38

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими

картками та шляхи їх вдосконалення ”

Керівник роботи,

к.е.н., доцент

Студентки факультету

банківської справи,

обліку та фінансів,

ІІІ курсу, групи 32-БС,

Спеціальності 7.050105

“Банківська справа”

Н.О. Мартинець

Харків-2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ПЛАТІЖНІ КАРТКИ В УКРАЇНІ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗВИТОК В
СИСТЕМІ ВАЛЮТНИХ РОЗРАХУНКІВ

1.1 Історія пластикових карток, їх сутність та роль в платіжному обороті
держави

1.2 Види пластикових карток

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РОЛІ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК В БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЯХ

2.1 Аналіз діяльності банків України на ринку платіжних карток

2.2 Організація розрахунків із застосуванням пластикових карток

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З
ПЛАСТИКОВИМИ КАРТКАМИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНИ

3.1 Проблеми та перспективи використання банками платіжних карток

3.2 Економічна ефективність банківських операцій від впровадження
масових електронних платежів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Основа сьогоднішніх електронних грошей – це банківські розрахункові
картки. Застосування карток у країнах із розвитою ринковою економікою
викликало справжню революцію в банківському обслуговуванні фізичних
осіб. Практично рядовий клієнт перестав відвідувати банк. Все
спілкування з банком відбувається у клієнтів тільки за допомогою
банкоматів або безготівкових розрахунків у торгових установах. Остання
форма набула в західних країнах величезну популярність, тому що вигідна
і для банків, що одержують відсоток за обслуговування, і для магазинів,
що замість інкасації величезних грошових мас одержують прибутки в
безготівковій формі, що призводить до істотної економії коштів, і для
клієнтів, що замість товстих гаманців носять маленькі кредитки.

Вибір теми курсової роботи зумовлений зростанням ролі пластикових карток
у проведенні операцій банками. Це питання на сьогоднішній день носить
досить актуальний характер, бо саме розвиток внутрішніх платіжних систем
містить величезний потенціал подальшої розбудови фінансово-банківської
системи України.

Метою даної роботи є розкриття історії розвитку платіжних карток,
розгляд організації розрахунків з їх використанням, а також пошук
напрямів удосконалення банківських операцій із застосуванням карток.

Основними завданнями роботи є:

— визначення ролі та значення пластикових карток у сфері банківських
послуг;

— дослідження механізму здійснення банками операцій із застосуванням
карток;

— обґрунтування шляхів удосконалення ефективності банківських операцій з
пластиковими картками.

Об’єктом дослідження є пластикові картки, які використовуються в
банківських операціях для здійснення різноманітних розрахунків.

Для більш повного розкриття суті даної теми були використанні такі
законодавчо-нормативні джерела: Закон України “Про платіжні системи та
переказ коштів в Україні”, Постанова Національного банку України “Про
затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення
операцій з їх застосуванням”; посібники та підручники таких авторів:
Б.С.Івасів, І.Ф.Рогач, А.М.Мороз, М.І.Савлук, Л.В.Руденко та ін., які
також приділяли увагу дослідженню цього питання.

РОЗДІЛ 1 ПЛАТІЖНІ КАРТКИ В УКРАЇНІ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗВИТОК В
СИСТЕМІ ВАЛЮТНИХ РОЗРАХУНКІВ

1.1 Історія пластикових карток , їх сутність та роль в платіжному
обороті держави

Батьківщиною пластикових карток вважають Сполучені Штати Америки. Перші
картки, щоправда, тоді ще не пластикові, а паперові, запровадили у 1914
році деякі американські крамниці. Вони видавали їх своїм постійним
відвідувачам, які були гідні такої довіри. То були, власне, кредитні
картки з рельєфно витиснутими на них ім’ям та адресою клієнта. Продавці
за допомогою копіювального паперу могли швидко занести дані про клієнта
у касові книги. Усвідомивши, що загальна мережа карткового
обслуговування збільшить клієнтуру кожного з торговельних підприємств,
власники майже тисячі крамниць та інших торговельних закладів у 1936
році погодились у такий спосіб кредитувати спільних клієнтів.

У 1949 році три підприємці – Макнамара, Снайдер та Блумінгдейл –
організували в Нью-Йорку компанію з випуску кредитних карток для
відвідувачів нью-йоркських ресторанів. Через деякий час “Diners Club”
діяла в Нью-Йорку, Лос-Анжелесі та Бостоні. Картки виявилися настільки
успішним винаходом, що невдовзі емісією кредитних карток зайнялися
навіть американські банки. Першу банківську кредитну картку випустив
1951 року Franklin National Bank, його приклад наслідували інші. Цими
картками можна було розраховуватися не тільки в ресторанах, але й у
готелях тощо. А вже в 1958 році першу картку випустила “American
Express”[10,c.141].

Засади карткового обслуговування полягають у тому, що банк-емітент,
видаючи картку, бере на себе обов’язок гарантувати здійснення платежів
за цією карткою. Характер таких гарантій залежить від платіжних
повноважень, що надаються клієнту, та класу картки. Розрахунки по картці
обмежуються одним чи кількома встановленими лімітами. Призначення та
умови останніх можуть досить сильно відрізнятися.

Найбільш розповсюдженими є дві схеми карткового обслуговування: дебетна
та кредитна. Для отримання дебетової картки клієнт зазвичай вносить на
рахунок у банку певну суму. Розміром внеску визначається так званий
ліміт картки (як правило, ліміт є трохи меншим за внесок, тобто на
рахунку клієнта зберігається не використовуваний залишок). Ліміт картки
контролюється завдяки обов’язковій процедурі авторизації й зменшується у
міру здійснення клієнтом розрахунків. Для поновлення (чи підвищення)
ліміту клієнту необхідно періодично робити внески коштів на свій
рахунок. Відзначимо, що ліміт картки є суто обліковим показником, отже
дебатування та кредитування рахунку власника картки не обов’язково
співпадає у часі зі зміною ліміту [12, c.85].

За кредитною системою клієнт замість того, щоб робити внесок на
банківський рахунок, бере у банку кредит. У цьому разі банк-емітент
встановлює ліміт кредиту, у межах якого клієнт може витрачати кошти.
Кредит може бути як одноразовим, також й поновлюваним (револьверним). В
останньому випадку поновлення кредиту відбувається після погашення суми
заборгованості повністю або частково, що визначається умовами угоди між
банком та користувачем картки. За використання кредитної картки
авторизація здійснюється лише тоді, коли сума платежу перевищує певну
обумовлену величину. Укладаючи угоду про обслуговування за кредитною
схемою, банк-емітент може зажадати від клієнта гарантій повернення
кредиту. Спосіб гарантій визначається індивідуально й залежить від
статусу клієнта, його кредитної історії та деяких інших факторів. Досить
часто гарантії набувають форми страхового депозиту у розмірі, що, як
правило, перевищує розмір кредиту. Деякі банки вдаються до майнової
застави.

Яким же є сучасний “електронний гаманець”? У найпростішому вигляді це –
пластикова картка, яка виготовлена за вимогами ISO (Міжнародної
організації по стандартизації) та має на зворотньому боці магнітну
смужку з занесеною на неї інформацією обсягом близько 100 байтів. Картки
такого типу широко використовуються як кредитні у електронних платіжних
системах VISA, MasterCard, EuroCard тощо, а також як дебетові банківські
картки для обслуговування у банкоматах.

Більш досконалим та технічно складним варіантом платіжної картки є так
звана карта пам’яті, у якій інформація замість магнітної смужки
розміщується у вбудованій мікросхемі. Мікросхема також містить пристрій
для запису та зчитування інформації. Об’єм пам’яті варіює у досить
широкому діапазоні, що позначається на вартості картки [15,c.50].

Але найдосконалішим і найпотужнішим типом слід визнати старт-картку. ЇЇ
винайшов у кінці сімдесятих француз Ролан Морено. Старт-картка – це
справжній міні-комп’ютер: вона має центральний процесор для обробки
даних та команд, оперативну (для проведення обчислень) та постійну (для
зберігання незмінної інформації) пам’ять, систему введення-виведення
даних, Керуючу (операційну) систему, а також систему безпеки та захисту
даних.

У порівнянні зі звичайним шкіряним гаманцем його молодший електронний
брат має кілька безсумнівних переваг: по-перше, ніхто, крім його
власника, не знає скільки на картці грошей; по-друге, у випадку
викрадення картки злодієві буде досить важко скористатися нею. Це
особливо важливо на випадок зазублення картки. Крім того, платіжна
картка позбавляє власника проблем, пов’язаних з порваними чи підробними
купюрами.

