Курсова робота

Аудит основних засобів

ПЛАН

Вступ…………………………..……………………………………………3

1.Теоретичні основи проведення аудиту основних засобів…………….5

1.1 Основні засоби підприємств та їх класифікація
………………………….. 5

Мета, завдання та джерела аудиту основних засобі…………………8

Послідовність проведення аудиту…………………………………..10

Особливості нормативної бази операцій з наявності та руху основних
засобів…………………………………………….…………………..12

1.5.Економічна характеристика діяльності ТзОВ „Плющ”…………….13

2. Загальна методика проведення аудиту основних засобів….………..16

Фактична перевірка основних засобів ……………….………….. 16

Аудит оцінки основних засобів…………………………….……… 18

Аудит надходження основних засобів………………………………20

Аудит витрат на ремонт………………………………………….….22

Аудит амортизаційних відрахувань………………………..……….23

Аудит результатів переоцінки основних засобів…………………..25

Аудит списання основних засобів………………………………….26

3. Узагальнення результатів аудиту……………………………………..29

Висновок…………………………………………………………………..33

Список використаної літератури………………………………..……….35

Додатки

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економіки виникає необхідність вдосконалення
системи облікової інформації, яка є необхідна для прийняття
управлінських рішень, і це пов’язано з кардинальними змінами в структурі
та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом.

Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною
заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового
спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації
стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового
економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до
законодавств розвинутих країн.

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки вкрай
потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали достовірну і повну
інформацію про майно, грошове та фінансове становище, результати роботи,
а також про процеси формування їх як на своєму підприємстві, так і у
партнерів за попередніми даними. Таку інформацію забезпечує тільки
система бухгалтерського обліку і аудиту.

Виникнення і становлення аудиту обумовлене життєвою, економічною
необхідністю незалежного, об’єктивного контролю діяльності підприємств
недержавних форм власності і підтвердження достовірності представленої
звітності для користувачів. Тому з кожним роком аудиторська діяльність в
цілому викликає все більший інтерес і увагу підприємців, комерсантів,
банкірів та інших користувачів облікової інформації.

Через позбавлення можливості самостійно впевнитись у тому, що всі
численні операції підприємства законні та правильно відображені у
звітності, власники та кредитори постійно відчувають потребу у послугах
аудиторів.

Діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництв
і відповідних матеріальних умов. Головною передумовою здійснення
будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. їх
склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність
підприємства. Тому роль і значення засобів праці у виробничому процесі
та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний
зміст категорії «основні засоби».

Так як роль основних засобів дуже важлива на кожному підприємстві, то і
їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Мета
курсової роботи — розглянути теоретичні та методологічні основи
проведення аудиту основних засобів.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1. Основні засоби підприємств та їх класифікація

Основним документом, що визначає методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні
активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності є
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» [10].

Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами та іншими
юридичними особами всіх форм власності, крім бюджетних установ.

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою
використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання
послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення
адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк
використання яких становить більше одного року (або операційного циклу,
якщо він триваліший за рік [13].

Об’єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями
і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет,
призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений
комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного
призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування ,
приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет
може виконувати свої функції, комплекс — певну роботу тільки у складі
комплексу, а не самостійно.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того,
що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди від його
використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно
класифікувати.

В Україні основні засоби можна згрупувати за їх функціональним
призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою
належності, за натурально матеріальним складом і з функціональним
призначенням розрізняють:

виробничі — основні засоби, що безпосередньо беруть участь
у виробничому процесі або сприяють його здійсненню, що діють у сфері

матеріального виробництва;

невиробничі — основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної
участі у процесі виробництва й призначені в основному
для

обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих,

які використовуються у невиробничий сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові,
будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку тощо. Більша
частина основних засобів належить до галузі „Промисловість». Вона
безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції. Але наявність
інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського
господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ
тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до
інших галузей господарства, які перебувають на балансі промислового
підприємства, належать до галузі „Будівництво», підсобного сільського
господарства — до галузі „Сільське господарство» тощо.

У зв’язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових
підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні
засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди,
передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та
обладнання, вимірювальні, й регулюючі прилади, лабораторне устаткування,
обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби,
інструмент, виробничій інвентар та приладдя, господарський інвентар,
робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель
і водойми, інші основні засоби.

До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди
житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні
засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого
призначення для обслуговування житлових, комунальних та
культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяються на:

діючі — всі основні засоби, що використовуються у господарстві;

недіючі — ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з

тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів;

— запасні — різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене
для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.

За ознакою належності основні засоби поділяють на:

власні — ті, що можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного)
капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення
роботи підприємства, власних прибутків, цільового
фінансування і цільових надходжень.

орендовані — основні засоби, що показуються у балансі орендодавця, тим
самим включається можливість подвійного обліку одних і тих самих
засобів.

Ще основні засоби, згідно Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку
7 „Основні засоби» групуються за натурально-матеріальним складом і для
потреб бухгалтерського обліку класифікуються за дев’ятьма групами
(рахунками):

Субрахунки (рахунки другого порядку)

групи Код Назва

Основні засоби (рахунок 10)

1 101 Земельні ділянки

2 102 Капітальні витрати на поліпшення земель

3 103 Будинки, споруди та передавальні пристрої

4 104 Машини та обладнання

5 105 Транспортні засоби

6 106 Інструменти, прилади та інвентар (меблі)

7 107 Робоча і продуктивна худоба

8 108 Багаторічні насадження

9 109 Інші основні засоби

1.2. Мета, завдання та джерела аудиту основних засобів

Основним завданням і метою аудиту основних засобів є:

необхідно впевнетись в тому що необхідні активи підприємства включені до
складу основних засобів і вони дійсно наявні;

впевнетись у правильності розподілу основних засобів за відповідними
групами;

перевірити правильність визначення та відображення в обліку і фінансовій
звітності оцінки основних засобів;

встановлення правильності документального оформлення і своєчасного
відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження,
внутрішнє переміщення і вибуття;

перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення
зносу основних засобів;

перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за
витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;

перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від
вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;

контроль за збереженням основних засобів;

перевірка правильності проведення індексації основних засобів;

підтвердження законності і правильності відображення на рахунках
бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;

встановлення своєчасності і правильності списання недоамортизованої
частини основних засобів на фінансові результати [18].

