2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Кафедра аналізу господарської діяльності

Курсова робота

на тему:

«Аналіз фінансового стану підприємства»

Виконала: студентка 4 курсу обліково-фінансового

факультету групи Б-13

Арсюкова В.В.

Науковий керівник:

асистент Полевая Т.В

ХАРКІВ- 2006

ПЛАН

Вступ

І. Аналіз основних показників, які комплексно характеризують
виробничо-господарську діяльність

ІІ. Аналіз фінансового стану підприємства

1. Аналіз структури пасиву балансу. Оцінка ринкової стійкості
підприємства

2. Аналіз активів підприємства

3. Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової
стійкості підприємства

4. Аналіз ефективності і інтенсивності використання капіталу. Оцінка
ділової активності підприємства

5. Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства

6. Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства

ІІІ. Висновки і пропозиції

Література

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення
ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на
основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних
форм господарювання і управління виробництвом, активізації
підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі
приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його
допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства,
обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за
їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності
виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його
підрозділів і робітників.

Під аналізом розуміється засіб пізнання предметів і явищ навколишнього
середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і
вивчення їх у всьому різноманітті зв’язків і залежностей.

Зіст аналізу випливає з функцій. Однією з таких функцій являється
вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей
і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах
підприємства. Наступна функція аналізу — контроль за виконанням планів
і управлінських рішень, за економічним використанням ресурсів.
Центральна функція аналізу — пошук резервів підвищення ефективності
виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і
практики. Також інша функція анализу — оцінка результатів діяльності
підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки,
використанню наявних можливостей. І накінець — розробка заходів по
використанню виявлених резервів у процесі господарської діяльності.

Аналізом фінансового стану підприємства, організації займаються
керівники і відповідні служби, також засновники, інвестори з метою
вивчення ефективного використання ресурсів. Банки для оцінки умов
надання кредиту і визначення ступеня ризику, постачальники для
своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану
надходжень засобів у бюджет і т.п. Фінансовий аналіз є гнучким
інструментом у руках керівників підприємства. Фінансовий стан
підприємства характеризується розміщенням і використання засобів
підприємства. Ця інформація представляється в балансі підприємства.
Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є,
по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення
потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге,
швидкість оборотності оборотних коштів ( активів). Сигнальним
показником, у якому виявляється фінансовий стан, виступає
платоспроможність підприємства, під яким розуміють його спроможність
вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, проводити оплату
праці персоналу, вносити платежі в бюджет. В аналіз фінансового стану
підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив і актив,
їхній взаємозв’язок і структура; аналіз використання капіталу й оцінка
фінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможності
підприємства і т.п. Фінансовий стан розглянемо на приклади підприемства
„Зорька”

Розділ І.

Аналіз основних показників, які комплексно характеризують
виробничо-господарську діяльність.

Ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів
характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних і екстенсивних
факторів.

Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показники використання
ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметів праці,
об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих
оборотних засобів.

Показники інтенсивного розвитку – якісні показники використання
ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріало місткість,
фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних засобів або
коефіцієнт закріплення оборотних засобів.

Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним,
але обмежується фінансовими можливостями підприємства. Економічно
виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке
супроводжується більш високим проростом фінансових результатів.

Визначальним напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікація
виробничо-збутової діяльності, та використання виробничого потенціалу.
Кінцеві результати діяльності формуються під дією як інтенсивних так і
екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного
використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так нехватку робочої сили
можна поповнити підвищенням продуктивності праці.

Оцінка результатів інтенсифікації підприємства „Зорька”включає таку
систему розрахунків:

а) визначення динаміки показників інтенсифікації;

б) Визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів в
розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва;

в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст
обсягу виробництва;

г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;

д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва.

Для оцінки інтенсифікації виробництва можна використати наступну
аналітичну таблицю.

Таблиця 1

Характеристика показників інтенсифікації виробництва

Показники МинулийрікЗвітнийрікВідхилен-ня, %1. Валова продукція в
співставних цінах2343615929672. Промислово-виробничий
персонал37073343903. Фонд оплати праці з нарахуваннями26032513964. а)
Основні виробничі фонди б) Амортизація2622112877261559359899

1255. Оборотні засоби19407250991296. Матеріальні затрати1344312429927.
Продуктивність праці (с.1 : с.2)6,34,8768. Продукція на 1 грн. оплати
праці (с.1 : с.3)96,3709. Матеріаловіддача (с.1 : с.6)1,71,37610. а)
Фондовіддача (с.1 : с.4а)

б) Амортизацієвіддача (с.1 : с.4б) 0,08

8,10,06

4,475

5411. Оборотність оборотних коштів (кількість оборотів) (с.1 : с.5)
1,20,650

В звітному році в порівнянні з минулим продуктивність праці склала 76%,
зарплатовіддача – 70%, матеріаловіддача – 76%, фондовіддача основних
виробничих фондів – 75%, оборотність засобів – 50%.

За даними показників інтенсифікації визначають її економічний результат.

Таблиця 2

Зведений аналіз показників інтенсифікації.