З іншого боку, використання “електронних гаманців” замість звичайних
потребує наявності технічного та програмного забезпечення експлуатації
магнітних та старт-карток. Банки, що надають своїм клієнтам послуги у
сфері електронних платежів через пластикові картки, змушені нести
додаткові витрати та вирішувати організаційні проблеми. І все ж таки, на
сьогодні в Україні велика частина населення користується картками.

Таким є загальний підхід до питання виникнення та розвитку електронних
платіжних систем. Тепер давайте подивимося на проблему і потенціал
розвитку платіжних карток в Україні, так би мовити, зсередини, звертаючи
увагу на об’єктивні та суб’єктивні фактори, якими обумовлюється подальше
розповсюдження новітніх банківських технологій у державі.

З отриманням у 1991 році незалежності Україна постала перед нагальною
необхідністю рішучої реорганізації державної фінансової системи. У часи,
коли світові держави продовжували вдосконалювати різноманітні форми
систем електронних платежів, Україні у “спадок” дісталася складна,
застаріла й тому неефективна ієрархія паперового обігу платіжних
документів. Отож, справа була не тільки у створенні дійсно національної
фінансово-банківської системи, але й у тому, щоб зробити цю систему
максимально наближеною до сучасного міжнародного рівня розрахунків. Як
свідчить аналіз грошового ринку та системи розрахунків України,
створення в республіці дворівневої банківської системи значною мірою
загострило питання вдосконалення системи платежів у національному
народному господарстві. Використання накопиченого за радянський період
досвіду виявилося малоефективним, оскільки нові умрви економічного
розвитку України, новий характер відносин банків з підприємствами та
галузями народного господарства поставили перед банківською системою
нові завдання, серед яких не останнє місце посіла проблема розбудови
системи електронних розрахунків. Власне кажучи, електронні гроші та
системи їх обігу й розрахунків були створені в Україні “з нуля” [19,
c.163].

Система електронних міжбанківських розрахунків, яку Національний банк
України розробив та запровадив протягом 1992-1993 рр., виявилася досить
ефективною. Вона відзначалася невисокою вартістю розробки, вельми
помірними експлуатаційними витратами, надійністю та уніфікацією
програмних й апаратних засобів, стислими термінами запровадження тощо.
На цьому етапі кілька потужних нових амбітних банків України, серед яких
– “Інко”, “Відродження”, Пер комбанк, Градобанк, Екобанк, почали
надавати послуги з обслуговування користувачів пластикових карток
міжнародних платіжних систем.

Так, сукупні видатки Національного банку України на розробку,
впровадження, модернізацію та експлуатацію системи електронних платежів
(СЕП) у 1995-1998рр. становили близько 65,2 мільйонів гривень або майже
35 мільйонів доларів США. Крім того, лише у 1998 році завдяки цій
системі було оброблено 82,5 млн. платежів на загальну суму понад 387
мільярдів гривень). При створенні самої системи використовувалися
принципово нові програмні, методичні та організаційні рішення. Перехід
до електронних платежів дав змогу повністю відмовитися від паперових
носіїв інформації у міжбанківських розрахунках завдяки широкій
комп’ютеризації та ієрархічно-мережній побудові системи [10,c.153].

Згодом банки “Інко” та “Відродження” стали першими українськими членами
міжнародної платіжної системи VISA International, а банки Україна та
ПУМБ — EuroPay International. Тому згідно з листом НБУ від 20 вересня
1995 р. з 1 жовтня 1995 р. всі інші банки були зобов’язані надалі
організовувати операції з платіжними картками через один з указаних
банків-резидентів.

Більш широко міжнародні платіжні системи почали працювати в Україні в
1997 р., коли група українських банків (ПІБ, “Аваль”, Укрінбанк,
Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Приватбанк) при організаційній допомозі НБУ
стали повноправними членами цих систем.

У 1996-1997 роках Національний банк використав 2,9 мільйони доларів США
з Інституційної позики Світового банку на вдосконалення платіжної
системи України шляхом переводу СЕП на нову технічну платформу.
Результатом цих активних заходів стало те, що доходи від експлуатації
системи електронних платежів у 1995-1998 роках склали 116,7 мільйонів
гривень або близько 66 мільйонів дол. США. Створена в Україні система
електронних розрахунків не має аналогів у країнах колишнього СРСР і за
своїми характеристиками наближається до рівня відповідних систем, які
експлуатуються у розвинених європейських та світових державах.

Упровадження системи електронних платежів дозволило прискорити
здійснення поточних розрахунків та обігу коштів, приблизно на 20%
скоротити документообіг, суттєво зменшити імовірність фальсифікації
міжбанківських розрахункових документів та знизити приховану емісію,
пов’язану з оборотом коштів, отриманих на підробних документах. Крім
цього, перехід на сучасні форми розрахунків зробив можливим посилення
контролю за станом грошової маси в державі, підвищив швидкість виконання
розрахунків та надав Національному банку України та іншим банкам
можливість більш чіткого контролю за дисципліною здійснення платежів.

Платіжні системи являють собою невід’ємну частину пакетів послуг, що їх
українські банки пропонують своїм клієнтам. Через потребу врахування
індивідуальних вимог кожного клієнта банки в умовах сучасної конкуренції
вдаються до розробки спеціальних ділових та ринкових стратегій
використання платіжних послуг з тим, аби запропонувати клієнтам їх
найширший вибір [20,c.185].

Беручи за основу досвід розвинутих країн світу у цій сфері Україна
прийшла до використання поряд з традиційними безготівковими платіжними
інструментами (чеками, платіжними дорученнями тощо) систем масових,
тобто споживчих, платежів. Останнім словом тут є система масових та
корпоративних платежів за товари та послуги з допомогою пластикових
карток. У таких системах використовуються кредитні картки, дебетові
картки, “електронні гаманці”, а також картки для отримання грошей з
банківських автоматів.

Згідно нормативно-правових актів Національного банку та чинного
законодавства України, на території республіки дозволяється використання
платіжних карток, емітованих банками, що є членами як внутрішніх, так і
міжнародних платіжних систем. Відтак, банки мають право не тільки
створювати внутрішні одноемітентні (чи багатоемітентні) платіжні системи
та емітувати платіжні картки на терені України, але й поширювати сферу
діяльності таких систем на територію інших країн. Українські банківські
установи можуть укладати з платіжними організаціями міжнародних
платіжних систем VISA International та EuroPay International та
небанківськими платіжними системами American Express, Diners Club, JCB
угоди про членство у цих системах. Умови такого партнерства повинні
відповідати критеріям чинного законодавства України.

Згідно вимог нормативно-правових актів НБУ, внутрішні платіжні системи
можуть створюватися в Україні банками-резидентами спільно з іншими
фінансово-кредитними та не фінансовими установами (підприємствами) через
запровадження власних проектів чи проектів інших розробників платіжних
систем.

Згадані проекти внутрішніх платіжних систем мають відповідати вимогам та
рекомендаціям міжнародних стандартів ISO, Європейського комітету з
банківських стандартів (ЕСВS), а також задовольняти рішення міжнародних
платіжних систем (VISA, EuroPay тощо).

Крім платіжних карток, які емітуються фінансовими установами, в Україні
дедалі більше поширюються інші форми пластикових карток. До них належать
дисконтні, клубні картки, зарплатні та вкладні картки, картки АЗС та
картки підприємців.

1.2 Види пластикових карток

За допомогою різного виду пластикових карток можна скористатись такими
послугами:

1.Отримати готівки через банкомати.

2.Отримати відповіді на запит про стан рахунку.

3.Переказати кошти з одного рахунку на інший. Наприклад з рахунку з
низькими відсотками на рахунок з більш високими відсотками чи навпаки. В
електронних системах роздрібних банківських послуг використовуються такі
типи рахунків: операційний/поточний, чековий рахунок для виконання
великої кількості трансакцій і рахунок кредитної картки. Більшість
банків не дозволяють отримувати готівку з депозитних рахунків.

4.Отримати виписки з поточного рахунку. Виписка – це друкований
документ, що містить інформацію про проведені операції по рахунку, а
також дані про залишок на рахунку.

5.Отримати кредит при купівлі товарів чи авансом в готівковому вигляді.

6.Виконати платіж за товар чи якусь послугу з використанням торговельних
терміналів.

7.Отримати відповідь на запит про можливість отримання клієнтського
кредиту з допомогою банкомату.

Усі ці послуги клієнт може отримати за допомогою системи електронних
роздрібних банківських послуг без участі персоналу банку.

