Реферат
на тему:
Провідні ідеї містики
Вступ
Людей приваблювало все таємниче і загадкове, усе незвичайне, котре не
знаходило відповіді, одним словом – містика.
Містика (від гр. слова таїнство) – це віра в надприродне, божественне,
зверхчутливе, віра в можливість безпосередньо спілкування людини з
“надприродними силами” невід’ємний елемент усіх релігійних вірувань.
У кожен період розвитку людства формується наукова картина світу, що
відбивала світ з тією істинністю, що доступна людині. Крім цього картина
світу містить і щось таке, що на даному етапі наукою не доведено, але є
деякі представлення і гіпотези, що у майбутньому можуть бути доведені, а
може бути і немає.
У стародавності природа досліджувалася силою розуму, а досвіди
ігнорувалися. Наукові узагальнення будувалися на початкових
узагальненнях, і в барвистих картинах світу мирно вживалися реальність і
вимисел, що зараз здається несумісним з мудрістю древніх. Однак багато
чого в представленнях древніх містиків було вірним і сучасні люди, так
чи інакше, часом повертаються до того, що здавалося смішним і безглуздої
ще десятиліття назад.
Представлення древніх.
Древні мислителі часто виявлялися містиками і по-своєму шукали єдине в
різноманітті навколишнього світу. Так Фалес ототожнював з “душами” діючі
у світі сили. Наприклад, на його думку, магніт має душу, тому що він
притягає залізо. Фалес учив, що всі знання треба зводити до єдиної
основи – душі.
Інший мислитель стародавності Анаксимандр першоосновою всього сущих
вважав “алейрон” – деякий нескінченний і невизначений початок. Усі
складається з алейрону і з нього виникає. Алейрон усі із себе робить
сам. Земля виявляється в центрі як найважче. Навколо Землі розташовані
три кільця, як три колеса. Живе зародилося на границі моря і суші з мулу
під впливом небесного вогню. Людина зародилася у величезній морській
рибі і вже дорослим вийшла на сушу.
Навіть Аристотель, що створив досить вірну матеріалістичну картину
світу, створював щось, що створило цей світ. Бог в Аристотеля
безособовий, але він не зміг обійтися без нього, тому що неможливо було
пояснити рух зірок, планет, Місяці і Сонця. Відповідно до Аристотеля,
усі небесні тіла прикріплені до сфер, і рухаються не самі тіла, а ці
ефірні сфери. Першу сферу рухає Бог, на ній знаходяться зірки, а її рух
передається іншим сферам усе нижче і нижче, аж до Землі, де внаслідок
недосконалості підмісячних елементів зроблений круговий рух розпадається
на безліч недосконалих.
Більш цього, древні люди сприймали процес життя у виді накопичення
подій, а дійсність керувалася деякими силами. Міфи створювали картини
світу виходячи з фантастичних ідей, абстрагованих понять про космос,
простір і час. Чотири сторони світла і три шари (рівня) світобудови –
небо, земля і пекло давали в сумі священну сімку. Космос представлявся
виниклим з хаосу, боги, поміщені на небо, ініціювали обряди. Раціональні
знання древніх, що включали в себе астрономічний,
календарно-астрономічні і математичні представлення, біологічні,
медичні, географічні, історичні зведення вигадливо перепліталися з
вимислами. З тих далеких часів прийшла ідея про те, що зірки керують
долями людей і назви знаків зодіаку разом з назвами сузір’їв, відтіля
йде ідея філософського каменю й еліксиру життя (починаючи з
олімпійського нектару), відтіля ідеї про безліч життів і життя після
смерті. Не можна сказати, що абсолютно усі заперечується сьогодні.
Сучасна картина світу.
Картина світу, що почали створювати Галілей і Ньютон, а завершили
Фарадей, Максвелл і Ейнштейн, відбиває погляду, що йдуть ще зі
стародавності. Так, доведено, що атомне ядро складається з безлічі
електронів, а відкриття квантової теорії і дискретності, механістична
картина світу потерпіла нищівний удар. Експерименти в області фізики
високих енергій змінили представлення про світ. Слід зазначити, що зараз
уже неможливо підрозділити науки на фізику, біологію, хімію і так далі.
