Реферат на тему:

Актуальність інформатизації обліку платників податків

Головною умовою успішного виконання завдань державних податкових
органів України є інформатизація всіх рівнів ієрархічної структури ДПС.
Інформатизація створює оптимальні умови для задоволення її інформаційних
потреб і ефективного управління. Інформаційні технологій, які покладені
в основу інформатизації, на рубежі ХХ-ХХІ століть стали важливим
інструментом науково-технічного і соціально-економічного розвитку
суспільства. Вони виконують суттєву роль у прискоренні процесів
отримання, використання і розповсюдження нових знань і на їх базі
прийнятті оптимальних обгрунтованих управлінських рішень, що, у свою
чергу, сприяє підвищення рівню добробуту країни. 

Інформація, що циркулює у податковій системі України, є визначальною у
розробці стратегії і тактики системи оподаткування. Для визначення і
прийняття своєчасних управлінських рішень податковими органами в
обмежені строки переробляється величезний обсяг інформації, який
пов‘язаний з надходженнями HYPERLINK
«http://click01.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyC-diPSTeIkg-c-mIorT5KMe9vO6u
V4fzbaM2zifCjsE68765M5-Gqw6gIS2ARMinlvooGdk8tZ*iORzg4Tz6DdF4oE-GOt-ad-X0
09nH9k8IEvCXHYwNjtxooPBUtAr9pzkQf3hdYDEFP5dTLeBcCtihJxzAb2H0vC3K7cMLd*ac
x75kNOUxpo7ZeUL3GFGTgw89Q2YyRlCzqRGlR00R7FCqxnDXfDow85HR14mXWQBoxmdcFi8l
TUCttc1jGadZ2*tIQQ9mfRWv8mJ5g841jniFF3qVmY57zs47TUMU0LqVXUSAvBBAzUuzb*HO
XFK2Xcy1UDxyCf6H7sXH0NNeShlxOxynVuG3w1uwS2bwSdCAjarpKlPIftKw3hLWVngJztGX
d9BpgQeoFEeV6QPnMMv1Ow*L4urPSElwbwraV*jvp-1xChi0vnJ6jSYyKnTQLcnahuM3yQax
VrKP7iWAcvzVMs3tUzun3HW-CrpcOvjPBF1TzttbNuVK2ni8R67aQOGRP13Mh3Sj1rPJw»
\t «_blank» платеж ів. 

Кореневим джерелом всієї інформації ДПС є платники податків. У
Державному реєстрі фізичних осіб на сьогодні зафіксовано понад 40 млн.
громадян, яким присвоєний ідентифікаційний номер. Серед них понад 10
тисяч іноземних громадян, майже 8 млн. пенсіонерів. Кількість юридичних
осіб, що сплачують податки в нашій країні, перевищує 700 тисяч. Під
терміном “платник” при цьому приховується чисельна інформація про його
адресу, керівників (для юридичних осіб), форми власності, види і обсяги
діяльності, ідентифікаційні данні, рахунки у банках тощо, яка
відображається і накопичується у різноманітних документах встановлених
форм. З кожним роком має місце тенденція до збільшення кількості
платників податків, а це означає, що відповідно збільшується і
навантаження на працівників податкової служби. 

Значний обсяг робіт з обліку платників податків припадає на державні
податкові інспекції (ДПІ). Саме вони повинні забезпечити своєчасний і
повний облік платників податків і надходжень платежів до бюджету.

Ось чому ще разом із створенням податкової системи країни майже
одночасно почалась її інформатизація. Постановою Президії Верховної Ради
України «Про основні напрями вдосконалення законодавчої і контрольної
діяльності» від 29.05.92 року Центру комп’ютеризованих інформаційних
систем було запропоновано розробити і впроваджувати автоматизовані
робочі місця для роботи з документами. 

