Реферат на тему:

Теорія і практика регулювання валютного курсу на Україні

Зміст

TOC \o «1-3» \h \z \u HYPERLINK \l «_Toc30862556» Вступ PAGEREF
_Toc30862556 \h 2

HYPERLINK \l «_Toc30862557» 1. Поняття валютного курсу PAGEREF
_Toc30862557 \h 3

HYPERLINK \l «_Toc30862558» 2. Режими валютних курсів PAGEREF
_Toc30862558 \h 3

HYPERLINK \l «_Toc30862559» 3. Встановлення і використання офіційного
обмінного курсу в Україні PAGEREF _Toc30862559 \h 5

HYPERLINK \l «_Toc30862560» 4. Курсова політика в Україні PAGEREF
_Toc30862560 \h 8

HYPERLINK \l «_Toc30862561» Висновок PAGEREF _Toc30862561 \h 14

HYPERLINK \l «_Toc30862562» Література PAGEREF _Toc30862562 \h 16

Вступ

Тема даної роботи – „Теорія і практика регулювання валютного курсу на
Україні”.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з
питаннями валютного регулювання в Україні, зокрема, з особливостями
формування і реалізації курсової політики.

Основними завданнями роботи є вивчення та узагальнення
теоретико-методологічних засад з питань валютного регулювання в Україні.

Актуальність обраної теми полягає в тому, валютно-курсова політика
центрального банку держави є складовою частиною загальної державної
макроекономічної політики, завданням валютно-курсової політики держави є
забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності національних
грошей.

В роботі розкриваються наступні питання: поняття валютного курсу, режими
валютних курсів, особливості встановлення офіційного обмінного курсу
гривні, особливості формування і реалізації курсової політики в Україні
тощо.

1. Поняття валютного курсу

Основою валютної політики країни є вибір режиму валютних курсів, який
відповідає економічному стану держави та її зовнішньоекономічним
відносинам. Валютний курс як ціна грошової одиниці даної держави, який
виражається у грошовій одиниці іншої держави, залежить від багатьох
курсоутворюючих факторів, що виявляють себе через попит і пропозицію
певної валюти на ринку. Він має безпосереднє практичне значення для тих,
хто займається торгівлею, інвестиціями, іншими фінансовими операціями, і
відіграє важливу роль у грошово-кредитній політиці держави.

Валютний курс (exchange rate) є своєрідною формою ціни, яка сплачується
в національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти, і
визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та
відповідно іноземною валютою виходячи насамперед з їх купівельної
спроможності.

Правильне визначення валютних курсів має важливе практичне значення,
оскільки валютний курс безпосередньо впливає на ціну імпорту, виражену в
національній валюті, та на ціну експорту, що конвертується в іноземну
валюту. Тому його динаміка тісно пов’язана з темпами інфляції та з
врахуванням інших даних, таких як затрати й ціни на внутрішньому та
зовнішньому ринках, і може бути індикатором зовнішньої
конкурентоспроможності, а внаслідок цього — можливих змін у платіжному
балансі країни.

2. Режими валютних курсів

У міжнародній практиці використовують фіксовані та плаваючі (гнучкі)
режими валютних курсів, а також їх певне поєднання.

Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєстрованого
(офіційного) паритету, який підтримують органи державного валютного
контролю. Режим вільно плаваючих курсів називають флоатингом. Під
плаваючими обмінними (валютними) курсами (floating exchange rate)
розуміють такі курси, рівні яких визначаються на ринку під впливом
попиту та пропозиції, що, в свою чергу, залежить від стану платіжного
балансу країни, співвідношення відсоткових ставок і темпів інфляції,
очікувань учасників ринку, офіційних валютних інтервенцій тощо.

За умови введення обмежень режим вільно плаваючих курсів називають
брудним флоатингом, або керованим плаванням. Більшість країн світу в
політиці курсоутворення орієнтується саме на кероване плавання валютних
курсів.

Змішані режими валютних курсів запроваджуються з метою стимулювання або
стримування певних видів чи напрямів зовнішньоекономічної діяльності чи
фінансово-кредитної політики держави.

Однією із форм валютного регулювання та валютного контролю є введення
так званого валютного коридора — фіксованих державою меж зміни валютного
курсу національної грошової одиниці до валют (валюти) провідних країн.

