Реферат на тему:

Вплив науково-технічного прогресу на структуру і зміст трудової
діяльності

Загальна тенденція в розвитку сучасного виробництва полягає в тому, що
науково-технічний прогрес звільняє працівника від важкої фізичної праці
і переключає його на виконання операцій, які вимагають переважно участі
психічних функцій. Так, механізація праці, зменшуючи навантаження в
першу чергу на крупні м’язи, підвищує значення дрібних груп м’язів і
ускладнює програму дій. У руховій активності особливого значення
набувають швидкість і точність рухів, тонка градація м’язових зусиль при
керуванні механізмами. З переходом від індивідуального до дрібно- і
крупносерійного виробництва посилюється роль рухових функцій і
зменшується програмуюча діяльність працівника.

При напівавтоматичному виробництві людина виключається з процесу власне
обробки предмета праці. Її завдання обмежуються виконанням простих
операцій з обслуговування обладнання.

Автоматизація різко змінює роль людини у виробничому процесі. Працівник
управляє механізмом, що вимагає досконалого знання обслуговуваного
апарата. Втручання людини в роботу автоматів може бути частим при
виконанні простих дій або розрахованим на тривалу роботу зі складною
програмою дій. Основною рисою діяльності працівника в цих умовах є
готовність до дій і пов’язана з нею швидкість реакцій. Такий
функціональний стан працівника характеризується як «оперативний спокій»,
що супроводжується сильним нервовим напруженням.

Диференціація праці найповніше виявилася в потоково-конвеєрній
організації виробництва, коли висока продуктивність забезпечується за
рахунок автоматизації рухових навичок, мінімізації часу на виконання
операцій, заданого ритму і темпу роботи. Конвеєрна праця набуває
виразних рис монотонності.

Результатом науково-технічного прогресу є впровадження автоматизованих
систем керування виробничими процесами, у тому числі дистанційного.
Розрізняють два основних способи керування виробничим процесом на
відстані, коли:

пульти управління вимагають частих активних дій працівника, а сам він є
необхідною оперативною ланкою в системі керування;

пульти оснащені сенсорним полем, предмет праці зникає з поля зору
працівника і замінюється закодованим сигналом. Виробничий процес вимагає
алгоритмізації. Працівник перебуває переважно у стані готовності до дій.

Останнім часом загострилася проблема впливу на людину новітніх
технологій, пов’язаних, зокрема, з автоматизацією всіх функціональних
сфер виробництва. Найбільшого поширення в розвинених країнах набувають
гнучкі виробничі системи, які працюють під контролем
електронно-обчислювальних машин. Сюди належать автоматизовані
завантажувально-транспортні системи; центри механічної обробки; мережа
для передачі інформації тощо.

Негативні наслідки новітніх технологій виявляються:

у посиленні темпу роботи та монотонності;

підвищенні шуму;

ізоляції працівника в техногенному середовищі;

обмеженні контактів внаслідок прив’язки до терміналів ЕОМ;

розвитку несприятливих психічних станів;

нервових навантаженнях за незначних фізичних;

можливостях травматизму.

Комп’ютеризація виробництва, широке використання персональних
комп’ютерів, зростаюча чисельність користувачів Інтернету також
перетворюються на складну проблему, яка вимагає врахування адаптаційних
можливостей людини до дисплейної техніки і дотримання відповідних вимог.

Позитивні наслідки використання дисплейної техніки пов’язані зі
скороченням часу обігу документів, підвищенням продуктивності праці.
Проте дослідження, проведені у США, Швейцарії та інших країнах,
показали, що робота з обслуговування дисплеїв супроводжується підвищеним
напруженням зору; інтенсивністю і монотонністю праці; переважанням
статичних навантажень, нервово-психічним напруженням. Так, навантаження
на зоровий аналізатор при роботі з дисплеями порівняно з традиційною
візуальною роботою збільшується майже у 2,5 раза.

Професійний ризик для користувачів дисплеями пов’язаний також з
можливістю опромінення. Останнє знижує активність кори, зосередження
уваги і сповільнює реакції. На екрані, крім команд операторові,
з’являються попереджувальні сигнали, якщо швидкість його роботи
недостатня, що ще більше посилює нервово-емоційне напруження. Внаслідок
цього серед операторів досить поширеними є такі професійні захворювання,
як погіршення зору, м’язові болі, психічні і нервові розлади, хвороби
серцево-судинної системи, онкологічні захворювання. На подібні наслідки
широкого використання дисплейної техніки вказують і експерти Міжнародної
організації праці.

Отже, внаслідок науково-технічного прогресу зростають монотонність
праці, нервово-емоційне напруження працівника, пов’язане як з сенсорною
депривацією, так і перевантаженням великим обсягом роботи, статичні
навантаження і гіподинамія.

Література

Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. — Самара, 1991. —
149 с.

Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. — М.:
Экономика, 1974. — 191 с.

Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под
редакцией А. О. Навакатикяна. — К.: Здоров’я, 1984. — 144 с.

Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в
физиологии труда. — М.: Медицина, 1974. — 311 с.

Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. — М.: Экономика,
1980. — 343 с.

Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде
(Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. — М.:
Экономика, 1976. — 76 с.

Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для

ВУЗов. — М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. — 350 с.

Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические
рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. — М.: Экономика, 1988. —
116 с.

Косилов С. А. Очерки физиологии труда. — М.: Медицина, 1965. — 371 с.

Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. — М.: Экономика, 1969. —
302 с.

Похожие записи