38

Аналіз рентабельності банка.

ПЛАН

Вступ 3

1.Теоретичні аспекти аналізу рентабельності банку 5

1.1.Поняття рентабельності 5

1.2.Методичні підходи до аналізу рентабельності банку. Напрямки та
показники аналізу 9

1.3.Нормативна та інформаційна база аналізу рентабельності банку 13

2.Аналіз рентабельності АКБ „Приватбанк” 15

2.1.Економічна характеристика банку АКБ „Приватбанк” 15

2.2. Аналіз рентабельності АКБ «Приватбанк» 23

3. Шляхи покращення рентабельності комерційного банку 28

Висновок 31

Список використаної літератури 32

Додатки 33

Вступ

Поглиблення банківської реформи в Україні та всебічне зміцнення на цій
основі національної банківської системи, забезпечення на ділі її
ефективної підтримки з боку держави розглядається як одне з пріоритетних
завдань економічної політики на сучасному етапі.

На початковому етапі розвитку економіки незалежної держави
спостерігалось послаблення рентабельності комерційних банків. Причини
цього були в бюджетному дефіциті, інфляції, зростанні цін, спаді
виробництва, зростанні неплатежів, що перейшло в платіжну кризу.

Є небагато можливостей впливу на кожен із названих процесів і на
сукупність їх у цілому в прагненні подолати негативні наслідки розвитку
економіки, а також послабити рентабельність банків. Обмежені можливості
такого впливу має в своєму розпорядженні й кредитна система. Поглиблення
банківської реформи в Україні та всебічне зміцнення на цій основі
національної банківської системи, забезпечення на ділі її ефективної
підтримки з боку держави розглядається як одне з пріоритетних завдань
економічної політики на сучасному етапі.

За таких умов банки провадили агресивну політику щодо залучення коштів
юридичних і фізичних осіб та високоризиковану кредитну політику, а також
активне інвестування коштів у державні цінні папери. Це надавало їм
можливість стабільно отримувати значні прибутки і при цьому підтримувати
достатній рівень ліквідності. Така ситуація в банківській сфері України
панувала до середини 90-х років XX століття.

Стабілізація національної грошової одиниці суттєво вплинула на
діяльність комерційних банків України. Відразу ж виявились «слабкі
сторони» вітчизняної банківської системи, що стало причиною втрати
окремими українськими банками ліквідності та рентабельності і як
наслідок — їх банкрутства. За період з 1991 до 2005 р. в Україні
припинили діяльність 122 комерційні банки, значна частина яких була
ліквідована у другій половині 90-х років. За цих умов виникає потреба у
впровадженні до практичної діяльності комерційних банків сучасних
методів і підходів до управління їх рентабельністю.

Дана курсова робота присвячена дослідженню особливостей аналізу
рентабельності та прибутковості комерційного банку. Предметом
дослідження є особливості аналізу рентабельності комерційних банків,
об’єктом дослідження аналіз рентабельності АКБ „Приватбанк”.

Мета дослідження – вивчити, на прикладі діючого вітчизняного банку,
особливості процесу фінансового аналізу комерційного банку і
рентабельності зокрема.

Робота складається із трьох розділів, в яких послідовно розглядається
дана проблема.

1.Теоретичні аспекти аналізу рентабельності банку

1.1.Поняття рентабельності

Зміст будь-якої підприємницької діяльності складається в досягненні
позитивного економічного ефекту у виді абсолютного показника прибутку
чи відносного — рентабельності. Тим самим рентабельність виступає
головним об’єктом і метою банківського фінансового менеджменту. Чим
більше приділяється уваги рентабельності, тим успішніше функціонує
банківська установа. У цьому зв’язку питання наукового управління
рентабельністю являють собою актуальну проблему теорії і практики
підприємницької діяльності.

Питання рентабельності постійно були і є предметом особливої уваги
провідних вчених-фінансистів, аналітиків і практиків. Їм присвячені
монографії, численні статті в періодичній пресі, спеціальні розділи і
параграфи в навчальних посібниках по фінансовому менеджменту, зокрема,
фінансовому аналізу. Але нажаль, дотепер іноді зустрічаються роботи і
навіть навчальні посібники по аналізу фінансової діяльності банківської
установи, що применшують і навіть, що цілком ігнорують настільки важливу
тему. Подібне відношення до рентабельності дезорієнтує
практиків-економістів і особливо менеджерів-фінансистів у складних
ситуаціях сучасного економічного розвитку в країні, що ще в більшому
ступені вимагає подальшого вивчення питань рентабельності й уніфікації
існуючих концепції.

Як відомо, безпосереднім результатом діяльності комерційного банку є
прибуток, але він часто дуже приблизно відбиває ефективність
підприємницької діяльності. Більш точну оцінку функціонування
банківської установи дає рентабельність. Це не просто статистичний,
розрахунковий параметр, а складний комплексний соціально-економічний
критерій. На відміну від прибутку, він характеризує ефективність
фінансової діяльності будь-якого конкретного економічного суб’єкта, щодо
всіх інших (індивідуальних підприємців, організацій, регіонів, окремих
країн і світу в цілому), незалежно від розмірів і характеру економічної
діяльності. Дана якість додає рентабельності, з одного боку, форму
економічної категорії, що виражає економічні відносини між економічними
суб’єктами з приводу результативності використання факторів капіталу, а
з іншого боку — характер об’єкта й інструмента фінансового менеджменту.
Розглянемо останню властивість докладніше.

У загальному виді рентабельність є відношення ефекту (результату) до
витрат (ресурсів) діяльності банку. Звідси різноманіття форм вираження
чисельника і знаменника створює велику кількість різних видів
рентабельності, які можна систематизувати в такий спосіб (див. рис.
1.1).

picscalex1320100090000037400000002001c0000000000040000000301080005000000
0b0200000000050000000c0215017d02040000002e0118001c000000fb02f0ff00000000
00009001000000cc0440001254696d6573204e657720526f6d616e000000000000000000
0000000000000000040000002d0100000400000002010100050000000902000000020d00
0000320a0e00000001000400000000007c021401208d07001c000000fb02100007000000
0000bc02000000cc0102022253797374656d000000000000180000002cc8110001000000
e304000000000000040000002d01010003000000000038

Перша група показників, відбиваючи рівень рентабельності різних
економічних суб’єктів суспільства від окремого приватного підприємця без
утворення юридичної особи, підприємства, банку до країни, міждержавної
організації, міжнародного регіону і світу в цілому, показує
співвідношення і формування ефективності функціонування різних сфер
економіки. Її роль полягає в забезпеченні соціально-економічної
орієнтації, вибору напрямків руху і переливу капіталу з малоприбуткових
і збиткових сфер (регіонів, країн) у більш дохідні. Реальний процес
інвестицій будується на механізмі розрахунку середніх норм
рентабельності підприємницької діяльності з врахуванням конкретних
специфічних особливостей соціально-економічного розвитку того чи іншого
суб’єкта.

