А.М. Казанцев, І.П. Крячко
ЗБІРНИК ЗАВДАНЬ
для державної підсумкової атестації
з астрономії
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
11
клас
Київ Центр навчально-методичної літератури
2013
Пояснювальна записка
Збірник завдань для державної підсумкової атестації з астрономії
складається з 20 варіантів. Кожен варіант містить 14 завдань, що за
своєю складністю відповідають рівням навчальних досягнень учнів з курсу
астрономії. Зміст усіх завдань відповідає вимогам чинних навчальних
програм (рівень стандарту, академічний рівень та профіль-ний рівень) для
загальноосвітніх навчальних закладів.
Учні загальноосвітніх класів, які вивчали астрономію на рівні
стан-дарту, виконують усі завдання за № 1–9. Ті, хто вивчав астрономію
на академічному рівні, виконують усі завдання за № 1–12, а на
профільно-му рівні – завдання за № 1–14.
Проведення атестації відбувається в письмовій формі. Учень отримує один
з варіантів атестаційного завдання і за відведений час (90 хв –
рівень стандарту, 120 хв – академічний рівень та 150 хв – профільний
рівень) має заповнити бланк відповідей (зразок такого бланка подано
наприкінці збірника).
Завдання № 1 і 2 кожного з варіантів атестаційної роботи є завдан-нями з
вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання наве-дено
чотири можливих варіанти відповіді, з яких правильною є лише одна.
Завдання з вибором однієї відповіді вважається виконаним пра-вильно,
якщо в бланку відповідей указано тільки одну літеру, якою позначена
правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-яких
міркувань, що пояснюють його вибір.
Правильна відповідь на завдання № 1 і 2 оцінюється в 0,5 бала кож-не.
Якщо в бланку відповідей указано правильну відповідь, то за це завдання
нараховується 0,5 бала, якщо ж указана учнем відповідь є неправильною,
то виконання завдання оцінюється в 0 балів.
Завдання № 3–6 є завданнями відкритої форми з короткою відповід-
дю. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку
відповідей коротко (до двох–трьох речень) записано тільки правильну
відповідь. Усі необхідні розмірковування, обчислення, перетворення тощо
учні виконують на чернетках.
Правильна відповідь на кожне із завдань № 3–6 оцінюється 1?балом: якщо в
бланку відповідей указано правильну відповідь до завдання, то за це
нараховується 1 бал, якщо ж указана учнем відповідь є непра-вильною, то
бали за таке завдання не нараховуються. Часткове вико-нання будь-якого
із завдань № 3–6 оцінюється в 0,5 бала.
Завдання № 7–14 атестаційної роботи складаються із завдань відкри-
тої форми з розгорнутою відповіддю. Такі завдання вважаються вико-наними
правильно, якщо учень навів розгорнутий запис і дав правиль-ну
відповідь. Ці завдання атестаційної роботи учні виконують на арку-шах зі
штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.
Формулювання завдань № 7–14 учні не переписують, а вказують тільки їхні
номери. До бланка відповідей учні записують лише відповіді до цих
завдань.
ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ
АСТРОНОМІЯ
3
ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ
Правильна відповідь на кожне із завдань № 7 і № 8 оцінюється 2?балами,
на завдання № 9 – 3 балами, завдання № 10–12 – 4 балами, а на завдання №
13 та № 14 – 6 балами. Часткове виконання будь-якого із завдань № 7–14
оцінюється в 1 бал.
Виправлення і закреслення в оформленні відповіді на завдання №?7–14,
якщо вони зроблені акуратно, не є підставою для зниження оцінки.
Для підготовки відповіді учень отримує, за потреби, карту зоряного неба,
астрономічний календар, дані про основні астрономічні величини, інші
додаткові матеріали, необхідні йому для виконання завдання.
Наводимо, як приклад, відповіді на завдання одного з умовних варі-антів
рівня стандарту.
Запитання 1. Який проміжок часу між верхньою та нижньою куль-мінаціями
Полярної зорі? А) 6 год; Б) 9 год; В) 12 год; Г) 24 год.
Відповідь. Варіант В (правильний варіант учень має зазначити у
від-повідній клітинці бланка відповідей).
Запитання 2. Яку характеристику зорі підкреслює термін «черво-ний
карлик»? А) малу масу; Б) малий розмір; В) і малу масу, і малий розмір;
Г)?великий вік.
Відповідь. Варіант В (правильний варіант учень має зазначити у
від-повідній клітинці бланка відповідей).
Запитання 3. Яка зоря молодша: нова зоря чи протозоря? Відповідь.
Поняття «нова» зоря не характеризує вік зорі, а визначає
один із типів спалахуючих зір. Натомість «протозоря» – один з
початко-вих етапів формування зорі. Тому в даному разі молодшою є
протозоря.
Запитання 4. Яка характеристика оптичного телескопа важливіша для
спостережень слабких зір: діаметр окуляра чи діаметр об’єктива?
Відповідь. Одне з основних призначень телескопа – збирати
випромі-нювання від небесних світил. Для цієї мети в оптичному телескопі
слу-гує об’єктив. Що більший діаметр об’єктива, то більше світла він
збере від слабкої зорі. Окуляр у телескопі використовують для того, щоб
роз-глядати зображення небесного тіла, побудоване об’єктивом. На процес
реєстрації світла від слабкої зорі окуляр не впливає. Отже, для
спосте-реження слабких зір важливим є діаметр об’єктива телескопа.
