КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з бухгалтерського обліку

1. Облік касових видатків бюджетних установ

На сьогоднішній момент видатки, що здійснюються бюджетними установами, в
тому числі учбовими установами, можна розділити на два види: касові і
фактичні.

Під касовими витратами маються на увазі всі суми, перераховані банком чи
органами Держказначейства (далі — ДКУ) з поточних бюджетних,
реєстраційних рахунків установи освіти в безготівковій і готівковій
формі 2 . Підставою для здійснення касових видатків є платіжні
доручення, виписані установами освіти (Вузом, технікумом і т.д.) і
оплачені банком чи ДКУ іншим юрособам за виконані роботи, надані
послуги, отримані матеріали, а також виплата зарплати, стипендії,
матеріальної допомоги та інше.

Хоча одержання коштів готівкою вважається касовими видатками і
відображається в картках аналітичного обліку, але враховуючи принципи і
суть бухобліку їх можна вважати касовими лише при фактичній виплаті з
каси установи. Отримані з поточного (реєстраційного) рахунку кошти
можуть бути не виплаченими по різних причинах, і повернути на рахунок в
банк.

Під фактичними витратами маються на увазі нараховані видатки установи,
оформлені відповідними документами, включаючи видатки по неоплачених
рахунках кредиторів і нарахованій зарплаті і стипендії. Підставою для
здійснення фактичних витрат є документи, що підтверджують цільовий
напрямок коштів (рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні,
розрахункові відомості нарахованої зарплати, трудові угоди, договори на
виконання робіт (крім договорів на оплату комунальних послуг, послуг
зв’язку, охорони, оренди приміщень, тому що ці договори є
довгостроковими і розрахунки по них здійснюються по мірі надання
рахунків чи актів за виконані роботи або надані послуги), акти виконаних
робіт, тендерна документація, договори про закупівлю тощо).

Касові видатки відображуються в обліку в момент перерахування коштів з
поточного бюджетного чи реєстраційного рахунків установи освіти
кредиторам, а також при виплаті з каси такої установи зарплати,
стипендії, оплати командировочних. Облік касових витрат ведеться на
синтетичних рахунках 31 «Рахунки в банках» і 32 «Рахунки в казначействі»
у розрізі відповідних субрахунків.

Виходячи з цього, аналізуючи попередні операції з цими рахунками, ми
можемо прийти до висновку, що по дебету цих рахунків, зокрема,
відображуються суми фінансування, які надійшли установам освіти для
виконання своїх функцій і суми, отримані від господарської діяльності. У
цій публікації, ми розглянемо кредитову сторону — видаткову частину.
Касові видатки, тобто усе, що установою освіти витрачено, відображається
по кредиту цих рахунків.

Так як назва субрахунків говорить саме за себе, і, зважаючи на те, що ми
з ними вже знайомі, нам здається, немає необхідності докладно розглядати
характеристику кожного з цих субрахунків окремо, тому що кожен
субрахунок детально охарактеризований у Плані рахунків № 114. Ми ж дамо
тільки їх коротку характеристику (див. таблицю 1 на наступній сторінці).

Як бачимо з таблиці 1 по своїй суті ці рахунки схожі. У чому ж різниця?
А різниця лише в тому, що субрахунки рахунку 31 (крім 318)
використовуються установами, які фінансуються з місцевих бюджетів і
обслуговуються в установах банків, а також установами, що фінансуються
держбюджетом, які не переведені на казначейське обслуговування
кошторисів доходів і витрат. А так, як згідно постанови КМУ № 963
установи освіти з 1997 року повинні перейти на казначейське
обслуговування, то рахунок 31 застосовується дуже рідко, і в тих
випадках, коли установи відкривають рахунок в інших банках, крім
Держказначейства.

Таблиця 1

Субрахунки рахунку 31 «Рахунки в банках» Субрахунки рахунку 32 «Рахунки
в казначействі» Коротка характеристика субрахунків

311 «Поточні рахунки на видатки установи» 321 «Реєстраційні рахунки»
Призначені для обліку надходження і використання коштів , що необхідні
для утримання установи чи для централізованих заходів, передбачених
загальним фондом установи

312 «Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам» 322
«Особові рахунки» На рахунках обліковуються кошти (їх надходження і
використання), які вищестоячі установи розподіляють підвідомчим
установам. Наприклад, ВУЗ перераховує кошти для фінансування НДІ чи
підсобного господарства

313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»
323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як
плата за послуги» Обліковуються кошти, що надійшли установі освіти як
плата за послуги, також кошти, від господарської чи виробничої
діяльності; плата за здачу в оренду майна; кошти, від реалізації майна і
т.д.