З метою посилення роботи щодо запобігання і виявлення порушень
податкового законодавства та створення належних умов для виконання
державною податковою службою завдань, які покладені на неї, Кабінетом
Міністрів України було прийнята Постанова «Про вдосконалення діяльності
державної податкової служби та зміцнення її матеріально-технічної бази»
від 24.07.93 і зміни до неї — Постанова від 11.03.94, відповідно до яких
Головній державній податковій службі затверджена програма створення
автоматизованої інформаційної системи «АІС-Податки».

2. Стислі теоретичні аспекти інформатизації

Інформатизація — це організований соціально-економічний і
науково-технічний процес створення оптимальних умов з метою задоволення
інформаційних потреб на основі формування і застосування інформаційних
ресурсів за допомогою інформаційних технологій і розвинутої
інфраструктури. Інформатизація здійснюється шляхом вдосконалення і
тісної взаємодії процесів і технологій споживання (створення
документованої інформації, методів, засобів її обробки, пошуку,
розповсюдження, збору, накопичення і збереження) із процесами створення
і розвитку засобів, що повинні їх забезпечити (програмних, технічних,
лінгвістичних, правових, організаційних щодо забезпечення документування
інформації і виконання інформаційних процесів).

Інформатизація ДПА являє собою одну із закономірностей сучасного
соціального прогресу. Цей термін наполегливо витискує широко
використовуваний до недавнього часу термін комп’ютеризація. Але при
комп’ютеризації головна увага приділяється розвитку і впровадженню
технічної бази комп’ютерів, які забезпечують оперативне отримання
результатів переробки інформації і її накопичення, при інформатизації —
комплексу засобів, які направлені на забезпечення повного використання
достовірного, вичерпного і своєчасного знання у будь-якому виду людської
діяльності. Комп’ютери є базовою технічною складовою процесу
інформатизації. 

Інформатизація ДПС здійснюється на базі впровадження комп’ютерних і
телекомунікаційних технологій. Інформатизація на базі впровадження
комп’ютерних і телекомунікаційних технологій — це реакція на потребу
суттєво збільшити продуктивність праці в інформаційному секторі
суспільного виробництва, де зосереджено більше половини здібного
працювати населення. Наприклад, у інформаційній сфері США зайнято більше
60 відсотків, СНД — біля 40 відсотків здібного працювати населення . 

Слід зауважити, що невірно обрана стратегія інформатизації або її
недостатні динамізм і мобільність можуть привести до суттєвих небажаних
результатів діяльності. 

Інформаційні ресурси інформатизації, це — окремі документи і окремі
масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних
системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших
інформаційних системах). Документи і масиви, про які йдеться, у різних
формах містять знання, які зафіксовані на матеріальному носії. На жаль,
ще не існує методологія кількісної і якісної оцінки інформаційних
ресурсів, а також прогнозування вжитку їх для суспільства. Це зменшує
ефективність інформації, яка накопичується у вигляді інформаційних
ресурсів.

Інформаційні ресурси повинні розглядатись як стратегічні, аналогічні по
значимості запасам сировини, енергій тощо, тому що вони сприяють:

— формуванню світового та внутрішньодержавного ринку інформаційних
послуг;

— утворенню різноманітних баз даних ресурсів регіонів та держав, до яких
можливий порівняно недорогий доступ;

— підвищенню обгрунтованості та оперативності рішень, що приймаються за
рахунок своєчасного використання потрібної інформації;

— перетворенню діяльності по наданню інформаційних послуг в глобальну
людську діяльність.

Інформаційну систему можна розглядати як впорядковану сукупність
документованої інформації і інформаційних технологій. Вона забезпечує
збір, збереження, обробку, пошук видачу інформації, яка необхідна у
процесі прийняття рішень задач будь-якої предметної області; допомагає
аналізувати проблеми і створювати нові інформаційні продукти.

Історія розвитку інформаційних систем і мета їх використання у різні
періоди часу представлена у таблиці 2.2.2.

З’явлення перших інформаційних систем (1950-1960 р.) призвело до
незначного зменшення витрат і скорочення часу на підготовку паперових
документів. 

