Реферат на тему

Економічний аналіз та регулювання діяльності  комерційного банку  План

1. Аналіз прибутковості та ефективності діяльності банку.

2. Економічні нормативи регулювання діяльності комерційного банку.

3. Формування та дотримання комерційним банком обов’язкових резервів. 1
Аналіз прибутковості та ефективності діяльності банку

Кількість коефіцієнтів, що можуть бути використані при аналізі
фінансового стану, обмежена лише кількістю рахунків балансового звіту та
звіту про фінансові результати. Аналітики, законодавці, керівники банку
та інвестори — всі мають свої завдання щодо висвітлення специфічних
аспектів стану банку. Наступна таблиця 4 показує найбільш поширені
коефіцієнти фінансового стану. Ці коефіцієнти подають дані у
відсотковому виразі, протягом одного року, що може висвітлювати поточні
тенденції, а тому внутрішнє керівництво та наглядацькі органи повинні
обчислювати коефіцієнти щоквартально чи щомісячно. Найкориснішим буде
аналіз тенденцій за кілька років, що дає змогу відокремити вплив
сезонних ф4. Аналіз прибутковості та ефективності діяльності банку

Найважливiшими показниками прибутковостi банку, якi рекомендуються
розраховувати, є:

· дохід на активи;

· дохід на капітал.

Дані показники розраховуються таким чином:

акторів на ключові коефіцієнти фінансового стану

Показник доходу на активи характеризує ефективнiсть використання всiх
ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження, а показник доходу на на
капітал — дохідність капiталу учасників. При цьому узагальнюючим
показником банкiвської дiяльностi слiд вважати дохід на капітал, а
показник доходу на активи пропонується вважати частковим показником,
який вiдображає внутрiшню полiтику банку, професiоналiзм його апарату,
який пiдтримує оптимальну структуру активiв та пасивiв з точки зору
доходiв та витрат.

Для пiдвищення доходу на капітал банку, необхiдно збiльшувати
прибутковiсть його активiв i зменшувати частку статутного фонду в
загальнiй сумi коштiв банку.

Для збiльшення доходу на активи застосовуються такi заходи:

· збiльшується ставка вiдсоткiв за активними операцiями та зменшується
ставка вiдсоткiв за залученими коштами;

· збiльшується частка власних коштiв банку в загальнiй сумi його коштiв
(показник платоспроможностi);

· зменшується спiввiдношення власних та залучених коштiв.

Вимiрювання ефективностi дiяльностi банку визначається за допомогою
таких показникiв:

Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки активи та пасиви, до яких
застосовуються процентні ставки. Таким чином, він виключає вплив
безпроцентних депозитів «до запитання», капіталу та невиконаних вимог
резервування на чисті отримані проценти, і — звідси — на прибутки банку.
Це ізолює вплив процентної ставки на прибуток банку і цим самим дає
більш глибоке розуміння джерел прибутку банку та наслідків уразливості
надходжень.

Розглянемо розрахунок даного показника на прикладі (данi умовнi):

Вiдсотки отриманi 879500 грн.

Вiдсотки сплаченi 851400 грн.

Наданi кредити 3376600 грн.

Залученi кошти за відсотки 2740700 грн.

Приклад свiдчить про те, що кредитна дiяльнiсть для банку є
неефективною, чистий спред має вiд’ємне значення -5,1% i свiдчить про
перевищення ставки сплачених вiдсоткiв за залученими коштами над
вiдсотками за наданими кредитами.

Цей коефіцієнт визначає здатність банку приносити прибуток — його дохід
від процентної різниці як процент середніх загальних активів.

Розглянемо розрахунок даного показника на прикладі (данi умовнi):

Вiдсотки отриманi 879500 грн.

Вiдсотки сплаченi 851400 грн.

Загальнi активи 9950300 грн.

Приклад свiдчить про те, що банк має вiд’ємну вiдсоткову маржу, отже
збитки вiд кредитної дiяльностi.