Крім того, Національний банк України може встановлювати граничні розміри
маржі за валютообмінними операціями як на міжбанківському ринку, так і
для обмінних пунктів.

Нині вибір керованого плаваючого курсу найбільш повно відповідає
сучасному стану економіки України. Сьогодні Національному банку України
відводиться значна роль в організації валютного ринку, проведенні
ефективної відсоткової політики та порядку здійснення валютних операцій.
Слід зауважити, що можливості створення ефективного валютного ринку дещо
обмежені через його малі розміри, недостатньо розвинутий ринок цінних
паперів тощо. Крім того, в умовах нинішньої нееластичності торгових цін
виникає потреба в значному коригуванні валютного курсу, що може
негативно позначитися на процесах руху іноземного капіталу.

Важливими інструментом формування ефективного валютного курсу на
сучасному етапі розвитку ринкових відносин є валютні інтервенції, які
здійснюються Національним банком України. При використанні цього
інструмента чільне місце належить наявному валютному резерву, який дає
змогу НБУ проводити активну політику на валютному ринку України. Однак
слід пам’ятати, що хоча валютні інтервенції Національного банку належать
до ринкових методів впливу на попит та пропозицію, проте такі дії можуть
розглядатися як ефективні тільки в короткостроковому періоді, оскільки в
довгостроковому вони можуть викривлювати співвідношення попиту та
пропозиції, які зумовлені реальними економічними процесами.

Різновидом флоатингу для окремих валют є фіксація паритету національної
грошової одиниці по відношенню до якої-небудь «плаваючої» валюти, в
результаті чого її курс до інших валют змінюється так само, як і курс
провідної валюти-лідера. Таке явище називають спільним плаванням.
Найпоширенішою валютою-лідером є долар США, до якого прив’язані понад 20
національних грошових одиниць. На другому місці перебуває французький
франк, який є валютою-лідером для 16 країн зони французького франка. По
кілька національних грошових одиниць орієнтуються на німецьку марку,
індійські рупії, південноафриканський ренд і австралійський долар.

Останнім часом деякі країни при встановленні курсів своїх національних
валют використовують метод «валютного кошика» (наприклад, Польща,
Угорщина, Чеська Республіка) або орієнтуються на міжнародні та
колективні розрахункові одиниці: СДР (Іран, Бірма, Заїр) та євро.

3. Встановлення і використання офіційного обмінного курсу в Україні

Встановлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до
іноземних валют здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 18 березня 1999 р.
№129. Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс
гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових одиниць (СДР, євро
тощо), який використовується резидентами України та нерезидентами для
всіх видів платіжно-розрахункових операцій в іноземних валютах, у тому
числі з бюджетом і митницею, для бухгалтерського обліку цих операцій та
при аналізі зовнішньоекономічної діяльності.

На відміну від Порядку, що діяв раніше (постанова Правління НБУ від З0
березня 1998 р. №128), з березня 1999 р. офіційний курс гривні до вільно
конвертованих валют встановлюється не за результатами торгів на
Українській міжбанківській валютній біржі, а на основі курсів, що
реально складаються на міжбанківському валютному ринку.

До вільно конвертованих валют, а також до валют країн, які є головними
зовнішньоекономічними партнерами України (табл. 14), Національний банк
встановлює обмінний курс щодня без зобов’язань здійснювати операції
купівлі-продажу валюти за зазначеними курсами.

Офіційний обмінний курс гривні до долара США встановлюється як
середньозважений курс між курсами за операціями уповноважених
комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. Крім того, може
враховуватися співвідношення попиту та пропозиції на іноземну валюту на
валютному ринку України, стан міжнародних ринків іноземних валют та
платіжного балансу країни, зміна обсягу валютних резервів Національного
банку України та динаміка основних макроекономічних чинників. Офіційні
обмінні курси гривні до інших вільно конвертованих іноземних валют, які
широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними
операціями та продаються на головних валютних ринках світу,
розраховуються на підставі встановленого офіційного курсу гривні до
долара США та фіксингу Європейського центрального банку і поточних
крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних
ринках.

