Дипломна робота:

Cпоживче кредитування на Україні (на прикладі Ощадбанку)

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………..2

Розділ1.Концептуальі інституціональні основи організації

розрахункового і кредитного обслуговування фізичних осіб…………6

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування……………….6

1.2 Організаційно-економічні умови кредитування фізичних

осіб в сучасних умовах………………………………..……………..18

1.3 Розрахункове обслуговування фізичних осіб………………..………26

Розділ 2.Аналіз сучасної банківської практики розрахункових і

кредитних операцій установ державного банку……………….………30

2.1 Оцінка сучасного стану споживчого кредитування в

Україні………………………………………………………………..……30

2.2 Аналіз організації споживчого кредитування фізичних

осіб в ВАТ Ощадний банк України…………………………………..…35

2.3. Аналіз кредитного портфелю ВАТ Ощадний банк України….…..55

2.4. Аналіз кредитоспроможності позичальника як метод

мінімізації кредитного ризику……………………………………….…..59

Розділ 3.Проблеми і перспективи розвитку розрахункового і кредитного
обслуговування фізичних осіб на Україні………………………………72

3.1 Основні напрямки розвитку споживчого кредитування на

Україні…………………………………………………………………….72

3.2 Шляхи вдосконалення аналізу кредитоспроможності

фізичних осіб……………………………………………………………………………87

Висновки……………………………………………………………….…………95

Список літератури…………………………..……………………………………………102

Додатки………………………………………………………………..……….109

ВСТУП

Актуальність. В останній час споживче кредитування набуває все більшої
актуальності. Пов(зано це з тим, що всі ланки суспільства прагнуть
ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської
інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий
нормальний розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верст
населення). Особливо актуально це питання стоїть перед молодим
поколінням. Для нормального проживання яким відразу хотілося мати власне
житло, можливість його обладнати. Говорячи про це, я маю на увазі не
предмети розкошу, а елементарні засоби для існування, які є необхідними
для нормального і щасливого проживання як молодих сімей так і інших
верств населення. Адже якщо ми хочемо побудувати багату і високо
розвинуту країну, то це можливо лише при тій умові що кожен член нашого
суспільства буде жити в добробуті та щасті. А цю проблему в деякій мірі
можна вирішити за допомогою такого банківcького продукту — споживчий
кредит. Адже квартиру, телевізор, меблі, холодильник та інші речі
тривалого користування, які людині вкрай необхідні для нормального
існування людини як члена нашого високо розвинутого суспільства.

На даний час споживче кредитування займає незначну частку в структурі
кредитного портфелю державного банку та з часом все змінюється, і ті
тенденції які існують в усьому світі не залишилися поза нашою увагою (
так за статистичними даними у високо розвинутих країнах близько третини
обсягу всіх кредитних угод припадає на кредитування фізичних осіб, тобто
на споживче кредитування). То ця тема стає все більш актуальною для
нашої країни на даний час. Свідтченням цього є як державні програми по
житловому кредитуванню молодих сімей так і початок активізації роботи
деяких банків на цьому сегменті ринку. Зрозуміло, що спочатку ці послуги
орієнтовані на більш заможних громадян нашого суспільства але з часом
рамки цих категорій розширюються і є надія що не за горами ті часи, коли
цей банківський продукт буде доступний кожному законослухняному
громадянину. Єдиним Державним банком в Україні, який в даний момент
займається споживчим кредитуванням, є ВАТ Ощадний банк України.

Ступінь висвітлення. Свідченням того що дана тема набуває все більшої
актуальності є й той факт, що в останній час починається друкуватися все
більше і більше статей, книжок, які в тій чи іншій мірі стосуються теми
споживчого кредитування.

В підсумок можна зауважити, що хоч ця тема в останній час стає все більш
актуальною і має величезні перспективи для розвитку в банківській
системі України, але в українських виданнях вона висвітлена не достатньо
та й то переважно в періодичній літературі. По вище вказаним книжкам не
тяжко помітити що більш глибокої розробки ця тема набула в російських
виданнях. На нашу думку, це свідчить про те, що впровадження такого
банківського продукту як споживче кредитування в Росії назріло таким
чином раніше на декілька років, ніж в Україні. Але це відставання не
дуже значне, а його причинами, на наш погляд, є те що цією проблемою в
Росії почали раніше займатися на рівні держави (в 1996 р. в Росії були
прийняті програми президентом стосовно житлового кредитування населення,
які передбачали деякі пільги для відповідних категорій населення.)

Мета. В результаті проведеної мною роботи були детально вивчені
теоретичні та практичні аспекти, які стосуються як споживчого
кредитування так і тих сфер з якими цей продукт стикається. Що
стосується теоретичних аспектів, то вони розглянуті в першому розділі
даної магістерської роботи і розкривають класифікаційні види споживчого
кредиту (в залежності від цільового характеру, суб(єктів кредитних
відносин, способів організації надання позичкових коштів, форм видачі
кредиту, ступені покриття кредитом вартості споживчих товарів, строків
надання кредиту) та детально описують всі елементи кредитного процесу з
урахуванням тієї особливості, що позичальником, як правило, є фізична
особа.

Методологічно – інформаційна база. Дипломна робота виконана на
матеріалах відкритого акціонерного товариства Державного Ощадного банку
України (далі ВАТ Ощадбанк). До розгляду приймалися дані за 2004 рік та
2005 роки. Використовувалися відомості журнальних статей та
статистичних збірників, внутрішньою корпоративною мережею. При написанні
роботи також користувалися законами та нормативними актами , постановами
та положеннями Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Національного
банку України, підвідомчі акти ВАТ Ощадбанку, наукові монографії.

Об’єкт дослідження. Виходячи з вивчених мною теоретичних аспектів була
досліджена робота суб(єкту банківської системи – ВАТ Ощадбанку на ринку
споживчого кредитування. Дослідження базувалося на основі даних
Правління ВАТ Ощадбанку по всіх регіональних управліннях. В результаті
цього дослідження було визначене теперішнє положення ВАТ Ощадбанку
України, вивчено з якими проблемами стикається банк на даному етапі
своєї діяльності, процес споживчого кредитування та методи оцінки
кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб, фактори які впливають
на діяльність банку як в середині самого банку так і ззовні,
проаналізована програма дій банку, перспективи розвитку на майбутнє та
були мною розроблені рекомендації та нововведення про іпотечне
кредитування.

Робота складається з трьох розділів, так в першому розділі розглядаються
теоретичні основи споживчого кредитування населення, детально
розглядаються види та етапи процесу кредитування. В другому розділі
досліджується діяльність самого ВАТ Ощадбанку, а саме механізм
споживчого кредитування в банку, проводиться порівняльний аналіз
рейтингового методу оцінки кредитоспроможності позичальника – фізичної
особи, та аналіз кредитного портфелю банку. В третьому розділі спочатку
робиться оцінка сучасного стану ринку споживчого кредитування, а потім
розглядаються основні напрямки розвитку споживчого кредитування взагалі
на Україні, та зокрема в ВАТ Ощадбанку, наведені рекомендації банку,
щодо роботи із заставою нерухомого майна.

На мою думку, споживче кредитування має величезні перспективи розвитку
на Україні і, як визначилося, в процесі її вивчення та розробки дуже
цікаві. Для мене також ця тема є новим напрямком діяльності банківської
системи України ( не дивлячись на ситуацію в західних країнах),
свідченням цього також є й той факт що даним напрямком діяльності банку
займається невелика кількість людей, але з кожним днем все більше і
більше банків починають звертати увагу на даний банківський продукт, які
бачать в ньому можливість розширення своєї діяльності. Як раз всі ці
фактори й вплинули на мій вибір даної теми дипломної роботи.

Практична цінність. В результаті проведеного дослідження за даною темою
на основі реальних даних ВАТ Ощадбанку,враховуючи те, що даний напрямок
кредитування для більшості банків є новим в їх діяльності, дуже велике
значення має розробка методологічної бази по відповідному банківському
продукту. Так мною були вироблені та запропоновані рекомендації по
роботі банку із заставою нерухомого майна. Також були виявлені основні
напрямки розвитку споживчого кредитування які, на мою думку, будуть
розвиватися в найближчому майбутньому найбільш динамічно, це стосується
деяких видів як короткострокового так і довгострокового кредитування.
Була запропонована концепція розвитку житлового кредитування населення з
ціллю підвищення доступності житла всім категоріям населення. Проведено
детальний аналіз рейтингових методів оцінки кредитоспроможності
позичальників – фізичних осіб, як тих що використовуються вітчизняними
банками так і тих, якими користуються провідні європейські банки.

РОЗДІЛ 1. Концептуальні та інституціональні основи організації
споживчого кредитування.

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування

Якщо з початку звернутися до історії споживчого кредитування то ще до
1917 року, то перші кооперативні заклади дрібного кредиту були створені
в 60 – х роках ХІХ ст. – позико – збережні товариства. Вступний внесок в
подібне об’єднання був встановлений на рівні 1 крб., а пайовий — 50
крб. Максимальний розмір позики був можливий до 80 крб. терміном на 6
місяців. Однак при нестандартних обставинах позика могла бути продовжена
ще на три місяці. Позико – збережні товариства виручали селян, що не
могли розплатитися з розтовщиками, допомагали знижувати та ліквідовувати
недостачі, перешкоджали тенденції до розорення села. При видачі кредиту
в позико – збережних товариствах враховувалась працездатність
позичальника, його належність, нравові переваги і т. ін. В якості
забезпечення кредиту в заставу допускався придбанний інвертар, надлишки
сільськогосподарської продукції та домашня худоба.

До початку ХХ ст. в народному господарстві Росії (територія України
входила до складу Росії) були створені умови для успішного розвитку
кооперативної організації невеликих сум кредиту, але вже не у формі
позико — збережних товариств, що потребуваливідсвоїх членів пайові
внески, а кредитних, що не потребують паїв. Підйом в розвитку кредитної
кооперації, що почався після 1905 року досяг кульмінації до 1912 року.

Кредитні товариства видавали позики, як короткострокові — на один рік,
так і довгострокові — терміном на п’ять років з 12% річних. Призначення
позик, що видавалися кредитними товариствами, було
сільськогосподарським: купівля землі, її оренда, обробіток та удобрення,
купівля сільськогосподарських знарядь, худоби, насіння, кормів для
худоби та т. ін. Крім того, кредитні товариства могли видавати, так
звані, кустарно — ремісницькі позики на купівлю знарядь кустарно —
ремісницького виробництва; могли бути й «виробничі позики загального
призначення»: найм робочої сили, здійснення господарських будівель,
спорядження для промислів, які передбачали тимчасове залишення
місцяпостійного проживання. Наглядно, що кредитні товариства ризиковали
видавати й невиробничі позики: на купівлю товарів для продажу,сплати
боргів, осбисті витрати та жилі будівлі. Тільки при повній наявності
інформації про клієнта можна було дозволити собі кредитування такого
великого кола інтересів позичальника.

Розмір відкритого кредиту визначався заможністю двору, що вимірювалася
цінністю основного капіталу (земля, будівлі, худоба, інвентар). Вдеяких
господарствах кредит по відношенню до капіталу складав всього 4-5%.

Іпотечний кредит виник ще в рабовласницькому суспільстві, де він являв
собою різновид ростовщицького капіталу, отримав розвиток при феодалізмі,
але особливо розповсюдився при капіталізмі. Цей кредит дозволяє
підприємцям збільшувати розмір виробничого використання вільного
капіталу, землевласникам — фінансувати купівлю додаткових ділянок землі,
дає можливість придбати машини, обладнання та інші засоби виробництва,
тобто сприяє розвитку та зміцненню ринкових відносин. Кредит видається,
як правило, на термін більше п’яти років.

Для іпотечного кредиту, крім довгостроковості , характерно залишення
заставленого майна в руках боржника,який продовжує його експлуатувати. В
цьому випадку залогодержатель має право перевіряти за документами та
фактичну наявність, розмір та умови зберігання заставленого майна.

Діяльність українського державного банку нині зосереджена переважно на
роботі з юридичними особами . Це явище тимчасове. У процесі подальшого
розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами
неодмінно зростатиме, тож фінансово-кредитні установи нашої держави
мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з
фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх
операцій, які проводять фінансово–кредитні установи країн із ринковою
економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з
фізичними особами.

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов`язаних із
особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і
позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на
відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих
цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості ( Наприклад.
акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються
переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як
правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб
населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика
прискорює отримання певних благ ( товарів, послуг), які вони могли б
мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для
купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо.
Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх
платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює
реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер,
оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню
життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами ),
утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини
споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо
ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики
зазвичай надаються на пільгових умовах.

Отже в загалі, для населення споживчий кредит носить тільки позитивний
характер, так він прискорює одержання визначених благ (товарів, послуг
), які вони могли б мати ( одержати ) тільки в майбутньому — при умові
накопичення суми грошових коштів, матеріальних цінностей або послуг,
будівництва або інших.

Надання споживчого кредиту населенню, з одного боку, збільшує його
поточний платоспроможний попит, підвищує його життєвий рівень, а з
другого боку прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє
створенню основних фондів. В процесі погашення споживчих позик у
населення зменшується на відповідну суму платоспроможний попит, що
необхідно враховувати при визначенні обсягу та структури товарообігу,
платних послуг, динаміки доходів та витрат населення, грошової маси в
обігу. Таким чином розмір кредитів тісно пов(заний з формуванням
купівельного фонду населення та його відповідності обсягу до структури
товарного фонду та послуг.

Недостатня увага українських комерційних банків до роботи з населенням
має нині як об`єктивні, так і суб`єктивні причини. Основні з них,
безумовно, пов`язані з економічною нестабільністю і законодавчою
неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в
Україні величезні.

Споживчий кредит — кредит ,який надається тільки в національній
грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання
споживчих товарів тривалого користування та послуг і передається в
розстрочку , якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.[43]

Суб(єктами кредитних відносин являються фізичні особи (позичальники ) ,
а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи (
ломбарди, пункти прокату та інші підприємства та організації ).

Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад
торгівельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не
змінюється.

Об(єктом кредитування є витрати, пов(язані з задоволенням попиту
населення поточного характеру, в тому числі придбання товарів в особисту
власність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру на
будівництво та підтримання нерухомого майна.

Що стосується більш детального регулювання споживчого кредиту зі сторони
держави в порівнянні з іншими формами кредиту, то це в основному
проявляється в регулюванні процентних ставок, строків, додержання
принципів соціальної справедливості, доступності кредитів. Більш
детальне регулювання обумовлене тим, що споживчий кредит появ(я заний з
потребами населення, рівнем його життя.

Враховуючи вивчений матеріал наведемо класифікацію споживчих кредитів
яка, на наш погляд, є найбільш повною та вдалою:

Таблиця1.1

Класифікація споживчих кредитів.

В країнах з ринковою економікою споживчий кредит, як зручна та вигідна
форма обслуговування населення, грає велику роль в економіці країни.
Тому він підвернутий активному регулюванню зі сторони держави.
Регулювання здійснюється як на рівні видачі кредиту так і на рівні його
використання і виражається або в заохоченні кредитування кінцевого
споживача через процентну ставку, термін кредиту, первинну участь
власними коштами в кредитній операції, або шляхом створення більш
жорстокого режиму кредитування .

В різних країнах діють різні закони, що регулюють умови кредитування
індивідуальних позичальників, однак їх об`єднує спільна мета: заради
підвищення рівня життя споживчий кредит повинен бути доступний в
необхідному об`ємі.

В нашій країні (ще за часів СРСР) аж до перебудовчих процесів в
економіці (до 1987 р.) переважали два основні види споживчого кредиту:
кредит на купівлю товарів тривалого користування та на житлове
будівництво (індивідуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носив
побічний характер, так як його надавали різні торгові організації при
посередництві кредиту Держбанку, а другий вид кредиту видавався
безпосередньо кредитними установами.

З початком процесу формування ринкових форм господарювання, який
супроводжувався падінням виробництва, а відповідно й товарообігу, а
також активним створенням в роздрібній торгівлі комерційних структур
втратило своє практичне значення кредитування населення в формі
придбання товарів в торгівлі з розстрочкою платежу. Кредитування
житлового будівництва, а також надання деяких інших видів споживчого
кредитування (на будівництво і благоустрій садових ділянок, будівництво,
купівлю і ремонт будівель в сільській місцевості для сезонного
проживання, на купівлю молодняку худоби та господарське обзаведення, на
невідкладні споживчі потреби ) взяв на себе банк.

Кредитування споживчих потреб населення здійснюється банком при
дотриманні таких же принципів, що й при кредитуванні юридичних осіб:
терміновості, повернення, цільової спрямованості, платності,
забезпеченості. Важливим критерієм є платоспроможність позичальника .

Взагалі всі принципи кредитування можна розділити на дві групи:

загальноекономічні принципи, які характерні всім економічним категоріям
( цілеспрямованість, диференційованість );

принципи, що відображають сутність та функції кредиту (терміновість,
забезпеченість та платність ) .

Цілеспрямованість кредитування. Суть цього принципу заключається в тому,
що суди повинні видаватися лише на конкретні цілі, а саме – на
задоволення тимчасової потреби позичальників в додаткових коштах. ( В
цьому – відмінність кредитування від фінансування. Фінансування таких
жорстких цілей не має ). Якщо позиками будуть покриватися потреби, що не
мають тимчасового характеру, то видані кошти не повернуться до
кредитора. Кредитування перевтілюється в фінансування без повернення. На
практиці цей принцип втілюється шляхом видачі суд на конкретні цілі
(об`єкти). Об`єктами споживчого кредитування виступають
товарно-матеріальні цінності, потреба в коштах для поточних платежів при
тимчасових фінансових труднощах і т. д.

Диференційованість кредитування. Вона заключається в наданні кредиту на
різних умовах в залежності від характеру позичальника, спрямування
кредиту, кредитного ризику, терміну кредитування, своєчасності
повернення та деяких інших обставин .

Терміновість кредитування. Цей принцип означає, що в кредитному договорі
повинен встановлюватися термін кредитування і цього терміну повинен
додержуватися позичальник. Конкретний термін повернення кредиту в
кінцевому рахунку визначається швидкістю кругообігу коштів позичальника.

Забезпеченість кредиту. Згідно цьому принципу кредитами повинно
обслуговуватися тільки рухом реально існуючої вартості чи створення
нової. Іншими словами, кожній гривні банківських коштів, що знаходяться
в господарському оброті, повинна протистояти гривня відповідних
матеріальних цінностей чи корисних затрат. Повернення суд повинно
здійснюватися за рахунок завершення тих господарських операцій, для
проведення яких вони були видані.

Платність кредиту. Принцип платності заключається в тому, що за
користування позичковими коштами позичальник, як правило, виплачує
кредитору судний відсоток.

Є два види споживчих кредитів:

На поточні цілі ( так званий кредит на невідкладні потреби);

На витрати капітального характеру.

Кредит на нагальні потреби (короткостроковий кредит ) може бути наданий
громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й
пенсіонерам ).

Слід відмітити, що вданий час різко збільшився об`єм просоченої
заборгованості за даним кредитом. Причинами цього є по-перше, ріст
безробіття, по-друге, збільшенням щомісячних платежів, по-третє, відмова
перераховувати платежі в погашення кредитів.

Кредит на споживчі цілі (короткостроковий кредит ) може бути наданий
громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й
пенсіонерам ), відділенням ВАТ Ощадбанку за місцем проживання. Він
видається під заставу цінностей або цінних паперів.

Інші банки пропонують своїм акціонерам кредити забезпечені акціями та
іншими цінними паперами даного банку. Розмір кредиту встановлюється
виходячи з ринкової вартості наявних акцій у власників на момент
складання кредитного договору та терміну кредитування. Максимальний
розмір кредиту складає 85 % ринкової вартості акцій.

Другий вид споживчого кредиту банку – кредит на капітальні затрати (
довгостроковий ) – на відміну від кредиту на нагальні та поточні потреби
потребує від населення надання звіту про його використання та документів
про цільову направленість отриманих в банку сум.

В цілях надання допомоги громадянам в будівництві (реконструкції ) та
придбання житла банком може видаватися три види житлових кредитів:

короткостроковий або довгостроковий на придбання та забудову землі під
попереднє житлове будівництво;

короткостроковий кредит на будівництво ( реконструкцію ) житла, тобто
безпосередньо для фінансування будівельних робіт (будівельний кредит);

довгостроковий кредит для придбання житла.

Кредитно-фінансова підтримка населення в вирішенні житлової проблеми
здійснюється при використанні громадянами власних коштів, а також за
рахунок державних субсидій, що отримуються на придбання житла.

Кредитування житлового будівництва виконується при умові відведення
забудовнику у встановленому порядку земельної ділянки та наявності
дозволів відповідних органів на будівництво житла. Відповідні документи
про це повинні бути надані позичальником в банк разом з заявою на видачу
суду.