Пластикові картки як платіжний засіб знайшли своє широке застосування не
лише в банківській сфері. Сфера використання карток дуже широка – вони
використовуються при покупці товарів в автоматах, для сплати мита при
проїзді платними автострадами, для розрахунків на бензозаправках, в
громадському транспорті та в інших розрахунках.

Пластикові картки можна класифікувати за багатьма ознаками: за способом
використання; за формою розрахунків; за способом запису інформації на
картку; за належністю до організації-емітента; за охопленням території
дії; за терміном використання та ін. [24, c.48].

За способом використання картки бувають:

— індивідуальні картки, які видаються окремій особі. Картка може бути
“стандартною” чи “золотою”. Золоті картки видаються клієнтам, що мають
високу кредитоспроможність;

— сімейні картки – видаються членам сім’ї особи, що уклала відповідний
договір і несе відповідальність за використання рахунку;

— корпоративні картки – картки, що видаються юридичними особами
(організації, фірмі) на певну суму для проведення розрахунків за куплені
товари чи надані послуги. На основі цієї картки та корпоративного
карткового рахунку можуть відкриватись індивідуальні картки та
персональні рахунки керівникам чи відповідальним співробітникам.
Відповідальність перед банком по корпоративному рахунку несе
організація, а не окремі власники корпоративних карток.

За формою розрахунків картки бувають двосторонніми та багатосторонніми.

Двосторонні – це картки, за допомогою яких виконуються розрахунки за
двосторонніми угодами між учасниками розрахунків. По цих картках їх
власники можуть отримувати товари чи послуги у замкнутих мережах, які
контролюються емітентом карток, на бензоколонках, в універмагах тощо.
Кредит по цих картках надає сама компанія, яка емітує картки. До цього
класу належать клубні картки, які випускаються для членів певних груп,
об’єднаних за професійним чи якимось іншим принципом.

Багатосторонні карти на відміну від двосторонніх – це картки, які
функціонують у національних чи міжнародних карткових проектах і надають
можливість купувати товари чи отримувати послуги у багатьох торговців та
закладів сервісу, які приймають пластикові картки як платіжний засіб.

За способом запису інформації картки бувають:

— з графічним записом;

— з ембосируванням;

— з штрих-кодуванням;

— з кодуванням на магнітній смузі;

— з кодуванням на чіпах;

— з лазерним записом (оптичні картки).

Найпростішою формулою запису інформації на картку є графічне зображення.
Цей спосіб використовується практично на всіх типах карток. На картку
заносяться прізвище, ім’я та по-батькові власника картки, інформація про
емітента, іноді сканується і переноситься фотографія клієнта.

Ембосирування – нанесення рельєфних даних на картку шляхом механічного
видавлювання. Це дозволяє за допомогою спеціального валика робити
відбиток даних з картки на сліп (торговельний чек), через копіювальний
папір.

Штрих-кодування – запис даних на картку з допомогою штрих-кодування. Цей
метод використовувався до винаходу магнітної смуги. У платіжних
карткових системах він не набув розповсюдження.

Картки з магнітною смугою – це пластикові картки, на зворотній стороні
яких є магнітна смуга, де може вміщуватися близько 100 байт інформації,
яка може бути прочитана спеціальним пристроєм. Інформація на магнітній
смузі зберігається з даними на титулі: ім’ям, номером рахунку власника
картки, датою закінчення дії картки. Картки цього типу використовуються
як кредитні (типу VISA, Master Card, EuroCard, American Express), як
банківські дебетові картки, картки для банкоматів.

Незважаючи на масове розповсюдження цього типу карток, вузьким місцем у
їх використанні як платіжного засобу є недостатній рівень захисту від
підробок.

Картки з кодуванням на чіпах поділяються на картки пам’яті та
старт-карти.

Картки пам’яті – це картки з мікросхемою, яка вміщує лише
запам’ятовуючий пристрій. Обсяг пам’яті для звичайних карток становить
близько 256 байт, є картки з пам’яттю від 32 байт до 8 Кбайт. Рівень
захисту в таких картках не дуже високий, тому вони використовуються в
системах, в яких не ставляться високі вимоги щодо захисту.

Старт-карти зовні дуже схожі на картки пам’яті, але мікросхема цих
карток містить мікропроцесор, який може виконувати операції обробки
даних. Тому ці картки називають “старт-картами”. Мікропроцесор і
мікросхема дуже маленькі, а тому їх часто називають “чіпом” комп’ютера.

Мікропроцесор – це, по суті, маленький комп’ютер, запрограмований на
взаємодію з іншими комп’ютерними системами. Він може вміщувати
інформацію про банк-емітент, що видав цю картку, термін дії картки,
інформацію про клієнту та суму коштів, яку може використовувати клієнт
для розрахунків.

Мікропроцесор може не тільки зберігати інформацію, а й шифрувати і
захищати її. Він має систему захисту, яка при спробах проникнути в “чіп”
здійснює його саморуйнування. Мікропроцесор може містити близько 65
Кбайт інформації.

Картки оптичної пам’яті мають більшу пам’ять, ніж картки пам’яті, але
дані на них можуть записуватись лише один раз. Запис та зчитування
інформації на цих картках виконується за допомогою спеціальної апаратури
з використанням лазера, тому їх ще називають лазерними картками. Ці
картки поки що не дістали широкого розповсюдження в банківських
технологіях через високу вартість карток і обладнання для зчитування
інформації.

За функціональною ознакою картки поділяються на кредитні та дебетні, а
також картки типу “електронний гаманець” і “електронні гроші”.

Кредитні картки дають змогу отримувати кредит під час купівлі товарів чи
оплати певних послуг, а також отримувати готівкову позику. Кредитні
картки бувають банківськими чи картками туризму та розваг. Кредитна
картка – це картка з РІN-кодом.

Банківські кредитні картки використовуються для оплати за товари чи
певні послуги з використанням банківського кредиту чи для отримання
авансу у готівковій формі. Клієнт користується кредитом без сплати
відсотків протягом 4-8 тижнів. Крім того, за бажанням він може
продовжити термін кредиту за межі пільгового періоду, сплачуючи в такому
разі відсотки. При цьому банком встановлюється ліміт на суму одноразової
витрати.

Кредитні картки видаються платоспроможним клієнтам. Вони бувають
індивідуальними та корпоративними. Індивідуальні картки поділяються на
стандартні та золоті. Золоті картки надаються лише клієнтам з високим і
стабільним рівнем доходів.

Картки туризму та розваг (travel and entertainment card) імітуються
компаніями, що спеціалізуються на обслуговуванні даної сфери, наприклад
American Express. Ці картки дають змогу їх власникам виконувати
розрахунки на різні товари та послуги, а також надають пільги по
замовленню авіаквитків, номерів у готелях, по страхуванню життя, дають
можливість отримувати знижки на ціни товарів, отримувати кредит і т.п.

Відмінність цих карток від банківських кредитних карток полягає у тому,
що в них відсутній ліміт одноразової витрати, а також у тому, що власник
повинен погасити заборгованість протягом місяця без права пролонгування
кредиту. У разі порушення термінів сплати заборгованості власник
зобов’язаний сплатити підвищений відсоток.

Картки туризму та розваг також бувають індивідуальними та
корпоративними.

Окремо виділяється такий вид кредитних карток, як чекові гарантійні
картки (chegue guarantee cards), які видаються власнику поточного
рахунку в банку для ідентифікації організації, що надала чек та гарантії
платежу по ньому. Картка базується на кредитній лінії, яка надає
власнику рахунка овердрафт. При цьому банк виступає гарантом
перерахування у встановлений термін відповідної суми коштів на рахунок
торговельного закладу, навіть якщо у власника цієї картки на рахунку
буде відсутня потрібна сума, але в цьому випадку клієнт – власник картки
сплачує комісійні за наданий кредит [22, c.155].

Дебетна картка – це картка, для якої відкривається спеціальний рахунок,
на якому зберігається сума, якою обмежені розрахунки по ній. Дебетна
картка надає клієнту зручності при проведенні безготівкових платежів,
отриманні готівки, управлінні рахунком. Звичайно, фінансова
привабливість дебетної картки порівняно з кредитними картками значно
менша, вона може бути підставою для нарахування відсотків на залишок
рахунку та отримання знижок при купівлі товару. При виконанні всіх
операцій з дебетною карткою, як правило, використовується РІN-код. З
юридичної точки зору, дебетна картка може сплатити кредитною, якщо
дозволити по ній овердрафт.

Дебетні картки можуть використовуватися для

— отримання готівки через банкомат;

— отримання грошей у відділенні банку з рахунку клієнта;

— сплати за послуги чи товари в торговельних закладах.

