Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7в (реферат)

Реферат на тему:

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7в

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7.htm» Глава I.
Загальна характеристика ;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_description.htm»
Глава II. Основні частини і механізми гранатомета ;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_grenade.htm»
Глава III. Будова пострілу ПГ-7В ;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_function.htm»
Глава IV. Робота частин і механізмів гранатомета;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_disassembl.htm»
Глава V. Неповне розбирання й складання гранатомета;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_cleaning.htm»
Глава VI. Догляд за гранатометом, його збереження ;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_precaution.htm»
Глава VII. Заходи безпеки при діях з гранатометом та пострілами;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_troublesh.htm»
Глава VIII. Затримки під час стрільби та способи їх усунення;

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-7_checking.htm»
Глава IX. Порядок огляду гранатомета.

Передмова: Даний розділ містить коротку інформацію та інструкцію по
експлуатації ручного протитанкового гранатомета РПГ-7. Інструкцію взято
з наструпних джерел:

Стрелковое оружие России. HYPERLINK
«http://www.sinopa.ee/sor/mapsor.htm»
http://www.sinopa.ee/sor/mapsor.htm — Інструкція перекладена
українською мовою.

Вогнева підготовка: Навч. посібник (з метод. рек.)/ Василенко В.В.,
Дзюба В. М., Окунський О.Ю., Пилипів Б.І., за ред. Пилипіва Б.І., — К.:
Вид. Паливода А.В., 2003. — 272 с.

У даній інструкції відсутня інформація про приведення гранатомета до
нормального бою.

Ручний протитанковий гранатомет багаторазового використання РПГ-7
прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1961 році для заміни у
військах гранатомета РПГ-2. РПГ-7 призначався для боротьби з
бронетанковою технікою супротивника на середніх та ближніх відстанях.

Мал. 1. Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 В1 та постріли до нього:
зверху — тандемний кумулятивний постріл ПГ-7ВР, внизу — кумулятивний
постріл ПГ-7В.

У порівнянні з РПГ-2 гранатомет РПГ-7 має наступні покращення:

нову поліпшену реактивну гранату ПГ-7 з п’єзоелектричним зривником, який
забезпечує надійність спрацьовування. У гранаті поліпшено сорт пороху,
внаслідок чого зменшилася помітність відпрацьованих порохових газів.
Граната оснащена самоліквідатором, який спрацьовує у випадку невлучення
у ціль. Завдяки новій гранаті РПГ-7 має можливість вести вогонь на
відстані до 500 метрів.

оптичний приціл ПГО-7В призматичного типу з кратністю 2,7х, який
дозволяє вражати цілі на відстані до 500 метрів;

покращений бойковий механізм, який забезпечив безвідмовність
спрацьовування гранатомета;

Гранатомет РПГ-7 має наступні модифікації:

РПГ-7 — стандартна модифікація гранатомета для мотострілецькиих
підрозділів;

РПГ-7Д — модифікація для повітряно-десантних військ. Під час
десантування від ствола від’єднується патрубок;

РПГ-7В — модифікація гранатомета РПГ-7 з коректованими кутами
прицілювання;

РПГ-7 В1 — модифікація гранатомета РПГ-7 з новим стволом, який дозволяє
стріляти новими варіантами гранат та сішками для стрільби з упору.
Оснащений оптичним прицілом ПГО-7 В3, у прицільну сітку якого внесено
зміни для кращої прицільної стрільби новими пострілами.

Паралельно з вдосконаленням гранатомета відбувалося прийняття на
озброєння нових пострілів. Стандартним пострілом є кумулятивна реактивна
граната ПГ-7В.

ПГ-7 ВМ (1969 р.) — модернізований постріл ПГ-7В дещо меншої маси з
покращеною бронепробиваємістю, купчастістю бою та вітростійкістю.

ПГ-7 ВС (1973 р.) та ПГ-7ВЛ (1975 р.) — модернізовані кумулятивні
постріли з підвищеною на 40 % бронепробиваємістю;

ПГ-7 ВР (1985 р.) з тандемною кумулятивною бойовою частиною. Призначений
для знищення танків, оснащених елементами динамічного захисту чи
протикумулятивними екранами. Стрільба таким пострілом можлива з
гранатомета РПГ-7 В1. Калібр гранати — 105 мм. Головна частина
складається з двох кумулятивних зарядів, розташованих один за одним.
Перший, менший за потужністю заряд призначений для пробиття елементів
динамічного захисту або протикумулятивних бронеекранів; другий, більш
потужний — пробиває саму броню бронеоб’єкта. дальність стрільби — 200
м.;

ТБГ-7В («Танін») — термобаричний постріл з зарядом масою 1,8 кг.
Дальність стрільби — 150 м.;

ОГ-7В — осколковий каліберний постріл без реактивного двигуна для
боротьби з живою силою. Дальність стрільби — до 300 метрів.

Мал. 2. Гранатомет РПГ-7 В1 та постріли до нього: зліва-праворуч:
тандемний кумулятивний постріл ПГ-7ВР, кумулятивний постріл ПГ-7В,
термобаричний пострілТБГ-7В, осколковий ОГ-7В.

РПГ-7 розроблений на Ковровському заводі ім. В.А. Дєгтярьова. Як і
більшість зразків радянської зброї РПГ-7 вирізняється простотою
конструкції, легкістю у експлуатації та високою вогневою міццю. Саме
завдяки цьому гранатомет широко розпосюджений у всьому світі. РПГ-7
перебуває на озброєнні 40 країн світу. У Єгипті, Пакистані, Китаї та
ряді інших країн гранатомет запущений у виробництво. Гранатомет виявив
свою високу ефективність у ряді локальних конфліктів. Попри появу нових
зразків ручних протитанкових гранатометів РПГ-7 завдяки своїй простоті
користується високою популярністю, а розширена номенклатура пострілів
дозволяє не поступатися по бойовій ефеективності іншим аналогічним
зразкам зброї. На теперішній час РПГ-7 перебуває на озброєнні Збройних
Сил України.