Крім того, наданню в банк належить узгоджена й затверджена у
встановленому порядку проектно-смітна документація, а також документи,
що необхідні для визначення платоспроможності клієнта ( довідка з місця
роботи ), та забезпечувальне зобов’язання.

В якості забезпечувальних зобов’язань громадяни можуть надавати договір
застави нерухомого майна, поруку одного або більшої кількості громадян,
страхової компанії чи інших юридичних осіб.

Підприємствам та організаціям різних форм власності рекомендовано в
порядку надання допомоги своїм працівникам в покращанні житлових умов
надавати гарантії на погашення житлових кредитів, що їм видані, а також
частково або повністю здійснювати погашення цих кредитів за рахунок
власних коштів.

Предметом застави можуть виступати:

земельна ділянка під будівництво, яка є власністю позичальника чи інші
майнові права на цю ділянку;

готове житло чи об`єкти незавершеного будівництва;

інші види майна та майнових прав, які у відповідності до чинного
законодавства України можуть використовуватися в якості застави.

Заставлене майно підлягає страхуванню заставодавцем від ризику втрати та
пошкодження.

До повного погашення суми основного боргу та процентів за кредитом
позичальник права без письмової згоди банку продати або переуступити
майнові права на нерухоме майно третій особі.

Житлове кредитування населення здійснюється банками при дотриманні
основних принципів кредитування: цільового використання, забезпеченості,
терміновості, платності та поверненості.

При виявленні не цільового використання кредитів отриманих на
будівництво чи купівлю житла, банк має право достроково стягнути видані
кредити, а у випадку неможливості повернення кредиту позичальником банк
проводить звернення стягнення на заставлене майно чи на поручителя.

У відповідності з положенням про житлове кредитування сума кредиту, що
видається банком не повинна перевищувати 70% вартості придбання чи
облаштування землі, будівництва (реконструкції чи вартості житла що
купується). В іншій частці ( в розмірі не менше 30%) позичальник
повинен брати участь власними коштами в об`єкті що кредитується. Цей
момент, а також інші конкретні умови житлового ( терміни, відсотки )
повинні обумовлюватися в кредитному договорі, що заключається між
позичальником та банком.

Важливим джерелом кредитів фізичним особам, не призначених на
житло, кошти переміщення та освіту, є банківські кредитні картки.
Банківські картки передбачують участь трьох сторін: банка – емітента
кредитної картки, її власника та торгової організації, що приймає
кредитні картки в якості платіжного засобу за товари та послуги. Для
отримання кредитної картки клієнт повинен перерахувати в банк
встановлену банком суму грошових коштів. Сплата товарів та послуг може
бути проведена й без наявності коштів на рахунку клієнта, за рахунок
банківського кредиту. Банк за свої послуги стягує визначений відсоток
від суми кожної операції. Користувачі кредитної картки також повинні
щорічно перераховувати визначену суму грошей за обслуговування картки та
її щорічне оновлення.

Цей спосіб постійного надання споживчого кредиту набуває все
більш широкого розповсюдження за кордоном. Такі міжнародні фінансові
асоціації, як Visa, American Express, MasterCard, надають володарям їх
пластикових карток практично будь-яку послугу в довільній сфері
обслуговування.

Вданий момент вже багато банків працюють як з вище перерахованими
картками так і з картками власних емісій. Однак слід відмітити що наша
країна в даний момент ще не зовсім готова до втілення в широких
масштабах кредитних карток ні технічно ні структурно, ні психологічно.
Особливого розвитку вони набули в основному в найбільших містах України,
а якщо розглядати більш детальніше в самих містах то здебільше це елітні
магазини, бари та ресторани, банки та центральні поштові відділення.

Споживчий кредит, як будь — який інший кредит, відноситься до категорії
кредиту, а отже йому притаманні всі відомі принципи кредитування.
Реалізація кредитних відносин відбувається шляхом кредитування, яке
реалізується з допогою процесу кредитування.

Отже, як ми бачимо, на сьогоднішній день існує досить широкий спектр
банківських продуктів з споживчого кредитування, як на світовому ринку
так і на ринку України. Особливо швидкими темпами розвиваються
банківські продукти з використанням новітніх технологій, наприклад
таких, як кредитні картки.

1.2 Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних
умовах

Процес кредитування як і будь-який процес містить у собі де –
кілька етапів. Вданому випадку процес кредитування можна розділити на
декілька етапів, кожен з яких вносить свій внесок в якісні
характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та
прибутковості для банку:

попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім
позичальником;

оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею
кредиту;

підготовка кредитного договору ( структурування кредиту ) та його
підписання;

контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Кожен банк повинен мати чітку та детально пророблену програму розвитку
кредитних операцій. Бажано сформувати цілі, принципи та умови видачі
кредитів різним категоріям позичальників у спеціальному документі –
меморандумі про кредитну політику, де вказані пріоритетні сфери
кредитної діяльності банку на майбутній період і визначені такі важливі
моменти кредитної роботи банку, як розподілення повноважень при
прийнятті рішень про видачу кредиту, граничні розміри суди одному
позичальнику, вимоги до забезпечення та погашення кредиту, порядок
видачі кредитів працівникам та засновникам банку, комплекс мір з
контролю за якістю кредитного портфелю і т. ін.

Підготовка такого документу дозволяє керівництву банка виявити
сильні та слабкі сторони його діяльності, його позиції по відношенню до
конкурентів, визначити загальну лінію поведінки та забезпечити
однозначний підхід до клієнтів працівників різних ієрархічних рівнів
банку.

За даними американських аналітиків, 35 – 40% виникає в результаті
недостатньо глибокого аналізу фінансового стану позичальника на
попередній стадії переговорів.

Клієнт, що звертається в банк за отриманням споживчого кредиту,
повинен надати заяву, де містяться початкові дані про необхідний кредит:
ціль, розмір кредиту, вид та строк кредиту, можливе забезпечення.

До заяви повинні додаватися документи, які є обгрунтуванням
прохання про надання кредиту та поясненням причини звернення в банк. Ці
документи — необхідна складова частина заяви. Їх детальний аналіз
здійснюється на наступних етапах, після того, як представник банку
проведе попереднє інтерв`ю з заявником та зробить висновок про
перспективність угоди.

До складу пакета супроводжуючих документів, що надаються в банк
разом з заявою, входять наступні:

Податкові декларації. Це важливе джерело додаткової інформації. Там
можуть міститися відомості яких не має в інших документах. Крім того
вони можуть характеризувати позичальника, якщо буде виявлено, що він
ухиляється від сплати податків з частини прибутку.

довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві,
розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення
позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання
аліментів та інших стягнень);

3) книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;

4) документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;

5) інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати
позичальника та його сім’ї (розрахункові документи, що підтверджують
витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання).

Заява надходить до відповідного кредитному працівнику, який після
розгляду проводить попередню бесіду з майбутнім позичальником –
власником чи представником керівництва фірми, фізичної особи. Ця бесіда
має дуже важливе значення для вирішення питання про майбутній кредит:
вона дозволяє кредитному інспектору вияснити не тільки багато важливих
деталей кредитної угоди, а й скласти психологічний портрет позичальника,
виявити професійну підготовленість, реалістичність його оцінок положення
та перспектив розвитку.

При отриманні заявки на кредит, банк повинен вияснити не тільки
різні аспекти кредитної угоди, але й дати оцінку персональних якостей
позичальника, будь це приватна особа чи керівник фірми. Оцінюючи особу
клієнта банк зосереджує увагу на наступних моментах:

? порядність та чесність;

? професійні здібності;

? вік та стан здоров`я;

? наявність наступника ( на випадок захворювання чи смерті );

? матеріальна забезпеченість.

Порядність та чесність. Це ключові якості клієнта, що мають для
банка першочергове значення. Банк не повинен надавати кредит особі, якщо
ця особа не заслуговує довіри, тобто якщо маються признаки, що
позичальник не буде дуже точно притримуватися умов кредитної угоди.
Чесний клієнт прикладе максимум зусиль щоб погасити взяті забов`зання, в
якому тяжкому стані він би не опинився. Ненадійний клієнт буде гасити
борги банку, якщо у нього маються вільні грошові кошти. Коли ж виникають
складнощі, то він припиняє сплату заборгованості і відсовує банк в
кінець черги.

Вік та стан здоров`я клієнта. Якщо позичальник — людина похилого віку,
продуктивність якої понижена через вік або тяжке захворювання, то видача
споживчого кредиту буде ризикованою. В останньому випадку важливо знати
чи є правонаступник, який зможе на себе прийняти зобов`язання по позичці
у випадку смерті клієнта або коли він відходить від своїх справ.

Матеріальний аспект платоспроможності характеризує спроможність
клієнта погасити борг за рахунок власних коштів. Якщо мова йде про
особисту позичку, то банк намагається оцінити розмір особистого майна
клієнта. Особисте багатство позичальника складається з нерухомого та
рухомого майна. Наявність солідної нерухомості ( земля будівлі ) є
покращуючим фактором при отриманні позички. Відомості про нерухомість
зберігаються в кадастрі, де вказаний вид майна, його статус, стан та
місцезнаходження. При цьому банкір, звичайно, цікавить не номінальна
вартість нерухомості, а її реальна цінність, бо продаж нерухомості у
випадку банкрутства часто являє собою непросту задачу. Для оцінки майна
банкір може звернутися до послуг спеціаліста.

Рухоме майно може включати вклади (термінові ) клієнта, цінні
папери, благородні метали, дорогоцінності, картини і т. ін. Це майно теж
потребує детальної оцінки.

Зрозуміло, що банк з більшим задоволенням видає кредит клієнту,
який володіє солідним майном, має нерухомість та цінні папери, ніж особі
яка не має майна і цілком покладається на поточні доходи.

Кредитоспроможність -наявність передумов для одержання позичок,
спроможність повернути їх. Вона визначається показниками, які
характеризують його акуратність при розрахунках по раніше одержаних
кредитах, його поточне фінансове становище і перспективи змін,
спроможність при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних
джерел. Кредитоспроможність розраховується комерційним банком по кожному
позичальнику — фізичній особі. Кредитоспроможність це якісна оцінка
позичальника, яка робиться банком до вирішення питання про можливість і
можливості кредитування та дозволяє передбачити вірогідність своєчасного
повернення суд та їх ефективного використання.

Фактори, що оцінюються при оцінці кредитоспроможності позичальника,
дозволяють оцінити готовність позичальника повернути суму у визначений
термін.

Погашення кредиту. Воно може проводитися одноразовим внеском по
закінченню терміну або рівномірними внесками на протязі всього періоду
дії кредиту. В останньому випадку розробляється графік платежів по
погашенню в відповідності з термінами обіговості капіталу.

При видачі кредиту повинен бути чітко визначене джерело його
погашення. Є два головних джерела — за рахунок надходження доходів або
від продажу активів. Банк повинен провірити, чи відповідають умови,
запропоновані клієнтом, його реальним можливостям.

Строк кредиту. Чим більш великий термін суми, тим вище
ризик, тим більше ймовірність того, що виникнуть непередбачені труднощі
і клієнт не зможе погасити борг у відповідності з договором. Державний
банк, виходячи з характеру залучених коштів, повинен обмежити свою
кредитну діяльність у сфері середньо- та довгострокових операцій, щоб
забезпечити необхідну ліквідність балансу та задовольнити вимоги
вкладників. Тому кредити терміном до трьох років вважаються найбільш
сприятливими для комерційного банка. Разом з тим, з ростом питомої ваги
строкових вкладів та розвитком ринку міжбанківських кредитів банки все
більш розвивають практику видачі середньо термінових кредитів діловим
фірмам ( на термін до 6 — 7 років ) та довгострокового кредитування
індивідуальних позичальників на купівлю або ремонт житлових будинків (
на термін 8 — 25 років ).

Забезпечення. Важливим елементом кредитної угоди є те, які активи
позичальник зможе заставити в якості забезпечення кредиту. При цьому
необхідно підкреслити, що кредит повинен видаватися на визначені цілі,
для фінансування конкретної господарської операції, а не в обмін на
забезпечення як таке. Забезпечення — це остання лінія оборони для банка
і рішення надати споживчий кредит завжди повинно базуватися на
перевагах самого проекту, що фінансується, а не на привабливості
забезпечення. Якщо сама основа кредитної угоди пов`язана з підвищеним
ризиком, було б великою помилкою видати кредит під гарне забезпечення,
використавши його як джерело погашення боргу. Тому питання забезпечення
повинно вирішуватися вже після того, як кредитна угода вважається
придатною для банка.

Без забезпечення кредит може надаватися лише в тих випадках, коли
джерело погашення суди має дуже високу надійність.

Ціна кредиту. Винагорода банку за кредит складається із двох
основних елементів: відсотку за кредит та комісії за відкриття кредиту.
Відсоток за кредитом, як правило, визначається шляхом нарахування
надбавки до базової ставки. Базова встановлюється кожним банком
індивідуально. Надбавка залежить від характеру споживчого кредиту та
ступеня ризику, пов`язаного з нею.

Що стосується комісії, яку банк отримує при заключенні кредитного
договору, то можливі варіанти: одноразова сплата фіксованої винагороди в
відповідності з шкалою тарифів, що діє в даному банку або сплата комісії
в розмірі 1 — 5 % від суми наданого кредиту.

Структурування може здійснити серйозний вплив на успіх кредитної
угоди. Якщо банк визначив в договорі дуже короткі терміни погашення
суди, то позичальник може залишитись без капіталу, необхідного для
нормального функціонування. В результаті випуск продукції не буде рости
згідно першопочатковим планам. Напроти, якщо банк надає дуже ліберальні
умови сплати боргу ( скажемо, якщо грошові кошти для погашення
напіврічної суди будуть отримані на протязі одного місяця ), то
позичальник буде тривалий час безконтрольно використовувати отриманий
кредит.

Контроль за погашенням кредиту.

Для контролю за ходом погашення суди банк формує спеціальне
кредитне досьє, де знаходиться вся документація по кредитній угоді та
всі необхідні відомості про позичальника. Документи групуються наступним
способом:

матеріали по кредиту ( копії кредитного договору, боргових зобов’язань,
гарантійних листів і т. ін.);

фінансово – економічна інформація (аналітичні таблиці, податкові
декларації, бізнес-плани і т. ін.);

матеріали про кредитоздатність клієнта ( аналітичні звіти кредитних
агентств, відомості, отримані від інших банків, телефонні запити і т.
ін.);

документи по забезпеченню суди ( свідоцтво про заставу, документи про
передачу прав по вкладам та цінним паперам, закладні і т. ін.);

листування по суді ( листування з клієнтом, записи телефонних розмов і
т. ін.).

Банк повинен здійснювати постійний контроль за виконанням умов кредиту,
обумовлених договором, або кредитний моніторинг. Кінцева ціль –
забезпечити погашення в термін основного боргу та сплату процентів по
суді. Кредити, з якими виникають труднощі з погашенням, називаються
проблемними кредитами. Поява проблемного кредиту, як правило, не є
несподіванкою: досвідчений фінансист може виявити признаки небезпеки
задовго до того, як неспроможність клієнта погасити суду стане явною.
Детальний аналіз поточної фінансової звітності в спів вставленні з
минулими звітами виявляє такі тривожні сигнали, як різке збільшення
кредиторської заборгованості, зниження коефіцієнтів ліквідності, падіння
об`ємів продажу, збитки від операційної діяльності і т. ін. Поганими
симптомами є ненадання в термін запрошеної банком інформації або
фінансових звітів, ухилення керівників фірми від телефонних та особистих
контактів з банком, захоплення клієнта створенням нових підприємств або
скупкою нерухомості, накопичення спекулятивних запасів, втрата клієнтів
і т. ін. Багато можуть розповісти кредитному відділу поведінка ділових
партнерів позичальника (запити про його кредитоспроможність
постачальників, анулювання страховки страховою компанією ) або
повідомлення інших відділів банку ( наприклад, поява сальдо на рахунку
клієнта в цьому банку).

Якщо банк виявив несприятливу суду, що може призвести до
неплатежів, він повинен діяти негайно. Найкращий вихід – обговорення
справ з позичальником та розробка програми подолання кризової ситуації.
Такий варіант найбільш сприятливий, ніж об`явлення позичальника
банкрутом. Судове переслідування позичальника може мати негативний
ефект, якщо останній доведе, що дії банку нанесли йому ущерб і довели до
банкрутства.

Якщо вдається переконати клієнта, що становище можна виправити,
банк може запропонувати продати активи і т. ін.

1.3 Сучасні банківські технології у сфері розрахунково-касових операцій
фізичних осіб.

З метою більш ефективнішого обслуговування клієнтів банку та для
полегшення праці касирів і поліпшення якості обслуговування клієнтів
наприклад в установах банку повсюдно встановлюються «електронні касири»
– пристрої для збереження і видачі готівки касиру під керуванням
персонального комп’ютера , а також використання таких сучасних
технологігій як банкомати , інкомати.

З процесом розвитку пластика, котрий дозволяє позбавитись від
різноманітних проблем. В свою чергу пластикоава картка – є головнимй
любої системи, в котрій вона застосовується,так як по-перше являється
носієм іншормації, подруге постійно знаходиться у користувача, томущо
вона компактна та легка у застосуванні. Пластикова картка, ідентифікуючи
свого власника, використовується як посвідчення особи або перепустка до
службового приміщення. Пластикова картка, пов’язана з банківським
рахунком, дає змогу отримувати готівку та розраховуватися за товари та
послуги. Тому такі картки називаються платіжними пластиковими картками.

Банківські платіжні картки можуть виконувати багато різноманітних
функцій залежно від типу картки: від простого зняття готівки в банкоматі
чи в банківській установі до оплати послуг. Отже, розглянемо основні
аспекти обслуговування та функціонування банківських платіжних карток.

Банківську платіжну картку може бути видано фізичній особі або
працівникам будь-якого підприємства — юридичної особи. Для видачі картки
фізичній або юридичній особі відкривається спеціальний картковий
рахунок.

Здебільшого банкомати забезпечують виконання таких операцій:

1. Видача готівки: з поточного і строкового рахунків, з рахунку
кредитних карток;

2. Прийняття вкладів на поточний, терміновий та інші рахунки;

3. Переказ грошей: з поточного рахунку на строковий, з термінового на
поточний, з рахунку кредитних карток на поточний;

4. Платіжні операції: списання з поточного і термінового рахунків,
післяплата.

Крім того, більшість власників карток за допомогою банкоматів можуть
замовити нову чекову книжку, повну або проміжну виписку з рахунку,
поцікавитися наявними коштами на рахунку і депозитах. При використанні
найбільш сучасних банкоматів, що встановлюють тепер банки та
спеціалізовані ощадні установи, можливі також послуги щодо оплати
рахунків, отримання довідок стосовно переказу коштів, постійних
платіжних доручень, замовлення єврочеків тощо.

Щоб підвищити економічність використання банківських автоматів, банки
об’єднують свої мережі і надають можливість клієнтам користуватися
автоматами різних банків на великих територіях. Спільна мережа
банкоматів — це спільне підприємство кількох фінансових установ.
Організаційну структуру цього підприємства і специфічні деталі
функціонування мережі визначають банки-учасники.

Пластикові картки є ключовим елементом системи. З їх допомогою банкомати
приводяться в дію, вони ж разом з персональним ідентифікаційним кодом
ідентифікують користувача для банкомата. Спочатку банкомати приводились
у дію лише за допомогою кредитних карток. Але з розповсюдженням дебетних
карток виробники банківських автоматів стали використовувати їх для
приведення в дію банкоматів.

З погляду фінансових відносин, що функціонують у процесі використання
пластикових карт, можна ( з достатнім ступенем умовності ) виділити
наступні типи карт:

1) Кредитні картки (Credіt card), що використовуються для оплати різних
видів товарів і послуг за рахунок кредиту, наданого клієнту чи банком
спеціалізованою сервісною компанією. Оплата за допомогою картки може
вироблятися в будь-якій торговій точці обладнаній пристроєм для
підготовки чека, що платник виписує при покупці. Деякі кредитні картки
можуть також використовуватися для одержання готівки в банківських
автоматах.

2) Кредитні картки, що використовуються для оплати визначеного виду
послуг ( чи декількох взаємозалежних видів послуг) за рахунок кредиту,
що фінансується ( у межах установленого ліміту) що робить даний вид
послуг компанією. Як правило, власник картки одержує визначені пільги.
Подібні картки можна назвати цільовими. Найбільш поширені картки типу
Dіners Club, що дозволяють оплачувати харчування в тисячах різних
ресторанів багатьох країн; картки оплати телефонних розмов, бензину,
оренди машин. Існують також картки, застосовувані для оплати товарів у
визначених магазинах, наприклад у торговій мережі, що належить одній
фірмі.

3) Картки, використовувані для гарантії чекових платежів (Check
Guarantee Cards). Вони видаються банком, де відкритий рахунок клієнта і
застосовуються для того, щоб уникнути одержання від несумлінного клієнта
незабезпеченого чека чи чека з підробленим підписом.