Зв’язки їх очевидні і на макро і на мікро рівні. Синтез картини світу
створив видатний учений В. И. Вернадський. Біосфера – філософське
узагальнення природничих наук, всотало в себе новітні досягнення
наукової думки і стало фундаментом для нових досліджень. У цьому
навчанні знайшли відображення ідеї Дарвіна про еволюцію видів, ідеї
Ейнштейна про єдність простору, часу і матерії, зв’язок періодичного
закону з закономірністю біологічної міграції атомів, ідеї квантової
механіки про відмінність руху макрооб’єктів і мікрооб’єктів. У сучасному
світі наука і наукове представлення про світ є як би основою всього
того, на що спирається сучасна людина. Тому дуже важливо зрозуміти, яке
місце в сучасній картині світу займають ненаукові знання. Іноді їх
тлумачать як навала антинауки і т.д., хоча ці поняття приходять до людей
зі стародавності. Але людський дух метається в пошуках істини і не
тільки помиляється, але і “блукає”. Розум різноманітний, і тому не слід
зарозуміло відкидати ці лінії пошуку, що не сполучаються з науковими
представленнями про світ, тому що вони мають багатотисячну традицію і
додають яскраві фарби в сучасну картину світу. Побудова Каббали, тексти
Біблії і Корана, віра й астрологія – виконані і збережені в століттях.
Це не наука, але інші форми освоєння світу, відвертатися від який було б
нерозумно.
І в наші дні ми зіштовхуємося із ситуаціями, про які говорив
зверхраціоналіст Л. Вітгенштейн, що затверджував, що схильність до
містичного випливає з того, що наука залишає наші бажання невиконаними.
Світ цілісний, але не монотонний. Він не являє собою суцільну, безлику й
однорідну пустелю формул, теорем, аксіом і доведеності усього. Світ
цілісний і володіє багатою внутрішньою організацією, динамічної і вічно
мінливої.
Скептики заявляють, що ніяких інший світів не існує, матеріалісти
говорять, що наші дослідження цих чи світів планів незбагненні і зайві,
що повинні приступати до пізнання метафізичного поки не довідаємося всіх
законів фізичного. Містики думають, що особливо в сучасний період епохи
необхідне знання про інші життя, крім фізичного, про їхній взаємозв’язок
з фізичною будівлею людини.
Фізичний світ, що ми сприймаємо через наші органи почуттів, – це світ
наслідків. І щоб зрозуміти світ наслідків, необхідно ознайомитися і
зрозуміти метафізичний світ причин.
У щоденному житті ми спостерігаємо загадкові електричні сили, і нас
важко переконати, що ці невидимі сили не існують. Сучасна наука зробила
атом звичайним і загальнодоступної для розуміння, і кожний більш-менш
утворена людина знає, що ми не тільки оточені атомами, але і самі
складаємося з них. Нам потрібно ширше ознайомитися з атомом і розвити
почуття, що допоможуть підтвердити існування навколишнього нас
невидимого світу.
Чому я хочу трохи докладніше зупинитися на будівлі атома? Що це дасть
нам для розуміння таких понять, як Дух, Свідомість і інші? Яка
взаємозв’язок між будівлею атома і сьома Планами життя? Між вібраціями і
матерією?
Атом нашого фізичного світу складається з безлічі часток — електронів,
протонів, нейтронів, позитронів, антипротонів, нейтрино й ін. У даному
випадку нас цікавлять електрони і протони і природа їхніх вібрацій, тому
що вони є первинною субстанцією. Електрони — частки, що несуть
негативний заряд, чи негативну енергію, протони — частки, що несуть
позитивний заряд, чи позитивну енергію.
Щоб наочно уявити собі атом, уявимо, наприклад, атом водню, збільшений
до розмірів кафедрального собору. Тоді протон у ядрі цього атома можна
зобразити у виді священика, а електрон — розміром не більш 50центової
монети. Весь інший простір собору — начебто порожнє. Однак при більш
ретельному розгляді виявиться, що ця „порожнеча” заповнена іншими ще
більш дрібними частками, що по своїх розмірах співвідносяться з розміром
електрона так само, як центова монета з розміром священика в соборі.
Саме ці частки — основа ефірної матерії. Природно виникає питання: що
таке електрони? Якщо вони не матерія, якщо вони дійсно ніщо в
матеріальному змісті слова, тоді що ж вони таке і як вони утворять
матерію, що ми називаємо „порожнечою” в атомі? Адже електрони так малі,
що на кінчику голки їх може бути більйони більйонів, їхній неможливо
побачити навіть через найдужчі сучасні мікроскопи.
Проте, учені-фізики знають, скільки їх у кожнім атомі і що вони усі чи
рухаються коливаються, чи вібрують з визначеною частотою.
При цьому позитивний протон притягає негативно заряджений електрон, а
негативно заряджений електрон, притягає позитивний протон, і кожний з
них відштовхує собі подібного.
