Інформаційне забезпечення бюджетної діяльності
В умовах побудови нової економічної системи
є об’єктивна необхідність використовувати інформацію
про результати попередньої роботи. Прийняття не-
обхідного рішення з будь-якого питання діяльності
структури, галузі і держави повинно здійснюватися на
основі аналізу великої кількості інформації, вибору й
розподілу її за однорідністю, розгляду і вивчення, уза-
гальнення, а також вибору реальних методів, які не-
обхідні для побудови дійової системи, що дає змогу
знайти ефективні управлінські рішення.
Сьогоднішня реальність характеризується ліквіда-
цією адміністративно-командної системи управління і
директивного планування. Приватизація та надання гос-
подарської самостійності підприємствам державного
сектора економіки паралельно з самоуправлінням у си-
стемі місцевих рад вимагають ширшого залучення
інформації, нових обсягів банків даних.
Зміни в системі Мінфіну: відокремлення Державної
податкової адміністрації і Контрольно-ревізійного управ-
ління (КРУ)’ з кількістю працюючих, що перевищує
кількість працівників Мінфіну, із складу якого вони
284
Глава IV. Інформаційне забезпечення…
виділилися і якому підпорядковані, потребують змін у
наданні оперативної, статистичної та бухгалтерської
інформації.
Діяльність Державної податкової адміністрації і КРУ
Мінфіну вимагає надання великого потоку інформацій-
них повідомлень (звітів, довідок, записок і т. п.), їх об-
робки, що потребує впровадження у першу чергу систе-
ми електронної пошти на базі ЕОМ. Аналогічної інфор-
мації потребує і Міністерство фінансів України в роботі
з фінансовими органами на місцях.
У зв’язку з цим заслуговує на увагу система елек-
тронної пошти, запроваджена в Національному банку
України, його регіональних управліннях і комерційних
банках.
Національний банк України самостійно створив си-
стему електронної пошти, яка не має аналогів як в
Україні, так і в країнах СНД. Відсутність аналогів, на
наш погляд, вимагає додаткового вивчення і поширення
досвіду роботи електронної пошти системи Національ-
ного банку.
Система електронної пошти НБУ — це територіаль-
но розподілена по всій Україні програмно-технічна і
адміністративно-технологічна система, призначена для
надійного та якісного прийому, передачі, обміну й
управління інформаційними потоками (у вигляді по-
відомлень), джерелом яких можуть бути різні програмні
комплекси прикладних систем.
Відповідальність за організаційні структури, страте-
гію технічного розвитку, керівництво технологічним
процесом у межах надійної і постійної роботи системи
покладається на департамент (управління) телеко-
мунікаційних систем НБУ.
У системі електронних платежів використанні
міжнародні стандарти таких організацій, як ANSI,
ССІТТ, ЕІА, ISO. Базовим програмним телекомуніка-
ційним забезпеченням на цьому етапі вважаються паке-
ти програмних комплексів Netware MHS фірми Novell і
РгоСаггу НПВН СаrrуСоm.
285
Розділ VI. Шляхи подолання криз…
Не виключена можливість розвитку й застосування у
майбутньому прогресивніших і високопродуктивних те-
лекомунікаційних систем телекомунікаційного забезпе-
чення. Система має інтерфайс, відкритий для кінцевих
користувачів (маються на увазі абоненти системи), і
прикладні процеси. Вона дає змогу з’єднуватися з
іншими системами, звичайно, при необхідності й
відповідній домовленості.
Адресні, протокольні шлюзи і шлюзи форматів за-
безпечуються після погодження з департаментом теле-
комунікаційних систем шляхом вирішення питань по
інтерфайсах і подальшої розробки програмно-технічних
способів.
Структура системи електронних платежів чоти-
рьохрівнева і складається з: центрального вузла; регіо-
нальних вузлів, тобто з приміщення, де встановлюються
сервери; абонентських вузлів, які розміщені у абонентів
системи; абонентів — користувачів вузла системи.