Види ресурсівДинаміка якісних показників коефіцієнтПриріст(-) спад(+)
ресурсів на 1% спаду продукції,%Частка впливу на 100% спаду
продукціїВідносний перерозхід ресурсів, тис.грн.Екстенсивних
факторівІнтенсивних факторів1.Промислово-виробничий персонал

2. Оплата праці

3. Матеріальні затрати

4. а) ОВФ

б) Амортизація

5. Оборотні засоби.0,76

0,7

0,76

0,75

0,54

0,50,3

0,12

0,24

0,03

-0,76

-0,87-30

-12

-24

-3

+76

+87-70

-88

-76

-97

-176

-187859,3

769

3422,2

85877,6

1670,4

12096,3Комплексна оцінка всесторонньої інтенсифікації.

0,66

-0,042

-4,2

-95,8

102165,1

У звітному році відбулося зменшення обсягу виробництва на 33%. Дані
таблиці свідчать, що темпи зниження рівня використання всіх ресурсів
повільніші, ніж темпи зменшення обсягів виробництва: зменшення на
1%спаду продукції – промислово-виробничого персоналу на 30%, оплати
праці на 12%, матеріальних витрат на 24%, основних виробничих фондів на
3%. Також спостерігається зростання деяких видів ресурсів на 1% спаду
виробництва таких як: амортизація на 76%, оборотні засоби на 87%. Дані
таблиці свідчать про нераціональне використання всіх видів ресурсів
підприємства, що призвело до великої суми перерозходу.

Для подальшої оцінки використання ресурсів і підтвердження зробленого
висновку проведемо розрахунок частки впливу інтенсивності і
екстенсивності на спад об’ємів виробництва.

В статистиці для кількісної оцінки ролі окремих факторів використовують
індексний метод. Вплив кількісних факторів визначається діленням темпу
росту на результативний показник і множенням на 100%.

З проведених розрахунків (табл. 2) можна спостерігати, що більший вплив
на зменшення обсягів виробництва здійснюють екстенсивні фактори.
Використання таких ресурсів як амортизація і оборотні засоби є повністю
екстенсивне.

Нераціональне використання всіх видів ресурсів підтверджуються
розрахунком відносного перерозподілу ресурсів. Він розраховується
наступним чином: від часткового показника звітного року мінусується
базовий частковий показник скоригований на коефіцієнт росту обсягу
виробництва.

Так найбільший перерозхід відбувся по таких видах як основні виробничі
фонди (на 85877,6 тис.грн), оборотні засоби (на 12096,3 тис.грн), що
свідчить про погіршення використання майна на підприємстві.

Сукупний відносний перерозхід можна визначити як суму перерозходів по
основних видах ресурсів: матеріальні затрати, промислово-виробничий
персонал, ОВФ, оборотні засоби. Він складає 102165,1 тис.грн.

Для комплексної оцінки всесторонньої інтенсифікації проведемо розрахунки
на сукупні ресурси.

Однозначну оцінку всесторонньої інтенсифікації можна отримати з
допомогою зведення різних показників в єдиний інтегральний показник, або
з допомогою узагальнюючого показника, який вбирає в себе якісні
характеристики часткових показників.

Для розрахунку динаміки сукупних затрат просумуємо затрати по всіх
ресурсах:

Минулий рік — 2603+262211+19407+13443=297664 (тис.грн.)

Звітний рік — 2513+261559+25099+12429=301600 (тис.грн.)

Динаміка сукупних затрат визначається як відношення затрат звітного року
до базового:

301600 / 297664=1,013

Співставленням динаміки продукції і динаміки сукупних ресурсів
визначається динаміка якісних показників:

0,67 / 1,013=0,66

дані свідчать, що якісне використання ресурсів погіршилося на 34%.

Приріст сукупних ресурсів на 1% спаду обсягів виробництва дорівнює 1,3 :
(-31)=0,042, що свідчить про нераціональне використання ресурсів.

Відповідно частка екстенсивних факторів на 100% спаду продукції – 4,2 %
і інтенсивних факторів – 95,8%. З проведених розрахунків можемо зробити
висновок, що спостерігається погіршення інтенсифікації виробництва і
свідчить про: нераціональне і неефективне використання технологій на
підприємстві; погану організацію праці; нераціональне використання
сировинних ресурсів і т.п.

Узагальнюючим показником всесторонньої інтенсифікації для умов
підприємств виступає рівень загальної рентабельності.

як відношення балансового прибутку(БП) до основних виробничих фондів
(ОВФ) та нормованих оборотних засобів (НОЗ).

як бачимо з розрахунків на кінець звітного року рентабельність
підприємство дещо зменшилась, а саме на 52%.

Щоб визначити вплив факторів на зміну рентабельності проведемо факторний
аналіз за елементами затрат.

Можна спостерігати зменшення рентабельності за рахунок зміни всіх
елементів затрат, за винятком матеріальних затрат і інших витрат, зміна
яких привела до збільшення рентабельності. В основному зниження
рентабельності відбулося за рахунок зміни основних виробничих фондів і
НОЗ, а також таких статей витрат як амортизація, і відрахування на
соціальні заходи.

На основі аналізу можна зробити висновок, що становище підприємства
погіршується. З одного боку на підприємстві знизився обсяг виробництва
продукції на 67%, з іншого знизився рівень рентабельності і якісні
показники використання ресурсів. Все це веде до погіршення фінансового
становища підприємства і змусить його розробляти інші форми організації
виробництва, раціонального використання матеріальних і трудових
ресурсів, впроваджувати нові технології і т.п.