У наступні періоди часу інформація, яка отримана за допомогою ІС на базі
комп’ютерного обладнання широкого призначення, використовувалась для
періодичної звітності за великою кількістю параметрів, а з часом
інформаційні системи починають використовувати для управлінського
контролю для підтримки і прискорення процесу прийняття рішень. 

Таблиця 2.2.2.

Період часу  

Концепція використання інформації  

Вид інформаційних систем

   

Мета використання

1950-1960 р. Паперовий потік розрахункових документів ІС обробки
розрахункових документів за допомогою електромеханічних бухгалтерських
машин Підвищення швидкості обробки документів

Спрощення процедури обробки рахунків і розрахунків заробітної плати

 

1960-1970 р. Основна допомога при підготовці звітів Управлінські ІС
для виробничої інформації Прискорення процесу підготовки звітності

 

1970-1980 р. Управлінський контроль реалізації (продажу) Системи
підтримки прийняття рішень

Системи для вищої ланки управління Вироблення найбільш раціонального
рішення

 

1980-2000 р. Інформація — стратегічний ресурс, який забезпечує
конкурентну перевагу Стратегічні ІС

Автоматизовані офіси

  Життєздатність і процвітання фірми

В кінці 80-х рр. концепція використання інформаційних систем знову
змінюється. Вони стають стратегічним джерелом інформації і
використовуються на всіх рівнях організації любого профілю. Інформаційні
системи цього періоду, надаючи своєчасно потрібну інформацію,
допомагають організації (підприємству, фірмі) досягти успіху в своїй
діяльності, створювати нові товари та послуги, знаходити нові ринки
збуту, забезпечувати себе гідними партнерами, забезпечувати випуск
продукції за зниженою ціною та багато іншого.

Під терміном «система», при цьому, мається на увазі будь-який об’єкт,
який одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об’єднана сукупність 

різнорідних елементів в інтересах досягнення поставленої мети. Системи
значно відрізняються між собою в залежності від складу і мети
функціонування. У таблиці 2.2.1 для порівняння наведені приклади систем,
які складаються з різних елементів.

Сучасне розуміння інформаційної системи у якості основного технічного
засобу переробки інформації припускає використання персонального
комп’ютера, але у крупних організаціях до складу технічної бази можуть
входити мейнфрейми або суперЕОМ. 

Технічне втілення інформаційної системи само по собі нічого не буде
значити, якщо не враховувати роль людини, яка здійснює взаємодію із
комп’ютерами і телекомунікаціями і для якої фактично призначена
інформація, що виробляється ІС.

Аналізуючи дані таблиці 2.2.1, можна зробити впевнені висновки, що у
державній податковій адміністрації України є все необхідне для створення
і застосування інформаційних систем.

Таблиця 2.2.1.

 

Система  

Елементи системи  

Головна мета системи

 

Фірма

 

 

Комп’ютер

 

 

Телекомунікаційна система

 

Інформаційна система Люди, обладнання, матеріали, споруди тощо

 

 

Електронні і електромеханічні елементи, лінії зв’язку тощо

 

Комп’ютери, модеми, кабелі, сітьове програмне забезпечення та інше

 

Комп’ютери, комп’ютерні мережі, люди, інформаційне і програмне
забезпечення. Виробництво товарів

 

Обробка даних

 

 

Передача інформації

 

Виробництво професіональної інформації

 

Роботу інформаційної системи забезпечують процеси, які умовно можна
відобразити схемою (рис. 2.2.2). Але, незважаючи на простоту наведеної
схеми, для того, щоб зрозуміти роботу інформаційної системи, необхідно
знати сутність проблем, які вона вирішує, і організаційні процеси, до
складу яких вона входить. 

Рис. 2.2.2. Процеси в інформаційній системі

Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин,
які називаються підсистемами.

Загальну структуру інформаційної системи незалежно від сфери її
застосування можна розглядати як сукупність підсистем. У цьому випадку
говорять про структурну ознаку класифікації, а підсистеми називають
забезпечувальними. На практиці найчастіше структура автоматизованої
інформаційної системи розглядається як сукупність забезпечувальних
підсистем, які наочно зображені схемою (рис. 2.2.3). 