Поява таких карток зв’язано із широким поширенням однієї з форм
чекового кредиту, що заснована на наявності у тої чи іншої особи
звичайного поточного чеку, і крім того, передбачає автоматичне надання
кредиту в момент вичерпання залишку на чековому рахунку. При такій
системі чеки приймаються до оплати до визначеного обговореного ліміту.
Подібна система іноді називається овердрафтними рахунками. У більшості
випадків, кредит видається автоматично, як тільки сума чека перевищила
залишок на рахунку. Такі позички можуть погашатися або в процесі
надходження на рахунок звичайних внесків, або найчастіше спеціальними
внесками.

Картки гарантії чеків використовуються для ідентифікації клієнта.
Зазначена система дуже приваблива своїми можливостями розширення сфери
застосування чекових платежів. На гарантійних картках звичайно мається
ідентифікаційний номер, термін їхньої дії і підпис клієнта. Для
ідентифікації привілейованих клієнтів деякі банки випускають гарантійні
картки без умов овердрафта. Такі картки використовуються власниками
Єврочеків і інших чеків, що мають ходіння в декількох країнах. У той же
час у системі розрахунків такими розповсюдженими чеками як Amerіcan
Express Travel Checks ніякі додаткові банківські картки не
застосовуються.

4) Дебетові картки (Debіt cards), що використовуються для оплати
товарів і послуг, одержання готівки в банківських автоматах шляхом
прямого списання з рахунка платника грошей із суми, закодованої на
магнітній смужці картки. Інакше кажучи, такі картки можна
використовувати як засіб доступу до деяких клієнтських рахунків. Такі
картки є найпростішим і універсальним замінником готівки . На відміну
від кредитних карток вони не дозволяють оплачувати покупки при
відсутності грошей на рахунку.

РОЗДІЛ 2Аналіз практики кредитування фізичних осіб установами банків

2.1 Оцінка сучасного стану споживчого кредитування на Україні

Аналіз кредитного портфелю ВАТ Ощадбанк доцільніше розпочати з аналізу
загальної кредиторської заборгованості з метою виявлення загальних
тенденцій. При аналізі загальної заборгованості по кредитах банку,
можна помітити, що в цілому за звітний період загальна заборгованість по
кредитах зменшилася на 8,495 % з 502702 тис.грн. на 1.01.2005р до 459996
тис.грн. на 1.01.2006 року. З одного боку це добре, бо така тенденція
свідчить про те, що кредити у банку погашаються, а з іншого це погано,
бо банк основний дохід отримує від кредитної діяльності, а зменшення
обсягу виданих кредитів приводить до зменшення отримуваного доходу.
Проте така тенденція спостерігалася не по всіх періодах. Так за перший
квартал 2005 року обсяг кредитних вкладень зріс на 8,98 %, а за третій —
3,61% і становив 547851тис.грн. та 546979 тис.грн. відповідно. Причинами
цього росту на почато року був ріст довгострокових кредитів на 23,34% з
72177 тис.грн. до 89025 тис.грн. відповідно на 1.01.2005р та 1.01.2006р,
ріст валютних кредитів на 101,4% з 22557тис.грн. до 45429 тис.грн. та
ростом обсягу міжбанківських кредитів на 36,11 % з 89022 тис.грн. до
121168 тис.грн. Потім на ріст в основному вплинув ріст валютних кредитів
на 230,99% з 23728 тис.грн. до 78537 тис.грн., причиною цього стало
значне підвищення попиту на іноземну валюту у зв(язку з кризою, яка
почалася на пригінці літа. Тому й за весь звітний період обсяг валютних
кредитів збільшився на 194,07 % до 66334 тис.грн. на 1.01.2005р з 22557
тис.грн. на 1.01.2006року. Оскільки для банку є більш переважне
короткострокове кредитування, то розглянемо динаміку цієї статті більш
детально. Так в другому кварталі обсяг цієї статті кредитів зріс на
1,36 % з 292229 тис.грн. до 296200 тис.грн., а з третього кварталу і до
кінця звітного періоду спостерігалося стабільне падіння обсягів
короткострокового кредитування. А саме в третьому кварталі падіння
становило 8,395 %, в четвертому ж кварталі падіння вже становило
10,347%, а в загалі за аналізуємий період обсяг короткострокових
кредитів зменшився на 26,585 % з 318946 тис.грн. Причиною цього падіння
обсягу кредитів була часткова заборона на видачу кредитів у зв(язку з не
повним виконанням вимог НБУ по формуванню обов(язкових резервів.

Що ж стосовно короткострокових да довгострокових кредитів в розрізі
виданих фізичним особам, то маємо справу з аналогічною тенденцією. Так
загальна сума кредитів виданих фізичним особам з 1.01.2005р по
1.01.2006р зменшилася на 25,687% з 101702 тис.грн. до 75578 тис.грн. На
кожному з цих проміжків спостерігалося стійке падіння обсягу кредитів,
тільки в першому кварталі спостерігався ріст на 0,68 %, який відбувся за
рахунок збільшення обсягу довгострокових кредитів на 6,57%. Заборона на
видачу кредитів дуже сильно вплинула на обсяг короткострокових кредитів,
оскільки їх зменшення склало 52,013% з 40571 тис.грн. на 1.01.2005р до
19469 тис.грн. на 1.01.2006р. На довгострокових кредитах ці зміни
позначилися не так сильно і зменшення становило лише 8,215 % з
61131тис.грн. до 56109 тис.грн.

Якщо звернутися до аналізу простроченої заборгованості по кредитах
банку, то не важко помітити, що по банку в цілому за звітний період
обсяг простроченої заборгованості збільшився на 37,32% з 125018 тис.грн.
на 1.01.2005р до 171677 тис.грн. на 1.01.2006р, при чому найбільш високі
темпи приросту спостерігалися в другому кварталі та січні місяці і
становили 8,48% та 8,85% відповідно. Що ж стосовно питомої ваги
простроченої заборгованості в структурі кредитного портфелю то вона
збільшилася за звітний період майже вдвічі — з 15,09% на 1.01.2005р до
29,31% на 1.01.2006р.. Взагалі ж цей ріст по банку був обумовлений в
основному ростом простроченої заборгованості по валютним кредитам, який
становив за звітний період 1416,57% , хоча якщо розглянути прострочену
заборгованість по валютним кредитам більш детально, то можна помітити
дуже активним був ріст у першому , третьому та четвертому кварталах і
складав 221,1%, 144,9% та 54%, а в січні та лютому спостерігався спад
росту заборгованості так в січні вона збільшилася на 9,36%, а в лютому
навіть зменшилася на 0,52% тобто можна зробити висновок, що банк взяв
ситуацію під контроль. На ріст простроченої заборгованості по банку в
цілому також вплинули ріст заборгованості по довгостроковим та
короткостроковим кредитам, який у звітному періоді становив 59,16% та
65,89% відповідно, майже по всім періодам спостерігався ріст
простроченої заборгованості, крім другого кварталу (стосовно
простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам) в якому вона
зменшилася на 2,76% .

Кращою ситуація виглядала в розрізі міжбанківських кредитів, по яким
розмір простроченої заборгованості зменшився на 21,57% з 54317тис.грн.
на 1.01.2005р до 42600 тис.грн. на 1.01.2006. Розглянувши ситуацію по
простроченій заборгованості по кредитах стосовно фізичних осіб можна
помітити, що основні тенденції збереглися. Так в цілому по фізичним
особам розмір простроченої заборгованості збільшився на 46,77% за
звітний період з 14412тис.грн. на 1.01.2005р. до 21152 тис.грн. на
1.01.2006р. Це відбулося за рахунок того, що ріст простроченої
заборгованості за короткостроковими кредитами склав 40,42%, з 8253
тис.грн. до 11589 тис.грн., а по довгостроковим — 55,27%, з 6159
тис.грн. до 9563 тис.грн. Але в цілому можна сказати, що ситуація в
останньому місяці нормалізувалася, так в цілому по банку темп росту
простроченої заборгованості становив 0,84%. Цей приріст був обумовлений
тільки ростом простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам на
1,87%, бо по короткостроковим кредитам розмір простроченої
заборгованості не змінився .

Аналізуючи стан простроченої заборгованості по несплачених
процентах за користування кредитами, можна помітити, що ситуація по
банку в цілому не з кращих. Так за звітний період обсяг заборгованості
по несплачених процентах за користування кредитами в цілому по банку
зріс на 273,27% з 41122 тис.грн. станом на 1.01.2005р. до 153497тис.грн
станом на 1.01.2006р. Такий ріст був спричинений двома факторами,
по-перше ростом заборгованості по несплачених процентах за користування
короткостроковими кредитами на 260,1% за звітний період з 37837тис.грн.
станом на 1.01.2005р. до 136251 тис.грн. станом на 1.01.2006р. та
по-друге ростом заборгованості по несплачених процентах за користування
міжбанківськими кредитами на 852,37% з 1753тис.грн. до
16695тис.грн.відповідно на початок і кінець досліджуваного періоду. Хоча
якщо проаналізувати по банку в цілому більш детально, то можна помітити,
що в січні та лютому темпи приросту були вже незначними 4,96% та 3,25%.
Якщо розглянути стан заборгованості по несплачених процентах в розрізі
довгострокових та валютних кредитів, то можна помітити більш позитивні
тенденції. Так за звітний період вище вказана заборгованість по
довгостроковим кредитам зменшилася на 67,39% з 1337тис.грн. станом на
1.01.2005р. до 436 тис.грн станом на 1.01.2006р. А по валютним кредитам
вказана заборгованість зменшилася за аналізуємий період на 41,03% з 195
тис.грн. станом на 1.01.2005р. до 115 тис.грн. станом на 1.01.2006р..
Якщо ж аналізувати ситуацію по заборгованості з несплачених процентів за
користування кредитами наданими фізичним особам в користування то в
цілому ситуація позитивна за звітний період тобто обсяг заборгованості
зменшився на 69,88% з 3367 тис.грн станом на 1.01.2005р. до 1014 тис.грн
станом на 1.01.2006р. В цілому ж це зменшення відбулося за рахунок того,
що заборгованість по несплачених процентах за користування
короткостроковими кредитами наданими фізичним особам, зменшилася на
67,28% за звітний період з 1834 тис.грн. до 600 тис.грн. відповідно на
початок і кінець аналізуємого періоду, хоча слід також зауважити, що
зменшення загальної заборгованості по короткострокових кредитах банку
наданих фізичним особам за звітний період зменшилася на 52,013% з 40571
тис.грн станом на 1.01.2005р. до 19469 тис.грн. станом на 1.01.2006р.
Другим фактором, що вплинуло на зменшення заборгованості було зменшення
заборгованості по несплачених процентах за користування довгостроковими
кредитами на 72,2001% за аналізуємий період з 1533 тис.грн станом на
1.01.2005р. до 414 тис.грн. станом на 1.01.2006р. Хоча за останній
місяць ситуація погіршилася і ріст заборгованості за лютий склав 22,32%
в цілому по фізичним особам.

Отже, незважаючи на дуже скрутне становище в країні, а саме
несприятливу як економічну так і політичну ситуацію як в країні так і в
банківській системі, кредитування фізичних осіб все ж таки проводиться,
хоча й не рівномірно по всіх регіонах.

2.2 Аналіз організації споживчого кредитування фізичних осіб в ВАТ
Ощадний банк України.

Надання кредитів на споживчі цілі установами ВАТ Ощадбанку,
регулюються внутрішніми положеннями банку, згідно з якими установи ВАТ
Ощадбанк надає кредити повнолітнім дієздатним громадянам України, які
мають постійне джерело доходу. При чому, при наданні кредиту перевага
надається громадянам, які одержують заробітну плату, пенсію та інші
грошові доходи через установи ВАТ Ощадбанк.

У межах основних напрямків кредитної та процентної політики, що
визначається, у ВАТ Ощадбанку, встановлюються:

об’єкти кредитування;

максимальні розміри кредитів;

мінімальні процентні ставки за кредитами;

строки користування кредитом.

В окремих випадках ВАТ Ощадбанк може вдаватись до впровадження
особливих умов кредитування за деякими видами кредитів та категоріями
позичальників.

Що стосовно видачі установами ВАТ Ощадбанку кредитів населенню, то вона
здійснюється в межах кредитних ресурсів, які мобілізуються на місцях,
всі кредити громадянам надаються у національній валюті України.

Обов’язковою умовою надання кредиту є його забезпечення заставою
(закладом) майна. Застава (заклад) оформлюється договором застави
(закладу) в письмовій формі. Заставодавцем може бути як сам позичальник,
так і третя особа — майновий поручитель. Предметом застави (закладу)
можуть бути цінності, ліквідне рухоме та нерухоме майно. Предмет застави
(закладу) повинен належати на правах власності позичальнику або
майновому поручителю і бути вільним від інших зобов’язань.

Майно, що є предметом застави і залишається у володінні заставодавця,
має бути застрахованим. ВАТ Ощадбанк може вимагати від заставодавця
застрахувати майно на свою користь. Страхування майна здійснюється
шляхом укладання Договору страхування із страховою компанією за рахунок
заставодавця на суму, не меншу від суми зобов’язань, що забезпечуються
цим майном, з урахуванням можливих витрат, пов`язаних із зверненням
стягнення на заставлене майно та його реалізацією.

Страхування майна здійснюється за оцінкою його вартості, яка була
узгоджена сторонами при прийманні майна під заставу.

У разі якщо предметом застави є нерухоме майно або транспортний засіб,
договір застави повинен бути нотаріально засвідчений (нерухомість – за
місцезнаходженням, транспортні засоби – за місцем реєстрації).

Накладання заборони на відчуження та повторну заставу нерухомого майна
здійснюється державним нотаріусом за місцезнаходженням цього майна
(житлового будинку, квартири, садового будинку, гаражу та ін.),
накладання заборони на відчуження та повторну заставу транспортних
засобів здійснюється державним нотаріусом за місцем реєстрації
транспортних засобів.

Прийняті під заклад цінності передаються банку на схов. Видача
позичальнику із схову прийнятих від нього цінностей проводиться банком
тільки після виконання всіх умов кредитного договору. За згодою банку
заставодавець може зробити заміну предмета застави або закладу за умови,
що ліквідність нового предмета застави (закладу) буде не меншою від
попереднього предмета застави (закладу).

Розміри кредитів, що надаються громадянам України, обмежуються рядом
факторів:

граничними розмірами, встановленими ВАТ Ощадбанком для конкретного виду
кредитів;

платоспроможністю позичальника, його можливістю повністю та у
встановлений строк повернути отриманий кредит. Кредити не надаються
громадянам, з доходів яких здійснюються обов’язкові місячні платежі
(комунальні платежі, оплата дитячого садку, аліменти, утримання по
виконавчих документах тощо) у розмірі більше 50 відсотків сукупного
доходу.

Розрахунок платоспроможності позичальника може бути здійснений за
принципом «сімейного кредитування», тобто коефіцієнти платоспроможності
визначаються, виходячи з розміру спільних доходів і витрат сім’ї.

Позичальник повинен надати установі ВАТ Ощадбанку письмовий розрахунок,
вказавши в ньому реальні джерела погашення боргу, підтверджені
відповідними документами;

вартістю заставленого майна, що може бути надане позичальником (іншою
особою) в забезпечення повернення кредиту з урахуванням виду застави.

Кредити під заклад, з урахуванням суми процентів за користування ними
(не менше ніж за три місяці) та витрат на оформлення, видаються у
розмірі не більше:

60 % оціночної вартості прийнятих під заклад нових товарів;

30 % оціночної вартості прийнятих під заклад товарів, що вже були в
користуванні.

Що ж стосовно кредитів під заставу, з урахуванням суми процентів (не
менше ніж за три місяці) за користування ними та витрат на оформлення,
то вони видаються у розмірах, що обмежуються вартістю заставленого
майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою) Банку в
забезпечення.

Кредит може бути наданий в сумі, яка не перевищує:

60% оціночної вартості житлових будинків та квартир;

40% оціночної вартості виробничих приміщень;

50% оціночної вартості товарів в обороті або переробці та
легкових автомобілів;

30% оціночної вартості вантажних автомобілів та
технологічного обладнання, яке було у використанні;

60-70% оціночної вартості нового технологічного обладнання;

90% суми на депозитному вкладі в установі Ощадного банку.

Надання кредитів здійснюється на підставі кредитних договорів, які
укладаються індивідуальними позичальниками з установою банку за місцем
проживання (за наявності постійної прописки), за винятком кредитів на
будівництво або купівлю індивідуальних житлових будинків (квартир),
які надаються за місцем забудови або знаходження індивідуального
житлового будинку (квартири).

Кредит в Ощадному банку надається переважно в безготівковій формі, а
також шляхом видачі готівки, розрахункового чека.

Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється
установою банку самостійно залежно від вартості кредитних ресурсів,
характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозиції на
кредитному ринку в конкретному регіоні та інших факторів з таким
розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала
витрати банку по залученню коштів, необхідних для надання кредиту,
витрати на ведення банківських справ і забезпечувала одержання прибутку.
Розмір плати за користування кредитом повинен бути не нижче мінімального
рівня, що встановлюється Ощадним банком.

Протягом часу дії кредитного договору банк має право змінювати рівень
процентної ставки за кредит залежно від зміни процентної політики банку
та державних органів, в компетенцією яких входить вирішення цих питань,
від попиту та пропозицій на кредитні ресурси з оформленням цих змін
додатковою угодою. Порядок зміни процентної ставки обумовлюється в
кредитному договорі.

У разі незгоди сплачувати змінену процентну ставку позичальник
зобов’язаний після отримання повідомлення про зміну процентної ставки у
2-місячний строк по довгострокових кредитах та у місячний строк по
короткострокових кредитах погасити заборгованість за одержаними
кредитами. Якщо у вказаний строк позичальник не повертає кредит, то
заборгованість перераховується на рахунок прострочених позичок. В цьому
випадку банк направляє позичальнику претензію і в разі, якщо вона не
задовольняється в місячний строк, то передає справу до суду.

Для одержання кредиту позичальник укладає з банком кредитний договір, в
якому визначаються умови видачі та порядок погашення кредиту, права,
обов’язки і відповідальність кожної із сторін. Одночасно укладається
договір застави (додатки Б, В, Г, Д) з позичальником або майновим
поручителем — фізичною або юридичною особою.

В разі зміни процентної ставки за кредитом, пролонгації кредиту, зміни
будь-якого пункту кредитного Договору ВАТ Ощадбанк укладає додаткову
угоду, що є невід’ємною частиною кредитного Договору.

Рішення про надання кредиту приймається кредитним комітетом установи
банку на підставі загального висновку кредитного підрозділу, який
враховує висновки з цього питання служби безпеки, юридичної служби та
підрозділу по управлінню ресурсами.

Новий кредит надається лише за умови повної сплати заборгованості за
раніше одержаними кредитами або при наявності додаткового ліквідного
майна та реальних можливостей щодо своєчасного погашення кредиту та
сплати процентів.

Короткострокові кредити надаються громадянам на споживчі цілі
(придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування,
транспортних засобів) та на нагальні потреби (лікування, навчання,
весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо) строком до 1
року.

У кредитному договорі обов`язково вказується конкретна ціль кредиту.

Що стосовно довгострокових кредит установами ВАТ Ощадбанку надаються
громадянам на такі цілі:

будівництво індивідуальних житлових будинків з надвірними
будівлями;

будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і
будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок;

будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання
сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо;

будівництво гаражів;

купівля індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

купівля квартир у багатоквартирних житлових будинках;

купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не
є основним житлом;

купівля гаражів;

реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків,
приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного
благоустрою будинку;

реконструкція та ремонт квартир;

реконструкція та капітальний ремонт будинків дачного типу і будинків у
сільській місцевості, що не є основним житлом;

поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі,
транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

Строк користування довгостроковим кредитом встановлюється залежно від
об’єкта кредитування, розміру кредиту та фінансового стану позичальника.
При цьому строк користування кредитом, одержаним на будівництво та
купівлю житла, не повинен перевищувати 10 років, а за іншими видами
кредитів – 5 років.

Довгострокові кредити на купівлю квартир, будинків, гаражів, товарів
тривалого користування, обладнання для підприємницької діяльності і
т.ін. надаються у розмірі до 70% від вартості об’єкта кредитування, але
не більше граничних розмірів, визначених Правлінням ВАТ Ощадбанку.
Решта суми вноситься позичальником як аванс до початку кредитування. В
разі якщо позичальник не може одноразово внести всю необхідну суму, банк
пропонує йому відкрити накопичувальний депозитний рахунок на загальних
підставах. Після накопичення необхідної суми позичальник може
претендувати на отримання довгострокового кредиту.

Власні грошові кошти позичальника, що знаходяться на накопичувальному
депозитному рахунку, будуть переведені на рахунок продавця разом з
коштами, що знаходяться на позичковому рахунку.

