Петриківський розпис. З допомогою “пітушинок” об’єднуємо деталі
орнаменту
Мета – навчитися за допомогою «пітушинок» об’єднувати деталі орнаменту,
доводити роботу до закінченого вигляду.
Щоб композиція виглядала закінченою, в петриківському розпису
використовують «пітушіння», тобто з’єднання, як окремих мазків в квітах
і листках, так і окремих елементів між собою. Це можуть бути тоненькі
лінії, з’єднані в одній точці в квітках, уздовж центральної лінії в
листі, або різноманітні «травинки», «пуп’янки», дрібненькі ягідки,
бутончики, колосочки і безліч інших дрібних деталей, які розміщені
навколо основних елементів чи вздовж стебла в букетах.
За допомогою тоненького пензлика виконаємо декілька тоненьких ліній, які
сходяться в одній точці, потім розташуємо їх уздовж вісі симетрії в
листках. Спробуємо розташувати вздовж стебла «травинки», «ягідки»,
«пуп’янки», «колосочки».
?????&???????a?гачення малюнка. Але вони, незважаючи на це, займають
дуже важливе місце в петриківському розпису, бо є завершуючим елементом
всього твору, придають йому легкість, жвавість та об’ємність.
ОСНОВИ КОМПОЗИЦІЇ ПЕТРИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ
Після засвоєння основ петриківського малювання подальше вивчення розпису
пов’язане з виконанням деяких композиційних вправ, в яких можна
закріпити набуті знання. Наступне поглиблення техніки виконання та
композиційні пошуки поглиблять інтерес до творчості народних майстрів,
що буде сприяти збагаченню технічних прийомів. Згодом це виявиться у
самостійній творчості, збагативши технічний та художній рівень робіт.
Тому, на початковому етапі найкраще звернутись до творів визнаних
майстрів петриківського розпису, уважно їх роздивитись та спробувати
зробити копії з їхніх робіт.
Щоб самому створювати витвори петриківського розпису, необхідно знати
деякі закономірності та правила побудови цих композицій.
Композиція – це розміщення, співвідношення зображувальних елементів (у
даному випадку рослинних) у певному порядку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