Рентабельність економічних суб’єктів і сфер економіки (приватний
підприємець, підприємство, банк, регіон, галузь, країна, і т.д.)
відбиває характер ефективності їхньої діяльності. Кожен вищестоящий
рівень служить середньою нормою для нижчестоящого. При цьому
загальнонаціональна і світова норми виступають кінцевими орієнтирами
результативності при виборі виду і напрямків розвитку бізнесу.

Друга група представлена множиною параметрів у залежності від
розмаїтості використовуваних ресурсів економічного суб’єкта.

Дана група характеризує рівень результативності використання ресурсів
економічного суб’єкта, що складаються з двох, що випливають одна з
іншої, форм руху вартості: сукупного капіталу й активів.

Перша відбиває вихідні вартісні позиції підприємницької діяльності й у
першу чергу ефективність власного капіталу, а також позикового і
залученого капіталу. Ці показники виражають інтереси власників капіталу
і насамперед засновників, власників підприємства.

Друга форма показує ефективність функціональної сфери бізнесу —
численних різновидів активів — своєрідного метаморфозу капіталу. У ній
зацікавлені не тільки власники, але і менеджери організації.

Третя група охоплює параметри рентабельності витрат. Показники можуть
бути обчислені стосовно до окремих елементів витрат (спожиті основні
засоби, матеріали, сировина і т.д.) і собівартості в цілому. Найбільше
застосування одержали рентабельність виробу і продукції.

Четверта група показників формується в залежності від різновидів
одержуваного ефекту — прибутку (збитку). Остання має кілька видів, у
тому числі: прибуток одного виробу, прибуток випуску виробу, прибуток
товарної продукції, прибуток реалізованої продукції, інший прибуток,
прибуток року, чистий прибуток. Усі вони знаходяться в тісному
взаємозв’язку і залежності.

Нарешті, останній вид рентабельності, обумовлений по чистому прибутку
(прибуток року за мінусом податкових платежів), відбиває як діяльність
економічного суб’єкту, так і стан його фінансових взаємин з державою.
Обов’язковий-примусовий характер останніх може звести нанівець весь
ефект підприємництва, а тому має надзвичайно важливе значення при
формування інвестиційної політики економічних суб’єктів. Тут може бути
розрахована ціла група параметрів, негативної для економічного суб’єкта
рентабельності, обумовлених відношенням окремих видів і всієї сукупності
податкових платежів до різних елементів ресурсів (капітал, активи),
витрат (витрати виробництва і реалізації) і фінансових результатів
(виручка, прибуток).

Особливу роль у фінансовому менеджменті відііграє п’ята група
рентабельності, що відбиває різні управлінські фази підприємницької
діяльності: планову, поточну і заключну. Найбільші значення і складність
представляють розрахунки планових показників. Від ступеня їхньої
обґрунтованості і вірогідності залежать як ухвалення рішення про
реалізацію інвестиційних проектів, так і кінцеві результати
підприємницької діяльності.

Остання шоста група показників розраховується в залежності від термінів
функціонування економічних суб’єктів: день, тиждень, місяць, півріччя,
рік. Ці параметри необхідні при фінансовому аналізі стану і перспектив
розвитку як окремих сторін, так і підприємницької діяльності в
цілому.

Комплексне використання розглянутих вище параметрів рентабельності
повинне стати невід’ємною складовою частиною фінансового менеджменту
всіх економічних суб’єктів. Особливо велика його роль на базовому рівні
економіки — комерційному банку. При цьому невід’ємною умовою
повноцінного аналізу рентабельності в сучасних умовах є комп’ютерна
обробка всіх соціально-економічних і виробничих параметрів
інформаційного нормативної системи функціонування організацій.

1.2.Методичні підходи до аналізу рентабельності банку. Напрямки та
показники аналізу

Зміст банківського аналізу полягає у підготовці матеріалів для
прийняття своєчасних управлінських рішень з поточної чи прогнозної
діяльності комерційного банку. Такий звіт можна скласти за результатами
оцінки діяльності об’єкту управління шляхом виміру впливу факторів на
його відхилення від заданих параметрів, встановлення причин відхилень і
виявлення резервів.

Аналізуючи баланс банку, застосовують:

1. Прийом порівняння, який дає змогу визначити причини й рівень
динамічних змін та відхилень за статтями на ліквідність банку і
прибутковість його операцій, а також визначити резерви підвищення
дохідності останніх.

2. Прийом групування, застосувавши який, шляхом систематизації даних
балансу можна розібратись у суті аналізованих явищ і процесів.

3. Метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний
взаємозв’язок між різними статтями, розділами чи групами статей балансу.

4. Графічний прийом, який дає змогу комплексно (візуально) оцінити
динаміку окремих показників і структурні зміни.

За періодичністю проведення аналіз поділяють на:

· щоденний;

· щотижневий;

· місячний;

· квартальний;

· річний.

Залежно від спектра питань, які вивчаються, аналіз поділяють на:

· повний, тобто вивчаються всі аспекти діяльності банку, його зовнішні
та внутрішні зв’язки;

· тематичний, коли з метою поліпшення окремих напрямів діяльності банку
розглядається лише вузьке коло питань.

За метою і характером розрізняють:

· попередній аналіз, який застосовують, щоб, оцінивши стан рахунків,
з’ясувати, чи спроможний комерційний банк здійснювати ті чи інші
операції;

· оперативний аналіз, який проводиться у ході поточної діяльності банку
з метою перевірки дотримання нормативів та інших показників. У разі
необхідності вживаються термінові заходи, щоб підтримувати на належному
рівні нормативи та інші показники, а також одержувати достатній
прибуток;

· остаточний (подальший) аналіз, необхідний для визначення ефективності
роботи комерційного банку у звітний період, виявлення резервів
підвищення дохідності:

· перспективний аналіз, що застосовується для прогнозування очікуваних
результатів у майбутньому періоді, вибору нових видів операцій та
визначення внутрібанківської політики.

Залежно від об’єкта аналіз поділяється на шість видів:

— функціональний аналіз дає змогу з’ясувати спеціалізацію, місце
установи в системі розподілу банківських послуг, форми і перспективи
взаємодії з іншими контрагентами системи, а також допомагає оцінити
ефективність і доцільність функцій, які виконує банк. Такий аналіз
здійснюється на підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів
депозитів і кредитів, частки міжбанківських операцій у загальному обсязі
ресурсів і вкладень.

