КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз надходження матеріалів

та використання їх у виробництві”

План

ВСТУП

1. Характеристика матеріалів та аналіз їх структури.

2.Аналіз надходження матеріалів.

3.Аналіз використання матеріалів.

4. Аналіз результатів інвентаризації матеріалів.

5.Узагальнення результатів аналізу та виявлення резервів більш
ефективного використання матеріалів.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Розвиток суспільства переконливо свідчить про переваги ринкової
економіки над централізованою. Але за будь-яких умов важливою
передумовою стабілізації та підвищення рівня життя населення є державне
регулювання розвитку споживчого ринку з метою збільшення його
насиченості. У спадок від соціалістичної економіки держава дістала
споживчий ринок, який функціонував в умовах хронічного дефіциту як
продовольчих, так і непродовольчих товарів. Подолати такі його види
можна шляхом стимулювання розвитку виробництва, його збалансування та
ефективних експортно — імпортних операцій, а також посилення контролю
за розподільчою системою і стимулюванням збільшення обсягів продажу
споживчих товарів на внутрішньому ринку.

Тому важливе значення в наш час надається вивченню виробництва, а саме
виробничому процесу. При цьому саме економічний аналіз є особливою
функцією управління виробництвом та комерційними структурами, знаряддям
контролю за раціональним та економним використанням ресурсів з метою
досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків перед
державою. Все це вимагає від сучасного спеціаліста — економіста
глибоких знань та вмінь розв’язання проблемних питань при зміні
державної форми власності на приватну чи колективну та дослідження
процесів, що їх супроводжують . На це значний вплив має вміння
аналізувати.

На підприємствах, більшою мірою виробничих, важливою ділянкою аналізу є
матеріально – технічне забезпечення, а, отже — наявність та рух
матеріалів. Адже майже на кожному підприємстві, будь то чи мале
підприємство — приватне, чи державне підприємство, існує певний вид
матеріалів.

Отже, тема даної курсової роботи саме в сучасних умовах є досить
актуальною, бо матеріали, що є предметами праці, забезпечують разом із
засобами праці і робочою силою виробничий процес підприємства, в якому
вони використовуються одноразово, повністю переносячи власну вартість на
собівартість виготовленого продукту.

Слід зазначити, що в умовах ринку велике значення мають якісні
показники, наприклад, такі, як зниження матеріальних затрат. Цього можна
досягти збільшенням використання прогресивних конструкційних матеріалів,
заміною дорогих матеріалів більш дешевими, скороченням відходів
виробництва. Необхідно комплексно використовувати природні і матеріальні
ресурси, максимально зменшувати втрати і нераціональні витрати, широко
використовувати в господарському обороті вторинні ресурси.

Тому дані бухгалтерського обліку повинні мати інформацію для виявлення
резервів зниження собівартості продукції шляхом раціонального
використання матеріалів, зниження норм їх витрачання, забезпечення
необхідного збереження та складування матеріалів.

Метою курсової роботи є дослідження результатів аналізу на ділянці
матеріально-технічного забезпечення підприємства та виявлення шляхів
більш ефективного використання матеріалів.

До завдань курсової роботи слід віднести опрацювання питання
характеристики та структуризації належних підприємству матеріалів,
проведення аналізу надходження матеріалів та їх руху, аналізу
забезпечення підприємством умов зберігання та ефективного використання
матеріалів.

Дана тема знайшла досить широке відображення в роботах таких вчених-
економістів як Курчавий Ю.А., Могол А.І., Мних Є.В., Оглоблін Д.І.,
Стуков А.Д. та інших.

Курсова робота написана на основі даних про матеріали базового
підприємства ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів», що займається
виробництвом та реалізацією широкого асортименту скловиробів. За останні
роки відбулося пожвавлення виробничої діяльності підприємства,
підвищився рівень рентабельності і досягнуто збільшення прибутків
підприємства.

Основні показники, що характеризують виробничу діяльність підприємства
відображено в таблиці 1.

Таблиця 1

Аналіз техніко-економічних показників ВАТ «ВКП Бучанський завод
скловиробів» за 2000-2001рр.

Показники 2000 р. 2001р. Відхилення, +,-

Статутний капітал, тис. грн. 2008,14 2831,88 +823,14

Товарний випуск, тис. грн. 2206,73 1697,50 -509,23

Обсяг реалізованої продукції, тис. грн. 4175,60 3200,51 -975,09

Чисельність всього, чол. 864,00 601,00 -263,00

Фонд оплати праці, тис. грн. 154,60 127,42 -27,18

Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.

179,16

202,01

22,85

Чистий прибуток, тис. грн. 693,16 527,39 -165,77

Рентабельність, % 16,60 16,48 -0,22

Матеріальні витрати, тис.грн.

1994,80 1522,57 -472,23

З даних таблиці 1 видно, що за результатами двох останніх років роботи
підприємства відбулися значні зміни практично за всіма основними
техніко-економічними показниками. Зменшення обсягу виробництва на 23,07%
говорить про певний занепад виробництва і зменшення
конкурентоспроможності підприємства у виготовленні своєї продукції.
Зміна обсягів виробництва пов’язана із серйозною реорганізацією
підприємства.

Скорочення штату працюючих за результатами 2001 року відбулося на 39,44
%, що має негативне значення для підприємства, але при цьому треба
зважити той факт, що більшість звільнених працівників переведено на
створене на основі базового підприємства ВАТ “ВКП Бучанський завод
скловиробів“ підприємство ТОВ “Бучанський завод склотари”.
Проаналізувавши фонд заробітної плати за 2000-2001 р.р. (збільшення
середньомісячної заробітної плати одного робітника на 8,84%) можна
зробити висновок про покращання соціального клімату на підприємстві, про
фінансову забезпеченість свого штату.

Рентабельність випуску продукції за даними 2001 року має низький рівень
(16,48%), що говорить про низький рівень прибутку, адже при цьому маємо
зменшення цього показника до 99,27%. Головною причиною нестабільності
виробничої діяльності підприємства є несвоєчасність поставок матеріалів,
зміна цін і застаріла технологія.

Головними джерелами написання курсової роботи є первинні документи
(картка складського обліку, накладні, лімітно-забірні картки) та
зведені, форми бухгалтерської звітності (форма №1 «Баланс» (дод. А ),
форма №2 «Звіт про фінансові результати (дод.Б ), форми статистичної
звітності.

1.Характеристика матеріалів та аналіз їх структури.

На сучасному етапі стрімкого переходу до ринкової економіки дедалі
більшого значення набуває ділянка матеріально-технічного забезпечення
підприємства. Запаси підприємства займають важливе місце у виробничому
процесі підприємства, без забезпечення ними стає неможливий виробничий
процес. Адже матеріали, що є їх досить вагомою складовою, займають
значне місце серед об’єктів управління підприємством, оскільки їх
характеризують як речові елементи виробництва, які використовуються у
якості предметів праці у виробничому процесі. являють собою предмети, що
є матеріально-речовою основою випущеної продукції. Вони повністю беруть
участь у виробничому процесі (повністю споживаються у кожному циклі) і
повністю переносять свою вартість на собівартість виготовленої
продукції.

Специфічною особливістю матеріалів, як вагомої частини виробничих
запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю, і
тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти новими
[6 , С.101].

У собівартості промислової продукції питома вага витрат матеріалів
складає біля 50%, а в деяких галузях промисловості (наприклад хімічній,
текстильній) сягає 80-85% [4, С.38]. Так на базовому підприємстві ВАТ
“ВКП БЗС” у собівартості продукції питома вага витрат матеріалів складає
біля 70-85%, в залежності від виду продукції. Тому питанням обліку
виробничих запасів має приділятись велика увага .

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах
підприємства завжди повинні бути виробничі запаси в межах норм,
передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємств
здійснюються операції по збереженню виробничих запасів, що надходять, а
також відпуску їх у виробництво [6, С.102].

Основні задачі аналізу матеріалів на будь-якому промисловому
підприємстві, а, зокрема, й на базовому полягають у забезпеченні
щоденного дослідження їх надходження, збереження на всіх етапах руху,
аналізі та плануванні норм необхідних запасів, використання матеріалів
у виробництві на базі технічно — обґрунтованих норм їх використання. За
допомогою аналізу використання матеріалів можливим стає своєчасне
виявлення непотрібних матеріалів та їх залишків, які, у подальшому,
підлягають реалізації у відповідності з діючим порядком, що і розроблено
на підприємствах і будівлях.

В процесі ж виробництва матеріали використовуються по-різному. Одні з
них повністю споживаються у виробничому процесі (сировина і матеріали),
інші – змінюють тільки свою форму (змащувальні матеріали, фарби), треті
– входять у вироби без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини),
четверті –тільки сприяють виготовленню виробів, не входять в їх масу чи
хімічний склад (МШП).