Список використаних джерел

Гранатомёт РПГ-7: www.arms.ru — Энциклопедия вооружений: HYPERLINK
«http://www.arms.ru/Guns/grenade/rpg701.htm»
http://www.arms.ru/Guns/grenade/rpg701.htm

Федосеев С.Л. Оружие современной пехоты: иллюстрированный справочник.
Часть 2/ С.Л. Федосеев. — М.: ООО «Издательство «Астрель»: ООО
«Издательство АСТ», 2001. — 256 с.

Михаил Фаустов: Арсенал: «Артиллерия маленького человека» — РПГ-7:
HYPERLINK «http://www.mastergun.ru/filing/weapon/other/190/»
http://www.mastergun.ru/filing/weapon/other/190/

Евгений Дубровин, Иван Рогозин: «Сорок лет в строю»; HYPERLINK
«http://nvo.ng.ru/printed/history/2001-08-17/5_order.html»
http://nvo.ng.ru/printed/history/2001-08-17/5_order.html

Глава I. Загальна характеристика

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7В (мал. 1) призначений для боротьби
з танками, самохідно-артилерійськими установками й Іншими броньованими
засобами супротивника. Крім того, він може бути використаний для
знищення живої сили супротивника, що перебуває в легких укриттях, а
також у спорудах міського типу.

Стрільба із гранатомета проводиться пострілами ПГ-7В и ПГ-7ВМ із
надкаліберною протитанковою гранатою кумулятивної дії (мал.2).

Мал. 2. Загальний вигляд пострілу до гранатомета: а) постріл (граната з
пороховим зарядом); б) граната в польоті

Таблиця 1. Тактико-технічні характеристики гранатомета РПГ-7

Наіменування характеристики Номінальні величини

Калібр гранатомета 40 мм.

Бойова скорострільність 4-6 пострілів у хвилину.

Прицільна дальність 500 м.

Дальність прямого пострілу по меті висотою 2 м.:

при стрільбі пострілом П-7В —

при стрільбі пострілом П-7ВМ —  

330 м.;

310 м.

Вага гранатомета з оптичним прицілом 6,3 кг.

Довжина гранатомета РПГ-7В 950 мм.

Калібр гранати без порохового заряду:

ПГ-7В —

ПГ-7ВМ-  

85 мм.;

70 мм.

Довжина гранати без порохового заряду:

ПГ-7В —

ПГ-7ВМ —  

640 мм.;

655мм.

Довжина гранати з пороховим зарядом:

ПГ-7В-

ПГ-7ВМ —  

925 мм.;

940 мм.

Початкова швидкість гранати:

ПГ-7В-

ПГ-7ВМ —  

120м/с;

140м/с.

Максимальна швидкість гранати — 300 м/с.

Вага гранати з пороховим зарядом:

ПГ-7В-

ПГ-7ВМ-  

2,2 кг;

2,0 кг.

Вага сумки із двома пострілами й ЗИП — 7,1 кг.

Вага сумки із трьома пострілами — 9,3 кг.

Вага оптичного прицілу — 0,5 кг.

Збільшення оптичного прицілу — 2,7х

Поле зору — 13°

Ціна поділок шкали прицілу — 100 м.

Ціна поділок шкали бічних виправлень — 0-10.

Межі шкали прицілу — від 200 до 500 м.

Межі шкали бічних виправлень — 0-50.

Глава II. Основні частини і механізми гранатомета

Загальна будова гранатомета: Гранатомет складається з наступних основних
частин і механізмів (мал. 4):

ствол з механічним (відкритим) прицілом;

ударно-спусковий механізм із запобіжником;

бойковий механізм;

оптичний приціл.

Мал. 4. Основні частини й механізми гранатомета:

1 — ствол з механічним (відкритим) прицілом; 2 — ударно-спусковий
механізм із запобіжником; 3 — бойковий механізм; 4 — оптичний приціл.

Ствол гранатомета (мал. 5) призначений для напрямку польоту гранати і
відведення порохових газів при пострілі. Канал ствола гладкий, відкритий
з обох кінців. Діаметр каналу ствола називається калібром, який дорівнює
40 мм. Ствол гранатомета складається з труби і патрубка. У гранатомета
РПГ-7 труба і патрубок з’єднані між собою за допомогою різьби. Для
виключення самовільного відгвинчування патрубок приварений до труби. У
гранатомета РПГ-7Д труба і патрубок з’єднуються за допомогою секторних
виступів патрубка та виїмок труби, що відповідають їм, і фіксуються в
зібраному вигляді засувом. Для запобігання прориву порохових газів у
кільцевій проточці труби розміщений обтюратор.

Мал. 4. Ствол: 1 — розширення; 2 — виріз для фіксатора гранати; 3 —
основа мушки; 4 — основа прицільної планки; 5 — вушка для приєднання
ударно-спускового механізму; 6 — основа бойкового механізму із гніздом
для бойкового механізму; 7 — виступ для рукоятки ствола; 8 — планка з
виступом для кріплення оптичного (нічного) прицілу; 9 — дві антабки для
кріплення ременя із чохлами й плечовим ременем; 10 — хомутик;
11-дерев’яні накладки, що оберігають гранатометника від опіків при
стрільбі; 12 — розтруб; 13- тарель; 14 — щічки рукоятки ствола

Труба в казенній частині має розширення, що утворює зарядну камору.

Патрубок має в передній частині сопло, у задній частині — розтруб, що
закінчується тареллю, що охороняє казенну частину ствола від засмічення
землею, піском і іншими предметами при випадковому утиканні гранатомета
в грунт.