Запитання 5. Який закон визначає форму орбіт планет Сонячної системи?
Відповідь. Рух планет Сонячної системи визначають закони Кеплера. Згідно
з першим законом Кеплера, кожна планета рухається навколо Сонця по
еліпсу, в одному з фокусів якого міститься Сонце.
Запитання 6. Ми спостерігаємо за космічним апаратом, який змінює видиму
зоряну величину від 0m до +5 m. Як при цьому змінюється від-стань до
цього апарата?
Відповідь. Шкала видимих зоряних величин побудована так, що більше
значення зоряної величини відповідає меншій освітленості (блис-ку), яку
створює те чи інше небесне світило. А що менша освітленість, то далі від
спостерігача перебуває світило. Отже, космічний апарат, зоряна величина
якого становить 0m, перебуває ближче до нас, ніж тоді, коли його зоряна
величина становить +5m.
Запитання 7. У якій точці Землі видно лише світила південної пів-сфери?
4
Відповідь. Вигляд зоряного неба залежить від широти місця перебу-вання
спостерігача, а добовий рух небесної сфери є відображенням обертання
Землі навколо своєї осі. Щоб спостерігати лише світила пів-денної
півсфери, спостерігач має перебувати на Південному полюсі Землі.
(Відповідь на запитання такого типу можна супроводжувати малюнками.)
Запитання 8. Поясніть, за якими спостереженнями Сонця можна визначити
період його активності.
Відповідь. Під активністю Сонця розуміють появу і розвиток на його диску
факелів, плям, протуберанців, спалахів. Періодичність (цикліч-ність)
активності Сонця визначають за кількістю плям, а мірою пля-мотворної
діяльності Сонця є число Вольфа: W = 10g + f. Отже, спосте-рігаючи плями
на диску Сонця і визначаючи числа Вольфа, можна встановити період
активності Сонця.
Запитання 9. Чому сучасні наземні астрономічні обсерваторії, як правило,
розміщують високо в горах?
Відповідь. Астрономічна обсерваторія – це наукова установа, в якій
виконують спостереження небесних світил за допомогою телескопів. Для
якісних оптичних спостережень потрібні чиста (не забруднена) атмосфера і
ясне (безхмарне) небо. Такі умови на нашій планеті най-частіше бувають
високо в горах. Окрім цього, випромінювання, яке надходить до нашої
планети від небесних тіл, може досягти телескопа, встановленого на
поверхні Землі, лише за умови, що воно пройде крізь її атмосферу.
Встановлено, що атмосфера Землі сильно чи навіть повніс-тю поглинає
випромінювання в деяких діапазонах електромагнітного спектра. Проте що
вище від поверхні, то поглинання певних електро-магнітних хвиль менше.
Саме тому сучасні астрономічні обсерваторії зазвичай розміщують у
гірській місцевості.
Сума балів, нарахованих за виконані учнем завдання, переводиться в
оцінку за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів за
спеціальною шкалою.
Для учнів загальноосвітніх класів, що вивчали астрономію на рівні
стандарту, максимально можлива сума балів за атестаційну роботу
ста-новить 12 балів (див. табл. 1), на академічному рівні – 24 бали, на
про-фільному рівні – 36 балів.
ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ
АСТРОНОМІЯ
5
Відповідність кількості набраних учнем балів на академічному та
профільному рівнях оцінці за 12-бальною системою оцінювання навчальних
досягнень учнів наведено в таблиці 2.
Запропонованих у збірнику варіантів завдань, на нашу думку, достатньо
для того, щоб, готуючись до державної підсумкової атестації, учитель мав
змогу вибрати оптимальний варіант, зважаючи на методи-ку навчання та
можливості конкретного учня.
Автори
АСТРОНОМІЯ
6
7
8
АСТРОНОМІЯ
9
10
АСТРОНОМІЯ
11
12
АСТРОНОМІЯ
13
14
мають форму дисків?
АСТРОНОМІЯ
15
АСТРОНОМІЯ
16
АСТРОНОМІЯ
17
18
АСТРОНОМІЯ
19
Варіант № 14
Г. Галілей за допомогою свого телескопа відкрив:
А) гори на Місяці; Б) планету Уран; В) комету Галлея; Г) перший
астероїд.
Пояс астероїдів міститься між орбітами:
АСТРОНОМІЯ
20
цей момент.
АСТРОНОМІЯ
21
22
23
АСТРОНОМІЯ
24
АСТРОНОМІЯ
25
АСТРОНОМІЯ
26
Р О Б О ТА на державну підсумкову атестацію
з астрономії
за курс старшої школи
учня (учениці) _________________ класу
____________________________________
назва навчального закладу
____________________________________
прізвище, ім’я, по батькові у родовому відмінку
Навчальний рівень _______________
Варіант _______________
Увага! Відмічайте тільки один варіант відповідей у рядку варіантів
відповідей до кожного завдання. Відповідь на перші два запитання
позначте в рядках варіантів відповідей, а на всі інші – впишіть у чисті
рядки. Будь-які виправлення в бланку недопустимі.
Якщо ви вирішили змінити відповідь у деяких завданнях, то правильну
відповідь можна зазначити в спеціально відведеному місці, розташованому
внизу бланка від-повідей.
У завданнях 1 і 2 правильну відповідь позначайте тільки так:
А Б В Г
1
А Б В Г
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у спеціаль но
відведеній клітинці, а правильну, на вашу думку, відповідь – у
від-повідному рядку.
Номер А Б В Г завдання
“
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