Рис. 2.2.3. Структура інформаційного забезпечення АІС

Технічне забезпечення — комплекс технічних засобів, які призначені для
роботи ІС (засоби обчислювальної техніки і зв’язку, які забезпечують
розташування і обробку інформаційних ресурсів на персональних
комп’ютерах, у локальної, регіональної мережах, мережі міжнародного
інформаційного обміну), а також відповідна документація для цих засобів
і технологічних процесів.

Комплекс технічних засобів повинен бути достатнім для виконання всіх
функцій системи, які автоматизуються. 

У ДПС для функціонування АІС для обліку платників необхідні наступні
технічні засоби: локальна обчислювальна мережа (ЛОМ), канали зв‘язку
інформаційної мережі між ДПІ районного рівня, обласними ДПА, ДПА України
та зовнішніми організаціями.

Математичне і програмне забезпечення — це сукупність математичних
методів, моделей, алгоритмів і програм для комп’ютера різноманітного
призначення, яка призначена для реалізації цілей і завдань інформаційної
системи, а також нормального функціонування технічних засобів. 

Програмне забезпечення також повинне бути достатнім для виконання всіх
функцій системи та відповідати наступним вимогам: надійність, захист
інформації, адаптованість, модульність побудови, зручність в
експлуатації тощо.

Програмне забезпечення складається із системного та прикладного
програмного забезпечення. Модернізація прикладного ПЗ не повинна
викликати змін системного ПЗ. Модернізація (зміна) системного ПЗ не
повинна викликати зміни прикладного ПЗ

Прикладне програмне забезпечення АІС у ДПА повинно передбачити
можливість внесення змін, що обумовлюються змінами в
нормативно-законодавчій базі. 

Для створення АІС в ДПС передбачено застосування систем управління
базами даних (СУБД), які забезпечують створення бази даних, збереження,
вибір, модифікацію та відновлення інформації в файлах /таблицях/ БД.
Засоби створення, ведення, копіювання, відновлення інформаційного фонду
повинні забезпечувати надійний захист інформації.

Компоненти системного програмного забезпечення для АІС повинні мати
наступні якості: взаємосумісність, підтримка роботи мережі, повне
задоволення вимог прикладного програмного забезпечення у
загальносистемному забезпеченні.

До складу системного програмного забезпечення повинні входити:
операційні системи, мережне програмне забезпечення, системи управління
базами даних, системи зв‘язку інформаційної мережі.

Всі програмні засоби, за допомогою яких повинен вестись інформаційний
фонд АІС, повинні забезпечувати надійне збереження інформації,
використання процедур відновлення для виключення втрати інформації в
випадках виникнення програмних чи апаратних збоїв.

Призначення підсистеми інформаційного забезпечення складається із
своєчасного формування і видачі достовірної інформації для прийняття
управлінських рішень.

Основою інформаційного забезпечення АІС для обліку платників податків є
інформаційна модель, яка містить інформаційні бази даних спільного
користування, що функціонують в середовищі локальної обчислювальної
мережі та являють собою сукупність баз даних, кожен файл /таблиця/ яких
містить поля з певними характеристиками (мнемонічне ім‘я, змістовна
назва, тип і розмірність даних, визначення ключів, індексів тощо).

Сумісність підсистем АІС з зовнішніми системами повинна забезпечуватися
на рівні уніфікованих інформаційних файлів та мережевих стандартів.

Інформаційна модель АІС повинна використовувати державні та галузеві
класифікатори і нормативно-довідкові дані, що функціонують в системі
Державного комітету статистики, Міністерства фінансів, НБУ, Державної
податкової служби України та інших державних організацій.

Технологія збору та накопичення відомостей повинна передбачати їх
введення, формалізацію, автоматизацію обробки, передачу при
інформаційному обміні між структурними елементами АІС, передбачати
необхідну та допустиму інтеграцію (з урахуванням рівня доступу) в межах
АІС та її функціональних компонентів.