Довгострокові кредити на будівництво об’єктів надаються у розмірі до
85% від вартості об`єкта кредитування, але не більше граничних
розмірів, визначених Правлінням ВАТ Ощадбанку. Обов`язковою умовою
надання довгострокового кредиту на будівництво будинку є першочергове
вкладання позичальником власних коштів у розмірі не менше ніж 15%
вартості об’єкта кредитування.

Таблиця 2.1

Цілі на які надаються довгострокові споживчі кредити.

Обов`язковою умовою надання довгострокового кредиту є страхування
об`єктів кредитування на користь ВАТ Ощадбанку протягом усього періоду
користування кредитом. Копія страхового Договору подається ВАТ Ощадбанку
позичальником у строки, передбачені кредитним договором.

Видача кредиту позичальникам здійснюється у безготівковій формі шляхом:

оплати розрахункових документів на матеріали, конструкції, обладнання,
надані послуги, виконані роботи;

перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (у разі здійснення
будівництва власними силами) на підставі розрахунку готовності об`єкта
кредитування;

перерахування коштів на поточний рахунок продавця квартири, житлового
будинку чи гаражу.

У виняткових випадках установа ВАТОщадбанку може видавати кредит
готівкою з правом контролю за цільовим використанням коштів.

Кредити на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт
індивідуальних житлових будинків (приватних квартир), будівництво
надвірних будівель, будівництво садово-дачних будиночків, гаражів,
капітальний ремонт садових будиночків і будинків у сільській місцевості
видаються частинами після обов’язкового одержання звіту про
використання раніше одержаної суми.

Для отримання кредиту та оформлення кредитного договору позичальник
подає до установи банку наступні документи:

— заяву на одержання кредиту ;

— паспорт;

— довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

анкету позичальника;

-довідку з місця постійної роботи позичальника із зазначенням посади
та отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру
відрахувань з нього. Індивідуальний підприємець подає декларацію про
доходи, завірену податковою адміністрацією. Пенсіонери подають до банку
довідку про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;

— документи, що необхідні для визначення платоспроможності
позичальника;

— документи, що підтверджують право власності на майно позичальника або
майнового поручителя;

— копію довідки державної нотаріальної контори про те , що заставлене
майно (нерухомість, транспортний засіб) позичальника або майнового
поручителя є вільним від інших зобов’язань;

— письмове повідомлення відділення Ощадного банку за місцем проживання
(постійної прописки) позичальника про відсутність у нього заборгованості
за раніше отриманими позичками (у випадку отримання позички не за місцем
прописки) або при наявності регіональної автоматизованої бази даних
позичальників, — підтвердження особи, яка відповідає за базу даних, про
відсутність такого боргу у позичальника;

— письмовий розрахунок погашення кредиту (економічне обгрунтування).

Протягом дії кредитного Договору установи банку можуть надавати
позичальнику відстрочку та або розстрочку погашення окремих (часткових)
платежів по кредиту в межах строку користування кредитом, визначеного
кредитним договором, а також пролонгацію строку погашення кредиту зі
зміною кінцевого строку погашення .

При наявності у Позичальника тимчасових фінансових труднощів, що виникли
з об’єктивних причин, та неможливості погашення заборгованості по
кредиту у строк, встановлений кредитним договором, банк може в окремих
випадках надати позичальнику відстрочку погашення боргу зі зміною
кінцевого строку погашення кредиту за умови, що позичальник не має
заборгованості за нарахованими процентами. Пролонгація строку погашення
кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору. Питання
про пролонгацію кредиту вирішується з урахуванням положення
Національного банку України про порядок формування і використання
резерву для відшкодування можливих втрат за позичками банку. При цьому
обов’язково враховуються наявність кредитних ресурсів, їх вартість, а
також відповідність по строках повернення. Пролонгація строку погашення
кредиту здійснюється на підставі клопотання позичальника.

Строк, на який може установа банку пролонгувати погашення кредиту,
визначається установою банку, що надавала кредит , але не більше 6
місяців по довгострокових кредитах та не більше 3 місяців по
короткострокових кредитах. Пролонгація кредиту на вказані строки повинна
не відноситися всією сумою на кінець строку, а переважно розподілятися
частинами протягом строку пролонгації.

Заборгованість за таким кредитом відноситься на окремий рахунок для
обліку пролонгованої заборгованості за кредитами. Установа банку при
вирішенні питання про пролонгацію може переглядати рівень процентної
ставки за користування кредитом.

Регіональні управління ВАТ Ощадбанку можуть визначати для окремих
підвідомчих установ банку більш короткий строк, в межах якого вони
можуть пролонгувати строки погашення кредиту, надавати відстрочку чи
розстрочку окремих платежів по кредиту .

Клопотання щодо пролонгації понад строки,( вказані вище) до Правління
ВАТ Ощадбанку не надсилаються. Пролонгація на строки , що перевищують
встановлені , може бути здійснена у виняткових випадках з дозволу
регіонального облуправління в межах розміру, що встановлюється
Правлінням Ощадного банку для кожного регіонального управління у
процентному співвідношенні до кредитного портфеля регіонального
управління по фізичних особах.

Рішення про пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого
строку погашення, передбаченого кредитним договором, приймається
кредитним комітетом установи банку, яка приймала рішення про надання
кредиту, з урахуванням обмежень, вказаних раніше.

Пролонгація договорів, укладених у забезпечення кредитного договору, в
разі необхідності проводиться у встановленому порядку одночасно з
підписанням угоди про пролонгацію строку повернення кредиту , або до
такого підписання.

Якщо позичальник здійснює платежі за короткостроковим кредитом у
розстрочку і протягом дії кредитного договору у нього виникли тимчасові
труднощі, внаслідок чого він не може погасити окремі (часткові) платежі
по кредиту у строки, передбачені кредитним договором чи графіком, банк
може перенести строки погашення окремих платежів, які не забезпечуються
своєчасним поверненням , на більш пізній строк, але не пізніше кінцевого
строку погашення боргу, передбаченого кредитним договором. Можлива
розстрочка такого платежу в межах строку користування кредитом,
передбаченого кредитним договором. При цьому сума платежу, яка не
забезпечується поверненням у строк, розподіляється рівномірно на решту
строків.

Відстрочка та розстрочка окремих платежів по довгостроковому кредиту
можуть здійснюватися з погашенням відстроченої або розстроченої суми
протягом 12 місяців з дня надання відстрочки або розстрочки, але не
пізніше кінцевого строку, визначеного кредитним договором.

При наданні відстрочки або розстрочки окремих платежів по кредиту без
зміни кінцевого строку повернення кредиту, передбаченого кредитним
договором, установи банку повинні враховувати можливості клієнта
мобілізувати кошти для погашення боргу в нові строки та у збільшених
розмірах. Зміни строків та розмірів платежів не повинні спричинювати
підвищення ступеня ризику неповернення боргу. Така заборгованість
враховується на тих самих рахунках (не переноситься на окремі рахунки
пролонгованих позичок).

Рішення про перенесення платежу на строк, що не перевищує кінцевий строк
погашення кредиту, визначений кредитним договором, приймається кредитним
комітетом установи банку, що надавала кредит.

Проценти нараховуються з дня виникнення заборгованості по кредиту і
стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним
договором. Проценти нараховуються відповідальним працівником
бухгалтерії, який веде особові рахунки.

Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені кредитним
договором. Погашення основного боргу за короткостроковим кредитом
здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами, починаючи з
наступного місяця після його одержання, але не пізніше 30 днів з дня
підписання кредитного договору.

Погашення довгострокового кредиту здійснюється щомісяця рівними
частинами, починаючи з будь-якого дня першого місяця після закінчення
встановленого строку освоєння кредиту.

ВАТ Ощадбанк може встановити іншу періодичність сплати та розмір
платежів по основному боргу. У випадках, коли погашення кредиту
здійснюється нерівними частинами, то до кредитного договору складається
графік погашення кредиту, який підписується позичальником і погоджується
з банком. Графік є невід’ємною частиною кредитного договору.

Позичальник може здійснювати дострокове погашення всієї заборгованості
за кредитом або внесення окремих платежів у погашення заборгованості за
кредитом наперед, попередивши про це банк за два тижні.

Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може
здійснюватись позичальниками через установи банку готівкою, переказами
через підприємства зв’язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а
також шляхом утримання коштів із заробітної плати, пенсії та
перерахування їх у погашення боргу на підставі доручення позичальника
бухгалтерії за місцем роботи або органу, що призначив пенсію. Але
потенційний позичальник повинен знати, а кредитний працівник
–роз`яснити, що строк внесення чергового платежу обчислюється з дня
надходження останнього в касу установи банку, що надала кредит , або на
її рахунок.

У разі вибору позичальником способу погашення заборгованості за кредитом
та нарахованими процентами шляхом утримання із заробітної плати (пенсії)
кредитний працівник направляє його заяву (додатки Д, Ж, З, К) за місцем
роботи чи до органу, що призначив пенсію, рекомендованою поштою.

Погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом
списання суми внеску з вкладного рахунку відбувається на підставі
разового доручення вкладника по ф.N 187 або його доручення на тривале
перерахування платежів по ф. N 190.

У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та виникнення
простроченої заборгованості установа банку застосовує до позичальника
санкції, обумовлені кредитним договором : нарахування пені, припинення
кредитних відносин , пред`явлення всієї заборгованості до дострокового
стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості банк
нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не
вище встановленого Національним банком України. Стягнення простроченого
боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб
здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.

При ненадходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним
договором строк відповідальний працівник бухгалтерії на наступний день
перераховує суми не погашених у строк платежів на рахунок прострочених
кредитів чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово
повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних
заходів.

У разі прострочення позичальником платежу за нарахованими процентами
кредитний комітет установи банку може визнати цю заборгованість
сумнівною. Облік цієї заборгованості та подальше нарахування процентів
здійснюються на позабалансових рахунках. Рішення кредитного комітету про
визнання заборгованості сумнівною оформляється протоколом.

Банк призупиняє нарахування відсотків по прострочених кредитах
відповідно до чинного законодавства у разі:

рішення суду про примусове стягнення;

вчинення нотаріального напису про примусове стягнення всієї суми боргу.

У процесі кредитування ВАТ Ощадбанк здійснює контроль за цільовим
використанням наданих кредитів позичальниками шляхом перевірки
документів, представлених для оформлення кредиту, звітів про
використання коштів та інших документів, передбачених кредитним
договором, а також шляхом перевірок на місцях у відповідних установах,
організаціях, фірмах тощо.

За кредитами, наданими на будівництво, реконструкцію та капітальний
ремонт об’єктів, проводяться перевірки цільового використання на місцях
силами кредитних працівників, а при необхідності — інших спеціалістів.
Перевіряються передбачена документація, відповідність будинків, що
будуються, затвердженим проектам, наявність не вкладених у справу
будівельних матеріалів, комплектів деталей стандартних будинків та
причин їх нагромаджування, відповідність обсягу фактично виконаних
робіт обсягу, який зазначено у звітах про використання коштів по
позичці, і т.ін.

Кредитний працівник щоквартально складає план перевірки цільового
використання наданих довгострокових кредитів. План складається з таким
розрахунком, щоб кожний позичальник був охоплений перевіркою не менше
одного разу на рік з дня оформлення кредитного договору.

Перевірка освоєння та цільового використання довгострокового кредиту
оформлюється актом, який підписується комісією, що здійснює перевірку,
(не менше 3 чоловік) та позичальником (в разі відмови позичальника
підписати акт про нецільове використання кредиту або його частини акт
підписується представником місцевого органу влади або садівничого
товариства чи гаражного кооперативу).

У випадку нецільового використання кредиту акт перевірки або чеки,
сплачені за товари, не пов’язані з прямим призначенням кредиту, є
підставою для пред’явлення до позичальника позову про дострокове
утримання виданих йому коштів, навіть якщо строк освоєння кредиту,
визначений кредитним договором, ще не настав. При встановленні фактів
пред’явлення фіктивних документів, які стали підставою для видачі
коштів по кредиту, банк передає матеріали слідчим органам для
притягнення винних до відповідальності.

При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами
установи банку зобов’язані без затримки вживати заходів щодо повного
повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.

Відповідальність за своєчасне вжиття заходів по поверненню боргів несуть
керівники установ банку, які видали даний кредит.

Спори між банком і боржником – фізичною особою вирішуються шляхом
учинення виконавчих написів та в судовому порядку.

Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про
ненадходження в строк чергових платежів від позичальника , кредитний
працівник разом з працівником служби безпеки та працівником юридичного
відділу мають вживати заходів впливу до боржника:

1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до
позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними
відповідних платежів ;

2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання
заробітку (пенсії) позичальника.

Одночасно установа ВАТ Ощадбанку повинна негайно звернутися до нотаріуса
для учинення виконавчого напису або до суду з позовом про примусове
стягнення боргу.

За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць
установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї
заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником,
накладення арешту і звернення стягнення на його майно.

У цьому випадку установа банку повинна звернутися до суду з позовною
заявою щодо задоволення вимоги про стягнення заборгованості за кредитом
відносно позичальника і майнового поручителя одночасно. До позовної
заяви додаються завірені копії кредитного Договору, виписки з особового
рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу
банку.

Оригінали документів можуть бути представлені суду за його вимогою лише
для огляду.

Якщо у зв’язку з припиненням надходження коштів від позичальника в
погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце
його проживання невідомо, то при наявності рішення суду про стягнення
заборгованості ,то установі ВАТ Ощадбанку необхідно негайно звернутися
до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх
справ.

У разі смерті позичальника, незалежно від настання права вимоги, банк
повинен протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред’явити свої
претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту за
місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія
повинна бути пред’явлена в той же строк до державної нотаріальної
контори відповідно до ст. 557 ЦПК України.

Після смерті позичальника заборгованість по позичці може бути
переоформлена на працездатного члена сім’ї за згодою останнього, а також
на іншу працездатну особу за її особистою згодою.

За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для
стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це
призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому
працівники установи ВАТ Ощадбанку несуть матеріальну відповідальність за
завданий збиток у встановленому законом порядку.

За рухом справ, переданих судовим органам , органам арбітражу,
прокуратури та внутрішніх справ, установи банку повинні здійснювати
постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а
також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.

При розгляді справ у судах установи банку зобов’язані брати участь у
засіданнях через своїх представників як позивачі. У випадках
безпідставного відхилення судом поданих позовів установи ВАТ Ощадбанку
зобов’язані оскаржити ці рішення в строки, передбачені чинним
законодавством, а також надіслати вищестоящим установам ВАТ Ощадбанку
копії всіх рішень по відхилених позовах.

Одержані установами ВАТ Ощадбанку виконавчі документи по стягненнях з
фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.

Для стеження (або нагляду) за ходом стягнення боргів з осіб, що
відбувають покарання, виконавчі документи повинні направлятися для
виконання утримань із заробітків боржників у місцях ув’язнення.

Виконавчі листи та виконавчі написи подаються до стягнення негайно. При
цьому слід мати на увазі ,що згідно з чинним законодавством строк
подання до стягнення виконавчих документів та виконавчих написів
становить один рік.

Передача виконавчого листа судовому виконавцю для здійснення стягнення
або в банк для списання присудженої суми з рахунку боржника перериває
перебіг зазначених строків. У цих випадках дія строку виконавчих
документів починається знову з моменту повернення їх стягувачу.

Якщо стягнення провадиться з громадян, то строк давності переривається
також частковим виконанням рішення.

При відсутності відомостей про місце знаходження боржника або майна, що
йому належить, виконавчий документ з метою переривання строку давності
повинен направлятися судовому виконавцю за останньою відомою адресою
боржника. Одночасно повинні бути вжиті всі можливі заходи щодо його
розшуку.

Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів
(подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання
виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або
в банк та ін.) несуть керівники установ банку , юрисконсульти та
кредитні працівники.

Нагляд за станом цієї роботи в установах банку та надання консультацій з
питань, пов’язаних із стягненням боргів, покладається на начальників та
юрисконсультів регіональних управлінь ВАТ Ощадбанку.

При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк
звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене
майно або нотаріального органу згідно із Законом України «Про заставу».
На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори
провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу
(заклад).

Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад)
проводиться відповідно до чинного законодавства .

Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом, а
також відшкодовуються витрати по стягненню заборгованості та пеня.
Частина коштів, що залишилась, підлягає поверненню позичальнику.

Якщо вирученої від реалізації застави (цінностей) суми коштів
недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного
боргу,ВАТ Ощадбанк має право пред’явити позов до суду про одержання
недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що
необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави (закладу).

Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з Положенням
про порядок визнання і списання безнадійної до повернення кредитної
заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах ВАТ Ощадбанку.

Отже, як ми бачимо, в Ощадному банку механізм споживчого кредитування
дуже детально врегульований внутрібанківськими положеннями, що є
характерним для великих банків. Передбачені всі можливі ситуації, що
можуть виникнути на будь-якому етапі споживчого кредитування та
розроблені чіткі програми дій в даних ситуаціях, особливо це актуально
при роботі з нестандартними кредитами, коли від кредитного працівника
вимагають нестандартних рішень ситуації, що склалася. Такий високий
рівень організації процесу кредитування дає підстави зробити висновок
про високий рівень кредитних працівників банку та про величезний
накоплений досвід на протязі всієї діяльності банку.

2.3. Аналіз кредитного портфелю ВАТ Ощадний банк України

Аналіз кредитного портфелю ВАТ Ощадбанку доцільніше розпочати з аналізу
загальної кредиторської заборгованості з метою виявлення загальних
тенденцій. В цілому за звітний період загальна заборгованість по
кредитах зменшилася на 8,495 % з 502702 тис.грн. на 1.01.2005р. до
459996 тис.грн. на 1.01.2006 року. З одного боку це гарно, бо така
тенденція свідчить про те, що кредити у банку погашаються, а з іншого це
погано, бо банк основний дохід отримує від кредитної діяльності, а
зменшення обсягу виданих кредитів приводить до зменшення отримуваного
доходу. Проте така тенденція спостерігалася не по всіх періодах. Так за
2004 рік обсяг кредитних вкладень зріс на 8,98 %, а потім — 3,61% і
становив 547851тис.грн. та 546979 тис.грн. відповідно. Причинами цього
росту був ріст довгострокових кредитів на 23,34% з 72177 тис.грн. до
89025 тис.грн. відповідно на 1.01.2005р. та 1.01.2006р. ріст валютних
кредитів на 101,4% з 22557тис.грн. до 45429 тис.грн. та ростом обсягу
міжбанківських кредитів на 36,11 % з 89022 тис.грн. до 121168 тис.грн.
На ріст в 2005 році в основному вплинув ріст валютних кредитів на
230,99% з 23728 тис.грн. до 78537 тис.грн., причиною цього стало значне
підвищення попиту на іноземну валюту у зв(язку з кризою, яка почалася на
пригінці літа. Тому й за весь звітний період обсяг валютних кредитів
збільшився на 194,07 % до 66334 тис.грн. на 1.01.2005р. з 22557 тис.грн.
на 1.01.2006р.. Оскільки для банку є більш переважне короткострокове
кредитування, то розглянемо динаміку цієї статті більш детально. Так в
другому кварталі обсяг цієї статті кредитів зріс на 1,36 % з 292229
тис.грн. до 296200 тис.грн., а з третього кварталу і до кінця звітного
періоду спостерігалося стабільне падіння обсягів короткострокового
кредитування. А саме посередині звітнього періоду падіння становило
8,395 %, а на кінець падіння вже становило 10,347%, а в загалі за
аналізуємий період обсяг короткострокових кредитів зменшився на 26,585 %
з 318946 тис.грн. на 1.01.2005р. до 234155 тис.грн. на 1.01.2006р.
Причиною цього падіння обсягу кредитів була часткова заборона на видачу
кредитів у зв(язку з не повним виконанням вимог НБУ по формуванню
обов(язкових резервів.

. Що ж стосовно короткострокових да довгострокових кредитів в розрізі
виданих фізичним особам, то маємо справу з аналогічною тенденцією. Так
загальна сума кредитів виданих фізичним особам з 1.01.2005р. по
1.01.2006р. зменшилася на 25,687% з 101702 тис.грн. до 75578 тис.грн. На
кожному з цих проміжків спостерігалося стійке падіння обсягу кредитів,
тільки в першому кварталі спостерігався ріст на 0,68 %, який відбувся за
рахунок збільшення обсягу довгострокових кредитів на 6,57%. Заборона на
видачу кредитів дуже сильно вплинула на обсяг короткострокових кредитів,
оскільки їх зменшення склало 52,013% з 40571 тис.грн. на 1.01.2005 до
19469 тис.грн. на 1,01,2006. На довгострокових кредитах ці зміни
позначилися не так сильно і зменшення становило лише 8,215 % з
61131тис.грн. до 56109 тис.грн.