Для отримання кожної з перелічених послуг існують окремі дебетні картки.

Дебетна картка для банкомата дає змогу власнику поточного чи ощадного
рахунку в банку отримувати готівку в межах залишку коштів на рахунку.
Іноді по цих картках встановлюється ліміт щоденного зняття коштів.

Дебетна картка для обслуговування в торговельних закладах (POS – Point
of Sale) може діяти за двома схемами. Перший варіант – гроші, які
знаходяться на рахунку дебетної картки в банку, переносяться на картку.
В кінці дня з торговельного закладу в банк передаються чеки на
трансакції, виконані з використанням дебетових карток, і робиться
відповідне бухгалтерське проведення на рахунку в банку. У цьому випадку
не потрібне оперативне проведення авторизації платежу.

Другий варіант – гроші зберігаються на рахунку в банку і на картку не
зараховуються. На картці зберігається лише номер рахунку в банку, тобто
картка є засобом доступу до рахунку, але в такому випадку потрібно
щоразу виконувати авторизацію платежу, тобто картка подібна до чекової
книжки. Під час використання цього типу карток ідентифікація клієнта
виконується в момент виконання трансакцій і кошти з рахунка власника
перераховуються відразу на рахунок торговельного закладу. Використання
цієї картки не дуже вигідне для клієнта, оскільки сума купівлі відразу
знімається з його рахунку, тоді як при використанні чеків чи кредитних
карток клієнт отримує відстрочку платежу. Крім того, для оперативного
виконання авторизацій необхідні відповідні засоби зв’язку торговельних
та банківських закладів. Тому цей вид карток не дуже поширений.

Різновидом пластикових карток як платіжного засобу є картки типу
“електронний гаманець” та “електронні гроші”. На цей тип карток поки що
не розроблено міжнародних стандартів, і вони не дуже поширені як
платіжний засіб.

Електронний гаманець – це розрахункова картка, на яку зараховуються
невеликі суми для виконання поточних розрахунків. Електронний гаманець
подібний до дебетової картки, але він має ряд істотних відмінностей.

Електронний гаманець – це здебільшого анонімна картка, для платежів по
якій РІN-код не використовується. Для захисту від несанкціонованого
використання електронного гаманця власник може його заблокувати
(розблокувати) за допомогою спеціального коду, який можна ввести на
будь-якому платіжному чи банківському терміналі.

Гроші на таку картку можуть вноситися безпосередньо у вигляді готівки чи
переводитися з рахунку клієнта. Переведена на картку сума відразу ж
знімається з рахунку клієнта і в наступних операціях, що виконує з нею
клієнт, банком не контролюється. Електронний гаманець є багаторазовою
карткою, тобто існує можливість поповнення коштів після того, як вони
були витрачені.

Різниця між електронним гаманцем та “електронними грошима” полягає у
наступному.

1.Під час використання “електронних грошей” гроші з картки клієнта
переводяться на іншу картку комерсанта (торговця чи ділового партнера, з
яким виконуються певні розрахунки). Потім з картки комерсанта ці гроші
безакцептно списуються на його банківський рахунок. При роботі по цій
схемі дуже важко відстежувати обіг коштів, тому що одні банки емітують
картки, а комерсанти можуть бути клієнтами зовсім інших банків.
Банк-емітент не має змоги відстежувати і санкціонувати трансакції, що
виконуються з картками. Картка в цьому випадку відіграє роль електронної
банкноти.

2.При використанні “електронного гаманця” гроші, що зараховуються на
картку, банками-емітентами перераховуються на загальний рахунок
електронного гаманця в розрахунковому банку чи процесинговому центрі.
Інформація про трансакції з використанням “електронного гаманця”
надходить з торговельних закладів в розрахунковий банк, який проводить
перерахування з рахунку електронного гаманця на рахунок торговців.

За належністю до організації-емітента картки бувають:

— банківські картки, які емітуються банком чи консорціумом банків;

— комерційні картки, які емітентуються комерційними фірмами чи їх
групою, тобто не фінансовими установами;

— картки карткових асоціацій, які випускаються організаціями, основною
діяльністю яких є емісія пластикових карток та створення інфраструктури
щодо їх обслуговування.

За сферою обслуговування картки бувають:

— універсальні, які використовуються для оплати за будь-які товари та
послуги;

— приватні комерційні (цільові картки), які використовуються для оплати
за певні послуги (наприклад, картка для мережі ресторанів, готелей,
супермаркетів, заправ очних станцій).

За охватом територій дії картки бувають:

— міжнародні, дія яких розповсюджується на кілька держав;

— національні, дія яких обмежена рамками певної держави;

— регіональні, які використовуються лише у певних регіонах держави;

— локальні, дія яких обмежена рамками однієї установи.

За терміном використання картки бувають:

— обмежені певним терміном дії (іноді з можливістю прологування);

— необмежені в терміні дії.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РОЛІ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК В БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЯХ БАНКІВ

2.1 Аналіз діяльності банків України на ринку платіжних карток

На сьогоднішній день в Україні більше 60% провідних українських банків
обслуговують картки та беруть участь у роботі міжнародних платіжних
систем Visa International, Europay International, MasterCard
International, American Express, Diner Club та інших менш відомих
платіжних систем. Стан і розвиток карткових платіжних систем, як відомо,
віддзеркалює рівень освоєння новітніх банківських технологій, ступінь
цивілізованості держави. Тому головну увагу банків зосереджено на
збільшенні емісії пластикових карток і розширенні можливостей їх
використання у торговельній мережі.

Як свідчить аналіз, кількість пластикових карток і обсяги операцій з
ними в Україні динамічно зростають, що дає змогу розглядати картковий
бізнес як один із найбільш перспективних для банків [15, c.149].

На 1 квітня 2002 року банками України було емітовано 40-50 тисяч
міжнародних пластикових карток, тоді як на 1 квітня 2005 року їх
кількість досягла 18 444 тис. штук.

За обсягами емісії карток в Україні серед міжнародних платіжних систем
лідирує VISA. На сьогодні, порівнюючи з 2001 роком кількість емітованих
карток збільшилася майже у сім разів – з 1254 тис. до 7564 тис.

Серед банків беззаперечно лідирує Приватбанк. На 1 квітня 2002 року цим
банком було випущено 1 252 341 картка, тоді як на 1 квітня 2005 року їх
кількість збільшилася до 6 444 тис. шт.

Будучи дійсним членом двох найбільших міжнародних платіжних систем VISA
і EUROPAY , а також агентом по поширенню карток компанії American
Express, “Приватбанк” пропонує своїм клієнтам наступні види платіжних
пластикових карток: VISA Classic, VISA Business, VISA Gold, VISA
Electron/Plus, Visa Platinum, Visa Electron, CAM-card, VISA Electron
Domestic; Eurocard/Mastercard Gold, Cirrus/Maestro; American Express
Personal, American Express Corporate; American Express Gold, American
Express Platinum.

Усім власникам пластикових карток також пропонуються додаткові послуги:
міжнародні дисконтні та сервісні картки, страхові поліси з істотними
знижками.

Промінвестбанк України лідирує за кількістю встановлених банкоматів –
понад 23,7%, а обсяги емісії карток, порівнюючи з 2002 роком збільшилися
майже в 4 рази – з 821 756 шт. (на 1.04.2002р.) до 2 366 тис. шт. (на
1.04.2005р.), причому кількість локальних внутрішньобанківських
збільшилася з 657 405 шт. до 1 151 тис. шт. “Аваль” випустив 2 032 тис.
шт. (на 1.04.2005р.), тоді як кількість карток, емітованих цим банком на
1.04.2002 р. становила понад 532 973 шт., Ощадбанк – понад 743 тис. шт.
(порівнюючи з 2002 р. ця кількість збільшилася майже в 2 рази ), у тому
числі 335 тис. локальні внутрібанківські).

Приватбанк також є лідером з випуску карток системи VISA, а система
Europay найбільше до вподоби банку “Аваль”.

Порівнювати успіхи кожного окремого банку важко, адже Укрсімбанк,
наприклад, при невеликому обсязі емісії ( на 1.04.2002 р. — 73 990, або
в 4,2 рази менше, ніж Ощадбанк; на 1.04.2005 р. – майже 2 тис.)
встановив 7,2% від загальної кількості банкоматів і займає досить високі
позиції на ринку еквайрінгу – майже 94,7% від обсягів Ощадбанку.