Такі взаємодії будують більш складні форми життя і матерії.
Звернемося знову до будівлі атома. Вище ми розглядали атом водню, що
складає з одного протона й одного електрона. Однак атоми можуть містити
різна кількість електронів і протонів, і усі вони рухаються подібно
кометам, при цьому вібруючи, коливаючись, одночасно обертаючи навколо
своєї осі, навколо інших таких же часток, навколо ядра, чи центра атома
вправо, уліво, нагору, униз, уперед, назад, по діагоналі — тобто у всіх
напрямках, час від часу вони зіштовхуються, відштовхуються друг від
друга, зчіплюються, поєднуючи при цьому свої вібрації в унісон,
створюючи нові напрямки в русі. Приблизно так можна уявити собі процес
утворення матерії.
У 1944 році вчені довели, що атом при розщепленні вивільняє енергію
величезної сили. Доведене була також наявність електромагнітних
енергетичних полів у просторі між ядром і частками атома. Учені
підтвердили концепцію містиків, що:
1. Всі атоми неоднакові по своїй структурі, що є основою наявності
різних рівнів енергії,
2. Ефіри космічних і фізичних планів діють на атоми відповідно до їх
планів, створюючи різні чи вібрації вихори енергій.
Усе це підтверджує слова містиків про існування різних планів життя.
Атоми астральних планів легше атомів фізичного плану, тому ми, діти
Землі, утворити форми з найважчих атомів, і не можемо піднятися в більш
високі плани. Але той, хто складається з більш тонких, чи легень,
атомів, може проникати в наш фізичний план, жити і рухатися серед нас,
хоча більшість з них ми не можемо ні побачити, ні відчути.
Тепер познайомимося з життєвими планами людини, які виділяють містики.
Існує 13 планів прояву енергій, однак ми розглянемо тільки 7. Вищі плани
з 7 по 13 згруповані разом під загальною назвою „божественний Розум” чи
„божественна Свідомість”, оскільки людський розум не в змозі осягти їхнє
значення.
Людина має 13 чи тіл енергетичних субстанцій, однак зараз нас цікавлять
лише сім планів життя:
1-й — фізичний,
2-й — астральний,
3-й — ментальний,
4-й — інтуїтивний,
5-й — духовно-нірванічний,
6-й — монадичний,
7-й — 13-й — Божественна Свідомість.
Варто помітити, що кожний із семи планів підрозділяється на сім
підпланов, тобто всього 49 планів, як у музичних октавах.
Сьомий план — Божественна Свідомість
Автори езотеричної філософії користаються різними визначеннями для опису
плану Божественної Свідомості: Божественний План, Махапхара —
нірванічний, Аді, Той, Ім’я, Яке не можна вимовляти, Логос. Учені
воліють називати цей план — Божественна Свідомість. Даний план включає
сімох космічних планів, про які можна сказати дуже мало, тому що
людський розум не може осягти інформацію, що стосується цієї сфери.
Скажемо так: Божественна Свідомість є вищим досягненням духовної
досконалості, і велич цього плану переходить границі людського
представлення. Багато хто думають, що досягнення цієї сфери еквівалентно
знищенню індивідуальності й індивідуальної свідомості. Саме навпаки.
Досягнення такого екзальтованого стану означає єднання з Творцем, у
якому сама людина вже стає Божественним. Далі цього даремно
теоретизувати. Людина на його сучасному рівні розвитку не здатний навіть
уявити собі такий вищий стан. У стародавності в Індії такий стан
називали Махапхара — Нірвана (на санскриті Маху — „великий”, пхара —
„зверх, вище”, Нірвана — спроба виразити словами ідею повної духовної
досконалості і чистоти). Коли говорять про Божественну Свідомість як про
план Махапхара-Нірвана, то мають на увазі, що це — вищий стан, який може
досягти людина, його свідомість. Древні так само, як і ми, були
неспроможні описати словами цей план.
Шостий план — Монадический
Цей план на санскриті також має кілька назв: Анупадака, монадический
світ Незайманого Духа, пара-нірваничний. Учені воліють називати його
Монадічним планом. Монад — саме те слово, що означає „божественная
Іскра”, Іскра, що виходить від Божественної Свідомості, вона виявляється
в кожній людині. Оскільки шостий план являє собою постійне
місцезнаходження цієї Божественної Іскри, відомої всім окультистам як
„монада”, учені називають цей план Монадичним. Саме тут формується Монад
— Іскра Божественної Свідомості, інволюція й еволюція якої ведуть до
розвитку людської душі і далі до висот духовної досконалості,
випромінюючи частину себе на більш щільні плани, де вона стає – Душею.