При проведенні аудиту бухгалтерського обліку основних засобів у суб’єкта
господарювання аудитор повинен використовувати такі доказові джерела
інформації:

1. Первинні документи з обліку основних засобів:

— «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»(д
1). Ця форма застосовується підприємствами для оформлення зарахування до
складу основних засобів окремих об’єктів, введення їх в експлуатацію,
внутрішнього переміщення, а також передачі основних засобів за плату,
без оплати і за договорами оренди іншим юридичним або фізичним особам;

— «Акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих і
модернізованих об’єктів»(д 2), який застосовують при виконанні ремонтних
робіт як власними силами підприємства, так і сторонніми організаціями;

— «Акт на списання основних засобів»(д 3). Цей документ
складають підприємства у разі повної або часткової ліквідації основних
засобів (крім автотранспортних), внаслідок їх зносу, аварійного стану,
розкрадання і в інших випадках;

— «Акт на списання автотранспортних засобів». Застосовується
бухгалтерією підприємства для списання окремого об’єкта або групи
об’єктів основних засобів. Підставою для відображення операцій в
інвентарній картці слугують записи у всіх вищезгаданих формах актів
[18].

2.Облікові регістри синтетичного обліку необоротних активів (відомості,
журнали, книги).

Інвентаризаційні відомості, які свідчать про фактичний стан і наявність
необоротних активів.

Рахунки Головної книги, призначені для обліку необоротних активів і їх
зносу.

Бухгалтерський баланс звітного періоду

Звіт про фінансові результати (в частині фінансових результатів від
ліквідації, продажу основних засобів, амортизація як елемент операційних

витрат).

Звіт про рух грошових коштів (розділ 2).

Примітки до фінансової звітності.

Фінансова звітність за попередній період.

Результати опитування і анкетування керівництва підприємства з питань
збереження, використання, обліку основних засобів.

Документація внутрішнього аудитора з контролю за необоротними

активами.

Відповіді на запит від постачальників основних засобів або підрядників.

Робочі документи і звіт попереднього аудитора.

Контракти, угоди про оренду, страхові поліси.

Кошториси і плани ремонтів основних засобів.

Розрахунки амортизаційних відрахувань по основних засобах.

Наказ про облікову політику в частині обліку основних засобів, і

1.3. Послідовність проведення аудиту

На початку проведення аудиторської перевірки я проаналізував стан
бухгалтерського обліку основних засобів, форм ведення та способи
відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського
обліку.

Першим етапом перевірки є аналіз проведених інвентаризацій, тобто
аудитор ретельно перевіряє своєчасність, повноту і якість проведення
інвентаризації та правильність відображення її результатів в інвентарних
описах та порівняльних відомостями.

Крім того перевіряється як визначена та відображена в обліку завдана
шкода МВО в результаті нестачі та чи є наявність письмової згоди на
відшкодування завданих збитків.

Наступним етапом аудиту є дослідження правильності оцінки відображення в
обліку основних засобів залежно від джерел їх надходження :

придбані, створені основні засоби зараховуються на баланс за первісною
вартістю;

безоплатно отримані основні засоби — за справедливою вартістю на дату
отримання;

основні засоби внесені до статутного капіталу — за погодженою із
засновниками справедливою вартістю;

основні засоби отримані в обмін на подібний об’єкт — за залишковою
вартістю переданого об’єкта;

основні засоби придбані в обмін на інші об’єкти — за справедливою
вартістю;

об’єкти передані до основних засобів з оборотних активів —
за собівартістю.

Наступним етапом є перевірка вартості інвентарних об’єктів по
кваліфікаційних групах та відповідних субрахунків і робиться порівняння
цих даних із залишками по рахунках 10, 11, 12, 13, 15 та даних по
Головній книзі і балансі.

Наступним етапом перевірки є контроль правильності відображення в
бухгалтерському обліку операцій по надходженню , амортизації та вибуттю
основних засобів:

а) аудитор контролює правильність введення об’єктів в ксплуатацію

згідно із первинними документами, а також відображені в обліку витрат на

придбання об’єктів і їх списання.

б) при створенні основних засобів шляхом будівництва при підрядному

способі, аудитор перевіряє підрядний договір; при господарському
способі

будівництва аудитор перевіряє кошториси на будівельно-монтажні роботи та

відповідні витратні документи.

в) при перевірці правильності вибуття основних засобів аудитор звертає

увагу на первинну вартість об’єкта, що вибуває , суму нарахованого зносу
,

залишкову вартість та причини вибуття об’єкту, а також результати від

списанні об’єкта.

На наступному етапі перевірки аудитор має зосередити свою увагу на
перевірці правильності і своєчасності нарахування амортизації, зносу.
Амортизація нараховується протягом строку корисного використання об’єкта
основних засобів [15].

Дальше я перевірив переоцінку і дооцінку основних засобів.

1.4. Особливості нормативної бази операцій з наявності та руху основних
засобів

Проводячи аудит основних засобів необхідно користуватися наступними
основними нормативними документами, діючими в Україні, і які повинні
застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського
обліку:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» №
996-ХІУ від 16.07.99 — визначає загальні принципи ведення
бухгалтерського обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і

господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом

Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. і зареєстрований у Міністерстві

юстиції України за № 892/4185 від 21.12.99 р. — визначає методологію
обліку

в усіх сферах економічної діяльності.

Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та
організацій № 291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції
України № 893/4186 від 21.12.99 р.).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом Міністерства
фінансів України №87 від 31.03.99.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений
наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про
фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів
України № 87 від 31.03.99.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні
засоби» (затверджене наказом Міністерства фінансів України № 92 від
27,02-2000 р.) визначає методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші
необоротні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій
звітності.

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та
розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 11 серпня
1994 р. № 69 (із змінами і доповненнями).

Положення „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня
1995 р. №88) — регламентує порядок запису господарських операцій в
облікових реєстрах.

10.Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм
первинного обліку» № 352 від 29.12.95 р. (зі змінами і доповненнями),
який визначає первинні документи, що оформлюються при надходженні
основних засобів на підприємстві.

11.Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Методичних
рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку» від
29.12.2000 р. № 356 (зі змінами і доповненнями) у якому даються форми 8
журналів, що замінили звичайні для бухгалтера журнали-ордери.

12.1нструкція «Про порядок визначення розмірів збитків від крадіжок,
недостачі, знищення (пошкодження) матеріальних цінностей», затверджена
постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96.

1.5. Економічна характеристика діяльності ТзОВ „Плющ”

Предметна область аудиторського дослідження охоплює всю інформацію, яка
стосується основних засобів, враховуючи і ту, яка виходить за межі
бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В першу чергу аудитору необхідно ознайомитися з обліковою політикою
підприємства. В складі інформації про облікову політику суб’єкта
господарювання в бухгалтерській звітності підлягає розкриттю, як
мінімум, така інформація :

про способи оцінки об’єктів основних засобів, придбаних в обмін на

інше майно, яке відрізняється від грошових коштів;

про зміну вартості основних засобів, у якій вони
прийняті до

бухгалтерського обліку (враховуючи випадки добудови, дообладнання,
реконструкції і часткової ліквідації);

про прийняті суб’єктом господарювання строки корисного використання
об’єктів основних засобів;

про об’єкти основних засобів, вартість яких не погашається;

про об’єкти основних засобів, наданих і отриманих за договором оренди;

— про способи нарахування в бухгалтерському обліку амортизаційних
відрахувань по окремих об’єктах основних засобів;

— інші питання.

Загальна характеристика підприємства на якому було проведено аудиторську
перевірку: ТзОВ «Плющ» було створено у 2000 році на базі ВАТ «Консервний
завод». Основна діяльність товариства направлена на виробництво
різноманітних консервних виробів великого асортименту.

Структура підприємства складається з таких підрозділів: виробничий цех;
склад готової продукції; тарний склад; механічна група; охорона;
адмінперсонал.

Виробничий цех займається заготівлею сировини та виробництвом продукції.
Робота складу готової продукції полягає не тільки у зберіганні готової
продукції, а й її етікеровкою , упаковкою для подальшої її реалізації.
Тарний склад займається забезпеченням тари для готової продукції.
Механічна група здійснює обслуговування як технологічного процесу так і
підприємства в цілому. Охорона здійснює нагляд за забезпеченням порядку
на території товариства та охоронну діяльність в цілому. Адмінперсонал в
загальному здійснює керівництво товариством для його ефективної роботи.

Валовий дохід товариства за рік складає 487 тис .грн. ,вт.ч. ПДВ 81,2
тис грн.чистий дохід становить 405,8 тис грн.Сума річних витрат
становить 404,3 тис. грн. в тому числі матеріальні витрати становлять
204,3 тис грн. Витрати на оплату праці -120 тис грн.Нарахування на
заробітну платню-44 тис.грн амортизація основних засобів- 34 тис.грн
інші операційні витрати-2 тис.грн

В ТОВ „Плющ” працює 15 працівників їх середньомісячна заробітна платня
становить 0,667 грн

Сировина , яку підприємство закуповує для виробничих
потреб, складається з основної та допоміжних матеріалів (кришка, банка).

ТзОВ «Плющ» має одного замовника. Розрахунки за виготовлену продукцію
здійснюються як готівковим так і безготівковим шляхом.

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Фактична перевірка основних засобів

Починаючи перевірку обліку основних засобів, аудитор повинен:
ознайомитися з обліковою політикою підприємства в частині організації
обліку основних засобів у ревізованому звітному періоді, її змінами в
порівнянні з попереднім; виявити дату проведення останньої
інвентаризації основних засобів, її результати; перевірити наявність
наказів про створення на підприємстві постійно діючої комісії із
списання основних засобів, про осіб, відповідальних за збереження
основних засобів у місцях їх експлуатації, а також виявити, чи укладені
з ними договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;
впевнитися, що бухгалтерія веде картотеку основних засобів та інвентарні
списки за конкретними матеріально відповідальними особами в
комп’ютерному чи ручному варіанті; отримати інформацію про звільнених
матеріально відповідальних осіб [19].

Отримана таким чином інформація на початку перевірки дасть змогу
аудиторам отримати загальне уявлення про організацію обліку основних
засобів на даному підприємстві й допоможе визначити питання, яким із них
необхідно приділяти особливу увагу [17].

При фактичній перевірці була оцінена достовірність наданих
підприємством-клієнтом результатів проведеної інвентаризації основних
засобів.Згідно інвентаризаційного опису ,який проводився станом на
02,05,06р.комісією в складі голови комісії- Дорожин І.І. членів
–Вершиніної А.А. в присутності М.В.О. змінних майстрів Бертука
І.Д.,Курлута О.І.фактична наявність основних засобів становить
61084,00,що і відповідає даним бухгалтерського обліку. Було зроблено
вибіркову перевірку записів в інвентаризаційних відомостях (описах(д 4)
шляхом самостійного підрахунку окремих видів основних засобів. При
необхідності можна було б провести вибіркову інвентаризацію основних
засобів. При виявленні відхилень від наданих підприємством-клієнтом
даних було надіслано листа відповідного змісту керівнику підприємства з
рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків. Результати розходжень
оформлено у робочому документі. Надалі було проведено перевірку:

— відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку
за залишками на певну дату (за інвентаризаційними описами,
картками), які

характеризують вартість основних засобів, що є на балансі на початок і
на кінець періоду, який перевіряється;

— відповідності даних регістрів обліку за дебетом рахунка 10 і за
кредитом рахунків:

46 — при надходженні об’єктів від засновників;Акт прийому передачі
основних засобів від16,12,06р. на суму 464000,00 ,як внесок у статутний
фонд.

