Курсова робота

На тему:

Аудит розрахунків за податками і платежами

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………….
………………………………………….3

І розділ. Аудит загальнодержавних податків,

зборів та платежів
………………………………………………………………
……………………….7

1.1 Аудит нарахування та сплати податку на додану вартість

та акцизного
збору………………………………………………………….
……………………………..7

1.2 Аудит нарахування та сплати податку з власників транспортних

засобів та інших самохідних
машин………………………………………………………….
…..12

1.3 Аудит нарахування та сплати комунального
податку………………………14

1.4 Аудит утримань та сплати податку з доходів фізичних осіб…………15

II розділ. Документальне оформлення аудиторської перевірки……..17

2.1 Планування
аудиту…………………………………………………………
………………..17

2.2 Програма
аудиту…………………………………………………………
……………………21

2.3 Договір на виконання аудиторських
послуг……………………………………..22

III розділ. Підсумкова документація аудиторської
перевірки……………27

3.1 Узагальнення результатів аудиті і написання аудиторського

висновку………………………………………………………………………….27

3.2. Написання пропозицій…………………………………………….…..41

Висновки……………………………………………………….
……………………………………42

Список використаних
джерел…………………………………………………….47

Вступ

В Україні з 1993 року функціонує підсистема незалежного
фінансово-економічного контролю — аудит.

Перехід до нових економічних відносин в Україні, розвиток підприємств
недержавної форми власності, роздержавлення та приватизація державного
майна об’єктивно обумовили необхідність становлення і подальшого
розвитку незалежного аудиту. Правові засади здійснення незалежної
аудиторської діяльності в Україні базуються на Законі України «Про
аудиторську діяльність». Основне завдання цього Закону — створення
системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів
власника. Аудит виконує такі основні завдання:

— перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних
документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність
суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності,
повноти і відповідності обліку чинному законодавству та встановленим
нормативам,

— надання аудиторських послуг у формі консультацій з питань
бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу
фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового
забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Сфера діяльності незалежного аудиту — в основному позабюджетні
підприємства, організації, установи, хоча в деяких випадках згідно зі
статтею 25 Закону України «Про Рахункову палату » аудитори можуть
залучатися до перевірок у бюджетній сфері.

Перехід до нових економічних відносин насамперед був обумовлений змінами
у відносинах власності. В лютому 1991 року Верховна влада України
ухвалила Закон України «Про власність», в якому суб’єктами права
власності України визначені : народ України, громадяни, юридичні особи
та держава. Закон надає реальні права індивідуальної власності широким
верствам населення. Почали розвиватися підприємства недержавної форми
власності, формуватися прошарок власників. Подальший стрімкий
розвиток цього процесу був пов’язаний з роздержавленням та приватизацією
державного майна. Всі процеси об’єктивно обумовили необхідність
становлення і подальшого розвитку незалежного аудиту. Аудит в Україні
почав активно розвиватися після виходу Закону України «Про аудиторську
діяльність» від 22 квітня 1993 року № 3125-12.

Основне завдання цього закону — «створення системи незалежного
фінансового контролю з метою захисту інтересів власника».

Основним базовим елементом системи незалежного фінансового контролю є
сертифіковані аудитори, які на підставі ліцензії від свого імені чи
імені аудиторської фірми здійснюють аудиторську діяльність.

Організаційне і методологічне керівництво аудиторської діяльності в
Україні здійснює Аудиторська палата України (АПУ).

Аудиторська палата України є незалежним самостійним органом, головним
завданням якого є :

— сприяння розвитку аудиту в державі,

— вирішення принципових питань аудиторської діяльності в Україні на
єдиній методологічній основі,

— сертифікація ( визначення кваліфікаційної придатності ) аудиторів,

— ліцензування (дозвіл) на право займатися аудиторською діяльністю.

Аудиторська палата України діє відповідно до Статуту, має регіональні
відділення, повноваження яких визначаються «Положенням про регіональні
відділення».

Аудиторська палата України створюється шляхом делегування до її складу
п’яти представників громадської організації аудиторів України
організації аудиторів України, по одному представникові від
Міністерства фінансів, Головної державної податкової адміністрації,
Міністерства статистики, Національного банку, Міністерства юстиції та
окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.

Крім цього, з метою захисту своїх інтересів аудитори України об’єднані
у професійну громадську організацію — Спідку аудиторів України, яка діє
на місцях через свої осередки за наявності у них не менше п’яти
аудиторів.

Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» ст. 3 поняття
«аудиторська діяльність » містить в собі організаційне і методичне
забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок ( аудит
) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть
надаватися у формі аудиторських перевірок ( аудиту) та пов’язаних з ним
експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності,
оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших
видів економічно — правового забезпечення підприємницької діяльності
фізичних та юридичних осіб.

Разом з цими видами послуг аудиторські підприємства в Україні проводять
роботи з приватизації майна державних підприємств, комерціалізації
торгівлі, акціонування підприємств, готують матеріали для розгляду
справ клієнтів в арбітражних судах. Завдяки аудитові

здійснюються посередницькі контакти. Завдяки аудитові здійснюються
посередницькі контакти.

У кінцевому підсумку аудит являє собою досить високу форму організації і
реалізації економічних ідей.

Особливу увагу треба зосередити на понятті «аудит». Аудит — це незалежна
перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних
документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності
суб’єкта господарювання з метою визначення достовірності звітності,
обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та
встановленим нормативам.

Таким чином, метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудитором
висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих
аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і
представлення фінансових звітів. За результатами аудиту складається
аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб’єкта
господарювання. Отже, метою проведення аудиту є складання аудиторського
висновку про фінансовий стан суб’єкта, що перевіряється. Основні
завдання аудиту — збирання та обробка достовірної інформації про
господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування
на цій основі аудиторських висновків.

Крім того, аудит повинен адекватно відображати всі аспекти діяльності
суб’єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний
аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантію
того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській документації та
первинних документах, достатня та достовірна.

Необхідність проведення аудиту обумовлюється потребою користувачів
інформації про реальний фінансовий стан суб’єкта господарювання.
Користувачами цієї інформації можуть бути :

— уповноважені на підставі законів України представники органів
державної влади,

— власники, засновники господарюючого суб’єкта,

— інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість
у результатах господарсько-фінансової діяльності суб’єкта господарювання
(кредитори інвестори, постачальники та інші особи .

Треба також зазначити, що користувачі цієї інформації мають право згідно
із ст.. 9 Закону України «Про аудиторську діяльність» виступати
замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг,
визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок у межах повноважень,
наданих законодавством, установчими документами або окремими
договорами».

І розділ. Аудит загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових
платежів

1.1 Аудит нарахування та сплати податку на додану вартість та акцизного
збору

Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається до ціни
реалізації понад відпускну ціну виробника, є частиною новоствореною
вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі
виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг.

Основною метою аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану
вартість є встановлення повноти нарахування і сплати податку.

Для досягнення цієї мети аудитору під час перевірки необхідно вирішити
такі завдання.

1. Встановити, чи є підприємство платником податку.

2. З’ясувати законність застосування пільгового оподаткування.

3. Підтвердити правильність і повноту визначення об’єктів оподаткування.

4. Переконатися у правильності відображення розрахунків з ПДВ у
бухгалтерському обліку і податковій звітності.

Процедури аудиту зводяться до перевірки відповідності чинному
законодавству відображення в обліку нарахування і сплати ПДВ (641).

1.Визначається, чи є підприємство платником податку, згідно із ст.9
Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану
вартість «.

2.Визначаються види діяльності за статутними документами. За рахунками
та первинними документами, шляхом опитування службових

осіб аудитор з’ясовує, якими видами діяльності займається підприємство
насправді і чи має воно пільги з оподаткування на додану вартість.
Метою такої перевірки є вимога обов’язкового ведення відокремленого
обліку пільгових операцій, товарів та нарахування податку на додану
вартість, пов’язаного з окремим поданням декларацій. Операції, що
звільнені від оподаткування передбачені ст.5 Закону України від 03.04.97
р. № 168/97-ВР»Про податок на додану вартість» і стосується таких
товарів і робіт :

У випадках, коли підприємство займалося одночасно і виробничою і
торговельно-посередницькою діяльністю, податок на додану вартість
обчислюється з кожного виду діяльності окремо.

3. Перевіряється правильність визначення і відображення у бухгалтерських
документах : об’єкта оподаткування, оподаткованого обороту, ставок
податку. Слід особливу увагу звернути на те, що об’єктом
оподаткування є : обороти з реалізації товарів, робіт і послуг з
відвантаження товарів, обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт,
ремонт і т.д., послуг транспорту, зв’язку, реклами. Винятком є внески,
пожертвування, експорт, дотації, виплати до пільгових фондів і т.д.

