1. Порядок проведення інвентар-й монетарних активів (А)
В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи
спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів.
При інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні
ділянки, водоймища та інші об’єкти природних ресурсів, що підтверджують
право власності підприємства на них.
При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюються
правильність їх оформлення, реальність вартості відображених у балансі
підприємства цінних паперів, повнота і своєчасність відображення в
бухгалтерському обліку доходів з фінансових інвестицій.
Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із
зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості,
термінів їх погашення.
Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання
спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні
залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку
підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.
При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:
а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення
цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії
від одного виду цінностей до іншого.
При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих
приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація
проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей
вхід до приміщення опломбується і комісія переходить у наступне
приміщення;
б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні
цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями
відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах
інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у
переробці);
в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій
упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при
обов’язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;
г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що
надійшли на об’єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально
відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за
підписом її голови робиться відмітка “після інвентаризації” з посиланням
на дату опису, де записані ці цінності;
д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які
відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника
підприємства і головного бухгалтера у присутності членів
інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, та
вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей,
що надійшли під час інвентаризації;
е) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних
та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування
працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на
яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.
4.Інвентаризація
її мета та методика здійснення.
Суть инвентаризации состоит в проверке и оценке наличия объекта контроля
(активы и обязательства).
Согласно ЗУ «Про организацию бух. о…» инвентаризацию проводят для
обеспечения достоверности данных бух учета и отчетности (ст 10).
Объекты и периодичность инвентаризаций определяются собственником, кроме
случаев, когда проведение инвентаризации является обязательным по
законодательству.
Обязательное проведение инвентаризации:
– при изменении формы собственности
– перед годовой отчетностью
– при изменении материально ответственного лица
– при установлении фактов краж, порчи, недостач
– по предписанию судебно-следственных органов
– в случае техногенных аварий
– при передаче предприятия другому ведомству
– при ликвидации предприятия.
При коллективной материальной ответственности инвентаризация проводится
обязательно:
– в случае изменения руководителя бригады
– если выбывает более 50% членов бригады
– по требованию хотя бы одного члена бригады.
Инвентаризации подлежит также имущество, которое не принадлежит
предприятию, но учитывается на внебалансовых счетах.
В случае отказа поставщика удовлетворить претензию относительно
недогруза товаров или при получении от покупателя претензии относительно
недогруза – проводится обязательная выборочная инвентаризация
технических активов, на которые предъявлена претензия.
Основные задачи инвентаризации:
выявление фактов наличия ОФ, и т.д. в натуральном виде
установление остатков или нехватки ценностей путем сопоставления
фактических данных с учетными
выявление ТМЦ , частично утративших свое первоначальное качество,
устаревших моделей, неиспользованных активов, принадлежащих предприятию
проверка соблюдения условий и порядка хранения материальных, денежных
ценностей, а также содержания, правила и эксплуатации ОФ.
проверка реальности стоимости зачисленных на баланс ОФ, НА, ТМЦ, ценных
бумаг и так далее.
Ответственность за подготовку к проведению инвентаризации лежит на
собственнике или уполномоченном лице.
Для проведения инвентаризации распорядительным документом создается
постоянно действующая инвентаризационная комиссия, в которую входят:
руководитель структурного подразделения, гл бух. возглавляет ее
руководитель.
Если очень большое предприятие, то создаются рабочие инвентаризационные
комиссии. В нее может входить инженер, гл технолог.
Нельзя 2 года подряд одному руководителю инв. комиссии проверять одно и
тоже мат ответственное лицо.
Если МФО выявляет ошибки в описи по результатам инвентаризации, то МВО
немедленно должно проинформировать руководителя инв комиссии до начала
рабочего дня.
Но если выявлены значительные расхождения, то назначается новый состав
инв комиссии и повторно проводится инвентаризация.
Результат контрольных проверок оформляется Актом контрольной проверки
инвентаризации.
Регистрацию проведенных контрольных проверок осуществляют работники
бухгалтерии в специальной книге.
Результаты инвентаризации получают отражение в примечаниях к фин.
отчетности на основании ведомости результатов инвентаризации, где в р10
«недостачи и потери от порчи ценностей» по строке 960 указывают сумму
годовых оборотов 947 счета «недостачи и потери от порчи ценностей». По
строке 970 суммы по Д375. строка 980 Д072 забалансового счета.
Результат инвентаризации отражают в балансе в строке 210 «прочая
дебиторская задолженность».
Результат инвентаризации отражают в бух учете в том отчетном периоде, в
котором проведена инвентаризация.
5. Перевірка розрахунків з підзвітними особами.
При здійсненні такої перевірки ревізор користується інструкцією “Про
службові відрядження в межах У. і за кордон”, затв. Наказом МФУ № 59 від
18.03.98 р.
Для вивчення методики контролю треба використати набуті з методики
б/о стосовно документального оформлення операцій та відображення в
облікових регістрах на рахунках б/о операцій пов’язаних з розрахунками
під-ва, які здійснюються через підзвітних осіб.
Спочатку на ревізованому підприємстві треба ознайомитися із
організацією і видами розрахунків через підзвітних осіб, обумовлених
специфікою виробничої діяльності.
Як джерела інформації та об’єкти ревізії бухгалтерія під-ва подає для
контролю ревізорові зброшуровані в окремі справи по місяцях чи кварталах
року журнальні ордери № 7 та первинні документи до них, а по розрахунках
додатково журнал-ордер № 1, Касова книга.
Послідовність і основні напрямки контролю:
1) Контроль дотримання правил видачі авансів підзвітним особам.
Здійснюється застосуванням методу нормативної перевірки по датах видачі
з каси, обсягах сум, цільовим призначенням.
2) Перевірка доцільності, правомірності та оформлення службових
відряджень окремих працівників. При цьому треба застосовувати методи
аналізу та логічного взаємозв’язку виробничої діяльності підприємства,
виконуваної роботи і компетенції підзвітної особи, цільового завдання та
строків відрядження і фактичного виконання;
3) контроль авансових звітів на повноту та достовірність док-в з витрат,
які підлягають відшкодуванню підзвітним особам, оформлення док-в та
авансових звітів здійснюється візуальна перевірка наявності основних
реквізитів документів відповідно до чинного законодавства щодо
документації операцій. Особлива увага звертається чи немає в них
виправлень чи не належать вони до фіктивних або таких які не можуть бути
підставою для відшкодуванню витрат по службових відрядженнях;
4) перевірка правильності визначення розмірів відшкодування витрат на
службові відрядження по авансових звітах. Особлива увага звертається на
дотримання встановлених законодавством норм добових при відрядженнях
внутрі країни і за кордон, при включенні в документ на оплату житла,
вартості харчування в готелях. У такому разі норми добових зменшуються
відповідно при одноразовому харчуванні на 20%, дворазовому – 40%,
трьохразовому – 60%. Крім цього відшкодовуються витрати на оплату житла
на основі первинних документів (квитанцій), але не більше 60 грн. на
добу.
5) контроль обґрунтованості бухгалтерських записів в Журналі-ордері № 7
при відображенні операцій з видачі авансів, повернення надлишкових
невикористаних сум, описання за рахунок відповідних джерел коштів (на
витрати виробництва, обігу за рахунок інших джерел – рах 81).