Отже, на базовому підприємстві з метою спрощення системи обліку,
контролю та аналізу, враховуючи особливості виробництва, прийнято за
призначенням матеріали групувати так:

основні матеріали:

сировина і основні матеріали,

допоміжні матеріали:

паливо (для технологічних цілей, для енергетичних цілей, для
господарських потреб ), тара одноразового користування, запасні частини
для ремонтів, малоцінні та швидкозношувані предмети .

У деяких галузях промисловості, наприклад, на базовому підприємстві
купують в порядку виробничої кооперації напівфабрикати, (наприклад,
радіоелектронні вузли, блоки живлення, і т.і.), які підлягають подальшій
обробці або витрачаються безпосередньо на збирання готової продукції. У
цих випадках напівфабрикати розглядаються як основні матеріали.

Важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є розробка
номенклатури матеріалів. Це робиться для того щоб відділи та служби
користувалися єдиними встановленими на підприємстві обліковими цінами і
номенклатурою матеріалів, розробляється номенклатура – цінник, що являє
собою систематизований перелік матеріалів, їх номенклатурні номера та
облікові ціни.

Важливою умовою правильної організації обліку та контролю використання
матеріалів є їх правильне групування. На різних підприємствах матеріали
можуть мати різне призначення залежно від тієї функції, яку вони
виконують в процесі виробництва. [6, С.103]. Так, наприклад, радіодеталі
на базовому підприємстві ВАТ “ВКП БЗС” створюють основу готової
продукції — міні-АТС, а на цукровому, хімічному, машинобудівному
підприємствах радіодеталі використовуються для поточного ремонту
радіоелектронної апаратури, участі безпосередньо у виробництві готової
продукції вони не беруть. Тому важливо правильно згрупувати матеріальні
цінності на підприємстві за їх призначенням та роллю в процесі
виробництва.

Правильна і раціональна організація матеріалів забезпечується чіткою
системою і суворим порядком оформлення операцій, щодо руху матеріалів.

Аби вірно проводити аналіз використання матеріалів, необхідно вивчити їх
структуру, яка передбачає групування їх за економічним призначенням,
виходячи з функціональної і технологічної ролі та значення у виробничому
процесі і технологічними властивостями, на сировину і матеріали, паливо,
будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані
предмети, ін.

Як правило, зокрема і на базовому підприємстві, розрізняють економічну
та технологічну структури. В основу економічної, покладено роль
матеріалів у господарському процесі виробництва. Одні формують сировинну
основу майбутнього продукту, інші – необхідні для забезпечення
виробничого процесу або надання виробам відповідних властивостей, чи
сприяють виробничому процесу. Першу групу називають основними
матеріалами, другу – допоміжними. Зі складу основних матеріалів
виділяються покупні напівфабрикати.

Матеріали на базовому підприємстві ВАТ «ВКП Бучанський завод
скловиробів» підрозділяють на два види: основні і допоміжні. До основних
видів матеріалів належать всі ті, які використовуються безпосередньо при
виготовленні продукції за цехами та вцілому по всьому виробництву.
Особливістю є те, що базове підприємство використовує вторинну сировину,
тобто перероблює склобій.

До основних видів матеріалів, які використовуються у виробництві є
пісок, глина та деякі інші, крім того безпосередньо на виробництво
витрачається велика кількість палива, що пов’язане з певними
особливостями виробничого процесу.

Основою для аналізу наявності матеріалів на базовому підприємстві
слугує, як правило, спеціально розроблена номенклатура (дод. В ).
Приклад аналітичної таблиці за допомогою якої проводиться аналіз
наявності матеріалів, відображено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Аналіз наявності матеріалів за даними ВАТ «ВКП Бучанський завод
скловиробів» за 2000 – 2001 рр.

тис. грн.

Види матеріалів 2000 р. 2001 р. Відхилення ,+,-

Основні матеріали:

з них 1678,2 1365,4 -312,8

Пісок кварцовий 1145,2 985,7 -159,5

Доломіт 214,8 150,7 -64,1

Сода кальцинована 105,7 71,8 -33,9

Сульфат натрію 118,7 92,7 -26,0

Селітра 93,8 64,5 -29,3

Допоміжні матеріали 949,6 846,4 -103,2

Всього 2627,8 2211,8 -416,0

З таблиці 1.1 видно, що наявність матеріалів змінилася за аналізований
період. З наведених даних видно, що наявні матеріали зменшилися по всім
їх видам у більшій чи меншій мірі, зокрема по групі основних матеріалів
на –18,64 %, допоміжних –10,87 %. А обсяг окремих видів основних
матеріалів змінювався так само. Зокрема наявна селітра зменшилася на
31,24 %, доломіт –29,84%. Загалом же розмір використовуваних матеріалів
зменшився на – 15,83 %. Це пояснюється тим, що понаднормові матеріали
накопичені в період простоїв починають поступово використовуватися у
виробництві, тобто матеріали будуть скорочуватися до тих пір поки не
знизяться до рівня нормативних запасів.

Аналіз структури матеріалів проводиться шляхом розрахунку питомої ваги
окремого виду матеріалу у загальному їх підсумку ( формула
1.1) [14, С. 227]:

, (1.1)

де: Пв – питома вага окремого виду матеріалів, %;

Вов – вартість окремого виду матеріалів, грн.;

Ввв – вартість всіх видів матеріальних ресурсів, грн..

Розрахунок питомої ваги окремого виду матеріалу у загальному їх підсумку
за формулою 1.1 по базовому підприємству ВАТ «ВКП Бучанський завод
скловиробів» наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Аналіз структури матеріалів за даними ВАТ «ВКП Бучанський завод
скловиробів» за 2000 — 2001 рр.

Види матеріалів 2000р. 2001р. Абсолютне відхилення, +,-

сума,

грн. питома вага, % сума,

грн. питома вага, % сума,

грн. питома вага, %

Основні матеріали

з них: 1678,2 63,9 1365,4 61,7 -312,8 -2,2

Пісок кварцовий 1145,2 68,2 985,7 72,2 -159,5 +4,0

Доломіт 214,8 12,8 150,7 11,0 -64,1 -1,8

Сода кальцинована 105,7 6,3 71,8 5,3 -33,9 -1,0

Сульфат натрію 118,7 7,1 92,7 6,8 -26,0 -0,3

Селітра 93,8 5,6 64,5 4,7 -29,3 -0,9

Допоміжні матеріали 949,6 36,1 846,4 38,3 -103,2 +2,2

Всього 2627,8 100,0 2211,8 100,0 -416,0 —

Як видно з таблиці обсяг використовуваних матеріалів на базовому
підприємстві зменшується. Так за даними 2000 – 2001 років зменшення
відбулося на загальну суму 416,0 тис. грн., що становить 15,83 % (див.
Табл..1.1). І, як вже зазначалося вище, рівень використовуваних
матеріалів скорочуватиметься до нормативного. Питома вага основних
матеріалів за підсумком двох років скоротилася на 2,2%, а допоміжних —
навпаки — зросла на 2,2%. Структурні зрушення відбулися також і в
групах основних видів матеріалів. Зокрема зросла питома вага піску
кварцового на 4% і, але зменшилася по всім іншим видам сумарно на 4%. Є
тут і певні особливості зокрема при зменшенні кількості піску кварцового
і допоміжних матеріалів, їх питома вага збільшилася на +4,0% і 2,2%
відповідно по кожному з цих видів матеріалів.

Згідно опрацьованих даних також можна побудувати діаграму, що буде більш
наглядно характеризувати структуру матеріалів, що використовуються в
процесі виробництва на базовому підприємстві (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Структура матеріалів ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» за
2000 — 2001 рр.

З рисунку 1.1 видно, що на базовому підприємстві за даними 2001 року в
порівнянні з даними 2000 року є деякі зрушення, а саме бачимо, що у
виробництві стали більше застосовувати допоміжні матеріали — 38% у
порівнянні з 35% попереднього звітного періоду, але зменшилося
використання основних матеріалів на 3%, що характеризує рівень загальних
структурних зрушень, що відбуваються на підприємстві. Але вцілому такі
зміни свідчать про те, що виробничий процес не стоїть на місці.
Підприємство все ж забезпечене необхідною кількістю сировини і
матеріаламів, має достатню кількість (38%) допоміжних матеріалів, що
зумовлює ефективну організацію виробництва.