На практиці існує альтернативна формула, яка подає в чисельнику дохідні
активи, базуючись на тому припущенні, що процентна маржа стосується тих
доходних активів, що задіяні у процес отримання доходу від процентів.
Однак і ті активи, проценти за якими не отримуються, і пасиви, проценти
за яких не сплачуються, мають значний вплив на чисту процентну маржу.
Так відбувається внаслідок того, що активи, за якими не отримуються
проценти, є тягарем на дохід, особливо якщо вони фінансуються за рахунок
підпроцентних пасивів; у той час, як депозити, за якими не нараховуються
проценти, надходження збільшуються, особливо якщо за їх рахунок
фінансуються ті активи, за якими отримуються високі проценти.

Цей коефіцієнт показує залежність від «нетрадиційного доходу».
Збільшення цього коефіцієнта може показувати здорову диверсифікацію в
платні фінансові послуги чи нездорове намагання досягти спекулятивного
прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу
від процентів.

Розглянемо розрахунок даного показника на прикладі (данi умовнi):

Доходи та комiсiя за надані послуги 265300 грн.

Сплачена комiсiя 19800 грн.

Загальнi активи 9950300 грн.

Як свiдчить приклад, прибуток банку сформований за рахунок iнших
некредитних операцiй.

Цей коефіцієнт відрізняється від коефіцієнта доходу на активи на розмір
непроцентних операційних витрат, сплачених податків та непередбаченого
доходу чи збитку.

Посередницька (операційна) маржа може бути визначена як різниця між
вартістю залучення коштів та доходом на доходні активи, плюс дохід від
відповідних комісійних та зборів. Різниця визначає кількість коштів, що
виділені банківською системою на посередництво між тими, хто надає
кошти, і тими, хто їх використовує.

Оскільки оплата праці є найголовнішим компонентом непроцентних видатків
банку, то продуктивність роботи працівників, що вимірюється як через
витрати на їх утримання, так і через їх кількість, може свідчити про
ефективність роботи самого банку. Однак, продуктивність роботи потрібно
розглядати, беручи до уваги той факт, що у поточний період економія на
зарплаті через її значне скорочення може призвести до зниження якості та
мотивації у роботі, і звідси — до зниження через деякий час ефективності
роботи банку.

Необхідно звернути увагу на те, що цей показник суттєво
відрізнятиметься при співставленні банку з невеликою кількістю
працівників (але з високою заробітною платою) і банку з великою
чисельністю низькокваліфікованих працівників (з низькою заробітною
платою).

Цей коефіцієнт вимірює окупність витрат на утримання працівників. Цей
коефіцієнт є більш універсальним, ніж коефіцієнт, що характеризує чистий
дохід на одного працівника, оскільки дає змогу деяким чином порівнювати
організації різного типу. Він показує чистий ефект рішень щодо
працівників, незважаючи на те, чи ці рішення спрямовані на низьку
кваліфікацію та низьку заробітну плату (або на високі видатки для
висококваліфікованих працівників).

2. Економічні нормативи регулювання діяльності комерційного банку

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» з метою
захисту інтересів клієнтів і забезпечення фінансової надійності НБУ
встановлює для всіх комерційних банків економічні нормативи. Економічні
нормативи об’єднані у три групи:

І група — нормативи капіталу:

1. Норматив капіталу ( ) комерційного банку. Розраховується як сума
основного (капітал 1-го рівня) і додаткового капіталу (капітал 2-го
рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів. Такий
капітал називають невідкоригованим.

До основного капіталу включаються: статутний капітал; емісійні різниці
(різниці між ціною первинного розміщення акцій та їх номінальною
вартістю); резервні фонди, які створюються за рахунок прибутку банку;
прибуток минулих років.

До додаткового капіталу включаються: загальні резерви; результати
переоцінки основних засобів; результат поточного року.

До відвернень належать: цінні папери в портфелі банку на інвестиції та
вкладення банку в в асоційовані компанії та дочірні установи.