314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами
власних надходжень» 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку
коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» Обліковуються
кошти (надходження і використання), призначені для виконання окремих
доручень, а також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що
одержують установи освіти і науки. Наприклад, обліковуються кошти ,
перераховані підприємством (куратором) на виплату своїм студентам
стипендій.

315 «Поточні рахунки для обліку депозитних сум» 325 «Спеціальні
реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум» Обліковуються кошти
(надходження і використання), призначені для тимчасового розпорядження
установою освіти.

316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»
326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень
спеціального фонду» Обліковуються кошти установ, які відносяться до
інших надходжень спеціального фонду бюджету.

317 «Поточні рахунки сільських, селищних та міських (міст районного
підпорядкування) бюджетів» 327 «Реєстраційні рахунки сільських,
селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів»
Обліковуються кошти сільських, селищних і міських (міст районного
підпорядкування) бюджетів . Для нашого випадку (облік в установах
освіти) не використовується.

318 «Поточні рахунки в іноземній валюті»   Призначений для обліку
коштів в іноземній валюті, які належать установі освіти.

319 «Інші поточні рахунки» 328 «Інші рахунки в казначействі»
Призначений для обліку коштів, які надходять установі і не можуть бути
віднесені на інші субрахунки. Наприклад, ведеться облік коштів, які
поступили від підприємства — замовника на виконання робіт чи послуг.

Розглянемо ці операції і те, як вони відображуються по бухобліку, з
огляду на виконання кошторису по кодах економічної класифікації. У
даному випадку код 1111 — зарплата, 1343 — стипендії, 1120 — нарахування
за зарплату.

Підлягає до виплати зарплата викладачам — 5000,00 грн., і стипендії —
студентам і аспірантам — 5000,00 грн., також була подана заявка на
перерахування нарахованих податків і обов’язкових внесків — 6300,00 грн.
(див. табл. 2).

Таблиця 2

КЭКВ 4 Господарська операція Дт Кт Сума 5 , грн.

  Отримані в касу кошти для виплати заробітної плати 301 32 10000,00

1111

1342 Виплачені кошти з каси

викладачам,

стипендії — студентам і аспірантам 661 301 5000,00

5000,00

1111 Перераховано прибутковий податок 641 32 2240,00

1111

1120 Перераховано внески в Пенсійний фонд 651 32 150,00

3200,00

1111

1120 Перераховано внески у Фонд соцстраху в зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності 652 32 50,00

290,00

1111

1120 Перераховано внески у Фонд соцстрахування на випадок безробіття
653 32 190,00

50,00

1111 Перераховано профспілкові внески 666 32 130,00

4 КЕКВ — коди економічної класифікації витрат. Про дані коди ми будемо
говорити в наступній публікації.

5 Суми умовні.

2. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати

Синтетичними називають рахунки, призначені для обліку економічно
однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів
діяльності у грошовому вимірнику.

Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається
синтетичним обліком. Цей облік необхідний для одержання узагальненої
інформації про діяльність господарства, аналізу цієї діяльності і
планування. Проте для оперативного керівництва господарством і контролю
за збереженням і раціональним використанням ресурсів замало тільки
узагальненої інформації, потрібна детальніша інформація про наявність і
зміни кожного виду засобів, джерел, здійснення певних господарських
процесів. Так, потрібна інформація як про загальну вартість виробничих
запасів та їх використання, так і про запаси конкретних видів
матеріальних цінностей за їх найменуваннями, сортами, розмірами тощо; в
обліку розрахунків по оплаті праці, крім узагальненої інформації,
потрібні відомості про розрахунки з кожним окремим працівником і т. д.
Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних(( рахунків.

Аналітичними називають рахунки, призначені для обліку наявності і змін
конкретних видів засобів, їх джерел і господарських процесів.

Облік, що здійснюється за допомогою аналітичних рахунків, називається
аналітичним обліком.