Душу на своєму плані будує відповідну форму, чи тіло, з атомів фізичного
плану.
П’ятий план — Нірванічний
Існує кілька назв цього плану – Атма. Світ Божественного Духа, небесний,
духовний план. На санскриті слово „атма” означає — чиста духовна
Божественна Воля, чи Вище „Я”. Щоб краще зрозуміти атмічний чи
нірванічний план, нагадаю зміст санскритського слова „нірвана”, що несе
ідею повної духовної досконалості, це рівень свідомості, якого досягають
ті, кого ми називаємо Великими Присвяченими, чи Вчителями (Махатмамі) —
великі звільнені душі, що залишаються зв’язаними з фізичними тілами для
сприяння nрогресу людства. Це ті деякі, котрі випередили людство і вже
закінчили цикл людської еволюції.
Четвертий план — Інтуїтивний чи Будхічний
Найчастіше вживається під наступними назвами: інтуїтивний, будхічний.
Світ духовного Життя. На санскриті слово „будхи” означає Мудрість тому
будхічний план — план Божественної Мудрості і Божественної Любові. Такий
стан в окультній літературі звичайно називають інтуїцією, що значно
перевищує звичайне, відоме в побуті значення слова „інтуїція”, що ми
тлумачимо як „передчуття”. У нашому розумінні це скоріше зверхдуховное
сприйняття, миттєва пізнавальна чи здатність уроджена проникливість.
Іноді ми говоримо про це вище сприйняття як про ясновидіння, ясночування
і т.д. Цей стан чи генія незвичайної душі, що трудиться на благо людства
за допомогою спалахів інтуїтивного натхнення, що виходить від Вищого
Джерела. Те, що вважається незвичайним для середньої людини, для того,
кого ми називаємо генієм, — нормальний рівень свідомості.
Для людини єдиним способом сприяти побудові свого духовного тіла є
безустанна вправа в чистоті, самовідданості, всеосяжності, повному
милосерді та любові.
Три наступних плани — ментальний, астральний і фізичний — складають Три
Світи Людини.
Третій план — Ментальний
Ментальний план має кілька назв: Манас, світ мислення, манасичний план і
ментальний. Ментальний план має два рівні — нижній і верхній, при цьому
верхній ментальний план ми називаємо казуальним (причинним). Ментальний
план, як і інші плани, поділяється на сімох підпланов, три нижніх
підплана називаються „областю конкретної думки”, а три верхніх —
„областю абстрактні думки”, середня область, що відокремлює три вищих
підплана від трьох нижчих, є бойовищем за зверхсознание людини.
Абстрактне мислення створює як би креслення, начерки ідей і думок.
Конкретне мислення на підставі сплетення уявних „креслень” і начерків
створює уже форми. Абстрактне мислення будує будинок-мрію, конкретне —
переносить його у фізичну реальність.
Східні філософи для позначення ментального плану протягом багатьох
століть користалися санскритським терміном „манас”, що означає
„свідомість” чи „розум”. Свідомість, що пробуджується, виявляється в
матерії на фізичному плані, підсвідоме мислення діє через симпатичну
нервову систему зверсвідоме мислення оперує за допомогою інтуїції,
Мудрість-Свідомість впливає на якості Божественності, що розвиваються.
Точно так само як людське вухо може сприймати звуки у визначених
границях коливань, так і людська свідомість приймає думки в діапазоні
визначених вібрацій. Мозок людини поки ще не здатний сприймати
інформацію, що виходить за межі цього діапазону, хоча потенційні його
можливості і необмежені.
Причинний, чи вищий, ментальний план є область “Душі”, це її рай,
звідси душу сходить у рієнкарнацію.
Другий план — Астральний чи Емоційний
Іноді цей план називають Планом Бажань. Астральний світ оточує і
пронизує землю і нас самих, хоча ми і не відчуваємо і не сприймаємо
дотиком цього. Астральний світ ненабагато відмінний від фізичного плану,
з яким ми відносно добре знайомі.
Як і інші плани, астральний план підрозділяється на сімох підпланов.
Атоми астрала менш щільні, чим атоми фізичного плану, атоми астрального
плану не підкоряються земному закону притягання. Розум це важко уявити
собі. Для полегшення цієї задачі треба було б навчитися розуміти закони
астрала, що дуже відрізняються від законів фізичного плану. В
астральному плані діє свій особливий закон тяжіння. І тому астральна
матерія не така щільна, як матерія фізична, астральна рідина теж не
рідина в тім змісті, як ми звикли розуміти на фізичному плані, це лише
щось нагадує рідину.