Якщо звернутися до динаміки простроченої заборгованості по кредитах
банку, то не важко помітити, що по банку в цілому за звітний період
обсяг простроченої заборгованості збільшився на 37,32% з 125018 тис.грн.
на 1,01,2005 до 171677 тис.грн. на 1,01,2006р, причому найбільш високі
темпи приросту спостерігалися в другому кварталі та січні місяці і
становили 8,48% та 8,85% відповідно. Що ж стосовно питомої ваги
простроченої заборгованості в структурі кредитного портфелю то вона
збільшилася за звітний період майже вдвічі — з 15,09% на 1,01,2005р до
29,31% на 1,01,2006р. В загалі ж цей ріст по банку був обумовлений в
основному ростом простроченої заборгованості по валютним кредитам, який
становив за звітний період 1416,57% , хоча якщо розглянути прострочену
заборгованість по валютним кредитам більш детально, то можна помітити
дуже активним був ріст у першому , третьому та четвертому кварталах і
складав 221,1%, 144,9% та 54%, а в січні та лютому спостерігався спад
росту заборгованості так в січні вона збільшилася на 9,36%, а в лютому
навіть зменшилася на 0,52% тобто можна зробити висновок, що банк взяв
ситуацію під контроль. На ріст простроченої заборгованості по банку в
цілому також вплинули ріст заборгованості по довгостроковим та
короткостроковим кредитам, який у звітному періоді становив 59,16% та
65,89% відповідно, майже по всім періодам спостерігався ріст
простроченої заборгованості, крім другого кварталу (стосовно
простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам) в якому вона
зменшилася на 2,76% .

Кращою ситуація виглядала в розрізі міжбанківських кредитів, по яким
розмір простроченої заборгованості зменшився на 21,57% з 54317тис.грн.
на 1,01,2005 до 42600 тис.грн. на 1,01,2006. Розглянувши ситуацію по
простроченій заборгованості по кредитах стосовно фізичних осіб можна
помітити, що основні тенденції збереглися. Так в цілому по фізичним
особам розмір простроченої заборгованості збільшився на 46,77% за
звітний період з 14412тис.грн. на 1,01,2005 до 21152 тис.грн. на
1,01,2006. Це відбулося за рахунок того, що ріст простроченої
заборгованості за короткостроковими кредитами склав 40,42%, з 8253
тис.грн. до 11589 тис.грн., а по довгостроковим — 55,27%, з 6159
тис.грн. до 9563 тис.грн. Але в цілому можна сказати, що ситуація в
останньому місяці нормалізувалася, так в цілому по банку темп росту
простроченої заборгованості становив 0,84%. Цей приріст був обумовлений
тільки ростом простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам на
1,87%, бо по короткостроковим кредитам розмір простроченої
заборгованості не змінився за місяць лютий.

Щоб проаналізувати стан простроченої заборгованості по несплачених
процентах за користування кредитами звернемося до динаміки
заборгованості по несплачених процентах за користування кредитами банку.
Ситуація по банку в цілому не з кращих. Так за звітний період обсяг
заборгованості по несплачених процентах за користування кредитами в
цілому по банку зріс на 273,27% з 41122 тис.грн. станом на 1.01.2005 до
153497тис.грн станом на 1.01.2006. Такий ріст був спричинений двома
факторами, по-перше ростом заборгованості по несплачених процентах за
користування короткостроковими кредитами на 260,1% за звітний період з
37837тис.грн. станом на 1.01.2005р. до 136251 тис.грн. станом на
1.01.2006р, та по-друге ростом заборгованості по несплачених процентах
за користування міжбанківськими кредитами на 852,37% з 1753тис.грн. до
16695тис.грн.відповідно на початок і кінець досліджуваного періоду. Хоча
якщо проаналізувати по банку в цілому більш детально, то можна помітити,
що в січні та лютому темпи приросту були вже незначними 4,96% та 3,25%.
Якщо розглянути стан заборгованості по несплачених процентах в розрізі
довгострокових та валютних кредитів, то можна помітити більш позитивні
тенденції. Так за звітний період вище вказана заборгованість по
довгостроковим кредитам зменшилася на 67,39% з 1337тис.грн. станом на
1.01.2005 до 436 тис.грн станом на 1.01.2006. А по валютним кредитам
вказана заборгованість зменшилася за аналізуємий період на 41,03% з 195
тис.грн. станом на 1.01.2005 до 115 тис.грн. станом на 1.01.2006. Якщо
ж аналізувати ситуацію по заборгованості з несплачених процентів за
користування кредитами наданими фізичним особам в користування то в
цілому ситуація позитивна за звітний період тобто обсяг заборгованості
зменшився на 69,88% з 3367 тис.грн станом на 1.01.2005 до 1014 тис.грн
станом на 1.01.2006. В цілому ж це зменшення відбулося за рахунок того,
що заборгованість по несплачених процентах за користування
короткостроковими кредитами наданими фізичним особам, зменшилася на
67,28% за звітний період з 1834 тис.грн. до 600 тис.грн. відповідно на
початок і кінець аналізуємого періоду, хоча слід також зауважити, що
зменшення загальної заборгованості по короткострокових кредитах банку
наданих фізичним особам за звітний період зменшилася на 52,013% з 40571
тис.грн станом на 1.01.2005 до 19469 тис.грн. станом на 1.01.2006.
Другим фактором, що вплинуло на зменшення заборгованості було зменшення
заборгованості по несплачених процентах за користування довгостроковими
кредитами на 72,2001% за аналізуємий період з 1533 тис.грн станом на
1.01.2005 до 414 тис.грн. станом на 1.01.2006. Хоча за останній місяць
ситуація погіршилася і ріст заборгованості за лютий склав 22,32% в
цілому по фізичним особам

2.4. Аналіз кредитоспроможності позичальника як метод мінімізації
кредитного ризику

Для визначення фінансового стану позичальника рекомендується вивчити
його місячні доходи і витрати.

Вивчення платоспроможності позичальника здійснюється на підставі таких
документів:

довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві,
розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення
позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання
аліментів та інших стягнень). У приватного підприємця — декларації про
доходи, що завірена податковою інспекцією (адміністрацією). У
пенсіонерів – довідки про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;

книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;

документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;

інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника
та його сім’ї (довідка з місця постійної роботи чоловіка (дружини) із
зазначенням отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру
відрахувань з нього; розрахункові документи, що підтверджують витрати по
утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання ).

Один з основних показників, які підтверджують платоспроможність
позичальника — фінансова та соціальна стабільність. При всіх рівних
умовах перевага віддається клієнту, який має більш надійні доходи,
тривалий час роботи на підприємстві і проживання у даній місцевості.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи
мають бути враховані:

соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості,
цінних паперів, постійної роботи, сімейний стан, час проживання у даній
місцевості;

вік та здоров’я клієнта;

загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;

інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та
своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування
іншими банківськими послугами;

зв’язки клієнта у діловому світі, тощо.

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою таких
коефіцієнтів та факторів:

коефіцієнт платоспроможності позичальника Кпп;

коефіцієнт платоспроможності сім(ї Кпс;

вік позичальника;

наявність власної нерухомості ВН;

наявність постійної роботи ПР;

безперервний трудовий стаж;

погашення кредитів у минулому.

На підставі наданих документів визначаються:

— середньомісячні доходи позичальника (МД) та його сім(ї (МДС) з
урахуванням заробітної плати, відсотків по вкладах, облігаціях та інших
цінних паперах, доходів від іншої діяльності

— середньомісячні витрати позичальника (МВ) та його сім(ї (МВС) з
урахуванням розмірів сплачуваних податків, відрахувань від заробітної
плати на сплату аліментів, погашення раніше одержаних позичок,
страхових, комунальних та квартирних платежів та ін.

Для зручності здійснення розрахунків платоспроможності (Кпп і Кпс)
позичальника можна використати макет таблиці, що приведена в додатку Л:

Коефіцієнт платоспроможності (Кпп)

Коефіцієнт платоспроможності позичальника розраховується як відношення
середньомісячного доходу (МД) до суми середньомісячних витрат (МВ) та
місячних платежів по кредиту та відсотках .

МД

Кпп = (2.1)

МПП + МВ

де Кпп — коефіцієнт платоспроможності;

МПП — місячні платежі по позичці включаючи відсотки (в
розрахунок береться позичка, яку передбачає одержати позичальник).

Коефіцієнт платоспроможності характеризує здатність позичальника
забезпечувати своєчасні розрахунки.

Теоретичне значення коефіцієнта платоспроможності Кпп — не менше 1.3

При визначенні коефіцієнта платоспроможності враховано, що відповідно
до діючого порядку судові органи, як правило, виносять рішення про
утримання за виконавчими листами суми з розрахунку, що загальна сума
утримань з доходу позичальника не повинна перевищувати 50 відсотків
його доходу.

Зважаючи на те, що реальні місячні доходи позичальника — це лише частина
місячного доходу його сім’ї, а витрати, що враховуються при розрахунку
платоспроможності, розподіляються на всіх членів сім’ї, то дохід на
кожного працюючого члена сім’ї буде більший, а витрати — менші, ніж у
наведеному вище розрахунку.

З іншого боку, витрати позичальника на будівництво, придбання чи ремонт
житла та інших будов також не можна розглядати як його власні витрати, а
тільки як загальносімейні.

Тому при оцінці фінансового стану позичальника використовується
коефіцієнт платоспроможності сім(ї (Кпс). За сім(ю приймається тільки
дві особи — чоловік та дружина. Цей показник враховується при наявності
поручительства одного з них.

При такому підході один із членів сім’ї буде позичальником, а другий —
його поручителем. Обидва вони несуть солідарну відповідальність за
своєчасне і повне повернення кредиту та сплати відсотків.

Коефіцієнт платоспроможності сім(ї (Кпс)

Коефіцієнт платоспроможності сім(ї обчислюється із співвідношення
місячного доходу сім(ї до всіх місячних витрат, включаючи витрати по
позичці.

МДС

Кпс = (2.2)

МВС + МПП

де МДС — місячний дохід сім(ї;

МВС — місячні витрати сім(ї;

МПП — місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається
позичка, яку планує одержати позичальник).

Теоретичне значення Кпс повинно бути не менше 1,5

У разі, якщо позичальник не має сім(ї або відсутнє поручительство члена
сім(ї, коефіцієнт Кпс не визначається. При оцінці фінансового стану
позичальника Кпп множиться на 2.

Вік позичальника (ВП)

ВП може набувати таких значень:

ВП = 2 — якщо вік клієнта від 25 до 50 років;

ВП = 1 — якщо вік клієнта менше 25 років або більше 50 років.

Наявність власної нерухомості ВН

ВН може набувати таких значень:

ВН = 2 — при наявності власної нерухомості;

ВН = 1 — нерухомість знаходиться у власності іншого члена сім(ї;

ВН = 0 — не має власної нерухомості.

Наявність постійної роботи ПР

ПР може набувати таких значень:

ПР = 2 — при стажі роботи на постійному місці понад 3 роки;

ПР = 1 — при стажі роботи на постійному місці від 1 до 3 років;

ПР = 0 — при стажі роботи менше 1 року.

Безперервний стаж роботи (БС)

БС може набувати таких значень:

БС = 2 — при безперервному стажі роботи понад 10 років;

БС = 1 — при стажі роботи на постійному місці від 5 до 10 років;

БС = 0 — при стажі роботи менше 5 року.

Погашення кредитів у минулому (ПМ)

ПМ може набувати таких значень:

ПМ = 2 — при погашенні кредитів без проблем;

ПМ = 1 – при погашенні кредитів після відстрочки або позичальник не
користувався кредитами у минулому;

ПМ = 0 — при простроченому кредиті або якщо позичальник ухиляється від
відповідальності.

Для визначення узагальненого показника фінансового стану позичальника
необхідно:

— розраховані за викладеною методикою показники занести до
таблиці;

— значення кожного показника помножити на вагоме значення;

— знайти суму всіх значень.

Після визначення узагальненого показника визначається клас позичальника
за рейтинговою шкалою.

Проаналізуємо кредитну заявку конкретного клієнта Сидоренка Віктора
Івановича, первинні дані про якого наведені нижче в табл. 2.1. Даний
позичальник подав заяву на отримання кредиту на купівлю музичного центру
в розмірі 1960 грн. терміном на 1 рік. На даний момент в банку рівень
відсоткової ставки по таким кредитам знаходиться на рівні 50% річних. В
якості застави клієнт надає свій валютний депозит. Оскільки 90% депозиту
даного позичальника складають $ 1350 або 5292

Таблиця 2.1

Первинні дані позичальника — фізичної особи Сидоренка Віктора Івановича

№ Показник Значення

1 Вік позичальника (роки) 31

2 Стаж роботи (роки) 8

3 Безперервний стаж роботи (роки) 8

4 Розмір заробітної плати (грн.) 900

5 Комунальні та квартирні витрати ( грн.) 156

6 Плата за користування автомайданчиком (грн.) 60

7 Плата за користування супутниковим телебаченням (грн.) 10

8 Депозитний рахунок в ВАТ Ощадбанку ($) 1500

9 Річна ставка по депозиту у валюті (%) 16

10 Сімейний стан Неодруже

Ний, дітей не має

11 Наявність кредитної історії Відсутня

12 Стаж роботи на постійному місці ( роки) 8

13 Наявність власної нерухомості 2-х кімнатна квартира

грн. ( за курсом НБУ (1=5,3299грн.), тобто можна зробити висновок, що
даний кредит буде забезпечений заставою в достатній кількості. Далі
використовуючи рейтингову оцінку класу позичальника визначимо:

Таблиця 2.2

Доходи та витрати позичальника (сім’ї)

п/п Доходи Пози-чаль-ник

Інший член сім’ї

(поручи-тель) Витрати Пози-чальник Інший член сім’ї (пору-читель)

1 2 3 4 5 6 7

1 Заробітна плата 900

Прибутковий податок 165,55

2 Доходи від заощаджень та цінних паперів 78,4

Аліменти

3 Інші доходи (зазначити конкретно)

Щомісячні платежі по раніше одержаних позичках

4

Платежі за товари, придбані в розстрочку

5

Комунальні платежі 156

6

Щомісячні платежі по страхуванню

7

Інші витрати

(плата за навчання, дит.садок та ін.) 79

8 Разом доходів 978,4

Разом

витрат 400,55

9* Всього доходів (ряд.8 кол.3+4) 978,4 Всього витрат

(ряд.8 кол 6+7) 400,55

*) використовується при визначенні Кпс

можна даному позичальнику надати кредит чи ні. Для цього заповнимо
таблиці.

В результаті рейтингової оцінки позичальник, Сидоренко Віктор Іванович
бал рівний 32,15, тобто він потрапив в категорію позичальників класу А,
тобто ми маємо справу з фізичною особою з дуже стійким фінансовим
станом, якій можна дозволити у видачі кредиту. Для порівняння розрахуємо
інтегрований показник кредитоспроможності який використовується ВАТ
Ощадбанку див. табл. 2.3. Розрахункове значення інтегрованого показника
становить 50,35 (див. табл. 2.4), що теж нашого позичальника відносить
до позичальників класу А, але коефіцієнт платоспроможності позичальника
в даному випадку у нас становить 1,61, а методика розрахунку
інтегрованого показника вимагає щоб його значення було не меншим за
2.Аналізуючи ж кредитоспроможність позичальника за скоринг — формуляром,
який використовується в німецькому банку він отримав 112 балів, це
свідчить про те, що кредитний працівник приймає самостійно позитивне
рішення про видачу кредиту. Використовуючи ж методику оцінки
кредитоспроможності одного з російських банків отримаємо наступний
результат (див. табл. 2.5). А оскільки сума кредиту даного позичальника
становить 1960 грн., а розрахункова — 2080,26 грн., то даному
позичальнику можна надати кредит згідно з умов його заявки. Для більшої
повноти скористаємося методикою скоринг — аналізу стану позичальника
фізичної особи за моделлю запропонованою Дюраном (див. розділ 1).
Розрахунки наведені в таблиці 2.6.

Отже, як ми бачимо, даний позичальник за цією методикою отримав 1,912
бали, а оскільки всі позичальники, які отримали сумарний бал, який
перевищує 1,25 відноситься до групи помірного ризику, тобто такими
позичальникам можна надати кредит.

Отже використавши рейтингову методику оцінки, що використовується в ВАТ
Ощадбанку, для оцінки кредитоспроможності позичальника — фізичної особи
та рейтингові методики оцінки кредитоспроможності інших банків можна
зробити висновок про те, методика оцінки кредитоспроможності в ВАТ
Ощадбанку розроблена на високому рівні. Свідченням тому є аналогічні
отримані результати з використанням інших методик провідних західних
банків, які вдосконалювали свої методики протягом декількох десятиліть.
Про це також свідчать нещодавні результати перевірки німецькими
банкірами пакету кредитних документів, які було прийнято в банку. За
підсумками яких методичну базу з кредитування було оцінено, як таку, яка
написана на високому європейському рівні.

Таблиця 2.3

Визначення узагальненого показника фінансового стану позичальника

п/п Назва показника Ваго-мість Розрахун-кове значення показника
Значення показника з урахуванням вагомості

(гр.4*гр3)

1 2 3 4 5

1 Коефіцієнт платоспромо-жності позичальника (Кпп) 8 1,61 12,88

2 Коефіцієнт платоспромо-жності сім(ї (Кпс) 7 1,61 11,27

3 Вік позичальника (ВП) 1 2 2

4 Наявність власної неру- хомості (ВН) 1 2 2

5 Наявність постійної

роботи (ПР) 1 2 2

6 Безперервний стаж роботи (БС) 1 1 1

7 Погашення кредитів у минулому (ПМ) 1 1 1

Таблиця 2.4

Визначення інтегрованого показника фінансового стану позичальника.

п/п Назва показника Теоретич. значення Вагомість показника Розрахунк
значення показника Розрахунок значення

з урахув. Вагомості

1 2 3 4 5 6

1 Коефіцієнт платоспромо-жності позичальника Кпп Не менше 2,0 8
1,61 12,88

2 Коефіцієнт платоспромо-жності сім’ї Кпс Не менше 2,0 7 1,61
11,27

3 Коефіцієнт забезпечення

Кз Не менше 1,5 10 2,12 21,2

4 Наявність власної неру- хомості ВН 1 3 1 3

5 Наявність постійної

роботи ПР 2 1 2 2

Всього 50,35

Таблиця 2.5

Оцінка кредитоспроможності за російською методикою.

№ Показник Значення

1 середньомісячний доход за останні шість місяців, мінус всі обов(язкові
платежі (Дч) (грн.) 577,85

2 коефіцієнт, який змінюється в залежності від значення Дч (К) 0,3

3 термін кредитування в місяцях (Т) 12

4 Платоспроможність (Р=Дч*К*Т) (грн.) 2080,26

Таблиця 2.6

Аналіз кредитоспроможності позичальника з використанням моделі Дюрана.

(бали)

№ Показник Оцінка

1 Вік 0,11

2 Термін проживання в даній місцевості 0,42

3 Стать 0

4 Професія 0,16

5 Робота в галузі 0

6 Зайнятість 0,472

7 Наявність рахунку в банку 0,4

8 Володіння нерухомістю 0,35

9 Сумарний бал 1,912

РОЗДІЛ 3. Проблеми і перспективи розвитку ринку споживчого кредитування
на Україні

3.1 Основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні

Проаналізувавши сучасний стан розвитку споживчого кредитування на ринку
України можна виділити основні напрямки розвитку споживчого кредитування
населення України. Так розвивати потрібно насамперед короткострокове
кредитування населення під купівлю товарів народного споживання
довгострокового користування. Пов(язано це з тим, що при даному виді
кредитування банк несе менший ризик, бо терміни кредитування невеликі
(до року), а суми порівняно незначні. Таке споживче кредитування буде
орієнтовано в основному на середній прошарок населення. Другим
напрямком, на нашу думку, є розвиток довгострокового кредитування
населення, а саме житлового кредитування фізичних осіб, оскільки
розвиток саме таког кредитування є перспективним для банків, бо даний
ринок на даний момент тільки починає розвиватися і має великі
перспективи розвитку для банкі, як нового банківського продукту. Окрім
цього для банків це ще одна нагода для розширення кола своїх клієнтів.
Тому саме на другому напрямку розвитку споживчого кредитування ми
зупинемося більш детально.