15 — при введенні в експлуатацію об’єктів у результаті капітальних
вкладень, закінчених будівництвом при підрядному способі, придбання
об’єктів за плату та ін.

42 — при отриманні безоплатно переданих об’єктів основних засобів
виробничого (невиробничого) призначення, модернізації, переоцінки;

відповідності підсумків у регістрах обліку за кредитом рахунка 10
оборотам за дебетом кореспондуючих рахунків;

підсумкових записів регістрів синтетичного обліку з записами Головної

книги за оборотами по рахунках 10, 13;

— залишкової вартості основних засобів за обліковими даними на початок і
кінець звітного періоду (сальдо рахунка 10 мінус сальдо рахунка 13
Головної книги) і перевіряється відповідність отриманих оцінок даним
фінансової звітності.

Типова кореспонденція стосовно обліку результатів інвентаризації
основних засобів

Зміст господарських операцій Дебет Кредит

Виявлені та оприбутковані надлишки основних засобів 10 746

На суму виявленої недостачі основних засобів, списаних по залишковій
вартості 976 10

Одночасно на суму зносу списаних основних засобів 131 10

На суму недостачі при виявлені винних осіб 375 746

На суму різниці між обліковими цінами і цінами, розрахованими для
стягнення з винних осіб, яка перераховується до бюджету 746 642

Відшкодування сум недостачі основних засобів винуватими особами 30,31
375

Стягнення недостачі основних засобів із заробітної плати 661 375

Переведення МШП до основних засобів 10 112

Одночасно на суму зносу МШП 132 131

Переведення основних засобів до складу МШП 112 10

Одночасно на суму зносу основних засобів 131 132

2.2. Аудит оцінки основних засобів

Одним із найважливіших аспектів аудиторської перевірки основних засобів
є перевірка правильності їх оцінки. Основні засоби враховуються в
натуральній І вартісній формах. Здійснюючи вартісну оцінку основних
засобів, підприємству необхідно виходити з того, що об’єкт основних
засобів визнається активом у випадку, якщо Існує ймовірність того, що
підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди, пов’язані
з використанням цього об’єкта, і його вартість може бути достовірно
визначена. Тому при визначенні вхідного сальдо по статті балансу
«Основні засоби станом на 1 січня поточного року» необхідно списувати
застарілі основні засоби, а також ті, які не відповідають визначенню
активів, із віднесенням їх вартості на зменшення нерозподіленого
прибутку. Основні засоби, які будуть визнані непридатними для
використання протягом звітного періоду, повинні бути списані на затрати
цього періоду за їх залишковою вартістю. Аудитор також повинен
упевнитися в тому, що основні засоби, які за даними бухгалтерського
обліку повністю зношені, тобто з нульовою вартістю, але можуть у
майбутньому принести певну економічну вигоду, переоцінені до їх
справедливої вартості й відображені в складі необоротних активів
підприємства-клієнта.

Згідно з П(с)БО 7 придбані (створені) основні засоби зараховуються на
баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість — це історична (фактична) собівартість необоротних
активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів,
сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних
активів [17].

Важливим завданням була перевірка правильності формування первісної
вартості основних засобів.

У п. 8 П(с)БО 7 визначено, що первісна вартість об’єкта основних засобів
складається з таких витрат:

суми, сплаченої постачальникам активів і підрядчикам за виконання
будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

суми реєстраційних зборів, державного мита й аналогічних платежів, які

здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт

основних засобів;

суми ввізного мита;

витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням основних засобів

до стану, в якому вони придатні для використання Із запланованою

метою.

Також було звернуто увагу на ті основні засоби, які були придбані за
рахунок кредиту банку або інших фінансових установ (повністю або
частково). У відповідності з П(с)БО 7 проценти за кредитами на придбання
(створення) основних засобів не входять до їх первісної вартості, а
відносяться на фінансові витрати звітного періоду.

При безоплатному отриманні основних засобів вони повинні бути оцінені за
ринковою (справедливою), а не за залишковою їх вартістю, як це
здійснювалось раніше.

Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснений обмін
активу або оплата зобов’язання в результаті операцій між
обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Завжди треба пам’ятати, що відносно основних засобів справедлива
вартість визначається у разі:

безоплатної передачі основних засобів;

якщо основні засоби отримані внаслідок бартерних операцій;

— якщо основні засоби передані як внесок до статутного
капіталу.

Визначення вартості основних засобів, які ремонтувалися,
має свої

особливості. Було перевірено, що вартість поліпшення основних
засобів,

внаслідок чого здійснюється покращання технічних
характеристик,

ефективності роботі основних засобів, приєднана до початкової вартості

об’єкта, а витрати на ремонт із метою підтримання основних засобів у

нормальному робочому стані віднесена на витрати звітного періоду і не

капіталізовані.

Бухгалтерський облік витрат на ремонт основних засобів не збігається з
їх податковим обліком. Тому було необхідно враховувати вимоги
податкового обліку і впевнитися, що підприємство-клієнт при визначенні
валових доходів і витрат із метою оподаткування дотримувалося вимог п.
8.7.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У
відповідності з цим пунктом збільшення балансової вартості основних
засобів передбачене у випадку їх покращання (поточний капітальний
ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переоснащення), якщо
витрати на ці заходи перевищують 10% сукупної балансової вартості груп
основних засобів на початок звітного періоду.