Загальна сума капіталу, невідкоригованого на основні засоби,
визначається за формулою:

,

де: ОК — основний капітал, ДК — додатковий капітал, В — відвернення. 

При розрахунку сума додаткового капіталу не повинна перевищувати суму
основного капіталу.

Відкоригований капітал банку визначається як:

,

де: 03 — основні засоби, (03 — К1) — перевищення капітальних витрат над
сумою капіталу банку.

Якщо 03 > К1, то до розрахунку приймається позитивна різниця. Якщо 03 < К1, до розрахунку приймається 0. Отже, мінусування вартості основних засобів здійснюється тільки тоді, коли вони перевищують суму основного й додаткового капіталів за мінусом відвернень. Для діючих банків, які були зареєстровані до 01.01.97, мінімальні вимоги до розміру капіталу визначені у сумі: · еквівалентній 2 млн. євро на 01.01.2002 р.; · еквівалентній 4 млн. євро на 01.01.2006 р.; · еквівалентній 5 млн. євро на 01.01.2008 р. Для банків, які були зареєстровані після 01.01.97, та для новостворених банків норматив капіталу Н1 стає обов'язковим для виконання після одного календарного року з початку діяльності.  2. Мінімальний розмір статутного капіталу банку ( ) повинен становити: · для банків з національним капіталом - у сумі, еквівалентній 1 млн євро; · для банків з іноземним капіталом, якщо частка іноземного капіталу становить до 50%, - не менше суми, еквівалентної 5 млн євро; · якщо частка іноземного капіталу в статутному капіталі банку становить 50% і більше, то мінімальний розмір статутного капіталу повинен бути не менше 10 млн євро. 3. Норматив платоспроможності ( ). Розраховується як співвідношення капіталу банку і активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику: де: К - капітал банку, ЗP - активи, зважені щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику: Коефіцієнти ризику активів комерційного банку (у %) поділяються на 5 груп, а саме: 0 - кошти на кореспондентському рахунку в НБУ, банкноти та монети в касі; банківські метали; 10 - кредити, надані центральним органам державного управління; 20 - кредити, надані місцевим органам влади, боргові цінні папери центральних органів державного управління та місцевих органів влади; 50 - кошти до запитання в інших банках, строкові депозити, які розміщені в інших банках; 100 - операції з цінними паперами, кредити, які надані клієнтам банку, пролонгована, прострочена та сумнівна заборгованість, дебітори, основні засоби та товарно-матеріальні цінності тощо. не може бути нижчим за 8%. ). Розраховується як співвідношення капіталу банку і загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви: де: К - капітал банку, ЗА - загальні активи банку, ЗР - загальні резерви. Методика визначення чисельника у показниках і аналогічна визначенню показника . До загальних резервів відносяться: резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються НБУ, резерв під заборгованість інших банків, резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам, резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю за операціями з клінтами банку, резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж, резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції, резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю. Нормативне значення показника має бути не менше ніж 4%. II група - нормативи ліквідності. Ліквідність банку - це його здатність забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку. 5. Норматив миттєвої ліквідності ( ). Розраховується як співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку в НБУ та в касі банку до поточних зобов'язань: Розраховується як співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку в НБУ та в касі банку до поточних зобов'язань: , де: Ккр - кошти на коррахунку в НБУ; Ка - кошти в касі; Пр - поточні зобов’язання. До поточних зобов'язань відносяться: кошти НБУ в банку, кошти до запитання інших банків, строкові депозити інших HYPERLINK "http://click02.begun.ru/click.jsp?url=v*1RGOHk5eT-JXdSNENWMcdo3dfa-UFLO NBxjmwqt1*4G7znySx9XL9XZSLBaMHaaTgNF2NahrjpaAHSHuleewhXWsPHV*cYBCH8jek4P fAvQDdWAUZp8DxifERBJ*dOe23oDi9M*VAifyZncBbxQQfBYXTBjd1LZOgcX4aZwSAtue46d 5TB91jNbxQ*u0DOmmUulN*-6AqmRaDosCoSuaWpMPVSf2jqB75UsQ" \t "_blank" банк ів, кошти бюджету та позабюджетних фондів України, кошти на поточних рахунках клієнтів банку. має бути не менше 20%. ). Розраховується як співвідношення загальних активів до загальних зобов'язань банку, помножене на 100%: , де: А - активи банку, 3 - зобов'язання банку. має бути не менше 100%. ): , де: Ва - високоліквідні активи, Ра - робочі активи. має бути не менше 20%. III група - нормативи ризику. ). розраховується за формулою: , ooooooooooooeeUeeeeeeeeeee gdt ? 