При цьому контролюється правильність визначення кореспонденції
рахунків, виходячи із змісту господарської операції, відображеної в
первинному документі. Особлива увага звертається на правомірність і
обґрунтованість внесення виправлень, корегування помилок на минулі
періоди.
Закінчуючи перевірку операцій по Ж-О № 7 за місяць то треба
перевірити правильність узагальнень (підсумків оборотів за місяць,
визначення залишків у розрізі підзвітних осіб на кінець місяця та
відповідності їх даним на початок місяця у журналі-ордері в слідуючому
місяці, а також даним книги Головних рахунків, щодо обсягів оборотів за
дебетом і кредитом рахунку № 71 та залишків
7) Перевірка стану контролю бухгалтерії за своєчасністю розрахунків
(контроль термінів, здачі авансових звітів та невикористаних залишків
авансів). Відповідно до діючого законодавства, підзвітні особи повинні в
трьохденний термін після закінчення строку відрядження здати в
бухгалтерію авансовий звіт. В разі порушення цього терміну, вся сума
виданого підзвітній особі авансу зараховується як перевищення ліміту
грошей в касі, що підлягає сплаті в доход бюджету.
Отже, ревізор складає розрахунок залишків простроченої заборгованості
підзвітних осіб по датах її виникнення, визначаючи за кожен день
загальну суму такої заборгованості для визначення за ревізований період
суми до сплати в бюджет.
6. Контроль розрахунків по претензіях та відшкодуванні матеріальної
шкоди.
Основні напрямки контролю розрахунків по претензіях:
1) перевірка обґрунтованості претензій за невиконання договірних
зобов’язань;
2) перевірка правильності оформлення і своєчасності пред’явлення
претензій;
3) перевірка обґрунтованості і відображення в обліку операцій щодо
виникнення, пред’явлення та врегулювання претензій.
Претензії пред’являються після того, як підприємство встановило чи
дізналося про порушення своїх майнових прав, чи інтересів іншим
підприємством. Документально претензії оформляються юристами
підприємства як претензійні листи.
Строки подання претензій залежать від видів претензій. Так претензії
щодо якості та кількості товарів пред’являють постачальнику не пізніше
10 днів після складання комерційного акту. Постачальники повинні в
10-денний термін розглянути одержану претензію і повідомити покупця про
згоду задовольнити претензію або про відмову із зазначенням мотивів.
Претензії до транспортних організацій про відшкодування збитків надають
протягом 6-ти місяців, а за повну втрату вантажу – після 30 діб із дня
закінчення терміну за угодою постачання.
День подачі претензії визначається за датою розписки про вручення від
постачальника, або при пересилці через пошту за поштовим штемпелем про
приймання відділенням зв’язку.
Джерелами інформації для контролю є дані книги головних рахунків з
рахунку 63 “Розрахунки по претензіях” (журналу-ордеру № 8, 6, 15,
претензійні листи, протоколи розгляду претензійних справ в арбітражному
суді, господарські угоди з постачальниками, покупцями, замовниками по
яких виникли претензії, комерційні акти при нестачі вантажів,
товарно-транспортні документи, акти виконаних робіт, дані оперативної
переписки між підприємствами щодо суб’єкту претензій.
З даних журналу-ордеру по К-ту рахунка 63 “Розрахунки по
претензіях” та Д-ту рахунків, на які списано заборгованість з претензій
методом перевірки кореспонденції рахунків виходячи із змісту первинного
документу, є підставою для бух. запису визначається правомірність
відображення в обліку. Особлива увага звертається на списання претензії,
як необґрунтованої, на витрати виробництва, збитки підприємства, або
корегування обсягів претензії як помилкових записів минулих періодів.
7. Перевірка розрахунків по претензіям та відшкодуванню матеріальних
втрат
Пред’явлення претензій до боржників і відшкодування матеріального
збитку – є одним із завершальних етапів перевірок, на якому реалізуються
результати роботи контрольної служби.
, Первинні докумен-ти. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок
визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)
матеріальних цінностей”
Групи претензій:
1.До постачальників і підрядників: за виявлені збитки при перевезенні,
завищення обсягів ви-конаних робіт, нестачу ТМЦ при доставці, завищення
цін і тарифів, завищення сум в ре-зультаті математичних помилок, за
порушення якісних показників та інше
2. До транспортних організацій: за нестачу, що встановлена понад норми
природних втрат, за зайво оплачені суми при переве-зенні вантажів та
інше
3. По санк-ціях: за не-дотримання договірних умов плат-никами або
присудже-них судом
4. До бан-ківських уста-нов: по сумах помилково списаних по поточних
ра-хунках в на-ціональній та іноземній ва-люті та інших рахунках
Матеріальні збитки (шкода) – це нестача матеріальних цінностей,
виявлена при інвентаризації, або пошкодження, зниження споживчої якості,
втрата, крадіжки, знищення, погіршення чи зменшення вартості майна, що
зумовлює необхідність для підприємства додаткових витрат на відновлення
чи придбання майна.
Суми пред’явлених, але не визначених платниками претензій, на рахунках
бухгалтерського обліку не відображаються.
8. Матеріальна відповідальність – вид юрвідвовідальності, яка полягає у
двосторонньому взаємному зобов’язанні найнятого працівника та власника
або уповноваженого ним органу покрити винною стороною шкоду, заподіяну
при виконанні трудових обов’язків, у встановленому законом розмірі та
порядку.
Суб’єкти матер-ї відповідальності може бути тільки прац-к який знах-ся у
труд-х відн.з підпр-м,якому заподіяна шкода.
Рев-р забовязан знати що прац-ки що працюють на підпр-ві за ці вільно
правовими договорами несуть відповідальність згідно з нормами ців-го
зак-ва. На прац-к може бути накладена відпов.за нанесений збиток в тому
випадку: 1.наявність прямої реальної шкоди; 2.здійснення винної
протиправної дії при виконанні покладених на прц-ка трудових обов’язків
внаслідок якої була заподіяна шкода; 3. доведено причинний зв’язок між
діями працівника і шкоди що виникли.
Завдання полягає в тому щоб встановити що само стало причиною виникнення
мат-їві повідальності. Зак-м передбачено два види мат-ї відповідальності
прац-в: – обмежена матер-а відпов. – передбачає обов’язкове
відшкодування заподіяної шкоди в розмірі прямої дійсної шкоди але не
більше середньомісячної з/п прц-ка. – під повною матер-ї від-тю
розуміють що заподіяної з вини прац-ка шкоди у повному обсязі,тобто вона
не обмежена ні сумою шкоди ні роз-м з/п.
Матер-на відпов-ть покладається на прац-в не тільки за шкоду
безпосередньо нанесену ними П,з яким вони знах-ся в труд-х
відносинах,але також і за втрати що виникли у П у зв’язку з
відшкодуванняям ним шкоди завданої працівником третім особам. у разі
заподіяня шкоди бригадою при колективній мат-й відпов-ті вона розпад-ся
між членами пропорційно посадовому окладу і фактично відпрацьованому
часу за період з морменту останньої інв-ї до дня виявлення шкоди.
9. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її
збередення.
Задачи контроля и ревизии кассовых операций:
дать оценку состояния сохранности и использования денежных средств
выявить нарушение порядка осуществления наличного или безналичного
обращения денежных средств
установление правомерности, достоверности и экономической обоснованности
операций по поступлению и использованию денежных средств
разработка мероприятий по реализации материалов контроля и ревизии
относительно устранения нарушений, злоупотреблений и т.д.
Источники информации:
– первичные документы
– учетные регистры
– отчетность предприятия (баланс, отчет о движении денежных средств)
– места хранения денежной наличности.
Законы:
«Про организацию учета и ответственности в Украине»
«Порядок ведения кассовых операций в нац валюте в Украине»(кроме банков
и бюдж.)
Указ Президента 11.05.99 №491/99 о применении санкций по регулированию
норм обращения наличности.
Контроль фактической наличности в кассе с помощью инвентаризации.
Инвентаризация по решению собственника, обязательно перед составлением
годовой отчетности. Книга контроля за проведением инвентаризации
ведется…
Проверка порядка ведения кассовой книги, кассовых документов и их
оформление.
Если учет в электронном виде, то прежде всего проверяется программное
обеспечение.
Кассовая книга хранится 3 года и если была проверка, то передается во
вторсырье. Если же проверки или ревизии не было, то кассовая книга
хранится дальше.
Результаты проверки – в акте проверки соблюдения порядка ведения
операций с наличностью. Он составляется в 3-х экземплярах, в нем выводы
и рекомендации. Подписывает главный бухгалтер, руководитель, кассир. 1 –
в налоговую, 1– на предприятии, 1– контролирующим органам.
Если нарушение не выявлено, то составляется справка в 2-х экземплярах.
Возражения руководителя оформляются письменно.
Проверка своевременности и полноты оприходования наличности.
При более глубокой проверке обороты по Ведомости и Ж/О №1 с
корреспонденцией счетов 311, 37…
По результатам проверки этих позиций во 2-м разделе Акта…
За неполное оприходование – штраф в 5-кратном размере неоприходованной
суммы.
Проверка соблюдения установленных лимитов остатков денежных средств в
кассах, превышение лимита – штраф в 2-х кратном размере сверхлимтной
наличности за каждый день. Эти нарушения – в 3-м разделе Акта.
Проверки целевого использования наличности.
Акт закупки (2 свидетеля с паспортными данными) при покупке на базаре
продуктов предприятиями общественного питания.
В случае выявления нарушений, связанных с проведением наличных расчетов
без оправдательных документов, то штраф в размере истраченных средств,
если нецелевое использование, то штраф в размере израсходованной
наличности.
Эти нарушения отражаются в 4-ом разделе Акта.
Контроль за выдачей крупных сумм наличности.
Проверка использования наличности с выручки на выплаты, связанные с
оплатой труда.
Если есть налоговая задолженность, то запрещено оплачивать труд с
выручки (кроме чрезвычайных случаев), только с п/р. Нарушения отражаются
в 6-ом разделе Акта.
Соблюдение порядка выдачи наличности под отчет и ее использование,
инструкция 146, 10.06.99 утв. Минфином. На их основе метод рекомендации
А-зируется порядок выдачи сумм, целевое использование, выявляют факты
неправомерной выдачи под отчет.
А-з ж/о №7 по счету 372, аванс. отчеты с прилож. докум., своевременность
возврата неиспользованных сумм, достоверность документации.
Приказ на командировку, книга регистрации командировок, отметки в
командировках.
В 7-ом разделе Акта наруш. Если не отчитался, то 25% от полученных сумм.
06.06.95 ЗУ «Про відшкодування збитків, спричинених п-ву крадіжкою,
псуванням дорогоцінних металів і валютних цінностей». Если работник
несвоевременно отчитался за командировки в иностранной валюте, то штраф
в 3-хкратном размере суммы по курсу НБУ на день возмещения.
Соблюдение предельных ограничений на осуществление валютных расчетов
3000 грн по по одному платежному документу. Нарушение отражается в 8-м
разделе Акта.
Проверка порядка учета представительских расходов.
Приказ Мин эк-ки и Мин труда 1998 про ведение официальных приемов
(банкет, авто, гостиница), но не более 2% от налогооблагаемой прибыли за
прошлый период.
Должна быть калькуляция расходов, утвержденная культурная программа,
количество приглашенных лиц не больше количества приглашаемых. В
программе дата и место проведения приема. По окончании приема – отчет о
проведенной работе.
Осуществление инвентаризации средств в пути, проверка рах. 333, 334 по
Д-ту сравнивают с документами, подтверждающими сдачу денег. По К-ту
сравнивают с выписками банка.
Контроль за соблюдением кассовой дисциплины. Руководитель обязан
обеспечить сохранность средств при их транспортировке, оборудовать
кассу. Если не созданы условия сохранности, то он лично несет
ответственность.
10. Котроль та перевірка розрахунків з постачальниками та підрядниками
На рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
обліковуються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями
за продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. За дебетом
цього рахунка показуються суми оплачених рахунків на матеріальні
цінності, що надійшли (погашення заборгованості), за кредитом —
заборгованість за одержані від постачальників та підрядників
товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги. Рахунок 63
“Розрахунки з постачальниками та підрядниками” має два субрахунки:
1) 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;
2) 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”.
Джерелами інформації для контролю розрахунків за товарними операціями є
первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
(накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, пакувальні
листи, акти прийнятих робіт (послуг), податкові накладні,
товарно-транспортні накладні іноземних постачальників, документи про
сплату мита, зборів і податків), а також договори купівлі-продажу,
вантажні митні декларації, довідки бухгалтерії про курсові різниці,
рекламаційні акти тощо.
Під час ревізії застосовують спосіб вибіркової перевірки документів і
записів у облікових регістрах. Однак рахунки з обліку доходів і витрат,
втрат, зносу, резервів, торгової націнки перевіряють суцільним методом,
оскільки зловживання переважно бувають на зазначених рахунках. Основним
документом, який визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин
постачальників і підприємств-споживачів щодо поставки товарів, є
договір. Тому перевірці розрахунків з кожним постачальником і
підрядником має передувати вивчення договірних відносин, зокрема,
правильності оформлення договорів, проектно-кошторисної документації,
титульних списків.
Шляхом перевірки записів у журналі-ордері № 6 з рахунка 63 “Розрахунки з
постачальниками та підрядниками” й у розрахунково-платіжних документах
виявляють дату виникнення та характер кожної операції, правильність
застосування цін, тарифів і торгових націнок, своєчасність і повноту
оприбуткування матеріальних цінностей, своєчасність розрахунків і
обґрунтування пред’явлених претензій. У разі необхідності застосовують
контрольну інвентаризацію матеріальних цінностей, що надійшли, зустрічну
звірку розрахунково-платіжних документів і документів щодо
оприбуткування цінностей. Таку саму зустрічну звірку документів і
облікових записів можна зробити й у постачальників.
У всіх випадках слід встановити реальність кредиторської заборгованості
постачальникам, її відповідність даним фінансової звітності. Щодо
заборгованості за кожним постачальником і підрядником виявляють
дотримання строків позовної давності.
Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу
відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки за
кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного
обліку з залишками за синтетичним рахунком 63 “Розрахунки з
постачальниками і підрядниками”. Головною книгою і балансу. У випадку
розбіжностей слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість
заборгованості за кожним постачальником і підрядником зокрема. Такі
розбіжності можуть виникати внаслідок занедбаності обліку розрахункових
операцій або зловживань.
11. порядок погашення забов”язень платників податків перед бюджетом та
держ-и цільовими фондами.
Податковий борг(недоїмка): штрафні санкції + пеня.
Пеня – плата у вигляжі відсотків, нарахованих на суму подат-го боргу(без
урах-я пені)
Штафна санкція – плата у фіксованій сумі або відсотках від суми под-го
забов”язання(без урах-я пені та штраф-х санкцій).
Контролюючі органи: – подат-і органи; – митні органи; – установи
пенсійного фонду укр.; – установи фонду соц.страх.Укр.
Вирішення ”конфлікту інтересів”: рішення по неврегульованних питаннях
повинні прийматись на користь платника податку.
Терміни подання податкової звітності:1. Базовий податковий
період(календарний місяць) – протягом 20 календ.днів,наступних за
останнім кален-м днем звітного(податкового) місяця
2. базовий пода-й період(календарний квартал) – протягом 40 кал-х
дн.,наступних за останнім кал-м днем звітного(под-го) кварталу.
3. базовий податковий період(календарний рік) – протягом 60 кал-х
дн.,наступних за останнім кал-м днем звітног(под-го) року.
Базовий под-й період(кал-й рік)(для платників податку на доходи
фіз.осіб) – до 1 квітня року,наступного за звітним.
Якщо останній день строку подання под-ї звітності припадає на вихідний
або святковий день,останній день строку є наступний за вихідним або
святковим днем.
Контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов”язання: –
платник податків не подає у встановленні строки податкову декларацію. –
дані докум-х перевірок результатів діяльності платника податків свідчать
про заниження або завищення суми його податкових зобов”язень,заявлених у
податкових деклараціях. – контролюючий орган виявляє арифметичні або
методологічні помилки у податковій декларації,які призвели до зниження
або завищення суми податкового зобов”язення.
Арешт активів застосовується:
* платник податків порушує правила відчуження активів.
фізична особа,яка має податковий борг,виїзджає за кордон.
Платника податків, який отримав податкове повідомлення, визнано
неплатоспроможним або банкрутом.
Пл-к под-в відмовляється від проведення документальної перевірки за
наявності законних підстав для її проведення або не допущення посадових
осіб до обстеження приміщення.
Відсутні свідоцтва про держ.реєстрацію(ліцензії,патенти,сертифікати).
Відсутня реєстрація особи платника под-в в органі податкової служби.
Арешт активів повний – виключна заборона платнику под-в на реалізацію
прав розпорядження або користування його активами.
Арешт активів умовний – обмеження платника под-в щодо реалізації прав
власності на активи(попереднє отримання дозволу керівника под-го
органу).
Рішення про накладання адміністративного арешту активів приймається
керівником под-го оргпну або заступгиком керівника.
Рішення про арешт активів надсилається: – до банку який обслуговує
платника под-у. – пл-у под-у. – іншим особам які володіють активами пл-а
под-у.
Строк адміністративного арешту активів 96 днів з моменту ухвалення
рішення, але може бути подовженний за рішенням суду.
Вилучення оригіналів первинних документів заборонено, окрім адмінарешту.
13. Методика перевірки порядку сплати збору на обов”язкове держ.пенсійне
та соц-не страхування.
На рах.65 введеться облік роз-в за зборами на обов-ве ДЕС.,соц.страх. на
випадок безробіття,за Інд-м страх-м.персоналу під-ва,стр-м майна та за
іншими розрах-ми за стр-м.
Розпочинаючи ревізію роз-в за соц-м страх-м насамперед слід зясувати чи
зареєстрована юр.особа як платник страхових внесків за місцем
знаходж.пенсійного фонду,фсс чи комітету профспілки.таку реєстрацію
потрібно провести протягом 10 днеів із дня отримання свідоцтва про
держ.реєстр.юрид-ї особи.внески до пенс.фонду та ФСС належать до
загальнодержавних обов’язкових платежів.
Відрахування на соцне страх-ня здійснюється щомісячно за всіма видами
оплати праці та премій,крім тих що зазначені в переліку видів
заохочень,премій та інших виплат на які не нараховуються страхові внески
що передбачено правилами застосування ЗУ „про оподаткування прибутку
підпр.”
Ревізору слід врахувати що за рах. 651,652,653 збір сплачується
одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.
Ревізор перевіряє правильність зроблених записів на субрах.рах-ка 65:
Д-65 К 31,66,30.
Слід також перевірити правильність вик-ня ПФ:
на пенсії відповідно до З „про пенс-е забезп-я”
на санаторно-курортне лікування непрацюючим пенсіонерам
на щомісячну допомогу матерям у зв’язку з доглядом за дитиною до
трирічного віку…
15. методика перевіпки податку на прибуток.
Методика аудиту податку на прибуток.
Мета аудатиу – встановлення відповідності методики визн-я податку на
прибуток,що застосовується на підпр-ві, чинним нормативним документам
для сформування думки про достовірність фінансової(бухг-ї) звітності в
усіх суттєвих аспектах.
Завдання аудиту:
всановлення правильності визн-я та відображення в обліку об”єкта
оподаткування.
Перевірка порядку нарах-я та строків сплати податку на прибуток
Первірка правильності і обгрунтованності пільг по податку на прибуток,що
застосовується
Перевірка відповідності розрахунків по податку на прибуток данних
бухгалтерського обліку і звітності.
Программа аудиторської перевірки податку на прибуток
тут будуть визначені питання,що перевіряються,аудиторські процедури та
прийоми контролю:
правильність формування оподатковуваного прибутку –
простежування,сканування,звіряння док-в і регістрів обліку.
Правильність застосування ставок податку – простежування,перерахування.
Правильність і обгрунтованість застосування пільг –
простежування,звіряння з нормативними док-ми,виявлення особливостей
організації.
Повнота і своєчасність перерахування податкових платежів – перевірка
платіжних док-в,податкових розрах-в та ін.
??&?
? ??&?
O
????? ? ??&?
????????¤????????oe? – пер-ка плат-х док-в,под-х роз-в,облікових
регістрів та ін.
Прав-ть офрмлення первинних платіжно-розра-х док-в і водоб.в обліку
операцій з нарах-я і сплати податку на прибуток – сканування,звіряння
данних облікових регістрів та ін.
Відповідність даних аналіт-го обл.даним синтетичног обл. – звіряння
даних обл-х регістрів,платіжних докум-в податк-х розрах-в.
Наявність сторнувальних записів по рах.”розрахунки по под-х і платежах”
– скан-ня,звіряння даних обл-х рег-в,под-х розрах-в,перерахування.
Наявність бухг-х проводок,що призводять до приховування оподатков-х
об”єктів – сканування,простежування,перер-я,звіряння даних розр-в та ін.