Процедури збору вхідної інформації повинні забезпечувати введення
інформації як з паперових документів з клавіатури, так і шляхом
одержання її каналами зв‘язку інформаційної обчислювальної мережі. Для
забезпечення достовірності введеної інформації повинні бути розроблені
засоби контролю (коректність типів, діапазонів, розмірності).

Організаційне забезпечення — сукупність методів і засобів (інструкції,
методики, схеми, описання тощо), які регламентують взаємодію працівників
із технічними засобами і між собою в процесі розробки і експлуатації ІС.

I

ть інформації та доступність її для користувачів, безпеку роботи
системи, ефективну роботу користувачів. Воно визначається сукупністю
документів ДПА України, що встановлюють організаційну структуру, права
та обов‘язки персоналу і користувачів при експлуатації системи.

Правове забезпечення — сукупність правових норм (положення, устави,
посадові інструкції тощо), які визначають створення, юридичний статус і
функціонування ІС, регламентують порядок отримання, перетворення і
використання інформації. 

Найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів
в інформаційній системі є інформаційна технологія.

Інформаційна технологія — сукупність методів і програмно-технічних
засобів, які об’єднані у технологічний ланцюжок (процес), з метою
забезпечення збору і обробки інформації для отримання інформації нової
якості, відображення збереження, розподілу і передачі її, а також —
зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів,
підвищення їх надійності й оперативності. ). Програмні продукти, на базі
яких створюють інформаційні технології, інколи називають інструментарієм
інформаційної технології.

Мета інформаційної технології — виробництво інформації для її аналізу
людиною і прийняття на його основі рішення для виконання дій.
Застосування інформаційних технологій в управлінні дозволяє здійснювати
за допомогою апаратних і програмних засобів переробку розрізнених
вихідних даних у надійну оперативну інформацію механізму прийняття
рішень з метою досягнення оптимальних економічних параметрів об’єкта
управління. Але слід враховувати, що застосування різних технологій
переробки інформації до одного і того ж інформаційного ресурсу можна
отримати і різні інформаційні продукти.

Загальний вигляд інформаційної технології можна зобразити наступною
схемою (рис.2.2.1): 

Рис. 2.2.1. Інформаційна технологія

Інформаційний продукт, який є результатом застосування інформаційної
технології (документ, стаття, книга, комп’ютерна програма тощо),
фіксується на матеріальному носії (папір, магнітний носій).

Інформаційні технології являють собою функціональні компоненти інших
різновидів технологій, наприклад, виробничих, організаційних,
соціальних, і виконують роль їх інтелектуального ядра. Використання
інформаційних технологій дозволяє значно підвищити ефективність вказаних
технологій, зменшує витрати інших видів ресурсів суспільства.

Суттєва роль інформаційних технологій у розвитку суспільства досягається
за рахунок прискорення процесів отримання, розповсюдження і застосування
суспільством нових знань. Прибуток від інвестицій в інформаційні
технології при раціональному обгрунтуванні їх вибору і грамотному
використанні може досягати до 81% на кожний вкладений долар . 

Грамотне використання означає, що користувач у сьогоденні повинен мати
певний рівень інформаційної культури (культури зі ставлення до
інформації), тобто вміти цілеспрямовано працювати з інформацією і
використовувати для її отримання, обробки і передачі комп’ютерну
інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи. Інформаційна
культура пов’язана із соціальною природою людини і являє собою продукт
різноманітних творчих здібностей. Вона виявляється у наступних аспектах:

— у конкретних навичках використання технічних пристроїв;

— у здібності використовувати у своєї діяльності комп’ютерні
інформаційні технології;

— в умінні витягати інформацію з різних джерел (періодичного друку,
електронних комунікацій), подавати її у зрозумілому вигляді та вміти її
ефективно використовувати;

— у володінні основами аналітичної переобробки інформації;

— в умінні працювати з різними видами інформації;

— у знанні особливостей інформаційних потоків області діяльності
фахівця.