Розділ ІІ

Аналіз фінансового стана підприємства

Аналіз структури пасиву балансу. Оцінка ринкової стійкості підприємства

Дані, які приводяться в пасиві балансу підприємства „Зорька” ,
дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного і
позиченого капіталу, скільки запозичено в оборот підприємства
довгострокових і короткострокових позичених коштів; пасив показує,
звідки взялись кошти, кому зобов’язане за них підприємство.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти
воно має в своєму розпорядженні і звідки вони вкладені. По мірі
власності використовуваний капітал підрозділяється на власний і
позичений. По строку використання розрізняють капітал довгостроковий
постійний, і короткостроковий.

В залежності від того на скільки оптимально відношення власного і
позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан
підприємства. Обгрунтування правильної фінансової стратегії допоможе
багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

В зв’язку з цим важливими показниками, які характеризують ринкову
стійкість підприємства є:

ь Коефіцієнт фінансової автономності, або питома вага власного капіталу
в загальній сумі капіталу;

ь Коефіцієнт фінансової залежності;

ь Коефіцієнт фінансового ризику (відношення позиченого капіталу до
власного).

Таблиця 3

Структура пасивів підприємства.

Показники Рівень показникаНа початок.рокуНа кінець рокуВідхилення
+/-Питома вага власного капіталу з загальній валюті балансу (коефіцієнт
фінансової автономності п-мства), %94,794,2-0,5Питома вага запозиченого
капіталу (коефіцієнт фінансової залежності)в тому числі:

Довгострокового короткострокового5,3

0,04

5,265,8

5,8+0,4

-0,04

+0,54Коефіцієнт фінансового ризику0,050,06+0,01

Чим вищий рівень першого показника і нижче другого і третього, тим
стійкіший фінансовий стан підприємства.

З таблиці 3 видно, що власний капітал має тенденцію до пониження. За
звітний рік вона зменшилась на 0,5%, так як темпи росту позиченого
капіталу вищі темпів росту позиченого капіталу. Збільшився також
коефіцієнт фінансового ризику на 1%. Це свідчить про те, що фінансова
залежність підприємства до зовнішніх інвесторів відносно підвищилась і
значить знизилась його ринкова врівноваженість.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і
структуру власного і позиченого капіталу, визначити причини зміни
окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

Таблиця 4

Динаміка структури власного капіталу.

ДжерелокапіталуСума, тис.грнСтруктура капіталу, %На поч. рокуНа кінець
рокуНа поч. рокуНа кінець рокуВідхилен-ня Статутний
фонд9779770,40,4—Додатковий капітал23939023973199,3899,12-0,26Резервний
фонд1821820,080,08—Спеціальні фонди і цільове
фінансування1603230,070,1+0,03Реструктизований
борг28224130,111,0+0,89Збитки

— Минулих років;

— Звітного року.

-,04

-,04

-,66

-0,66Всього 240891241881100,0100,0—

З даних наведеної таблиці можна зробити висновок, що суттєвих змін в
структурі власного капіталу не спостерігається. Єдиним недоліком є те,
що в звітному році підприємство зазнало збитків на суму 1645тис.грн.

Таблиця 5

Динаміка структури позикового капіталу.

Джерело капіталуСума, тис.грн.Структура капіталу, %На поч. рокуНа кінець
рокуНа поч. рокуНа кінець рокувідхиленняДовгострокові кредити
банку103–0,77–-0,77Короткострокові кредити
банків89814036,79,43+2,73Позикові кошти14808011,050,54-10,51Кредити та
позики, що не погашені в строк32562,420,04-2,38Розрахунки з кредиторами:

— За товари, роботи і послуги не сплачені в строк;

— по векселях виданих;

— з бюджетом;

— по позабюджетних платежах;

— по страхуванню;

— по оплаті праці;

— з дочірніми підприємствами;

— з іншими кредиторами.

2962

2

1227

695

824

1165

19

3678

5884

2

3981

163

1561

1192

594

22,11

0,01

9,16

5,2

6,16

8,7

0,14

27,45

39,56

0,01

26,77

1,1

10,5

8,02

4,0

+17,45

+17,61

-4,1

+4,34

-0,68

-0,14

-23,45Позики для працівників1850,130,03-0,1Всього 1339614871100,0100,0—

З даних таблиці видно, що підприємство в звітному році ліквідувало
заборгованість по довгостроковим кредитам (103тис.грн.), що становить
0,77% всього позиченого капіталу. В свою чергу збільшилась
заборгованість по короткостроковим кредитам банку (505тис.грн.).
Залучення позикових коштів в оборот підприємства являється нормальним
явищем. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану при умові, що
кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно
повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська
заборгованість, що приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню
фінансового стану підприємства.

На підприємстві також в значній мірі зменшилась питома вага позичених
коштів (10,51% до всього обсягу позикового капіталу), що є позитивним
явищем для підприємства і зменшує залежність перед кредитодавцями.

Негативним моментом в діяльності підприємства є те, що в значній мірі
збільшилась заборгованість: за товари, роботи і послуги, які не сплачені
в строк, розрахунки з бюджетом.

Аналіз активів підприємства

Все що має вартість, належить підприємству і відображається в активі
балансу називається його активами. Актив балансу містить дані про
розміщення капіталу, який є у розпорядженні підприємства, про вклади
його в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства
на виробництво і реалізацію продукції і про іншу вільну грошову готівку.