Але діаграми і графіки мають один суттєвий недолік — не відображають
відхилення між періодами, що порівнюються, тобто зробити аналіз заданими
діаграми досить важко і тому для розрахунку різного роду відхилень,
розрахунку впливу факторів на узагальнюючий показник використовують
аналітичні таблиці. Отже, для ліквідації цього недоліку доцільно
використовувати табличний спосіб аналітичного опрацювання інформації.

Також важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є
попередня розробка норм запасу матеріалів по кожному номенклатурному
номеру і норм витрат кожного виду матеріалів на кожний вид виробленої
продукції, що необхідно для контролю за станом залишків матеріалів на
складах підприємства в межах потреб, а також за правильним їх
використанням у виробництві [14, С.141].

Отже, матеріали займають одне з головних місць у процесі виробництва
певної продукції. Без забезпечення підприємства необхідними
матеріальними цінностями неможливий виробничий процес. Специфічною рисою
матеріальних цінностей є те, що вони повністю використовуються у процесі
виробництва, тому підприємство повинно постійно слідкувати за їх
своєчасним поповненням.

На базовому підприємстві ВАТ “ВКП БЗС” матеріалам належить провідна
роль. Придбаваються, як правило, матеріали (переважно неорганічні
хімічні сполуки) такі як: пісок кварцовий, селітра, доломіт,
кальцинована сода та інші. Для кожного підприємства важливо, щоб затрати
на придбання матеріалів були як найменшими. Адже, вони впливають на
собівартість продукції, яка в свою чергу впливає на кінцеву ціну товару
і на прибуток підприємства.

Важливим фактором є також і правильна постановка аналізу надходження і
використання матеріалів на підприємстві, адже матеріали не повинні
залежуватись на складах і — навпаки, підприємство не повинно відчувати
в них дефіциту. Їх обсяг повинен співпадати з потребою використання
матеріальних цінностей у виробничому процесі. Звідси видно, що потрібно
своєчасно вести аналіз матеріально – технічного постачання. Саме
висвітленню цієї проблеми і присвячене наступне питання.

Аналіз надходження матеріалів

Сучасний економічний процес особливо вимагає своєчасного контролю за
діяльністю підприємства, що ґрунтується на здійсненні як поточного, так
і перспективного прогнозування його розвитку. Найбільшої ж уваги
потребує напрямок організації надходження матеріалів, що забезпечує
безперервний хід виробництва, а, отже — розвиток конкретного
підприємства, збільшення розміру валового внутрішнього продукту та
зміцнення економічної стабільності країни вцілому.

Як зазначалося вище, матеріали надходять від постачальників та, досить
часто, в результаті бартерних операцій. Слід також зазначити, що базове
підприємство має зв’язки не тільки з українськими, а й з іноземними
(Білорусь, Росія, Польща та інші) партнерами.

Відомо, що для ефективної роботи підприємства та виробничого процесу
потрібно дотримуватися своєчасного забезпечення матеріалами, а також
раціонально, ефективно їх використовувати. Основним фактором, який
показує забезпеченість підприємства матеріалами є правильність
розрахунку поставок матеріалів у відповідності до вимог виробництва.
Важливо також забезпечити рівномірне надходження матеріалів до основних
цехів і цехів допоміжного виробництва. Такої політики дотримується і ВАТ
«ВКП Бучанський завод скловиробів» .

Також на підприємстві пам’ятають, що забезпечення матеріалами
виробництва, їх ефективне і своєчасне використання цілком залежить від
матеріально-технічного забезпечення. Тому на базовому підприємстві існує
відділ матеріло — технічного постачання, який несе відповідальність за
своєчасність надходження матеріалів на склади. Адже при порушенні
термінів поставки матеріалів, надходження їх невідповідної якості,
може призвести до порушення плану випуску і реалізації товарної
продукції.

Фінансово-економічний штат працівників бухгалтерії базового
підприємства ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» працює над
перевіркою обґрунтованості та розрахунку встановлених норм і
нормативів, які визначені на рівні витрат виробництва попередніх
періодів, при цьому враховують фактичні витрати на виробництво продукції
з корегуванням на обсяг продукції, яка запланована на даний звітний
період.

Для визначення ефективності забезпечення підприємства матеріалами
здійснюють перевірку відповідності плану поставок потребам виробництва
продукції і утворення залишків, тобто — їх запасів, виходячи з
прогресивних норм витрат матеріалів.

Для стабільного забезпечення потреб виробництва матеріалами
використовується впровадження матеріально-технічних міроприємств по
усуненню відхилень, які б спричинили погіршення (зменшення) обсягів
виробництва.

З джерел покриття потреби підприємства у матеріалах виділяють, зокрема і
на базовому підприємстві, зовнішні та внутрішні джерела (рис. 2.1) [5,
С. 205 ]

Умовні позначення:

послідовність розподілу джерел покриття потреб у матеріалах

Рис. 2.1. Загальна схема джерел покриття потреб підприємства в
матеріальних ресурсах.

Тобто, як і необхідно, на базовому підприємстві проводиться аналіз
забезпеченості потреб у матеріальних ресурсах джерелами покриття. Це є
головною умовою ритмічної роботи підприємства. Аналіз забезпеченості
виробничих потреб у матеріалах можна визначити також за формулою 2.1
[14, С.231 ]:

Ui =Uiвн + Uiз , (2.1)

де: Uiвн – сума внутрішніх джерел покриття потреб в кожному з видів
матеріалу;

Uiз – сума зовнішніх джерел покриття потреб в кожному з видів
матеріалів сумою власних внутрішніх джерел покриття.

Реальна ж потреба в завозі матеріалів зі сторони( зовнішні поставки)
визначається за формулою 2.2 [14, С. 248]:

Пс = Зп — Вп , (2.2)

де: Пс – реальна потреба в завозі матеріальних ресурсів зі сторони

Зп – загальна потреба в певному виді матеріалу

Вп – сума власних внутрішніх джерел покриття.

Потреба базового підприємства у матеріалах визначається в розрізі їх
видів на потреби основної (виробництво) і неосновної діяльності
підприємства і запаси, необхідні для нормального функціонування на
кінець періоду (формула 2.3) [5.,С.215]:

, (2.3) де MPni — загальна потреба підприємства;

MPij – потреба і-го виду матеріальних ресурсів на j-й вид
діяльності;

MP3i – необхідні для нормального функціонування підприємства запаси
і-го виду матеріальних ресурсів на кінець періоду.

Потребу в матеріалах на кінець періоду визначають за трьома видами
оцінки: в натуральних одиницях виміру, що необхідно для встановлення
потреби в складських приміщеннях; за вартістю для виявлення потреби в
оборотних засобах; в днях забезпеченості – для цілей планування і
організації контролю.

До останнього часу особлива увага, на підприємстві, приділялася
перевірці виконання поставок матеріалів, виділених підприємству за
держзамовленнями та кооперативними поставками. На сьогоднішній день
підприємство працює без державних замовлень.

При аналізі рівня забезпеченості матеріалами слід зазначити, що за
планом поставок на ВАТ „ВКП Бучанський завод скловиробів” розраховують
показники, які свідчили б про відсоток виконання договорів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз виконання договорів поставки матеріалів на ВАТ „ВКП Бучанський
завод скловиробів” за 2001рік.

Найменування матеріалу Планова потреба, тон. Джерела покриття потреб,
тон. Укладено договорів, тон. Надійшло від постачальників, тон.
Забезпеченість потреб договорами, % Виконання договорів, %

внутрішні зовнішні

план факт

Пісок ква-рцовий 24552 — 24552 24552 24534 100 100 99,93

Доломіт 7812 — 7812 7812 7812 100 100 100

Сода кальцинована 7812 — 7812 7812 7812 100 100 100

Сульфат натрію 372 — 372 372 370 100 100 99,46

Селітра 60 — 60 60 60 100 100 100

За даними таблиці 2.1 можна сказати, що потреба підприємства
майже у всіх матеріалах забезпечена на 100%, але має місце
недопоставка піску кварцового і сульфату натрію, це свідчить про
недопоставку матеріалів або з вини постачальників, або з вини
відділу матеріального забезпечення, менше ніж необхідно для
задоволення планової потреби на 0,07% і 0,54% відповідно. Це надає
можливість спланувати вірогідність простою виробництва за причин
недопоставки або поставки матеріалів низької якості. Аби
забезпечити виробничий процес і у випадку затримки або недопоставки
матеріалів, базове підприємство має запас їх на складах, тому
розраховує запас в днях. Аналогічний аналіз за даними 2001 року
проведено за допомогою таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз виконання договорів поставки матеріалів на ВАТ „ВКП Бучанський
завод скловиробів” за 2000 рік.