На стволі є: на дульній частині — виріз для фіксатора фанати; зверху —
основи (виступи) для кріплення мушки і прицільної планки; знизу— вушка
для приєднання ударно-спускового механізму, овснова бойкового механізму
з гніздом для бойкового механізму і виступом для кріплення
ударно-спускового механізму, тонкостінний виступ для кріплення рукоятки
ствола, що полегшує утримання гранатомета під час стрільби; ліворуч —
планка з виступами для кріплення оптичного (нічного) прицілу; праворуч —
дві антабки для кріплення ременя з чохлами і плечовим ременем.

У гранатомета РПГ-7Д є на трубі виступи з пазами, а на патрубку — стійка
з фіксатором і пружиною для кріплення патрубка на трубі в десантному
положенні; вушка для кріплення корпусу (кожуха) механізму блокування.

На стволі гранатомета закріплені хомутиками дерев’яні накладки, що
оберігають гранатометника від опіку під час стрільби. Хомутики
стягуються гвинтами.

Ударно-спусковий механізм (мал. 5) призначений для спуску курка з
бойового зводу, здійснення удару по бойку і для встановлення гранатомета
на запобіжник. Складається з корпусу, курка, запобіжника, спускового
гачка, шептала і стрижня з бойовою пружиною.

Мал. 5. Ударно-спусковий механізм 1- курок, 2- бойова пружина, 3 —
стрижень, 4 — шептало, 5 — запобіжний виступ курка, 6 — зуб спускового
гачка, 8 — хвіст спускового гачка, 8 — запобіжник, 9 — вісь курка, 10 —
вісь спускового гачка.

Корпус має кришку, запобіжну скобу, вікно для спускового гачка, паз для
шептала, гніздо для бойової пружини з пазом для вибивача, гніздо для
стопора  запобіжника і його пружини, виріз для  курка і виріз для
з’єднання корпусу ударно-спускового механізму зі стволом. Окрім цього, у
корпусі є отвір для чеки, отвір для осі спускового гачка, нарізний отвір
для осі курка, отвір для запобіжника, чотири наскрізних нарізних отвори
для гвинтів кришки і нарізний отвір для гвинта шептала. Корпус
закінчується пластиною, що із прикріпленими до неї двома пластмасовими
щічками утворює рукоятку.

Курок призначений для завдання удару по бойку. Він має спицю з насічкою
для встановлення курка на бойовий звід, два виступи (бойовий і
запобіжний) для зчеплення із шепталом і отвір для осі курка.

Запобіжник призначений для запирання спускового гачка, що виключає
можливість випадкового пострілу. Він має бортик і два гнізда, в які,
залежно від положення запобіжника, входить стопор, що підгортається
пружиною. Щоб поставити гранатомет на запобіжник, треба натиснути на
запобіжник з лівого боку так, щоб червона кільцева смужка була утоплена
до рівня кришки корпусу. Щоб зняти гранатомет із запобіжника, треба
натиснути на запобіжник з правого боку й утопити його.

Спусковий гачок призначений для спуску курка з бойового зводу. Спусковий
гачок має верхній зуб для виведення шептала із зчеплення з бойовим
виступом курка, отвір для осі, хвіст для натискання пальцем під час
здійснення пострілу і нижній зуб для упора в буртик запобіжника при
встановленні гранатомета на запобіжник.

Шептало призначено для утримання курка на бойовому зводі. Шептало являє
собою пластинчасту пружину, на передньому кінці якої є зуб для зчеплення
з бойовим (запобіжним) виступом курка. У хвостовій частині шептала є
отвір для кріплення шептала гвинтом до корпусу ударно-спускового
механізму.

Стрижень з бойовою пружиною призначений для надання курку обертального
руху, необхідного для завдання удару по бойку. Стрижень має головку з
напрямними плічками і двома виступами (малим і великим) та отвір для
вибивача.

Механізм блокування гранатомета РПГ-7Д разом з ударно-спусковим
механізмом виключає можливість здійснення пострілу при недокрученому
стволі.

Примітка: Стрижень патрубка. У гранатометів раннього випуску механізм
блокування тросовий. Він складається з корпусу, движка, засува, важеля,
осей засува і движка, трубки і троса. У гранатометів останнього випуску
механізм блокування стержневий. Він складається з кожуха, стержня із
заслінкою, пружини, важеля й осі.

Бойковий механізм (мал. 6) призначений для розбивання капсуля-запалювача
гранати. Він міститься в гнізді основи бойкового механізму і складається
з бойка, пружини бойка, опорної втулки і ніпеля.

Мал. 6 . Бойковий механізм

1 — бойок, 2 — пружина, 3 — опорна втулка, 4 — ніпель.

Оптичний приціл (мал. 7) є основним прицілом гранатомета. Збільшення
прицілу 2,7х, поле зору 13 градусів. Оптичний приціл складається з
корпусу з кронштейном, оптичної системи, механізму вивірки прицілу,
пристрою освітлення сітки при стрільбі в нічних умовах, наочника і
налобника.

Мал. 7. Оптичний приціл ПГО-7:

а — вид збоку; б — вид зпереду; 1 — корпус із кронштейном; 2 — оптична
система; 3 — механізм вивірки прицілу; 4 — пристрій освітлення сітки; 5
— наочник; 6 — налобник

Корпус призначений для з’єднання всіх частин прицілу, має кронштейн для
кріплення прицілу на гранатометі. На кронштейні є затискний гвинт, ручка
зі стопором для повороту затискного гвинта і засувка для кріплення ручки
на затискному гвинті.