Головною ознакою групування статей балансу рахується степінь його
ліквідності. По цій ознаці всі активи балансу розділяють на
довгострокові або основний капітал і поточні (оборотні) активи.

Розміщення коштів підприємства має дуже велику роль в фінансовій
діяльності і підвищенні його ефективності, тому в процесі аналізу
активів підприємства в першу чергу належить вивчити зміни в їх складі і
структурі і дати їм оцінку.

Таблиця 6

Структура активів підприємства.

Засоби підприємстваНа початок рокуНа кінець рокуПриріст Тис.грн.Частка,
%Тис.грнЧастка, %Тис.грн.Частка, %Довгострокові активи (основні
засоби)23488092,3723165390,22-3227-2,15Оборотні активи, в т.ч.:

— сфері виробництва;

— сфері обігу.19407

15575

38327,63

6,12

1,5125099

21176

39239,78

8,25

1,53+5692

+5601

+91+2,15

+2,13

+0,02Всього 254287100,0256752100,0+2465—

З таблиці видно, що за звітний рік структура активів аналізуючого
підприємства істотно змінилася: зменшилась доля основного капіталу, а
оборотного відповідно збільшилась на 2,15%, в тому числі в сфері
виробництва – на 2,13, і в сфері обігу – 0,02. В зв’язку з цим змінилась
органічна будова капіталу: на початку року відношення основного капіталу
до оборотного складало 1210%, а на кінець року – 922%, що буде
прискорювати його оборотність.

ТАБЛИЦЯ 7

Аналіз структури оборотних засобів підприємства.

Види засобівНаявність засобівСтруктура засобів, %На поч.рокуНа
кін.рокуВідхиленняНа поч.рокуНа кін.рокуВідхиленняВиробничі
запаси46175795+117823,823,08-0,72Незавершене
виробництво31892260-92916,439,0-7,43Витрати майбутніх
періодів510+50,020,04+0,02Готова
продукція775213110+535839,9552.23+12,28Товари, купівельна вартість
121-110,060,01-0,05Товари відвантажені, не сплачені в
строк31041624-148016,06,47-9,53Розрахунки з
дебіторами5582180+16222,888,69+5,81Грошові
кошти1757+400,080,23+0,15Використання позикових
коштів103—-1030,54—-0,54Інші оборотні активи5062+120,240,25+0,01Всього
1940725099+5692100,0100,0—

Аналізуючи дані таблиці №7, можна сказати, що найбільшу питому вагу в
поточних активах займає готова продукція. На початок року на її долю
припадало 39,95% поточних активів, або 7752тис.грн. до кінця року
абсолютна її сума збільшилась на 5358тис.грн., також збільшилась її
питома вага (на 12,28), що свідчить про затовареність ринку збуту,
високу собівартість виготовленої продукції, це призводить до замороження
оборотних засобів, відсутність грошових коштів, що є негативним для
ефективної діяльності підприємства.

Позитивним моментом в діяльності підприємства є збільшення маса
грошових коштів на 40тс.грн., що збільшує коефіцієнт абсолютної
ліквідності підприємства; також збільшилась дебіторська заборгованість,
яка в кінцевому випадку може перетворитися в готівку підприємства.

Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової

стійкості підприємства

Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна
взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування.
Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний
капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадок
формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів
банку.

Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за
рахунок короткострокових позичених коштів.

В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів
(оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:

1. Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань
підприємства;

2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок
власного і довгострокового позиченого капіталу.

Як відомо, власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб
визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від
загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відрахувати
суму довгострокових активів.

Таблиця 8

ПоказникіНа початок рокуНа кінець рокуЗагальна сума
постійного капіталу

Загальна сума позаоборотних активів

Сума власних оборотних засобів240994

234880

6114241881

231653

10228

Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від
загальної суми поточних активів відрахувати суму короткострокових
фінансових зобов’язань. Різниця може показати, яка сума поточних активів
сформована за рахунок власного капіталу чи що залишається в обороті
підприємства, якщо погасити всю короткострокову заборгованість
кредиторам.

Таблиця 9

показникиНа початок рокуНа кінець рокуЗагальна сума поточних
активів

Загальна сума короткострокових боргів підприємства

Сума власного оборотного капіталу

Доля в сумі поточних активів, %:

ь Власного капіталу;

ь Позиченого капіталу.19407

13293

6114

31,5

68,525099

14871

10228

40,7

59,3

Аналізуючи дані таблиць 8,9 можна сказати, що на кінець року в
порівнянні з початком для підприємства „Зорька” доля власного капіталу
зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114тис.грн. (6114-10228), що
свідчити про зменшення фінансової залежності підприємства і нестійкості
його стану. Цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як
збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми
поточних активів.

Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати
власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення
власних і позичених коштів.

Розраховується також структура розподілення власного капіталу, а саме
доля власного оборотного капіталу в загальній його сумі. Відношення
власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву
“коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного
капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно
маневрувати цими засобами.

Таблиця 10

показникиНа початок рокуНа кінець рокуСума власного
оборотного капіталу

Загальна сума власного капіталу (Іп.)

Коефіцієнт маневрування власного капіталу6114

240891

0,0210228

241881

0,04

На аналізуючому підприємстві „Зорька” по стану на кінець року частка
власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02 %
(0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство
далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не
забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного
капіталу.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і
його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами
власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми
власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних
фондів.

