Реферат на тему:
Удосконалення системи показників ліквідності комерційного банку на
підставі зарубіжного досвіду
На сучасному етапі розвитку банківської системи України надзвичайно
актуальною проблемою є визначення оптимального рівня ліквідності
комерційних банків. Рівень ліквідності оцінюється за допомогою
показників ліквідності, які є однією з найважливіших характеристик
надійності банку. Питанню удосконалення системи показників ліквідності
комерційних банків в різних його аспектах присвячено праці багатьох
зарубіжних та вітчизняних вчених.
Існуюча в Україні система оцінювання ліквідності містить ряд
неузгодженостей та значно відрізняється від систем провідних країн
світу. Для вирішення цієї проблеми пропонуються власні шляхи
удосконалення системи показників ліквідності комерційних банків України
з урахуванням наявних недоліків та світового досвіду.
Вивчені вітчизняні та зарубіжні методи оцінювання ліквідності
комерційних банків, як правило, виділяють два підходи до вимірювання
ліквідності. Перший здійснюється на основі фінансових коефіцієнтів, які
розраховуються на підставі балансу і відображають ліквідний стан банку.
Другий – на основі визначення потенційної потреби в ліквідних коштах
банку для виконання своїх зобов’язань.
Коефіцієнтний метод являє собою встановлення кількісних співвідношень
між статтями активу та пасиву балансу. В різних країнах світу кількість
показників ліквідності неоднакова. Так, в Україні Нацбанком встановлено
три нормативи ліквідності, в Росії – п’ять (норматив миттєвої
ліквідності, норматив поточної ліквідності, норматив довгострокової
ліквідності, норматив загальної ліквідності та норматив ліквідності за
операціями з дорогоцінними металами).
В країнах з ринковою економікою та стабільною банківською системою
зазвичай застосовують один-два показники:
– У Франції встановлено один норматив ліквідності, який розраховується
як співвідношення суми активів, розміщених строком на 3 місяці, і суми
депозитів до повернення, строкових депозитів та інших ресурсів,
залучених на 3 місяці. Цей показник має перебільшувати 60%;
– В Німеччині діють два показники ліквідності: норматив короткострокової
ліквідності (співвідношення суми короткострокових та середньострокових
вкладень до 4 років і суми залучених ресурсів до 4 років та ощадних
депозитів) та норматив довгострокової ліквідності (співвідношення суми
активів і суми зобов’язань зі строком розміщення активів і погашення
зобов’язань понад 4 роки). Кожен з цих показників має дорівнювати 100%.
– У Великій Британії норматив ліквідності визначається як співвідношення
готівки, залишків на коррахунках НОСТРО, суми наданих депозитів до
повернення і зі строком розміщення на день, цінних паперів та придатних
до переобліку векселів до загальної суми зобов’язань. Цей норматив має
перевищувати 12,5%.
В деяких країнах комерційні банки застосовують нормативи ліквідності, за
якими не треба звітувати Центральному банку. Так, банки Великої Британії
використовують необов’язкові показники ліквідності, які дорівнюють
співвідношенню суми активів до суми зобов’язань зі строком розміщення
активів і погашення зобов’язань до одного місяця та до шести місяців. В
США взагалі немає законодавчо встановлених нормативів – розробка
системи показників ліквідності відноситься до завдань керівництва
установи. Згідно з накопиченим банками досвідом, зараз в Сполучених
Штатах діє така система показників ліквідності:
1. Обсяг первинних резервів (каса + коррахунок в ЦБ)/Обсяг залучених
депозитів. Рівень цього показника має бути не меншим 5-10%.
2. Обсяг первинних+вторинних резервів (державні цінні папери)/Обсяг
залучених депозитів. Нормативне значення – не менше 15-25%.
3. Обсяг наданих кредитів/Обсяг залучених депозитів. Чим більший цей
показник за одиницю, тим нижчою є ліквідність банку.
4. Обсяг наданих кредитів/Загальний обсяг активів. Оптимальним є
значення цього показника в межах 60-70%.
5. Обсяг залучених „стійких” депозитів (депозити постійних
клієнтів)/Загальний обсяг залучених депозитів. Ліквідність банку зростає
зі зростанням цього показника. Оптимальне значення – не менше 75%.
6. Обсяг залучених позик, отриманих в інших банках, в тому числі в
ЦБ/Загальний обсяг залучених ресурсів. Постійне користування
міжбанківськими кредитами є свідченням ліквідної нестабільності банку.
Невідповідність показників ліквідності та їх граничних значень в різних
країнах обумовлюється особливостями розвитку економіки в цілому,
фінансових ринків та банківських систем цих країн.
Слід зазначити, що розрахунок нормативів ліквідності, впроваджених
Нацбанком України, містить певні методологічні неузгодженості. Зокрема,
згідно плану рахунків комерційного банку при обчисленні нормативу
поточної ліквідності і в активах, і в зобов’язаннях відображаються
довгострокові депозити та кредити, фінансовий лізинг, тощо. Показник
короткострокової ліквідності не враховує окремі види активів та
зобов’язань з початковим строком погашення до одного року. Варто було б
також при розрахунку показників ліквідності враховувати обсяг
сформованих резервів під активні операції, під депозити тощо. Крім того,
доцільним при розрахунку нормативів є коригування джерел фінансування з
огляду на можливість вилучення, а не врахування їх за номіналом. Ще одне
питання, якому слід приділити увагу, – це коефіцієнтний контроль за
довгостроковою ліквідністю.
Таким чином, система показників ліквідності комерційних банків України
потребує змін та доповнень з урахуванням світового досвіду для вирішення
існуючих проблем.
Норматив миттєвої ліквідності (співвідношення суми коштів на
кореспондентському рахунку та в касі і суми зобов’язань банку, що
обліковуються за поточними рахунками) варто залишити без змін, бо саме
він характеризує ступінь захищеності банку від ризику одночасної вимоги
клієнтами своїх коштів.
Пропонується встановити рекомендоване мінімальне значення показника
поточної ліквідності (співвідношення суми активів і суми зобов’язань з
початковим строком розміщення активів і погашення зобов’язань до 30
днів) на рівні 70%.
Показник короткострокової ліквідності пропонується розраховувати як
співвідношення суми активів і суми зобов’язань з початковим строком від
31-го дня до 90 днів. Його значення має коливатись в межах 60-70%.
Також комерційним банкам України пропонується ввести для внутрішнього
аналізу такі додаткові показники:
1. Показник середньострокової ліквідності, що визначається
співвідношенням суми активів і суми зобов’язань з початковим строком
розміщення активів і погашення зобов’язань від 91-го дня до одного року.
Значення цього показника має бути не меншим за 60%.
2. Показник довгострокової ліквідності, що визначається співвідношенням
суми активів і суми зобов’язань з початковим строком розміщення активів
і погашення зобов’язань більше одного року. Рекомендоване значення –
50-60%.
Така система показників ліквідності дозволить конкретизувати оцінку
ліквідності балансу комерційного банку, що сприятиме більш точному
контролю з боку НБУ та прийняттю адекватних управлінських рішень.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