Оптична система складається з об’єктива для одержання зображення
об’єкта, що спостерігається; призми для повного обертання зображення;
сітки для прицілювання, окуляра для розглядання зображення об’єкта, що
спостерігається; захисних скелець об’єктива і сітки для запобігання
прицілу від попадання вологи і пилу. Для запобігання від забруднення й
ушкодження захисного скла об’єктива на виступ об’єктива надівається
ковпачок, прикріплений до корпусу прицілу за допомогою ременя. На оправі
окуляра за допомогою хомутика закріплено гумовий наочник.

На сітці прицілу нанесена шкала прицілу (горизонтальні лінії), шкала
бічних виправлень (вертикальні лінії) і далекомірна шкала (суцільна
горизонтальна і крива пунктирна лінія), поділки (лінії) шкали прицілу
позначені ліворуч цифрами 2, 3, 4, 5, що відповідають відстаням стрільби
в сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м). Поділки (лінії) шкали бічних
виправлень позначені знизу (направо і наліво від центральної лінії)
цифрами 1, 2, 3, 4, 5 відповідними дальностями стрільби в сотнях метрів
200, 300, 400, 500 м). Відстань між двома вертикальними лініями
відповідає десяти тисячним (0-10). За шкалою бічних виправлень можна
вводити бічні виправлення праворуч і ліворуч до 0-50.

Мал. 8. Сітка оптичного прицілу

Лінія шкали прицілу, що відповідає дальності 300 м, і центральна лінія
шкали бічних виправлень зроблені подвійними для полегшення вибору
необхідних поділок при прицілюванні. Центральна лінія продовжена нижче
шкали прицілу для виявлення бічного нахилу гранатомета.

Далекомірна шкала розрахована на висоту цілі 2,7 м. Це значення висоти
цілі позначено знизу горизонтальною лінією. Над верхньою
пунктирноюлінією нанесена шкала з розподілами, відстань між якими
відповідає зміні відстані до цілі на 100 м. Цифри шкали 2, 4, 6, 8, 10
відповідають відстаням 200, 400, 600, 800, 1000 м. Над шкалою прицілу
нанесений знак «+», позначка для перевірки прицілу.

Механізм вивірки прицілу призначений для забезпечення паралельності
нульовоїлінії прицілювання й осі каналу ствола гранатомета і введення
виправлення на температуру. Він складається з каретки, у яку вгвинчений
об’єктив в оправі, вивіркового гвинта по бічному напрямку, вивіркового
гвинта по висоті й маховичка введення температурного виправлення. На
маховичку збоку нанесені знаки « + » та « — », які встановлюються проти
риски на корпусі прицілу залежно від температури повітря.

Пристрій освітлення сітки служить для освітлення сітки прицілу при
стрільбі в сутінках і вночі. Воно складається з корпуса з контактом і
гвинтом, джерела живлення, проводів, що з’єднують гвинт із
електролампочкою через тумблер, і тумблера для включення й вимикання
електролампочки.

Налобник служить для зручності при стрільбі. Він кріпиться на оптичному
прицілі.

Чохол служить для перенесення оптичного прицілу й приладдя до нього, а
також для захисту прицілу від дощу при розташуванні його на гранатометі.
Він має зовнішні кишені для серветки й для зимового пристрою освітлення
сітки, внутрішня кишеня для запасних електролампочок і джерел живлення.
У цю кишеню також укладаються ключ-викрутка для вгвинчування й
вигвинчування гвинтів прицілу й електролампочок і два світлофільтри
(жовтогарячий і нейтральний), які одягаються на виступ об’єктива:
жовтогарячий — з появою серпанку в повітрі й зниженні освітленості,
нейтральний — при яскравому сонці й сліпучому снігу.

Механічний (відкритий) приціл використовується при пошкодженні (виході з
ладу) оптичного прицілу.

Мал. 9. Механічний (відкритий) приціл:

1 — прицільна планка; 2 — хомутик; 3 — основна мушка; 4 — додаткова
мушка; 5 — кожухи.

Щоб установити приціл на гранатометі необхідно:

ручку затискного гвинта повернути убік наочника до упору стопора в
кронштейн;

сполучити посадкові місця гранатомета й прицілу й просунути приціл
уперед до відмови;

повернути ручку затискного гвинта убік об’єктива до упору стопора в
кронштейн.

До приладдя гранатомета входять:

Мал. 10. Інструмент гранатомета

1 — ключ-викрутка, 2 — вибивач, 3 — пристрій для збирання
ударно-спускового механізму, 4 — паз для вибивача, 5 — паз для
ключа-викрутки.

шомпол для чищення і змащування гранатомета, що складається з переднього
стебла з коронкою, лапками і протиркою та заднього стебла з ручкою;
підпружинені лапки, дозволяють проводити чищення і змащування розширеної
частини ствола гранатомета; канавки призначені для утримування клоччя і
ганчір’я під час чищення і змащування гранатомета;

стебло з шайбою для видалення із каналу ствола залишків гільзи
порохового заряду накручується на заднє стебло з ручкою шомпола;

ремінь з чохлами для запобігання забруднення каналу ствола гранатомета;
плечовий ремінь для перенесення гранатомета;

сумка для зберігання і перенесення трьох пострілів з пороховими
зарядами; сумка для зберігання і перенесення двох гранат з пороховими
зарядами і приладдя, інструменту та запасних частин гранатомета.

До комплекту гранатомета входять:

інструмент (мал. 10) — ключ-викрутка, вибивач, пристосування для
збирання ударно-спускового механізму;

запасні частини — бойки (2 шт.), опорні втулки (2 шт.), пружини бойка (2
шт.)та ніпель (1 шт.)