Мета функціонального аналізу — виявити можливості щодо підвищення
прибутку ‘ від банківських операцій та їх ліквідність, її досягають,
відмовляючись від неефективних та обираючи прогресивні шляхи виконання
потрібних операцій;

— структурний аналіз здійснюється за видами банківських і операцій.
Базується на відсоткових значеннях кожного рядка таблиці щодо загального
підсумку. Зміни відносних показників окремих статей відображають зміни
питомої ваги активів чи пасивів та прибутків або збитків віл окремих
операцій банку;

— операційно-вартісний аналіз розгортає масштабну картину становища
банку при визначенні його дохідності, допомагає точніше оцінити вартість
конкретних операцій, їх прибутковість чи збитковість. Аналіз дає змогу
з’ясувати значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку,
розробити основні напрями депозитно-позикової політики щодо конкретних
контрагентів із метою максимізації доходу:

— рейтинговий аналіз має виняткове значення для комплексної оцінки
фінансового стану комерційних банків і порівняння їх між собою. Рейтинг
визначають на підставі висновків, зроблених спеціалістами різних
категорій.

Експертна оцінка ґрунтується на досвіді і кваліфікації і фахівців,
які. використовуючи доступну їм інформацію, аналізують якісні й
кількісні параметри.

Бухгалтерська оцінка здійснюється на основі офіційної фінансової
звітності банку шляхом аналізу лише кількісних показників.

Факторний аналіз покликаний з’ясувати вплив окремих чинників на
показники фінансового стану банку, виявити його сильні і слабкі сторони,
зорієнтувати, як найповніше використовувати внутрішні резерви, приймати
правильні управлінські рішення та розробляти ефективну стратегію
розвитку. В практиці факторного аналізу застосовують методи ланцюгових
підстановок і пайової участі:

Макроекономічний аналіз дає змогу визначити масштаби активно-пасивних
операцій та обсяг банківського прибутку, а також рівень участі
комерційного банку чи групи банків у форсуванні грошової маси, розподілі
банківських послуг, регіональному розподілі кредитних ресурсів. Як
правило, його проводить центральний банк.

Порівняльний аналіз діяльності банку. Порівнюючи велику кількість
показників банку за певний проміжок часу або кількох банків, можна
об’єктивно оцінити фінансовий стан установи. Дані порівняльного аналізу
допомагають простежити діяльність банку в динаміці, а також
спрогнозувати його фінансовий стан на майбутнє.

При порівняльному аналізі застосовуються три види вихідних даних із
числа тих, які вивчають, аналізуючи фінансовий стан банків, а саме:

· індивідуальні показники діяльності банку;

· середні показники по групі банків, до якої входить установа, що
аналізується (або відхилення від середніх по групі);

· місце установи серед банків зазначеної групи за кожним показником.

Такий вид аналізу дає можливість банку:

· порівняти власні показники із середніми показниками своєї групи
банків;

· визначити своє місце серед банків групи;

· оцінити власну діяльність у тій чи іншій галузі на ринку банківських
послуг;

· прогнозувати фінансовий стан банку залежно від тих чи інших
економічних обставин.

Для порівняльного аналізу діяльності банку пропонується зведений
звіт банку. Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз слід
проводити за такими часовими вимірами:

· за 5 робочих днів — тижневий;

· за 4 (5) тижнів — місячний;

· за 3 місяці — квартальний;

· за 6 місяців — піврічний;

· за 12 місяців — річний;

· за кілька років — аналіз розвитку банку.

Така система аналізу дає змогу робити прогнозні розрахунки щодо
діяльності банку у майбутньому.

Етапи проведення аналізу

Хоча напрями та критерії, за якими аналізується робота банку, досить
різноманітні, технологія проведення аналізу єдина і передбачає такі
етапи:

— попередній;

— аналітичний;

— заключний (інтерпретаційний).

На попередньому етапі звітність готують до подальшої аналітичної
роботи: оцінюють правильність її складання і ступінь достовірності
отриманих даних, групують окремі статті активу і пасиву балансу, звіту
про прибутки і збитки, складають аналітичні таблиці та відбирають певні
показники. Потім на основі опрацьованої первинної інформації відбирають
абсолютні й відносні показники, які характеризують ту чи іншу сторону
діяльності банку, і визначають порядок їх розрахунку. Зрештою, всі
показники групують в аналітичні таблиці відповідно до запланованих
напрямів досліджень.

На аналітичному етапі визначають вид та необхідну кількість
аналітичних таблиць, обирають методи аналізу, форми відображення
динаміки та структури досліджуваних показників, роблять необхідні
розрахунки.

На заключному етапі аналізу описують отримані результати
розрахунків, роблять висновки, готують аналітичні записки, коментарі,
доповіді. Слід зазначити, що результати виконаних аналітичних процедур
не є єдиними і безумовними критеріями для остаточного висновку щодо
фінансового стану банку. Процес аналізу можна порівняти з народженням
мистецького твору. «Матеріальної основи» аналізу для отримання коректних
і достовірних даних часто недостатньо. «Домальовують» цілісний образ
інтелект, логіка, досвід, належний рівень кваліфікації того, хто
зайнятий цією справою, а також додаткова інформація про об’єкт
дослідження.

1.3.Нормативна та інформаційна база аналізу рентабельності банку

Інформаційними джерелами для аналізу діяльності банку є:

· балансовий звіт комерційного банку (форма 11 (місячна);

· звіт про кредитний портфель (форма 301 (місячна);

· звіт про залишки за депозитами (форма 341 (місячна);

· звіт про прибутки та збитки комерційного банку;

· звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611)

· звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції (форма 542);

· звіт про відкриті валютні позиції (форма 540, що розраховується на
підставі даних 01 файла).

Аналізуючи фінансову звітність, підраховують середні показники ключових
категорій балансового звіту за період, що покривається цими даними, та
визначають:

· стан надходжень — за прибутком на середні активи та капітал;

· коефіцієнти приросту ключових показників (позик, депозитів та
капіталу);

· продуктивність роботи персоналу;

· отримані та сплачені середні процентні ставки;

· вартість посередництва.

За такого підходу для вироблення ключових індикаторів (показників)
діяльності поєднують дані балансового звіту та звіту про фінансові
результати, що не залежать від розміру банку, їх порівнюють із даними
інших банків та між собою. Оскільки доходи й видатки аналізують щодо
середніх активів та зобов’язань за період, охоплений звітом про
фінансові результати, то можуть порівнюватися різні за тривалістю
періоди часу.

Що стосується аналізу рентабельності комерційного банку, то основним
інформаційним джерелом для нього є звіт про прибутки і збитки
комерційного банку. Цей документ ґрунтується на концепції потоків:
спочатку в ньому зазначають показники процентного доходу і доходу від
платних послуг, від суми яких віднімають операційні витрати, потім
відображають не операційні доходи чи витрати, резерви для покриття
сумнівних кредитних вимог і податки, а насамкінець підсумовують чистий
прибуток.

Основним нормативним документом, що регламентує проведення аналізу
прибутковості і рентабельності комерційного банку є Інструкція
Національного банку України про порядок регулювання та аналіз діяльності
комерційного банку. Згідно цього документу двома найбільш важливими
показниками аналізу прибутковості банку є показники доходу на активи
та доходу на капітал.