1oooooooooooooooooooooooooooo gdt ? b4coooooooooooooooooooooooooooo oooooooooooooooooooooooooooo ного позичальника плюс 100% суми позабалансових зобов'язань, наданих щодо цього позичальника; К - капітал банку. не повинно перевищувати 25%. ): , де: Ск - сукупний розмір великих кредитів, наданих банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку; К- капітал банку. не повинно перевищувати восьмикратного розміру капіталу банку. Великим кредитом вважається сукупний розмір кредитів з урахуванням облікованих векселів та 100% позабалансових вимог щодо одного позичальника, який перевищує 10% капіталу банку. Рішення про надання великого кредиту має бути оформлено висновком кредитного комітету банку, затвердженим правлінням банку. Якщо сума всіх великих кредитів перевищує восьмикратний розмір капіталу не більше ніж на 50%, то вимоги до платоспроможності банку подвоюються (не менше 16%), а якщо перевищує 50%, - потроюються (не менше 24%). ): , де Ркі - сукупний розмір наданих банком кредитів, поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань щодо одного інсайдера; К - капітал банку. не повинно перевищувати 5%. Розмір кредитів, наданих акціонеру (засновнику) банку без відповідного забезпечення, не може перевищувати 50% його внеску до статутного капіталу банку. ): , де: Рк - сукупний розмір наданих банком кредитів, поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань щодо всіх інсайдерів банку; К - капітал банку. не повинно перевищувати 40%. ): , де: МБн - загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських кредитів; К- капітал банку. не повинно перевищувати 200%. ): , де: МБо - загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських кредитів; ЦК - загальна сума залучених централізованих коштів; К - капітал банку. не повинно перевищувати 300%. ): , де: Кін - кошти банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, інших цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств і недержавних боргових зобов'язань; К - капітал банку; ЦП - цінні папери у портфелі банку на інвестиції; Ва - вкладення в асоційовані компанії. не повинно перевищувати 50%. ): , де: Вп - загальна відкрита валютна позиція банку за балансовими і позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок здійснюється на звітну дату); К - капітал банку. Нормативне значення з 15.01.99 не повинно перевищувати 35%. У разі, якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов'язань, відкривається довга відкрита валютна позиція. Якщо вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів і позабалансових вимог, відкривається коротка відкрита валютна позиція. ): . де: Він - довга (коротка) відкрита валютна позиція банку за балансовими і позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за кожною вільно конвертованою валютою у гривневому еквіваленті (розрахунок здійснюється на звітну дату); К- капітал банку. Нормативне значення з 15.01.99 по довгій позиції у ВКВ не повинно перевищувати 30%, а по короткій позиції у ВКВ - 5%. ): . де; Вп - довга (коротка) відкрита валютна позиція банку за балансовими і позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за кожною неконвертованою валютою у гривневому еквіваленті; К — капітал банку. Нормативне значення з 15.01.99 не повинно перевищувати 3%. ): . де Вм - довга (коротка) відкрита валютна позиція банку за балансовими і позабалансовими активами та зобов'язаннями банку по банківських металах у гривневому еквіваленті; К - капітал банку. Нормативне значення з 15.01.99 не повинно перевищувати 2%. 