Таблиця 11

ПОКАЗНИКИНа початок рокуНа кінець рокуСума власного
оборотного капіталу

Сума матеріальних оборотних фондів

Процент забезпеченості6114

15575

3910228

21176

48

Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є
позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від
зовнішніх інвесторів знизився.

Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат
(матеріальних оборотних фондів) являється одним з критеріїв оцінки
фінансової стійкості підприємства.

Існує чотири типи фінансової стійкості:

ь абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші
суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під
товарно-матеріальні цінності (КР) ;

ь нормальна стійкість (якщо запаси і затрати (З) дорівнюють сумі
власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під
товарно-матеріальні цінності (КР);

ь нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується
платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги
платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово
вільних джерел засобів (Д);

ь кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі
банкруцтва), при якому:

З>ВК+КР+Д (1)

;

Проаналізувавши фінансовий стан на ВАТ “ТеКЗ” ми бачимо, що підприємство
знаходилося у 2005році в кризовому фінансовому стані, це видно з
наступних розрахунків: за 2005 рік

15575 > 6114+0,39*15575+(182+160) => 15575 > 12530,25;

за 2006 рік:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок
прострочених платежів по оплаті праці , судам банку, постачальникам,
бюджету і т.п.

Рівновага фінансового стану може бути відновлена шляхом:

ь прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого
пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

ь обгрунтованого зменшення запасів і затрат (до нормативу);

ь поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і
зовнішніх джерел.

У звітному році відбувається незначне покращення фінансової
стійкості, що видно з наступних розрахунків:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48 (2)

,

що свідчить про те, що підприємство перейшло в нестійкий (передкризовий)
фінансовий стан. При цьому фінансова нестійкість рахується допустимою,
якщо виконуються наступні умови:

ь виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують суму
короткострокових кредитів, які приймають участь в формуванні запасів –
ця умова виконується, так як ІІа>ІІІп.

ь Незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні або
менші від суми власного оборотного капіталу – умова виконується.

Оскільки наявність власного оборотного капіталу і його зміни мають дуже
велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства,
доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

Таблиця 12

Аналіз впливу факторів на зміни наявності власного оборотного капіталу.

ФакторРозрахунок впливуРівень впливу тис.грн.1. Постійний капітал.

1.1 Статутний фонд

1.2 Додатковий капітал

1.3 Резервний фонд

1.4 Спеціальні фонди і цільове фінансування

1.5 Реструктизований борг

1.6 Збитки звітного року

1.7 Довгострокові кредити

977-977

239731-239390

182-182

323-160

2413-282

-(1645-0)

0-103

+341

+163

+2131

-1645

-1032. Довгострокові активи.

2.1 Основні засоби

2.2 Нематеріальні активи

2.3 Незавершені капітальні вкладення

2.4 Устаткування

-(159107-162846)

-(2-2)

-(72114-71556)

-(430-476)

+3739

-558

+46Всього 10228-61144114З таблиці видно, що за звітний період сума
власного оборотного капіталу збільшилась в цілому на 4114тис.грн. Це
настало головним чином за рахунок приросту суми реструктизованого боргу,
додаткового капіталу, основних засобів, а також зменшення за рахунок
збитків в звітному році. Зменшення вкладання капіталу в основних фондах
визвало збільшення суми власного оборотного капіталу.

Темпи росту власного капіталу (відношення суми прибутку, направленої в
фонд накопичення, до власного капіталу) залежать від наступних факторів:

ь Рентабельність продаж (R);

ь Оборотності капіталу (Коб);

ь Структури капіталу, що характеризує фінансову активність підприємства
по залученню запозичених коштів (відношення середньорічної суми валюти
балансу до середньорічної суми власного капіталу), (К);

ь Процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва (Двід).

Вплив коефіцієнту рентабельності продажу підприємства „Зорька” за
звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу на
0,001 (0,0017-0,0007), в свою чергу такі коефіцієнти як коефіцієнт
оборотності капіталу і структури капіталу в незначній мірі підвищили
темпи росту власного капіталу. Найбільш суттєво вплинув на підвищення
процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва – 0,00075
(0,00085-0,0016). В цілому темпи росту власного капіталу за звітний рік
зменшились не суттєво (на 0,0001).

Аналіз ефективності і інтенсивності використання капіталу. Оцінка
ділової активності підприємства.

Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї
стадії кругообігу в іншу.

На першій стадії підприємство „Зорька” закуповує необхідні йому основні
фонди, виробничі запаси, на другій – засоби в формі запасів поступають в
виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам,
виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На
третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства
поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим
більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі
капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення
оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати
значне погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його
віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної
суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності
використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності
(відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до
середньорічної вартості капіталу).

Іншими словами, прибутковість інвестованого капіталу рівна добутку
рентабельності продажу і коефіцієнта оборотності капіталу.

Розрахунок впливу факторів на зміни рівня рентабельності капіталу можна
провести методом абсолютних різниць (табл. 13).

Таблиця 13

Показники ефективності використання капіталу.