Офіційні обмінні курси гривні до вільно конвертованих валют, які
обмежено використовуються для здійснення платежів за міжнародними
операціями та не продаються на головних валютних ринках світу, а також
до неконвертованих іноземних валют встановлюються через крос-курси,
розраховані на підставі офіційного курсу гривні до долара США та курсів
національних валют до долара США, встановлених центральними
(національними) банками держав СНД та Балтії, а також поточних
крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних
ринках, які публікує газета «Financial Times».

Інформація про курси та обсяги валютних операцій відображається за
формою №520 «Інформація про курс та обсяги операцій з іноземною
валютою», яку уповноважені банки за звітний робочий день надають
регіональним управлінням Національного банку до 12 год. 30 хв.
наступного робочого дня. Регіональні управління до 14 год. ЗО хв.
надають цю інформацію Центральній розрахунковій палаті, яка, в свою
чергу, до 15 год. передає її Департаменту валютного регулювання НБУ
(постанова Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р.
№141).

Офіційні обмінні курси гривні до інших іноземних валют Національний банк
України встановлює в передостанній робочий день місяця із строком дії
цих курсів з першого числа наступного календарного місяця і до його
кінця без зобов’язань здійснювати операції купівлі та продажу цих
іноземних валют за зазначеними курсами.

Розрахунок офіційних обмінних курсів гривні до іноземних валют,
здійснюється Департаментом валютного регулювання та встановлюється за
розпорядженням і затверджується керівництвом Національного банку
України. Офіційні обмінні курси вступають у дію наступного календарного
дня після затвердження.

Повідомлення про офіційні обмінні курси гривні до іноземних валют
Національний банк України надсилає провідним засобам масової інформації
та обласним управлінням НБУ з подальшим доведенням їх останніми до
відома комерційних банків. За встановленими таким чином офіційними
курсами на звітні дати оцінюються та обліковуються всі валютні рахунки.

4. Курсова політика в Україні

Основними показниками, які характеризують валютно-курсову політику, є
динаміка валютного курсу національної грошової одиниці та стан валютних
резервів центрального банку держави. Ці дані, наведені в таблиці 4.1.

З початку 2002 року на валютному ринку У країни спостерігається незначна
девальвація номінального курсу гривні: за січень — серпень він знизився
на 0.58%. Лиш у червні курс трохи підвищився, що, як завжди, було
пов’язано з початком періоду відпусток та певним зниженням ділової
активності.

Таблиця 4.1. Показники валютного курсу української гривні та обсягів
валютних резервів НБУ

Показники Од. виміру 1998р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.

1 2 3 4 5 6

Офіційний курс гривні (на кінець року) грн/дол.США 1,889 1,899 3,427
5,2163

Рівень девальвації гривні за рік % 5,3 0,5 84,4 52,2

Валютні резерви на кінець року Млн. дол.США 1960 2341,1 685,5 1046,4

Джерело — Вісник НБУ №1,2002.

Зазначу, що зобов’язання НБУ щодо девальвації гривні на 2002 рік
виконуються, але її темпи помітно відстають від запланованих — замість
5% за рік1 за вісім місяців маємо 0.58%. Оператори валютного ринку
прогнозують, що курс гривні не перевищить позначки 5.33—5.38 гривні за
долар.

Реальний курс гривні теж поступово знижується. Якщо порівняти динаміку
темпів інфляції та девальвації гривні за перші сім місяців (див.
таблицю), то виявиться, що у два попередні роки її реальний курс
зростав, оскільки рівень інфляції перевищував рівень зниження (2000 р.)
і зростання (2001 р.) номінального курсу гривні. З початку 2002 року в
Україні спостерігається дефляція, а курс гривні знижується дуже
повільними темпами, відтак у цілому її реальний курс також знижується.

Таблиця 4.2. Динаміка темпів інфляції та девальвації (ревальвації) курсу
гривні за сім місяців 1999-2002 р.р.

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

a

? 0

E

U

?

 

c

O

Oe

O

U

Ue

TH

a

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

&a

a

ae

’ ” – ? ? ? ?   Oe O U Ue i i ? »

$

&

*

,

.

0

2

4

j

l

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

$l

n

p

?

?

1/4

3/4

A

Ae

AE

E

E

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

hX

+a/L56:P

Похожие записи