2.3. Аудит надходження основних засобів

На даному було проведено перевірку правильності відображення в обліку
операцій, пов’язаних із надходженням, введенням в експлуатацію і
постановкою на облік об’єктів основних засобів; перевірено чи створена
комісія приймання основних засобів та оформлення її результатів, як
оформлені договори купівлі-продажу основних засобів; протоколи
договірних цін; правильність вказання первинної вартості в актах
приймання-передачі основних засобів.

При перевірці операцій, пов’язаних із придбанням основних засобів,
перевірялось правильність формування первісної вартості основних засобів
[16]. При перевірці відображення в обліку обладнання передусім було
визначено дотримання порядку розрахунків із постачальниками і
підрядчиками, в правильності заповнення первинних документів, у
відповідності фактичного розміру оплати даним наданих документів.
Особливу увагу зверталось на порядок нарахування ПДВ за операціями,
пов’язаними із придбанням обладнання, яке потребує монтажу. В ході
перевірки відзначалась наявність виділеного окремим рядком ПДВ у всіх
первинних облікових документах (рахунках, рахунках-фактурах, накладних,
прибутково-касових ордерах та ін.), які підтверджують вартість
придбаного обладнання, оскільки, якщо сума податку на додану вартість не
виділена, то і в розрахункових документах (дорученнях, вимогах та ін.)
вирахування її розрахунковим шляхом не здійснюється.

У випадках, коли обладнання, яке потребує монтажу, закуповується
підприємством самостійно за договором із постачальником обладнання,
податок на додану вартість, сплачений постачальнику, відшкодовується
після прийняття обладнання до бухгалтерського обліку (шляхом
відображення на рахунку «Обладнання для установки) [18].

Що стосується робіт із монтажу обладнання, то суми податку на додану
вартість, пред’явлені підрядними організаціями із монтажних робіт або
нараховані на обсяг монтажних робіт при виконанні цих робіт власними
силами відносяться на збільшення балансової вартості обладнання і
відшкодовуванню не підлягають. Суми податку на додану вартість по
витратах із доставки обладнання, оплачених додатково понад узгоджену
відпускну ціну обладнання, також відносяться на збільшення балансової
вартості цього обладнання,

У разі, якщо обладнання у підрядчика, і в ціну внесена вартість
будівельно-монтажних робіт, то суми податку на додану вартість, сплачені
постачальнику підрядною організацією при придбанні обладнання,
підлягають відшкодуванню (заліку) у підрядчика в загальновстановленому
порядку. При цьому у замовника при введенні об’єкта в експлуатацію суми
податку на додану вартість, сплачені підрядній організації з
будівельно-монтажних робіт, ураховуючи податок на додану вартість з
обладнання, відносяться на збільшення балансової вартості об’єкта/

Типова кореспонденція стосовно обліку надходження основних засобів

Зміст господарських операцій Дебет Кредит

Оприбутковані основні засоби, внесені засновниками згідно з угодою 10,11
46

На суму, яку потрібно виплатити постачальникам за куплені основні засоби
15 63

На суму послуг, пов’язаних з придбанням основних засобів 15 685

Одночасно нараховано суму ПДВ на послуги, пов’язані з придбанням
основних засобів 641 685

Сума витрат, понесених при виконанні проектних та інших робіт 15 63

Сума витрат на спорудження та виготовлення основних засобів 15 23,65,66,
20

Погашення заборгованості за основні засоби 63 30,31

Безкоштовне надходження основних засобів 10,11 424

Отримання основних засобів в обмін на готову продукцію товарів, робіт
послуг 15 701,702 703

Оприбуткування основних засобів 10,11 15

Оприбуткування основних засобів раніше не включених до балансу
підприємства 10,11 746

Переведення до складу основних засобів МШП 10,13 113

Одночасно на суму зносу МШП 132 131

Переміщення основних засобів від одного матеріально відповідальної особи
до іншої 10,11 10,11

2.4. Аудит витрат на ремонт

При цьому було перевірено правильність обліку і віднесення витрат на
ремонт основних засобів. При перевірці було встановлено: наявність
планів і кошторисів ремонту, актів на виконання робіт, актів
приймання-передачі виконаних робіт, договорів підряду, актів технічного
огляду будинків і споруд, правильність і своєчасність складання
відповідних документів; правильність формування витрат за статтями
затрат; чи не завищувались норми витрат матеріалів і розцінки з оплати
праці на ремонтні роботи. Так згідно додатку 2 Акту приймання здачі
відремонтованих ,реконструйованих та модернізованих об’єктів від
25,06,06”відремонтовано насос Дніпрогарт,вартість модернізації становить
2345грн. яка віднесена на первісну вартість основних засобів.

Доцільність і законність операцій із ремонту встановлюється на основі
перевірки первинних документів; нарядів на відрядні роботи, відомостей
дефектів на ремонт машин, тракторів і транспортних засобів,
лімітно-забірних карт на витрати матеріальних цінностей.

Типова кореспонденція стосовно обліку витрат на поліпшення і утримання
основних засобів

Зміст господарських операцій Дебет Кредит

Відображені витрати ремонтного цеху для ремонту основних засобів
виконаного господарським способом 23/р.ц 20,661, 65

Списані витрати ремонтного цеху на цехові витрати 91 23/рц

Відображені витрати основного цеху пов’язані з поточним ремонтом
обладнання 91/осн.ц. 66,65,

207

Акцептований рахунок підрядної організації, яка виконала ремонт основних
засобів, які експлуатуються в заводоуправлінні 92 63

СумаПДВ 641 63

Оплачений рахунок підрядної організації з поточного рахунка 63 311

2.5. Аудит амортизаційних відрахувань

Характерною особливістю основних засобів є їх тривала участь у
виробничому процесі із збереженням основних особливостей і первісної
форми.