2.Аналіз рентабельності АКБ „Приватбанк”

2.1.Економічна характеристика банку АКБ „Приватбанк”

Приватбанк (далі «Банк») був зареєстрований як комерційний банк з
обмеженою відповідальністю. У 2000 році він був реорганізований у
закрите акціонерне товариство. Банк здійснює свою діяльність відповідно
до ліцензії Національного банку України (НБУ) з березня 1992 року.
Основна діяльність Банку включає надання банківських послуг юридичним і
фізичним особам на території України.

Банк має 49 філій в Україні. Крім цього, Банк має філія на Кіпру,
представництва в Алмати (Казахстан), Кишиневі (Молдова) і Москві
(Росія). Юридична адреса головного офісу Банку:

Набережна Перемоги 50,

49094, Дніпропетровськ

Україна.

За станом на 31 грудня 2005 року в Банку нараховувалося 10 342
співробітника (2004 рік — 7 505 співробітників).

Умови, у яких функціонує Банк. Економіці України дотепер присущи
особливості, характерні ринковій економіці, що зароджується. Вони
включають, крім інших, наявність валюти, що не є вільно конвертованою за
межами країни, низьку ліквідність державного і частки ринків боргових
зобов’язань і капіталу, а також високого рівня інфляції до 2005 року.

Крім того, банківський сектор України особливо підпадає під вплив
економічних умов і коливань валютних курсів. Серед проблем, що впливають
на банки, що працюють в Україні, слід також зазначити необхідність
подальшого розвитку законодавства з питань банкрутства, офіційних
процедур реєстрації і використання застави, а також інші перешкоди
законодавчого і фіскального характеру.

Перспективи майбутньої економічної стабільності в Україні в значній мірі
залежать від ефективності економічних заходів, прийнятих урядом, а також
від юридичних, регулятивних і політичних змін, що не можуть
контролюватися Банком.

Крім того, економічні умови продовжують обмежувати обсяг діяльності
фінансових ринків. Ринкові ціни можуть не відображати вартість активів,
що мала би місце на ефективному й активному ринку з великою кількістю
продавців і покупців, готових здійснювати відповідні операції. Тому
керівництво, при необхідності, використовувало всю наявну інформацію для
коректування ринкових даних з метою як можна кращого розрахунку
справедливої вартості.

Проаналізуємо фінансовий стан банківської установи. Основою для аналізу
діяльності банку слугує балансовий звіт, у якому активи відображаються
ліворуч, а зобов’язання та капітал (пасиви) — праворуч. Існує така
рівність:

Активи — Зобов’язання = Капітал.

Активи й пасиви подаються у балансовому звіті в порядку зниження їх
ліквідності. Щоб спростити аналіз балансу, його перетворюють у
консолідований.

Основними видами аналізу балансового звіту банку є:

· структурний аналіз, який дає змогу оцінювати зміни у структурі активів
і пасивів протягом певного часу;

· коефіцієнтний аналіз, за допомогою якого можна з’ясувати якісні
характеристики активів і пасивів (при цьому використовують ряд
коефіцієнтів).

Проаналізуємо докладніше структуру і склад капіталу банку.

Таблиця 2.2

Аналіз структури капіталу

Показники200520042005Сума, тис.грн. Структура, %Сума,
тис.грн. Структура, %Сума, тис.грн.
Структура, %Статутний
капітал147296,838,88283113,854,10942406,978,49Нерозподілені прибутки
15362440,5514526127,7613246511,03Прибутки поточного
року7791720,5794964,118,15125866,310,48Усього
капіталу378837,8100,00523338,9100,001200738100,00

Як бачимо з наведеної таблиці у 2005 році капітал банку в основному
сформовано за рахунок статутного капіталу, проте у попередніх роках на
долю статутного капіталу припадало лише 54,1 та 38,9% у 2004 та 2005
роках. А у 2005 році основна частина капіталу припадала на нерозподілені
прибутки.

Також доцільно обчислити чистий капітал, який регулюється з боку НБУ, у
таблиці 2.3 наведені дані розрахунки.

Таблиця 2.3

Розрахунок чистого капіталу

тис. грн.

200520042005Основний капітал 259018,8550218,8889438,4Додатковий капітал
7791794964,1125866,3Відверненя 170398102961125182Чистий капітал
166537,8542221,9890122,7

Коефіцієнтний метод дозволяє провести аналіз достатності капіталу (див.
табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Розрахунок коефіцієнтів достатності капіталу

ПоказникФормулаНормативЗначення200520042005Коефіцієнт К1капітал /
пасивирекомендоване значення в межах 0,15-0,200,190,190,22Коефіцієнт
К2чистий капітал / загальні активине менш ніж 0,040,040,100,14Коефіцієнт
К4чистий капітал / зобов’язанняне менш ніж 0,25-0,30,050,120,18

Коефіцієнт К1 визначає рівень капіталу в структурі загальних пасивів.
Рекомендовані його значення — у межах 0,15—0,20, як бачимо за
аналізований період цей показник відповідав нормативному.

Коефіцієнт К2 показує співвідношення чистого капіталу і загальних
активів. Значення даного показника повинно бути не меншим 0,04. Тільки у
2005 році цей показник був на рівні нижньої границі нормативу, в
подальшому спостерігається його поступове збільшення.

Коефіцієнт К4 показує максимальну суму збитків, за яких капіталу, що
залишився (чистий нетто-капітал), вистачить для забезпечення надійності
коштів вкладників та інших кредиторів банку. Передбачається, що капітал
банку повинен на 25—30% покривати його зобов’язання. Як бачимо в
аналізованому періоді цей показник є меншим за нормативне значення,
проте спостерігається стала тенденція до його збільшення.

Розглянемо зобов’язання банку (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Структура зобов’язань АКБ „Приватбанк”

Зобов’язання банку200520042005Сума, тис. гри.Структура, %Сума, тис.
гри.Структура, %Сума, тис. гри.Структура, %Коррахунки
банків9870,0310230,0312450,03Міжбанківські
кредити117960,4100,00526011,18Кошти клієнтів до
запитання268258293,95370831894,67415623493,54Строкові
депозити21110,07220840,56271550,61Цінні папери власного
боргу00,0000,0000,00Інші
зобов’язання1578185,531858014,742062534,64Усього
зобов’язань2855294100,003917226100,004443488100,00

Таким чином, зобов’язання банку на більш як 90% сформовані за рахунок
коштів клієнтів до запитання. Дешеві зобов’язання становлять основу
ресурсної бази банку, тобто даний банк не несе значних витрат при сплаті
процентів.

Частка строкових депозитів — 0,61%, а міжбанківського кредиту — 1,18%.