Інформаційна культура вбирає в себе знання тих наук, які сприяють її
розвитку та пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика,
інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз
даних тощо). Невід’ємною частиною інформаційної культури є знання нових
інформаційних технологій і вміння їх застосовувати як для автоматизації
рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, які потребують
нетрадиційного творчого підходу.

Термін «нові» підкреслює новаторський характер інформаційної технології.
До таких технологій належать і комунікаційні технології, які
застосовуються в ДПС для забезпечення передачі інформації. Основні
характерні риси нової інформаційної технології показані у таблиці 2.2.3.

Таблиця 2.2.3.

 

Методологія  

Основна ознака  

Результат

Принципово нові засоби обробки інформації

  «Вбудовування» у технологію управління Нова технологія комунікацій

Цілісні технологічні системи

  Інтеграція функцій спеціалістів і менеджерів Нова технологія обробки
інформації

Цілеспрямовані створення, передача, збереження і відображення інформації

Урахування закономірностей соціального середовища Нова технологія
прийняття управлінських рішень

У процесі впровадження нової інформаційної технології потрібно
враховувати фактор її старіння, тому що інформаційні продукти мають
тенденцію дуже швидкої заміни новими видами або версіями. Крім цього,
процес впровадження нової інформаційної технології потребує детального
відпрацювання методології (раціонального сполучення централізованої і
децентралізованої обробки інформації) застосування інформаційної
технології. Не врахування вказаного приводить до необхідності постійного
внесення змін щодо форм представлення інформації, яка пристосована до
конкретних технологічних методів і технічних засобів, або взагалі до
суттєвої модернізації інформаційної технології інформаційної системи,
тобто до значних додаткових фінансових вкладень. 

І ще одне важливе зауваження: інформаційні системи і інформаційні
технології тісно пов’язані між собою: реалізація функцій інформаційної
системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної
технологій, але це не означає, що інформаційна технологія на може
існувати поза сферою інформаційної системи.

Примітка: Теоретичні відомості, про які йдеться у даній темі, необхідні
споживачам інформації АІС ДПС, у першу чергу, саме для підвищення рівня
інформаційної культури.

Література:

1. Нормативно-законодавча база України, а саме, законодавчі та
нормативні акти (із змінами та доповненнями), що регулюють порядок
створення, державної реєстрації (легалізації) та ліквідації суб‘єктів
обліку платників податків:

1.1. Цивільний кодекс від 31.01.63 № 03-28, зокрема ст.37-40

1.2. ЗУ “Про підприємництво” від 07.02.91 № 698-ХII

1.3. ЗУ “Про господарські товариства “ від 19.09.91 № 1576-XII

1.4. ЗУ “Про підприємства в Україні” від 27.03.91 № 887-XII

1.5. ЗУ “Про об’єднання громадян” від 16.06.92 № 2460-XII

1.6. ЗУ “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від
15.09.99 № 1045-XIV

1.7. ЗУ “Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.92
№ 2114-XII

1.8. ЗУ “ Про банки і банківську діяльність ” від 7.12.2000 № 2121-III 

1.9. ЗУ “Про благодійництво та благодійні організації” від 16.09.97 №
531/97-ВР

1.10. ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” від 14.05.92 № 2343-XII

1.11. ЗУ “Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21.11.95 №
437/95-ВР

1.12. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28312.94 №
334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР

1.13. ЗУ “Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251-XII

1.14. ЗУ “Про податок на додану вартість” від 3.1.97 № 168/97-ВР

1.15. ЗУ “Про державну податкову службу в Україні “ від 4.12.90 №
509-XII

1.16. ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 р.
№ 987-XII

1.17. ЗУ “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 №
2063-III 

1.18. ЗУ “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” від
21.09.99 № 1076-XIV 

1.19. ЗУ “Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття
банківських рахунків” від 16 грудня 1997 року № 725/97-ВР

1.20. Указ Президента України від 03.07.98 № 727 «Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в
редакції Указу від 28.06.99 № 746