Найменування матеріалу Планова потреба, тон. Джерела покриття потреб,
тон Укладено договорів, тон. Надійшло від постачальників, тон
Забезпеченість потреб договорами, % Виконання договорів, %

внутрішні зовнішні

прогноз факт

Пісок кварцовий 19641,6 — 19641,6 19641,6 19641,6 100 100 100

Доломіт 6249,6 — 6249,6 6249,6 6197,1 100 100 99,16

Сода кальцинована 6249,6 — 6249,6 6249,6 6249,6 100 100 100

Сульфат натрію 297,6 — 297,6 297,6 284,1 100 100 95,46

Селітра 48 — 48 48 48 100 100 100

За даними таблиці 2.2 видно, що потреба підприємства майже у
всіх матеріалах забезпечена на 100%, але є недопоставка
доломіту і сульфату натрію. Поставки виконані лише на 99,16% і 95,46%
відповідно, це говорить про недопоставку матеріалів, що вкрай
незадовільно характеризує роботу підприємства.

На ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» велика увага приділяється
також аналізу виконання плану за строками поставки матеріалів
(ритмічності). Для оцінки ритмічності поставок використовують такі
показники: середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт нерівномірності,
коефіцієнт варіації. Аналіз нерівномірності поставок рекомендується
здійснювати за допомогою методів математичної статистики. За розрахунок
цих показників відповідає аналітичний відділ.

Коефіцієнт нерівномірності поставок обчислюється за формулою 2.4 [7,
С.55]:

%, ( 2.4 )

— сума коефіцієнтів виконання договорів;

N — кількість коефіцієнтів виконання договорів по поставкам.

Коефіцієнт нерівномірності поставок базового підприємства за підсумками
2000 року становив 0,12%, а у 2001 році – 1,08%, що свідчить про
зниження ритмічності поставок на підприємство матеріалів.

В процесі надходження матеріалів слід також приділити увагу і
перевірці якості одержаних матеріалів від постачальників, тобто
перевіряють наявність за кількістю, відповідність стандартам і
технічним умовам. ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» майже не
має у своїй роботі випадків порушення асортименту та якості
оприбуткованих матеріалів. Але у випадку їх невідповідності,
підприємство повинно виставити претензію і отримати відшкодування
за понесені збитки в результаті втрат від неможливості використання
низькоякісного матеріалу і зменшення обсягу виробництва.

В основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах
покладено нормативи і норми їх розрахунку і складських запасів, стану
яких приділяється велика увага. Розподіл матеріалів, сировини та
матеріалів за видами приведено на рис. 2.2.

Рис. 2.2 Види запасів сировини і матеріалів на базовому підприємстві ВАТ
«ВКП Бучанський завод скловиробів»

Аналіз стану запасів матеріалів базового підприємства подано в таблиці
2.3

Таблиця 2.3

Аналіз стану запасів матеріалів на

ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» за 2000р.

Матеріали Середньо добовий запас, грн. Фактичний запас Норма запасу,
дні Відхилення від максимальної норми, +,-

грн. дні максим. мін. дні грн.

Пісок кварцовий 1216,28 18244,22 15 25 10 -10 -12162,78

Доломіт 789,62 9475,45 12 24 8 -12 -9475,43

Сода кальцинована 59,13 1005,15 17 30 11 -13 -768,64

Сульфат натрію 406,28 6500,47 16 22 9 -6 -2437,68

Селітра 61,5 799,5 13 21 10 -8 -492,00

З таблиці 2.3 видно, що підприємство ритмічно отримує матеріали хоча
має при цьому певний надлишок матеріалів, що негативно впливає на
ефективність роботи підприємства. Крім того підприємство має
понаднормові запаси матеріалів (більше мінімального рівня, зокрема по
піску кварцовому на 1,09%, по доломіту на 1,05%). Це свідчить про те,
що із обороту вилучено досить значну частину оборотних коштів, що
значно знижує їх оборотність і в даний час для підприємства відіграють
дуже важливу роль. Якщо встановити ритмічне надходження сировини, то
витрати на зберігання матеріалів зменшаться майже до нуля. Це надало б
можливість відмовитись від об’ємних складських приміщень, що дозволить
більш раціонально використовувати територію заводу, зменшити витрати на
утримання та обслуговування складів.

Підсумовуючи результати аналізу виконання плану матеріально-технічного
постачання, необхідно мати на увазі, що втрати при недопоставці сировини
та через відсутність сировини в якійсь мірі дублюють одна одну.

Зробивши аналіз надходження матеріалів слід зазначити, що ті показники,
які були розраховані у цьому питанні не можуть дати узагальнюючу оцінку
ефективності роботи підприємства за рахунок надходження і використання
матеріалів, тому у наступному питанні розглядається ефективність
використання матеріалів.

Аналіз використання матеріалів

Обов’язковими умовами достатнього рівня функціонування підприємства та
виробничого процесу зокрема, є своєчасне забезпечення підприємства
матеріалами і раціональне їх використання. Слід нагадати, що важливим
фактором забезпеченості підприємства матеріалами є правильність
розрахунку необхідності в них, раціонально-технічне забезпечення і
економно-ефективне використання їх у виробництві.

Своєчасне забезпечення виробництва матеріалами і їх раціональне
використання у значній мірі залежить від матеріально-технічного
постачання.

На підприємстві ВАТ “ВКП БЗС” проводиться активна робота щодо
впровадження організаційно-технічних заходів по виявленню
внутрівиробничих резервів і конкретних заходів по їх використанню
(відходи і вторинні ресурси, залучення замінників дорогих і дефіцитних
матеріалів, при необхідності — використання місцевих видів ресурсів та
відходів), що також необхідно знати при аналізі.

Необхідність систематичного виявлення і мобілізації резервів зниження
витрат матеріалів на одиницю продукції та зменшення відходів при
виготовленні продукції передбачає використання в аналізі системи
показників, які всебічно характеризують ефективність використання
матеріалів. Вони дозволяють планувати, розраховувати, аналізувати
результати роботи підприємств, об’єднань та галузей промисловості в
області зниження матеріаломісткості продукції. Це визначення, в
загальному вигляді, характерне для будь-якого рівня управління.

Оцінка ефективності використання матеріалів на практиці аналітичної
роботи і в економічній літературі здійснюється за допомогою різних
показників та їх систем. Найбільшого розповсюдження набули показники, в
розрахунку яких використовується сума матеріальних витрат, а не
матеріальних ресурсів. Це зумовлене тим, що, у широкому розумінні
вартість використаних, витрачених матеріалів виражається витратами
матеріалів, а рівень їх витрачання у виробництві – показниками,
обчисленими виходячи із суми витрат матеріалів [10., С.110].

Для характеристики ефективності руху матеріалів, тобто, надходження та
витрачання економічний аналіз передбачає ряд показників узагальнюючих і
часткових. До узагальнюючих відносять — матеріаломісткість продукції,
матеріаловіддача, питома вага матеріальних затрат у собівартості
продукції, коефіцієнт використання матеріальних витрат. Матеріаловіддача
характеризує віддачу матеріалів, тобто кількість випущеної продукції з
кожної гривні застосованих матеріалів. Матеріаломісткість ( формула 3.1)
показує, скільки матеріальних витрат припадає фактично на виробництво
одиниці продукції.

, (3.1)

де:

МВ – сума матеріальних витрат;

ВП – вартість випущеної продукції.

Коефіцієнт же співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і
темпів витрат характеризує у відносному вираженні динаміку
матеріаловіддачі і одночасно розкриває фактори її росту. Динаміка
показника питомої ваги матеріальних витрат у повній собівартості
характеризує зміну матеріаломісткості продукції (формула 3.2) [10.,
114]:

(3.2)

де :

СБ вп – повна собівартість випущеної продукції;

МВ ф – рівень матеріальних витрат.

Якщо коефіцієнт більший 1, мають місце перевитрати матеріальних ресурсів
на виробництво продукції, і навпаки — економія матеріальних ресурсів,
якщо коефіцієнт менше 1.

В економічній літературі рекомендується декілька методик аналізу
узагальнюючих показників, що базується на різних типах факторних
систем. Методики, що пропонуються не завжди відповідають вимогам
дотримання причинно-наслідкових зв’язків між результативним показником і
показниками факторів. При цьому випускається з уваги, що є причиною, а
що є наслідком. Виходячи з цього для підрахунку загальних матеріальних
витрат на кінець періоду ВАТ „ВКП Бутанський завод скловиробів”
намагається досягти щоденного ефективного використання матеріалів, тобто
– скорочення рівня матеріаломісткості. В процесі аналізу фактичний
рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з
плановими, вивчають їх динаміку і причини змін (рис. 3.1) [10.,С.117], а
також їх вплив на обсяг виробництва продукції.

