.

Якісний та кількісний аналіз активів банку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 10207
Скачать документ

Реферат з дисципліни

Якісний та кількісний аналіз активів банку

Активні операції банку – це фінансові операції банку що пов”язані з
розміщенням попередньо мобілізованих ресурсів з метою одержання доходу
або створення умов для організацію процесу банківського обслуговування
суб”єктів ринку.

Метою аналізу активів банку та операцій з ними є, з одного боку оцінка
раціональності фактичної структури активів з погляду забезпечення
прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого — визначення
шляхів її оптимізації та узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх
результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.

Дослідження активів банку полягає у використанні аналітичних прийомів,
спрямованих на визначення загального обсягу коштів, які перебувають у
розпорядженні банку, їх структури і динаміки в аналітичному періоді.

Загальний аналіз активів банку ґрунтується на застосуванні методик
вертикального та горизонтального аналізу, за допопмогою яких можна
проаналізувати зміни в структурі активних операцій, і які передбачають
обчислення та подальшу оцінку таких показників:

процентні співвідношення окремих показників з агрегованим показником;

абсолютні зміни кінцевих показників порівняно з початковими (базисними);

темпи зростання або приросту показників в аналітичному періоді.

Аналіз активних операцій починається з горизонтального аналізу зміни
загальних активів за допомогою стандартних показників динаміки:

Після аналізу динаміки загальних активів проводиться горизонтальний
аналіз окремих статей активу балансу.

На основі горизонтальної оцінки активних операцій банку аналізуються
зміни в динаміці через порівняння даних за різні періоди. Зіставлення
даних дає змогу виявити відхилення в абсолютній сумі і у відсотках за:

основними робочими активами;

неробочими активами;

витратами на власні потреби;

іммобілізованими активами і коштами.

Вертикальний аналіз дає можливість:

виділити окремі види активних операцій і дати оцінку їх значущості в
структурі балансу;

визначити ступінь зміни масштабів окремих видів банківських операцій;

визначити відхилення за статтями балансу, що впливають на стійкість,
дохідність, продуктивність і ліквідність активних статей балансу банку

У процесі вертикального, або структурного аналізу активів визначається
питома вага активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності,
рівнем дохідності, а також склад та структура кожного виду активів:
кредитного портфеля, портфеля цінних паперів, високоліквідних та інших
активів. Вертикальний аналіз структури балансу дає змогу робити висновки
про перерозподіл вкладень у різні види активів і про зміни джерел
фінансування банку. Результати цього аналізу використовуються в процесі
оцінки якості складу активів та їх оптимізації. Вони, як правило,
оформляються в таблиці та графічно у формі секторних або стовпчикових
діаграм.

Вертакальний аналіз передбачає застосування методу групувань. Види
груповань активів банку залежать від поставленої мети аналізу.

Групування активів банку здійснюється за такими ознаками:

за видами операцій активи комерційного банку можна поділити на п’ять
основних категорій:

готівка і прирівняні до неї кошти;

інвестиції;

кредити;

споруди і обладнання банку;

інші активні операції.

за строками розміщення банківських ресурсів рахунки активу балансу
комерційного банку поділяються на:

поточні активи — активи до запитання, які повертаються на першу вимогу
кредитора.

строкові активи — це кошти, які розміщені банком на певний строк.

квазістрокові активи — кошти, які не мають визначеного строку повернення
і не можуть бути повернені на першу вимогу, а повертаються тільки за
певних умов.

за ступенем ліквідності активи поділяються на групи:

первинні резерви — це всі касові активи, кошти на кореспондентському
рахунку в НБУ.

вторинні резерви, або «некасові» високоліквідні дохідні активи, — це
цінні папери, які можуть бути оперативно реалізовані на грошовому ринку
і перетворитися в грошову форму, тобто в первинні резерви з мінімальною
втратою їх вартості.

інші ліквідні активи — надані банком кредити та інші платежі, до
погашення яких залишилося не більш одного місяця.

малоліквідні активи — позикові активи, до погашення яких залишилося
більше одного місяця.

неліквідні активи — капіталізовані активи, фінансові інвестиції, у тому
числі фінансові вкладення в асоційовані і дочірні компанії, дебіторська
заборгованість.

Активи, які поділяются за ступенем ризику на п”ять груп.

За впливом на рівень дохідності банку:

робочі активи (касові активи, кошти на кореспонденському рахнку,
вкладання в цінні папери, надані кредити, кошти, розміщені в інших
банках).

неробочі активи ( кошти в розрахунках, резерви, дебітори, статті
видатків та збитків, кошти вкладені в майно та господарські матеріали).

Метою аналізу якості активів є визначення їх життєздатності і
правильності відображення їх вартості у звітному балансі банку.Якісний
склад активів характеризується співвідношенням продуктивних і
непродуктивних активів і витрат на власні потреби. До продуктивних
активів відносять усі операції з клієнтурою та контрагентами банку за
кредитно-інвестиційною системою, до непродуктивних — капіталізовані
активи, нематеріальні активи, дебіторську заборгованість (у тому числі
нараховані доходи) та збитки. Це вказує на те, що основним видом
діяльності комерційного банку є формування та розміщення
кредитно-інвестиційних ресурсів, і показником активності банку слугує
питома вага кредитно-інвестиційного портфеля у його активах. Характер
кредитно-інвестиційної політики впливає на прибутковість та ліквідність
комерційного банку. Підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційних
вкладень у загальних активах свідчить про те, що комерційний банк
намагається підвищити прибутковість активів, нехтуючи їх ліквідністю.