Відпов-ь сум податку,зазначеному в роз-х,даним бухг-го(под-го) обліку –
простеж-ня,перерах-я,звіряння даних розр-в,платіжних док-в,облікових
регістрів
Відповідність сальдо по податку на кінець звіт-го періоду в обліку
платника податку дпним под-го органу і т.д. – звіряння даних обл-х
рег-в,под-х декларацій та ін.
Основні етапи перевірки
перевірка правил-і визначення оподатк-го прибутку та його складових.
Пер-ка прав-і застосування ставки оподат-я.
Пер-ка прав-і розрах-у консолідованого податку.
Пер-ка пр-ті роз-ку суми зменшення под-го зобов-я
Пер-ка відповідності сум податку,зазначених в розрах-х, даним
бухг-го(под-го) обл.
Пер-ка повноти і своєчасності нар-ня та перер-ня податку.
Пер-ка від-ті даних анал-го обл.даним синтет-го обліку і звітності.
Платники : – резиденти: суб”єкти підпр-ї діяльності; бюджетні установи;
громадські організації;інші;філії.
нерезиденти: фіз.особи;юр.особи;постійні представництва нерезидентів.
Громадські орг-ї – особливості сплати под-у на прибуток:
підпр.заліз.транс.; установи пенітенціарної сис-ми; нац.банк укр.
Сук-й валовий дохід – дохід,що не вкл-я до валового дох-у = скоригований
валовий дохід – сума вал-х витрат + сума аморт-х відрахувань =
Оподпткованний прибуток * 30%(ставку ) = податок на прибуток – заг.сума
зменшення под-го зобов”язання
Податок на прибуток,що підлягає сплаті до бюджету.
Платники податку(які мають філії) можуть сплачувати консолідований
податок.
Платники: самостійно визначають суму податку; складають податкову
декларацію
Види декларацій:
декл-я про прибуток підпр-ва
дек-я про приб.банківської установи
дек-я про доходи страховика
дек-я про приб-к під-ва,основою якого є вир-во сільськогосподарської
прод-ї
прибуткові орг-ї складають звіт про викор-я коштів неприбуткових орг-й і
установ.
Способи надання податкових пільг:
звільнення від оподаткування
зменшення об”єкта опод-ня
змен-я нарах-го податку
пільгова ставка оподаткування.
19. Методика перевірки операцій з ОЗ
Особливо уважно треба перевірити вибування основних засобів. Це може
бути у тому разі, якщо: 1) провадиться ліквідація зношених,
непридатних, старих інвентарних об’єктів або їхніх частин та провадиться
їхня заміна відповідно до плану впровадження нової техніки або після
їхнього пошкодження під час стихії чи аварії; 2) здійснюється
безкоштовна передача іншим підприємствам за розпорядженням вищестоящих
органів; 3) реалізуються зайві та непотрібні об’єкти; 4)списується
нестача.
Перевірка правомірності операцій з вибуття ОЗ: а) при ліквідації
об’єктів ОЗ через непридатність подальшого використання, знос, б) при
реалізації іншим організаціям (обґрунтованість ціни реалізації,
правильність розрахунку ПДВ, Аз якщо оподатковується цей товар),
Порядок документального оформлення цих операцій залежить від причин
вибування. Переміщення основних фондів як всередині підприємства, так і
під час їхньої реалізації оформляють накладною. Списання основних
засобів, що втратили своє виробниче значення, здійснюють за допомогою
актів на списання. Вони складаються та підписуються комісією.
Затверджується акт керівником підприємства або рішенням ради
(правління).
Ревізор ретельно перевіряє правильність та своєчасність відображення
операцій з ліквідації об’єктів основних засобів на рахунках
бухгалтерського обліку, зокрема визначення зносу за об’єктами, що
вибувають, оприбуткування матеріальних цінностей, які були отримані під
час розбирання та демонтажу об’єктів (брухт, запасні частини, матеріали)
за ціною їхнього можливого використання.
Необхідно враховувати, що з 1 січня 1993 р. при списанні
недоамортизованих основних фондів додаткове нарахування амортизаційних
відрахувань не ведеться, а на рахунку № 80 відображаються фінансові
результати, що випливають із залишкової вартості ліквідованих основних
фондів з урахуванням витрат з їхньої ліквідації та отриманих зворотних
матеріалів.
Слід враховувати, що під час безкоштовної передачі основних засобів
іншим організаціям їхню залишкову вартість відносять на рахунок
прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.
При здійсненні контролю широко застосовуються методи нормативної
перевірки на відповідність та узгодженість операцій з вибуття ОЗ чинному
законодавству стосовно правил оцінки майна, умов реалізації,
документального оформлення процесу продажі чи купівлі при приватизації
державного майна.
2) перевірка повноти та своєчасності оприбуткування, враховуючи
особливості документального оформлення операцій по джерелах надходжень
(нове будівництво, придбання устаткування, безкоштовне надходження);
3) контроль правильності оцінки ОЗ: а) при вводі в експлуатацію від
нового капітального будівництва, б) при оренді через викуп
державного майна, в) при приватизації державного майна, г) при
безкоштовному одержанні, д) при переоцінці ОЗ.
в) незавершене будівництво державних підприємств (обґрунтованість
оцінки, виходячи з аналізу діючих цін, наявність дозволу органів
держмайна).
4) контроль операцій при оперативній оренді ОЗ (надання в оренду
приміщень і устаткування іншим підприємствам, фізичним особам: рівень
тарифів плати за оренду, оформлення угод на оренду, достовірність
обсягів оренди, стан розрахунків).
5) контроль відображення господарських операцій в обліку методом
перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків виходячи із змісту
господарської операції, відображеної в первинному документі.
Як свідчать матеріали ревізій, проведених працівниками ДКРС, до
основних порушень треба віднести: 1) заниження оцінки ОЗ (фондів) при
реалізації майна державних підприємств виходячи з діючих ринкових цін;
2) завищення оцінки ОЗ, придбаних по імпорту, від приватних фірм і
підприємств у власність державного підприємства; 3) заниження обсягів і
оцінки МЦ від ліквідації об’єктів ОЗ (фондів);
4) необґрунтованість списання, заниження вартості автотранспорту
(особливо легкового); 5) неправильне визначення ПДВ, Аз при реалізації
об’єктів; 6) використання не за виробничим
призначенням офісних меблів, оргтехніки, засобів зв’язку; 7) заниження
тарифів, орендної плати і обсягів приміщень, які здають в оренду іншим
підприємствам.
20. Методика перевірки операцій з нематеріальними активами
згідно П(С)БО 8 нематеріальний актив – це Немонетарний актив, який не
має матеріальної форми, може бути ідентифікова-ний та утримується
підп-риємством з метою вико-ристання протягом періоду більше 1 року (або
1 опера-ційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для ви-робництва,
торгівлі, в адмі-ністративних цілях чи на-дання в оренду іншим особам.