0

Рис. 3.1 Загальна структурно-логічна модель факторів системи
матеріаломісткості

В результаті — загальна матеріаломісткість залежить від структури
випущеної продукції, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, цін
на матеріали та відпускних цін на продукцію. Так застосування
узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальне
уявлення про рівень ефективності використання матеріалів і резерви
підвищення цього рівня. Але більш конкретну інформацію забезпечує аналіз
часткових показників. Вони застосовуються для характеристики
ефективності використання окремих видів матеріалів (металомісткість,
паливомісткість, енергомісткість та інше), а також для характеристики
рівня матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх
застосованих матеріалів на одиниці продукції до її оптової ціни). Для
обчислення названих часткових показників використовують дані планових,
звітних калькуляцій окремих виробів і розшифровок до них (дод. Д). На
базовому підприємстві застосовуються також показники параметральної,
конструктивної, технологічної, відносної питомої матеріаломісткості,
коефіцієнт використання окремих видів матеріалів.

Коефіцієнт використання матеріалів доцільно визначати не лише по всьому
випуску продукції, але і за окремими виробами. В цьому випадку він являє
собою відношення корисного витрачання чистої ваги виробу в натуральному
вираженні до норми чи фактичного витрачання матеріалів, використаних на
їх виготовлення.

Також при здійсненні аналізу руху матеріалів необхідно проаналізувати
витрачання матеріалів на одиницю продукції (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Аналіз витрачання матеріалів на одиницю продукції на

ВАТ “ВКП БЗС” у 2001 році

Матеріали Норма витрат на одиницю виробів, од. виміру Відхилення від
прогнозу, од. виміру

(+,-) Витрати на весь випуск, грн. Відхилення від прогнозу, грн. ( +,-)

прогноз факт

прогноз фактично

Пісок кварцовий, кг

0,23

0,23

28000,75

31000,25

+2000,50

Доломіт, кг 0,19 0,18 -0,01 23000,75 22000,50 -1000,25

Сода кальцинована, кг

0,90

0,80

-0,10

11200,50

10000,00

-1200,50

Сульфат натрію, кг

0,10

0,08

-0,20

12000,50

10000,00

-2000,50

Селітра, кг 91,85 89,99 +1,86 11485,11 11248,45 -13,75

З таблиці видно, що підприємство виготовляє продукцію з економією
матеріалів у середньому на 4,62%. За рахунок такої економії
зменшуються витрати на матеріали, що, звичайно є позитивним фактором для
діяльності підприємства, але значним недоліком є те, що значною мірою ця
економія впливає на якість виготовляємої продукції. Якби мали
місце перевитрати матеріалів, це свідчило б про нераціональне їх
витрачання і потребувало з’ясування конкретних причин і винних осіб. Для
базового підприємства важливо було б досягти „ефективної” економії у
результаті використання більш дешевих матеріалів, заміни одних
матеріалів іншими більш економними, впровадження нової техніки і
передової технології і тощо.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна
розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції (формула 3.2)
[13, С.86]:

, (3.2)

де: (Вод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При аналізі використання матеріалів на базовому підприємстві аналізують
також вплив таких факторів як “норма витрат” і “ціна за одиницю” на
загальний рівень матеріальних витрат підприємства (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Аналіз впливу факторів на рівень матеріальних витрат ВАТ „ВКП Бучанський
завод скловиробів” за 2001 рік

(один вид продукції)

Матеріали Норми витрат на одиницю продукції, од. виміру. Ціна одиниці
матеріалу, грн. Матеріальні витрати, грн. Відхилення по матеріальних
витратах,

+,-

план фактично план фактично план фактично

Пісок кварцовий, кг

0,23

0,23

3,00

4,25

28000,75

31000,25

+2999,5

Доломіт, кг 0,19 0,18 16,00 14,30 23000,75 22000,50 -1000,25

Сода кальцинована, кг

0,90

0,80

5,10

4,20

11200,50

10000,00

-1200,5

Сульфат натрію, кг

0,10

0,08

3.,60

2,55

12000,50

10000,00

-2000,5

Селітра, кг 91,85 89,99 10,20 9,80 11485,11 11248,45 -236,11

З таблиці видно, що матеріальні витрати приведені на виробництво одного
з видів продукції, виготовляємих базовим підприємством за результатами
2001 року знизилися вцілому на 1437,68 грн., що є досить позитивним
фактором діяльності підприємства – ресурси використовуються досить
ефективно. Слід зазначити, що така зміна відбулася за рахунок зниження
норм використання матеріалів на 19,71 грн. та за рахунок зниження цін
на використовувані матеріали на 36,81 грн. при виготовленні одиниці
продукції. Отже, маємо ситуацію, коли підприємство постійно працює над
системою забезпечення виробництва більш дешевими, але не менш якісними
матеріалами та пошуком більш ефективного їх використання із подальшим
зниженням норм використовуваних матеріалів.

Потім необхідно вивчити матеріаломісткість окремих видів продукції та
причини зміни її рівня. Вона залежить від норм витрат матеріалів, їх
вартості та відпускних цін на продукцію. Можна застосувати схему
факторної системи матеріаломісткості (рис.3.2) [13., С.88-89].

На основі даного рисунку можна визначити загальну матеріаломісткість
продукції за рахунок структури виробленої продукції та часткової
матеріаломісткості. Виявлення матеріаломісткості може підвести риску під
аналізом використання матеріалів і надати змогу зробити узагальнюючий
висновок. Також необхідно узагальнити всі виявлені резерви збільшення
виробництва продукції за всіма основним факторами виробництва і виявити
реальну його величину, збалансовану за всіма ресурсам.

Умовні позначення:

— взаємозв’язок факторів, що впливають на рівень матеріаломісткості.

Рис. 3.2 Загальна факторна система матеріаломісткості.

Проаналізувавши за такою схемою діяльність базового підприємства,
зокрема ділянки використання матеріалів, можна сказати, що ВАТ „ ВКП
Бутанський завод скловиробів” має певні труднощі щодо планування і
використання матеріалів. Проаналізувавши показники матеріаломісткості,
планових витрат та інші, складається враження, що на підприємстві не
створюється ніяких умов щодо подальшого розширення виробництва,
модернізації виробничих технологій, завдяки яким скоротились би витрати
матеріалів. Але слід звернути увагу на розрахунок можливих резервів
підвищення ефективності використання матеріалів, про що детальніше у
наступному питанні.

Аналіз результатів інвентаризації матеріалів.

Основою всіх господарських операцій підприємств, товариств, об’єднань,
фондів, бірж є матеріали. Серед методів і прийомів, що забезпечують
виконання функцій бухгалтерського обліку, важливе місце займає
інвентаризація.

Інвентаризація – це перевірка і документальне підтвердження наявності і
стану матеріальних та інших цінностей, іншого майна та вкладів
підприємств, розрахунків та зобов’язань.

Проаналізувати результати інвентаризації матеріалів означає застосувати
та послідовну методику:

затвердження фактичної наявності матеріалів, (їх збереження, дотримання
норм запасів);

встановлення надлишку чи нестачі шляхом співставлення фактичної їх
наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення матеріалів, що частково втратили свою початкову якість,
застаріли, чи взагалі не використовуються;

перевірка можливої зміни реальної вартості зарахованих на баланс
матеріалів.

ВАТ „ Бучанський завод скловиробів” для того, аби мати базу для
аналізу, аби підтвердити правильність та достовірність даних
бухгалтерського обліку та звітності, періодично проводити перевірку
наявності матеріалів методом суцільної чи вибіркової інвентаризації.
Знання способів (загальні і часткові, що взаємопов’язані) та прийомів
дослідження документів бухгалтерського обліку дозволяє вірно зробити
необхідні висновки.

До завершення зняття фактичних залишків на підприємстві вже закінчено
обробку і аналіз документів про рух матеріалів, виведено їх залишки на
день початку інвентаризації. За внесення в описи невірних даних про
відмінні ознаки, кількість, суму і стан проінвентаризованого майна та
зобов’язань відповідальність несе інвентаризаційна комісія. Наявність та
стан об’єктів інвентаризації встановлюється шляхом безпосереднього
підрахунку, вимірювання, зважування, огляду, а при необхідності –
лабораторних замірів та аналізів. Встановлення ваги (обсягу) навалочних
матеріалів може здійснюватися на основі обмірів і технічних розрахунків,
які мають додаватися до опису.

Всі відомості про об’єкт інвентаризації аналізуються за даними
інвентаризаційних описів (дод. Е) (актах інвентаризації), в яких
найменування цінностей та їх кількість подається у номенклатурі та
одиницях виміру, прийнятих в обліку.

