму 1426,76 грн.

100 кг, по 2,13 грн. за кг. на суму 213 грн.

Перевагою застосування методу ФІФO є, його простота, а також
відображення в балансі суми запасів, яка приблизно збігається з їх
ринковою вартістю. Недоліком цього методу є невиправдане завищення
прибутку (при зростанні цін).

Тому застосування методу ФІФO в умовах зростання цін сприятиме зростанню
податку на прибуток. Проте і в цьому випадку можна знайти позитивний
момент при отриманні позики або при залученні інвестицій.

В основному методу нормативних витрат призначений для серійного
промислового виробництва. Суть його полягає втому, що запаси, як
правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка
складається з суми нормативних витрат на одиницю виробу. Ці витрати
плануються підприємством, регулярно перевіряються і змінюються для
максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм
витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством
самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на
окремих регулюючих рахунках.

Оцінка за цінами продажу застосовується в торговельних підприємствах,
які мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим
рівнем торговельної націнки.

Націнка визначається за формулою:

N = (залишок націнки на початок місяця + націнка за місяць) \ (сума
продажної вартості товарів на початок місяця + продажна вартість товарів
за місяць).

Малоцінні та швидкозношувані предмети, передані в експлуатацію,
списуються на витрати в повній сумі (знос не нараховується). Для
контролю за цими предметами організовується оперативний кількісний облік
за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом нормативного
строку їх практичного використання.

До вимог податкового законодавства (при обчисленні податку на прибуток)
рекомендовано використовувати метод ФІФO та ідентифікованої
собівартості.

Запаси повинні бути достовірно оцінені на дату складання балансу. Для
цього витрати на придбання запасу, які не можуть бути відображені як
активи, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у звіті про
фінансові результати (це стосується проведення переоцінки у зв’язку зі
зниженням ринкової ціни, різного роду втрат, псування, крадіжок).

Для обліку запасів за їх видами комірник веде «Картку складського
обліку» «Лімітно – забірну картку» «Лімітна відомість на відпуск»),
«Оборотна відомість по товарно – матеріальних рахунках»). Для
одноразового відпуску матеріалів зі складу у виробничі цехи, дільниці
виписується «Внутрішня накладна» на основі «Вимоги». На відпуск готової
продукції оформляється «Накладна») і «Довіреність».

2.2. Аудит надходження виробничих запасів.

Перевіряючи операції з надходження матеріальних цінностей, ми насамперед
вивчаємо порядок їх обліку та контролю на даному підприємстві. Було
виявлено, що ТМЦ надійшли на підприємство шляхом видачі довіреностей
особам, які мають право на їх одержання, тому згідно з інструкцією «Про
порядок видачі довіреностей» ми перевіряємо:

наявність журналу виданих довіреностей;

наявність наказу на тих осіб, які мають право підпису довіреностей;

своєчасність подання звіту з використання одержаних довіреностей.

На підставі журналу реєстрації довіреностей та первинних документів
перевіряємо своєчасність оприбуткування ТМЦ .

При надходженні матеріальних цінностей зіставляємо назву та кількість
оприбуткованих ТМЦ з даними супроводжувальних документів.

Аудит операцій щодо надходження матеріальних цінностей від
постачальників починаємо з вивчення договорів поставки та перевіряємо
повноту і своєчасне їх оприбуткування на склади підприємства.

Операції щодо матеріальних цінностей від постачальників умовно ділимо на
дві групи:

надходження цінностей у відповідності зі встановленими вимогами та
наявністю супровідних документів;

надходження матеріальних цінностей з порушенням встановлених вимог і
відхилення щодо оформлення супровідних документів(невідповідність
кількості, якості і номенклатури, псуванню, крадіжки).

Надходження і оприбуткування матеріальних цінностей та розрахунків за
них перевіряємо по журналу оперативного обліку надходження вантажів,
який ведеться на підприємстві, та Журналу –ордеру 6, платіжних вимогах,
транспортних накладних і прибуткових документах та виписок установ
банку. З цією метою оплачені платіжні вимоги постачальників чи платіжні
доручення зіставляємо з прибутковими документами.