Центральний або головний вузол системи діє на
основі Положення, експлуатаційних документів системи
й оперативного керівництва управління телекомуніка-
ційних систем. Аналогічно працює і регіональний вузол,
що виконує функції та Положення, яке делеговане йому
центральним вузлом.
Абонентський вузол системи — це набір програмно-
технічних і технологічних способів робочого місця або
набір робочих місць користувачів, який реалізовує сервіс
для абонента системи, що зможе входити до складу
будь-якого підрозділу установи, який виконав усі умови,
викладені в документі “Підключення до системи елек-
тронних платежів”. Висвітлення системи було б непов-
ним, якби не було вивчено, що становлять собою служ-
би системи і технологічна основа їх діяльності. Техноло-
гія управління системою складається із п’яти служб, у
кожному вузлі системи до них належать:
по-перше, служба реєстрації і супроводу або-
нентських вузлів системи;
286
Глава IV. Інформаційне забезпечення…
по-друге, служба технічного обслуговування облад-
нання мереж та апаратури передачі даних систем;
по-третє, служба обліку роботи абонентів у системі;
по-четверте, служба супроводу інформаційного за-
безпечення системи, ведення архіву повідомлень, захис-
ту від знищення;
по-п’яте, служба диспетчерського управління або-
нентськими вузлами системи.
Звичайно, будь-яка робота електронної системи по-
винна спиратися на мережу абонентів, якими можуть
бути користувачі, що одержали дозвіл адміністратора
системи, зареєстрований внутрішніми службами цього
вузла.
Абонентам системи забезпечується передача, при-
йом, обмін повідомленнями із зворотним підтверджен-
ням того, що повідомлення доставлене адресатові; при
цьому гарантується достовірність інформації і її захи-
щеність від пасивних й активних перешкод за рахунок
встановлення спеціальних блоків між зовнішнім моде-
мом та інтерфайсом.
Абонент вузла системи електронних платежів має
можливість передавати й приймати повідомлення у
всьому адресному просторі системи електронних пла-
тежів, а також звертатися за консультаціями до ад-
міністратора свого вузла. У свою чергу, абонент відпо-
відає за інформацію, яку передає через систему елек-
тронних платежів.
Вивчення роботи електронної пошти НБУ дає змогу
зробити висновок, що паралельно з обслуговуванням
абонентів по прийому і передачі повідомлень проводить-
ся і їх зберігання, а також передача в архів, з якого при
необхідності їх можна буде дістати, тобто відбувається
процес нагромадження даних.
Нагромадження цих повідомлень дає змогу застосо-
вувати систему електронної пошти як у фінансових
установах Державної податкової адміністрації, КРУ, так
і в системі Мінфіну України.
287
Розділ VI. Шляхи подолання криз…
Застосування електронної пошти удосконалює впро-
вадження автоматизованої системи бухгалтерського
обліку, що не викликає серйозних зауважень, адже
практично всі фінансово-кредитні установи так чи
інакше її запроваджують. В Національному банку
України запроваджена не тільки автоматизована система
бухгалтерського обліку, а й система електронних пла-
тежів як між НБУ і його регіональними управліннями,
так і між НБУ і комерційними банками.
Суть цього питання полягає в поширенні системи
електронних платежів у фінансових установах, а також
серед підприємств усіх форм власності і фінансово-
кредитних установ по системі електронної пошти —
розрахунки з державою (податки), з банками за надані
кредити, за одержувані паливно-енергетичні ресурси,
сировину, матеріали і т. п.
Запровадження електронних платежів у розрахунках
стримується відсутністю необхідних знань, спеціалістів,
програмного забезпечення й необхідної обчислювальне!
техніки.
Практично всі вказані питання можна вирішити, тим
більше, що зараз ведеться підготовка спеціалістів як у
вузах, так і на різних курсах. З кожним роком
збільшується кількість і якість обчислювальної техніки.
Необхідний орган, який би об’єднав зусилля
підприємств і фінансових установ. Ним міг би стати
Мінфін України або Державна податкова адміністрація.