Кількість аналітичних рахунків по відповідному синтетичному рахунку
визначається кожним підприємством залежно від наявності об’єктів, що
підлягають обліку. В аналітичному обліку, поряд з грошовим,
використовують натуральні й трудові вимірники.

Синтетичні й аналітичні рахунки тісно взаємопов’язані між собою,
оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються
одні і ті ж господарські операції, але з різним ступенем деталізації; на
синтетичному рахунку — загальною сумою, а на аналітичних рахунках до
нього — частковими сумами.

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на балансовому рахунку 66
«Розрахунки з оплати праці». Рахунок 66 має два субрахунки:

661 «Розрахунки по заробітній платі»;

662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту рахунку 661 відображаються нараховані суми. По дебету рахунку
661 відображаються суми, утримані з усіх видів оплати праці, i виплата
заробітної плати. Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму
невиплаченої працівникам заробітної плати.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових i
розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім
того, в особових рахунках установленої форми. Документальне оформлення
операцій при переході на нові облікові принципи не змінилося. Типові
форми документів з обліку праці та її оплати затверджено наказами
Мінстату України від 19.10.95 р. № 253 та від 22.05.96 р. № 144.

Зміни, внесені новим Планом рахунків, торкнулися джерела нарахування
виплат. В умовах дії Національних положень (стандартів) бухгалтерського
обліку (далі — НСБО) відсутні такі поняття, як фонди економічного
стимулювання i виплати за рахунок прибутку. Субрахунок 443 «Прибуток,
використаний у звітному періоді» призначено виключно для формування
резервного фонду згідно з установчими документами i для розподілу
прибутку між власниками. Усі виплати, крім дивідендів, відносяться на
витрати підприємства. Структуру витрат значно змінено з двох причин:

введено нову класифікацію діяльності підприємства;

визначено більш глибоку деталізацію витрат.

Залежно від виду діяльності, у процесі якої нараховується заробітна
плата, можна класифікувати й самі витрати на оплату праці.

При формуванні витрат за елементами варто мати на увазі, що в класі 8 на
рахунку 81 «Витрати на оплату праці» передбачено шість субрахунків, що
дають змогу з метою управлінського обліку аналізувати витрати на оплату
праці:

811 «Виплати за окладами й тарифами». Відображаються витрати на виплату
основної заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві
системи оплати праці;

812 «Премії та заохочення». Відображаються витрати на виплату додаткової
заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати
праці (премії, виплати за підсумками роботи за рік, за вислугу років
тощо);

813 «Компенсаційні виплати». Узагальнюється інформація про витрати на
компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством (компенсація за
час простою не з вини працівника, за несвоєчасну виплату зарплати, за
незаконне звільнення, за заподіяну шкоду тощо);

814 «Оплата відпусток». Враховуються витрати на виплати за відпустку або
нарахування резерву відпусток. Рішення про створення резерву відпусток
повинно відображатися в наказі про облікову політику підприємства, що
видається щороку;

815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу». Враховуються виплати,
передбачені за невідпрацьований час (за виконання державних обов’язків,
за час навчальної відпустки, за час навчання в системі підвищення
кваліфікації з відривом від виробництва тощо);

816 «Інші витрати на оплату праці». Враховуються інші виплати, що
визнаються елементами витрат на оплату праці (допомога при виході на
пенсію, плата за навчання дітей співробітників, вартість путівок на
лікування та відпочинок тощо).

Склад витрат на оплату праці встановлено Інструкцією зі статистики
заробітної плати, затвердженою наказом Мінстату України від 11.12.95 р.
№ 323.

Облік обов’язкових зборів на соціальні заходи здійснюється на рахунку 65
«Розрахунки по страхуванню» на відповідних субрахунках:

651 «По пенсійному забезпеченню»;

652 «По соціальному страхуванню»;

653 «По страхуванню на випадок безробіття».

По кредиту відображається нарахування зборів, по дебету — перерахування
їх одержувачу i нарахування допомоги за рахунок коштів соціального
страхування.

Нарахування зборів відображається на відповідних субрахунках рахунку 82
«Відрахування на соціальні заходи»:

821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»;

822 «Відрахування на соціальне страхування»;

823 «Відрахування на випадок безробіття».