Об’єкти контролю нематеріальних активів: Права користування майном;
Права користування природними ресурсами Права на об’єкти промислової
власності
Авторські та суміжні з ними права Гудвіл Інші нематеріальні активи
Напрями і послідовність контролю
1. Перевірка обгрунтованості складу нематеріальних активів (НА)
по об’єктах, які внесені засновниками підприємства до статутного
капіталу
по об’єктах, придбаних за плату
по об’єктах, одержаних безкоштовно від юридичних і фізичних осіб
перевірка операцій з надходження (НА) – Дт 12
2. Перевірка операцій з реалізації нематеріальних активів і передачі
безкоштовно іншим підприємствам
3. Перевірка обгрунтованості нарахування амортизації (зносу)
нематеріальних активів і їх списання як використаних
4. Контроль правильності та обгрунтованості бухгалтерських записів у
облікових реєстрах і звітності підприємства
Загальна методика перевірки операцій з необоротними активами
Придбання: за гроші або їх еквівален-ти у резиден-та по імпор-ту,
Фінансова оренда, Створення: (Договір, накладна, акт прийому-переда-чі,
інвентарна картка, Вантажна митна декларація Договір оренди, Акт
виконаних робіт, ліцензія, свідоцтво) перевіряють: Суми в договорі,
нак-ладних та платіжних документах повинні бути узгодженими між собою.
Своєчас-ність оприбуткування перевіряється порів-нянням дати
оприбут-кування на рахунки 10-12 з датами в документах,
Безоплатне отримання (Акт прийому-переда-чі, Зустрічна звірка сум у
регістрах по рахун-ках необоротних активів)
Внесок до статутного фонду (Акт прийому-переда-чі, протокол зборів
засновників (установ-чий договір, статут)) перевіряють Ідентифікацію
внеску (відповідність особи, яка його внесла, вка-заній в установчих
документах особі), відповідність суми в акті протоколу.
Отримання в обмін на по-дібний актив (Накладні, сума зносу, вказана в
документі на передавання) перевіряють Різницю між вартістю по субрахунку
рахун-ків 10-12 і сумою зно-су по об’єкту (раху-нок 13) повинна
до-рівнювати сумі в нак-ладній і договорі.
Отримання в обмін на неподібний актив (Накладні, виписка з
розрахункового раху-нку, касовий ордер) перевіряють Сума в накладній на
списання неподібного активу плюс грошові кошти сплачені (мі-нус грошові
кошти отримані) повинна дорівнювати вартості за контрактом і вартості в
акті ОЗ-1, інвентарній картці і на рахунках 10-12
Переоцінка (Рішення керівництва (або комісії), доку-мент експертної
оцін-ки або акт переоцін-ки, бухгалтерська довідка) перевірка Особлива
увага при-діляється аналітично-му обліку по рахунку 10 або 12, руху по
цих рахунках і рахун-ку 13 в кореспонден-ції з рахунками класів 7 і 9
Амортизація (Наказ на облікову по-літику, бухгалтерська довідка
(розрахунок амортизації)) Перевіряється пра-вильність розрахунку зносу
на основі стро-ку корисного вико-ристання і методу амортизації
Ліквідація (Розпорядження керів-ництва, акт списання (на основі рішення
комісії), накладні на оприбуткування мате-ріалів після ліквідації,
відомості заробітної плати, акт виконаних робіт з демонтажу)
Перевіряється обг-рунтованість рішення на списання, відпо-відність сум,
вказа-них у документах, між собою і в регіст-рах обліку необорот-них
активів, їх зносу, матеріалів, заробітної плати
Типові помилки
Неправильне віднесення окремих видів витрат до НА
Відсутність первинних документів чи оформлення з порушенням встановлених
вимог
Неправильне нарахування амортизації (зносу)
Включення до складу НА ліцензій зі строком використання до 1 року
Відсутність ведення аналітичного обліку
Порушення порядку переоцінки НА.
25. контроль та перевірка дебіторської заборгованості короткострокових
забов.
Завдання, об’єкти, джерела інформації
Мета перевірки: Оцінка правильності організації розрахун-ків на
підприємстві, підтвердження закон-ності створення дебіторської та
креди-торської заборгованості, її достовірності та реальності погашення
Завдання перевірки та контролю:
– Перевірка законності, доцільності і реальності виникнення
заборгованості
Перевірка своєчасності і доцільності укладення договорів та їх
виконання, дотримання розрахункової дисципліни;
Виявлення причин та осіб, винних у простроченій дебіторській
заборгованос-ті, ефективності заходів щодо порушників розрахункової
дисципліни;
Перевірка своєчасності розрахунків з бюджетом, перерахування
заборгованос-ті кредиторам, та стан розрахунків з іншими органами
фінансової системи;
Перевірка повноти оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від
постачальників та виявлення фактів надмірних стягнень з підприємства або
несплачених йому сум;
Законність списання дебіторської забор-гованості, по якій минули строки
позивної давності;
Перевірка стану обліку і внутрішнього контролю розрахунків;
Визначення розміру матеріального збитку, перевірка правильності його
відшкодування
Об’єкти контролю – стан розрахункових взаємовідносин, що виникають в
процесі звичайної та надзвичайної діяльності (розрахунки з
постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами, з
підзвітними особами, з бюджетом, органами соціального страхування та
інші).
У балансі дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги)
відображається за чистою вартістю.
26. Контроль і ревізія операцій на поточних та інших рахунках.
Мета контролю Встановлення законності, достовірності та доцільності
здійснення операцій та правильності їх відображення в обліку.
Завдання Дати оцінку стану збереження та використання грошових коштів.
Виявити порушення порядку здійснення готівкового обігу грошових коштів;
Установити правомірність, достовірність та економічну обгрунтованість
операцій з надходження і використання грошових коштів, відображення цих
операцій в обліку; Розробити заходи з реалізації матеріалів контролю
стосовно усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, заподіяних
підприємству діями чи бездіяльністю відповідальних службових чи
посадових осіб, і попередження зловживань і недоліків у подальшій роботі
підприємства;
Нормативні документи; Нормативні та законодавчі акти: “Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Постанова НБУ
від 19.02.2001 р. № 72 Інструкція про організацію роботи з готівкового
обігу установами банків України. Постанова НБУ від 19.02. 2001 р. № 69.
Наказ Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51 “Про
затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Звіт про рух грошових коштів”,
наказ Мінфіну України № 87 від 31.03.1999 р.
Джерела інформації для контролю
Первинні документи: платіжні доручення, чекові книжки, виписки установ
банку з по-очного та інших рахунків, квитанції, поштові пере-ази, Книга
реєстрації до-ручень на пе-рерахування грошей,
Облікові регістри: журнал реєстрації платіжних доручень до банку,
Журнал-ордер № 1 і відомості по рахунку 311, 312, 313, головна книга,
оборотній баланс, баланс.
Методичні прийоми контролю: фактичного, інвентаризація, спостереження
(обстеження), Отримання письмових пояснень і довідок; Документального,
нормативно-правова перевірка, формальна перевірка, Арифметична перевірка
документів, Експертна перевірка документів, Зустрічна перевірка
документів, взаємна перевірка та інші.
Етапи контролю:
1. Перевірка тотожнос-ті залишків у випис-ках банків з поточно-го
рахунку з даними обліку по рахунку 31 – метод порівнянь даних з
журналом-ордером № 1, Книгою головних рахунків станом на 1 число місяця
2. Контроль наявності всіх виписок банку і первинних докумен-тів, їх
достовірності як банківських документів – візуальна перевірка наявності
документів; нормативна перевір-ка на відповідність правилам оформлення
банківських документів; зустрічна перевірка; арифметична пере-вірка.