Вони, їхні органи на місцях, з одного боку, та фінансові
управління й райфінвідділи, — з другого, повинні бути
зацікавлені в найшвидшому запровадженні електронних
платежів, що дасть можливість:
по-перше, встановити жорсткий контроль за про-
ходженням платіжних документів по надходженню до-
ходів у бюджет;
по-друге, проконтролювати своєчасне і повне пере-
рахування податків;
по-третє, підвищити виконавчу дисципліну.
288
Глава IV. Інформаційне забезпечення..
Доцільно розглянути запровадження автоматизованої
системи бухгалтерського обліку і електронних платежів,
наприклад, через мережу розрахункових палат, тобто че-
рез Центральну розрахункову палату і розрахункові па-
лати в областях, містах і районах.
Створення мережі розрахункових палат не викличе
значних витрат, адже Мінфіну не обійтися без Держав-
ного Казначейства з його органами на місцях по обліку
видатків державного бюджету та даних по доходах
(відповідно до надходжень до Державної податкової ад-
міністрації).
Запровадження електронних платежів повинно про-
вадитись на основі уже діючих платіжних доручень,
акредитивів, векселів, чеків і т. п. Проте на першому
етапі, виходячи із стану платіжної системи в Україні,
доцільно використовувати в розрахунках тільки платіжні
доручення.
Система електронних платежів повинна запроваджу-
ватись на базі існуючої системи бухгалтерського обліку й
звітності як підприємств, так і фінансових органів, а за-
безпечення проведення розрахунків через систему елек-
тронних платежів здійснюються через спеціально
відкриті в розрахункових платах технічні кореспон-
дентські рахунки учасників відповідних розрахункових
палат. При цьому, враховуючи різні ступені програмно-
технічного забезпечення та існуючий недостатній рівень
надійності каналів зв’язку, вкрай необхідно мати кілька
технологічних моделей проведення розрахунків за допо-
могою розрахункових палат, де відкривається спеціаль-
ний кореспондентський рахунок підприємства або ор-
ганізації на основі спеціального договору між ними.
У розрахунках на рівні абонентів мережі розрахунко-
вої палати застосовуються різноманітні платіжні інстру-
менти: доручення, платіжні вимоги, чеки, акредитиви,
векселі і т. п., але під час запровадження електронних
платежів і до вдосконалення зв’язку й розрахунків не-
обхідно обмежитися платіжним дорученням, яке на рівні
289
)діл VI. Шляхи подолання криз…
розрахункової палати перетворюється в електронний до-
кумент, що також може перебувати як на магнітному
носії, так і бути паперовим документом.
Електронний документ — це повідомлення встано-
вленого формату, яке несе інформацію про перераху-
вання коштів і зберігається як на магнітному носії, так і
передається по системі електронної пошти.
Необхідно мати на увазі, що в системі розрахунків
по електронній пошті розрахункових палат системи
Мінфіну не може бути схеми: підприємство — фінорган
або підприємство — податкова адміністрація — фінор-
ган. Викликане це тим, що всі розрахунки підприємств
здійснюються лише через комерційні банки, тому схема
перерахування, наприклад, податку на додану вартість
підприємством у бюджет буде мати такий вигляд:
підприємство — комерційний банк — податкова ад-
міністрація — фінансовий орган, або Державне Казна-
чейство відповідно до ланок бюджету.
Повідомлення у формі електронного документа по-
винні відповідати таким вимогам:
по-перше, вони повинні бути підготовлені, передані
і прийняті з використанням програмно-технічних за-
собів, затверджених і сертифікованих у встановленому
порядку;
по-друге, їх необхідно захистити спеціальними засо-
бами;
по-третє, вони повинні проходити через автоматизо-
ваний комплекс робочих місць розрахункової палати
(САРМРП).
АРМРП — це комплекс програмних і технічних за-
собів, призначених для передачі та прийому повідомлень
у формі електронних платіжних документів між, напри-
клад, підприємством і банком та розрахунковою палатою.