З метою забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян
необхідно створення такого фінансово-кредитного механізму:

• надання банками середньострокових кредитів (1-1,5 року) на будівництво
житла забудовникам (у першу чергу, будівельним організаціям, можливо
індивідуальним забудовникам) із виплатою в період будівництва лише
відсотків по кредиту і поверненням суми основного боргу по закінченні
будівництва (у випадку, коли позичальником є будівельна організація) або
переоформленням у довгостроковий (10-25 років) іпотечний кредит (у
випадку, коли позичальником є індивідуальний забудовник);

• для залучення в будівництво приватних інвестицій і для полегшення
накопичення громадянами власних коштів на придбання житла
використовувати випуск муніципальних і приватних позик на житлове
будівництво (житлових сертифікатів). Сполучити можливість придбання
житлових сертифікатів на частину вартості житла й одержання кредиту на
відсутню частину;

• надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання
індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і
прилягаючих земельних ділянок. Розмір наданого кредиту не більш 70
відсотків ринкової вартості будинку, що одержується. Використовуваний
кредитний інструмент — кредит із відстрочкою платежу: платіжна ставка
10-20 відсотків, контрактна ставка змінюється відповідно до ринкової
процентної ставки, різниця ставиться на збільшення основної суми боргу
по кредиту. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку
позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають
25-30 відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його
сім’ї);

• заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по
поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Гарантії можуть
передбачати повернення залишку кредиту самим підприємством у якості
поручителя по кредитному зобов’язанню або забезпечення їм страхування
життя позичальника;

• для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного
житла при придбанні або будівництві нового банками даються
короткострокові (3-6 місяців) проміжні кредити під заставу старого
житла;

• для оплати першого внеску при одержанні кредиту (не менше 30 відсотків
від вартості що одержується житла) позичальник використовує кошти
субсидій, а також власні кошти, у тому числі отримані від продажу
наявного житла, навіть якщо воно отримано безплатно в процесі
приватизації. Для накопичення власних коштів використовуються банківські
житлові накопичувальні рахунки або придбання житлових сертифікатів;

• позичальникам, визнаним у встановленому порядку, що потребують
допомоги в поліпшенні житлових умов, дається субсидія на будівництво або
придбання житла в розмірі від 5 до 70 відсотків ринкової вартості житла
по соціальній нормі в залежності від рівня прибутку, і часу чекання в
черзі на поліпшення житлових умов. Субсидії даються за рахунок коштів
державного бюджету, місцевих бюджетів, територіальних органів
самоврядування і підприємств;

• субсидії за рахунок коштів місцевих бюджетів можуть частково
покриватися за рахунок безкоштовного надання земельних ділянок під
індивідуальне житлове будівництво з необхідною інженерною
інфраструктурою, оцінених по ринковій вартості;

• програма субсидій реалізується через банки, обрані на контрактній
основі, виходячи з запропонованих ними умов захисту коштів субсидій від
інфляції і надання кредитів на придбання житла;

• за участю держави і комерційних організацій створюється ОАО
«Регіональне агентство по іпотечному житловому кредитуванню», що одержує
в банків іпотечні кредити, видані відповідно до встановлюваних їм
стандартів. Стандарти забезпечують прибутковість кредитів для банків,
доступність для позичальників і можливість формування єдиного вторинного
ринку іпотечних кредитів. Агентство залучає ресурси інвесторів для
банківського кредитування через випуск власних цінних паперів,
забезпечених придбаними їм іпотечними кредитами і гарантіями держави;

• цінні папери Агентства купуються будь-якими довгостроковими
інвесторами, включаючи фізичні особи. Заохочується придбання іпотечних
цінних паперів Державним пенсійним фондом, іншими позабюджетними
фондами, страховими компаніями;

• для фінансування будівництва інженерної інфраструктури житлової
забудови залучаються банківські кредитні засоби або муніципальні позики,
забезпечені частиною майбутніх платежів за відповідні комунальні
послуги;

• пропонується звільнити фізичні особи від сплати житлового податку з
засобів, використовуваних на оплату житлового кредиту, на весь кредитний
період, а також від сплати державного збору за реєстрацію договору
застави житла, що одержується за допомогою кредиту.

У більшості країн світу придбання житла в кредит є не тільки основною
формою вирішення житлової проблеми, але і базовою сферою економічної
діяльності ключову роль у який грають банківські структури. Держава ж
виконує допоміжну роль через установлення загальних правил, що
забезпечують ефективність взаємодії всіх учасників процесу житлового
кредитування, а також при необхідності прямою або непрямою уявою
використовує бюджетні фінансові кошти для залучення додаткових приватних
інвестицій у житлову сферу.

Важко переоцінити значення пошуку нових шляхів вирішення житлової
проблеми для долі економічної реформи в Україні. По-перше, проблема
забезпеченості житлом залишається найгострішою соціальною проблемою,
по-друге, активізація житлового будівництва спроможна зробити серйозний
макроекономічний ефект, забезпечити імпульс до загальноекономічного
підйому.

Пожвавлення інвестиційного процесу, зв’язується з житловим сектором
економіки. Це не дивно, оскільки житлове будівництво було чи ледве не
єдиною галуззю господарства, де виробництво росло й у 1997 р., і в 2005
р. При цьому основним джерелом фінансування будівництва були
позабюджетні засоби. Так, за 2005 рік загальний обсяг житлового
будівництва за рахунок усіх джерел фінансування збільшився на 9% у
порівнянні з відповідним періодом 2004 року, а обсяг індивідуального
житлового будівництва — на 52%. Підтримати тенденцію , що намітилася ,
до росту можна тільки за рахунок створення механізму, активізації
подальшого залучення позабюджетних засобів у житловий сектор. Система
довгострокового іпотечного кредитування населення являє собою саме такий
механізм. Іпотечне кредитування вирішує задачу формування стійкого
платоспроможного попиту споживачів на продукцію будівельного комплексу,
дозволяє сконцентрувати інвестиційні ресурси і заощадження в житловій
сфері.

Становлення системи житлового кредитування, в Україні ускладнено
декількома обставинами. Високі і нестабільні темпи інфляції визначають
потенційно значний ризик процентних ставок при довгостроковому
кредитуванні. Високий кредитний ризик, пов’язаний із можливістю
офіційного використання житлової власності в якості застави, у зв’язку з
недостатністю законодавчого визначення питання про обертання стягнення
банком на заставлене майно, у випадку не повернення клієнтом кредиту.
Високі процентні ставки обумовлюють низьку доступність придбання житла
за допомогою кредитів для населення. І, нарешті, високий
політико-економічний ризик, наслідком якого є практично повна
відсутність можливості залучення довгострокових інвестицій в економіку.

Держава могла б стимулювати розвиток довгострокового кредитування
придбання і будівництва житла через декілька різноманітних каналів.
Необхідно:

• створити правову основу для здійснення такого кредитування, включаючи
прийняття законів «Про іпотеку (заставу нерухомості)», «Про державну
реєстрацію прав на нерухоме майно й угод із ними», що визначають право і
процедуру обертання стягнення на закладене майно, виселення
позичальника, у випадку неповернення кредиту, порядок реєстрації іпотеки
і вирішення інших подібних питань;

• здійснити ряд заходів для зниження ризиків, пов’язаних із
довгостроковим кредитуванням, і тим самим підвищити прибутковість і
привабливість подібного кредитування для банків;

• створити загальнонаціональну систему іпотечного кредитування, яка
включала б функції вторинного ринку іпотечних позик, виданих приватними
кредитними організаціями, для підтримки рівня ліквідності цих
організацій, забезпечення й ефективного розподілу кредитних ресурсів;

• прийняти додаткові заходи по заохоченню участі банків в іпотечному
кредитуванні, наприклад, залучення банків до управління коштами
безоплатних субсидій, наданих громадянам на будівництво і придбання
житла;

• заохочувати організації і підприємства, що мають довгострокові
ресурси, наприклад, пенсійні фонди, вкладати свої кошти в цінні папери,
забезпечені іпотечними кредитами;

• надавати допомогу сім’ям із середнім і низьким прибутком у придбанні
житла за рахунок надання їм субсидій на оплату початкового внеску при
використанні ними іпотечного кредиту на придбання житла.

В загалі ж, процес житлового фінансування можна розділити на дві
частини: кредитування будівництва житла і довгострокове кредитування
купівлі житла населенням. Звичайно ці два типи фінансування організовані
окремо. Вони можуть бути об’єднані у випадку будівництва окремою сім’єю
свого власного будинку. Проте в загальному випадку, із метою зниження
ризику позичальника, пов’язаного з можливістю незавершення будівництва
або затягування періоду будівництва понад установлений термін, що
чревате для позичальника ростом витрат.

Кредити на будівництво житла є короткостроковими кредитами і надаються
звичайними комерційними банками. Іпотечні кредити (надані
позичальникам під заставу житла, що одержується) можуть також
даватися комерційними банками або спеціалізованими інститутами в сфері
житлового фінансування.

Сьогодні в Україні вже з’явилися або зароджуються різноманітні елементи
іпотечного кредитування, що можна розглядати як частини майбутньої
системи житлового фінансування в Україні. Будь-яка система житлового
фінансування повинна виконувати три функції: 1) вона повинна
забезпечувати мобілізацію коштів на фінансування житлових кредитів; 2)
надавати й обслуговувати кредити; 3) здійснювати функцію інвестора. У
залежності від того, як реалізуються ці три функції можна виділити дві
моделі організації системи житлового кредитування, що широко подані в
різноманітних країнах, і котрі вже сьогодні розвиваються в Україні (див.
табл. 3.1).

Системи житлового іпотечного кредитування Таблиця 3.1

Джерела

коштів Видача і обслуговування Інвестор

ВАТ Ощадний

Банк Внески; контрактні заощадження ВАТ Ощадний

банк ВАТ Ощадний

банк

Іпотечні компанії Акціонерний капітал; термінові позики Іпотечні
компанії Покупці кредитів та цінних паперів, забезпечених кредитами

На основі узагальнення існуючого сьогодні міжнародного і українського
досвіду в сфері житлового фінансування пропонується така загальна
модель організації системи житлового фінансування, що вбирає в себе
адаптовані до українських умов найбільш ефективні характеристики двох
найбільше поширених у світовій економіці систем. Ці системи умовно
можуть бути названі моделлю ВАТ Ощадний банк і моделлю
«іпотечної компанії». Як і будь-які інші умовні моделі на практиці вони
рідко реалізуються в чистому вигляді.

Перша модель — це модель «депозитного інституту» або ВАТ Ощадбанку
акумулюють свої фонди головним чином через внески. Вони ж надають
іпотечні позики й обслуговує їх, тобто збирають регулярні платежі в
рахунок погашення кредиті ведуть бухгалтерський облік, працюють із
боржниками і т.д. ВАТ Ощадбанк є й інвестором, тобто тримають видані
кредити у своєму портфелі.

З метою залучення додаткових ресурсів деякі банки використовують
механізми контрактних заощаджень на придбання житла, що припускають дві
стадії: стадію накопичення коштів на придбання житла і стадію одержання
та виплати кредиту на придбання житла.

В умовах відсутності сьогодні в Україні широко доступних кредитів на
придбання житла така система дозволяє залучити додаткові кредитні
ресурси. Проте система житлових заощаджень, як єдина форма організації
житлового фінансування, має істотну ваду. Вона обмежує розмір коштів, що
залучаються тільки обсягами заощаджень вкладників, зацікавлених в
одержанні житлових кредитів, і не захоплює заощадження іншої частини
населення і вільні фінансові ресурси юридичних осіб.

Другий варіант організації системи житлового фінансування — модель
«іпотечної компанії» — працює інакше. Іпотечні компанії, у їх чистому
модельному вигляді, не залучають внесків, початкові операції
фінансуються за рахунок власного капіталу і термінових позик. Іпотечні
компанії видають житлові іпотечні кредити й обслуговують їх. Але видавши
таку позику, компанія, продає його третій особі — інвестору. Продає
безпосередньо з метою формування кредитного портфеля інвестора або
шляхом випуску цінних паперів, забезпечених пулом іпотечних кредитів.
Виручені кошти іпотечні компанії знову пускають в обіг, видаючи нові
позики. Їхній прибуток складається зі зборів за надання кредитів і
платежів за їхнє обслуговування – навіть коли іпотечні компанії продають
інвесторам кредити, вони можуть зберегти відповідальність за їхнє
обслуговування за певну плату. Розвиток даної моделі організації
житлового фінансування припускає наявність вторинного іпотечного ринку,
тобто ринку на якому продаються і купуються вже видані іпотечні кредити.
Модель іпотечної компанії залучає багато банків, у зв’язку з тим, що дає
принциповий підхід до вирішення проблеми дефіциту довгострокових
фінансових ресурсів.

Будівельні кредити видаються частинами на оплату виконаних етапів робіт,
при цьому банк здійснює суворий контроль за ходом будівництва і графіком
фінансування. Такий же порядок фінансування застосовується, коли
будівельний кредит видається індивідуальному забудовнику. Іноді умови по
цих кредитах можуть бути менш сприятливими, чим по інших
короткострокових позиках, тому що будівельні кредити часто більш
ризиковані через більшу невизначеність у відношенні цін на кінцеву
продукцію і можливі складнощі з продажем.

Іпотечне кредитування відрізняється трьома основними рисами. Перше,
позики надаються на тривалий термін, звичайно на 10-25 років. Тривалий
термін розтягує погашення кредиту в часі, зменшуючи в такий спосіб
розмір щомісячних виплат. Друге, більшість позик даються на придбання
житлових помешкань, у яких будуть мешкати їхні власники. Третє, куплене
житло служить у якості забезпечення позики (застави) і у випадку
несплати позики власність вилучається банком і продається, щоб цілком
розплатитися за кредит.

На ринку іпотечних кредитів діють чотири суб’єкти: позичальник;
кредитор, або банк; інвестор, що вкладає кошти в іпотечні кредити і може
не збігатися з банком, що видає позички; уряд. Зауважимо, що внесок
кожного учасника ринку іпотечних кредитів буде тим більше, чим
наполегливо вони будуть переслідувати свої власні цілі.

Є дві основні стратегії залучення коштів для видачі іпотечних кредитів:

1. Депозити населення і підприємств. Ця ж стратегія включає використання
схеми контрактних заощаджень, при якій покупець житла спочатку
зобов’язується протягом декількох років зберігати кошти, після чого
йому гарантується надання іпотечного кредиту тим же самим банком.

2. Одержання ресурсів із «оптових» джерела. Ці джерела включають:

• кредитні лінії або подібні домовленості з одним або декількома
банками; такий тип залучення коштів може бути дуже поширеним для
іпотечних банків, що створюються, як дочірні підприємства комерційних
банків;

• позичкові кошти банків, підприємств або пенсійних і страхових фондів,
надані на 5-10 років;

• продаж облігацій або цінних паперів, забезпечених іпотечними
кредитами банкам, підприємствам, а також пенсійним фондам і страховим
компаніям, фізичним особам. («Цінні папери, забезпечені іпотечними
кредитами» дають їхньому власнику — інвестору — право на одержання
основної суми боргу і відсотків по іпотечному кредиту за відрахуванням
невеличкої суми, що залишається первинним кредиторам собі і йде на
покриття витрат по обслуговуванню кредиту. З ряду причин внески
населення є найменш бажаним джерелом, оскільки їх дорого залучати й
обслуговувати й оскільки вони легко можуть бути переведені в інші банки
або інвестиції в залежності від рівня прибутковості. Кращим джерелом є
термінові позики і продаж іпотечних кредитів або забезпечених ними
цінних паперів. Очевидно, що для того, щоб банк міг зацікавити
інвесторів у термінових позиках або придбанні цінних паперів,
забезпечених іпотечними кредитами, основним моментом повинна стати
виплата конкурентної процентної ставки, що гарантовано буде змінюватися
разом із ринковими процентними ставками, тобто захистить інвестора від
ризику процентної ставки. Також очевидно, що банк повинен намагатися до
використання довільної із цих наявних у нього можливостей.

Іпотека — це застава землі, нерухомого майна, безпосередньо
пов`язаного із землею, при якій земля та (або) майно, що
становлять предмет іпотеки, залишаються у заставодавця або
третьої особи (майнового поручителя), а заставодержатель набуває права
на задоволення забезпеченого іпотекою зобов`язання, що не виконано,
за рахунок предмета іпотеки.

Третя особа (майновий поручитель) — особа, яка передає в іпотеку
належне їй на праві власності майно або майно, яким вона вправі
розпоряджатися та передавати в іпотеку, що посвідчено відповідними
документами, забезпечення зобов`язань боржника перед банком.

Основне зобов`язання — зобов`язання по договору позички,
забезпечене іпотекою однією зі сторін вказаних договорів або третьою
особою (майновим поручителем) в інтересах другої сторони по зазначених
договорах.

Передача майна в іпотеку (обтяження майна іпотекою) — застава
індивідуально визначеного майна шляхом укладання договору іпотеки як
забезпечення виконання основного зобов`язання.

Іпотека має похідний характер від забезпеченого нею
зобов`язання. Порушення умов договору щодо основного
зобов`язання, рівно як і умов договору іпотеки, надає Банку
право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Предметом іпотеки може бути майно, пов`язане із землею , — будівлі,
споруди, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний
майновий комплекс, а також інше майно, що вважається нерухомим згідно з
чинним законодавством, і не є об`єктом застави за іншою угодою, а також
земельні ділянки, що належать фізичним особам на праві приватної
власності.

При передачі в іпотеку будівлі чи споруди предметом іпотеки разом з ними
стає також право на користування земельною ділянкою, на якій розташовані
вказані об(єкти . Тому такі умови обов`язково треба зазначити в
договорі іпотеки.

Предметом іпотеки може бути також нерухоме майно, яке стане власністю
заставодавця після укладання договору іпотеки.

Майно, що перебуває в спільній власності, може бути передано в іпотеку
лише за наявності нотаріально посвідченої письмової згоди всіх
співвласників.

Договором іпотеки може бути передбачено, що передачі в іпотеку
підлягає нерухоме майно разом з приладдям як єдине ціле. Якщо
відокремлення приладдя від нерухомого майна призводить та/або може
призвести до втрати господарського призначення такого майна,
приладдя підлягає обов`язковій передачі в іпотеку.

Предметом іпотеки може бути тільки майно, яке відповідно до
законодавства України може бути відчужено та на яке може бути
звернено стягнення.

Неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами.

Застава майнових прав щодо нерухомого майна здійснюється за правилами
іпотеки.

Ризик випадкової загибелі предмета іпотеки несе
заставодавець.

Договір про іпотеку має бути нотаріально посвідченим. Відсутність
нотаріального посвідчення цього договору тягне за собою недійсність
іпотеки. Нотаріальне посвідчення договору про іпотеку здійснюється за
місце знаходженням майна.

Іпотекою забезпечується відшкодування Банку суми боргу за грошовим
зобов`язанням повністю або в частині, передбаченій договором
іпотеки. В договорі іпотеки слід передбачити також забезпечення за
рахунок іпотеки вимог Банку щодо:

а) відшкодування збитків (витрат, неотриманих прибутків
тощо), спричинених внаслідок прострочення виконання або неналежного
виконання боржником основного зобов`язання;

б) покриття судових чи інших витрат (збитків), пов`язаних
із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією ;

в) відшкодування витрат, коли Банк відповідно до
умов Договору іпотеки або у зв’язку з необхідністю змушений нести
витрати по утриманню і збереженню предмета іпотеки.

Земельні ділянки, які можуть бути предметом іпотеки:

за договором іпотеки можуть бути заставлені земельні ділянки,
що є власністю громадян і надані для ведення садівництва, тваринництва,
індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва,
присадибні земельні ділянки особистого підсобного господарства та
земельні ділянки, зайняті будівлями та спорудами, у розмірі,
необхідному для їх господарського обслуговування.

Іпотека земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, що
належать заставодавцю: якщо в договорі іпотеки не зазначене інше, то
при іпотеці земельної ділянки право застави не поширюється на
будівлі та споруди, що знаходяться на цій ділянці або вже будуються.

При зверненні стягнення на таку земельну ділянку
заставодавець зберігає право на вказані будівлі та споруди і
набуває право обмеженого користування (сервітут) тією частиною
ділянки, яка необхідна для використання будівлі чи споруди згідно з
їх призначенням. Умови користування цією частиною ділянки мають
визначатися угодою між заставодавцем та ВАТ Ощадбанком, а при
виникненні спору — судом. При відчуженні такої будівлі чи споруди іншій
особі її права на земельну ділянку обмежуються умовами, наведеними в
частині другій цієї статті.

В договорі іпотеки може бути передбачено, що заставодавець вправі
будувати споруди та будівлі на заставленій ділянці, але в разі, якщо
таке будівництво призводить або може призвести до погіршення
земельної ділянки як наданого Банку забезпечення, останній
зобов(язується вимагати зміни умов договору іпотеки, в тому числі й
шляхом поширення права застави на побудовану будівлю чи споруду.

Для уникнення суперечок у договорі також треба передбачити, що в разі
іпотеки земельної ділянки, на якій розташовані будівлі чи споруди, що
належать третім особам, ВАТ Ощадбанку при зверненні стягнення на таку
земельну ділянку та її реалізації до Банку перейдуть права і
обов`язки, які по відношенню до власника будівлі чи споруди мав
заставодавець.

Оцінка земельної ділянки має бути встановлена в договорі іпотеки
відповідно до її нормативної ціни. До договору іпотеки земельної
ділянки обов`язково повинна бути додана копія плану цієї ділянки,
що видана відповідним комітетом по земельних ресурсах та
землевпорядкуванню.