Перевіряються первинні документи:

— правильність оформлення (законність: дата, назва, реквізити
постачальника і покупця, сума ПДВ, виділена окремим рядком ),

— правильність нарахування ПДВ : чи з усієї суми,

— відображення в аналітичному і синтетичному обліку: кореспонденція
рахунків, звірка загальних сум з сумами за журнал-ордером № 5 та інших
журнал-ордерів № 3 рахунок 68,37,36.

4.Перевіряється правильність нарахування ПДВ при реалізації. Для цього
перевіряємо журнал-ордер № 3 (64 рахунок) в якому відображається
реалізація. Визначається метод визначення фінансових результатів, який
застосовується на підприємстві: касовий, на відвантаження, чи
розрахунковий. Часто реалізація показується за одним методом, а
нараховується ПДВ за іншим. Перевіряється нарахування кредиту рахунка
64.

5.Перевіряється правильність відображення в обліку і, відповідно,
розрахунку бази оподаткування операцій з іншою реалізацією, а саме:

— основних засобів. Придбання основних засобів обліковується на рахунку
15 і відшкодування ПДВ здійснюється під час оприбуткування відповідно
оформлених документів на придбання. За умов реалізації, безплатної
передачі основних засобів не слід забувати про нарахування кредиту
рахунка 64 на основні засоби,

— аудитор повинен перевірити визначення сум ПДВ до сплати в бюджет (К-т
64 рахунка ) за натуральною оплатою ( обов’язково показувати через
70,71,72,73,74 рахунки).

Об’єктами оподаткування за Законом України «Про податок на додану
вартість» визначені такі, що оподатковуються за ставкою 20%,0% та
звільнені від оподаткування. Під час перевірки слід звернути увагу на
новий порядок нарахування ПДВ у торговельній діяльності. Починаючи з
01.10.1997 року, ПДВ за операціями з продажу товарів обчислюються на
загальних підставах, а не з націнки на реалізовані товари. База
оподаткування операцій з продажу товарів визначається виходячи з їх
контрактної вартості, визначеної за вільними цінами, з урахуванням
акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком
податку на додану вартість,

Що включений в ціну товарів за законами України з питань оподаткування.

При перевірці слід звернути увагу на повноту і правильність,
своєчасність нарахування ПДВ на продаж товарів (робіт послуг) без
оплати, або з частковою оплатою їх вартості, на бартерні операції, а
також на натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам. У
цих випадках аудитор повинен переконатись, що база оподаткування
визначалася виходячи з фактичної ціни, але не нижче за звичайну ціну і
перевірити правильність нарахування ПДВ при здійсненні товарообмінних
операцій. Згідно із законом датою виникнення податкових зобов’язань
під час здійснення таких операцій вважаються будь-яка з подій, що
сталася раніше:

— дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг — дата оформлення
документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг),

— дата оприбуткування платником податку товарів, для робіт, послуг —
дата оформлення документів, що засвідчують факт отримання платником
податку результатів праці.

Аудитор перевіряє суми податкового кредиту за відповідні звітні періоди,
звертаючи при цьому увагу на таке:

— суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з
придбанням (спорудженням) основних засобів, включаються до складу
податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від термінів
введення в експлуатацію основних фондів,

— не включаються до податкового кредиту суми податку за операціями з
товарами (роботами, послугами), звільненими від оподаткування,

— за товари (роботи, послуги ), які частково використовуються в
оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту
включаються суми податку в частині використання, яка відноситься до
оподатковуваних операцій,

— до складу податкового кредиту не включаються суми податку, сплачені
за придбані товари (роботи, послуги ), вартість яких не відноситься до
складу валових витрат виробництва. Податки, сплачені у зв’язку з таким
придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел.

Необхідно перевірити, чи підтверджуються всі суми, включені до
податкового кредиту.. податковими накладними (митними деклараціями),
а також накладними, рахунками — фактурами, іншими первинними
документами.

Перевіряючи законність відшкодування ПДВ, слід керуватися тим, що
датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається
дата списання коштів з банківського рахунка в оплату товарів, або дата
отримання податкової накладної.

З’ясування достовірності, правильності розрахунків з бюджетом за ПДВ
потребує також зіставлення сум ПДВ, вказаних у податкових накладних з
книгами обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг). Дані книг
обліку придбання і продажу товарів мають відповідати аналітичним і
синтетичним регістрам бухгалтерського обліку.

Розрахунки з бюджетом по ПДВ мають правильно відображатися на рахунках
бухгалтерського обліку. Згідно з Інструкцією (71) бухгалтерський облік
ПДВ ведеться з використанням рахунка 64»Розрахунки за податками і
платежами» за субрахунками:

641 »Розрахунки за податками» — на кредиті відображаються нараховані
суми податку, на дебеті — суми, які належать до відшкодування з
бюджету, сплату податку, списання,

643 «Податкові зобов’язання « — обліковується сума ПДВ, визначена,
виходячи з суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову
продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи,
роботи, послуги, що повинні бути відвантажені (виконані),

644» Податковий кредит «- обліковується сума ПДВ, на яку підприємство
придбало право зменшити податкове зобов’язання.

Аудитору необхідно визначити правильність нарахування податку залежно
від обсягів продажу за різними податковими ставками. Слід окремо
виділити реалізацію товарів, які обкладаються податком за ставкою
20%,0% і не оподатковуються.

Основні аудиторські процедури перевірки розрахунків з бюджетом по ПДВ :

— порівнюються журнал — ордери з Головною книгою, дебетові та кредитові
обороти на рахунку 64, показані в обліку та нараховані аудитором.
Звіряються обороти за К-т 70 рахунка правильність віднесення витрат на
собівартість,

— дані оборотів на рахунку 64, за Головною книгою (або
оборотно-сальдовим балансом) порівнюється з сумами, зазначеними у
декларації про ПДВ,

— після визначення відхилень і порушень групуємо помилки на типові,
розрахункові, випадкові (арифметичні чи нетипові). Визначаємо їх
характер : обман чи помилка, суттєвість впливу на кінцеві результати,
можливість виправлення. При цьому складається звіт, використовуються
для нього попередньо складені робочі записи у вигляді порівняльних
таблиць, розрахунково-підсумкових відомостей і т.д., де відображені всі
етапи обліку податку на додану вартість: від первинних документів,
журнал-ордерів до декларації.

Подібним чином перевіряється оплата акцизного збору. Аудитору
необхідно визначити, чи є підприємство платником акцизного збору, та
перевірити:

— ставки конкретних видів акцизного збору, у відсотках до вартості
товару (у відпускних цінах), для імпортованих товарів — до митної
вартості (закупівельна вартість з урахуванням митних зборів та мита),

— ставки конкретних видів акцизного зборок, у твердих сумах за одиницю
реалізованого товару,

— обороти з реалізації підакцизних товарів відповідно до ДКМУ «Про
акцизний збір » від 26.12.92 року № 18-92.

1.2 Аудит нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів
та інших самохідних машин і механізмів

Платниками цього податку є підприємства, що мають власні транспортні
засоби та інші самохідні машини і механізми на пневматичному ходу.

Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів» від 1 8.02.1997 року № 75/97 визначено
платників цього податку. Податок з власників транспортних засобів
нараховується самостійно, на підставі звітних даних про кількість
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1
січня поточного року.

Аудит проводиться на підставі звітних даних про наявність транспортних
засобів на 1 січня звітного року множенням ставки податку:

— для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння — на об’єм
двигуна (у см куб.),

— для автомобілів з електродвигунами — на потужність двигуна (У кВт),

— для плавзасобів — на довжину водного транспортного засобу (у см).

Перевіряються застосовані ставки податку встановлені у гривнях і
визначені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України
про фінансування шляхового господарства» від 16.07.1999 року №986-ХІУ.

Обчислення податку здійснюється згідно з Порядком заповнення Розрахунку
з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та
механізмів, затвердженим наказом ДПАУ від 16.02.2000 року № 61.
Розрахунок подається платником податку до податкових органів за місцем
знаходження і місцем постійного базування транспортних засобів не
пізніше 15 березня року, наступного за звітним, а щодо придбаних
протягом року транспортних засобів — у 10-денний строк після їх
реєстрації у відповідних органах. З транспортних засобів, придбаних
протягом року, податок сплачується перед їх реєстрацією, починаючи з
кварталу, в якому зареєстровано транспортний засіб.