Механізм розрахунків між комерційним банком і
розрахунковою палатою такий:
по-перше, комерційний банк відкриває учасникові
розрахунків технічні кореспондентські рахунки;
290
Глава IV. Інформаційне забезпечення…
по-друге, комерційний банк надсилає платіжні до-
кументи в розрахункову палату у вигляді файлів з елек-
тронними платіжними документами, які передаються по
каналах електронного зв’язку з допомогою електронної
пошти;
по-третє, розрахунки провадяться автоматизовано, з
відповідним відображенням у технічних кореспон-
дентських рахунках;
по-четверте, розрахункова палата повинна надіслати
електронною поштою платникові підтвердження з кви-
танцією про перерахування коштів.
Робота розрахункових палат повинна провадитися
шляхом:
по-перше, прийому інформації від учасників розра-
хунків;
по-друге, контролю і обробки інформації;
по-третє, видачі підтверджень;
по-четверте, видачі інформації учасникам розра-
хунків у відповідній формі;
по-п’яте, видачі інформації по розрахунках у відпра-
цьованому вигляді за попередні дні.
Проведення операцій через систему розрахункових
палат запропоноване з увагою на те, що з допомогою
палати повинні здійснюватися і взаєморозрахунки між
Мінфіном та фінансовими управліннями, а через них —
з фінорганами і бюджетними установами або підпри-
ємствами.
Можна йти шляхом створення інших автоматизова-
них систем проведення розрахунків. Наприклад, Націо-
нальний банк України у даний час працює над пробле-
мою запровадження електронних грошей. Для цього не-
обхідно вивчити й узагальнити досвід роботи даних си-
стем у таких країнах, як Англія, США, Німеччина,
Японія, тобто обмінятися науковою інформацією. При
цьому запровадження електронних грошей повинно
спиратися не тільки на світовий досвід, а й на наукові
розробки фахівців України.
291
Розділ VI. Шляхи подолання криз…
Зараз відбувається революція у сфері грошового
обігу, яка спирається на масове запровадження елек-
тронних карток із вмонтованою мікросхемою (смарт-
карток).
Наукові дослідження показують, що такі картки
мають переваги, причому вирішальні, пов’язані пе-
редусім із високим ступенем безпеки та надійності під
час експлуатації, практично повністю захищені від
шахрайства.
В Україні і насамперед у системі Національного
банку вже нагромаджений конкретний досвід та виявле-
но проблеми, що вимагають невідкладного вирішення й
узгодженості дій. Можна з певністю констатувати, що
Україна має достатній науково-технічний потенціал для
організації розробки та серійного виробництва більшості
елементів електронних безготівкових розрахунків на за-
гальнонаціональному рівні.
Дослідження показують, що для забезпечення ефек-
тивної роботи щодо створення національної електронної
системи безготівкових розрахунків необхідно визначити
орган, який зміг би координувати зусилля по запровад-
женню системи. Таким органом, на наш погляд, може
бути Національний банк України, який вже впровадив
це в системі як Національного банку, так і комерційних
банків України. Тим більше, що в умовах жорсткого
дефіциту бюджету створення нового органу призведе до
вишукування значних коштів, так необхідних для ста-
білізації економіки.
Економія коштів потребує також скорочення витрат,
необхідних для створення та запровадження системи,
визначення збалансованості вимог до всіх елементів си-
стеми, включаючи єдину національну розрахункову
картку, периферійне обладнання, програмне забезпе-
чення, системи безпеки та інфраструктуру обслугову-
вання. Такий комплексний підхід до застосування елек-
тронних грошей як платіжного засобу включить оплату і
за товари, і за послуги.
292
Глава IV. Інформаційне забезпечення…
Відомо, що суспільний та економічний розвиток од-
наково залежить як від рівня матеріальних благ, так і від
ступеня доступу до суспільної інформації.
Збір, узагальнення, оцінка і розподіл наукової
інформації об’єктивно необхідні й викликані як
суб’єктивними, так і об’єктивними факторами:
по-перше, постійним зростанням обсягів наукової
інформації як у періодичних виданнях, так і в наукових;
по-друге, розпорошенням наукової інформації у
журналах, бюлетенях, вісниках тощо;
по-третє, швидким старінням наукової інформації;
по-четверте, частим дублюванням наукової інфор-
мації;
по-п’яте, неповною публікацією наукової інфор-
мації;
по-шосте, необхідністю знання мови, якою дру-
кується наукова інформація.