Як бачимо, локальні проекти займають немалу долю карткового ринку,
забезпечуючи банкам-емітентам можливість мати свою (захищену!) долю на
ринку. Подібні системи впроваджуються досить швидко і допомагають банкам
отримати прибуток за рахунок розширення сфери послуг щодо залучення
додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу
перебування коштів у банках тощо.

На 1 квітня 2002 року на один мільйон жителів України припадало 18
банкоматів. На 1 квітня 2005 року їх кількість значно збільшилася, їх
налічувалося 186 одиниць. У середньому на один банкомат припадала 2 101
картка, тоді як на 1 квітня 2002 року – 195.

На 1 квітня 2005 року (порівняно з 1.04.2002 р.) кількість операцій із
застосуванням платіжних карток, емітованих українськими банками, зросла
майже на 40 млн. і становила 67 млн., причому сума операцій з картками
збільшилася на 9 415 млн. грн. – до 18 005 млн. грн.:

— операції з отримання готівки за платіжними картками зріс на 13 713
млн. грн. і становить понад 16 983 млн. грн.;

— безготівкових платежів зріс на 703 млн. грн. і становить понад 1 022
млн. грн.

Найбільшу частку в загальних обсягах операцій за платіжними картками,
емітованими українськими банками, становлять операції з використанням
карток міжнародних платіжних систем MasterCard і Visa відповідно 38% (6
931 млн. грн.) і 41% (7 455 422 млн. грн.) .

Потрібно зазначити, що останнім часом з розширенням клієнтської бази і
посиленням міжбанківської конкуренції банки періодично знижували тарифи
з обслуговування карток. Крім того, стимулюючи нових клієнтів, ряд
банків почали відмовлятися від страхового депозиту, значно зменшили
мінімальний залишок і мінімальний внесок при відкритті картрахунка.
Досить перспективними стають партнерські карткові проекти (так званий
кобрендинг) – програми, здійснювані банками-емітентами платіжних карток
спільно з партнерами (авіакомпаніями, автовиробниками, готелями,
торговельними закладами, туристичними, телекомунікаційними і нафтовими
компаніями тощо) Такі програми передбачають додаткові переваги
держателям карток (знижки, компенсації тощо) і направлені на збільшення
обсягів продажу товарів (послуг) на основі створення довіри та лояльного
ставлення споживачів до обох компаній.

На кінець 2001 року понад чверть усіх міжнародних кредитних карток
випущені у світі, були спільними картками, а на кінець 2003 року частка
таких карток зросла до половини. В Україні першим став проект “VISA UMS
Aval Card”, який влітку 1999 року був запущений банком “Аваль” та
оператором мобільного зв’язку UMC. Згодом Приватбанк створив три
ко-бренди: “СТАРкард” (спільно з оператором мобільного зв’язку
Kyivstar), “САМкард” (з туристичною компанією “САМ”) і програму для
автолюбителів – “АВТОкард”, яка стала найбільш масовою. Аналогічні
проекти нині пропонують й інші банки, але потрібно визнати, що поки що
спільні програми порівняно з зарубіжними проектами не особливо
ефективні. Адже за кордоном уже давно стало звичним явище, коли
споживачі користуються декількома платіжними картками.

2.2 Організація розрахунків із застосуванням пластикових карток

За допомогою різного виду пластикових карток можна скористатись такими
послугами:

1.Отримати готівки через банкомати.

2.Отримати відповіді на запит про стан рахунку.

3.Переказати кошти з одного рахунку на інший. Наприклад з рахунку з
низькими відсотками на рахунок з більш високими відсотками чи навпаки. В
електронних системах роздрібних банківських послуг використовуються такі
типи рахунків: операційний/поточний, чековий рахунок для виконання
великої кількості трансакцій і рахунок кредитної картки. Більшість
банків не дозволяють отримувати готівку з депозитних рахунків.

4.Отримати виписки з поточного рахунку. Виписка – це друкований
документ, що містить інформацію про проведені операції по рахунку, а
також дані про залишок на рахунку.

5.Отримати кредит при купівлі товарів чи авансом в готівковому вигляді.

6.Виконати платіж за товар чи якусь послугу з використанням торговельних
терміналів.

7.Отримати відповідь на запит про можливість отримання клієнтського
кредиту з допомогою банкомату.

Щодо випуску карток найбільш активно працюють Приватбанк, “Аваль”,
“Надра”, Перший Український міжнародний банк, Промінвестбанк,
Укрексімбанк. Обслуговування карток здійснюється головним чином
Приватбанком, “Авалем”, банком “Надра”, Укрексімбанком.

Приватбанк займає на українському ринку пластикових карток не менше 30%
ринку і надає найбільш повний комплекс послуг клієнтам по пластикових
картках.

Маркетингова стратегія банку орієнтована на різні категорії клієнтів, як
фізичних, так і юридичних осіб.

Відмітними особливостями стратегії банку є: універсальність продуктів;
клієнтам пропонуються картки як масові (Classic), так і елітні (Gold,
Platinum); банк постійно пропонує клієнтам різні додаткові послуги –
страхові поліси; телефонні картки, міжнародні дисконтні картки, сервісні
картки; гнучка тарифна політика – банк використовує зручну для клієнтів
систему щомісячної оплати тарифу в залежності від терміну використання
картки; єдина тарифна політика у всіх філіях банку при видачі готівки –
при існуючій широкій інфраструктурі це захищає клієнтів від додаткових
витрат щодо зняття готівки в інших банках; нові можливості карток:

— у банку реалізована унікальна програма – “Дві картки – один рахунок” –
по одному рахунку відкриваються відразу дві картки різних платіжних
систем VISA і EUROPAY. Банк одним із перших запропонував цю послугу на
українському ринку;

— у банку існує унікальна технологія поповнення карток одного рахунку в
будь-якому відділенні банку протягом дня.

Нові проекти банку: VISA Electron Domestic – картковий продукт, що
використовується тільки на території України в електронному середовищі
(термінали, банкомати). Метою введення цього продукту є обхват всіх
сегментів ринку зарплатних карток, зокрема, для великих проектів, де
передбачається велика емісія. Visa Platinum – особливо престижний
продукт для елітних клієнтів, маючи ряд додаткових переваг:
обслуговування клієнтів за стандартами VIP; кредитна лінія; додаткові
картиVISA GOLD. Мета введення продукту – надання особливо вимогливим
клієнтам найбільш повного якісного сервісу, що враховує його персональні
потреби [21, c.60].

Інтернет-картка, міжнародна картка для проведення розрахунків у мережі
Інтернет, передбачає особливий режим використання, а також додаткові
заходи безпеки (наприклад – блокування картки відразу після здійснення
купівлі). Метою впровадження цього продукту є надання клієнтам
додаткових можливостей при використанні мережі Інтернет – проводити
розрахунки, при цьому не ризикуючи своїми коштами на банківському
рахунку.

Сьогодні банк “Надра” є одним із банків, які на підставі угоди з
компанією American Express розповсюджують картки цієї системи. Власники
карток American Express – престижного продукту на світовому ринку
пластикових карток – мають унікальну можливість витрачати кошти зі своїх
рахунків у розмірі встановленого ліміту з обов’язковим щомісячним
поповненням своїх витрат, а також користуватися додатковими пільгами під
час подорожей. Картка American Express є гарантом повної
конфіденційності розрахунків клієнта.

Міжнародні дебетні картки Cirrus/Maestro мають досить широке
застосування при впровадженні “зарплатних проектів”. Цей процес набув
відчутних обертів унаслідок значного скорочення витрат, пов’язаних із
готівковим обігом та утриманням каси на підприємствах.

Для підвищення привабливості запропонованих карткових продуктів
розпочато роботу з надання клієнтам додаткових послуг страхування
власників пластикових карток, передбачено систему знижок для власників
двох та більше карток банку “Надра”, підготовлено проекти участі
власників карток банку в дисконтних та виграшних програмах за умови
використання карток у підприємствах сфери обслуговування, розроблені
проекти спільних карткових програм тощо.

Банком проведено роботу із залучення підприємств торгівлі та сфери
послуг до обслуговування власників платіжних карток, а також щодо
формування власної мережі банкоматів та пунктів видачі готівкових коштів
за картками. Крім того, банк пропонує свої послуги банкам-агентам, які
не є членами міжнародних платіжних систем, щодо реалізації платіжних
карток банку “Надра” своїм клієнтам.

Банк постійно докладає зусиль для розширення спектра банківських послуг
для фізичних осіб. В установах банку “Надра” громадянам надаються
послуги з виплати та приймання переказів як в національній, так і в
іноземній валютах.

У банку “Надра” впроваджено послугу – терміновий переказ коштів фізичних
осіб у національній валюті за системою банку “Надра”.