Матеріальні цінності, які надійшли в Держлісгосп, приймаються від
транспортних організацій відповідальною особою, який ретельно оглядає
вантаж до початку приймання та перевіряє наявність пломб та цілісність
упаковки до початку приймання. У разі нестачі чи псуванню цінностей
складається комерційний акт, який потім подається транспортній
організації

У разі виявлення, під час приймання матеріалів , розбіжності щодо
кількості і якості асортименту порівняно з даними супровідних документів
постачальника складається відповідний акт. Перевіряємо законність
списання нанесеного збитку на відповідні бухгалтерські рахунки,
відповідальність посадових осіб у нанесених збитках. Перевіряємо
дотримання встановленого порядку видачі доручень на отримання ТМЦ і
відпуску матеріалів за дорученнями. В процесі аудиту перевіряємо
правильність і повноту оприбуткування матеріальних цінностей шляхом
зіставлення показників відображених у приймальних актах, з аналогічними
показниками рахунків постачальників, які надійшли на підприємство. Разом
з тим використовуємо зустрічні перевірки первинних документів.

Під час аудиту операцій з матеріальними цінностями в дорозі встановлюємо
реальність і обґрунтованість сум, які рахуються за даною статтею, за
регістрами синтетичного і аналітичного обліку та балансу. Перевіряємо,
чи не було випадків втрачених вантажів, за якими своєчасно не були
подані претензії транспортним організаціям, або які надійшли, але не
оприбутковані матеріали.

Під час аудиту надходжень ТМЦ перевіряємо своєчасність і правильність
складання первинних документів:

первинні облікові документи складаються на паперових носіях і містять
такі реквізити (назву документа, дату і місце складання, назву
підприємства, зміст та обсяг ГО, посади осіб відповідальних за
здійснення операції, особистий підпис)

інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах,
систематизується в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом
подвійного запису їх на рахунках.

При надходженні ТМЦ на підприємство складається типові форми первинного
обліку запасів, згідно з Наказом Міністерства статистики України від
21.06.2006р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових
документів з обліку сировини і матеріалів», а саме:

М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»

М-2а «Акт списання бланків довіреностей»

М-4 «Прибутковий ордер»

М-7 «Акт приймання матеріалів»

Платіжні доручення на оплату за придбані ТМЦ

В ході аудиту операцій з надходження виробничих запасів в Держлісгоспі
не було виявлено абсолютно ніяких порушень, адже, як пояснив головний
бухгалтер, підприємство обслуговують постачальники (додаток 2 ), з якими
в них тісні, доброзичливі стосунки і за довгу співпрацю не було ніяких
інцидентів, які б сколихнули довіру до них.

2.3Аудит вибуття виробничих запасів

Списання запасів із балансу згідно П(с)БО 9 відбувається у таких
випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти;
передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна
передача; списання через витрати від стихійного лиха; списання недостач
у межах норм і понад норм природного убутку.

При списанні матеріалів у виробництво проводимо документальну перевірку,
яка дає змогу встановити:

Відповідність норм у документах на списання нормативним актам;

Відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї
сировини за нормами.

За результатами такого зіставлення було виявлено, що фактична кількість
списаної сировини та матеріалів відповідає нормам.

В зв’язку із списанням виробничих запасів перевіряємо наявність актів на
списання запасів, накладних , довіреностей, вимог на відпущення
матеріалів, відомостей обліку видачі матеріалів, а також перевіряємо
правильність заповнення документів.

Документальний контроль підтверджуємо результатами фактичної перевірки,
а саме контрольного запуску сировини у виробництво, ця операція була
проведена за участю спеціалістів з Лісонасіневого господарства. Також
було проведено опитування та підтвердження, чи не було списано сировини
менше, ніж передбачено нормами, в результаті чого було виявлено що такий
факт був, але причиною цього було використання нового економного
обладнання.