Показники Попередній рікЗвітний рікПрибуток підприємства,
тис.грн.43132252Виручка від реалізації продукції,
тис.грн.1780520712Середня сума капіталу,
тис.грн.254287256752Рентабельність капіталу, %1,70,87Рентабельність
продаж, %24,210,87Коефіцієнт оборотності капіталу0,070,08Зміни
рентабельності за рахунок:

ь Рентабельності продаж;

ь Коефіцієнта оборотності.

(10,87-24,2)*0,07= -0,9

(0,08-0,07)*10,87=+0,1

Всього -0,8 За допомогою методу абсолютних різниць
ми визначили вплив факторів на рентабельність капіталу. Віддача капіталу
за звітний рік зменшилась на 0,8, це зменшення відбулося за рахунок
зменшення показника рентабельності продажі (0,9). Також спостерігається
незначне прискорення оборотності на 0,1.

Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками:

ь Коефіцієнтом оборотності (Коб):

(розрахунок в табл. №13)

ь Тривалість одного обороту (Тоб):

, чи

де Д – кількість календарних днів в періоді, що аналізується (360).

Отже для 2005/2006 року тривалість одного оберту дорівнює:

Таким чином в порівнянні з минулим роком оборотність капіталу
прискорилась на 678,8дні (5141,4-4462,6).

В процесі аналізу необхідно вивчити оборотність капіталу не тільки в
цілому, але і по стадіям кругообороту. Це дозволить прослідкувати, на
яких стадіях відбулося прискорення чи сповільнення оборотності капіталу.

Таблиця 14

Аналіз тривалості обороту капіталу.

Вид коштівСередні залишки, тис.грн.Сума виручки, тис.грн.Тривалість
обороту, дніМин. рікЗвіт. РікМин. рікЗвітн. рікМин. рікЗвіт.
рікзміниЗагальна сума капіталу

В тому числі:

ь Основного

ь Оборотного

В тому числі:

ь Грошова готівка

ь Дебітори

ь Запаси 254287

234880

19407

17

3815

15575256752

231653

25099

57

3866

21176

17805

17805

17805

17805

17805

1780520712

20712

20712

20712

20712

20712

5141,4

4749

392,4

0,34

77,1

314,94462,6

4026,4

436,3

0,99

67,2

368-678,8

-722,6

+43,9

+0,65

-9,9

+53,1За даними цієї таблиці видно, що тривалість обороту зменшилась в
основному за рахунок основного капіталу – 722,6 днів (зменшення
основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).

Тривалість обороту капіталу багато в чому залежить від органічної будови
капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля
основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається,
і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється
загальна оборотність капіталу. Залежність загальної тривалості обороту
капіталу можна виразити наступним чином:

ТОБ=ТОБ.К : ПВОБ,К (3)

Де ТОБ – середня тривалість обороту загальної суми капіталу; ТОБ.К –
тривалість обороту оборотного капіталу; ПВОБ.К – питома вага
оборотного капіталу в загальній сумі.

Для розрахунку впливу факторів використовуємо спосіб ланцюгової
підстановки:

ТОБ 0=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 0=392,4 : 7,63 = 51дн.

ТОБ=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 1=392,4 : 9,77 = 40 дн.

ТОБ 1=ТОБ.К 1 : ПВОБ,К 1=436,3 : 9,77 = 44 дн.

З цих даних видно, що загальна оборотність капіталу прискорилась на 7
днів (51-44), в тому числі за рахунок збільшення долі оборотного
капіталу на 9 днів (40-51). В зв’язку з сповільненням оборотності
поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 4 дня
(44-40).

Економічний ефект в результаті прискорення оборотності виражається в
відносному звільненні засобів з обороту, а також в збільшенні суми
прибутку.

Сума вивільнених засобів з обороту в зв’язку з прискоренням (-Е) чи
додатково залучених коштів в оборот (+Е) при сповільненні оборотності
визначається множенням одноденного обороту по реалізації на зміни
тривалості обороту:

в нашому прикладі в зв’язку з прискоренням оборотності капіталу на 7
днів відносно вивільнено з обороту 402,7 тис.грн.

Оскільки суму прибутку можна представити у вигляді наступних факторів
, збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності
капіталу можна розрахувати множенням приросту коефіцієнта оборотності на
фактичний коефіцієнт рентабельності продажу і на фактичну середньорічну
суму капіталу:

В нашому прикладі прискорення оборотності капіталу на підприємстві
„Зорька” в звітному році забезпечило приріст прибутку на суму 279,1
тис.грн.

Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства

Одним з показників, характеризуючих ФСП, являється його
платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно
погасити свої платіжні зобов’язання.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики
ліквідності поточних активів, часу, необхідного для перетворення їх в
грошову масу. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Від
степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час
ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й
перспективу.

Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів являються гроші і
короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відноситься готова
продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.

Значно більший строк потрібний для переробки виробничих запасів і
незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім в грошову масу.
Тому вони відносяться до третьої групи.

Таблиця 15

Згрупування поточних затрат за ступенем ліквідності.

Поточні активиНа початок рокуНа кінець рокуГрошові кошти

Короткострокові фінансові вкладення17

—57

—Всього по І-й групі1757Готова продукція

Товари відвантажені

Дебіторська заборгованість

Інші оборотні активи7764

3104

558

15313111

1624

2180

62Всього по ІІ-й групі1157916977Виробничі запаси

Незавершене виробництво

Витрати майбутніх періодів4617

3189

55795

2260

10Всього по групі ІІІ78118065Всього поточних активів1940725099

На три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства: 1.
Заборгованість строки оплати якої вже наступили; 2. Заборгованість, яку
можна погасити найближчим часом; 3. Довгострокова заборгованість.

Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні
показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.

Абсолютний показник ліквідності визначають відношення ліквідних засобів
першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Його
значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо
підприємство в поточний момент може на 25-35% погасити свої борги, то
його платоспроможність рахується нормальною. На аналізуючому
підприємстві на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив
0,001(17:13293), а на кінець року 0,003 (57:14871).

Відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми
короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний коефіцієнт
ліквідності. Задовільняє переважно межі від 0,7 до 0,8. В нашому випадку
коефіцієнт буде дорівнювати:

2005рік
2006рік

(17+11579) : 13293 (57+16977) :
14871

0,87
1,14

Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням суми
поточних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань.
Задовільняє переважно коефіцієнт 2-2,5. В нашому випадку на початок року
коефіцієнт становив:

19407 : 13293 = 1,46

на кінець року: 25099 : 14871 = 1,68.

Таблиця 15

Показники ліквідності підприємства.

Показник ліквідностіНа початок рокуНа кінець
рокуАбсолютний0,0010,003Проміжний0,871,14Загальний1,461,68

Дані таблиці свідчать, що дане підприємство „Зорька” є неліквідним, так
як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за
нормативним коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2-0,25. Низький
коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами
банків і підприємств, погіршує матеріально-технічне постачання, не
сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.

Аналізуючи проміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є
досить високим, вищий нормативної норми і має тенденцію росту порівняно
з попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості
готової продукції на складах (13111-7764=5347), що свідчить про
затоварення ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських
суб’єктів, високою собівартістю продукції, це призводить до замороження
оборотних засобів, відсутності грошових коштів, і дебіторської
заборгованості (2180-558= 1622).

Для більш повної і об’єктивної оцінки ліквідності можна використати
наступну факторну модель:

, де Х1 – показник, який характеризує вартість поточних активів, які
приходяться на 1грн прибутку; Х2 – показний, який свідчить про
можливість підприємства погасити свої заборгованості за рахунок своєї
діяльності.

За допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо вплив кожного
фактора на ліквідність підприємства:аналізуючи вплив кожного показника
можна сказати, що за звітний рік зріс показник (на 1,87 (1,46-3,33)),
який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн
прибутку, що є позитивним для підприємства, так як збільшує його
ліквідність. Зміна (зменшення на 1,65 (3,33-1,68)) показника , який
свідчить про спроможність підприємство погасити свої заборгованості за
рахунок своєї діяльності, є негативним явищем, так як суттєво понизив
ліквідність підприємства. Якщо порівняти минулий і звітний роки то можна
спостерігати на деяке збільшення показника ліквідності на 0,22
(1,46-1,68), що відбулося в основному за рахунок збільшення поточних
активів.

Підприємство „Зорька” можна визнати частково платоспроможним, тільки за
рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший
від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів
по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості,
виробничих запасів.

Ще одним показником ліквідності є коефіцієнт самофінансування –
відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до
загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів:

Платоспроможність підприємства „Зорька” тісно пов’язане з поняттям
кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такий фінансовий стан, який
дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.

При оцінці кредитоспроможності враховується репутація позичальника,
розмір і склад його власності, стан економічної і ринкової коньюктури,
стійкість фінансового стану.

Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства

При аналізі фінансового стану підприємства „Зорька” необхідно знати
запас його фінансової стійкості. З цією ціллю попередньо всі затрати
підприємства слід розбити на дві групи в залежності від об’єму
виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.

Змінні затрати збільшуються і зменшуються пропорційно об’єму випуску
продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплати
робітників на відрядній формі оплати праці, відрахування і податки від
зарплати і виручки і т.д.

Постійні затрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації
продукції. До них відноситься амортизація основних засобів і
нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредити банків,
орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата
персоналу на почасовій оплаті.

Постійні затрати разом з прибутком становлять маржинальний прибуток
підприємства.

Ділення затрат на постійні і змінні і використання показника
маржинального прибутку дозволяє розрахувати границю рентабельності, ту
суму виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати
підприємства. Прибутку при цьому не буде, але і не буде збитків.
Рентабельність при такій виручці буде рівна нулю.

Розраховується межа рентабельності відношенням суми постійних затрат в
складі собівартості реалізованої продукції до частки маржинального
прибутку в виручці.

Якщо відома межа рентабельності, то не важко розрахувати запас
фінансової стійкості (ЗФС):

розрахунок даного показника в таблиці 17.

Таблиця 17

Розрахунок рентабельності і запасу фінансової стійкості підприємства.

ПоказникиМинулий рікЗвітний рікВиручка від реалізації продукції, за
мінусом ПДВ, акцизів і т.д.1547317608Прибуток, тис.грн.43132252Повна
собівартість реалізованої продукції, тис.грн.2112016958Сума змінних
затрат, тис.грн.1580512498Сума постійних затрат, тис.грн.53154460Сума
маржинального доходу, тис.грн.96286712Доля маржинального доходу в
виручці, %62,2%38%Межа рентабельності, тис.грн.854511737Запас фінансової
стійкості:

Тис.грн.