Отже, аналіз зобов’язань свідчить про те, що банк не має надійної бази
кредитних ресурсів і наражається на великий ризик, вкладаючи такі кошти
в кредити.

Розглянемо структуру активних операцій АКБ „Приватбанк” (див. табл.
2.6).

Таблиця 2.6

Структура активних операцій АКБ „Приватбанк”

Активи

 200520042005Відхилення (2005-2005)сума, тис. гри.%сума, тис. гри.%сума,
тис. гри.%у сумі, тис. гри.у структурі,%Валюта,
монети359715,509,25402094,007,31425630,006,7065914,50-2,55Кошти на
коррахунках у
НБУ401203,0010,31334270,006,08345621,005,44-55582,00-4,88Кошти на
коррахунках в інших
банках754273,0019,39810271,0014,74805213,0012,6750940,00-6,72Депозити та
кредити в інших
банках106710,002,74132564,002,41154632,002,4347922,00-0,31Цінні папери у
портфелі
банку371536,309,55638106,9011,61645657,1010,16274120,800,61Кредити
надані,
всього1338122,0034,402351512,0042,783079955,6048,451741833,6014,05Інвест
иції капіталу4752,000,128331,000,159562,000,154810,000,03Нематеріальні
активи146848,003,77182535,003,32175452,002,7628604,00-1,01Матеріальні
активи123944,003,19213291,003,88256894,004,04132950,000,86Інші
активи283258,007,28424135,007,72458610,007,21175352,00-0,07Усього3890361
,80100,005497109,90100,006357226,70100,002466864,900,00

З наведеної таблиці бачимо, що частка високоліквідних активів в
загальній масі активів має сталу тенденцію до зниження, зростає лише
сума наданих кредитів. Для того, щоб проаналізувати якість кредитного
менеджменту розглянемо кредитний портфель за 2005 рік (див. табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Аналіз кредитного портфелю банку

Класифікація кредитів у портфелі банкуСума, тис. грн.Структура,
%Коефіцієнт ризику, %Сума резерву, тис.
грн.Стандартні2227085,172,132%44541,70Під
контролем52154616,895%26077,30Субстандартні2451107,945%12255,50Сумнівні9
32103,0250%46605,00Безнадійні800,90,03100%800,90Усього кредитний
портфель3087752100,00-130280,40

З наведених даних можна зробити висновок про професіоналізм менеджерів
банку, адже відсоток сумнівних та безнадійних кредитів є дуже не
великим.

За допомогою нормативів центрального банку проаналізуємо фінансовий
стан банку.

Таблиця 2.8

Аналіз фінансового стану АКБ „Приватбанк”

ПоказникиНормативне значенняФормула200520042005Норматив капіталу
комерційного банку Н110000 тис. грн.х166537,8542221,9890122,7Мінімальний
розмір статутного капіталу Н26 млн. 200 тис.
грн.х147296,8283113,8942406,9Норматив платоспроможності Н3не менше
8%(Капітал / Активи)*1009,759,5321,96Норматив достатності капіталу Н4не
менше 4%Основний капітал — Резерви на покриття кредитних ризиків /
Активи *1006,6710,0214,02Норматив миттєвої ліквідності Н5не менше
20%(Кошти на коррахунку + каса) / Поточні рахунки *
10028,3719,8618,56Норматив загальної ліквідності Н6не менше 100%Активи /
Зобов»язання * 100123,03123,71128,14Норматив співвідношення
високоліквідних і робочих активів Н7не менше 20%Високоліквідні активи /
Робочі активи * 10077,7546,1839,52Максимальний розмір ризику на одного
позичальника Н8не більше 25%Сукупна заборгованість за позичками,
міжбанківським кредитами і врахованими векселями / Капітал банку
*1001,620,003,77Норматив максимального розміру наданих міжбанківських
позик Н12не більше 200%Надані міжбанківські позики / Капітал банку *
10014,6712,6011,09Норматив максимального розміру отриманих
міжбанківських позик Н13не більше 300%(Отримані міжбанківські позики +
Залучені централізовані кошти) / Капітал банку * 10043,2949,3740,38

З таблиці 2.8 бачимо, що всі основні нормативи знаходяться в межах
рекомендованих значень. Тільки норматив миттєвої ліквідності у 2005 році
не відповідає рекомендованому значенню, це пов’язано із зменшенням
високоліквідних активів підприємства через направлення їх в сферу
кредитування.

Загалом фінансовий стан банку можна охарактеризувати як стабільний.
Щодо рекомендацій банку, то тут хотілося б відмітити про необхідність
зміни політики стосовно ресурсної бази (слід вишукати більш надійні
джерела ресурсів ніж поточні рахунки клієнтів).

2.2. Аналіз рентабельності АКБ «Приватбанк»

Серед найважливіших методів аналізу фінансових результатів головним
можна вважати структурний аналіз, який здійснюється шляхом визначення
кожної позиції у процентах від загального. Зміна питомої ваги позицій у
часі свідчить про зміни у сферах діяльності банку.

Проведемо аналіз доходів АКБ „Приватбанк” (див. табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Аналіз структури доходів АКБ „Приватбанк”

Показники200520042005Відхилення2005 до 2005
(+,-)тис.грн.%тис.грн.%тис.грн.%тис.грн.%Усього
доходів125752100,00141377100,00185873,00100,0060121,000,001.
Процентних:4257933,866493345,9378451,0042,2135872,008,35за коштами,
розміщеними у банківському
секторі102568,16113218,01132207,112964,00-1,04за кредитами
клієнтів3232325,705361237,926523135,09329089,392. Прибутків від
торговельних операцій8317366,147644454,0710742257,7924249-8,35

Як бачимо основний доход банк отримує за рахунок торговельних операцій,
проте спостерігається зменшення надходжень від даних операцій і
зростання частки процентних доходів.

Аналіз коефіцієнтів полягає у зіставленні доходів і витрат із
відповідними позиціями балансу.

Прибуток, банку складають:

· прибуток від основної діяльності, який визначається як різниця між
банківськими доходами і витратами;

· валовий прибуток, до якого, крім прибутку від основної діяльності,
входять небанківські операційні доходи і витрати, відрахування в
резерви, непередбачені доходи і витрати;

· чистий прибуток, який залишається у розпорядженні банку після сплати
податку на прибуток (див. табл. 2.10).

Прибуток від основної діяльності банку збільшився на 68499 тис. грн. за
рахунок зростання доходів банку на 71733 тис. грн.. Величина прибутку
могла б бути дещо більшою, якби керівництво банку скоротила витрати
банку, які збільшились на 3234 тис. грн.. Оскільки непередбачених
прибутків і збитків не було, загальний прибуток у 2005 становив 179809
тис. грн. Чистий прибуток банку зріс на 47949,3 тис. грн. за рахунок
збільшення загального прибутку на 68499 тис. грн..