Іпотека житлових будинків і квартир, які не належать
заставодавцю на праві власності, допускається при наявності
нотаріально посвідченої письмової згоди власника.

При наданні позички для придбання будинку (квартири) предметом
іпотеки може бути як наявне у заставодавця житло, так і будинок
(квартира), який він має намір придбати, або інше майно, що є
власністю заставодавця чи третьої особи (майнового поручителя).

Перед складанням договору іпотеки житлового будинку або квартири
необхідно пересвідчитись, що заставодавець та члени його сім`ї, які
проживають разом з ним, до укладання договору іпотеки (якщо вони
будуть вселені пізніше, то до вселення) дали нотаріально посвідчене
зобов`язання звільнити житловий будинок (квартиру) у разі звернення
на нього стягнення.

У договорі іпотеки необхідно вказати, що у разі звернення стягнення на
житловий будинок чи квартиру і його реалізації заставодавець та члени
його сім`ї, що проживають разом з ним, зобов`язані на вимогу
власника протягом одного місяця звільнити займаний будинок чи квартиру.

Іпотека об`єктів, що будуються. Заставодавцем об`єкта, що будується,
може виступати особа, власністю якої стане забудова після її
завершення.

Предметом іпотеки в цьому випадку є земельна ділянка, що
знаходиться у приватній власності громадянина, або право користування
земельною ділянкою, відведеною під будівництво, незавершене
будівництво, а також матеріали та обладнання, які використовуються
для будівництва і є (або стануть) власністю заставодавця,
знаходяться в його оперативному управлінні, чи надані у безстрокове
користування.

У договорі про іпотеку необхідно зазначити, що після завершення
будівництва об`єкт стає предметом іпотеки без внесення змін і
доповнень в договір іпотеки щодо забудови. При зверненні стягнення на
побудований об`єкт необхідно враховувати його дійсну вартість на час
звернення стягнення, яка визначається за згодою сторін договору
іпотеки, а в разі суперечки — у судовому порядку.

У договорі іпотеки необхідно зазначити, що майно, яке є предметом
іпотеки, може бути відчужене заставодавцем шляхом продажу,
дарування, міни, внесення його вкладу в господарське товариство або
іншим способом тільки за попередньою згодою Банку. При відчуженні
заставодавцем предмета іпотеки третю особу — набувача цього майна
необхідно повідомити про обтяження майна іпотекою.

Без попередньої згоди ВАТ Ощадбанку перехід майна, що є предметом
іпотеки, від заставодавця до третьої особи допускається тільки в
разі, якщо майно переходить за заповітом чи вилучається в установленому
законом порядку. В цьому випадку необхідно подати відповідний позов до
суду.

3.2 Шляхи вдосконалення аналізу кредитоспроможності фізичних осіб

Аналіз фінансового стану позичальника потребує накопичення
систематизованої обробки великого обсягу інформації, пов’язаної з
надходженням і використанням коштів позичальника. Значний обсяг цієї
роботи має бути доручено засобам обчислювальної техніки, які оснащені
необхідним програмним забезпеченням.

Комплекс задач «Аналіз фінансового стану позичальника — фізичної особи»
доцільно включити до складу автоматизованого включити до складу
автоматизованого робочого місця банківського менеджера.

АРМ – являє собою проблемно-орієнтований комплекс програмних, технічних
і комунікаційних засобів інформаційного і методичного забезпечення
користувача для вирішення його задач в режимі діалогу з ЕОМ.

Технічною основою АРМ являється персональний комп’ютер, який знаходиться
безпосередньо на робочому місці працівника кредитного відділу і надає
користувачу можливість вести обробку інформації в електронному режимі,
підготовлювати і передавати інформаційні документи, підтримувати
інформаційний зв’язок з іншими працівниками і системами.

В дипломній роботі пропонуються методичні підходи до створення АРМ
маркетолога банку і виконана їх реалізація на прикладі комплексу задач
«Аналіз фінансового стану позичальника».

В таблиці 3.1 характеризується комплекс задач «Аналіз фінансового стану
позичальника — фізичної особи».

Загальна схема комплексу задач і їх ієрархія наведена на малюнку:

Таблиця 3.1

Аналіз фінансового стану позичальника — фізичної особи.

Створення інформаційного забезпечення полягає в пошуках джерел отримання
інформації.

Для розв’язання задач, які входять до комплексу задач «Аналіз
фінансового стану позичальника -фізичної особи», необхідна наступна
інформація:

довідка з місця роботи про стаж роботи;

довідка з місця роботи про розмір заробітної плати та утримань з неї (у
тому числі за товари придбані в розстрочку, та інші стягнення);

приватний підприємець подає декларацію про доходи, що завірена
податковою інспекцією;

документи, що підтверджують прибутки по вкладам та цінним паперам;

інші документи, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника та
його сім(Ї (довідка з місця постійної роботи чоловіка (дружини) із
зазначенням отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру
відрахувань з нього;

розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей в
дошкільних установах, плату за навчання.

Таблиця 3.2

Алгоритм розрахунків табличних показників, що характеризують фінансовий
стан позичальника — фізичної особи.

№ Назва задачі Методи розв’язання Аналітичні показники

1. Загальна характеристика клієнта Сформувати загальне уявлення про
потенційного клієнта Доходи, витрати

2. Соціальний та сімейний стан Визначити вік, кількість років
перебування у шлюбі, кількість дітей, з метою вирішення ймовірності
погашення позики, Кількість років, в тому числі одружений, кількість
дітей

3. Наявність нерухомості Визначити здатність клієнта забезпечити позику
заставою на відповідному рівні Власна нерухомість та інші предмети
застави

4. Професійні здібності позичальника Дослідити рівень кваліфікації та
професійний стаж в тому числі безперервний Стабільність позичальника –
фізичної особи

5. Аналіз попередніх відносин позичальника з банком Оцінити фінансову
порядність та пунктуальність при попередніх випадках користування
позиками, своєчасність сплати відсотків та основного боргу Кредитна
історія, інформація незалежних кредитних агентств та бюро, інших банків

6. Загальні показники платоспроможності Визначити співвідношення
величини сумарних доходів до сумарних витрат Довгострокові кредити
банку, довгострокові позичкові кошти, сума джерел формування доходів та
витрат

7. Коефіцієнт платоспроможності Визначити фінансовий стан клієнта, його
незалежність від позикових коштів Власні фінансові, загальні фінансові
джерела

8. Коефіцієнт плато- спроможності сім(ї Визначити залежність
позичальника разом з сім(єю від позичкових коштів Доходи та витрати
сім(ї

9. Коефіцієнт забезпечення суди Дослідження забезпечення кредиту
заставою Власна нерухомість, наявність депозитного рахунку в банку

10 Аналіз фінансової стабільності Оцінити здатність і ймовірність
повернення клієнтом взятих в борг коштів Коефіцієнт маневреності,
коефіцієнт покриття

11 Характеристика проекту, що кредитується Дослідження проекту, що
кредитується Об’єкт кредитування, строк, суб’єкт кредитування, розмір
кредиту, забезпечення

12 Наявність забезпечення Дослідження предмету забезпечення на випадок,
якщо клієнт не зможе погасити кредит Вартість заставного майна сума
процентів

13 Оцінка класу позичальника Визначення результату кредитоздатності
клієнта і рішення про видачу або не видачу позики Рейтингова оцінка

Таблиця 3.3

Показники, що характеризують фінансовий стан позичальника — фізичної
особи

№ Назва показника Алгоритм розрахунків Умовні позначення

Показники платоспроможності

1. Платоспромож-ність позичальника МДП

Кпп=

МПП+МВ МДП – місячний доход позичальника

МПП – місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається позичка, яку
планує одержати позичальник).

МВ — місячні витрати

2. Коефіцієнт платоспромож-

ності Р=Дч*К*Т Т — термін позики (в місяцях)

Дч — середньомісячний доход за останні шість місяців, мінус всі
обов(язкові платежі (Дч)

3. Платоспромож-

ність сім(ї МДС

Кпс=

МПП+МВС МДС — місячний доход сім(ї

МВС — місячні витрати сім(ї

МПП — місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається позичка, яку
планує одержати позичальник).

Показники платоспроможності

4. Коефіцієнт забезпеченості ВР

Кз=

СК ВР — вартість застави

СК — сума кредиту

ВИСНОВКИ

Дослідження теми стосовно споживчого кредитування та перспектив його
розвитку в Україні з теоретичної точки зору та практичного застосування,
проведення детального аналізу операцій з споживчого кредитування банком
на прикладі ВАТ Державний Ощадний банк Україниого приводить до ряду
висновків.

Загалом банківська система України вже має законодавчу основу для свого
функціонування на кредитних ринках. До основних нормативних документів,
на яких базується банківська кредитна діяльність відносяться: Закон «Про
банки і банківську діяльність», Положення Національного банку «Про
кредитування, «Положення про порядок ліцензування банків в Україні»
затверджене Постановою Правління Національного банку України,
інструкції Національного банку України та інші нормативні акти.

Але аналіз освітленості проблеми саме споживчого кредитування в
комерційному банку свідчить про відсутність систематизованої інформації
в літературних та періодичних виданнях, ця проблематика розглядається
лише в загальному контексті кредитування. Слід відзначити, що такий
підхід є не зовсім коректним, оскільки споживче кредитування має свої
особливості. В даній роботі була зроблена спроба зібрати і об`єднати
різні погляди вчених та досвід окремих банків по обраному питанню.
Дослідження даної теми проводилося за наступними напрямками:

це механізм кредитування;

ситуація на кредитних ринках;

основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні;

особливості здійснення споживчого кредитування в ВАТ Ощадбанку;

Аналіз операцій по споживчому кредитуванню ВАТ Ощадбанку проводився
відповідно до вищенаведених напрямків.

Отже в кінці першого розділу можна підсумувати, що не дивлячись на те,
що за кордоном обсяг кредитних операцій по споживчому кредитуванню
складає одну третину від загального обсягу наданих кредитів, споживче
кредитування в Україні ще не набуло великого розповсюдження серед
банків, але є вже декілька банків які почали займатися кредитування
населення. Що ж стосується самого споживчого кредиту, то існує декілька
специфічних рис. По-перше, цей вид позики відображає відносини між
кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого
споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання
для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух
вартості ( Наприклад. акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються
переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як
правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб
населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика
прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати
(придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі
цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання
споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний
попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює реалізацію
товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер,
оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню
життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами),
утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини
споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо
ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики
зазвичай надаються на пільгових умовах. Однин державний банк, який
займається споживчим кредитуванням є ВАТ Державний Ощадний банк України.

Саме кредитування відбувається шляхом реалізації наступних етапів, кожен
з яких вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту та визначає
ступінь його надійності та прибутковості для банку:

попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім
позичальником;

оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею
кредиту;

підготовка кредитного договору (структурування кредиту) та його
підписання;

контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Особливо цікавими є методики оцінки кредитоспроможності позичальника за
допомогою рейтингу. Раніше вони в основному використовувалися західними
банками. До теперішнього часу розроблена значна кількість методик оцінки
кредитоспроможності позичальника. Вони відрізняються по числу
показників, що використовуються для оцінки кредитоспроможності, підходом
до оцінки критеріальних меж оціночних показників, оцінкою значимості
кожного із відібраних показників, методикою підрахунку сумарної
кредитоспроможності. ПриватБанку був першим банком в Україні, що почав
використовувати рейтингову методику оцінки кредитоспроможності
позичальника – фізичної особи.

Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі
отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу,
ні коштів на їх розробку.

Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості
безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони
банків України, і тому все більше і більше українських банків приходять
до розробки власних рейтингових систем оцінки кредитоспроможності
позичальника — фізичної особи.

2005 рік для всієї української банківської системи , в тому числі і для
ВАТ Ощадбанку, був достатньо складним, що пояснюється багатьма
макроекономічними факторами:

залежність від іноземних кредитів та міжнародних кредиторів;

податковий тягар, що впливає як на банківську систему, так і на

економіку в цілому;

натиск з боку відповідних державних і владних структур на банківську

систему у частині рішення фінансових проблем економіки
«традиційними» – емісійними шляхами, а також посиленим кредитуванням;

посилення регулятивних та контрольних функцій з боку Національного банку
України по відношенню до всіх банків, але особливо до великих, в тому
числі і до ВАТ Ощадбанку;

криза в банківській системі України;

підвищення вимог Національного банку України до норм обов’язкових
резервів, і як наслідок невиконання яких — заборона кредитування.

ВАТ Ощадбанк є одним з найпотужніших банків України, що проводить
наступні операції з споживчого кредитування:

будівництво індивідуальних житлових будинків з надвірними
будівлями;

будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і
будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок;

будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання
сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо;

будівництво гаражів;

купівля індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

купівля квартир у багатоквартирних житлових будинках;

купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не
є основним житлом;

купівля гаражів;

реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків,
приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного
благоустрою будинку;

реконструкція та ремонт квартир;

реконструкція та капітальний ремонт будинків дачного типу і будинків у
сільській місцевості, що не є основним житлом;

поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі,
транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

Як свідчать звітні дані, можна сказати, що в цілому процес кредитування
фізичних осіб в ВАТ Ощадбанку відповідає не тільки стандартам і
нормативам встановленим українським законодавством, а й заслуговує
високої оцінки зі сторони світової банківської еліти. До таких же
висновків приводять результати проведеного нами дослідження. Коли
брались до розгляду дані конкретного позичальника і аналізувались
методиками різних банків, в тому числі й західних, на предмет
кредитоспроможності, тобто можливості надання кредиту цьому конкретному
позичальнику, то в результаті аналізу по всім методикам були отримані
однакові результати. Тобто методика аналізу кредитоспроможності фізичної
особи — позичальника, розроблена спеціалістами відділу методології ВАТ
Ощадбанку не гірша за ті, які використовують провідні банки світу.
Результати нашого дослідження також підтверджуються висновками перевірки
спеціалістів німецького ощадного банку, метою яких була перевірка стану
методологічного забезпечення кредитної діяльності ВАТ Ощадбанку.

Проаналізувавши ситуацію з споживчого кредитування як в Україні в
цілому, так і в ВАТ Ощадбанку зокрема , слід зазначити, що незважаючи на
всі проблеми, досягнуто досить помітний прогрес у розвитку як житлового
кредитування, так і споживчого кредитування в цілому. Інтерес банків до
цих операцій пояснюється, по-перше, існуючим вже сьогодні реальним
платоспроможним попитом як на житлові позички, так і на інші види
споживчого кредитування і, по-друге, передбаченням у майбутньому
величезного ринку для іпотечних кредитів і усвідомленням того, що саме
сьогодні можна зайняти на ньому гарну позицію. Що ж стосовно перспектив
розвитку споживчого кредитування ВАТ Ощадбанку то, на мою думку, саме в
розвитку житлового кредитування ВАТ Ощадбанку знайде чималий потенціал
для свого розвитку. Але для цього потрібні цілеспрямовані зусилля не
тільки зі сторони банку, а й зі сторони держави. як у наданні певних
пільг банкам, що займаються споживчим кредитування, так і в наданні
субсидій певним категоріям населення для придбання житла у розстрочку,
створенні відповідної нормативної бази, яка б обмежила ризики банків по
цим операціям, створення Республіканського агентства, яка б займалося
безпосередньо іпотечним кредитуванням і т.ін.

На основі проведеного аналізу і надання оцінки операціям з споживчого
кредитування Ощадного банку надано наступні пропозиції по вдосконаленню
даних операцій:

створення відповідної нормативної бази, яка б обмежила ризики банків по
цим операціям;

надання субсидій певним категоріям населення для придбання житла у
розстрочку;

створення власної бази даних по виданим кредитам;

створення відділу, який би на основі даних власної бази займався
аналізом кредитів та позичальників;

підключення до інформаційної бази по позичальникам на міжбанківському
рівні;

розробити внутрібанківське положення в Ощадному банку по іпотечному
кредитуванню;

При написанні положення про іпотечне кредитування слід врахувати деякі
специфічні моменти:

Предметом іпотеки може бути тільки майно, яке відповідно до
законодавства України може бути відчужено та на яке може бути звернено
стягнення;

неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами;

застава майнових прав щодо нерухомого майна здійснюється за правилами
іпотеки;

договір про іпотеку має бути нотаріально посвідченим;

для запобігання проблемам , що можуть виникнути при зверненні стягнення
на житловий будинок чи квартиру, щодо якого встановлена іпотека, з
наступним виселенням власника та членів його сім`ї , кредитування
таких осіб допускається лише за умови наявності у них іншого житла.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Про банки і банківську діяльність: Закон України № 872-Х11 від
07.02.2000

Про заставу: Закон України від 2.10.92 р. №2654 – 12 // Із змінами і
доповненнями, внесеними Законами України від 25 лютого 1994 року N
4035-XII

“Про кредитування” Положення НБУ №246 від 28.09.95 HYPERLINK
http://www.liga.kiev.ua www.liga.kiev.ua

“Рекомендації по визначенню фінансового стану позичальників” Постанова
НБУ №323 затверджене від 29.09.97 HYPERLINK http://www.liga.kiev.ua
www.liga.kiev.ua

“Про кредитний моніторинг” Положення ПриватБанку протокол №8 від
2.03.2001

“Про порядок визнання і списання безнадійної заборгованості за
кредитами” Положення ПриватБанку протокол №8 від 2.03.2001

“Про споживче кредитування громадян України” Положення ПриватБанку
протокол №8 від 2.03.2001

Абрамова М.А., Александрова Л.С. Финансы, денежное обращение и кредит /
Учебное пособие. — М.: Институт международного права и экономики, 1996.-
136 с.

Адибеков М.Г. Кредитные операции: классификация, порядок привличения и
учет / серия «Международный банковский бизнес».- М.:Изд. АО «
Консалтбанкир», 1995.-88с.

Анализ деятельности коммерческих банков / Под общей ред. С.И. Кушок ,-
М.: АОзТ «Вече» составлено АО «Московское финансовое объединение»,
1994.- 400 с.

Андреев А.А., Морозов А.Г. Пластиковые карточки. Руководство для
пользователей. -М.: Концерн «Банковский деловой центр», 1998.- 99 с.

Андреев А.А. Пластиковые карты 2-е изд. переработанное и дополненное,
-М.: Концерн «Банковский деловой центр», 1998.- 312 с.

Анкасов А.И. Активные операции коммерческих банков / серия
«Международный банковский бизнес». — М.: Издательство АО
«Консалтбанкир», 1994.- 80 с.

Антонов Н.Г. Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки .- М.: АО
«Финстатинформ», 1995.- 269 с.

Артеменко В.Г. Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие ,- М.:
Издательство «ДИС», НГАЭиУ, 1997.- 128 с.

Банківська енциклопедія / Під редакцією д. ек. н. професора Мороза А.М.
— К.: «Слід», 1993.- 328 с.

Банковская система России . Настольная книга банкира. Кредитный процесс
коммерческого банка. — М.: ТОО Инжиниринго-консалтинговая компания
«ДеКА», 1995.- 112 с.

Банковский кредит и способы его обеспечения / Под ред. А.А. Безуглова ,
М.: «Интерпол — Москва» , 1994.- 80 с.

Банковский портфель – I / Книга банкира , Книга клиента, Книга
инвестора – М.: СОМИНТЕК ,1994. – 752 с.

Банковский портфель – III / Книга менеджера по кредитам, Книга
менеджера по трастовым операциям и фондам, Книга менеджера по расчетам,
Книга банковского бухгалтера и аудитора / Отв. редактор Ю. Коробов и др.
– М.: СОМИНТЕК ,1995. – 752 с. ( Портфель делового человека )

Банковское дело и финансирование инвестиций: т.1 теория и концепции /
под ред. Н. Брука, — Вашингтон :Всемирный банк реконструкции и Развития
, 1997.- 548 с.

Банковское дело и финансирование инвестиций: т.2 политика и стратегия/
под ред. Н. Брука, — Вашингтон :Всемирный банк реконструкции и Развития
, 1997.- 648 с.

Банковское дело под редакцией О.И. Лаврушина – М.: «Росто», 1992. –
429с.

Банковское дело / Учебник для вузов – М.: Финансы и статистика , 1996. –
480 с.

Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка:
Учебник для вузов,- М.: Издательская корпорация «Логос», 1998.- 344 с.

Бергер Айке, Банковские операции для физических лиц,- К.:Укр.
Финансово-банковская шк. в сотрудничестве с группой европейских
сберегательных банков, 1997.- 135 с.

Брітхем, Евхен Основи фінансового менеджменту : Пер. з англ. /
Державний національний університет ім. Т. Шевченка – К.: « Молодь» ,
1997 – 1000 с.