%

6931,9

44,8%

5863,4

33,3%

Дані таблиці 17 свідчать, що на початок року потрібно було реалізувати
продукцію на суму 8545тис.грн., щоб покрити всі затрати. При такій
виручці рентабельність дорівнює нулю. Фактична виручка складала
15473тис.грн., що вище межі на 6931,9тис.грн., чи на 44,8%. Це і є запас
фінансової стійкості. На кінець року фінансова стійкість підприємства
суттєво знизилась, так як для покриття всіх затрат потрібно реалізувати
продукцію на суму 11737тис.грн., при цьому запас фінансової стійкості в
звітному році зменшився на 1068,5тис.грн, або на 11,5%.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проаналізувавши баланс можна зробити деякі висновки по діяльності
підприємства. У звітному році порівняно з попереднім різко зменшився
об’єм виробництва продукції (на 67%), що свідчить про погіршення
використання основних фондів. Мало того, при значному знищенні
виробництва, готової продукції на складах її суттєво збільшилось на
5358тис.грн., або на 41%, що говорить про неспроможність підприємства
„Зорька” реалізувати свою продукцію, в основному за рахунок високої її
собівартості. Все це вплинуло на зменшення балансового прибутку
підприємства майже вдвічі (на 2061тис.грн. або 52%), що є негативним для
підприємства так як свідчать про відсутність джерела поповнення власних
засобів.

Позитивним моментом діяльності підприємства „Зорька” є зростання його
стійкості, тобто підвищення проценту забезпеченості –забезпеченість
матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування на 9%
(39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність
підприємства від зовнішніх інвесторів знизився. Ще одним позитивним
моментом є те, що в звітному році підприємство перейшло з кризового
фінансового стану в нестійке фінансове становище.

Проаналізувавши ефективність використання капіталу, ми бачимо, що
оборотність капіталу в деякій мірі зросла на 0,01, що спричинило
зменшення тривалості обороту на 678,8 днів. Внаслідок прискорення
оборотності капіталу підприємство забезпечило приріст прибутку у
звітному році на 279,1 тис.грн.

Зниження коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до
сповільнення темпів росту власного капіталу. В цілому за звітний рік
темп росту зменшився на 0,0001.

Проаналізувавши загальний стан підприємства „Зорька” можна зробити
пропозиції по покращенню фінансового стану підприємства:

1. Перш за все підприємство „Зорька” повинно реалізувати всю продукцію,
що застоюється на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок
на підприємстві займається відділ маркетингу. Саме цей відділ повинен
забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок а і за
кордон. Введення сучасної моделі відділу маркетингу забезпечує зв’язок
цього відділу з всіма іншими відділами підприємства, що забезпечує їх
ефективну роботу.

2. Знищення собівартості продукції – дозволить підприємству „Зорька”
бути конкурентноспроможним на ринку збуту. Можливе за рахунок
впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання
як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги
постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості
продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

3. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства
„Зорька”, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить
підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для
фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним
підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає
нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок
реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

4. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить
споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво “ходових” товарів,
що дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Література

1.Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности по
Украине» от 16.07.99 №699

2.Стандарты бухгалтерского учета: нормативная база. Новая редакция.- Х.
: Курсор, 2005- 236с.

3. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности/ Под.ред.
В.И.Стражева. — Минск: Высшая школа, — 1995- 546с.

4. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — Москва: Финансы и
статистика, 1994- 456с.

5. Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. — К.: «Молодь», 1997-
514с.

6. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор
инвестиций, анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1996- 624с.

7. Крылова Т.В. Выбор партнера, анализ отчетности капиталистического
предприятия. — М.: Финансы и статистика, 1991- 415с.

8. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск:
ИП «Экоперспектива», 1998- 389с.

9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия.
— М.: Инфра, 1996- 286с.

10. Золоторев А.И. Эфективное использование оборотных средств. —
Экономика Украины, 1998- 434с.

11. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її
показники. — Фінанси України, № 11, 1996- 516с.

12. Сугоняко О.А. Аналіз фінансового стану підприємства і шляхи його
оздоровлення// — Фінанси України №3, 1997- 492с.

13. Сопко В.В. Методика определения финансового состояния предприятия по
данным баланса.// Бухгалтерский учет и аудит, №12, 1995- 563с.

14. економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об’єднань
під ред. С.І. Шкарабана Тернопіль ТАН«Методика финансового анализа»
Шеремет А.Д. Москва: ИНФРА-М, 1995- 642с.

15. Ефимова О.В. Финансовый анализ Москва Бухгалтерский учет, 1996-
428с.

16. Баканов М.И., Шеремет А.Д., Теория экономического анализа Москва:
Финансы и Статистика, 1996 — 574с.

17 Раицкий К.А. Экономика предприятия, Москва 1999 -463с.

18. Гребнев А.И. Экономика торгового предприятия, Москва 1996-512с.

19. Брагина Л.А. Данько Г.П. Торговое дело: экономика и организация,
Москва 1997 — 385с.

20. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле,
Минск 2000 — 455с.

21. Баканов М.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле Москва
1996 — 415с.

22.Грабова Н.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых
предприятиях: Учеб. Пособие для студентов вузов.- К.:АСК, 2003-624с.

23.Швець В.Г. Теория бухгалтерского учета – К.: «Знания»2003529с.

Похожие записи