1.21. Постанова КМУ “Про порядок державної реєстрації суб’єктів
підприємницької діяльності” від 25.05.98 № 740

1.22. Постанова КМУ “Про затвердження Положення про порядок державної
реєстрації благодійних організацій” від 30.03.98 № 382

1.23. Постанова КМУ від 26.02.93 №140 “Про затвердження Положення про
порядок легалізації об’єднань громадян”

1.24. Постанова КМУ “Про затвердження Положення про створення
(реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп”
від 20.07.96 № 781

1.25. Постанова КМУ від 18.06.92 № 344 “Про затвердження Положення про
порядок державної реєстрації колективного сільськогосподарського
підприємства”

1.26. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку реєстрації проектів угоди
про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл
продукції» від 29.11.2000 № 1756

1.27. Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів)
про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора,
затверджене постановою КМУ від 30.01.97 № 112

1.28. Постанова КМУ від 3.05.2000 № 749 “Про затвердження Порядку
реєстрації військових частин як суб’єктів господарської діяльності у
Збройних Силах”

1.29. Постанова КМУ від 8.02.99 №170 “Про затвердження Положення про
порядок акредитації організацій, що забезпечують реалізацію програм і
проектів міжнародної технічної допомоги”

1.30. Постанова КМУ від 6.07.98 № 1017 “Питання державної реєстрації
творчих спілок”

1.31. Постанова КМУ від 7.08.96 р. № 928 “Про затвердження Положення про
порядок державної реєстрації іноземних інвестицій”

1.32. Постанова Ради Міністрів УРСР від 11.11.90 № 339 № “Про порядок
державної реєстрації кооперативів (філіалів, відділень) та їх спілок
(об’єднань) в Українській РСР”

1.33. Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій
України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.0196 №
118

1.34. Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків,
затверджене постановою Правління Національного банку України від
21.07.98 № 281 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 1.09.98
за № 541/2981 

1.35. Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних
суб’єктів господарської діяльності в Україні, що затверджена наказом
Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від
18.01.96 № 30 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.01.96
за № 34/1059

1.36. Положення про порядок державної реєстрації об’єднань (товариств)
співвласників багатоквартирних будинків затверджене наказом Державного
комітету України по житлово-комунальному господарству, Фонду державного
майна України від 5.04.96 № 28/389 та зареєстроване в Міністерстві
юстиції України від 5.05.96 за № 215/1240 

1.37. Порядок створення та реєстрації товариства покупців у процесі
приватизації, затверджено наказом ФДМУ від 08.09.92 № 370 (в редакції
наказу ФДМУ від 25.05.93 № 235

1.38. Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як
суб’єктів інформаційної діяльності, що затверджене наказом Українського
національного інформаційного агентства від 12.09.95 №142/Д та
зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.09.95 за № 344/880 

1.39. Положення про реєстрацію фондових бірж та
торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності, Про
затвердження 1.40. Положення про реєстрацію фондових бірж та
торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності,
затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку від 15.01.97 № 9 зареєстроване в Міністерстві юстиції України
3.02.97 за № 20/1824

1.41. Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 30.1.96 № 220
“Про затвердження Положення про державну реєстрацію, перереєстрацію та
облік музеїв” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.07.96 за
№ 350/1375

1.42. Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним
органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям,
господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та
функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і
штампів, затверджена наказом МВС України від 11.01.99 № 17 та
зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.04.99 за № 264/3557 

1.43. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у
національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління
Національного банку України від 18.12.98 №527 та зареєстрована в
Міністерстві юстиції України 24.12.98 р. за № 819/3259 

1.44. Документація по функціонуючим в ДПС України АІС, ПК та АРМ з
функціями обліку платників податків.

2.Автоматизированные информационные технологии в економике.: Учебник.
/Под ред. Г.А.Титоренко. –М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998., -400 с.

3. Береза А.М. Основи інформаційних систем. Навчальний посібник. –К.:
КНЕУ, 1998. –140 с.

4. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В. Сучасні технологічні засоби обробки
інформації. Навчальний посібник. –К.: КНЕУ, 1999. –224 с.

5. Голосов О.В., Охрименко С.А. и др. Введение в информационный бизнес –
М.: финансы и статистика, 1996.

6. Гужва В.М., Постєвой А.Г. Інформаційні системи в міжнародному
бізнесі.: Навчальний посібник. –К.: КНЕУ, 1999. –164 с

7. Гуткин М., Пройдаков Э. Будущее Intel – в развивающихся рынках // PC
Week/ RE. – 1997. – №16-17. – С.1-61.

8. Диордица С.Г., Соколовская З.Н., Тизул В.В. и др. Современные
информационные технологии в экономике. Учебник для вузов. –Одесса:
Астропринт, 1997., т1. –176 с.

9. Єрьоміна Н.В. Проектування баз даних. Навчальний посібник. –К.: КНЕУ,
1998. -208 с.

10. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю,
аналізу та аудиту. – К.: А.С.К., 1998. – 768 С. – (Економіка. Фінанси.
Право). – Рос.

11. HYPERLINK
«http://click01.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyIs9imME7x63alhxtR1EczSJYWQtL
smIWiEbTK8RNaDFVLJXZAhuajJ1qC-xov8wjzVqk20-ZZM1v-4MW-yIFiIN33IpsOduFgdF-
3De4PMQmvjZFgFIS9HUAzMEK63qKU5nMdpFJ984Q2n4ntAqAZGIXWHdtB01youuV18TkV5Q5
bL34LT2tKZlkUrPfJM25I4LyXCTYT*N02BGIvOHa64yliDN4ZAB1-jzbWWZV7tBZ2LXxOnqv
NaPfKHXqGiC9wiFq0IVtzcicFyUqcDaAZIxpptEKnijFDhuSq8V7RBFovh80urvWAW-Quy3J
2-sMEHL2v*BUGe3y6s8SKPnyflKVF6mlwbwwFN8HyqhDJchpG9QuRF56WBUvFd3FUosKQLUi
q4xRVGdqCOHhaXUGAU2VDTov5xOrYGeiw0QYdRFp9fSN1UypkYZCxQs2mfo6Iu0bZt1poMqV
FIWfMTOV7XHs7lmAiCmZ7ZBAAWeowsM2xGAew» \t «_blank» Информационные
системы в экономике. Учебник /Под редакцией В. В. Дика. – М.: Финансы и
статистика, 1996. –272 с.

12. Макарова Н.В., Матвеев Л.А., Бройдо В.Л. и др. Информатика: Учебник.
– 3-е перераб. Изд. /Под ред. проф. Н.В. Макаровой. – М.: Финансі и
статистика, 2000. – 786 с.: ил.

13. Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії ДПС України,
2(8)’2000.

14. Науковий вісник Збірник наукових праць Академії ДПС України,
4(10)’2000.

15. Ситник В.Ф., Краєва О.С. Технологія автоматизованої обробки
економічної інформації: Навч. посібник. –К.: КНЕУ, 1998. –200 с.

16. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В і ін.. Основи
інформаційних систем. Навч. посібник. /Під редакцією В.Ф Ситника. К.:
КНЕУ, 1997. –252 с.

17. ГОСТ 19.701-90. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем.

ДСТУ 3146 – 95. Коди і кодування інформації. Вимоги до побудови.

18. ДСТУ 3329 – 96 (ГОСТ 34.320 – 96) Концепції та технологія для
концептуальної схеми та інформаційної бази.

19. КНД 50 – 028 – 94. Порядок розроблення державних класифікаторів
техніко — економічної та соціальної інформації.

20. КНД 50 — 054 – 95. Правила побудови та написання назв об’єктів в
державному класифікаторі техніко – економічної та соціальної інформації.

21. РД 50-34.698-90. Информационная технология. Комплект стандартов и
руководящих документов на автоматизированные системы. Требования к
содержанию документов. не є складним

Похожие записи