Однак із часом основні засоби втрачають свої споживчі й фізичні якості і
зрештою, стають непридатними для використання.

Втрачаючи первісні якості, основні засоби переносять свою вартість на
виробничу продукцію (роботи послуги). Цей процес забезпечується
щомісячним (у податковому — щоквартальним) нарахуванням амортизації, від
правильного нарахування якої залежить:

— правильність відображення зносу і залишкової вартості основних
засобів;

— правильність визначення собівартості продукції (робіт, послуг);

формування цін на власну продукцію (роботи, послуги);

правильність визначення фінансових результатів;

у податковому обліку — правильність визначення прибутку, що підлягає

оподаткуванню [19].

Враховуючи великий вплив амортизації на показники фінансової і
податкової звітності, необхідно було уважно вивчити порядок нарахування
амортизації у клієнта.

З урахуванням значних відмінностей побудови обліку основних засобів за
бухгалтерським і податковим обліком було перевірено, що:

— податковий і бухгалтерський обліки основних засобів ведуться незалежно
один від одного;

— амортизація нараховується за нормами податкового законодавства для
цілей оподаткування;

амортизація нараховується за вимогами П(с)БО 7 «Основні засоби» з метою
відображення інформації в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності;

працівники бухгалтерії озброєні необхідними нормативними документами з
бухгалтерського і податкового обліку основних засобів, з урахуванням
змін і доповнень до них на момент здійснення господарських операцій;

— ведення податкового і бухгалтерського обліку в суб’єкта господарювання
здійснюється у відповідності з чинним законодавством.

Типова кореспонденція стосовно обліку амортизації основних засобів

Зміст господарських операцій Дебет Кредит

Нарахування амортизації основних засобів використаних на виробництво
конкретного виду продукції 23 131

Нарахування амортизації інших основних засобів цеху 91 131

Нарахування амортизації основних засобів господарського призначення 92
131

Нарахування амортизації основних засобів використаних для збуту
продукції 93 131

Нарахування амортизації основних засобів соціальної сфери 94 131

2.6. Аудит правильності відображенні в обліку результатів переоцінки
основних засобів

Така перевірка була здійснена на підставі вивчення документів, які
містять її результати, і передбачала:

— перевірку відповідності записів в інвентарних картках(д 5)
результатам здійсненої переоцінки;

— перевірку правильності бухгалтерських записів, які
відображають

— результати переоцінки основних засобів в обліку;

перевірку справедливої вартості об’єктів основних засобів;

перевірку правильності встановлення індексу переоцінки;

перевірку правильності розрахунку переоціненої вартості основних засобів
і зносу.

У зв’язку з тим, що П(с)БО 7 не встановлює процедури переоцінки, не
встановлює осіб, котрі повинні її здійснювати, не надає форми документа,
в якому повинні відображатися результати переоцінки, ці питання повинні
регулюватися наказом про облікову політику підприємства. Тому спочатку
було визначено всі питання щодо переоцінки, які знайшли відображення в
обліковій політиці клієнта, і перевірено фактичне їх дотримання [10].

Одним із найскладніших питань переоцінки було обгрунтування справедливої
вартості. При його вивченні встановлено на підставі якої інформації
встановлена справедлива вартість об’єктів і ким, чи не було відхилень
(заниження або завищення вартості об’єктів).

Перевірка обгрунтування справедливої вартості об’єктів оформлялась в
робочому документі за поданим зразком(д 6).У відомості переоцінки
основних засобів до оцінено 8 обєктів переоцінено 5. Загальна сума
справедливої вартості ОЗ становить 79700,00; первісна- 116200,00;
первісна з урахуванням переоцінки122152,99; сума переоцінки становить
5952,99 знос до переоцінки становив-39775,00; з урахуванням переоцінки
-42452,99; сума переоцінки становить 2677,99; залишкова
вартість-76425,00; з урахуванням переоцінки -79700,00 ;сума переоцінки
-3275,00 /зниженняціни-1400 дооцінка-4675/

Типова кореспонденція стосовно обліку переооцінки основних засобів

Зміст господарських операцій Дебет Кредит

Сума дооцінки основних засобів 10 423

Одночасно на суму зносу 423 131

Сума уцінки основних засобів 975 10

Одночасно на суму зносу 131 10

Сума втрат від зменшення корисності основних засобів, оцінених за
первісною вартістю 975 131,10

Одночасно на суму зносу 131 10

2.7. Аудит списання основних засобів

При вибутті основних засобів — я перевіряв дозвіл та порядок ліквідації
основних засобів, а також бухгалтерські записи, які відображають
ліквідацію, реалізацію, безоплатне передання основних засобів тощо
незалежно від форми власності підприємства. Аудиторській перевірці
підлягали операції із списання основних засобів. Основні засоби
організацій вибувають унаслідок зносу, стихійного лиха, недостачі,
розкрадань, реконструкції і заміни малоефективних об’єктів, а також
продажу, безоплатної передачі та ін.

У процесі перевірки встановлено причину списання об’єктів основних
засобів, законність і доцільність цих операцій, порядок ліквідації
основних засобів, які стали непридатними, повноту оприбуткування
запасних частин, лому, інших матеріалів, отриманих від ліквідації
об’єктів.Акт про списання ос новних засобів від 28,04,06р. списано
повністю амортизований агрегат Гсина шия інвентарний номер 0602708001
2000року випуску рік введення в експлуатацію вересень 2201р. початкова
вартість якого становить 6380,00.

Законність і доцільність операцій із вибуття основних засобів
встановлено перевіркою первинних документів (актів списання, актів
приймання-передачі, накладних, рахунків-фактур та ін.), даних
аналітичного І синтетичного обліку.