Для визначення результатів інвентаризації, за даними інвентаризаційних
описів та актів, бухгалтерія спільно з інвентаризаційною комісією
складає порівняльну відомість по цінностях, за якими аналізуються
виявленні відхилення від даних обліку (по всіх випадках пересортиці,
нестач та надлишків, а також по втратах, пов’язаних зі строком позовної
давності; від осіб, що відповідають за збереження цінностей, інших
посадових осіб вимагається письмові пояснення).

Вартість надлишків і нестач цінностей в порівняльних відомостях
приводиться у відповідності з їх оцінкою в облікових реєстрах. Висновки
і пропозиції про покриття нестач надлишками і регулювання встановлених
різниць комісія відображає у протоколі.

Інвентаризаційні різниці аналізуються у такій послідовності:

аналізується витрачання цінностей у межах встановлених норм природних
збитків (списуються на витрати виробництва і обігу). Застосування норм
збитків здійснюється лише при виявленні фактичних нестач. При
відсутності норм, збиток розглядається як понаднормова нестача;

аналізуються понаднормові нестачі, а також втрати від їх псування.
Аналіз робиться шляхом порівняння фактичних втрат із закріпленими
нормами втрат матеріалів. Розраховуються показники, які показують
відхилення втрат за звітний період в порівнянні з відповідним періодом
минулого року. І після цього виявляються фактори, які вплинули на зміну
рівня втрат матеріалів;

аналіз взаємозаліків надлишків та втрат у результаті персортиці, що
допускається лише по відношенню до товарно-матеріальних цінностей одного
і того ж найменування та у рівній кількості (якщо надлишки та нестачі
утворилися в один і той же перевіряємий період, у однієї і тієї ж
перевіряємої особи)[2.,С.35-40].

Для аналізу перевіряються підтверджені результати інвентаризації і
пропозиції по регулюванню різниць, відображені в бухгалтерському обліку
в місяці закінчення інвентаризації.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій, проведених на
базовому підприємстві за досліджуваний період, відображені у таблиці
4.1

Таблиця 4.1

Аналіз результатів інвентаризації, проведеної в ВАТ “ВКП Бучанський
завод скловиробів” за період з 11 по 21 листопада 2001 року

Найменування цінностей, які підлягають перевірці Відображено в опису
Фактично за результатами перевірки Результати перевірки +,-

к-ть, од. виміру ціна, грн. сума,

грн. к-ть, од. виміру ціна, грн. сума, грн. к-ть, од. виміру сума, грн.

Пісок кварцовий, кг 5,95 125,00 742,25 5,94 125,00 742,00 -0,01 0,0125

Доломіт, кг 259,48 208,00 53971,84 259,48 208,00 53971,84 — —

Сода кальцинована, кг 51,09 78,81 4026,23 51,09 78,81 4026,23 — —

Сульфат натрію, кг 8,00 55,93 447,44 8,00 55,93 447,44 — —

Селітра, кг 25,61 640,00 16390,40 25,61 640,00 16390,40 — —

Всього — — 75579,16 — — 7557,91 — 0,0125

За результатами таблиці можна виявити фактичне відхилення (-10кг.)
наявності піску кварцового (5,94 т.) із зазначеними в документах
(5,95т.). Тобто отримано інвентаризаційну різницю причиною якої стало
неякісне зберігання даного матеріалу (підвищена вологість), що
спричинила його псування. Відповідність всі інші показників свідчить
про налагоджену систему внутрішнього контролю за збереженням і
використанням матеріалів на підприємстві.

Порівнюючи результати звітної інвентаризації із минулою, можна
сказати, що контроль за дотриманням правил ведення документального
оформлення, а також контроль за явищами розкрадань та зловживань на
даному підприємстві значно покращився (рис. 4.1).

Рис. 4.1 Аналіз нестач і втрат матеріалів за результатами
інвентаризацій, проведених ВАТ “ВКП Бучанський завод скловиробів” за
2000 — 2001 роки.

Аналіз інвентаризації матеріалів може проводитись як суцільно, тобто, за
всіма матеріалами за номенклатурними номерами, так і по кожному окремо.
При чому при порівнянні можуть використовуватись не тільки узагальнені
відомості по надходженню і вибуттю матеріалів (в бухгалтерії, а й
первинні документи на складах).

За результатами інвентаризації визначається також і відносне відхилення,
тобто, фактична кількість матеріалів на складі порівнюється з
документальною кількістю матеріалів (зазначеною в документах, які
знаходяться на складах і в бухгалтерії). Можна розрахувати коефіцієнт
наявності матеріалів за формулою 4.1[8,С.267]:

(4.1)

де: Мн – наявна кількість матеріалів;

Мд – документальна кількість матеріалів.

З рисунка 4.2 видно, що у 2001 році підприємство має коефіцієнт
наявності рівний 99,99%,що відображає процентний вміст фактичної
наявності матеріалів. Цей результат значно покращився у порівнянні з
показниками 2000 року, коли коефіцієнт наявності становить 97%
(рис.4.2).

Умовні позначення:

— нестачі;

— наявність.

Рис. 4.2 Аналіз нестач та втрат матеріалів за результатами
інвентаризацій на базовому підприємстві ВАТ “ВКП Бучанський завод
скловиробів” за 2000-2001 роки.

Вивчаючи причини відхилень керівництво підприємства вживає заходи щодо
підвищення рівня контролю за надходженням і використанням матеріальних
цінностей, в разі нестач, а також точно визначає причини надлишків.

ВАТ “ВКП Бучанський завод скловиробів” значну долю уваги приділяє саме
аналізу інвентаризації на підприємстві, за рахунок якої можна виявити
типові порушення по надходженню та використанню матеріальних цінностей,
показати зміни в контролі за дотриманням правил ведення обліку за рухом
матеріалів у виробництві та на складах.

Не менш важлива увага має бути приділена питанню ефективності
використання матеріалів, про що детальніше у наступному питанні.

5. Аналіз ефективності використання матеріалів

Головною умовою ефективної роботи підприємства є раціональне
використання матеріальних ресурсів. Тому на базовому підприємстві
застосовують методи систематичного контролю для виявлення резервів
зниження матеріальних витрат, як на весь випуск продукції так і на
окремі її види.

На базовому підприємстві аналітичний відділ для визначення рівня
ефективності використання матеріалів використовує ряд показників, які в
свою чергу поділяються на узагальнюючи і часткові (див. п. 3).

На базовому підприємстві основний з показників, що характеризують
ефективність використання матеріалів – матеріаловіддача, за підсумками
2000 року склав 1,10, а в 2001 році – 1,14, що показує хоч і незначне,
але все ж, підвищення ефективності використання матеріалів і збільшення
випуску продукції з кожної гривні використаних матеріалів.

Крім того показник матеріаломісткості (формула 3.2) на ВАТ „ВКП
Бучанський завод скловиробів” за даними 2000 року склав 0,90, а в 2001
році – 0,89, що відображає зниження долі (частини) витрат, що припадає
фактично на виробництво одиниці продукції (див. п.3). Зміна
матеріаломісткості показує на скільки ефективно (економно) використовує
базове підприємство матеріальні ресурси, тобто скільки матеріальних
ресурсі припадає на 1 гривню випущеної продукції. Необхідно зазначити,
що якщо цей показник буде перевищувати 1, то у виробничому процесі має
місце явище перевитрат матеріальних ресурсів. В цьому випадку потрібно
було б вжити заходів, щодо підвищення рівня ефективності використання
матеріалів за рахунок зменшення витрат на одиницю продукції за рахунок
зниженню закупівельної ціни на матеріали або перегляд існуючих норм
витрат матеріалів на одиницю виготовленої продукції.

На основі проведених розрахунків можемо зробити висновок про не досить
гарне значення показника, що характеризує питому вагу матеріальних
витрат у собівартості виготовленої продукції (89,6%).

Слід зазначити, що коефіцієнти, які характеризують використання
матеріалів доцільно визначати не лише по всьому випуску продукції, але і
по окремих виробах. При цьому отримані значення будуть точніше
відображати результати ефективного їх використання.

Багато науковців подають на розгляд факторний аналіз або аналіз на
основі факторних систем. Але ці методики не завжди відповідають вимогам
поставленим перед аналітиком. В багатьох випадках випускається з уваги,
що є причиною, а що є наслідком. Беручи до уваги можливі прорахунки
працівники ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» намагається досягти
щоденного ефективного використання матеріалів, тобто намагається
скоротити матеріаломісткість та підвищити матеріаловіддачу.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна
розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції за формулою
(5.3) [15, С. 100]:

, (5.3)

де: (Вод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При вивченні вивчити матеріаломісткості окремих видів продукції та
причини зміни її рівня можна застосувати схему факторної системи
матеріаломісткості (рис.5.1).