Нарахована сума річного податку ділиться на чотири рівні частини і
відображається платником податку в Розрахунку за квартальними строками
сплати.

Платники податку несуть відповідальність згідно з чинним законодавством
за правильність нарахування сум податку і за своєчасність подання до
податкових органів Розрахунку та сплати нарахованих сум.

У разі приховування об’єктів оподаткування з власників транспортних
засобів стягується сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у
порядку, передбаченому чинним законодавством.

У бухгалтерському обліку суми нарахованого і сплаченого податку з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
відображають такими записами:

Дт 92 «Загально виробничі витрати»,

Кт 641 «Розрахунки з податку з власників транспортних засобів» — на суму
перерахованого податку.

Дт 641″ Розрахунки з податку з власників транспортних засобів»,

Кт 311 » Поточний рахунок в національній валюті».

1.3 Аудит нарахування та сплати комунального податку

Платниками комунального податку є юридичні особи, крім бюджетних
установ, організацій, планово-дотаційних і сільськогосподарських
підприємств.

Для перевірки правильності обчислення і сплати комунального податку
аудитор має вивчити такі питання :

1. Правильність обчислення та своєчасність сплати комунального податку
до бюджету.

2. Відображення в обліку і складання звітності з комунального податку.

Комунальний податок сплачується в розмірів 10% фонду оплати праці за
звітний період, обчислений виходячи з неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян. Таким чином, аудитор визначає фактичну чисельність
працюючих і перевіряє правильність нарахування податку.

Комунальний податок обчислюється і перераховується до бюджету
щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Звіт
подають один раз на квартал у строки, встановлені для подання
квартальної та річної бухгалтерської звітності.

У бухгалтерському обліку суми нарахованого і сплаченого комунального
податку відображаються такими записами :

Дт 92 «Загально виробничі витрати»,

Кт 641 «Розрахунки за комунальним податком » — на суму нарахованого
податку.

Дт 641 «Розрахунки за комунальним податком «, Кт 311″ Поточний рахунок
у національній валюті » — на суму перерахованого податку.

Далі вивчаються платіжні документи, які підтверджують перерахування
податку до бюджету.

1.4 Аудит утримань та сплати податку з доходів фізичних осіб

Підставою для здійснення оподаткування податком з доходів фізичних осіб
є Закон України зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України
від 27.11.2003 року № 1344-ІУ, «Про податок з доходів фізичних осіб» від
22 травня 2003 року № 889-ІУ.

Платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України, іноземні
громадяни та особи без громадянства.

Об’єктом оподаткування є:

— загальний місячний оподатковуваний дохід,

— чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом
зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового
кредиту такого звітного року,

— доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому
оподаткуванню при їх виплаті,

— іноземні доходи.

Аудит податку з доходів фізичних осіб доцільно проводити в два етапи :

І — перевірка нарахування і обліку податку протягом звітного року,

II — перевірка декларації, що подається до ДГТІ, про сукупний
оподатковуваний дохід, після чого перевіряються перерахування
оподатковуваного доходу з урахуванням суми податків, сплачених протягом
року.

Доходи обліковуються за джерелами виплат.

1. Доходи за місцем основної роботи. Для їх перевірки необхідно
переглянути трудові книжки другові угоди, контракти. Податком з доходів
фізичних осіб обкладаються доходи, одержані за виконання трудових
обов’язків, у тому числі за сумісництвом, за роботою за договорами
підряду, дивіденди, а також інші грошові доходи, які підприємство чи
організація виплачує своїм працівникам у грошовій та натуральній формі.

Необхідно встановити, чи не включалися до сукупного доходу суми, які
не підлягають оподаткуванню. Крім того, аудитор перевіряє, чи
зменшувався сукупний оподатковуваний дохід на суми, передбачені
законодавством ( для певних категорій працюючих інвалідів, ліквідаторів
Чорнобильської катастрофи, неповних сімей, що мають дітей до 16 років).

Аудитор встановлює правильність визначення ставок і розмірів податку для
кожного працівника.

Другим етапом є перевірка нарахування сукупного прибуткового податку за
рік.

Аудитор визначає, за яким із двох методів розраховується сукупний
оподатковуваний дохід на підприємстві, чи подали громадяни, які
змінили основне місце роботи протягом року, на нове місце роботи
довідки про суму доходів, одержаних на попередньому місці роботи з
початку року.

Визначаючи правильність суми сукупного оподатковуваного доходу,
необхідно перевірити правильність врахування сум, на які зменшується
сукупний оподатковуваний дохід.

II розділ. Документальне оформлення аудиторської перевірки.

Документальне оформлення аудиторської перевірки проводиться на підставі
статей 7, 21 Закону України «Про аудиторську діяльність», національних
нормативів аудиту :

— № 6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки»,

— № 26 «Аудиторський висновок»,

— № 27 «Інша інформація в документах, що стосується перевіреної
аудитором фінансової звітності підприємства»,

— № 28 «Аудиторські висновки спеціального призначення»,

— № 29 «Оцінка перспективної фінансової інформації». Згідно з цими
документами документальне оформлення аудиту складається із двох видів
документів: робочого та підсумкового.

Робочі документи — це записи, в яких аудитор фіксує використані
процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в
результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора.
Вони мають містити всю інформації, яку аудитор вважає важливою для
правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити
висновок аудитора.

Робоча документація має містити в собі опис усіх значних моментів і
обставин, з якими зустрівся аудитор під час проведення аудиту. Вона
повинна бути чіткою і зрозумілою, щоб за неї можна було легко з’ясувати
обсяг проведеної роботи, перевірити обґрунтованість зроблених
висновків. Робоча документація повинна складатися в ході виконання
аудиту. Це дасть можливість врахувати найменші дрібниці роботи
підприємства. Робоча документація має відображати такі відомості про
кожного з об’єктів перевірки:

— використані методики і тести,

— одержана інформація,

— висновки.

Кожний робочий документ повинен бути належним чином оформлений:

— мати реквізити аудиторської фірми, номер і дату договору, на
підставі якого проводиться перевірка,

— мати реквізити суб’єкта, що перевіряється,

— мати ідентифікаційний номер і пронумеровані сторінки,

— бути засвідченим аудитором, що проводив перевірку із зазначенням дати
проведення аудиту.

Робочі документи зазвичай містять :

— інформацію про клієнта ( юридичну, організаційну, іншу),

— копії юридичних первинних та інших документів,

— документацію про планування аудиту,

— інформацію про проведені тести систем контролю, процедури перевірки
на суттєвість, аудиторські свідчення,

— висновки сторонніх аудиторів або експертів,

— висновки, зроблені аудитором для різних об’єктів аудиту. Після
закінчення перевірки робочі документи залишаються у

аудитора, власністю якого вони є. Аудитор повинен забезпечити надійне
зберігання робочих документів. Робочі документи можуть бути вилучені в
аудитора за рішенням слідчих органів або суду.

2.1 Планування аудиту

Початковою стадією проведення аудиторської перевірки являється її
планування. На даній стадії розробляється загальна стратегія та
детальний підхід до характеру, строків і масштабів аудиту.

Планування аудиторської перевірки допомагає отриманню необхідних даних
про достовірну фінансову звітність. В програму аудиту повинні
включатися слідуючи питання:

— вивчення організації бухгалтерського обліку і системи внутрішнього
контролю,

— дотримання облікової політики при веденні бухгалтерського обліку та
складанні звітності,

— ознайомлення з змінами в обліковій політиці і відображення її
результатів в обліку та звітності.

Облікова політика складається виходячи з того, що діяльність
підприємства являється неперервною і послідовною з року в рік, і
використовується вибрана облікова політика. Вона повинна відповідати
вимогам нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку. Аудитор
вивчає види діяльності підприємства, його структуру.

Важливе значення має організація бухгалтерського обліку. Аудитор оцінює
використовувані форми бухгалтерського обліку, план, рахунків, графіки
документообороту, план проведення інвентаризації і робить висновки про
їх раціональність, повноту, відповідність сучасному рівню.

Вимоги до планування аудиту викладені в національному нормативі аудиту №
9 «Планування аудиту» і в міжнародному стандарті аудиту 300″Планування».

Планування аудиту необхідно для ефективного і своєчасного проведення.
На даній стадії перевірки повинні бути досягнуті слідуючи цілі:

1. визначити головні об’єкти аудиту,

2. виявити проблеми бізнесу клієнта і його системи внутрішнього
контролю,

3. визначити строки проведення перевірки,

4. розприділити роботу між аудиторами.

