Реферат на тему
Методичні рекомендації по роздержавленню та приватизації рекреаційних
об’єктів
Перехідний період до ринкових відносин поставив нові вимоги до
вирішення фінансово-економічних питань у сфері курортного
природокористування. Особливої ваги ці питання набули в зв’язку з
необхідністю реформування форм власності на курортах. Однак на
сьогоднішній день ці проблеми залишаються методологічно і методично
невирішеними, що в практиці господарювання приводить до некоректного
розв’язання питань приватизації профспілкового майна курортів, тощо. В
контексті цього дуже важливо правильно оцінити землі оздоровчого
призначення та одиничні лікувальні ресурси. Оцінка природних курортних
ресурсів повинна враховувати нові підходи, що запропоновані ООН щодо
реалізації Концепції сталого розвитку світу. Головним завданням,
виходячи з цього, є збереження стійкості природно-рекреаційного капіталу
та врахування його цінності як елементу суспільного добробут}’. В цьому
контексті вирішальне значення має оцінка корисних ефектів від
використання природних курортних ефектів від використання природних
курортних ресурсів. Ця оцінка здійснюється з допомогою рентного підходу
та врахуванням переваг споживачів при дотриманні індикаторів стійкості
природного капіталу курортів. Отже, потреба в методичних розробках по
визначенню нормативної ціни природних курортних ресурсів, оцінці
вартості майна інвентарних рекреаційних об’єктів та цілісних
територіально-господарських комплексів рекреаційного профілю пов’язана з
вимогами перехідної економіки, де відсутній ринковий механізм
регулювання економічних відносин, а також необхідністю реалізації
Концепції сталого розвитку України.
Дані методичні рекомендації розроблені з врахуванням законів України та
специфіки рекреаційної сфери і вносять чіткість щодо стратегії
проведення роздержавлення і приватизації рекреаційних об’єктів різного
профілю. Вони розраховані на працівників рекреаційного господарства,
державної влади, а також науковців, які цікавляться питаннями
роздержавлення туристичних, відпочинкових та санаторно-курортних
закладів.
Загальні положення
Методичні рекомендації по приватизації рекреаційних об’єктів розроблено
відповідно до Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі
та житлового фонду, Державної програми приватизації майна державних
підприємств, Законів України: “Про приватизацію майна державних
підприємств”, “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизацію)”, “Про приватизаційні папери”, “Про оренду майна державних
підприємств та організацій”, Земельного кодексу України, “Про плату за
землю”, “Про власність”, “Про обмеження монополізму та недопущення
недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, “Про охорону
навколишнього природного середовища”, постанови Кабінету Міністрів
України від 2.09.1992 р. №522 “Про затвердження методики оцінки вартості
об’єктів приватизації та оренди”, а також Закону України “Про внесення
змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”.
Наприкінці 1991 року ФНП України та Фонд соціального страхування
України, користуючись правами розпорядника створили’ акціонерне
товариство закритого типу “Укрпрофоздоровниця”, до статутного фонду
якого було передано всі санаторно-курортні заклади, що перебували у
віданні Укрпрофради і які діяли в системі підприємств Української
республіканської ради з управління курортами профспілок. Акціонерне
товариство засновано двома юридичними особами – ФНП України та Фондом
соціального страхування України. Акції між ними розподілено відповідно
95% і 5%. Місцеві курортні об’єднання зараз перебувають в
підпорядкуванні ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.
В умовах відсутності Закону України “Про курорти” цей акт можна вважати
перехідним, тобто таким, що не має під собою цілісної
нормативно-законодавчої бази. З прийняттям Закону України “Про курорти”
відбуватиметься зміна організаційно-економічного механізму управління
профспілковим майном курортів України. Для створення конкурентного
середовища та для забезпечення підвищення якості курортного
обслуговування доцільним є існування різних форм власності на курортах
України.
2. Дані методичні рекомендації є нормативним документом, що
затверджується обласними Радами народних депутатів. Рішення відносно
створення приватизованих в різних формах колишніх державних рекреаційних
закладів приймається Фондом державного майна обласної державної
адміністрації на основі заявки державних підприємств (відомств), до яких
належали ці заклади.
3. Рада об’єднання профспілок кожної області, як розпорядник майна
профспілкових рекреаційних об’єктів, доручає обласному фонду соціального
страхування здійснити функції по переведенню профспілкових рекреаційних
об’єктів на орендну форму господарювання та створює робочі комісії для
оперативного вирішення наступних питань:
– проведення інвентаризації всіх рекреаційних профспілкових об’єктів;
– здійснення оцінки вартості об’єктів оренди;
– укладення договорів про оренду тощо;
– виявлення збиткових рекреаційних об’єктів профспілок.
4. Курортні об’єднання профспілок та інші аналогічні профспілкові
об’єднання в сфері рекреаційного обслуговування в випадку переходу
рекреаційних об’єктів на орендну форму господарювання, звільняються від
виконання функцій управління цими об’єктами.
5. Першочерговій приватизації підлягають державні (відомчі) рекреаційні
об’єкти, які визнані збитковими.
6. Здійснення приватизації в рекреаційній сфері відбувається на основі:
– законності;
надання пріоритетних прав громадянам України на придбання акцій
державних рекреаційних об’єктів;
– дотримання антимонопольного законодавства;
&
ного забезпечення населення відносно ринку рекреаційних об’єктів;
– створення інфраструктури приватизації на рекреаційних територіях.