Таблиця 2.10

Аналіз чистого прибутку АКБ „Приватбанк”

Показники200520042005Відхилення 2005 до 2005(+/-)Доходи
банку14581617386021754971733Витрати
банку34506,0038197,0037740,003234Прибуток від основної
діяльності11131013566317980968499Валовий
прибуток11131013566317980968499Податок на
прибуток33393,0040698,9053942,7020549,7Чистий
прибуток77917,0094964,10125866,3047949,3

Рентабельність і прибутковість банку залежить насамперед від оптимальної
структури його балансу в частині активів і пасивів та від
цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами
забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і
витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення
тенденцій у дохідності кредитних операцій, планування мінімальної
дохідної маржі для прогнозування орієнтовного рівня відсотків за
активними і пасивними операціями. Прибутковість банківської діяльності
залежить також від підтримки ліквідності, управління банківськими
ризиками та їх мінімізації.

Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є дохід на
активи та дохід на капітал.

Дохід на активи
=picscalex1180100090000031c010000030017000000000005000000090200000000040
0000002010100050000000102ffffff00040000002e01180005000000310201000000050
000000b0200000000050000000c02200420141200000026060f001a00ffffffff0000100
00000c0ffffffb8ffffffe0130000d80300000b00000026060f000c004d6174685479706
50000e00009000000fa02000010000000000000002200040000002d01000005000000140
2000240000500000013020002000f17000000fb0280fe0000000000009001000000cc040
2001054696d6573204e657720526f6d616e2043797200cc6b040000002d0101000800000
0320a60028d1201000000250009000000320a60024d1003000000313030000a000000320
a8d03310b05000000e0eae8e2e80008000000320a8d03df0a0100000020000b000000320
a8d03b60508000000e7e0e3e0ebfcedb308000000320a8d035a050100000020000b00000
0320a8d03520007000000d1e5f0e5e4edb3000b000000320a6d01280708000000eff0e8e
1f3f2eeea08000000320a6d01d1060100000020000a000000320a6d01240206000000d7e
8f1f2e8e910000000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c000
2040000002d01020004000000f001010008000000320a6002550f01000000b4000a00000
026060f000a00ffffffff01000000000010000000fb021400090000000000bc02000000c
c0102022253797374656d00cc040000002d01010004000000f0010200030000000000

За допомогою цього коефіцієнта визначають рівень рентабельності сукупних
активів. Він застосовується при порівнянні прибутковості різних банків.
Мінімальне значення коефіцієнта — 0.75%, нормативне значення верхньої
межі — 1.5%.

Фактори, які впливають на показник рентабельності активів, пов’язані зі
змістом чисельника і знаменника, тобто він змінюється під впливом
динаміки абсолютної величини прибутку та активів. Його зменшення може
бути викликане вищими темпами зростання активів порівняно з темпами
зростання чистого прибутку або ж зі зменшенням прибутку при незмінних
активах чи їх збільшенні.

Для аналізованого банку цей показник становить наступні значення: 2005 –
2,01%; 2004 – 1,73%; 2005 – 1,98%. Як бачимо ці показники є дещо вищими
за нормативне значення, що пояснюється вищими темпами зростання прибутку
ніж активів.

У свою чергу, на прибуток впливають такі фактори, як співвідношення
темпів зростання доходів і витрат, рівня процентних ставок і комісії;
обсяг окремих банківських послуг; питома вага активів, які приносять
дохід, у сукупних активах; своєчасність погашення процентних платежів
позичальниками; частка ризикових активів, вартість ресурсів тощо.

Незначний вплив доходу на активи може бути результатом консервативної
кредитної та інвестиційної політики, а також наслідком великих витрат.
Високе значення прибутку на активи (що прослідковується в нашому
випадку) досягається за ефективної діяльності банку і великих ставок
доходу від активів. В останньому випадку банк, можливо, несе значний
ризик. Та цілком вірогідно й те, що він вдало оперує своїми активами,
хоча при цьому потенційно не виключені чималі втрати.

Наступним показником, як відзначалося вище, є дохід на капітал.

Дохід на капітал =
picscalex1180100090000031f0100000300170000000000050000000902000000000400
000002010100050000000102ffffff00040000002e011800050000003102010000000500
00000b0200000000050000000c02200420181200000026060f001a00ffffffff00001000
0000c0ffffffb6ffffffe0170000d60300000b00000026060f000c004d61746854797065
0000e00009000000fa02000010000000000000002200040000002d010000050000001402
0002400005000000130200022d1317000000fb0280fe0000000000009001000000cc0402
001054696d6573204e657720526f6d616e2043797200cc90040000002d01010008000000
320a6002a21601000000250009000000320a6002621403000000313030000b000000320a
8c03650e07000000eae0efb3f2e0eb0008000000320a8c030e0e0100000020000c000000
320a8c03a80709000000f1f2e0f2f3f2ede8e90008000000320a8c035607010000002000
0c000000320a8c03520009000000d1efebe0f7e5ede8e9000b000000320a6f013e090800
0000eff0e8e1f3f2eeea08000000320a6f01e7080100000020000a000000320a6f013a04
06000000d7e8f1f2e8e910000000fb0280fe000000000000900100000002000200105379
6d626f6c0002040000002d01020004000000f001010008000000320a6002761301000000
b4000a00000026060f000a00ffffffff01000000000010000000fb021400090000000000
bc02000000cc0102022253797374656d00cc040000002d01010004000000f00102000300
00000000

Цей показник дає змогу визначити ефективність використання
коштів власників комерційного банку. Його оптимальне значення — 10—20%.

У нашому аналізі дохідність капіталу дорівнює: 2005 – 52,9%; 2004 –
33,54%; 2005 – 13,36%. Як бачимо йде поступове зменшення цього показника
і в 2005 році спостерігається його мінімальне значення, проте воно
відповідає нормативному отже, капітал засновників банк використовує
досить ефективно.

Аналіз чистого спреду пов’язаний із процентною політикою банку, яка
відображається у динаміці процентних ставок за активними й пасивними
операціями. У попередніх розділах ми розповідали, як розраховуються
середні процентні ставки за наданими кредитами та зобов’язаннями.
Мінімізувати процентний ризик дасть змогу узгоджена процентна політика
за кредитними і депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості
характеризує чистий спред.

