Реферат на тему:
Художнє сприймання
Художнє сприймання – це процес формування цілісного сприйняття і
правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до
творчого самовиявлення притаманна людині.
Однак ця здатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і
систематичного розвитку.
Основою, на якій здійснюється естетичне виховання художнього сприймання
е певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності
до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку
всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань,
оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок
активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті людських
взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень,
поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії
естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного
у своє життя, починається із сприймання оточуючого.
Завданням естетичного виховання е не тільки розширення художнього
сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й
організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і
корекція поведінки.
Естетичне виховання художнього сприйняття проникає в усі сфери дитячого
життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує
багатство і різноманітність його засобів.
Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання
принцип все загальності естетичного виховання і художньої освіти.
Методологічною основою і важливим принципом естетичного виховання на
сучасному етапі е ідея комплексного підходу який у реалізації системи
естетичного виховання має подвійне значення. По-перше, система
естетичного виховання має будуватися так, щоб різні види мистецтва
постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто
організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі
міжпредметних зв‘язків. По-друге, естетичне виховання як виховання
засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною
частиною будь-якого виду виховання.
Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої
самодіяльності учнів. Це виявляється у здатності школярів переносити
вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи.
Нові завдання в галузі виховання у загальноосвітній школі суверенної
України докорінним чином змінили і установки в естетичному вихованні.
Від завдань бачити, відчувати, розуміти прекрасне вони перетворились на
більш складні і пов’язані зі здатністю творити його у навколишній
дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті. Ця здатність є
важливою ознакою нашого часу і забезпечується завдяки реалізації
принципу естезації усього дитячого життя.
Ці принципи забезпечують реалізацію системи естетичного виховання і
сприяють формуванню естетичної культури.
Одним з основних завдань шкоди на сучасному розвитку естетичного
виховання е створення його системи. Під системою розуміється живий,
цілеспрямований, організований і контрольований процес
художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на
основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного
обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у
нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і
трудовий розвиток.
Основним структурним елементом системи естетичного виховання е
особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетичного
виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток особистості,
збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням індивідуальних і
психологічних особливостей організації впливу на учнів різного віку.
Однією з ведучих підсистем естетичного виховання е навчально-виховний
процес школи. Предмети природничо-математичного, гуманітарного та
естетичного циклів, а також трудове виховання вносять у цю підсистему
свій вклад і одночасно тісно пов’язані між собою як її елементи. Керівну
роль у забезпеченні педагогічної цілеспрямованості цього процесу
відіграє учитель.
Наступна підсистема – позакласна діяльність школярів, пов’язана з
навчально-урочною діяльністю. Особливе місце належить в ній
факультативним курсам з предметів художнього та Інших циклів,
функціонування цієї підсистеми передбачає необхідність використання
творчого підходу до будь-якого виду діяльності дитини, форми І методів
пробудження їх до інтересу
до естетичної творчості, а також здійснення педагогічного контролю за
соціально-цінною діяльністю учнів у процесі позакласної та позашкільної
роботи, організації дозвілля і поведінки дітей різного віку.
Важливою підсистемою е також художньо-естетичні впливи засобів масової
комунікації (преса, радіо, телебачення, кіно), сім’ї, мікро середовища
школяра. Контроль з боку школи за діяльністю її елементів виявляється у
вивченні і аналізі впливів, ступеня сформованості в учнів естетичного
ідеалу, смаку, критичної оцінки естетичної інформації, художніх
інтересів і потреб школярів у галузі мистецтв, мотивів спілкування з
ним.
Таким чином функціонування системи естетичного виховання ефективно
здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс
усієї навчальне-виховної роботи і здійснюється з допомогою
цілеспрямованого педагогічного керівництва.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