До групового комплекту на 9 гранатометів входять: прилад для перевірки
прицільних пристроїв, пристосування для розбирання та збирання
ударно-спускового механізму, ключ-викрутка, вибивач. Хомутик передній,
хомутик задній (2шт.), щока ударно-спускового механізму (права і ліва),
бойова пружина, пружина стопора, пружина бойка (9 шт.), опорна втулка,
дерев’яна накладка (18 шт.), футляр для групового комплекту.

Глава III. Будова пострілу ПГ-7В

Для стрільби з гранатомета використовуються постріли ПГ-7В (ПГ-7ВМ).
(мал. 1) з надкалиберними протитанковими гранатами кумулятивної дії,
призначеними для стрільби по танках, САУ й іншим броньованим цілям
супротивника. Крім того, вони можуть бути використані для знищення живої
сили супротивника, що перебуває за укриттями.

Постріл складається з таких частин:

головної частини — корпус, обтічник, конус, що проводить електричний
струм, ізоляційна втулка, ізоляційне кільце, втулка заряду, воронка,
провідник і розривний заряд, зривник, який призначений для забезпечення
вибуху гранати під час зустрічі з ціллю, та складається з головної і
донної частин;

реактивного двигуна, який призначений для збільшення швидкості польоту
гранати та складається з труби, соплового блока, фіксатора з шайбою,
упора, діафрагми і дна; стабілізатора, розташованого в пороховому
заряді, який забезпечує стійкість польоту гранати та складається з
хрестовини, чотирьох пер, що вільно рухаються на осях, цоколя та
турбинки;

Порохового заряду, призначеного для надання гранаті початкової
швидкості. Поєднаний зі стабілізатором і складається з стрічкового
нітрогліцеринового пороху і розташований у гільзі з патронного паперу.
Пороховий заряд розташований у паперовому пеналі для запобігання
попаданню вологи і механічним пошкодженням під час зберігання і
транспортування.

Мал.11. Будова гранати ПГ-7В

а — головна частина, 6 — реактивний двигун, в — пороховий заряд; 1 —
ізоляційна втулка; 2 — струмопровідний конус; З — обтічник; 4 —
ізоляційне кільце; 5 — воронка; 6 — корпус; 7 — розривний заряд, 8 —
втулка заряду, 9 — сопловий блок, 10 — герметизатор; 11 -фіксатор. 12
-шайба; 13-труба; 14- пороховий заряд; 15 -дно; 16-цоколь; 17- перо
стабілізатора; 18-вісь пера стабілізатора; 19- хрестовина стабілізатора;
20-стрічковий нітрогліцериновий порох; 21 -турбинка;22- пиж; 23 -трасер;
24 — гільза; 25 — висгуп з різьбою; 26 — канал; 27 — капсуль-запалювач,
28 — радіальний канал; 29- піротехнічнігії уповільнювач, 30 — сопловий
отвір; 31 — донна частина зрпвннка, 32 — провідник; 33 — головна частина
зривника

Постріл володіє бронепробиваємістю, що дає можливість вести ефективну
боротьбу з усіма типами сучасних танків, САУ й інших бронеоб’єктів
супротивника.

Постріл ПГ-7ВМ є модернізацією пострілу ПГ-7В, він трохи легше й
перевершує його по бронепробиваємості, купчастості бою й вітростійкості.

Зривнник пострілу ПГ-7В (мал. 11) служить для забезпечення розриву
гранати при зустрічі з ціллю (перешкодою). Він має головну й донну
частини, які зв’язані між собою электрично. Час роботи зривника дорівнює
0,00001 сек.

Мал. 12. Головна частина зривника: 1 – п’єзоелемент; 2 — корпус; 3 —
запобіжний ковпачок; 4 — чеки; 5 — ізолятор; 6 — мембрана; 7 – тасьма

Головна частина зривника має п’єзоелектричний кристал ударно-миттєвої
дії, робота якого заснована на використанні п’єзоелектричного ефекту.

Суть п’єзоелектричного ефекту зводиться до наступного: при механічних
деформаціях деяких кристалів у певному напрямку на їхніх протилежних
гранях з’являються заряди протилежних знаків.

Якщо замінити стиск розтяганням, то знаки міняються на зворотні. Це
явище пов’язане з особливостями кристалічних ґрат мінералів.

У зривнику пострілу ПГ-7В використається титонат барію (Ва Ti O3), що, у
порівнянні з іншими природними кристалами, найбільш повно задовольняє
тактико-технічним умовам.

Донна частина зривника (мал. 12) має електродетонатор, що при подачі на
нього електричного струму від п’езоелемента вибухає й викликає розрив
головної частини гранати.

Мал. 13. Донна частина зривника: 1 — движок; 2 — електродетонатор; 3 —
капсуль-детонатор; 4 — детонатор; 5 — корпус

Електричний зв’язок обох частин висадника здійснюється через зовнішній й
внутрішній ланцюги (мал. 13), які утворюються металевими частинами
гранати. Зовнішній ланцюг: обтічник — корпус; внутрішній ланцюг:
струмопровідний конус — вирва — провідник.

Мал. 14. Спрощена схема електроланцюга в службовому обігу

У службовому обігу зривник безпечний, тому що движок, на якому
розташований електродетонатор відключений від електричного ланцюга.

У донної частини зривника міститься самоліквідатор, призначений для
розриву гранати, якщо відмовить електрична частина зривника або якщо
граната протягом 4-6 секунд після вильоту з каналу стовбура гранатомета
не зустрінеться з перешкодою.

Реактивний двигун гранати (мал. 14) служить для збільшення швидкості
польоту гранати від 120 м/с до 330 м/с.

Мал. 15. Реактивний двигун гранати: 1 — труба; 2 — сопловий блок; 3 —
фіксатор із шайбою; 4 — упор; 5 — діафрагма; 6 — дно.

У трубі міститься нітрогліцериновий стрічковий пороховий заряд,
запалювач, піроуповільнювач, що пускає в хід реактивний двигун після
того, як граната буде від стрільця на відстані 15-20 метрів.