3. Формування та дотримання комерційним банком обов'язкових резервів Поряд із дотриманням економічних нормативів комерційні банки зобов'язані формувати обов'язкові резерви. Обов'язкові мінімальні резерви - це один із активних інструментів, за допомогою якого НБУ визначає потребу та здійснює регулювання грошової маси в обігу. Також, обов'язкові резерви дозволяють комерційним банкам підтримувати ліквідність на певному рівні та забезпечувати своєчасні платежі за вимогами клієнтів. Формування обов'язкових резервів здійснюється в цілому по консолідованому балансу комерційного банку (юридичної особи) шляхом утримання відповідної суми коштів обов'язкових резервів у національній валюті на кореспондентському рахунку комерційного банку та в касі банку за певний період. Обов'язковому резервуванню підлягають усі кошти юридичних та фізичних осіб, залучені комерційними банками на їх баланс як у національній, так і в іноземній валюті. До залучених комерційними банками коштів відносяться кошти, що знаходяться на депозитних, розрахункових, поточних, бюджетних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також кошти інших загальнобанківських рахунків. НБУ встановлює норму обов'язкових резервів у певному розмірі від суми залучених коштів незалежно від джерел та строків залучення вкладів і депозитів.  Потягом 1991-1993 рр. норма резервних вимог була встановлена на рівні 10-15% від суми залучених коштів у національній валюті, і зберігалися на окремих рахунках комерційних банків в НБУ. У грудні 1993 р. з метою уповільнення темпів інфляції НБУ підвищує рівень обов'язкових резервних вимог до 20-60% від суми залучених банками коштів. Це призвело до погіршення ліквідності банків та заблокування міжбанківських розрахунків. Для пом'якшення ситуації НБУ на початку 1994 р. знизив норму резервних вимог до 15% від суми залучених банками коштів, а в кінці року зобов'язує комерційні банки сформувати додаткові обов'язкові резерви у розмірі 20% від суми пролонгованих та прострочених позик. З 1 квітня 1997 р. була встановлена єдина норма резервних вимог у розмірі 11% від суми залучених коштів як у національній, так і в іноземній валюті незалежно від джерел та строків залучення. Восени 1997 р. НБУ підвищив норму резервних вимог до 15% від суми залучених банками коштів, зменшив частку резервів, яка може бути покрита готівкою в касах комерційних банків. У вересні 1998 року з метою зменшення обсягу гривневої маси на валютному ринку НБУ підвищив норму обов'язкових резервних вимог до 16,5%. Розрахунковий період дотримання резервних вимог встановлюється, як правило, від двох тижнів до одного місяця. Центральні банки звичайно вимагають додержання резервних вимог не щоденно, а в середньому за встановлений період. В Україні цей період складав і 10 днів і 15 днів. З 1998 р. НБУ зобов'язав комерційні банки тримати суму обов'язкових резервів у визначеному розмірі на коррахунках не у середньому за розрахунковий період, а щоденно і заборонив зараховувати на покриття обов'язкових резервних вимог готівку в касі і облігації внутрішньої державної позики.  Обсяг обов'язкових резервів визначається комерційним банком кожен день у розмірі встановленого відсотку від середньоарефметичних залишків залучених банком коштів. Визначена сума коштів обов'язкових резервів повинна знаходитись на коррахунку в НБУ. Політика резервних вимог - потенційно дуже потужний засіб грошово-кредитного регулювання. Навіть невеликі зміни норми резервів призводять до значних змін в обсягах кредитних вкладень комерційних банків і відчутно впливають на грошову масу. В країнах із розвинутою економікою цей інструмент використовується рідко. Часті зміни механізму обов'язкового резервування можуть мати дестабілізуючий вплив на економіку, вони ускладнюють банківські фінанси. Розвинута ринкова економіка віддає перевагу гнучким інструментам грошово-кредитного регулювання, які впливають на грошову пропозицію не прямо, а через формування певних умов на ринку. У світовій практиці взагалі спостерігається тенденція відходу від активного використання центральними банками резервних вимог як регулятивного методу. В Україні із зростанням попиту на гроші НБУ поступово зменшуватиме норму резервних вимог, що сприятиме активізації кредитно-інвестиційної діяльності комерційних банків, дасть змогу підтримувати їм реальний сектор економіки. Основні поняття і терміни для закріплення матеріалу теми:  Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан банку, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому виразі на певну дату. Активи - це ресурси, що контролюються установою, які набуто в результаті попередніх операцій і які повинні принести дохід чи іншу економічну вигоду в майбутньому.  