Було вивчено всі акти на списання будівель, споруд, машин, обладнання та
іншого майна організації. При цьому зверталась увага на дотримання
встановлених форм цих документів, заповнення в них реквізитів, наявність
мотивованих висновків комісії, підписи всіх членів комісії і керівника
організації, який затверджує ці акти.

Шляхом проведення документальної перевірки по суті встановлено
правильність кореспонденції рахунків за операціями, пов’язаними із
будь-якими причинами списання основних засобів, та доцільність списання.

Типова кореспонденція стосовно обліку ліквідації, безкоштовної передачі
та реалізації основних засобів

Зміст господарських операцій Дебет Кредит

Передача основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого
підприємства 14 10

Одночасно знос переданих основних засобів 131 10

Одночасно сума різниці між залишковою вартістю переданих основних
засобів і справедливою вартістю інвестицій 14 746

Списання залишкової вартості основних засобів, списаних по причині
застарілості та зносу 976 10

Одночасно на суму зносу основних засобів 131 10

Оприбутковані виробничі запаси від ліквідації основних засобів 20,22 746

Одночасно відображення суми ДДВ 976 64

Безкоштовна передача основних засобів по залишковій вартості 976 10

Одночасно на суму зносу основних засобів 131 10

Одночасно відображення суми ПДВ 976 64

Списання реалізованих основних засобів по залишковій вартості 972 10

Одночасно на суму зносу реалізованих основних засобів 131 10

Доход отриманий від реалізації основних засобів 30,31,3 7 742

Витрати по демонтажу, розборці та реалізації основних засобів 976
30,31,3 7,20,66

Одночасно при реалізації основних засобів сума ПДВ 742 64

3. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ

Відповідно до Національного нормативу аудиту № 26 „Аудиторський
висновок», результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського
висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про
перевірену фінансову звітність. Метою складання аудиторського висновку є
надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту,
достовірність і неупередженість інформації щодо статутного капіталу, що
розкривається у звітності господарюючого суб’єкта. Аудиторський висновок
складається на українській мові, вартісні показники виражаються у валюті
України. Виправлення в аудиторському висновку не допускаються.

До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність
господарюючого суб’єкта, відносно якого проводився аудит. З метою
ідентифікації на формі звітності повинен бути підпис аудитора або
спеціальний штамп аудиторської фірми.

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, а також
можлива відмова від надання висновку про фінансову звітність
підприємства [15].

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли, на думку
аудитора, виконано наступні умови:

аудитор одержав всю інформацію і пояснення, необхідні для досягнення
мети аудиту;

надана інформація достатньою мірою відображає реальний стан справ на
підприємстві;

наявні адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань;

фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою
на підприємстві обліковою політикою, яка відповідає вимогам П(С)БО;

фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних й не
містить суттєвих протиріч;

— фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у
встановленому порядку.

Якщо аудитор не знайшов порушень або виявив порушення, що не впливають
на законність функціонування, не спричиняють збитків державі,
засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині
аудиторського висновку. При цьому аудитор має право надати позитивний
висновок.

Будь-яка реальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від
надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від
рівня непевності або незгоди.

У випадку непевності і незгоди аудитор видає умовно-позитивний висновок.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від
позитивного, він повинен дати описання усіх суттєвих причин його
невпевненості і незгоди. Такі причини коротко наводяться в окремому
розділі висновку з посиланням на розділ, де висловлюється негативний
висновок або дається відмова від висновку.

Якщо аудитор виявив порушення, які впливають на законність
функціонування або спричиняють збитки державі, засновникам або
акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського
висновку. В цьому випадку аудитор надає час для усунення викритих
порушень. Якщо порушення не виправлені, аудитор не має права надати
позитивного висновку.

Якщо аудитор не має можливості на підставі наведених аргументів
сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства, він дає
відмову від надання аудиторського висновку.

Окрім основних видів аудиторських висновків про перевірену фінансову
звітність існують висновки спеціального призначення. Такі висновки
складаються за результатами виконання спеціальних аудиторських завдань
за ініціативою самого господарюючого суб’єкта або за дорученням
правоохоронних органів.

Згідно з Національним нормативом №26, аудиторський висновок було
складено у вільній формі, і в ньому присутні такі наступні розділи:

заголовок аудиторського висновку — говориться про те, що

аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Дається назва

аудитора або аудиторської фірми. Також наводиться повна назва
підприємства,

яке перевірялося, та час перевірки [4];

вступ — міститься інформація про склад фінансової звітності та дату

її підготовки. Говориться також про те, що відповідальність за
правильність

підготовки звітності покладається на керівництво
підприємства, про

відповідальність аудитора за аудиторський висновок;

масштаб перевірки — цей розділ дає впевненість користувача у тому,

що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами діючого

законодавства та нормами, що регулюють аудиторську практику. Говориться,

що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем
впевненості

про те, що фінансова звітність не має суттєвих помилок. Також говориться
про

те, що під час перевірки бралось до уваги лише суттєві помилки,
керуючись

принципом вибіркової перевірки. Також дається інформація про принципи

бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період

перевірки;

висновок аудитора про перевірену фінансову звітність — у цьому

розділі дається висновок про фінансову звітність, про її правильність в
усіх

суттєвих аспектах;

дата аудиторського висновку —дата аудиторського висновку на день

завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському
висновку

проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує
акт

прийому-передачі аудиторського висновку;

підпис аудиторського висновку — аудиторський висновок

підписаний директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою,

яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вид проведеного

аудиту;

адреса аудиторської фірми — вказана адреса місцезнаходження

аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність.