Сопла соплового блоку розташовані під кутом до корпуса, для створення
обертового руху гранати в польоті.

Фіксатор із шайбою служить для того, щоб капсюль-запалювач при
заряджанні пострілу в гранатомет розташовувався навпроти бойка, а також,
щоб постріл не випадав при нахилі стовбура вниз.

Стабілізатор (мал. 6) забезпечує стійкий політ гранати в повітрі.

Мал. 16. Стабілізатор гранати ПГ-7В:

1 — хрестовина; 2 — чотири пера; 3 — цоколь; 4 — турбинка

Пороховий заряд призначений для повідомлення гранаті початкової
швидкості (120 м/с). Він конструктивно виконаний спільно зі
стабілізатором і складається зі стрічкового нітроглицеринового пороху й
розміщений у гільзі з набійного паперу. Позаду стабілізатора
встановлений пиж з пінопласту. Пороховий заряд міститься в паперовому
пеналі для оберігання його від вологи й механічних ушкоджень при
зберіганні й транспортуванні.

Глава IV. Робота частин і механізмів гранатомета

Робота частин і механізмів гранатомета при заряджанні: Для заряджання
гранатомета необхідно:

Поставити гранатомет на запобіжник, при цьому буртик запобіжника встане
проти зуба спускового гачка й буде перешкоджати повороту спускового
гачка назад.

Вставити підготовлену гранату в дулову частину гранатомета. При цьому
фіксатор гранати входить у виріз на стволі, капсюль-запалювач
розташовується навпроти отвору для бойка.

Робота частин і механізмів гранатомета при пострілі. Для здійснення
пострілу необхідно:

Поставити курок на бойовий звід. Великим пальцем правої руки нажати на
спицю курка й відвести його вниз. При цьому стискується бойова пружина,
зуб шептала заскакує за бойовий виступ курка (чутно клац) і курок стає
на бойовий взвод.

Зняти гранатомет із запобіжника. Нажати на запобіжник із правої сторони
й утопити його.

Нажати вказівним пальцем на спусковий гачок. Спусковий гачок верхнім
зубом піднімає шептало й виводить його зуб із зачеплення з бойовим
виступом курка. Курок під дією бойової пружини повертається нагору,
ударяє по бойку. Бойок стискає свою пружину й розбиває капсюль-запалювач
гранати. Після удару курка по бойку стрижень під дією бойової пружини
малим виступом відводить курок від бойка. Бойок під дією пружини бойка
утоплюється в отвір стінки ствола. Спусковий гачок після звільнення його
під дією шептала відходить уперед. Зуб шептала впирається в запобіжний
виступ курка.

Робота частин і механізмів пострілу ПГ- 7В

Після удару бойка по капсюлю-запалювачу гранати вибухає капсульний склад
і запалюється спочатку порох, що перебуває в радіальному й осьовому
каналах дна реактивного двигуна, а потім пороховий заряд. Гази, що
утворилися при згорянні порохового заряду, розривають картонну гільзу,
проштовхують через сопла ствола пенопластовый пиж, запалюють трассер і
викидають гранату з каналу ствола гранатомета зі швидкістю при стрільбі
пострілом ПГ-7В=120 м/с, ПГ-7ВМ=140 м/с. Крім того, порохові гази,
проходячи через турбинку, надають гранаті обертання.

Після вильоту гранати з каналу ствола гранатомета під дією відцентрових
сил і набігаючого потоку повітря розкриваються пір’я стабілізатора, які
надають гранаті стійкості у польоті.

При пострілі в піроуповільнювачі відбувається розжарення капсуля на жало
й починається горіння сповільнюючого складу. Наприкінці горіння
сповільнюючого складу запалюється пороховий заряд реактивного двигуна.
Внаслідок витікання порохових газів через соплові отвори утвориться
реактивна сила, і швидкість польоту гранати збільшується, досягаючи
наприкінці повного згоряння заряду 300 м/с. Надалі граната летить по
інерції.

При пострілі починається й, на відстані 2,5-1,8 м. від дулового зрізу
ствола, закінчується зведення зривника. При зустрічі гранати з
перешкодою (ціллю) п’єзоэлемент висадника стискується, у результаті чого
виробляється електричний струм, під дією якого вибухає електродетонатор
зривника. При вибуху гранати утвориться кумулятивний (зосереджена,
спрямована) струмінь, який пробиває броню (перешкоду), уражає живу силу,
руйнує озброєння й устаткування, а також запалює пальне.

При пострілі запалюється піротехнічний склад самоліквідатора й після
закінчення 4-6 секунд, якщо граната не зустрінеться з перешкодою або
відмовить електрична частина зривника, граната вибухає.

При пострілі гранатомет віддачі не має. Це забезпечується витіканням
порохових газів назад, через сопло й розтруб патрубка ствола. Утворена
внаслідок цього реактивна сила, спрямована вперед, урівноважує силу
віддачі.

Глава V. Неповне розбирання й складання гранатомета

Неповне розбирання гранатомета проводиться для чищення, змащення і його
огляду. При розбиранні й складанні гранатомета застосовується
інструмент, що входить у комплект ЗІП. Відокремлюючи або приєднуючи
частини гранатомета не слід застосовувати зайвих зусиль і різких ударів.
Вона виконується в наступній послідовності:

Зняти чохли спочатку з казенної, а потім з дулової частини гранатомета.

