Матеріали для вишивання
Матеріалом для вишивання є основа, на якій вишивають, — полотно, замша,
шкіра тощо, а також те, чим вишивають, тобто нитки з льону чи конопель,
бісер, вовняна пряжа. Народні майстри й художники вишивають на
натуральних тканинах — полотні (часто домашнього виготовлення),
маркізеті, крепдишині, батисті та ін.
Тип застосовуваної тканини залежить від техніки вишивання. Для лічильної
вишивки потрібна тканина з полотняним переплетенням ниток (лляне або
бавовняне полотно, маркізет, бортівка), тобто така, на якій зручно
лічити нитки. Є спеціальна вишивальна тканина, у якої нитки основи й
утоку однакової товщини. Для лічильної вишивки придатна будь-яка канва.
У продажу є густа канва, на якій відразу можна вишивати виріб, але
продається й розріджена. Таку канву потрібно пришити до тканини
наметувальними стібками й вишивати водночас на канві й на тканині. При
цьому треба стежити, щоб голка з робочою ниткою входила саме в отвори
канви. Закінчивши вишивати, поперечні й поздовжні нитки канви обережно
висмикують. Під час роботи стібки легенько затягують, щоб після
видалення ниток канви, вишивка лежала щільно на тканині.
Найкращими нитками для вишивання є муліне, ірис, гарус. Застосовують
вовняні й синтетичні нитки, а також будь-які інші слабкої крутки й
міцного пофарбування. Щоб перевірити, чи линяють вибрані нитки, слід на
клаптику білої тканини виконати нескладну вишивку (досить семи-восьми
стібків), після чого тканину випрати й випрасувати. Якщо нитки линяють,
навколо вишивки біла тканина злегка пофарбується.
Слід витягати з мотка будь-яку кількість ниток, а залишок
робочої нитки намотують упоперек мотка для дальшого використання. Крім
того, добираючи кольорову гаму, окремі мотки зручно розкладати один біля
одного й заміняти неприйнятні кольори іншими, чого не можна зробити,
зберігаючи нитки в косах.
Для вишивання треба мати п’яльці, ножиці, бажано з заокругленими доверху
кінцями, набір голок з вушками різної величини та сантиметрову стрічку.
Наперсток потрібний в разі вишивання на товстому матеріалі, коли
необхідно сильніше натискати на голку.
П’яльці можуть бути круглі і квадратні, пластмасові і дерев’яні. Їх
використовують для забезпечення натягу тканини. Стібки в цьому випадку
лягають рівніше й рисунок не перекошується. Квадратні п’яльці або
спеціальну раму використовують для складних і великих за розміром
вишивок. Раму встановлюють у нахиленому положенні так, щоб можна було
працювати обома руками з лицьового і спіднього боку вишивки.
Голки повинні відповідати вишивальній нитці і тканині. Чим тонша
тканина, тим тонші мають бути нитка й голка. Голка залишає в тканині
прокол, крізь який проходить робоча нитка. Якщо голка товста, а тканина
тонка, то утворюються дірочки, якщо ж голка набагато тонша, ніж
вишивальна нитка, то, проходячи крізь прокол, робоча нитка часто
рватиметься. При будь-якому вишиванні голку слід вколювати між нитками
тканини.
Перед початком і періодично в процесі роботи руки старанно миють з
милом, бо пітні руки забруднюють робочу нитку і тканину.
Щоб вишивка не забруднювалася, майбутній виріб тримають у спеціальній
серветці. Поза під час роботи має бути зручною, освітлення достатнім.
Якщо дотримуватися перелічених умов, після закінчення вишивання виріб не
потрібно прати. Прасують вишиті вироби тільки з вивороту на товстій
м’якій підстилці. У такому випадку вишивка рельєфніше виділяється на
тканині.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