І. Об’єкти приватизації
1. До об’єктів першочергової приватизації на рекреаційних територіях
належать:
– державні (відомчі) збиткові санаторії, профілакторії,
санаторії-іфофілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, туристичні
бази, кемпінги, тощо;
– підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового
обслуговування, житлово-комунального господарства та інших сервісних
галузей, які розміщені на рекреаційних територіях і обслуговують
рекреантів.
2. До об’єктів державної (відомчої) власності, що підлягають
приватизації в сфері рекреаційної індустрії належать:
– майно санаторіїв, профілакторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку,
турбаз, кемпінгів та їх підрозділів, що виділяються в самостійні заклади
і є єдиними майновими рекреаційними комплексами;
– незавершене будівництво;
– законсервовані рекреаційні об’єкти:
– частки (паї, акції), що належать державі у майні товариств з обмеженою
відповідальністю, комерційних об’єднань та інших господарських товариств
на рекреаційних територіях;
– частка майна профспілкових санаторіїв, профілакторіїв,
будинків-відпочинку, турбаз, кемпінгів і інш., яка створена за рахунок
коштів від вільної реалізації путівок, що передбачено в укладеному
договорі про оренду.
Приватизації не підлягають:
– профспілкові санаторії, профілакторії, будинки відпочинку, турбази,
кемпінги, які створені за рахунок членських добровільних внесків
громадян України;
– об’єкти гідрогеологічних режимних станцій, що є профспілко вим майном;
– курортні поліклініки, бювети лікувальних мінеральних вод та
обслуговуюча їх інфраструктура, що є власністю профспілок України;
– національні курортні та історико-архітектурні цінності України, надра,
джерела лікувальних мінеральних вод, пелощів та інших бальнеологічних
ресурсів, а також інші об’єкти права виключної власності народу України,
які розміщені на рекреаційних територіях;
– видовищні заклади, що призначені для обслуговування рекреантів і є
власністю профспілок України;
– інфраструктура лісопарків, що розміщені на рекреаційних територіях і є
власністю профспілок;
– господарські та технічні служби, необхідні для здійснення
рекреаційно-оздоровчого процесу на рекреаційних територіях, які є
власністю профспілок.
II. Суб’єкти приватизації
Суб’єктами, які мають право приватизувати державну (відомчу) власність
по рекреаційному обслуговуванню населення, можуть бути:
– громадяни України;
– юридичні особи, розміщені на території України;
– спільні підприємства, частка державної власності на яких менша, ніж
50%;
– комерційні банки, дитячі та пенсійні фонди, фонди милосердя, фінансові
фонди та страхові компанії;
– іноземні юридичні особи.
III. Способи приватизації рекреаційних об’єктів
Приватизація рекреаційних об’єктів здійснюється способами,
рекомендованими Державною програмою приватизації:
– види об’єктів малої приватизації – об’єкти торгівлі, громадського
харчування, побутового обслуговування та інші обслуговуючі рекреацію
об’єкти (товариствами покупців, створеними працівниками цих об’єктів);
– продаж на аукціоні (перш за все збиткових рекреаційних об’єктів);
– продаж за некомерційним конкурсом;
– продаж акцій відкритих акціонерних товариств, створених на ще не
освоєних рекреаційних територіях.
Відповідно до діючого законодавства способи приватизації та її можливі
учасники поставлені в залежність від таких факторів:
– балансової вартості рекреаційних об’єктів, що приватизуються;
– співвідношення частки відповідної вартості фондів цього об’єкта, що
припадає на одного працюючого;
– номінальної вартості приватизаційного сертифіката;
– якісних характеристик об’єкта приватизації, що визначається через
систему зональних коефіцієнтів і ренти.
3. Продаж на аукціоні – спосіб приватизації, за яким власником
рекреаційного об’єкта стає той покупець, який запропонував максимальну’
ціну. Таким чином можуть приватизуватися:
– збиткові державні (відомчі, муніципальні) санаторії, пансіонати,
будинки відпочинку, турбази;
– об’єкти незавершеного будівництва;
– законсервовані рекреаційні об’єкти;
– новозбудовзні рекреаційні об’єкти.
Цей спосіб продажу здійснюється в порядку, встановленому розділом IV
Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизацію)” та затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від
2 вересня 1992 р. №522 Методики оцінки вартості об’єктів приватизації та
оренди (п. 20, 26, 35) з врахуванням зональних коефіцієнтів, ренти та
рекреаційної атрактивності об’єкту.
4. Викуп об’єктів малої приватизації. До цих об’єктів слід віднести
об’єкти інфраструктури, обслуговуючої рекреаційну індустрію. Це об’єкти
торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування,
будівництва, житлово-комунального господарства, а також об’єкти, які
обслуговують туристів (кемпінги, мотелі і т.д).
5. Викуп майна санаторію, пансіонату, будинку відпочинку згідно з
альтернативним планом приватизації – спосіб приватизації, за яким
власником об’єкта (або його частки) стає товариство покупців, створене
його працівниками відповідно до розробленого товариством покупців плану.
Це збиткові рекреаційні об’єкти, які згідно з рішенням комісії з
приватизації підлягають акціонуванню.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