3. Перевірка своєчас-ності здійснення опе-рацій по зарахуван-ню банком
грошових коштів на рахунки та перерахуванню за призначенням – метод
порівняння дати надходження документів до банку з датами здійснення
операцій по виписках.
4. Перевірка обгрун-тованості викорис-тання грошових коштів з поточно-го
рахунку підпри-ємства – аналіз боргових зобов’язань за видами і терміном
виникнення; аналіз використання грошових коштів на попередню оплату
авансу постачальникам; аналіз різного виду фінансових вкладень та ін.
Перевірка обгрун-тованості списан-ня грошових кош-тів безпосередньо на
витрати, фінан-сові результати, майбутні витрати – метод порівняння
інформації по журналу-ордеру № 3 Дт рахунків 84, 85, 91, 92, 93, 94,
95, 97, 99, 14, 15 та первинних документів, які відображають такі
операції; прийом нормативно-правової перевірки.
Перевірка опера-цій при розрахун-ках акредитивами, чеками та ін.
документами – відповідність залишків та оборотів по виписках банків з
реєстрами бух. Обліку; повнота і своєчасність використання акредитива;
повнота оприбуткува-ння матеріальних цінно-стей від постачальника.
Перевірка опера-цій по рахунках в іноземній валюті – перевірка
правомірнос-ті здійснення операцій по витрачанню валюти на придбання по
імпорту товарно-матеріальних цінностей аналіз даних контрактів перевірка
своєчасності надходження виручки від реалізації продукції при експорті
(90 днів) правильність перера-хунків в національну ва-люту України
(курсові різниці).
Типові помилки:
Несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку в банку [штраф – від 20
до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян]
Відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення
операцій або оформлення їх неналежним чином
Відсутність додатків до платіжних документів
Невідповідність даних у платіжних документах даним виписки банку
Некоректна кореспонденція рахунків з обліку банківських операцій
Перерахунки авансових платежів (при відсутності дебіторів)
Розрахунки з дебіторами та кредиторами без оформлення договорів чи
контрактів
27. Вилучення документів в процесі ревізії
Мета вилучення документів: Захід примусового позбавлення підприємств,
установ та організацій можливості користуватись зазначеними документами
Документи, що підлягають вилученню: Первинні документи, облікові
регістри, кошториси, декларації інші довідкові матеріали та розрахунки,
крім документів, що складають державну таємницю.
Документи, які дають право на вилучення: Вилучення документів
проводиться на підставі письмово мотивованої постанови.
Повернення вилучених документів: Вилучені документи повертаються
підприємству під розписку.
Вилучення документів проходить На підставі Постанови
При вилученні складається протокол вилучення та проводиться опис
оригіналів документів і це підписується керівником підприємства.
Вилючення первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських
звітів, балансів проводиться тільки за постановою органів дізнання,
попереднього слідства прокуратури, суду, державної контрольно-ревізійної
служби, податкової служби
28. Порядок проведення перевірок органами ДПАУ.
Перевірки Планові виїзні, Позапланові виїзні, Документальні, Оперативні.
Всім підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності
рекомендовано вести Журнал відвідування, який повинен містити: Строки і
мета відвідування працівників контролюючих органів, Посада і прізвища
представників, Підпис
Планові перевірки проводять Не частіше 1 раз на рік згідно комплексного
плану перевірки.
Позапланові перевірки – в міру виникнення необхідності, за поданням
правоохоронних органів, підрозділами податкової міліції.
Оперативний контроль – За окремими планами податкової служби (у складі
не менше 2-х посадових осіб наявність службових посвідчень, особових
знаків і посвідчень на право перевірки).
Проверки налоговые:
Документальные – правильность расчета с бюджетом по данным
бухгалтерского, налогового учета, по первичным документам они делятся
на:
плановые
неплановые.
Плановая имеет критерии:
– не чаще 1 раза в год
– в рамках компетенции контролирующего органа.
Обязательное условие проведения проверок:
– не позднее чем за 10 дней до проверки субъект оповещается в письменной
форме
– если планируется выездная плановая проверка различными органами, то
плановая проверка осуществляется всеми органами одновременно
(санэпидемстанция, казначейство, ДКРС и т.д.), координацию таких
проверок осуществляет налоговая, сроки проведения обязательно
согласовываются с субъектом предпринимательства.
Внеплановые проверки. Их количество не ограничено. Они проводятся на
основании условий:
по результатам проведенных встречных проверок выявлены факты нарушения
норм законодательства
не были предоставлены в срок документы обязательной отчетности
в предоставленных документах выявлены недостоверные данные
субъект предпринимательства в установленный срок подал жалобу о
нарушении законодательства служебными лицами контролирующего органа,
которые осуществляли плановую проверку
в случае ликвидации или реорганизации предприятия
в случае возникновения необходимости проверки информации от лиц,
находящихся в правовых отношениях с субъектом предпринимательства
субъект предпринимательства не предоставляет информацию по запросу в
течении трех дней или не дает пояснений.
Внеплановые проверки проводят также по решению КМУ, ВРУ, Президента,
прокуратуры.
Обязательно вести журнал учета посещений контролирующих органов на
предприятии.
29 Планування та організація здійснення контрольно-аналітичного процесу.
Планирование контрольно-аналитического процесса – это рациональное
использование аппарата, правильная организация проведения ревизий и
проверок, ее эффективность.
Составляются планы в определенной последовательности (в инструкции):
предприятия, с которых сигналы правоохранительных органов
предприятия, которые не проверялись 1 год
предприятия, которые требуют помощи.
Ст. 2, 11 ЗУ »Про ДКРС» про планирование.
Планы содержат 2 раздела:
посвящен конрольно-ревизионной деятельности (вид проверки и т.д.)
вопросы проведенных совещаний по результатам ревизии и указывают вопросы
к руководству.
Планы:
– перспективного характера (5 лет) – повышение квалификации,
усовершенствование в работе.
– текущие планы конкретизация предприятия, объект проверки, период,
исполнители.
Годовые планы – носят конфиденциальный порядок (нет конкретизации и по
кварталам определены количество объектов).
Оптимальное соотношение количества раб-ов и проверок должно быть.
Оптимально 6-8 ревизий в год для 1 ревизора.
Под организацией конр-ревиз понимают комплекс мероприятий, направленных
на осуществление последующего контроля.
Этапы ревиз. процесса:
Подготовка – сбор информации, исследуется предприятие, составляется
программа проведения ревизии, вступительная часть акта ревизии,
предъявление документа на проведение ревизии.
Технология проведения проверки или ревизии – решаются организационные
вопросы с руководством (предоставление помещения); обследование
предприятия и его подразделений; составляется рабочий план ревизора.
Выведение результата и составление документов по результатам проверки
или ревизии.
30 Порядок оскарження рішень контрольних органів.
Жалобу подают в течении 10 дней, следующих за днем получения налогового
уведомления или др решения, которое обжалуется. Если налоговый орган
самостоятельно опред налоговое обязательство по причинам,не связанным с
нарушением налог-го зак-ва, жалобу подают в течение 30 дней со дня
получения налог-го уведомления или ответа на предыдущую жалобу.