Наступним етапом є перевірка методу оцінки запасів при їх списанні.
Згідно П (с)БО 9 «Запаси» на підприємстві можна використовувати один із
чотирьох методів оцінки запасів або декілька одночасно. Але при цьому
слід зазначити , що для усіх одиниць БО запасів, що мають однакові умови
використання , застосовується тільки один із наведених методів. При
перевірці даного об’єкту було виявлено що на підприємстві застосовується
оцінка запасів за середньозваженою собівартістю, а саме нам пояснили, що
цей метод застосовується окремо для кожної сукупності взятих на облік
запасів, однакових за призначенням. Середньозважена собівартість
одиниці, що вибуває , визначається:

Середньозважена собівартість одиниці = залишок на початок місяця
+отримано ідентичних запасів протягом місяця : кількість запасів, що
залишилися на початок місяця + кількість ідентичних запасів отриманих
протягом місяця.

Отже, в чисельнику формули ставлять значення в грошовому вимірі, у
знаменнику – у кількісному вимірі.

Було виявлено відпуск матеріальних цінностей за вимогою, тому в кожному
окремому випадку визначаємо систематичність такого відпуску, конкретних
виконавців.

Перевіряючи відпуск виробничих запасів стороннім особам, ми перевіряємо
підставу відпуску та умови реалізації, при цьому було перевірено дані
первинних документів.

Під час аудиту звертаємо увагу на правильність проведення переоцінки
ТМЦ. Відповідно до П(с)БО 9, запаси відображаються в обліку за найменшою
з двох вартостей: первісною, або чистою вартістю реалізації. Уцінювати
запаси необхідно тоді, коли вони матеріально чи фізично застаріли,
втратили свою первісну вартість. Запаси списуються на витрати тоді, коли
підприємство знає , чи не зможе їх продати чи якось використати.
Уцінювати запаси потрібно до чистої вартості реалізації.

Чиста вартість визначається по кожній одиниці запасів шляхом віднімання
від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва
і збут.

Сума на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої
реалізації і вартість повністю втрачених запасів, списується на витрати
звітного періоду з відображенням в позабалансовому рахунку 072
«Невідшкодовані нестачі і витрати від псування цінностей».

Перевірено чи не було допущено дооцінки балансової вартості запасів вище
їх балансової вартості.

Після цього складаємо звіт (баланс) руху матеріальних цінностей за їх
видами з виведенням залишку МЦ на момент інвентаризації і зіставляємо
дані залишку звіту руху МЦ з фактичною наявністю МЦ. В результаті чого
було виявлено, що дані залишків звіту руху МЦ відповідають даним
інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при
надходженні повністю були оприбутковані.

2.4. Аудит операцій з тарою і МШП.

Практика аудиторської роботи, що при проведенні операцій з тарою та МШП
мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою
та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку 9 «Запаси», а також відповідними галузевими інструкціями.
Перевіряючи операції по тарі та тарних матеріалах, аудитор повинен
вияснити:

правильність віднесення запасів до тари та тарних матеріалів;

яка частина тари обліковується на рахунках 115 «Інвентарна тара»

та 204 «Тара й тарні матеріали»;

джерела надходження тари;

спосіб використання тари.

Потрібно знати, що тара, яка приймається від постачальника,
обліковується як матеріали (тара багаторазового використання). Заставна
тара обліковується за кількістю.

Перевіряємо правильність прийому тари, стан обліку та розрахунків з
постачальниками. Джерелами такої перевірки є:

прийомні та комерційні акти;

накладні;

прибуткові ордери;

накладні по внутрішньому переміщенню тари.

Як правило, тара, розвантажена і прийнята експедитором, повинна бути
здана на підприємство за накладною. Важливе значення при перевірці тари
має перевірка повноти оприбуткування. Слід пам’ятати, що тара
одноразового використання не підлягає поверненню. Виясняємо подальше
використання такої тари. Було виявлено що підприємство, яке одержало
продукцію чи матеріали в дерев’яній тарі, облік останніх веде за
вартістю 40% від суми нової тари. Перевіряємо правильність відображення
витрат по тарі в собівартості продукції.

При перевірці МШП звертаємо увагу на:

умови зберігання МШП в складському приміщенні;

наявність договорів про матеріальну відповідальність;

порядок оформлення операцій по руху МШП;

наявність маркування спецодягу, спецвзуття;

правильність віднесення МШП до складу запасів. Необхідно пам’ятати, що
до складу МШП, які обліковуються у складі запасів,

відносять тільки ті активи, які використовуються у виробничому

процесі чи для управління підприємством терміном ,що менший

року або одного операційного циклу (якщо він більший за рік);

своєчасність проведення інвентаризації МШП.