Рис. 5.1. Факторна система матеріаломісткості

Дана схема надає можливість визначити загальну матеріаломісткості за
рахунок структури виробленої продукції та питомої матеріаломісткості.
Виявлення матеріаломісткості може зробити підсумок аналізу матеріальних
ресурсів і надати змогу зробити узагальнюючий висновок, щодо
використання матеріальних ресурсів.

Для узагальнення результатів необхідно провести факторний аналіз
показників матеріаломісткості і матеріалоємності (таблиці 5.1).

Таблиця 5.1

Факторний аналіз узагальнюючих показників використання матеріалів на ВАТ
«Бучанський завод скловиробів» за 2000 — 2001 рр.

Показник Роки Абсолютне відхилення +,-

2000 2001

Обсяг виробництва продукції, тис. грн. 2206,70 1697,50 -509,2

Матеріальні затрати, тис. грн. 1994,80 1522,50 -472,3

Матеріаловіддача 1,10 1,14 +0,04

Матеріаломісткість 0,90 0,89 -0,01

Як бачимо з даних таблиці матеріаловіддача збільшилась, за підсумками
2001 року, на 0,04 (матеріаломісткість відповідно зменшилась на 0,01),
що, в деякій мірі позитивно характеризує діяльність базового
підприємства, але показники не є достатніми для висновку про ефективне
використання матеріалів. В порівнянні з 2000 роком у 2001 році кожна
гривна матеріальних затрат принесла додатково 0,04 копійки товарної
продукції.

Узагальнення результатів аналізу показників ефективності надходження та
використання матеріалів включає в себе виявлення можливих шляхів
зниження матеріаломісткості, тобто норм витрачання матеріалів на одиницю
продукції та закупівельних цін на матеріальні ресурси.

Базове підприємство, зокрема, повинно звернути увагу на економію
матеріалів, удосконалення технології виробництва, яке б надало
можливість зменшити відходи і збільшити обсяги виробництва продукції.
При чому заплановане зниження показників ефективності, зокрема
матеріаломісткості повинно бути розраховане і підкріплене документальне.

ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» особливу увагу приділяє заходам
по удосконаленню процесу виготовлення продукції, правильності обліку та
збуту товарної продукції. При великих відхиленнях матеріаломісткості на
базовому підприємстві проводиться глибока перевірка даних і перегляд
всіх статей матеріальних витрат за калькуляцією собівартості продукції.
Для формування норм матеріальних витрат рекомендується розраховувати
середні витрати за попередній період.

Підвищення ефективності використання матеріалів обумовлює скорочення
матеріальних витрат на виробництво продукції, зниження її собівартості
та зростання прибутку. При аналізі виявляється, що зміна витрат на
модернізацію і оновлення обладнання та технологій виробництва призводить
до зменшення витрат сировини і матеріалів.

За результатом аналізу 2000 — 2001 рр. матеріальні витрати скоротилися.
Ця результативна зміна обумовлена підвищенням ефективності використання
матеріалів, але й зниженням об’ємів випуску продукції.

.

За результатами проведених на базовому підприємстві розрахунків
визначено, що в цілому по підприємству зниження норм витрат матеріалів
на випуск продукції досягнуто у 2001 році, у порівнянні з 2000 роком на
13,95%, але це відбулося за рахунок зменшення об’ємів випуску продукції.
При порівнянні нормативних витрат і фактичних витрат у 2001 році, то цей
показник склав 0,02%. Отже підприємство працює над зниженням норм
витрат матеріалів, хоча це і відбувається частково за рахунок зниження
обсягу випущеної продукції.

На останньому етапі аналізу ефективності використання
матеріалів необхідно встановити можливості подальшого зниження
норм витрат матеріалів і матеріальних витрат, невикористаних у
звітному році. Вивчення конкретних умов виробничо-господарської
діяльності підприємства, що аналізується, дозволяє зробити висновки
про те, що такі можливості на підприємстві є. Існують всі
умови для впровадження у виробничий процес нових
промислово-технічних заходів по вдосконаленню виробництва, яке б дало
можливість знизити витрачання матеріалів.

Доцільний також аналіз резервів економії на підприємствах за рахунок
скорочення відходів матеріалів і виробничих втрат. Для цього вивчаються
коефіцієнти використання однакових матеріалів в однотипних технологічних
режимах розробки.

Підводячи підсумки аналізу ефективності надходження та використання
матеріалів слід зазначити, що головним є підвищення рівня аналітичної
роботи на базовому підприємстві, яке можна вдосконалити за рахунок
підвищення рівня автоматизації обліку і аналізу із застосуванням
спеціалізованих програм по розрахунку показників використання
матеріалів.

Підвищення кваліфікації обліку і аналізу за рахунок даних змін дало б
можливість більш оперативно обробляти данні і приймати рішення, які
дають можливість завчасно попередити негативні наслідки змін у
виробничо-господарській діяльності.

ВИСНОВКИ

Нинішнє функціонування підприємств в умовах ринкової економіки
економічний є достатньо складним. Сучасний стан економіки на стільки
нестабільний, що мало хто з підприємців чи керівників виробничих
підприємств може впевнено стверджувати про чіткі позиції на ринку. Але
існують шляхи подолання такої проблеми. З одного боку це ефективні зміни
в законодавчій базі, а з іншого боку – це вміння вчасно приймати
правильні управлінські рішення. Для управління ж, в свою чергу, досить
важливо обґрунтовувати напрямки управління за допомогою аналітичного
опрацювання інформації. Для цього можна використати аналіз, як
особливу функцію управління виробництвом та комерційними структурами,
знаряддя контролю за раціональним та економним використанням ресурсів з
метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків
перед державою. Поряд з цим дедалі більше зростає відповідальність
бухгалтерів, як аналітиків, що вимагає від сучасного спеціаліста
–економіста глибоких знань та вмінь вчасно зробити правильні висновки,
ґрунтуючись на всебічному дослідженні результатів діяльності
підприємства.

Тобто, на це значний вплив має вміння аналізувати. На більшості
підприємств важливою ділянкою аналізу є наявність та рух матеріалів,
адже, без своєчасного забезпечення підприємств, які ще, можна сказати,
невпевнено “стоять на ногах”, необхідними матеріалами та ефективного їх
використання неможливим стає виробничий процес.

Але за будь-яких умов важливою передумовою стабілізації та підвищення
рівня життя населення є державне регулювання розвитку споживчого ринку з
метою збільшення його насиченості. Тому важливе значення в наш час має
надаватися вивченню виробництва, а саме виробничому процесу.

Отже, тема даної курсової роботи саме в сучасних умовах є досить
актуальною, бо матеріали, що є предметами праці, забезпечують разом із
засобами праці і робочою силою виробничий процес підприємства, в якому
вони використовуються одноразово, повністю переносячи власну вартість на
собівартість виготовленого продукту.

Слід зазначити, що в умовах ринку велике значення мають якісні
показники, наприклад, такі, як зниження матеріальних затрат. Цього можна
досягти збільшенням використання прогресивних конструкційних матеріалів,
заміною дорогих матеріалів більш дешевими, скороченням відходів
виробництва. Необхідно комплексно використовувати природні і матеріальні
ресурси, максимально зменшувати втрати і нераціональні витрати, широко
використовувати в господарському обороті вторинні ресурси.

На базовому підприємстві ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» значну
увагу приділяють обліку і аналізу матеріалів. Це досить значний об’єм
роботи тому над цим питанням працює велика кількість облікових і
аналітичних працівників. Необхідно зазначити, що цю роботу вони
виконують на достатньому рівні.

Економічна служба базового підприємства ВАТ «ВКП Бучанський завод
скловиробів» виділяє у складі матеріалів такі основні частини як основні
та допоміжні матеріали. Таким чином аналізується і їх структура. За
даними аналізу структури матеріалів 2000 — 2001 років зроблено висновки
щодо зміни величин основних його частин. Так у виробництві на 3% стало
більше застосовуватися допоміжних матеріалів (див. п. 1.), але
зменшилося використання основних матеріалів на 3%, що характеризує
рівень загальних структурних зрушень, що відбуваються на підприємстві.
Але, вцілому, виробничий процес не стоїть на місці, підприємство все
ж забезпечене необхідною кількістю сировини і матеріаламів, має достатню
кількість (38%) допоміжних матеріалів, що зумовлює ефективну організацію
виробництва.

Аналіз всього виробництва вимагає підрахунку багатьох показників і
розрахунку всіх даних по широкій номенклатурі виробів, на що необхідно
досить багато часу і підбір різноманітної інформації. Для проведення
аналізу надходження та використання матеріалів за даними базового
підприємства було застосовано усереднений вид продукції, що
характеризує середні, притаманні всьому виробництву, значення в
порівнянні з іншими видами продукції. Рівень витрат матеріалів, які
закладено в собівартість цього виду використовуються при виготовленні й
інших видів продукції.