В результаті тестування на відповідність процедур перевірки аудитор
повинен сформулювати професійну думку про дотримання підприємством вимог
Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»,
Положення (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому перевірка
господарських операцій на відповідність їх методам, проводиться по
слідуючи напрямках: повнота, оцінка, права і обов’язки, пред’явлені і
розкриті. Аудиторські докази повинні бути достатніми і достовірними.

Затверджено :

Директор фірми «Канів — Аудит»

«10» березня 2007 року

Загальний план аудиту

Підприємство: ТзОВ «Альфа ЛТД».

Період перевірки : 10.03.2007.року по 30.03.2007 року.

№ Розділи аудиту Період проведення Виконавець Примітки

1 Аудит нарахування і сплати податку на додану вартість 10.03.07р.-24.03
2007р. Савляк Н.І.

2 Аудит нарахування і сплати податку з транспортних засобів та інших
самохідних машин 10.03.07 16.03.2007 Томенюк М.В.

Аудит нарахування і сплати комунального податку 25.03.07-30.03.2007р.
Савляк Н.І.

4 Аудит утримання і сплати податку з доходів фізичних осіб 17.03.07-
HYPERLINK «http://30.03.04p» 30.03.07p . Савляк Н.І

Директор фірми «Канів- Аудит» /підпис/ Савчук І.В.

2.2 Програма аудиту

Найбільш детальним робочим документом аудитора, який складається на
стадії планування, являється програма аудиту. Про грам а аудиту являє
собою систематизований перелік аудиторських процедур, послідовне
виконання яких дозволить досягнути мети аудиту, тобто дасть аудитору
можливість виразити думку про відповідність фінансової звітності
підприємства. Програма аудиту служить засобом контролю зі сторони
аудитора за об’ємом і якістю виконання запланованої роботи.

Програма аудиту визначає бюджет часу, відведений на різні області
аудиту і процедури, виконавця, відповідального за виконання конкретних
етапів перевірки, шифри робочих документів.

Кожна аудиторська фірма розробляє свої стандартні програми для кожного
із об’єктів аудиту. Окремі програми можуть бути розроблені для
підприємств різних по масштабах, галузях і видах діяльності. При
плануванні перевірки після проведення робіт по попередньому плануванню і
складанню загального плану аудитор на основі стандартної програми аудиту
складає програму для перевірки конкретного підприємства за визначений в
договорі період.

Послідовність розробленої програми перевірки для конкретної сфери аудиту
визначено слідуючим чином:

1.відбираються твердження керівництва відносно фінансової звітності,
достовірність яких повинна бути підтверджена для даного об’єкта аудиту,

2.на основі відібраних аудитором тверджень керівництва формулюється
загальна мета аудиту,

3.визначаються аудиторські процедури, виконання яких дозволяє досягнути
конкретних і загальних цілей аудиту.

Твердження, на основі яких підготовлена фінансова звітність, служать
для формування аудитором головних і конкретних цілей аудиту для кожного
объекту аудиту.

Головні цілі аудиту мають відношення до кожної статті балансу або звіту
фінансових результатів.

Після визначення головної мети аудиту, розробляється конкретна мета для
кожної статті фінансової звітності.

На останньому етапі складання програми перевірки аудитор повинен вибрати
аудиторські процедури, які дозволять досягнути одну або кілька
конкретних цілей аудиту.

Аудиторська фірма «Канів — Аудит»

Підприємство: ТзОВ»Альфа ЛТД»

Період перевірки : 10.03.04- ЗО.03.01р.р.

Програма аудиту достовірності інформації податкового обліку

Мета аудиту:

1. Достовірність інформації податкового обліку до рахунків
бухгалтерського обліку по податках.

2. Відображення у статистичній звітності та податковій звітності по
комунальному податку та податку з транспортних засобів та інших
самохідних машин.

3. Реалізація продукції відображена в бухгалтерському та податковому
обліку.

Директор фірми «Канів-Аудит» /підпис/ Савчук І.В.

2.3 Договір на виконання аудиторських послуг.

Основним документом, що регулює відносини аудитора та замовника є
договір. Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» у
договорі має обов’язково бути така інформація: предмет перевірки, термін
дії, обсяг послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін.
Детально зміст та форму договору на аудит було розроблено АПУ в
нормативі 04 «Договір на проведення аудиту». Найчастіше аудиторські
фірми України застосовують окремий договір на кожний вид аудиторської
послуги, навіть якщо такі послуги надаються одному і тому ж клієнту. У
цих договорах багато однакової інформації та умов, які залишаються без
змін, тому у ряді випадків доцільно використовувати генеральний договір
на аудиторські послуги та додаткові угоди до договору, що відображають
умови надання тих чи інших специфічних послуг.

Хоча, за сучасних умов аудиту на Україні, більш оправданий перший підхід
до оформлення відносин між аудитором і клієнтом, так як аудиторські
фірми ще не визначилися із колом своїх замовників, тобто найчастіше вони
не мають постійних замовників в необхідній кількості. Значна частина
замовників постійно змінюється, а отже, змінюються і умови співпраці з
ними. Другий підхід доцільний для роботи із постійними клієнтами, з
якими склалися добрі ділові стосунки і певний ступінь довіри. Така форма
укладання договорів забезпечує більшу можливість для розмежування
відповідальності аудиторської фірми та аудитора при виконанні різних
видів аудиторських послуг.

Відповідальність сторін та ціна послуг є важливими частинами договору.
Ці розділи пов’язані із фінансовими операціями та часто є об’єктами
ділових спорів. Тому необхідно ретельно підходити до оформлення

даних положень.

На наш погляд, відповідальність аудитора перед клієнтом повинна включати
наступне.

1. Відповідальність за некваліфіковане проведення перевірки. Це означає,
що аудитор (аудиторська фірма) має відшкодувати витрати на оплату послуг
по проведенню повторних перевірок. Однак, якщо основні висновки
перевірки співпадуть із висновками повторної перевірки, витрати на
проведення таких повторів слід відносити на рахунок клієнта. Це дасть
змогу запобігти зловживанням з боку замовника. У нормативних документах,
що регламентують аудиторську діяльність, необхідно дати чітке
визначення, тих випадків, коли перевірка вважається некваліфікованою. В
період, поки не існує таких положень у нормативних документах, саме на
це мають бути направлені статті договору.

2. Відповідальність за несвоєчасне виконання робіт у випадку, якщо в
договорі вказано конкретний термін. Таке порушення часто призводить до
несвоєчасної здачі звітів і, як наслідок, до санкцій з боку податкової
інспекції чи інших користувачів фінансової інформації.

3. Відповідальність за стан бухгалтерського обліку і звітності у
випадку, якщо аудитор здійснював ведення обліку замовника на основі
відповідного договору.

4. Відповідальність за збитки, завдані замовнику несанкціонований
розголошенням конфіденційної інформації, що стала відома аудитору в
результаті виконання аудиторських послуг.

Слід відмітити спроби окремих аудиторських фірм зменшити свою
відповідальність різними способами. Ряд фірм з метою підвищення своєї
матеріальної незалежності від клієнта розподіляють роботу по виконанню
аудиту на етапи, наприклад: І етап — перевірка бухгалтерської звітності
клієнта; II етап-складання і подання аудиторського висновку.

\

P O ¬

yyyy^„

o

oe

O

c

¤

¦

, що видати позитивний або умовно позитивний висновок неможливо, то
максимальний відсоток оплати встановлюється за перевірку звітності. За
видачу висновку оплата встановлюється низькою. У випадку, якщо аудитор
знає, що замовник погодиться на будь-який висновок, вартість власне
перевірки знижують. Тому межею відповідальності по договору може бути
лише загальна вартість всіх робіт, а не тільки тієї частини, в якій
виявлені недоліки. Національними нормативами аудиту (норматив №3)
підкреслюється, що аудитор відповідає перед замовником за свій
аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, а
відповідальність за правильність підготовки і представлення звітності
користувачам у відповідності з вимогами українського законодавства
покладена на керівництво підприємства.

Стосовно оплати аудиторських послуг існують різні думки, але без сумніву
розмір оплати має відповідати об’єму і терміну виконаних робіт. Діючим
законодавством з аудиту не регламентовано порядок ціноутворення та
вартості аудиторських послуг. Ціна на аудиторські послуги визначається
за домовленістю сторін в договорі. Розмір оплати має відповідати об’єму
і терміну виконаних робіт.