Перші чотири фактори не можуть викликати
сумнівів. Відносно п’ятого, який підтверджує неповноту
друкованої наукової інформації, то це доведено як
вітчизняними, так і іноземними джерелами, згідно з
якими у наукових роботах висвітлюється тільки 18 % по-
зитивних результатів НТР. Матеріалів, які подаються у
публікаціях, як правило, недостатньо для безпосередньо-
го прямого використання.
Недостатнє знання мови також є великою перешко-
дою для ознайомлення з науковою інформацією, вив-
чення й узагальнення її.
Виходячи з цього, виділимо принципи, яким повин-
на відповідати наукова інформація при закладенні в
ЕОМ:
по-перше, наукова новизна й актуальність;
по-друге, повнота інформації;
по-третє, відкритість;
по-четверте, структурованість, подача знань про
проблему та її вирішення у компактному, чітко окресле-
ному об’єкті.
293
Розділ VI. Шляхи подолання криз…
Входячи в нову економічну систему, Україна не мо-
же існувати в замкнутій системі наукової інформації.
Необхідна чітка організація системи передачі наукової
інформації і зворотний зв’язок для прийому її з інших
країн, тобто система обміну інформацією, яка може і
повинна проводитися із використанням системи ЕОМ
по захищених каналах електронного зв’язку. Це сприяє
тому, що інформаційний обмін стає одним з найважли-
віших елементів суспільної організації, який значною
мірою визначає напрям і розвиток економіки України.
Інформація є таким само продуктом, як і електроенер-
гія, паливо, метал тощо. Але, на відміну від них, вона
організаційно впливає на ті процеси, які відбуваються
при використанні цих продуктів, сприяє запровадженню
ресурсозберігаючих технологій.
Проте коштів, передбачених Державним бюджетом,
недостатньо для створення інформаційного забезпечен-
ня України, а тим більше для участі в інформаційному
обміні з країнами ближнього і дальнього зарубіжжя.
Причина в тому, що науково-технічна інформація,
яка надходила раніше через Москву, практично не над-
ходить, а нові інформаційні канали ще не створені, тоб-
то необхідно починати спочатку. Але тут постає питання
про те, як входити у світовий інформаційний простір:
відновлювати зв’язки через Москву, чи створювати су-
часну інформаційну систему?
У будь-якому разі потрібні великі кошти для ство-
рення матеріальної бази, технічних і технологічних за-
собів забезпечення. Це — комп’ютери й засоби збері-
гання, обробки й обміну інформації.
Швидке впровадження у світову практику найно-
віших досягнень інформаційних технологій дало змогу
світовому співтовариству створити принципово нове
інформаційне середовище, яке сприяє виникненню
міжнародного інформаційного простору, робота якого
здійснюється двома методами поширення інформації:
1) доступу до віддалених джерел інформації через
комп’ютерну мережу;
294
Глава IV. Інформаційне забезпечення…
2) передачі споживачеві повністю готових до екс-
плуатації джерел інформації.
В Україні є потенційні можливості включитися у
міжнародний інформаційний простір. Тим більше, що це
уже відбулося. Наприклад, вже сьогодні розрахунки з
постачальниками із США, Англії, Німеччини та інших
країн виконуються комерційними банками України по
інформаційних каналах. Налагоджений також чіткий
зворотний зв’язок.
Запровадження інформаційних каналів передачі нау-
кової інформації сьогодні стримується відсутністю до-
статньої культури користувачів інформацією, що викли-
кає серйозну недовіру у зарубіжних користувачів інфор-
маційною технологією. Вирішити проблему допоможе
державна підтримка, виховання користувачів, вкладання
коштів і координація дій усіх державних, комерційних
структур по створенню системи інформаційних каналів в
Україні і наступне їх включення у міжнародний інфор-
маційний простір.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