Букато В.И., Львов Ю.И. Банки и банковские операции в России / Под ред.
Ланидуса. — М.: Финансы и статистика, 1996.- 336 с.

Вступ до банківської справи / Під ред. М.І. Савлука , — К.: Лібра ,
1998. – 344с.

Гамидов Г.М. Банковское и кредитное дело, — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ
,1994.- 94с.

Головач А.В., Захожай В.Б., Банківська статистика. -К.: Український
фінський інститут менеджменту та бізнесу, 1998.- 192 с.

Горчикова И.Н. Финансовый менеджмент – М.: АО «Консалтбанкир», 1996. –
208 с.

Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С.
Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , — Мн.:
Меркаванне, 1994.- 270 с.

Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. Профессора Е. Ф.
Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. — 622 с.

Діяльність банку в умовах ринкової економіки / Г.О. Швиданенко,
С.Г.Мішта, І.А.Колесникова, М.С.Рудь, — К.,1996.- 164 с.

Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках : навчальний посібник для
студентів економічних спеціальностей – К.: Знання , 1997. – 172 с.

Захарова Н.Н. Кредитный договор, -М.: Концерн «Банковский деловой
центр», 1996.- 128 с.

Економічний словник-довідник: За ред. док. екон.наук, проф. С.В.
Мочерного — К.: Феміна, 1995.- 368 с. (Nota bene )

Инвестиционно — финансовый портфель : Книга инвестиционного менеджера,
Книга финансового менеджера, Книга финансового посредника – М.: СОМИНТЕК
, 1993. — 749

Ишринская Е.Б. Операции коммерческих банков : российский и зарубежный
опыт. -М.: Финансы и статистика 1995.- 450 с.

Клаус Ультрих, Система Сберкасс Германии / пер. с нем. Корнелия Мюлгер,
-Бонн: Объединение сберегательных касс и Жироцентралей

Комаринський Ярослав. Фінансово – інвестиційний аналіз : Навч. посібник
— К.: Українська енциклопедія ім. Бажана 1996. – 239 с.

Кондраков Н.П. Основи фінансового аналізу.- М.: Главбух, 1998.- 112 с.

Корниенко Е.Б. Коммерческие банки их операции: Учебное пособие. —
Симферополь, 1995.- 270 с.

Кредиты. Инвестиции / Под ред. Куликова А.Г.,- М.: «ПРИОР» , 1995.- 144
с.

Кредитный процесс коммерческого банка / А.И. Абалкин : А.Г. Гряднова и
др. (ред.) – М.: ДСКА, 1995. – 112 с.

Кредитование / Пер. с англ. Под. ред. М. А. Гольцберга — К.: Торгово-
издательское бюро BHV , 1994. 384 с. (INKO)

Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного
кредитования: Учебное пособие .- М.: Высшая шк. 1998.- 64 с.

Нуреев Р.М. Деньги , банки и денежно — кредитная политика: Учебное
пособие .- М.: АО «Финстатинформ», 1995.- 128 с.

Новітні банківські продукти: Модуль 2. -К.: ДЕкУ Українська
фінансово-банківська шк., 1997.- 39 с.

Лексис В. Кредит и банки . -М.: Перспектива, 1994.- 120 с.

Лексис В. Кредит и банки / Пер. с нем. Р. и Ф. Михалевских — М.:
Перспектива 1993. – 118 с.

Львов Ю.И. Банки и финансовый рынок Петроград – Санкт-Петербург. –
СПб.: РИЦ «культ информ пресс», 1995. – 528 с.

Маркова О.М., Сахорова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их
операции: Учебное пособие. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.- 288 с.

Масляченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке :
Фундаментальный анализ — М.: Перспектива., 1996. – 160 с.

Маслеченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке Кн.№2 :
Технологический уклад кредитования М.: Перспектива , 1996. – 191 с.

Маслеченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке Кн.№3 :
Технология финансового менеджмента клиента, — М.: Перспектива — 1997.
– 221 с.

Мелкумов Я.С. Теоретическое и практическое пособие по финансовым
вычислениям — М.: ИНФРА — М , 1996. – 336 с.

Мирун.Н.И. Герасимович А.Л. Банковское обслуживание предприятий и
населения, — К.: Национальная академия управления, 1996.- 278 с.

Мішта С.П. Пріорітетні напрямки кредитування Ощадним банком :
Автореферат к. ек. н. :08.04.01. КНЕУ – К.,2000. – 17 с.

Мішта С.П. Механізм формування та використання ощадних ресурсів –
К.,1998 – 23 с.

Основы банковского дела / под редакцией Мороза А.Н. – К.: «Либра», 1994
– 330 с.

Панова Г. Банковское обслуживание частных лиц. – М.:АО ДИС, 1994. –
352с.

Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка .- М.: ИКЦ «Дис»,
1997.- 464 с.

Пластиковые карточки в России. Сборник составленный А.А. Андреев, А.Г.
Морозов, Д.А.Равкин,- М.: Банкцентр, 1995.-

Планирование финансовой деятельности банка : необходимость, возможность,
эффективность – М.: АСА, 1995. – 90 с.

Положення про оцінку фінансового стану позичальника . — К.: Банк
«Україна» , 1998. — 28 с.

Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. – М.:ИНФРА-М, 1996. –
624 с.

Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред. Б.
Эдвардса 3-е изд. – М.:ИНФРА-М ,1996. – 464 с.

Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа, — Мн.: ООО
«Меркаванне», 1995.- 196 с.

Семенюта О.Г. Деньги, кредит, банки в Российской Федерации: Учебное
пособие. -М.: — «Контур», 1998.- 304 с.

Сусіденко В.Т. Організація і методика управління кредитною діяльністю
комерційного банку – В. Логос , 1997. –238 с.

Сусіденко В.Т. стратегія управління кредитною діяльністю комерційного
банку –К.,1998. – 345 с.

Сусіденко В.Т. Теоретичні основи та практичні питання управління
сучасною кредитною діяльністю комерційного банку, К., 1997. – 221 с.

.Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции — М.:
АОЗТ «АНТИДОР» совместно с «Торговым домом «Алеша», 1998.- 320 с.

Уткин Э.А. Финансовое управление / Ассоциация «Тандем» — М.,1997. –
208 с.

Финансы, денежное обращение и кредит:Учебник для вузов / Л.А.Дробозина,
Л.П.Окунева,Л.Д.Андросова и др.; Под ред. Проф.
Л.А.Дробозиной.-М.:Финансы,ЮНИТИ,1997.- 479 с.

Финансовый менеджмент : теория и практика / Е.С. Стоянова , И.Т.
Балабанов; Академия менеджмента и рынка , Институт финансового
менеджмента — М.: Перспектива ,1997. – 574 с.

Финансовый менеджмент : Учебник для студентов экономических вузов/ Под
ред. Г.Б. Поляк — М.: Финансы, ЮНИТИ 1997. – 518 с.

Шеремет А.Д.,Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. -М.: ИНФРА-М,
1995.- 176 с.

Шульга Н.П. Оценка кредитоспособности клиента : рекомендации банкиру
при выдаче кредита – К., 1995. – 59 с.

Челноков В.А. Банки и банковские операции: Букварь кредитования.
Технология банковских ссуд. Околобанковское рыночное пространство:
Учебник для вузов — М.: Высшая школа, 1998.- 272 с.

Челноков В.А. Банки : букварь кредитования . Технология банковских
ссуд. – М.: АО « Антидор» , 1996. – 368 с.

Черкасов В.Е., Платицина Л.А. Банковские операции: маркетинг, анализ,
расчеты: Учебно-практическое пособие , -М.: Метаинформ, 1995.- 208 с

Черкасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке . -М.: ИНФРА-М,
1995.- 272 с.

Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов – М.: Дело,
«Business Речь», 1995. – 320 с. ( 2-е изд.)

Додаток А

Рейтинг оцінки якості кредиту

кате-горія № п/п Назва показнику Бали

А

Призначення та сума кредиту

1 Призначення розумне та сума повністю виправдана 20

2 Призначення сумнівне, сума прийнятна 15

3 Призначення непереконливе, сума проблематична 8

В

Фінансовий стан претендента на кредит

1 Дуже гарний фінансовий стан , сильний та стабільний приток коштів 40

2 Гарне фінансове становище, сильний грошовий потік 30

3 Прийнятне фінансове положення, нестійкий грошовий потік 20

4 Невисокий дохід в минулому, слабкий грошовий потік 10

5 Нещодавно багато втратив, грошовий потік слабкий 4

С

Застава

1 Не потрібна застава або надається обширна грошова застава 30

2 Значна ліквідна застава 25

3 Достатня застава прийнятної ліквідності 20

4 Достатня застава, але обмеженої ліквідності 15

5 Недостатня застава невисокої якості 8

6 Нема прийнятної застави 2

D

Термін та схема погашення

1 Короткотермінове, самоліквідуючеєся, гарне вторинне джерело 30

2 Середньотерміновий, погашення частинами, потужний грошовий потік 25

3 Середньотерміновий, з погашенням одним платежем, довгостроковий з
середнім грошовим потоком 20

4 Довготерміновий, погашаємий частинами, невпевненість в надходженнях

12

5 Довготерміновий, призначення сумнівне, вторинних джерел не має 5

E

Кредитна інформація на позичальника

1 Чудові відносини в минулому з позичальником 25

2 Гарні кредитні відгуки з надійних джерел 20

3 Обмежені відгуки, нема негативної інформації 15

4 Нема відгуків 9

5 Несприятливі відгуки 0

F

Взаємовідносини з позичальником

1 Існують постійні вигідні відносини 10

2 Існують посередні відносини або ніяких 4

3 Банк несе втрати на відносинах з позичальником 2

G

Вартість кредиту

1 Вище звичайного для такої якості кредиту 8

2 відповідності до якості кредиту 5

3 Нижче звичайного для такої якості кредиту 0

Додаток В

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР N_________

“__” ________
м. ___________

ВАТ Ощадний банк, ( у подальшому — «Банк» ) в
особі___________________________________________________________

(посада, прізвище, ім`я та по батькові)

________________________________________________________________, який
діє на підставі Положення та довіреності N___ від _________200__р., з
однієї сторони, і _______________________________________
__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

рік та місце народження ______________________________________________,

працює_________________________________________________________,

( у подальшому — «Позичальник» ) , з іншої сторони , уклали між собою
цей Договір про наступне:

1. Предмет Договору

1.1. Банк надає Позичальнику з урахуванням його платоспроможності кредит
у сумі _______________________________________________ гривень

(сума цифрами та літерами)

на строк ________________ місяців (днів) до
_____________________________ (зазначити кінцевий строк погашення
кредиту) .

на ________________________________________________________________

( вказати ціль кредиту)

1.2. За користування кредитом встановлюється плата в розмірі
______________ процентів річних.

2. Банк зобов’язується

2.1. Відкрити Позичальнику позичковий рахунок № ____________ відповідно
до правил, що діють у Банку.

2.2. Кредит надавати з позичкового рахунку
_______________________________________________________________

(готівкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця
чи позичальника)

2.3. Проводити нарахування процентів за користування кредитом:

-щомісячно, за поточний календарний місяць;

— останнє нарахування – на дату повного погашення кредиту.

2.4. Консультувати Позичальника з питань виконання цього кредитного
Договору

2.5. У разі зміни розміру процентної ставки за користування кредитом
повідомити про це Позичальника рекомендованою поштою протягом 5 днів.

3. Позичальник зобов’язується

3.1. Забезпечити своєчасне та повне погашення кредиту та сплату
процентів за користування ним у строки, передбачені пп.3.3, 3.4
кредитного Договору чи графіком, який є невід’ємною частиною кредитного
Договору.

3.2. З метою своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за
користування ним та сплати пені забезпечити виконання цих зобов’язань
__________________________________________________________________

(заставою, закладом, іншими зобов’язаннями, номер і дата поданого
документа)

Документ, що встановлює забезпечення, є невід’ємним додатком до цього
Договору та подається Позичальником Банку одночасно з підписанням цього
Договору або протягом _____ днів після підписання Договору.

3.3. Погашення кредиту здійснювати щомісячно рівними частинами в сумі
______________________ гривень, починаючи з “__”_______ 2006_р. ,

(сума цифрами та літерами)

шляхом перерахування з рахунку № ______, відкритого в
___________________________________________________, МФО ________ ,

(найменування банку і його місцезнаходження , назва банку, установи
банку)

або внесення готівкою.

3.4. Щомісячно, не пізніше ______числа сплачувати Банку за користування
кредитом проценти згідно з пунктом 1.2.

Сплату процентів за користування ним здійснювати
__________________________________________________________________

(шляхом утримання із заробітної плати на підставі заяви Позичальника,
перерахування з особистого рахунку № _ або внесення готівкою).

3.5. В разі зміни розміру процентів за вкладами в установах ПриватБанку
сплачувати за наданим кредитом змінену процентну ставку, про що
укладається додаткова угода до цього Договору.

У разі незгоди сплачувати змінену процентну ставку у місячний строк з
дня отримання повідомлення погасити достроково заборгованість за
отриманим кредитом.

3.6. У випадку порушення строків платежів за кредитом і процентів за
користування ним та виникнення простроченої заборгованості сплатити
Банку пеню у розмірі ________ за кожний день прострочки платежу.

3.7. Повідомити Банк у 3-денний строк про зміни місця проживання,
роботи, прізвища чи імені та інші обставини, що можуть вплинути на
виконання зобов’язань за цим Договором.

3.8. Заздалегідь Банк (за 10 днів) повідомляти про можливе
недовикористання кредиту.

3.9. Відповідати власними коштами і майном по своїх зобов’язаннях, що
випливають з умов цього Договору.

4. Банк має право

4.1. Контролювати виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань на
час всього періоду користування кредитом.

4.2. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлений
термін суми непогашених платежів на наступний день перераховувати на
рахунок прострочених позичок і звертатися до суду з позовом про
звернення стягнення на заставлене майно або до нотаріального органу
відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про заставу».

4.3. Достроково стягувати кредит і реалізовувати заставне (закладне)
право у разі наявності простроченої заборгованості за кредитами або
нарахованими процентами понад місяць або незгоді Позичальника із змінами
процентної ставки відповідно до умов, викладених у п. 3.5 цього
Договору.

4.4. Якщо вирученої від реалізації заставленого майна суми коштів
недостатньо для погашення боргу і процентів за кредитом , пред’явити
позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника.

4.5. У разі встановлення в період дії цього Договору неплатоспроможності
поручителів, що уклали договір поруки з Банком при видачі кредиту,
вимагати від позичальника заміни поручителів та оформлення нових
договорів поруки.

4.6. Змінювати у період користування кредитом процентну ставку по
наданому кредиту залежно від умов кредитного ринку.

4.7. У разі виникнення не погашеної в строк заборгованості по кредиту і
процентах за користування ним (включаючи підвищені) суми, що
виплачуються Позичальником у погашення зазначеної заборгованості,
спрямовуються спочатку на погашення боргу по процентах, а потім по
кредиту.

4.8. У встановленому законодавством порядку Банк може звернутися в суд
із заявою про порушення справи проти Позичальника у зв’язку з
невиконанням ним умов цього Договору

5. Позичальник має право

5.1. Достроково погашати кредит та сплачувати відсотки за користування
кредитом, попередивши про це Банк за 5 днів , або вносити наперед
платежі в погашення заборгованості за кредитом, при цьому проценти на
залишок заборгованості за кредитом сплачуються щомісяця.

5.2. Достроково розірвати Договір з Банком за умови повного повернення
одержаного кредиту і сплати процентів за користування ним , повідомивши
про це Банк за 7 днів.

5.3. Порушувати перед Банком питання про перенесення строків платежу у
разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових або інших
ускладнень з не залежних від нього причин.

6. Особливі умови

6.1. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до
повного повернення кредиту, а також одержання Банком всіх належних йому
процентів та штрафів.

6.2. Зміни до Договору оформлюються додатковими угодами сторін, що є
невід’ємними частинами цього Договору.

6.3 Суперечки за Договором вирішуються у встановленому Законом порядку.

7. Юридичні адреси сторін

Поштова адреса, телефон, факс, Поштова адреса, телефон, факс

реквізити Банку: банківські реквізити

Позичальника:

Про зміну зазначених реквізитів сторони повідомляють одна одну негайно.

За Банк
За Позичальника

___________________ _________________

(підпис)
(підпис)

М.п.

Підстава: рішення кредитного комітету ( протокол №______ від_____ ).

(Складається, якщо Заставодавець (юридична особа — тільки як майновий
поручитель або фізична особа – як позичальник або майновий поручитель
надає у заставу будинки,

Будівлі,споруди,інше нерухоме майно ,яке безпосередньо пов’язане землею

лі, споруди, інше нерухоме майно, яке безпосередньо пов’язане із землею)

Додаток Г

Д О В І Д К А

для одержання кредиту в установі

ВАТ Ощадбанку

_________________________________________________________

( найменування району, міста )

Видана гр.__________________________________________________

( прізвище, ім’я та по батькові )

Що він (вона) постійно працює з «______»__________________200_р. на
посаді ___________________________________________________

одержує пенсію довічно або строком до «___»_______________200_р.

_________________________________________________________

(повне найменування підприємства, установи, організації органу, що
призначив пенсію, і його поштова адреса)

і його (її) середньомісячний заробіток (пенсія) за останніх три місяці
становить__________________________________________гривень.

(цифрами і літерами)

Зі вказаного заробітку (пенсії) робляться щомісячні утримання за
виконавчими листами та іншими документами у розмірі ________процентів.

Табельний номер чи номер пенсійної книжки.

Керівник___________________________________

М.п.

Гол. бухгалтер _________ ____________________

Зворотний бік довідки

Довідка видається адміністрацією підприємства, установи,
організації за місцем роботи ( встановлення пенсії) одержувача позички
в одному примірнику і надається останнім в установу ВАТ Ощадбанку.

Підприємства, установи і організації можуть одноразово видавати
лише по одній довідці про заробіток (пенсію).

Друга довідка може бути видана лише після погашення кредиту,
виданого за першою довідкою. Для одержання другої довідки
працівник (пенсіонер) повинен пред’явити попередній кредитний
договір з відміткою установи ВАТ Ощадбанку про повне погашення
позички.

Довідки не видаються особам, що підлягають звільненню з різних
причин.

Прізвища керівника підприємства, установи, організації і головного
бухгалтера вказуються повністю.

Довідка заповнюється одним кольором чорнила , або кульковою ручкою .
Виправлення не допускаються.

Керівники і головні бухгалтери підприємств, установ і
організацій несуть персональну відповідальність за подання недостовірної
інформації щодо доходів працівника.

Додаток Д

З А Я В А

індивідуального позичальника на видачу кредиту

«______»______________200_ р.

Від ______________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові позичальника)

Адреса____________________________________________________________

__________________________________________________________________

Найменування установи банку _______________________________________

В рахунок дозволеного кредиту на____________________________________

(призначення кредиту)

прошу видати мені _________________________________________________

(готівкою, чеком, перерахуванням)

___________________________________________________________гривень.

(сума цифрами і літерами)

Позичальник_______________________

(підпис)

Додаток Є

Динаміка загальної заборгованості по кредитах банку.

Пер/вал 1 кв. 2004р. 2 кв. 2004р. 3 кв. 2004р. 4 кв. 2004р. 2004р. 1 кв.
2005р. 2 кв. 2005р. 3 кв. 2005р. 4 кв. 2005р. 2005р.

Грн. 123251 129541 131259 125364 502702 110250 115006 136028 105697
459996

Валюта 36958 41569 42321 38965 157367 35697 39658 40259 39257 420056

PAGE

PAGE 1

PAGE 18

PAGE 120

Класифікація споживчих кредитів

За цільовим характером

За формою видачі

За способом погашення

інвестиційні

чекові

Під банківські кредитні карточки

На розвиток підсобного господарства

Для купівлі товарів та сплати послуг

На нецільові споживчі потреби

грошові

товарні

банківські

небанківські

За суб(єктами кредитних відносин

В розстрочку (поступово)

Разовим платежем

За способом організації надення

За строками надання

організовані

неорганізовані

За ступенем покриття кредитом вартості товару

На часткову оплату

На повну вартість

середньострокові

короткострокові

довгострокові

Цільові кредити окремим цільовим групам

Цілі на які надаються довгострокові споживчі кредити

будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків
дачного типу та благоустрій садових ділянок

надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів,
літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо

гаражів

індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями

поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі,
транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

квартир

купівлю

реконструкцію та капітальний ремонт

індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж,
придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку

гаражів

будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є
основним житлом

будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є
основним житлом

індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями

квартир у багатоквартирних житлових будинках

будівництво

Прийняття рішення про надання кредиту

Рейтингова оцінка платоспроможності фізичної особи позичальника

Підкомплекс «визначення фінансового стану позичальника»

Підкомплекс «Аналіз фінансового стану класу позичальника»

Комплекс задач «Аналіз фінансового стану позичальника — фізичної особи

Похожие записи