Незважаючи на те, що аудит на Україні досить молодий, на ринку
аудиторських послуг діє значна кількість фірм і приватних аудиторів.
Суми, що отримують аудитори за проведення перевірок значно відрізняються
в різних аудиторських фірмах. Однак, вже можна робити висновок про
початок формування середніх розцінок. Вартість аудиторських послуг, крім
того, залежить від складності робіт, понесених або запланованих витрат
праці (люд.-год.), та прийнятих на фірмі чи аудитором розцінок за
одиницю часу чи витрат праці. Якщо на перше місце при визначенні ціни
ставиться об’єм робіт і затрати праці, то

необхідно зупинитися на тому, яким чином аудитор може зорієнтуватися в
об’ємах перед проведенням перевірки. Вирішення цієї проблеми полягає в
тому, що перед і остаточним укладанням договору аудитором проводяться
усі передбачені міжнародними та національними нормативами процедури:
обмін листами, оформлення дозволу на попереднє обстеження, власне
попереднє обстеження і визначення об’єму робіт.

Для визначення ціни на консультаційні послуги та підвищення взаємної
відповідальності важливим є письмове оформлення запитань клієнта та
відповідей аудитора. Практика свідчить, що усні питання нерідко
формулюються розпливчате і не дозволяють дати однозначної відповіді. Щоб
не було претензій з боку клієнтів, необхідно добиватися чіткого
формулювання і фіксування запитань для того, щоб так само чітко дати
відповідь на них. Крім того, переписка аудитора з клієнтом дає
можливість визначати об’єм і судити про-зміст консультаційної роботи та
контролювати її.

На формування вартості аудиторських послуг також має вплив рівень
аудиторського ризику, якому на сучасному етапі функціонування суб’єктів
аудиторської діяльності приділяється недостатня увага. Аудиторські фірми
без належної уваги відносяться до оцінки ризиків, здебільшого роблять це
дуже наближено, не обґрунтовано і не оформляють документацією або не
оцінюють аудиторський ризик взагалі. Такий стан справ знижує
ефективність перевірок і підвищує підприємницький ризик аудиторської
фірми, як суб’єкту підприємницької діяльності. Крім того, оцінка
аудиторського ризику впливає на подальший хід організації аудиту:
планування, методику перевірки, аудиторські процедури, об’єм перевірки
тощо.

Таким чином, передбачення в договорі на проведення аудиту
відповідальності аудитора, належна оцінка аудиторського ризику і, на
основі цього, формування об’єктивної ціни послуг допоможуть уникнути
можливих непорозумінь та спорів між аудиторською фірмою (аудитором) та
замовником.

ІІІ розділ. Підсумкова документація аудиторської перевірки.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та
додаткової документації, що передається замовникові.

За результатами аудиторської перевірки складається аудиторський висновок
та інша документація, що передається замовнику.

Аудиторський висновок — це офіційний документ, який

складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і
містить судження оцінку аудитора стосовно достовірності звітності,
повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам
бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Об’єктивність аудиторського висновку є обов’язковою умовою і однією з
основних специфічних рис. Ця умова передбачається незалежністю аудиту і
диктується потребами користувачів.

Впевненість у достовірності і повноті інформації, наданої аудитором
користувачам, не є абсолютною. Аудит дає лише приблизний, хоч
достатньо високий, ступінь цієї впевненості.

Аудиторський висновок не може бути свідченням абсолютної точності іншої
інформації і гарантією її правильності, він може лише підтверджувати
достовірність інформації. Аудит — це процес зменшення рівня
інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів.

Аудитор не затверджує звітів суб’єктів господарювання і не відповідає за
саму звітність. Він тільки висловлює свою думку щодо фінансової
звітності. Відповідальність за фінансову звітність лежить на
керівниках господарюючого суб’єкта, що перевіряється. Аудит не звільняє
керівництво суб’єкта від відповідальності.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, який має
відповідати вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність»
(ст.7,21) а національних нормативів аудиту.

Товариство з обмеженою діяльністю

«Канів-Аудит»

Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про включення до Реєстру
суб’єктів аудиторської діяльності № 1123 виданої Аудиторською Палатою
України.

Аудиторський висновок

Про перевірку достовірності інформації податкового законодавства ТзОВ
«Альфа ЛТД» за період діяльності

м.Канів

30 березня 2004- року м. Канів

Аудиторською фірмою «Канів-Аудит», згідно договору № Т-81 від 10 березня
2004 року проведено аудиторську перевірку достовірності інформації
податкового обліку за період з 01.06.2005р. по 31.12.2006р. на території
м.Кановаа, Закарпатської області ТзОВ «Альфа ЛТД».

Аудиторська перевірка проведена у відповідності до Закону України «Про
аудиторську діяльність» та Національних нормативів аудиту в Україні. Для
здійснення перевірки використовувалися наступні документи ТзОВ «Альфа
ЛТД»:

— установчі документи товариства та зміни до них,

— фінансова звітність підприємства за 2005-2006 роки,

— регістри бухгалтерського обліку за 2006-2007 роки,

— податкова звітність та податковий облік,

— первинні документи (вибірково).

1.Загальні положення.

1.1.Перевірка проводилася з 10.03.2004 року по 30.03.2004 року.

1.2.У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за
фінансово-господарську діяльність перевіряємого підприємства, стан
бухгалтерського, податкового обліку і звітності за період, що
перевірявся були:

— директор п. Халус Василь Іванович, ідентифікаційний код: 2006109172,
за період з 01.06.2005 року по 31.12.2006 року (призначено на посаду
протокол зборів № І від 03.06.05 року, наказ № 1 від 07.06.05 року)

головний бухгалтер ТзОВ «Альфа ЛТД» п. Гамор Надія Єліївна,
ідентифікаційний код: 2505209246, за період з 01.06.2005 року по
01.12.2007 року (призначено на посаду головного бухгалтера наказ № 2 від
09.07.05року)

Перевірка проведена відповідно до Законів України:

«Про систему оподаткування» за № 1251-XII від 25.06.1991 р. із змінами
та доповненнями 01.04.1994р.;

«Про державну податкову службу в Україні» за № 3813-ХП від 24.12.1993 р.
із змінами та доповненнями;

«Про оподаткування прибутку підприємств » від 22.05.1997р. №283/97-ВР;

«Про податок на додану вартість » від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР;

«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюти» від 23.03.94р.
№185/94 із змінами та доповненнями.

«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами » № 2181-111 від 21.12.2000 р.

«Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 19.02.2001 року.№72;

Декрету Кабінету Міністрів України » Про прибутковий податок з громадян
» № 13-92 від 26 грудня 1992 року;

Декрет КМУ » Про місцеві податки і збори» від 20.05.93р. №56-93.

1.3 Статут ТзОВ «Альфа ЛТД» зареєстровано розпорядженням голови районної
Ради народних депутатів за № 22106207Ю0010235 від 07.06.2005 року,
внесено зміни до статуту за № 0139 від 02.07.2005 року, форма власності
— приватна.

1.3.1. Взяте на податковий облік за № 161 від 17.06.2005 T року в ДПІ у
Коршівському районі.

1.4 Ідентифікаційний код платника податків: 32034795.

1.4.1 Дані про реєстрацію підприємства як платника ПДВ, свідоцтво від
HYPERLINK «http://27.06.200f» 27.06.2005 року № 10488569.

1.5 Індивідуальний податковий номер платника ПДВ -320347907116.

1.6 Місце знаходження підприємства відповідно до установчих документів
та фактична адреса підприємства: 90630, Україна, Івано-Франківська обл.,
Коломийський р-н, с.В.Ворона вул.Яблочкіна, 11.

1.7 Статутний фонд на підприємстві відповідно до установчих документів
становить 14000 гривень, ( зміни № 0139 від 02.07.2005 року на суму
40654.39 грн.) на день перевірки 54654,39гривень.

№ п/п Код за ЄДРПОУ Назва /П.І.Б. Частина в статутному фонді

1. 210465067 Торговельне підприємство «Каскат» спілка з о.в. 11800 грн.
— 80%

2. 2006109172 Халус В.І. 2800 грн. — 20 %

3. 31219518 ТзОВ «Ріка-Карпати» 40654,39грн. — 74,4%

1.7.3 Підприємство не є засновником (учасником) акціонером іншого
суб’єкта підприємницької діяльності.

1.8 Структурні підрозділи відсутні.

1.9 Інформація про види господарської діяльності відповідно до довідки
органу статистики від 11.06.2002 року № 986:

Фактичні види діяльності За ЗКГНГ) Чинним

законодавством

не передбачено

отримання

ліцензії Ліцензії на

право

здійснення

господарської

діяльності Орган, що

видав ліцензію

15210- лісопильне виробництво Не передбачено

31200 — лісозаготівля Не передбачено

86010 -ремонт і технічне

обслуговування

легкових автомобілів та інших транспортних засобів на замовлення

населення Не передбачено

71250 — роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої
кооперації Передбачено

71130 — оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої
кооперації Передбачено

Фактично у періоді з 01.06.2006 року по 31.12.2007 року згідно з
документами, наданими до перевірки, на підприємстві не встановлено
діяльність, яка не передбачена статутом.