У гранатомета РПГ-7Д розібрати ствол: утримуючи трубу лівою рукою,
віджати великим пальцем важіль механізму блокування, повернути патрубок
правою рукою проти годинникової стрілки до упору й відокремити його від
труби. Якщо після тривалої стрільби із гранатомета віокремлення патрубка
від труби ускладнено, зафіксувати ключем-викруткою у віджатому положенні
важіль механізму блокування; потім одному гранатометнику втримувати
трубу, а другому повернути патрубок проти напрямку руху годинної
стрілки. Розбирання ствола проводити тільки для переведеня гранатомета в
положення для десантування, огляду й чищення в місці з’єднання труби й
патрубка. У гранатомета з нічним прицілом попередньо відокремити сошку:
підняти важіль, вивести сергу із зачепа стрижня й відкинути верхню
частину хомута сошки.

Відокремити ударно-спусковий механізм: покласти гранатомет на стіл
планкою для кронштейна оптичного прицілу вниз; нажати ключем-викруткою
на розрізну частину чеки й утопити її, виштовхнути вибивачем чеку;
взявшись за рукоятку, відокремити ударно-спусковий механізм від ствола
(мал. 17)

Мал. 17. Відокремлення ударно-спускового механізму

Відокремити бойковий механізм: повернути гранатомет бойковим механізмом
нагору (або поставити його у вертикальне положення); за допомогою
ключа-викрутки вигвинтити ніпель; вийняти з основи бойкового механізму
бойок, пружину бойка й опорну втулку.

Мал. 18. Відокремлення бойкового механізму;

Відокремити кришку корпуса ударно-спускового механізму: за допомогою
ключа-викрутки вигвинтити чотири гвинти; зняти кришку корпуса
ударно-спускового механізму.

Мал. 19. Відокремлення кришки корпусу ударно-спускового механізму;

У гранатомета з нічним прицілом після відгвинчування двох верхніх
гвинтів відокремлюється основа механізму світлоблокування.

Складання гранатомета після неповного розбирання виконується у зворотній
послідовності.

Приєднати кришку корпуса ударно-спускового механізму: поставити на місце
кришку корпуса; угвинтити чотири гвинти. У гранатомета з нічним прицілом
спочатку вгвинтити два нижніх гвинти, а потім за допомогою двох верхніх
гвинтів приєднати основу механізму світлоблокування.

Приєднати бойковий механізм: надягти на бойок пружину; вставити опорну
втулку й бойок із пружиною в основу бойкового механізму; угвинтити
ніпель ключем-викруткою до упору в опорну втулку.

Приєднати ударно-спусковий механізм: увести виступ основи бойкового
механізму у виріз на корпусі ударно-спускового механізму; притиснути
ударно-спусковий механізм до ствола; вставити чеку в отвір.

Перевірити правильність складання гранатомета: поставити курок на
бойовий взвод; натиснути на спусковий гачок.

Надягти чохли спочатку на дулову, а потім на казенну частину гранатомет.

Глава VI. Догляд за гранатометом, його збереження

Гранатомет повинен утримуватися в повній справності і бути готовим до
використання.

Чищення гранатомета, який знаходиться в підрозділі, проводиться:

після стрільби — безпосередньо після закінчення стрільби на стрільбищі
(в полі); при цьому чистяться і змащуються канал ствола і бойковий
механізм; остаточне чищення проводиться протягом 3-4 днів щоденно;

після занять у полі без стрільби — з поверненням із заняття;

у бойовій обстановці в період проведення навчань — щоденно в періоди
перерв;

якщо гранатомет не використовється — не менше одного разу на тиждень.

Для чищення і змащування застосовуються:

рідке рушничне мастило—для чищення гранатомета і змащування його частин
і механізмів при температурі від+5°С до-50°С;.

рушничне мастило — для змащування каналу ствола, частин та механізмів
після їх чищення; мастило використовують при температурі вище +5°С;

розчин РЧС — для чищення каналу ствола та інших частин, що знаходяться
під дією порохових газів. Він готується так: в 1л води розчинити 200 г
вуглекислого амонію та 3-5 г двохромовокислого калію. Розчин готують у
кількості, що необхідна для чищення зброї протягом доби. У металевих
маслянках розчин зберігати заборонено;

ганчірки чи папір КВ-22-для протирання, чищення і змащування зброї;

клоччя — тільки для чищення каналу ствола.

Чищення проводиться у такій послідовності:

Підготувати матеріали для чищення і змащування;

Розібрати гранатомет. Ствол гранатомета РПГ-7Д для чищення ствола
шомполом не розбирають;

Оглянути шомпол і підготувати його для чищення.;

Прочистити канал ствола: спочатку прочистити ганчір’ям або клоччям,
просоченим мастилом, після чого протерти сухим ганчір’ям або клоччям.
Після того, коли сухе ганчір’я або клоччя буде без слідів нагару й іржі,
оглянути ствол і протерти його зовнішню поверхню;

Прочистити бойковий механізм і отвір для виходу бойка, використовуючи
дерев’яні палички і ганчір’я, просочене мастилом, після чого протерти
сухим ганчір’ям;

Прочистити ударно-спусковий механізм, використовуючи дерев’яні палички і
ганчір’я;

Інші металеві частини насухо протерти ганчір’ям або клоччям, у разі
сильного забруднення прочистити ганчір’ям або клоччям, просоченим
мастилом, після чого протерти сухим ганчір’ям або клоччям;

Дерев’яні частини протерти сухим ганчір’ям.

Змащування проводиться у такій послідовності:

Змастити канал ствола ганчір’ям або клоччям, просоченим мастилом;

Інші металеві частини і механізми вкрити тонким шаром мастила за
допомогою ганчір’я або клоччя, просоченого мастилом;

Дерев’яні частини не змащуються.;

Після чищення зібрати гранатомет, перевірити відповідність номерів
частин номерам, що нанесені на ствол гранатомета, перевірити роботу
частин та механізмів;

Оптичний приціл протерти сухим ганчір’ям, протерти батарейку, корпус і
кришку; серветкою протерти захисні лінзи об’єктива й окуляра. Не
дозволяється протирати лінзи ганчір’ям, яке використовували для
протирання інших частин.