Якщо підприємство використовує рахунки лише класу 9, то нарахування
витрат на оплату праці та обов’язкових зборів буде відноситися в дебіт
відповідних рахунків:

Оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у виробництві товарів
(робіт, послуг) і відрахування на неї 23

«Виробництво»

Оплата праці ІТП виробничих цехів і дільниць і відрахування на неї 91

«Загальновиробничі витрати»

Оплата праці апарату управління і відрахування на неї 92

«Адміністративні витрати»

Оплата праці продавців, персоналу відділу збуту, торгових агентів і
відрахування на неї 93

«Витрати на збут»

Оплата праці працівників об’єктів соціально-культурного призначення і
відрахування на неї 949

«Інші витрати операційної діяльності»

 

Облік витрат можна здійснювати трьома методами: із застосуванням
рахунків класу 8, класу 9, класів 8 i 9 одночасно.

3. Основи обліку витрат і калькулювання послуг

Операційні рахунки використовуються для обліку витрат. Операційні
витрати — це витрати, пов’язані з діяльністю з реалізації продукції та
управління підприємством. Вони характеризують витрати, що здійснювалися
у звітному періоді і безпосередньо не пов’язані з виробництвом
продукції. Операційні витрати як правило поділяються на
адміністративно-управлінські, витрати на збут та витрати, пов’язані з
науково-дослідницькими та дослідно-конструкторськими роботами.

Адміністративно-управлінські витрати — це витрати, пов’язані з
управлінням підприємством як цілісним комплексом (заробітна плата,
страхування, додаткові виплати, виплати за навчання тощо; амортизація
адміністративних приміщень та обладнання, витрати на їх утримання —
оренда, податки, страхування, знос, ремонт, комунальні послуги;
амортизація нематеріальних активів; оплата за юридичні, аудиторські,
медичні та інші послуги; загальні витрати, витрати на реєстрацію
підприємства тощо).

До витрат на збут належать:

— заробітна плата та комісійні продавцям, торговельним агентам,
робітникам відділу збуту та складів, водіям та ін.;

— витрати на зберігання на складі та підготовку товарів до продажу,
оформлення вітрин, демонстраційних залів, рекламні та інші заходи;

— витрати безпосередньо на продаж та доставку товарів покупцям;

— витрати на відрядження працівникам відділів збуту;

— фрахт та інші витрати, пов’язані з транспортуванням продукції;

— пакувальні матеріали;

— амортизація приміщень та обладнання складів, транспортних засобів та
ін.

Калькуляційні рахунки використовуються для підсумків різних витрат і
виявлення собівартості за операціями заготівлі матеріалів, виробництва
продукції, закупівлі товарів, виконання будівельних робіт тощо. До
калькуляційних рахунків

належать рахунки «Заготівля та придбання матеріальних цінностей»,
«Виробництво».

На дебеті калькуляційного рахунка збираються всі елементи собівартості,
що калькулюється. З кредиту калькуляційного рахунка списуються
заготовлені матеріали або вироблена продукція. Сальдо калькуляційного
рахунка може бути тільки дебетовим, воно показує витрати незавершених
процесів із заготівлі матеріалів, виробництва продукції, виконання
робіт, послуг і тому подібних господарських операцій.

Характерні особливості побудови калькуляційних рахунків.

1) Калькуляційні рахунки призначені для обліку всіх витрат і визначення
собівартості придбаних або виготовлених предметів (продукції), або ж
виконаних робіт (послуг).

2) Рахунки ці належать до активних.

3) Записи на дебеті означають збільшення (збирання витрат), а на кредиті
— зменшення (списування собівартості).

4) Залишок може бути тільки дебетовий і означає суму витрат по
незавершеному процесу (операції, продукції).

Література

1. План рахунків № 114 — Наказ ГУДКУ «Про затвердження Плану рахунків
бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядку застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 10.12.1999 р. №
114.

2. Інструкція № 61 — Наказ ДКУ «Про затвердження Інструкції про
кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення
основних господарських операцій бюджетних установ» від 10.07.2000 р. №
61.

3. Постанова КМУ № 693 — Постанова КМУ «Про стан впровадження
казначейського виконання кошторису видатків» від 01.09.1997 № 963.

4. Бухгалтерський облік в бюджетних установах. Посібник. – К., 2002.

(( Термін «аналітичний» походить від лат. analisys — розкладання цілого
на складові частини (елементи).

PAGE

Похожие записи