1.10 Рахунки підприємства за період, що перевірявся, на дату складання
акта:

Назва рахунку Номер Назва установи банку, МФО Дата відкрит-

тя рахунку Дата закриття рахунку Дата повідомлення

Про відкриття Про закриття

Основний рахунок 26051422898 001 Канівське відділення 03
Підгайчиківської філії Приватбанку 30.08.02

30.08.02

Вказані рахунки відповідають інформаційній базі даних ДПІ у Канівському
районі.

1.11 Інформація про попередні документальні перевірки — від дня
створення товариства перевірки не проводилися.

1.12 Перевірка проводилась вибірковим та суцільним методами на основі
представлених до перевірки документів.

1.13 При проведені документальної перевірки, проведено зустрічну
перевірки з В.Бичківським ДЛМП, ПП Кус В.В..

1.14 При перевірці ТзОВ «Альфа ЛТД» використано автоматизовану
інформаційну систему АРМ «Митниця».

Дебіторська заборгованість станом на 01.03.2007р.- 29810,54 грн.

Кредиторська заборгованість станом на 01.03.2007р.- 146668,06 грн.

1.15.1 Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства
за перевірений період, згідно звітності поданої у ДП1 у Канівському
районі:

тис.грн.

Показники 2005 р. 2006р.

Валовий дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) 252883 332904

Валові витрати 247684 312284

Амортизаційні відрахування 2181 7922

Прибуток (збиток) 3018 12698

Від’ємне значення об’єкта оподаткування отримане за результатами
попереднього кварталу 0 0

На протязі перевіряємого періоду ТзОВ «Альфа ЛТД» займалось наданням
послуг по реалізації пиломатеріалів.

1.16 На протязі перевіряємого періоду підприємство застосовувало «0»
ставку податку на додану вартість. За період, що перевірявся вся
реалізація на експорт склала : 2005 рік — 219,8 тис.грн., 2006 рік —
241,8 тис.грн. Реалізація на території України складає в 2005 році —
11,9 тис.грн., за 2006 рік -3,3тис.грн.

2. Перевірка правильності ведення податкового обліку та правильності
обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних
цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також
неподаткових доходів встановлених законодавством

2.1 Податок на додану вартість

Перевіркою нарахування та сплати по податку на додану вартість
встановлено слідуюче:

На підприємстві ведуться :

книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), книга обліку продажу
товарів (робіт, послуг). Книги пронумеровані, прошнуровані та
зареєстровані в ДПІ у Канівському районі.

При перевірці використано:

— податкові накладні на придбання та реалізацію матеріальних цінностей;

— декларації по податку на додану вартість;

— дані бухгалтерського обліку, журнали — ордери та первинні документи на
оприбуткування товарів (робіт, послуг),податкові накладні,
вантажно-митні декларації, банківські документи, Головну книгу.

Перевіркою правильності та повноти визначення податкового зобов’язання
встановлено наступне:

Протягом періоду з 01.06.2005 p. по 31.12. 2006 року підприємством
реалізовано товарів (робіт, послуг) за 2005р. на суму 23 1700 гривень
(без ПДВ), за 2006 рік -243062 гривень.

Експорт товарів (робіт, послуг) за межі митної території України по
підприємству протягом періоду з 01.06.2003р. по 31.12.2003 року склав за
2002 рік на суму 219771 грн., за 2003 рік-239801 грн.

Реалізація продукції на території України складає 2005 рік -11926грн.,
за 2006 рік- 3261 грн.

Відповідно до п.7.3.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №
168/97-ВР » Про податок на додану вартість» — датою виникнення
податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається
дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше :

— або дата зарахування коштів від покупця (замовника ) на банківський
рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що
підлягають продажу, а в разі продажу товарів за грошові кошти — дата їх
оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дати —
інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує
платника податку,

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення
документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В бухгалтерському обліку операції по відображенню реалізації
матеріальних цінностей на Україні зазначено такими записами:

Дт 361

Кт 702 — на суму реалізації матеріальних цінностей : за 2005 рік -11926
грн., 2006 рік — 3261 грн.

Дт702

Кт 641 — на суму податкових зобов’язань з ПДВ від реалізованих
матеріальних цінностей : за 2005рік — 2386 грн., 2006 рік — 652 грн.

Реалізація на Території України Експорт

(грн.) Всього

(грн.)

Сума ПДВ

ІІ-ІУ кв.

2005р. 11926 2386 219771 231697

2006р. 3261 652 239801 243062

Зазначені обсяги реалізованої продукції, наданих послуг повністю
відображені в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Згідно п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість » №
168/97-ВР від 03.04.1997 року податок за нульовою ставкою обчислюється
щодо операцій з продажу товарів, вивезених (експортованих ) платником
податку за межі митної території України.

Згідно представлених для перевірки вантажо-митних декларацій, було
встановлено, що протягом періоду що перевірявся ТзОВ «Альфа ЛТД»
здійснило експортні операції, які оподатковуються за нульовою ставкою за
2005″ рік — на суму 219771 гривень, за 2000 рік на суму 239801грн..

В бухгалтерському обліку операції по відображенню експортних операцій
матеріальних цінностях зазначено такими записами:

Дт 361

Кт 702 — на суму реалізації на експорт матеріальних цінностей: за
2005рік -219771 грн., 2006 рік-239801 грн.

Кошти за реалізовану продукцію поступили на валютний рахунок в повному
обсязі. Зазначені операції підтверджуються даними бухгалтерського обліку
та вантажно-митними деклараціями, а також даними АРМУ «Митниця».

Порушень, у визначенні підприємством обсягу експортованих цінностей,
перевіркою не встановлено.

Перевіркою визначення сум податкового кредиту встановлено наступне:

Основною причиною виникнення від’ємного значення об’єкту оподаткування є
здійснення експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою,
у значних обсягах, що складають 98,6 % у загальних обсягах реалізації
продукції.

Згідно пп. 7.4.1 та 7.4.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР
«Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених(нарахованих) платником у звітному
періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг),вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних
фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями.

При перевірці правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ
сплаченого по товарах (роботах, послугах),отриманих на території України
встановлено слідуюче:

Загальна сума податкового кредиту по придбаних товарах (роботах,
послугах) на митній території України по даних платника за період з
01.06.2005р. по 31.12. 2006 року становить, за 2005 рік -5909 гривень,
за 2006 рік — 9490 гривень.

Перевіркою нарахування та сплати по податку на додану вартість порушень
не встановлено :

грн.

з/

п Податковий період (місяць квартал) За даними платника (Декларації з
ПДВ) За даними перевірки Відхи лення (гр.5-гр.8)

Подат

кове

зобов’я

зання Податковий кредит Чиста

сума

зобов’я

зань

(гр.3-

гр.4) Податкове зобов’я

зання Податко

вий кредит Чиста

сума

зобов’я

зань (гр.6-

1 2 3 4 5 6 — 8 9

1 ІІ-ІУ кв. 2005р. 2386 5905 -3519 2386 5905 -3519 0

2 2006 р. 652 9490 -8838 652 9490 -8838 0

В бухгалтерському обліку операції по відображенню податкового кредиту по
придбаних матеріальних цінностях зазначено такими записами:

Дт641

Кт 631 — на суму ПДВ, по отриманих матеріальних цінностях : за 2005 рік
-5905 грн., 2006рік -9490 грн.

2.2 Дотримання вимог Порядку ведення касових операцій

Перевіркою правильності дотримання вимог Положення від 19.02.2001 року №
72 «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою Правління НБУ» (далі Положення) зареєстрованого
в Мінюсті України 15.03.2001 року № 237/5428 ТзОВ «Альфа ЛТД» за період
діяльності з 01.06.2005 року по 31.12.2006 року порушень не встановлено.

Ліміт залишку готівки в касі затверджено відділенням Приватбанку у м.
Канів в розмірі 5000 грн. з 01.10.2005 року № 17/03. Перевищення ліміту
залишку готівки в касі, за перевірений період не виявлено.

2.3 Інші податки та неподаткові платежі

Комунальний податок

В результаті перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати
комунального податку встановлено слідуюче:

Згідно Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.04.1993 року за
№ 56-93 та рішення Канівської міської Ради № 135 від 21.11.1995 року
ТзОВ «Альфа ЛТД» являється платником комунального податку.