Слід звернути увагу на результати аналізу виконання договорів по
забезпеченню підприємства матеріалами. Так за даними базового
підприємства можна зробити висновок про достатнє приділення уваги
відділом постачання взаємодіє з партнерами, а також те, що потреби в
матеріалах задовольняються виконаними договорами в середньому на 99,7%
(див.табл.2.1). Отже Керівництво ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів»
приділяє особливу увагу постачанню матеріалів, контролюючи за їх
надходженням.

Зниження ж обсягів виробництва продукції за даними 2000-2001 рр. на
509,233 тис. грн. (див. табл. 1.), є не досить позитивним фактором, що
характеризує діяльність підприємства, але одночасно, це відображає
зменшення кількості використовуваних матеріалів. Але ситуація говорить
про ефективне використання матеріалів. На це вказує показник
матеріаломісткості, який зменшився за даними 2001 року у порівнянні з
відповідним періодом 2000 року на 0,01.

Головна економія матеріальних витрат полягає в пошуку більш вигідних
умов поставки матеріалів за нижчими цінами та вищою якістю і пошуку
резервів зменшення норм витрачання. Бартерні операції полегшують
реалізацію продукції і забезпечення матеріалами, але це ускладнює
процес оподаткування результатів бартерних операцій і його визначення.

Необхідно особливу увагу звернути на узагальнюючі показники по
використанню матеріальних ресурсів і ставити завдання по підвищення
матеріаловіддачі або зменшенні матеріаломісткості, що може призвести до
значного економічного ефекту.

Впровадження обліку і аналізу в систему управління і
внутрішньогосподарського контролю допоможе більш раціонально
використовувати наявні матеріальні ресурси, зокрема знаходити резерви
всередині самого підприємства для збільшення обсягу виробництва
продукції за рахунок зменшення матеріальних витрат у розрахунку на
одиницю продукції, що випускається.

Розглядаючи суть, склад і застосування аналізу наявності і руху
матеріалів, а саме існуючі методичні прийоми аналізу, можна сказати, що
поставлені перед управлінським апаратом вимоги щодо додержання норм
витрачання матеріалів на одиницю продукції можуть бути додержані і без
впливу даних факторів на зміну якості продукції.

Зокрема аналіз повинен займати одне з провідних місць в процесі
управління виробничою, фінансовою і господарською діяльністю, адже
одного бухгалтерського обліку, без застосування методичних прийомів
економічного аналізу, не достатньо для прийняття стратегічних,
раціональних і ефективних рішень по вдосконаленню виробничого процесу.
На сьогоднішній день аналіз майже ніде (за рідкісними випадками) не
застосовується. Йому мало приділяють увагу як підприємці так і вчені,
які розглядають різного роду економічні питання (проблеми) по
управлінню, внутрішньогосподарському контролю та вдосконаленню роботи як
малих підприємств, так і гігантах індустрії.

Отже, аналіз надходження і витрачання матеріалів поєднує в собі
сукупність методів досягнення економічної стабільності підприємства і
зростання прибутковості за рахунок збільшення обсягів виробництва
продукції та її якості. Необхідні зв’язки й з іноземними партнерами, що
свідчитиме про попит продукції вітчизняного виробництва як на
внутрішньому, так і на зовнішньому ринках склотари і скловиробів.

З метою досягнення позитивних результатів для базового підприємства в
обліковій роботі конче необхідна повна автоматизація
обліково-контрольного процесу пов’язаного з аналітичним опрацюванням
інформації про рух матеріалів.

Слід зазначити, що на базовому підприємстві ВАТ “ВКП Бучанський завод
скловиробів” функціонує аналітичний відділ, але що стосується аналізу
використання матеріалів, то він проводить недостатній обсяг робіт, і
тому ефект не є значним. В інтересах підприємства и штат аналітичного
відділу, поповнити його новими, свіжими кадрами, забезпечити
відповідними технічними і програмними засобами, що в недалекому
майбутньому дасть значний економічний ефект.

Аналітичний відділ відповідає за своєчасність отримання результативних
показників і коефіцієнтів, які дали б можливість оперативно виявляти і
реагувати на зміни в економічних процесах у виробництві і реалізації
продукції, закупівлі матеріалів і сировини.

Використання вторинної сировини дозволяє підприємству забезпечити низьку
собівартість продукції, уникнути проблеми реалізації відходів
виробництва на стороні, в цілому раціоналізувати витрачання матеріалів,
що призведе до чималої економії адже сировинні ресурси досить дорого
коштують, і тим самим підвищити прибутковість і рентабельність як у
цілому по підприємству, так і по окремим видам продукції, що
випускається.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. №
283/97-ВР (зі змінами та доповненнями від 18.11.97 № 693/97-ВР) //
Баланс. – 2000. — № 1 .- С.3-47.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріалів, грошових коштів і документів та розрахунків (зі
змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів від 05.12.97 р. № 268):
Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 //
Баланс. — 2001. — № 6. — С.35-40.

Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред.
В.И.Стражева. — Мн.: Вышэйшая школа, 1997. — 219 с.

Баканов М.И., Шеремет А. Д. Теория анализа хозяйственной деятельности.
– М. Финансы и статистика , 1998.-328 с.

Бандурка А.М. , Червяков И.М., Посылкина О.В. , Финансово –
экономический анализ. – Харьков: Изд-во Харьковского ун-та внутренних
дел , 1999. – 394с .

Бірюкова І.К. Практичний бухгалтерський облік в Україні. — К.: Економіка
і право, 2000. — 145 с.

Дмитрієв М.В. Бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності
промислового підприємства. — М.: Економічна література, 2000. — 175 с.

Економіка підприємства: Підручник / За редакцією С.Ф.Покропивного. — К.;
“Хвиля-Прес”, 1998р. — 400с.

Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и
аудита. — К.: А.С.К., 1998 — 768с.

Івахненко В. М. Курс економічного аналізу : Навч. Посібник. – К. :
Знання – Прес, 2000 – 207 с.

Іващенко В. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності.
– К. : ЗАТ “Нічлава”, 1999.- 204с

Івахненко В.М. , Горбаток М. І. , Льовочкін В.С. Економічний аналіз:
Навч пособ. – К. : КНЕУ, 1999.- 176с.

Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. – Тернопіль:
Економічна думка, 1998 . – 200с.

Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск:
ООО “Новые знания” , 1999. – 398с.

Стражев В. И. и др . Анализ хозяйственной деятельности в промышленности
. – Минск : Высшая школа , 1999. – 398с.

PAGE 1

PAGE 49

2001 р.

2000 р.

Умовні позначення:

Джерела покриття

Зовнішні

Внутрішні

Матеріальні ресурси, які надійшли від постачальників у відповідності з
укладеними договорами.

Зменшення відходів сировини

Використання повторної сировини

Власне виготовлення матеріалів, напівфабрикатів

Економія матеріалів в результаті впровадження досягнень
науково-технічного прогресу

Поточні

Види запасів

Сезонні

Страхові

Інфляційні процеси

Якість сировини

Ринки сировини

Складські

Зміна матеріаломісткості

Зміна загальної суми матеріальних витрат

Зміна обсягу продукції

Інші фактори

Зміна норм

Технічні фактори

Організаційні фактори

Зміна структури матеріалів

Зміна цін на матеріальні ресурси

Зміна структури сировини

Зміна відпускних цін на продукцію

Зміна рівня транспортних витрат

,

99,99%

97,00%

2000 рік

2001 рік

Умовні позначення:

1 -2000 рік;

2 -2001рік;

S — відображено в опису;

Q — надлишок матеріалів;

P –нестача матеріалів.

P

Q

S

Матеріали

Зміна обсягу продукції

Зміна загальної суми матеріальних витрат

Зміна матеріаломісткості

Ціни на сировину та матеріали

Відпускні ціни на продукцію

ТЗВ

Заготівельні витрати

Ціна придбання

Техніка і технологія виробництва

Кількість сировини і матеріалів

Прогресивність норм витрат

Кількість використовуваних матеріалів на випуск продукції

Часткова матеріаломісткість і-х видів продукції

Структура виробництва продукції

Загальна матеріаловіддача або матеріаломісткість

Питома матеріаломісткість

Тарифи на послуги транспорту

Вид транспорту

Відстань до постачальників

Зміна норм

Технічні фактори

Організаційні фактори

Зміна матеріалів

Зміна цін на матеріальні ресурси

Зміна структури сировини

Зміна відпускних цін на продукцію

Зміна рівня транспортних витрат

Інші фактори

Похожие записи