Аудиторський висновок

про достовірність фінансової звітності за 2006 рік ТзОВ «Плющ»

Згідно Договору № АУ — 011/01 від 6 лютого 2007 р. між Аудиторською
фірмою «Надія- АУДИТ» та ТзОВ «Плющ», надалі «КОМПАНІЯ», аудитором
Джоголиком І.І.., Сертифікат № 003480, Аудиторської фірми „Надія —
АУДИТ», яка здійснює свою діяльність на підставі Реєстру суб’єктів
аудиторської діяльності № 2030, що ведеться Аудиторською палатою
України, Рішення № 100 від 30.03.2001 р., проведена перевірка
достовірності фінансової звітності Компанії за 2006 рік.

Відповідальність за фінансово-господарську діяльність та достовірність
звітних даних несе керівництво компанії.

я в своїй діяльності керувався законодавством України у сфері
господарської діяльності і сплати податків, встановленим порядком
ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності,
прийнятими в Україні нормами аудиту з урахуванням міжнародних норм і
стандартів.

Мною проведені дослідження шляхом тестування доказів обґрунтованості сум
та інформації, розкритої у фінансовій звітності, а також оцінка
застосованих принципів бухгалтерського обліку при формуванні фінансової
звітності.

На підставі цифрового матеріалу, на базі якого складається звітність,
була перевірена інформація, що сформована в звітності.

Я вважаю, що зібраного матеріалу достатньо для складання аудиторського
Висновку.

Я вважаю, що фінансова звітність Компанії, в цілому, відповідає вимогам
чинного законодавства України та прийнятої облікової політики та, в
цілому, реально і точно відображає, у всіх суттєвих аспектах, її
фінансовий стан на 31.12.2006 р. по операціях за період з 01.01.2006 по
31.12.2006 р.

висновок

Отже, розглянувши дану тему, можна зробити такі висновки:

По-перше, процес виробництва на підприємствах різних форм власності та
організаційно-правових форм передбачає наявність такого чинника
виробництва, як основні засоби.

По-друге, основні засоби відіграють важливу роль на підприємстві та
сприяють здійсненню ефективної його діяльності, а саме: використовуються
в процесі виробництва або постачання товарів, при наданні послуг,
здаванні в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і
соціально-культурних функцій тощо.

По-третє, облік основних засобів передбачає облік багатьох операцій,
господарських процесів пов’язаних з основними засобами (надходження,
вибуття, переоцінка тощо), що являє собою велику сукупність інформації,
яку необхідно опрацювати.

З огляду на те, що основні засоби займають значну частину в загальному
фонді майна на більшості підприємств, на сучасному етапі розвитку
важливого значення набувають питання їх ефективного використання та
збереження. Цьому значною мірою сприяє здійснення дієвого контролю за
станом та використанням цих об’єктів.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку
основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до
міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують
процес управління виробництвом та знижують ефективність використання
основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення
сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському
і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних
засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних
засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми
нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому
системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також
фінансового контролю ефективності використання основних засобів у
виробничому процесі.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш
достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства
є дані бухгалтерського обліку і звітності. Аудит основних засобів є
частиною загального аудиту підприємства.

Таким чином, перед аудитом стоять наступні задачі: зміцнення законності
та правопорядку, державної та фінансової дисципліни; забезпечення
збереження власності, яка належить підприємству; досягнення цільового,
економного та раціонального використання всіх засобів, які знаходяться у
розпорядженні підприємства; виявлення та використання резервів росту та
підвищення ефективності виробництва; виявлення шляхів удосконалення
роботи суб’єктів господарювання, та інші.

Аудит фінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення
негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних
взаємозв’язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у
господарській діяльності. Аудит основних засобів дозволяє встановити
стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування
амортизації.

Отже, можна зробити висновок, що аудит основних засобів дуже складний
процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх
амортизації, класифікації тощо це ще й дуже важлива частина в загальному
аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві
результати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні» № 996 — XIV від 16.07.99 р. (зі змінами і доповненнями) ;

Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93р. № 3125-

12 (зі змінами і доповненнями) ;

Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Методичних

рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку» від

29.12.2000 р. № 356 (зі змінами і доповненнями) ;

Національні нормативи аудиту. Затверджено рішенням АПУ № 73

від 18.12.98р. -К., 1999 ;

Кодекс професійної етики аудиторів України, Київ «Знання 2001»;

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань І

господарських операцій підприємств та організацій, затверджений

наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до

фінансової звітності», затверджений наказом Міністерства фінансів

України №87 від 31.03.99.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2
«Баланс»,

затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові

результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України №

87 від 31.03.99.

10.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби»,

затверджене наказом Міністерства фінансів України № 92 від

27.02.2000 р. (із змінами і доповненнями) ;

11 .Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів,

товаро-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків від 11

серпня 1994 р. № 69 (із змінами і доповненнями) ;

12.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України: підручник для студентів вищих навчальних закладів економічної
спеціальності — 5 видання, доповнений і перероблений — К.: А.С.К., 2000;

13.Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник.
Нормативно-практичні матеріали. За редакцією Р.Л.Хом’яка — Львів:
Національний університет „Львівська політехніка »
(інформаційно-видавничий центр „Інтелект +» Інституту післядипломної
освіти) „Інтелект — Захід» 2001 ;

14.Н.В. Чабанова, Ю.А. Василенко Бухгалтерський фінансовий облік:
Посібник — К.: Видавничий центр „Академія», 2002р ;

15.Усач Б.Ф. «Аудит» : Навч. посіб. -Київ: «Знання — Прес», 2002р ;

16.Давидов Г.М. «Аудит» : Навч. посіб. — Київ: «Знання», КОО, 2002р ;

17.Рудницький В.С. Внутрішній аудит: методологія, організація.
-Тернопіль: «Економічна думка»,2000р;

18.Кулаківська Л.П., ПічаЮ.В. «Організація і методика аудиту», Київ,
«Каравелла» 2004р;

19.Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів — 2-е вид. Переоблений і
доповнений — Жит. : ПП., «РУТА» , 2002р.

PAGE

PAGE 36

Похожие записи