Перевіркою правильності нарахування та своєчасності сплати комунального
податку порушень не виявлено.

В бухгалтерському обліку суми нарахованого і сплаченого комунального
податку відображають такими записами:

Дт 92 «Загально виробничі витрати»,

Кт 641 «Розрахунки за комунальним податком «- на суму нарахованого
податку: за 2005 piк- 163 грн., за 2006 рік -245грн.

Дт 641 «Розрахунки за комунальним податком »

Кт 311 «Поточний рахунок у національній валюті» — на суму перерахованого
податку : за 2005 рік -163 грн., за 2006 рік — 245грн.

2.4 Дотримання вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.

На протязі періоду, що перевірявся, підприємство проводило
зовнішньоекономічну діяльність із фірмою «Каскат» Польща :

За 2005р. експортні поставки складають 219,8 тис. грн.

За 2006р.експортовано на суму 239,8 тис. грн.

За перевірений період розрахунки з іноземною фірмою проводились
своєчасно.

На виконання вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо
повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно
знаходяться за її межами» від 18.06.94 № 319/94 із змінами та
доповненнями та ст. 9 ДКМУ»Про систему валютного регулювання та
валютного контролю» від19.02.1993р.№ 15-93 щодо проведення декларування
валютних цінностей підприємством подано

довідки про відсутність валютних цінностей, доходів та майно, що
належать резиденту України і знаходяться за її межами.

2.5 Перевірка правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до
бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Перевірку ТзОВ „Альфа ЛТД» з питань правильності обчислення, повноти й
своєчасності перерахування до бюджету утриманого прибуткового податку з
громадян проведено за період з 01.06.2005року по 19.03.2007 року.

Відповідальними за правильність обчислення, повноту й своєчасне
перерахування прибуткового податку до бюджету за період, що перевірявся
були:

— директор п.Халус Василь Іванович, ідентифікаційний №2006109172, за
період з 01.06.2005 року по 31.12.2006 року;

— головний бухгалтер ТзОВ «Альфа ЛТД» п.Гамор Надія Єліївна,
ідентифікаційний №2505209246, за період з 01.06.2005 року по 01.12.2006
року.

У процесі перевірки з’ясовано обґрунтованість записів у головній та
касовій книгах за XI 2005 — І 2007 pp., відомостях нарахування зарплати,
журналах — ордерах №1,2,7,8 по бухгалтерських рахунках №
30,31,63,64,66,68 стосовно операцій, пов’язаних з обчисленням
прибуткового податку з громадян за червень 2005 року — лютий 2007 року.
Для цього використані книга наказів, розрахункові відомості, касова
книга та первинні бухгалтерські документи за УІ 2005 — II 2007-роки.
Одночасно перевірено підсумки в платіжних відомостях за УІ 2005-II 2007
pp.

Перелічені регістри бухгалтерського обліку та первинні бухгалтерські
документи пред’являв перевіряючому, давав пояснення щодо їх змісту і
достовірності головний бухгалтер ТзОВ „Альфа ЛТД» Гамор Н.Є.

2. Кількість особових рахунків:

• За штатом — 16 з них перевірено — 16:

• Зовнішні сумісники -, з них перевірено — ;

• За разовими виплатами — 8, з них перевірено — 8.

Помилки Сума прибуткового податку Пеня

Випадків По

скількох

особових

рахунках Слід

утримати Утримано Перебір недобір

2 2 629,80 0 — 629,80 —

3. Випадків повернення працівникам утриманих сум податків за період, що
перевірявся не було.

4. Наслідки перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету
утриманих сум податку:

(грн)

Залишок на

01.06.2005

року Нараховано

податку

(Кт 64) Перерахова

но до

бюджету

(Дт 64) Залишок на

19.03.2004

року Несвоєчасно

перераховано податку Пеня за

наслідку

ми цієї

перевірки

— 9505,37 8432,37 Km 1073 0,45 —

5. Наслідки перевірки підсумків утримання податку по відомостях на
виплату заробітної плати:

(грн)

Назва об’єкта

перевірки М-ць за який

проведено

перевірку Нараховано

податку по

відомості па виплату зарплати Перераховано

податку до

бюджету

ТОВ „Альфа

ЛТД» Січень 2004 року 294,91 294,91

17.02.2004

6. Наслідки перевірки правильності й своєчасності проведення
перерахунків прибуткового податку з сукупного оподатковуваного доходу за
минулі періоди.

2005рік 2006 рік

• зроблено перерахунки ( прац.) 21 16

• недобір по особовому рахунку

3

На суму 595,75грн

• перебір по особових рахунках 15 особових рахунках 12

на суму 63,65грн на суму 71,60грн

• зараховано особових рахунках 15 особових рахунках 12

на суму 63,65грн На суму 71,60грн

• перевірено особових рахунків 21 особових рахунків; 16

порушень не виявлено порушень не виявлено

7. Статтею 12 абз. 3 Декрету КМУ26.12.1992 р.№13-92 «Про прибутковий
податок з громадян» зазначено, що підприємства, установи, організації і
фізичні особи-СПД, які провадять виплати доходів, одержуваних
громадянами не за місцем основної роботи, зобов’язані у строки,
визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає
виплата, надіслати до податкових органів за місцем проживання громадян
відомості про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку.

ТзОВ „Альфа ЛТД» довідки за формою № 2 про суми виплаченого доходу та
утриманого податку на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької
діяльності, яким виплачувалися доходи не за основним місцем роботи до
податкових інспекцій за місцем проживання не надсилалися.

Відповідно ст. 11 Декрету КМУ від 26.12.1992 р.№ 13-92 «Про прибутковий
податок з громадян» із внесеними змінами і доповненнями, оподаткуванню
підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ,
організацій і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності не за
місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання
разових та інших робіт.

Згідно з пунктом 3 статті 7 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з
громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року із внесеними змінами і
доповненнями, із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем
основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання
в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20%.

Перевіркою порушень не встановлено.

Статтею 10 Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян» передбачено,
що підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні
особи-суб’єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного
місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на
виплату належних громадянам сум зобов’язані перераховувати до бюджету
суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

4. Висновок

На протязі періоду, що перевірявся, ТзОВ»Альфа ЛТД» дані
бухгалтерського обліку дають підстави підтвердити достовірність
інформації податкового обліку. Для виявлення достовірності проводилася
звірка з ДШ у Канівському районі. Підприємство заборгованості по
податках перед бюджетом не має. По податку на додану вартість
підприємство має до повернення з бюджету 4615грн.

5. Рекомендації

В результаті проведеної аудиторської перевірки достовірності інформації
податкового обліку ТзОЕГ’Альфа ЛТД» аудитори рекомендують :

забезпечити працівників бухгалтерії бухгалтерською пресою.

та комп’ютерною технікою.

Директор АФ»Канів-Аудит» /підпис/ Савчук І.В.

(Сертифікат А № 002628, виданий АПУ 5 жовтня 2005р.)

Висновки

Однією з основних умов сталого розвитку економіки України є забезпечення
бюджетно-фінансової стабілізації. Податкова система, стандарти
бухгалтерського обліку та їх взаємозв’язок мають суттєвий вплив на
стабільність функціювання бюджетно — фінансових відносин у суспільстві.
Особлива роль у налагодженні такого взаємозв’язку належить аудиту.

Правові принципи регулювання та функціювання облікової системи визначив
прийнятий 16 липня 1999 року в рамках Програми реформування системи
бухгалтерського обліку Закон України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні «.Він зафіксував державне регулювання та
обумовив обов’язкові для всіх підприємств єдині правила ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Прийняття вище вказаного Закону остаточно сформувало два види обліку :
бухгалтерський та податковий. Бухгалтерський фінансовий облік є
обов’язковим для всіх підприємств. Основною метою фінансової бухгалтерії
є максимально точне і правдиве відображення фінансово майнового стану
підприємства та визначення фінансового результату його діяльності.
Основними споживачами інформації фінансового обліку виступають зовнішні
щодо підприємства користувачі — інвестори, кредитори, банки, покупці,
постачальники тощо.

В останні роки в Україні рішення уряду в основному були сконцентровані
на розв’язання питань податкового законодавства та контролі за його
дотримання у зв’язку з необхідністю поповнення державного бюджету. Так,
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 5 лютого
1998 року розширив функції податкової

служби в Україні, насамперед податкової міліції. Основним завданням
органів державної податкової служби є: здійснення контролю за
додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення,
повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів
податків і зборів ( обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних
доходів, установлених законодавством.