0овувати їх ризикованість, яка залежить від обсягу розміщення коштів в
активах. Іншими словами, величину активів банку обчислюють з урахуванням
коефіцієнтів їх ризиків, тобто можливість втрати частини їх вартості
внаслідок тієї чи іншої активної операції.

За ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини їх вартості
активи комерційного банку поділяються на п’ять груп з коефіцієнтами
ризику від нуля до одиниці (табл. 1).

Таблиця 1.

РОЗПОДІЛ АКТИВІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА ГРУПИ РИЗИКУ

№ Групи активів Коефіцієнт

ризику

1 група

1.1 Банкноти, монети, дорожні чеки та банківські метали 0

1.2 Кошти до запитання в НБУ 0

1.3 Термінові депозити в НБУ 0

1.4 Боргові цінні папери, які рефінансуються в НБУ 0

1.5 Боргові цінні папери центральних органів державного управління 0

2 група

2.1 Короткострокові кредити, надані центральним органам державного
управління 10

2.2 Довгострокові кредити, надані центральним органам державного
управління 10

2.3 Прибутки, нараховані за кредитами, наданими центральним органам
державного управління 10

2.4 Прострочені нараховані доходи за кредитами, наданими центральним
органам державного управління 10

3 група

3.1 Короткострокові кредити, надані місцевим органам державного
управління 20

3.2 Довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління
20

3.3 Нараховані доходи за кредитами, наданими місцевим органам державного
управління 20

3.4 Прострочені нараховані доходи за кредитами, наданими місцевим
органам державного управління 20

3.5 Боргові цінні папери місцевих органів державного управління 20

№ Групи активів Коефіцієнт

ризику

4 група

4.1 Кошти до запитання в інших банках 50

4.2 Термінові депозити, розміщені в інших банках (за винятком
простроченої заборгованості) 50

4.3 Нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку для
продажу і на інвестиції 50

4.4 Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами у
портфелі банку для продажу і на інвестиції 50

5 група

5.1 Кредити, надані іншим банкам 100

5.2 Сумнівна заборгованість інших банків 100

5.3 Дебіторська заборгованість за операціями з іншими банками 100

5.4 Кредити, надані суб’єктами господарської діяльності 100

5.5 Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими суб’єктами
господарської діяльності 100

5.6 Пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами, наданими
центральними органами державного управління 100

5.7 Пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами, наданими
місцевими органами державного управління 100

5.8 Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими органам вищого
державного управління 100

5.9 Кредити, надані фізичним особам та на поточні потреби і на
інвестиційну діяльність 100

5.10 Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам 100

5.11 Кредити, надані за рахунок бюджетних коштів та позабюджетних фондів
100

5.12 Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами 100

5.13 Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами 100

5.14 Операції з цінними паперами 100

5.15 Основні кошти, капітальні вкладення і товарно-матеріальні цінності
100

№ Групи активів Коефіцієнт

ризику

5.16 Дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку 100

5.17 Дебіторська заборгованість за податками і обов’язковими платежами
100

5.18 Дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими
інструментами 100

5.19 Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку 100

5.20 Нараховані та прострочені інші нараховані доходи 100

5.21 Сумнівна дебіторська заборгованість 100

5.22 Дебіторські суми до з’ясування 100

Групи активів (позабалансові рахунки)

1 Зобов’язання з кредитування, видані банкам і клієнтам 50

2 Валюта і банківські метали, куплені але не отримані 50

3 Активи до отримання 50

4 Гарантії, поручительства, акредитиви й акцепти, надані банком 100

5 Гарантії, надані клієнтам 100

6 Сумнівні гарантії і поручительства 100

7 Сумнівні вимоги за операціями з валютою і банківськими металами 100

8 Вимоги за андеррайтингом цінних паперів 100

9 Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім
інструментів валютного обміну 100

Величина активів зважених на ступінь ризику розраховується за формулою:

Аз=А1*0+А2*0,1+А3*0,2+А4*0,5+А5*1

Основними показниками, які дають змогу оцінити достатність
високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерційного банку,
є коефіцієнт миттєвої ліквідності, коефіцієнт співвідношення
високоліквідних активів і робочих активів банку і коефіціент
ризикованості.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як відношення суми коштів
на коррахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки:

Де Кмл – коефіціент миттєвої ліквідності;

Ккр — кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, грн;

Кк — кошти в касі банку, грн;

Кп.р — кошти залучені банком на поточні рахунки, грн.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на
поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.

Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів
банку характеризує питому вагу високоліквідних активів банку в робочих
активах:

де Кв.а — коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і
робочих активів банку, %;

ВА — сума високоліквідних активів, грн;

РА — сума робочих активів банку, грн.

За визначенням НБУ, робочі активи включають «кошти на кор-рахунках, у
касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані
кредити та інші активи, що дають дохід банку».

Коефіціент ризикованості:

Кр=Аз/А

Де Аз – активи зважені на коефіціент ризикованості;

А – загальні активи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України «Про банки та банківську діяльність» 7.12.2002 №2121-III.

Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних
банків»: Затв. Постановою Правління НБУ 28.08.2001. №368

„Аналіз діяльності комерційного банку” Бутинець Ф.Р. 2001.

„Аналіз банківської діяльності” за редакцією Герасимовича А.М.2005.

„Аналіздіяльності банку” Митрофанов В.Г. Київ. 99.

PAGE

PAGE 8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020