З вересня 1999 року банк “Надра” був прийнятий до числа
організацій-партнерів Міжнародної системи Western Union і почав
здійснювати миттєві перекази в системі. За допомогою цієї системи
фізичні особи протягом 15 хвилин можуть отримати та відіслати перекази в
доларах США в будь-який куточок світу.

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З
ПЛАСТИКОВИМИ КАРТКАМИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІРОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНИ

3.1 Проблеми та перспективи використання банками платіжних карток

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу,
особливо бізнесу пластикових карт, зумовлений рівнем конкуренції, що
постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські
продукти.

Сьогодні перед українськими банками стоїть складне завдання інтеграції у
т.ч. вступ до міжнародних платіжних систем “Visa International”і
“Europay International” (далі МПС).

З метою залучення нових клієнтів, банки постійно знижують поріг
доступності карт. Так, 4 роки тому, щоб одержати звичайну класичну карту
Visa або Europay, клієнту будь-якого українського банку необхідно було
покласти на свій рахунок мінімальний внесок у розмірі $2000, а також
мати страховий депозит від $1000 до $2000. Тепер деякі банки з метою
залучення клієнтів, максимально знизили тарифи на обслуговування та
страхові внески.

Інтенсивний розвиток бізнесу пластикових карт стримується як зовнішніми,
так і внутрішніми чинниками.

Зовнішні чинники:

— законодавча неврегульованість операцій із платіжними картами (робота в
мережі Інтернет, кримінальна відповідальність за крадіжки через
Інтернет, банкомати, використання підроблених карт);

— нерозвинутість інфраструктури ринку;

— несумлінна конкуренція (особливо тарифна політика) з боку деяких
банків;

— інші.

Несумлінні власники карт за кордоном здійснюють численні трансакції на
суми нижче лімітів авторизації, допускаючи несанкціонований овердрафт до
кількох десятків тисяч доларів. Розшук подібних клієнтів у разі
порушення кримінальних справ без підключення відповідних спецслужб
практично неможливий. При розслідуванні правоохоронними органами
кримінальних справ за шахрайськими трансакціями у торгових точках
найчастіше виникає проблема доказу понесеної шкоди, що переважно
спричинена некомпетентністю відповідального персоналу правоохоронних
органів у технології бізнесу пластикових карт.

Проте за наявності доведених фактів шахрайства в торгових точках або з
боку власників карт банку і навіть у разі фізичної затримки шахраїв не
існує законних підстав для притягнення їх до відповідальності через не
прийняту досі нову редакцію статті Кримінального кодексу України, що
передбачає кримінальну відповідальність за подібний стан злочинів.

Інтенсивний розвиток Інтернет-технологій, електронного бізнесу, системи
закупівель через мережу Інтернет, по mailorder тощо зумовлює зростання
несанкціонованих трансакцій за пластиковими картами. Ситуація також
ускладнюється відсутністю правового поля для роботи в Інтернет.

Неузгодженість нормативних актів ДПАУ, митних служб, окремих законів з
Положенням про пластикові карти призводить до застосування штрафних
санкцій з боку цих органів до підприємств, що використовують у своїй
діяльності корпоративні пластикові карти і зарплатні проекти, що шкодить
популяризації безготівкових розрахунків в Україні, а отже, і економіці
країні [18,c.120].

Слаборозвинута інфраструктура ринку (банкомати – повільна окупність,
технічна невідповідність сучасним вимогам, термінали – незацікавленість
торгових точок в установленні, сторожке ставлення до безготівкової форми
розрахунків), жорстка, а часто і несумлінна конкуренція негативно
позначаються на розвитку ринку пластикових карт.

Головні витрати банків щодо розвитку карткового бізнесу пов’язані з
вкладеннями у формування інфраструктури істотно стримує темп емісії
карт, необхідний ринку.

У той же час в Україні фактично існує достатня інфраструктура
обслуговування індивідуальних клієнтів, що перебуває у віданні банків,
які не мають фінансових можливостей або бажання розвивати картковий
бізнес. У їхньому розпорядженні є перспективна цільова група
індивідуальних клієнтів, що бажають одержати сучасний банківський
сервіс, а також корпоративні клієнти, у т.ч. інсайдери, зацікавлені у
впровадженні зарплатних платіжних технологій.

Внутрішні чинники:

— неякісний зв’язок і обмежені можливості авторизацій них центрів
(слабке програмне забезпечення банкоматів);

— відсутність уніфікованого підходу до відносин з банками-агентами тощо.

Неякісний зв’язок і обмежені можливості авторизацій них центрів (слабке
програмне забезпечення автоматів), блокування і зникнення грошей. Як
наслідок, банківські фахівці 70-80% свого робочого часу витрачають на
те, щоб вирішувати спірні ситуації, пов’язані з помилковим блокуванням
рахунків клієнтів.

Відсутність єдиних вимог до договірної маси з банками-агентами
призводить до різного тлумачення банками однакових положень. Так, деякі
банки-агенти або не укладають договорів з клієнтами, або в договорі
відсутні обов’язкові пункти, що регламентують взаємовідносини між
сторонами. Це спричиняє виникнення проблем правового характеру при
проведенні операцій по картах.

Для ефективного використання можливостей ринку пластикових карт,
формування сприятливих умов розвитку його інфраструктури необхідно:

По лінії Верховної Ради:

— прийняття доповнень до Кримінального кодексу, що містять опис злочинів
у сфері використання банківських пластикових карт і міру покарання за
них;

— створення відповідних підрозділів для розслідування злочинів стосовно
пластикових карт, служб для екстреного затримання шахраїв за дзвінком з
банку або торгової точки;

— внесення доповнень (змін) до чинних законодавчих і нормативних
документів з урахуванням Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних
карт і здійснення операцій з їх використанням”:

— до Закону про патентування – скоригувати пункт про необхідність оплати
торгового патенту підприємствами, що приймають до оплати карти і при
цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);

— до Інструкції митних органів – роз’яснення про відсутність вимог до
декларування карт, оскільки вони не є валютною цінністю;

— доопрацювання існуючих і розробку нових нормативних актів, що
регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;

— прийняття Закону про цифровий підпис;

— запровадити загальнонаціональний моніторинг шахрайських операцій;

— забезпечити поетапний перехід на виплату заробітної плати за
пластиковими картами:

— І етап – державним службовцям;

— ІІ етап – усім іншим працівникам;

— великим банкам спільно із середніми і малими банками активізувати
взаємодію щодо впровадження зарплатних проектів і технологій
КЕШ-терміналів.

Реалізація наведених вище заходів, проведення узгодженої політики між
НБУ, АУБ, ДПАУ, органами виконавчої та законодавчої влади дозволить
сформувати ефективну систему взаємодії між ними, активно розвивати
банківську систему України і відповідно створити сприятливі умови для
стабілізації економіки України в цілому. Особливо слід зазначити
необхідність створення єдиного механізму оцінки балансу КБ органами
ДПАУ, НБУ і самим КБ [14,c.65].

3.2 Економічна ефективність банківських операцій від впровадження
масових електронних платежів

Економічний ефект від упровадження системи масових електронних платежів
у загальнонаціональному масштабі полягає, насамперед, у прискоренні
розрахунків, зменшенні обсягів готівки в обігу, зниженні дебіторської
заборгованості та поточних витрат на обслуговування клієнтів,
прискоренні грошового обігу, упорядкуванні процесів кредитування,
підвищенні рівня контролю за фінансовими потоками, більшій фіскальній
прозорості трансакцій.

Доцільно відрахувати економічну ефективність банківських послуг й,
зокрема, ефективності функціонування національної системи масових
електронних платежів [10,c.195].