При перевірці підприємства було виявлено такі види МШП, як крісла і
спецодяг.

Детальній перевірці підлягають операції з видачею спецодягу, спецвзуття.
При цьому слід вияснити:

хто має право на таке отримання;

за рахунок яких джерел;

норми видачі тощо.

Перевіряємо правильність відображення в обліку операцій із списання
вартості МШП. Було виявлено, що зворотні відходи, лом, одержані від
вибуття предметів експлуатації, оцінюються за ціною можливого
використання та оприбутковуються на рахунок 20 «Виробничі запаси»
субрахунок 209 «Інші матеріали».

2.5. Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю виробничих
запасів.

У ході проведення аудиту виробничих запасів, було перевірено й оцінено
систему внутрішньогосподарського контролю та обліку на підприємстві.

При цьому було встановлено:

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальника,
підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається форма М-
«Прибутковий ордер» в одному примірнику.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених
їхнім транспортом, оформляється «Товарно – транспортна накладна»(ф. №1
–ТН).

У випадку надходження із кількісним чи якісним відхиленням від даних та
супроводжувальних документах, складається «Акт про приймання матеріалів»
(ф. М -7). Для оприбуткування цих запасів за наказом керівника
створюється спеціальна комісія, в яку входять представники постачальника
і відповідні спеціалісти – експерти. Акт складається у двох примірниках
і підписується членами комісії, після чого затверджується підписом
керівника підприємства. Один примірник акта передається в бухгалтерію. А
другий – в юридичний відділ для складання листа — претензії .

На складі (в Держлісгоспі –транспортний склад) для правильної
організації обліку комірник (завсклад) на кожний номенклатурний номер
запасу оформляє „Матеріальний ярлик» (ф. М-16). Цей документ містить
найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик
розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.

Для обліку запасів в розрізі їх видів завсклад веде окремі документи за
ф. М-12 „Картка складського обліку матеріалів». В ній проводяться записи
по кожному факту надходження та вибуття запасів. Підставою для запису в
М-12 є форми М- 4 „Прибутковий ордер», „Акт про приймання матеріалів»
(ф. М-7) і форма №1 — ТН „Товарно-транспортна накладна» — по
надходженню, а по видатку — „Лімітно-забірні картки» (фф. М-8, М-9,
М-28а), „Акт -вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» (ф.
М-10), „Акт приймання-передачі обладнання у монтаж» (М-15а), „Акт про
витрату давальницьких матеріалів» (ф. М-23) і „Товарно-транспортна
накладна» (ф. №1-ТН). У ході перевірки було виявлено, що картки
складського обліку матеріалів не ведуться, тому у завсклада було взято
пояснення, в результаті чого виявилось, що ведення карточного обліку не
передбачено Статутом, тому не є порушенням.

Після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск зі
складу. Відпуск цінностей із складу здійснюється тільки особами, які
мають на це право. Список цих працівників складається і затверджується
головним бухгалтером та керівником підприємства. Підставою для відпуску
матеріалів зі складу на дільниці для одноразового відпуску є:
накладна-вимога (М-11), а для систематичного відпуску цінностей для
одних виробничих одиниць — лімітно-забірні картки (фф. М-8, М-9, М-28,
М-28а). Ліміт встановлюється для кожного підрозділу на підставі
розрахунків економічного відділу підприємства і затверджується
керівником. Термін дії ліміту — місяць.

Для багаторазового відпуску запасів протягом місяця використовують
„Лімітно-забірну картку» (ф. М-8).

Відпускаючи запаси із складу на підставі лімітно-забірної картки,
завклад слідкує а встановленим лімітом. Перевищення ліміту допускається
тільки з дозволу керівника. В цьому випадку складається „Акт — вимога на
заміну (додатковий відпуск) матеріалів» (ф. М-10) у двох примірниках,
один з яких залишається у замовника, інший — у завскладу.