Зобов'язання (залучений капітал) - це кредиторська заборгованість банку, що виникла в результаті попередніх операцій і яка має бути погашена у визначений термін.  Власний капітал - це різниця між активами та зобов'язаннями, тобто частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банку. При обчисленні нормативів загальна сума капіталу дорівнює сумі капіталів першого та другого рівнів (основного та додаткового капіталу) за мінусом відвернень. Загальна сума капіталу, яка береться в розрахунок при обчисленні нормативів, може різнитися від загальної суми капіталу, що показана у фінансовій звітності. Витрати банку - загальна сума витрат з залучення коштiв клiєнтiв, оплата послуг, амортизаційні вiдрахування за основними фондами, витрати на утримання апарату управлiння банку та iншi витрати. Доходи банку - загальна сума коштiв, отриманих банком вiд здiйснення активних операцiй. До них вiдносяться : отриманi відсотки, доходи i комiсiя від наданих послуг , доходи вiд операцiй з цiнними паперами, валютою, золотом та iншi доходи. Прибуток банку - рiзниця мiж доходами i витратами банку. Чистий прибуток - прибуток, який залишається в розпорядженнi банку пiсля сплати платежiв до бюджету. Маржа банкiвська - рiзниця мiж курсами валют, цiнних паперiв, вiдсотковими ставками й iншими показниками. Економічний норматив діяльності банку - це показник, що характеризує той чи інший напрямок діяльності банку. Активи високолiквiднi - кошти та активи, якi можуть бути легко транcформованi у наявнi кошти. Активи робочi - кошти на коррахунку, в касi, вкладенi в майно, розмiщенi в iнших банках, цiнних паперах, наданi кредити , iншi кошти та iншi активи, що приносять прибуток банку. Лiквiднiсть - здатнiсть банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованiстю мiж строками i сумами погашення активiв та строками i сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів та понесення витрат. Валютна позиція банку - співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог в певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов'язань в цій самій валюті. Валютна позиція відкрита - валютна позиція, що не дорівнює нулю. Відкрита валютна позиція несе за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу. Валютна позиція відкрита довга - якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може понести витрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти. Валютна позиція відкрита коротка - якщо вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може понести додаткові витрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.  Валютна позиція закрита - валютна позиція, що дорівнює нулю.  Великий кредит - сукупний розмiр позик (у т.ч. мiжбанкiвських), з врахуванням векселiв та 100% сум позабалансових вимог (гарантiй, поручительств), якi є у комерцiйного банку щодо одного позичальника або групи спорiднених позичальникiв, яка перевищує 10% власного капiталу банку. Достатнiсть капiталу - спроможність банку захистити кредиторiв та вкладникiв вiд непередбачених збиткiв, яких може зазнати банк у процесi своєї дiяльностi залежно вiд розмiру рiзноманiтних ризикiв. Iнсайдер - фізична особа, компанія, її філія, що споріднені з банком, тобто виступають його засновниками або мають до нього фінансовий інтерес чи контролюють його діяльність. Рейтинг банків - це їх порівняння за допомогою обраних критеріїв. Система CAMEL - це система оцінки банківської установи за критеріями: достатність капіталу, якість активів, якість управління, доходність банку та ліквідність балансу.

Похожие записи