Отже, базовою формулою для визначення ефективності банківського
обслуговування можна вважати:

picscalex1690100090000038301000003001c000000000005000000090200000000050
00000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b02000
00000050000000c02400ae0091200000026060f001a00ffffffff000010000000c0fffff
fb5ffffffa0090000f50900000b00000026060f000c004d6174685479706500006002080
00000fa0200001000000000000000040000002d010000050000001402250652030500000
0130225068b091c000000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d65732
04e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d010100080
00000320aaf07e705010000004e7908000000320a80031b0802000000426908000000320
a800317050200000057691c000000fb0280fe0000000000009001010000cc04020010546
96d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0
1020004000000f001010008000000320a8506400001000000cc691c000000fb0220fe000
0000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c
5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f001020008000000320aba01870
301000000546908000000320aef05e9030100000069691c000000fb02c0fd00000000000
09001000000020002001053796d626f6c007740000000bf080a77b7c5c677c0c5c67720c
0c97700003000040000002d01020004000000f001010008000000320ad90369030100000
0e5691c000000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c0077400
0000015080a8fb7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f00
1020008000000320a8003fc0601000000b46908000000320a85061a02010000003d690a0
0000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000
000cc0102022253797374656d000000000a0021008a010000000002000000f8f31200b9c
1c677040000002d01020004000000f0010100030000000000, (3.1)

де М – продуктивність системи (середньодобова кількість виконаних
умовних банківських операцій);

picscalex100010009000003c900000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02c00220031200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
a1ffffffe0020000610200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320a18020100
0100000057791c000000fb0220fe0000000000009001010000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a730247020100000069790a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d
000000000a0021008a010000000000000000e0e41200b9c1c677040000002d0100000400
0000f0010100030000000000 — кількість виконаних за рік банківських
операцій іншого виду в умовну банківську операцію;

picscalex100010009000003c900000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02a002a0021200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
bcffffff600200005c0200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320afd014900
0100000042791c000000fb0220fe0000000000009001010000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a4f02c9010100000069790a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d
000000000a0021008a010000000000000000f8f31200b9c1c677040000002d0100000400
0000f0010100030000000000 — коефіцієнти переводу операцій іншого виду в
умовну банківську операцію;

picscalex1000100090000039d00000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02400340031200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
a1ffffff00030000e10200000b00000026060f000c004d617468547970650000d0001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320a18025200
010000004e030a00000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb0210000700
00000000bc02000000cc0102022253797374656d000000000a0021008a0100000000ffff
fffff8f31200b9c1c677040000002d01010004000000f0010000030000000000-
кількість робочих днів у році.

Тоді кількість виконаних за рік банківський операцій (W) складе:

picscalex103010009000003e100000002001c000000000005000000090200000000050
00000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b02000
00000050000000c02c00180071200000026060f001a00ffffffff000010000000c0fffff
fc6ffffff40070000860100000b00000026060f000c004d61746854797065000030001c0
00000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d6
16e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320a6001140
6010000004e7908000000320a60013e03010000004d7908000000320a600116000100000
057791c000000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c0077400
00000eb070a48b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f00
1000008000000320a6001ee0401000000b47908000000320a6001f801010000003d790a0
0000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000
000cc0102022253797374656d000000000a0021008a010000000000000000f8f31200b9c
1c677040000002d01000004000000f0010100030000000000, (3.2)

а собівартість однієї операції (С) дорівнюватиме:

picscalex145010009000003ef00000003001c000000000005000000090200000000050
00000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b02000
00000050000000c02e003c0041200000026060f001a00ffffffff000010000000c0fffff
fbcffffff800400009c0300000b00000026060f000c004d617468547970650000c000080
00000fa0200001000000000000000040000002d0100000500000014020002f6020500000
01302000274041c000000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d65732
04e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d010100080
00000320a9003ec0201000000577908000000320a6a013d03010000005a7908000000320
a60022e000100000043791c000000fb0280fe00000000000090010000000200020010537
96d626f6c00774000000038050adfb7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0
1020004000000f001010008000000320a6002b001010000003d790a00000026060f000a0
0ffffffff0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc01020222537
97374656d000000000a0021008a010000000001000000f8f31200b9c1c677040000002d0
1010004000000f0010200030000000000, (3.3)

де Z – поточні витрати за рік

Якщо прибутковість однієї операції (Р1) обчислити як:

picscalex1000100090000036301000003001c000000000005000000090200000000050
00000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b02000
00000050000000c02e003e0051200000026060f001a00ffffffff000010000000c0fffff
fbcffffffa00500009c0300000b00000026060f000c004d617468547970650000c000080
00000fa0200001000000000000000040000002d010000050000001402000217040500000
01302000295051c000000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d65732
04e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d010100080
00000320a90030d040100000057791c000000fb0280fe0000000000009001010000cc040
2001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040
000002d01020004000000f001010008000000320a6a01670401000000d0791c000000fb0
2c0fd0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c
5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f001020008000000320
add02490001000000d0791c000000fb0280fe00000000000090010000000200020010537
96d626f6c007740000000d7050aa1b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0
1020004000000f001010008000000320a6002d102010000003d791c000000fb0220fe000
0000000009001000000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c
5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f001020008000000320a2f03a30
10100000031790a00000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb021000070
000000000bc02000000cc0102022253797374656d000000000a0021008a0100000000020
00000f8f31200b9c1c677040000002d01020004000000f0010100030000000000, (3.4)

де Р – сума річного прибутку,

то вартість однієї умовної банківської операції (S) можна буде записати
таким чином:

S = C + P1, (3.5)

Виходячи з вищесказаного, розрахувати приріст вартісної оцінки
результату в банківському обслуговуванні можна за такою формулою:

picscalex100010009000003c102000002001c000000000005000000090200000000050
00000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b02000
00000050000000c026006c0121200000026060f001a00ffffffff000010000000c0fffff
fb5ffffff80120000150600000b00000026060f000c004d61746854797065000070011c0
00000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d6
16e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320afd03871
001000000417908000000320af8039a0a01000000577908000000320af8038b070100000
053791c000000fb02c0fd0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e65772
0526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f00
1000008000000320afd03490001000000d0791c000000fb0220fe0000000000009001010
000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c977000
03000040000002d01000004000000f001010008000000320a4f04ec11010000007479080
00000320a5304df0c0100000074791c000000fb0220fe0000000000009001010000cc040
2001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040
000002d01010004000000f001000008000000320aba015b0501000000d2791c000000fb0
220fe0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c
5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000004000000f001010008000000320
aef05960401000000697908000000320a5304f0080100000074791c000000fb0220fe000
0000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c
5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f001000008000000320a4f04b90
101000000d2791c000000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d65732
04e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d010000040
00000f001010008000000320a070673060100000074791c000000fb0280fe00000000000
09001000000020002001053796d626f6c00774000000072060af0b7c5c677c0c5c67720c
0c97700003000040000002d01010004000000f001000008000000320a80034a0f0100000
0b47908000000320a8003a70d01000000d97908000000320a8003c00901000000b479080
00000320a80036603010000003d791c000000fb02c0fd000000000000900100000002000
2001053796d626f6c00774000000066060a5bb7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040
000002d01000004000000f001010008000000320ad9033d0501000000e5791c000000fb0
220fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c00774000000072060af1b7c
5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f001000008000000320
aef054e05010000003d791c000000fb0280fe00000000000090010000000004020010546
96d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0
1000004000000f001010008000000320a8003970e01000000297908000000320a8003fc0
60100000028791c000000fb0220ff0000000000009001000000000402001054696d65732
04e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d010100040
00000f001000008000000320a1506fd060100000030790a00000026060f000a00fffffff
f0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656
d000000000a0021008a010000000000000000f8f31200b9c1c677040000002d010000040
00000f0010100030000000000, (3.6)

де
picscalex100010009000003c900000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02c00280021200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
a1ffffff40020000610200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320a18024000
0100000053791c000000fb0220fe0000000000009001010000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a7302a5010100000074790a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d
000000000a0021008a0100000000000000007ce41200b9c1c677040000002d0100000400
0000f0010100030000000000 — ціна однієї умовної банківської операції;

picscalex100010009000003f500000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02c00260041200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
a1ffffff20040000610200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c0077400000007506
0a61b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320aa0012f03
01000000d9791c000000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a180201000100000057791c000000fb0220fe000000000000
9001010000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0
c97700003000040000002d01000004000000f001010008000000320a7302470201000000
74790a00000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb021000070000000000
bc02000000cc0102022253797374656d000000000a0021008a010000000001000000f8f3
1200b9c1c677040000002d01010004000000f0010000030000000000 — приріст
обсягу банківських операцій за рахунок упровадження національної системи
масових електронних платежів за рік t;

picscalex100010009000003c900000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02a002a0021200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
bcffffff600200005c0200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320afd016400
01000000c0791c000000fb0220fe0000000000009001010000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a4f02c9010100000074790a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d
000000000a0021008a01000000000000000098f31200b9c1c677040000002d0100000400
0000f0010100030000000000 — коефіцієнт дисконтування доходів для періоду
t;

t – індекс року розрахункового періоду;

picscalex100010009000003c900000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02c00220021200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
a1ffffffe0010000610200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320a18022500
0100000074791c000000fb0220fe0000000000009001000000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a730201010100000030790a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d
000000000a0021008a010000000000000000f8f31200b9c1c677040000002d0100000400
0000f0010100030000000000,Т – початковий та кінцевий роки розрахункового
періоду.