Сроки подачи заявления о пересмотре решения контролеров может продлить
руководитель налогового органа или его заместитель по письменной просьбе
налогоплательщика, если последний: за пределами Укр; в плавании на
морских судах за пределами Укр; в местах лишения свободы по приговору
суда; в плену; признан безвести пропавшим.
В жалобе указывают: 1) ФИО физ лица, юр лицо – наименование,
местонахождение; 2)наимен-е органа гос налоговой службы, выдавшего
налоговое уведомление, которое обжалуется, его дата и номер; 3) суть
вопроса; 4) сведения о подаче или неподаче искового заявления в суд о
признании недействит оспариваемого решения; 5)подпись физ или
уполномоченного им лица, а для юр – подпись руководителя, завер-я
печатью.
Если первое принятое решение не устраивает, то вправе обратиться в
течение 10 дней. При этом нужно сообщить об этом органу гос налог-й
службы, который рассматривал первичную жалобу.
Если решение по жалобе налогоплательщика не высылается ему в теч 20 дней
или в теч срока, продленного по решению руководителя контр-го органа,
такая жалоба считается удовлетворительной в пользу налогоплат-ка.
Жалобщик может участвовать в процессе рассмотрения жалобы, пользоваться
услугами адвоката.
По рез-м может быть принято решение: 1) жалоба не удовлетворена;2)
удовлетворена частично;3) полностью; 4)решение о налоговом компромиссе.
27. Порядок вилучення док-в контролюючими органами.
Вилучення документів здійснюється в присутності тих посадових осіб
підприємства, у яких вилучають документи. При цьому зазначені особи
мають право робити заяви з приводу дій посадових осіб органу державної
податкової служби.
Перед вилученням документів посадова особа органу державної податкової
служби визначає перелік тих документів, які підлягають вилученню, та
встановлює їхнє місцезнаходження або зберігання.
При проведенні вилучення документів посадова особа органу державної
податкової служби подає керівникам підприємства Постанову, складену тією
посадовою особою органу державної податкової служби, яка здійснює
вилучення на підставі виявлених фактів. У випадках відмови від
добровільного видання документів останні вилучаються посадовою особою
органу державної податкової служби за участю представників податкової
міліції.
Посадова особа органу державної податкової служби, яка проводить
вилучення документів, здійснює ретельний перегляд документів, які
підлягають вилученню, в місцях їхнього зберігання. У випадках їхньої
непридатності для подальшого огляду або у разі недооформлення томів
документів (непідшиті, непронумеровані, непідписані тощо) в присутності
посадової особи органу державної податкової служби ці документи
дооформлюються посадовими особами підприємства у відповідності до вимог
щодо оформлення документів і документообігу в бухгалтерському та
податковому обліку.
Посадова особа органу державної податкової служби, яка здійснює
вилучення документів, одночасно складає Опис оригіналів документів, що
вилучені зі справ у відповідності до форми згідно з додатком 3 та
проводить фіксацію їхнього змісту, про що робиться запис у Протоколі.
У присутності посадової особи підприємства посадова особа органу
державної податкової служби, яка здійснює вилучення, знімає копії з
документів, що вилучаються, на яких зазначаються підстава та дата їх
вилучення. Якщо керівник підприємства відмовляється від отримання копій
з документів, що вилучаються, то посадова особа органу державної
податкової служби, яка здійснює вилучення документів, робить про це
відмітку в Протоколі.
Вилучення оформляється Протоколом. Копія Протоколу вручається під розпис
посадовим особам підприємства. Якщо керівники підприємства відмовляються
від проставляння підпису під Протоколом, то посадова особа органу
державної податкової служби, яка здійснює вилучення документів, робить
відмітку в Протоколі.
При цьому посадовим особам підприємства, які відмовилися від підпису,
надається право дати письмове пояснення про причини відмови, що
засвідчується в Протоколі.
У випадках складання Опису документів його копія вручається під розпис
посадовим особам підприємства, у яких було здійснено вилучення
документів. Про вручення копій Протоколу і Опису документів під розписку
посадовим особам підприємства, у яких було проведено вилучення
документів, робиться відмітка в Протоколі.
Якщо під час перевірки керівники підприємства сповістили особу, яка
проводить перевірку, про втрату або знищення документів, то за
пропозицією посадової особи органу державної податкової служби, яка
здійснює вилучення документів, керівник підприємства письмовим наказом
(або усним розпорядженням) призначає комісію з розслідування причин
втрати або знищення документів. Проведену комісією роботу оформляють
актом, який затверджується керівником підприємства.
Копія акта повинна бути подана посадовій особі органу державної
податкової служби, яка здійснює вилучення документів. У разі потреби для
участі в роботі комісії посадова особа органу державної податкової
служби, яка здійснює вилучення документів, може запросити представників
правоохоронних органів та державного пожежного нагляду системи органів
внутрішніх справ.
У прикінцевій частині Протоколу зазначається, що вилучені документи
упаковані та передані в повному обсязі посадовій особі органу державної
податкової служби, яка здійснювала вилучення документів.
Замість вилучених документів у справах підприємств залишаються їхні
копії та Опис документів або, у відповідних випадках, Опис документів;
останній засвідчується підписами посадової особи органу державної
податкової служби та головного бухгалтера чи інших відповідальних
посадових осіб підприємства. Якщо на підприємстві залишився лише Опис
документів, то копії тих документів, що були вилучені, потрібно надати
підприємству не пізніше трьох діб з дня вилучення.
Якщо головний бухгалтер чи інші відповідальні посадові особи
підприємства відмовляються від підписання Опису документів, то посадова
особа, органу державної податкової служби, яка здійснює вилучення
документів, робить відповідну відмітку в Протоколі.
На вилучених документах забороняється робити будь-які відмітки та
написи.
Вилучені документи передають на зберігання до органу державної
податкової служби посадовій особі, яка відповідає за їх зберігання, та
зберігають (до прийняття рішення керівниками органу державної податкової
служби про їх огляд, перевірку та дослідження) у спеціальному
приміщенні, яке обладнане охоронною і протипожежною сигналізацією та має
стелажі. Вікна приміщення повинні бути загратованими, а двері –
металевими або оббитими металом. За відсутності такого приміщення
вилучені документи зберігаються в сейфі або металевій шафі.
Вилучені документи повертаються підприємствам за рішенням керівників
органу державної податкової служби, під розписку про одержання
документів, кур’єром або пересиланням поштою. У випадках, коли за
рішенням керівників органу державної податкової служби вилучені
документи підприємств передаються підрозділам податкової міліції або у
випадках, передбачених законодавством іншим правоохоронним органам, в
Протоколі і Описі документів проставляється відповідний запис.
Постанова і Протокол є бланками суворої звітності, тому їх обов’язково
слід пронумерувати і зберігати у сейфі або металевій шафі. Право видачі
вказаних бланків належить керівникам органу державної податкової служби.
Реєстрація виданих бланків Постанов і Протоколів провадиться в журналі
обліку видачі бланків суворої звітності, в якому робляться відмітки про
їх використання та повернення в разі невикористання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