Чистий спред =
picscalex102010009000003700100000300170000000000050000000902000000000400
000002010100050000000102ffffff00040000002e011800050000003102010000000500
00000b0200000000050000000c02200460271200000026060f001a00ffffffff00001000
0000c0ffffffb8ffffff20270000d80300000b00000026060f000c004d61746854797065
0000e00009000000fa02000010000000000000002200040000002d010000050000001402
000240000500000013020002db0c05000000140200023513050000001302000244221700
0000fb0280fe0000000000009001000000cc0402001054696d6573204e657720526f6d61
6e2043797200ccaa040000002d01010008000000320a6002d12501000000250009000000
320a6002912303000000313030000b000000320a8d03581c08000000e4e5efeee7e8f2e8
08000000320a8d03fc1b0100000020000c000000320a8d03951509000000eff0eef6e5ed
f2edb30008000000320a8d033e1501000000200009000000320a8d034c1303000000efb3
e4000b000000320a6d01a81b07000000f1efe0f7e5edb30008000000320a6d01561b0100
000020000b000000320a6d01111508000000cff0eef6e5edf2e808000000320a60026810
01000000250009000000320a6002280e03000000313030000a000000320a8d0351040600
0000efeee7e8eae80b000000320a6d01fc0608000000eef2f0e8ece0edb308000000320a
6d01a5060100000020000b000000320a6d01600008000000cff0eef6e5edf2e810000000
fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c0002040000002d010200
04000000f001010008000000320a6002992201000000b40008000000320a600204120100
00002d0008000000320a6002300d01000000b4000a00000026060f000a00ffffffff0100
0000000010000000fb021400090000000000bc02000000cc0102022253797374656d00cc
040000002d01010004000000f0010200030000000000

Інакше кажучи, чистий спред — це різниця між процентними ставками
отриманими і сплаченими. За його допомогою визначається необхідна
мінімальна різниця між ставками за активними й пасивними операціями, яка
дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (мінімальне
значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду — не менше
1.25%.

Чистий спред дорівнює : 2005 – 1,20%; 2004 – 1,28%; 2005 – 1,22%

Таким чином, кредитна діяльність приносить банку прибуток, проте її
ефективність невисока, що ми і бачили в попередніх аналізах.

Цей коефіцієнт повинен враховувати лише активи і пасиви, до яких
застосовуються процентні ставки. Саме у такий спосіб уникають впливу
безпроцентних депозитів до запитання, капіталу та невиконаних вимог
резервування на чисті отримані проценти, а відтак — на прибутки банку.
Коли процентна ставка не має впливу на прибуток банку, досягається
глибше розуміння джерел прибутку банку та наслідків вразливості
надходжень.

Аналізуючи чисту процентну маржу, слід брати до уваги її призначення:
маржа слугує для покриття витрат банку і ризиків, у тому числі
інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують
її за формулою:

Чиста процентна маржа (%) =
picscalex920100090000035d01000003001700000000000500000009020000000004000
00002010100050000000102ffffff00040000002e0118000500000031020100000005000
0000b0200000000050000000c02200400221200000026060f001a00ffffffff000010000
000c0ffffffb6ffffffc0210000d60300000b00000026060f000c004d617468547970650
000e00009000000fa02000010000000000000002200040000002d0100000500000014020
00240000500000013020002fc1c17000000fb0280fe0000000000009001000000cc04020
01054696d6573204e657720526f6d616e2043797200ccc4040000002d010100080000003
20a6002712001000000250009000000320a6002311e03000000313030000a000000320a8
c03db1106000000e0eaf2e8e2e808000000320a8c0389110100000020000b000000320a8
c03600c08000000e7e0e3e0ebfcedb308000000320a8c03040c0100000020000b0000003
20a8c03fc0607000000d1e5f0e5e4edb3000b000000320a6f01df1608000000eff0eef6e
5edf2e809000000320a6f010e1503000000ede0200008000000320a6f01b714010000002
0000b000000320a6f016b0f07000000c2e8f2f0e0f2e8000c000000320a6f01a40709000
000eff0eef6e5edf2b3e20008000000320a6f014d0701000000200009000000320a6f017
30503000000e2b3e40008000000320a6f011c050100000020000a000000320a6f0157000
6000000c4eef5eee4e810000000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796
d626f6c0002040000002d01020004000000f001010008000000320a6002451d01000000b
40008000000320a6f01460e010000002d000a00000026060f000a00ffffffff010000000
00010000000fb021400090000000000bc02000000cc0102022253797374656d00cc04000
0002d01010004000000f0010200030000000000

Цей коефіцієнт допомагає з’ясувати, чи може банк давати прибуток у
вигляді доходу від процентної різниці як відсоток до середніх загальних
активів. Оптимальним значенням даного показника є 4.5%.

Зменшення процентної маржі сигналізує про загрозу банкрутства.
Основними причинами зменшення процентної маржі є зниження процентних
ставок за кредитними операціями; подорожчання ресурсів; скорочення
питомої ваги активів, що приносять дохід, у загальному їх обсязі; хибна
процентна політика банку.

У нашому аналізі чиста процентна маржа становить: 2005 – 0,24%; 2004 –
0,60%, 2005 – 0,76%, тобто ефективність основної діяльності банку,
пов’язаної із наданням кредитів, невисока.

3. Шляхи покращення рентабельності комерційного банку

Розглянемо можливі шляхи покращення рентабельності комерційного банку.
Дані рекомендації суттєві не тільки для досліджуваного банку, але й для
інших банків.

В управлінні активами банку варто звернути увагу на наступні моменти:

1. Управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно
планувати притоки і відтоки готівки і розробити графіки платежів.
Терміни, на які банк розміщає кошти, повинні відповідати термінам
залученим ресурсів. Не припустимо перевищення коштів на рахунках активу
над коштами на рахунках пасиву.

2. Акцентувати увагу на підвищенні рентабельності роботи в цілому і на
прибутковості окремих операцій зокрема. Так в управлінні кредитним
портфелем необхідно:

· контролювати розміщення кредитних вкладень по ступені їхнього ризику,
форм забезпечення повернення позичок, рівню прибутковості. Частка
кожної групи кредитів у загальній сумі кредитних вкладень комерційного
банку і її зміна є основою для прогнозування рівня коефіцієнта
ліквідності, показує можливості продовження старої кредитної політики
банку або необхідність її зміни;

· обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних
коштів;

· видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні
загального обсягу кредитування;

· вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і
нарахованих відсотків за користування кредитами;

3. Застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і
інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку.
Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування
активів балансу банку.

4. Працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно
пам’ятати, що термінові заходи, що починаються кредитними інститутами
для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило,
пов’язані з ростом витрат банку і скороченням їхнього прибутку.
Управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності
банку знижує можливі збитки банків, створює міцну основу для їхньої
діяльності в майбутньому. Система управління ризиками незбалансованості
балансу і неплатоспроможності банку орієнтується на вимоги Національного
банку країни про дотримання комерційними банками встановлених норм
ліквідності і платоспроможності. Для розпізнавання ризиків
незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного
банку потрібне створення спеціальної системи щоденного контролю за
рівнем приведених вище показників ліквідності, аналізу чинників, що
впливають на їхню зміну. Для цього доцільне створення бази даних, що
дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для здійснення
аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. У
якості джерела для формування бази даних нами розглядаються як укладені
так і ті що проробляються кредитні і депозитні договори, договори про
позики в інших банків, відомості про потребу в кредиті під товари
відвантажені, термін оплати яких не наступив, щоденне зведення оборотів
залишків по балансових рахунках, щоденна відомість залишків по особових
рахунках, відомості по позабалансових рахунках, відомості про
оборотність кредитів і т.п.