Після закінчення облікового періоду завсклад, як всі матеріально
відповідальні особи, складає «Матеріальний звіт», який містить
інформацію про надходження та вибуття ТМЦ за період .Цей звіт разом із
іншими документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів,
фіксується у (ф. М- 13) «Реєстр приймання –здавання документів». Всі
вони передаються у бухгалтерію.

Організація документообігу на підприємстві організована таким чином, щоб
забезпечити вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії.
Первинні документи, які надходять до бухгалтерії, підлягають перевірці
за змістом операцій, правильність їх оформлення, законністю проведення
операцій. Станом на перше число місяця в бухгалтерії підприємства
виводиться залишок по кожному рахунку запасів.

Було проведено інвентаризацію виробничих запасів з метою порівняння
облікових даних із даними фактичними. Її здійсненням займалась
спеціально створена постійно діюча комісія. Результати проведеної
перевірки запасів зазначено в «Інвентаризаційному описі» (ф. 21 – М).
Інвентаризація здійснюється не рідше, ніж один раз на рік (перед
завершенням звітного року). Під час проведення інвентаризації було
перевірено усі види запасів, як власних, так і тих, які не належать
підприємству. Інвентаризаційні описи складаються окремо на оплачені в
строк покупцями відвантажені запаси, та на ті, що перебувають на складах
інших підприємств.

Після завершення інвентаризаційного опису всі члени комісії підписуються
під одержаними даними. Результати проведеної інвентаризації
відображаються у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведено
інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

Висновок

Обираючи об’єкт дослідження для написання курсової роботи я спиралася на
актуальність, доцільність і важливість досліджуваного об’єкта.

Напевно, мало хто може зможе заперечити те, що виробництво, яке
приносить економічний прибуток залежить майже повністю від правильного
здійснення операцій з надходження, зберігання і списання виробничих
запасів, а також достовірності його обліку.

Тому я провела перевірку виробничих запасів, склала програму перевірки,
де встановила перелік аудиторських процедур, конкретних виконавців, а
також період перевірки. Після чого провела вибіркову перевірку операцій
пов’язаних з виробничими запасами, використовуючи при цьому фактичний,
документальний, математичний метод, а також метод опитування.

При чому дослідила: умови складання договорів з постачальниками,
розрахунки за отриману продукцію, відображення отриманих запасів в
обліку і порівняння їх з фактичними даними; ознайомилась: з умовами
зберігання запасів на складах, з МВО, з внутрішньогосподарським
контролем, з даними проведеної інвентаризації; вивчила: оцінку запасів
при отриманні і вибутті, первинні документи, облікові регістри, баланс
підприємства з обліку виробничих запасів.

На основі отриманих результатів склала висновок, щодо правельності,
достовірності обліку виробничих запасів.

Для себе ж, зробила висновок, для того щоб провести аудит всієї
фінансової звітності чи окремого її елемента потрібно досконало знати
бухгалтерський, фінансовий, управлінський облік, нормативно — правові
документи, бути комунікабельним і спритним

Список використаної літератури:

1. П(с)БО 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів України
№246 від 20.10.99 р.(зі змінами і доповненнями).

2. План рахунків БО активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України
№291 від 30.11.99 р. і зареєстрований у Міністерстві юстиції України за
№892/4185.

3.Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм
первинних документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.96 р.
№193

4.Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р., із
змінами і доповненнями.

5.Нормативні документи про інвентаризацію запасів.

6.ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99р. №
996-XIV, зі змінами і доповненнями.

7.Бухгалтерський облік і нормативна база/Уклад. С.Іляшенко.- Х.: Фактор,
2001.- 100с.

8. Давидов Г.М. Аудит. Підручник.- К.: Знання, 2004.- 420 с.

9. Документування процесу аудиту. Робочі документи аудитора .-
Запоріжжя, 2002.

10.2001 МФБ. Стандарти аудиту та етики.- К.: ТОВ « Пріорітет- інформ»,
2003.- 45-48с.

11.Кулаковська Л.П., Піча Ю. В.. Організація і методика аудиту:
Навчальний посібник.- К.: Каравела, 2004.- 365-401с.

12. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація:- Монографія.- К.,
2003.- 123с.

13.Установчі та інші документи Коломийського Держлісгоспу.

PAGE

PAGE 41

Похожие записи