Користуючись вищенаведеними розрахунками, народногосподарську
ефективність упровадження національної системи масових електронних
платежів можна обчислити з допомогою такої формули:

picscalex1000100090000031902000002001c000000000005000000090200000000050
00000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b02000
00000050000000c02400620191200000026060f001a00ffffffff000010000000c0fffff
fb5ffffffe0180000f50500000b00000026060f000c004d61746854797065000060011c0
00000fb02c0fd0000000000009001000000020002001053796d626f6c007740000000320
50ac6b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320ad903741
101000000e5791c000000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6
c007740000000b3050a7cb7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d010100040
00000f001000008000000320a80035710010000002d7908000000320a8003c80a0100000
02d7908000000320a80032b05010000003d791c000000fb0220fe0000000000009001010
000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c977000
03000040000002d01000004000000f001010008000000320aba019211010000005479080
00000320aef05f41101000000697908000000320ae202f1140100000053791c000000fb0
220fe0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c
5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f001000008000000320
a7204ff1701000000b2791c000000fb0220fe00000000000090010100000004020010546
96d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0
1000004000000f001010008000000320a7204f81402000000505408000000320a4f04a60
d02000000505408000000320a4f04170802000000505408000000320ae202f8010200000
048581c000000fb02c0fd0000000000009001010000000402001054696d6573204e65772
0526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f00
1000008000000320afd03491301000000455808000000320afd03f70b010000004558080
00000320afd037a060100000050581c000000fb02c0fd0000000000009001010000cc040
2001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040
000002d01000004000000f001010008000000320afd03490001000000c5581c000000fb0
220fe0000000000009001000000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00b7c
5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01010004000000f001000008000000320
a72045717010000002c580a00000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb0
21000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d000000000a0021008a01000
0000000000000f8f31200b9c1c677040000002d01000004000000f001010003000000000
0, (3.7)

де
picscalex100010009000003c900000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02a00280041200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
bcffffff400400005c0200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320afd014900
01000000d0791c000000fb0220fe0000000000009001010000cc0402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a4f02e60102000000d0d20a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d
000000000a0021008a01000000000000000098f31200b9c1c677040000002d0100000400
0000f0010100030000000000 — приріст вартісної оцінки результату
впровадження системи в розрахунковому періоді;

picscalex100010009000003c900000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02a002a0041200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
bcffffff600400005c0200000b00000026060f000c004d61746854797065000090001c00
0000fb02c0fd0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d01000008000000320afd014900
01000000c5791c000000fb0220fe0000000000009001010000cc0402001054696d657320
4e657720526f6d616e00b7c5c677c0c5c67720c0c97700003000040000002d0101000400
0000f001000008000000320a4f02f80102000000d0d20a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d
000000000a0021008a010000000000000000f8f31200b9c1c677040000002d0100000400
0000f0010100030000000000 — зміна витрат у банківському обслуговуванні
національної системи масових електронних платежів у розрахунковому
періоді;

Е – зміна витрат І-тій суміжній сфері застосування такої системи в
розрахунковому періоді.

Провівши запропоновані обчислення, можна пересвідчитися у тому, що, якби
в Україні була створена справді загальнонаціональна система масових
електронних платежів, вона мала б значний економічний економічний ефект
не тільки для банківсько-фінансової галузі, але й для суміжних сфер
застосування (на які припадає близько 50% загального
народногосподарського ефекту від упровадження такої системи) [10,c.205].

ВИСНОВКИ

Усе більш жорстка конкуренція на ринку, з одного боку, і досягнення
науково-технічного прогресу та бажання клієнтів, з іншого, призводить до
того, що банки звертаються до платіжних карток як до нового інструменту
банківського маркетингу. Картки дають можливість банкам надавати свої
послуги в режимі самообслуговування протягом 24 годин на добу. Залежно
від мети і можливостей банку карткові проекти можуть бути реалізовані за
різноманітними платіжними схемами.

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу,
особливо бізнесу пластикових карт, зумовлений рівнем конкуренції, що
постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські
продукти.

Відзначимо, що створення та запровадження внутрішніх платіжних систем
містить величезний потенціал подальшої розбудови фінансово-банківської
системи України на засадах кращих зразків світового досвіду у цій сфері.
Наявність широкого спектра послуг, що їх надають карткові платіжні
системи, дозволить задовольнити потреби як фізичних, так і юридичних
осіб у своєчасних розрахунках, зменшенні питомої ваги готівки у
грошовому обороті, вчасному отриманні точної інформації щодо стану
коштів. Крім того, система масових електронних платежів сприятиме
прискоренню грошового обігу, упорядкуванню процесів кредитування,
зміцнить банківську систему, надасть їй додаткові важливі джерела
фінансування, а також сприятиме більшій фіскальній прозорості та
фінансовій дисципліні платежів.

Удосконалення міжбанківських розрахунків, створення ефективної, надійної
та безпечної загальнодержавної платіжної системи і на сьогодні є
основним завданням НБУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від
7.04.2001 р.

2. Постанова Національного банку України “Про затвердження Положення про
порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх
застосуванням”.

3. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф.Жукова.
– М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2002.

4. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І.Тиркала. –
Тернопіль: Карт-бланш, 2001.

5. Банківські операції : Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп./
А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пудовкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук,
проф.. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002.

6. Беликов В. и др. Электронные деньги – накопление, использование,
хранение, безопасность / Под ред. В.П.Невежина. – М., 2000.

7. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи. – К.: КНЕУ, 2000.

8. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: Підручник. – Тернопіль:
Карт-бланш, 2004.

9. Комп’ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації /
Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Укладачі С.Ф.Коряк,
Л.Д.Самофалов, за редакцією Л.Д.Самофалова. – Харків: ”Компанія СМІТ”,
2004.

10. Кравчук Г.Т. та ін. Інформаційні системи і технології в банківській
справі. – Львів, 2002.

11. Кредитна система України і банківські технології: Навчальний
посібник: У 3 кн. За заг. ред. д-ра екон. наук, проф.. І.В.Сала. –
Львів: ЛБІ НБУ, 2002.

12. Липис А., Маршалл Т., Линкер Я. Электронные системы денежных
расчетов / Пер. с англ. – М.: Фин. и стат., 1999.

13. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник /
О.І.Береславська, О.М.Наконечний, М.Г.Пясецька та ін.; За заг. ред.
М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2002.

14. Милляр Р. Современная система денежных расчетов. – К.: ЕУФІМБ,2001.

15. Міщенко В.І., Шаповалов А.В., Юрчук Г.В. Електронний бізнес на ринку
фінансових послуг. Практич.посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

16. Операції комерційних банків / Р.Котовська, В.Ричаківська, Г.Табачук,
Я.Грудзевич, М.Вознюк. – 3-тє вид. – К.: Алеута; Львів: ЛБІ НБУ, 2003.

17. Панова Г.С. Банковское обслуживание частных лиц. – М.: АО ДИС, 2001.

18. Петрашко Л.П. Валютні операції: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002.

19. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти
/ В.А.Ющенко, А.С.Савченко, С.Л.Цокол, І.М.Новак, В.П.Страхарчук. К.:
Либідь, 1999.

20. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у
фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і
доп. – К.: КНЕУ, 2001.

21. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги. – М.: Банки и биржи,
2001.

22. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій
в банках: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.

23. Усоскин В.М. Банковские пластиковые карточки. – М.: ИПЦ Вазар-ФЕРРО,
2000.

24. Швайка М.А. Банківська система в Укранї: шляхи реформування і
підвищення ефективності. – К.: Парламентське видавництво, 2003.

25. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч.-метод. посібник для самост.
вивч. диск. – К.: КНЕУ, 2002.

26. Васильченко З.М., Демешко А.В. Розрахунки платіжними картками в
Україні: стан, проблеми та перспективи // Фінанси України. – 2002. —
№10. – С.74-79.

27. Дорошенко І. Проблеми організації та проведення операцій з
міжнародними платіжними картками // Банківська справа. – 2003. — №3. –
С.64.

28. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх //
Банківська справа. – 2001. — №1. – С.49.

29. Перспективи розвитку Національної системи масових електронних
платежів // Вісник НБУ. – 2005. — №4. – С.33-34.

30. Поліщук С. Картковий бізнес у площині валютних розрахунків // Вісник
НБУ. – 2005. — №8. – С.20-24.

31. Харченко В. Нове у використанні платіжних карток // Вісник НБУ. –
2005. — №8. – С.15-17.

32. Харченко В., Шпак Н. Підсумки діяльності банків України на ринку
платіжних карток // Вісник НБУ. – 2005. — №7. – С.24-25.

Похожие записи