У управлінні пасивами банку можна порекомендувати визначити стратегію
підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає
маркетинг — підвищення якості обслуговування клієнтів, із тим щоб вони
залишалися надійними для банку і під час кризових ситуацій. Підвищення
термінів ощадних депозитів, їхньої середньої суми також пом’якшує
коливання депозитів під час криз.

У міжнародній практиці менеджери по управлінню рентабельністю банків
розробили ряд практичних рекомендацій для поліпшення цього виду
діяльності. Перша з них складається в тому, що менеджери по управлінню
рентабельністю повинні контролювати діяльність усіх відділів банку,
відповідальних за використання і залучення коштів, і координувати свою
діяльність із роботою цих відділів.

Менеджери по управлінню рентабельністю повинні передбачати, коли
найбільше великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти
кошти з рахунку або збільшити внески. Це дозволяє керуючим планувати
свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.

Таким чином, кожний комерційний банк повинний самостійно забезпечувати
підтримку своєї прибутковості і рентабельності на заданому рівні на
основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу,
так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному
науково обгрунтовані економічної політики в області формування
статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів,
залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних
кредитних операцій.

Висновок

На основі досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів,
наведено теоретичне тлумачення рентабельності, і рентабельності банку
зокрема банку.

На рентабельність банку суттєво впливають фактори зовнішнього і
внутрішнього середовища. До факторів зовнішнього середовища належать:

· загально економічний стан країни;

· грошово-кредитна політика Центрального банку;

· фінансова політика уряду та інші.

До внутрішніх факторів слід віднести:

· рівень диверсифікації банківських операцій;

· рівень кваліфікації персоналу банку;

· наявність та виконання письмових процедур, що регламентують роботу
банку в різних сферах діяльності;

· наявність конкурентних переваг тощо.

Необхідно здійснювати пошук нових та вдосконалювати існуючий
інструментарій управління рентабельністю. При організації процесу
управління ліквідності, основну увагу службовцям банку треба приділяти:

· контролю діяльності усіх відділів банку, відповідальних за
використання і залучення коштів; координуванню своєї діяльності із
роботою цих відділів;

· налагодженню тісних взаємовідносин із VIP-клієнтами, проводячи
паралельно роботу, щодо передбачення можливих дій вкладників і
користувачів кредитів.

Це дозволить керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту
або надлишку ліквідних коштів.

Список використаної літератури

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України № 2121-3 від
7.12.2000 р.

2. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція від
28.08.2005 №368 .

3. Про порядок формування обов’язкових резервів для банків України —
Постанова Правлiння НБУ №244 вiд 27.08.01р.

4. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках., К.: Либідь, 1999.

5. Ковальчук Т.Т., Коваль М. М. Економічний аналіз комерційних банків
комерційних банків., К.: Діло, 2000.

6. Мороз А.Н..Основы банковского дела., К.: Либра, 1998

Додатки

Додаток А

Агрегований баланс АКБ „Приватбанк”

тис. грн.

Активи200520042005Валюта, монети та банківські
метали359715,5402094425630Кошти на коррахунках в
НБУ401203334270345621Кошти на коррахунках в інших
банках754273810271805213Депозити та кредити в інших
банках106710132564154632Цінна папери у портфелі банку,
всього371536,3638106,9645657,1Цінна папери у портфелі банку на
продаж16564694630115620- цінні папери у портфелі банку на
продаж16564694630115620- цінні папери на
інвестиції205890,3543476,9530037,1Кредити та фінансовий лізинг, надані
клієнтам159669228011523210236Резерв на кредити та фінансовий
лізинг258570449640130280,402Нетто: кредитів та фінансового
лізингу133812223515123079955,6Інвестиції капіталу в асоційовані та
дочірні компанії475283319562Нематеріальні
активи146848182535175452Матеріальні активи123944213291256894Інші
активи283258424135458610Сукупні активи3885609,85488778,96347664,7

Продовження Додатку А

Пасиви200520042005Зобов’язанняКоррахунки банків98710231245Депозити і
кредити банків11796 52601Кошти до запитання
клієнтів268258237083184156234Строкові депозити
клієнтів21112208427155Кредити, отримані від міжнародних і фінансових
організацій303048519406510302Інші зобов’язання157818185801206253Сукупні
зобов’язання315834244366324953790КапіталСтатутний
капітал147296,8283113,8942406,9Нерозподілений
прибуток153624145261132465Нерозподілені прибутки минулих
років114371392510123Прибутки минулого року, що очікують
затвердження784236524360530Інші фонди та загальні резерви
банку258570449640122483,5Прибутки поточного
року77917,0094964,10125866,3Сукупний
капітал727267,801052146,901393874,70Сукупні
пасиви3885609,85488778,96347664,7

Додаток Б

Звіт про прибутки та збитки АКБ „Приватбанк”

  200520042005Доходи1Процентні доходи431436572279136за коштами,
розміщеними в НБУ   за коштами, розміщеними в банківському
секторі102561132113220за кредитами клієнтів323235361265231за цінними
паперами   інші процентні доходи5647896852Комісійні
доходи184322230923564за операціями з банками184322230923564за операціями
з клієнтами   інші комісійні доходи   3Прибуток (збитки) від
торговельних операцій8317376444107422від торгівлі цінними паперами на
продаж3916231624871від торгівлі іноземною валютою7818964743751244Інші
банківські операційні доходи106893857427дивідендний дохід   штрафи,
отримані за банківськими операціями1068938574275Інші небанківські
операційні доходи000доходи від продажу основних засобів   штрафи,
отримані за господарськими операціями   6Зменшення резервів за
заборгованістю   7Непередбачені доходи   Витрати1Процентні
витрати332563222130249за коштами, одержаними від НБУ   за коштами,
одержаними від інших банків331003200030005за коштами клієнтів
банку156221244за цінними паперами власного боргу   інші процентні
витрати   2Комісійні витрати000за операціями з банками   за операціями з
клієнтами   інші комісійні витрати   3Інші банківські операційні
витрати000штрафи, сплачені за банківськими операціями   4Інші
небанківські операційні витрати000витрати на утримання
персоналу   сплата податків, крім податку на прибуток   витрати на
утримання основних засобів   інші експлуатаційні витрати   5Інші
небанківські операційні витрати   6Відрахування у
резерви1250597674917Непередбачені витрати   8Прибуток (збиток) до сплати
податку 1113101356631798099Податок на
прибуток33393,0040698,9053942,7010Чистий прибуток
(збитки)77917,0094964,10125866,30

Похожие записи