Те ж саме можна сказати про світло. В астральному плані світло — лише
відображення сонячного світла, це світло іншої властивості. Відображення
від місяця сонячних променів на атомах астрала створює розсіяну світло,
що проникає лише у верхню частину астрального плану. Його м’яке світіння
не настільки сліпуче, як сонячне світло, але яскравіше місячного. І воно
постійно.
В астральному плані немає таких вимірів, як простір і час, холод і
тепло, зима і літо, день і ніч. Деякі містики називають цей світ Майя,
чи Ілюзії. Однак цей план має більше відношення до вищої Реальності
(реальності в розумінні окультному), чим фізичний план і почуття
фізичного світу, за допомогою яких ми визначаємо реальність у розумінні
побутовому. У езотеричній літературі астральний план називають
”Будинком Пізнання”, тому що саме тут учаться розрізняти реальне і
нереальне. Астральний план відноситься не тільки до людини, але і до
астрального тіла землі, він поширюється на ефірні й атмосферні області.
Його можна уявити собі у виді величезного глобуса з „астральній
матерії”, і наша фізична планета як би плаває в цьому глобусі.
Знання законів астрального плану може допомогти людині зрозуміти явища,
що не може пояснити наука, такі, як ясновидіння, пророцтво, ясночування,
сон, сновидіння, спіритизм, будинку з примарами, левітація і багато чого
іншого. Астральний план тісно зв’язаний з нашим фізичним. Надалі ми
будемо говорити про цей план більш докладно.
Перший план— Фізичний
Незважаючи на удаване знайомство з фізичним планом, дуже багато в ньому
ще нам не відомо. Сучасна наука починає визнавати деякі твердження
езотеризма, але до повного прийняття визнаного окультизмом ще дуже
далеко.
Фізичний план (в окультній літературі) розрізняє:
1. Область твердих, рідких і газоподібних тіл,
2. Область ефірів, що складає з чотирьох підрозділів:
а) електричного,
б) праничного,
в) світлового,
г) що ментально-відбиває.
Тверді і рідкі тіла і гази фізичного світу складають матеріальний світ,
що ми пізнаємо через наші органи почуттів. Чотири вищих ефіри складають
те, що ми називаємо „земною атмосферою”. Це ефірне царство пронизують
тверді, рідкі і газоподібні тіла Землі. Чотири фізичних ефіри
знаходяться навколо нас і в нас, без них неможливо фізичне існування.
(Вважається, що Шамбала — місце розташування Небесної Ієрархії, що
допомагає земному людству еволюціонувати до стану Вищої Свідомості — у
пустелі Гобі, — складається з чотирьох фізичних ефірів, не видимих для
фізичного зору людини.)
Подібно Землі, фізична форма людини складається з:
1. Щільного фізичного тіла, що складає з щільних, рідких і газоподібних
речовин.
2. Ефірного двійника — точної копії фізичного тіла, що проникає щільну
фізичну форму.
Саме ефірний двійник, що складається з чотирьох вищих фізичних ефірів,
називають „життєвим тілом, і без нього фізичне тіло не може існувати, це
як би батарея для фізичної форми.
Спробуємо зробити короткі висновки з усього сказаних.
Матерія є не що інше, як прояв двох різних типів енергій у дії:
негативної і позитивної духовної енергії.
Висновок
Сучасна картина світу – результат довгого розвитку людського
суспільства. Покоління за поколінням входили в життя, спираючи на
традиції, емпіричний досвід, міфи і релігію. Міфи, магія, окультна
практика, передача досвіду особистим шляхом, крупиці “наукоподібних”
знань – усе це стало першоджерелами утворення представлень про світ. Від
палеоліту до античності накопичувалися передумови наук, що згодом
створять сучасну картину світу. І в ній є місце і науковим і
позанауковим знанням, тому що увесь світ складає багатолику картину, у
яку включений не тільки навколишній світ, але і людина, його розум, його
ідеї й ідеали. Таким чином, представлення древніх містиків знайшли своє
місце в сучасній картині світу.
Література.
1. Азимов А. “Спочатку” – М.,1989
2. Моисеев Н. “Алгоритми розвитку” – М.,1987
3. “Філософія” – М.,1995
4. Ільченко В. “Перехрестя фізики, хімії, біології” – М.,1986
5. АУМ. ”Синтез містичних навчань Заходу і Сходу”.
6. Чудеса і пригоди. 10\95 стор.17-21.
7. За межами ймовірного. №11, 2001
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