Розвиток ринкової економіки в нашій країні, однією зі складових якої є
існування аудиторського контролю, зрозуміло, має свої особливості, що
визначається не тільки історичним та економічним розвитком країни, а й
ментальністю української нації. Тому були і чинники національного
характеру, що затримали розвиток аудиторського контролю.

В сучасних умовах чітко вимальовується тенденція росту попиту на
необов’язковий аудит( власний аудит) — це наприклад, перевірка стану
бухгалтерського обліку перед перевіркою державної податкової інспекції.
Цьому сприяє політика збирання податків із заздалегідь запланованими
сумами штрафів та її посилення останніми рішеннями уряду.

Збільшується попит на перевірку фінансового стану та платоспроможності
підприємств. Відчутним він буде у випадку роботи ринку цінних паперів,
де основним замовником на аудит будуть фінансові посередники і просто
емітенти.

Не виключається також зростання замовлень на аудит при приватизації та
при зміні форми власності та власників, що знайде значне поширення при
подальшому розвитку ринкових відносин у нашій країні.

Інформація фінансового обліку подається споживачам у вигляді фінансової
звітності, яка складається з Балансу, Звіту про фінансові результати,
Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал та

Приміток. Форми, зміст та правила складання фінансової звітності
регламентуються національними стандартами бухгалтерського обліку.

Податковий облік є відносно новим явищем в Україні та достатньо
суперечливим з огляду на його взаємозв’язок з бухгалтерським обліком.
Тенденція до розгалуження бухгалтерського і податкового обліку остаточно
закріпилась в 1997-1998 роках з прийняттям податкових Законів «Про
оподаткування прибутку підприємств » та «Про податок на додану
вартість».

Варто зазначити, що відношенню між бухгалтерським та податковим обліком
приділяється значна увага у всіх країнах з ринковою економікою. Це
пояснюється тим, що історично ці два обліки розвивалися в різних
напрямках. Бухгалтерський облік має на меті в інтересах власників
максимально точно і правдиво здійснювати оцінку активів та визначати
фінансовий результат, як співвідношення доходів і видатків. При цьому
характер видатків не має принципового значення, бо в будь-якому випадку
вони здійснюються з кишені власника. Податковий облік, переслідуючи,
в першу чергу, інтереси державної казни, за допомогою нормативних актів
накладає певні обмеження на розмір видатків власників. В результаті
фінансовий результат, отриманий за допомогою бухгалтерського обліку,
не відповідає фінансовому результату, отриманому для цілей
оподаткування.

В жодній із країн з ринковою економікою немає повної відповідності
податкового законодавства з нормативними вимогами до бухгалтерського
обліку. В країнах, де застосовується континентальна модель обліку та
домінує фінансування компаній шляхом отримання банківських позичок, а
це в основному країни Європи, спостерігається більш тісний
взаємозв’язок. В країнах з англосаксонською моделлю обліку, компанії
яких значною мірою фінансуються за рахунок акцій (США, Великобританія,
Нідерланди, Канада, Австралія, Індія, Ізраїль

та інші), розбіжності більш суттєві. Характерною ознакою
англосаксонської облікової системи є відсутність загальноприйнятих
національних планів та незначний рівень регламентації бухгалтерського
обліку державою. Вважається, що законодавче регулювання бухгалтерського
обліку є певною перешкодою на шляху до залучення акціонерного капіталу
та не сприяє довірі потенційних інвесторів до фінансової звітності,
складеної на основі такого обліку.

Важливим питанням є вибір методу узгодження між бухгалтерським та
податковим обліком, який застосовується для складання податкової
декларації про прибуток підприємства.

В більшості країн Європи базою для визначення прибутку, що підлягає
оподаткуванню, є фінансова звітність підприємств, складена на основі
бухгалтерського обліку ( 1 -й метод).

Для країн англосаксонської моделі обліку притаманний інший метод:
податкова декларація складається шляхом «витягування» з бухгалтерського
обліку тих статей доходу і видатків, які формують оподатковуваний
прибуток відповідно до податкового законодавства (2-й метод).

Незважаючи на існування бухгалтерського і податкового обліку, в 90-х
роках утвердилась тенденція до відсутності паралельних книг або
подвійного обліку. Так, на 50-му з’їзді Міжнародної податкової
асоціації, що відбувся у Женеві в 1996 році, було проголошено, що
господарські рахунки для цілей фінансової звітності мають служити
відправною точкою для розрахунку оподатковуваного прибутку.

Зважаючи на державне регулювання бухгалтерського обліку в Україні, можна
стверджувати про приналежність вітчизняної системи обліку до
континентальної моделі. Разом з тим, суттєва розбіжність між
податковим законодавством України та національними стандартами
бухгалтерського обліку однозначно визначила 2-й метод узгодженості при
складанні податкової декларації про прибуток підприємства, притаманний,
як вже зазначалось, англосаксонській моделі. Цей метод є більш
трудоміський на відміну від 1-ого, як для бухгалтерів так і для
податкових інспекторів.

Зниження трудомісткості обліку в Україні лежить в площині гармонізації
податкового законодавства з національними стандартами обліку, усунення
подвійного обліку. Інтеграція України у світове товариство держав
ринкового спрямування зобов’язує до врахування міжнародних тенденцій.
Тому, при реформуванні податкової системи України, на наш погляд,
слід максимально враховувати положення національних стандартів обліку.

Особливої уваги в розрізі узгодження податкового та бухгалтерського
обліку заслуговує якість фінансової звітності. Забезпечувати
відповідність фінансової звітності суб’єктів підприємництва вимогам
національних стандартів бухгалтерського обліку покликаний інститут
аудиту. Відповідно до вітчизняного законодавства щорічному
обов’язковому аудиту підлягають лише фінансові посередники та емітенти
цінних паперів і облігацій.

У законодавчому запровадженні для переважної більшості суб’єктів
підприємництва щорічного аудиторського підтвердження повноти,
достовірності фінансової звітності та її відповідності національним
стандартам обліку, одночасно з підвищенням вимог аудиту, ми вбачаємо
шлях до забезпечення належної якості фінансової звітності. Винятком з
цього правила мали б стати суб’єкти підприємницької діяльності без права
юридичної особи та підприємства малого бізнесу.

При запровадженні щорічного обов’язкового аудиту для переважної
більшості суб’єктів підприємництва закономірно виникає питання про
розмір винагороди за аудиторські послуги. Слід зауважити, що
аудиторські послуги мають бути особливо високооплачуваними. зважаючи
на майбутні вигоди, тоді, коли йде мова про розвиток бізнесу замовника
( залучення інвестицій, придбання акцій або часток в капіталі тощо).
При обов’язковому аудиті з підтвердження повноти. достовірності та
відповідності фінансової звітності нормативним вимогам винагорода за
аудиторські послуги мала б бути співмірна середньо галузевому розміру
оплати праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України «Про податок на додану вартість » від 03.04.1997 року №
168/97-ВР.

2.Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів» від 18.02.1997року № 75/97.

3.Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003року

№889-ІУ.

4.Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. Нормативно-практичні
матеріали. За ред. Р.Л. Хом»яка. -Львів: Національний університет
«Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2001.

5.Н.М.Ткаченко «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України»2000 Закон України від 18.02.1997 року № 77/97-ВР

6.Білуха МТ: Аудит у бізнесі Посібник для бізнесменів -Дніпропетровськ:
Перском, 1994.

7.А.П.Кулаковська, Ю.В.Піча Основи аудиту : навчальний посібник. К:
«Каравела», Львів, 2002р.

8.Теорія і практика незалежного аудиту в Україні. Збірник тез і текстів
доповідей на міжнародній науково-практичній конференції з аудиту.-Київ
2002р.

9) Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч.
посібник – 2-е вид. _ К. «Каравела», 2005 р., — 560 с.

10) Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – К., 1998 р. – 504с.

11) Давидов Г.М. Аудит: Підручник: К.: «Знання», 2004 р. 514 с.

12) Данилевський Ю.А. Практичка аудиту – М., 1994.

13) Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація – К., т-во «Знання»,
КОО, 2001 р. – 402 с.

14) Жила В.Г. Ревізія і аудит: Навч. посібник – К.: МАУП, 1998 – 96 с.

15) З.В. Гуцай люк, М.В. Мех.., М.Т. Щирба Аудит: Навч. посібник,
Тернопіль, 2002 р.

16) В.С. Рудницький, Я.А. Гончарук Аудит, Навч. посібник, Львів,
Видавництво «Оріяна – Нова», 2004 р. – 292 с.

PAGE

PAGE 30

Похожие записи