Гранатомет зберігається завжди розрядженим, при цьому курок повинен бути
спущений з бойового зводу; чохли одягнені; мушка і прицільна планка
опущені.

Під час дії з прицілом дотримуються таких правил:

бережуть приціл від поштовхів, падіння, різких ударів, вологи і пилу;

зберігають приціл у чохлі в сухому приміщенні з опаленням;

вологі приціли протирають сухим ганчір’ям, а чохли просушують;

торкатися до скла пальцями і змащувати їх не дозволяється;

маховичок температурної поправки без потреби не обертають;

не утримують приціл поблизу пічок та багаття;

несправні приціли відправляють до майстерні.

Глава VII. Заходи безпеки при діях з гранатометом та пострілами

Під час стрільби з гранатомета дотримуються таких заходів безпеки:

Під час навчальних стрільб стрільбу бойовими гранатами по броні або
танку вести тільки з окопу або іншого укриття; особовий склад, що
знаходиться зовні укриття, повинен бути не ближче 300 м від цілі.

Стежити за тим, щоб позаду гранатомета в створі з ним ближче 30м не
знаходилися люди, боєприпаси, вибухові та займисті речовини.

Дульна частина гранатомета повинна знаходитись не ближче 20 см від
бруствера або укриття.

Під час стрільби з положення лежачи гранатометник повинен
розташовуватись таким чином, щоб виключити можливість ураження себе
пороховими газами.Необхідно берегти гранати, особливо пороховий заряд,
від вологи.

Під час стрільби в дощ, сніг, на вологій і піщаній місцевості гранати,
що підготовлені до стрільби, розкладаються на сумці.

У всіх випадках категорично забороняється:

обпирати казенну частину до землі або предметів (відстань до стінки
окопу не менше 2 м);

вести вогонь з гранатомета з брудним стволом;

допускати до стрільби осіб, які не мають міцних навичок виконання
прийомів стрільби, поводження з гранатометом та пострілами;

торкатися гранат, що не розірвалися.

Під час поводження з пострілами дотримуються таких заходів безпеки:

не допускати падіння гранат, порохових зарядів та гранат з пороховими
зарядами;

перевозити гранати та порохові заряди тільки у призначеному упакуванні;

переносити гранати і порохові заряди в призначених для цього сумках;

зберігати гранати і порохові заряди влітку в тіні для запобігання дії
сонячних променів;

берегти гранати і порохові заряди від вологи;

відкривати пенал і виймати пороховий заряд тільки перед стрільбою;

запобіжний ковпачок знімати тільки перед заряджанням гранатомета;

запобіжники, запобіжні ковпачки і чеки зберігати до закінчення стрільби;

під час стрільби в дощ або сніг запобіжний ковпачок не знімати.

Глава VIII. Затримки під час стрільби та способи їх усунення

Затримка та її характеристика Причина затримки Спосіб усунення

Осічка Не повністю дослано постріл у канал стволу;

Несправність капсуля-запалювача гранати;

Зношення або поломка бойка;

Неенергійний удар бойка по капсулю-запалювачу внаслідок забруднення
ударно-спускового і бойкового механізмів; Дослати постріл до упору
фіксатора до дна вирізу на дульній частині гранатомета;

Замінити гранату;

Замінити несправний бойок на запасний;

Прочистити ударно-спусковий і бойковий механізми.

Постріл не входдить у ствол Забруднення ствола (залишки картонної
гільзи, пороховий нагар) Прчистити канал ствола.

Гранатомет РПГ-7Д не знімається з запобіжника Не повністю повернутий
патрубок відносно труби і засув не зайшов за торець секторного виступу
патрубка Крутити патрубок до заходу засува. Прочистити місця з’єднання.

 

Глава IX. Порядок огляду гранатомета

Для перевірки справності гранатомета, його чистоти, змащення і
підготовки до стрільби проводяться огляди гранатомета.

Вояки і сержанти оглядають гранатомети:

щоденно;

перед виходом на заняття, в бойових обставинах періодично протягом дня і
перед виконанням бойового завдання;

під час чищення.

Офіцери оглядають гранатомет періодично в строки, встановлені Статутом
внутрішньої служби, перед стрільбою і перед виконанням бойового
завдання.

Несправності гранатомета і приладдя повинні усуватися негайно.
Несправності, пов’язані із заміною частин запасними, усуваються в
підрозділі. Якщо несправності гранатомета усунути в підрозділі
неможливо, гранатомет потрібно відправити до ремонтної майстерні.

Порядок огляду гранатомета офіцерами.

Гранатомет оглядяється у зібраному і розібраному вигляді. Порядок огляду
гранатомета в зібраному вигляді такий:

Впевнитися в наявності всіх частин гранатомета, міцності їх кріплення і
перевірити на відсутність пошкоджень, пилу, бруду, іржі, (особливо у
каналі ствола).

Перевірити стан змащування на частинах, які видно без розбирання,
наявність запасних частин, інструменту і приладдя до гранатомета й
оптичного прицілу.

Перевірити справність оптичного і механічного прицілу. Під час огляду
оптичного прицілу впевнитися, що на оптичних частинах немає сколів,
подряпин і бруду, які заважають прицілюванню; перевірити надійність
роботи маховичка температурної поправки; справність пристрою освітлення
сітки прицілу; справність зимового пристрою освітлення сітки; надійність
закріплення прицілу на гранатометі. Під час огляду механічного прицілу
впевнитися в тому, що мушка і прицільна планка не зігнуті, переводяться
в горизонтальне і вертикальне положення без зайвих зусиль і надійно
фіксуються, безповоротне хитання мушки і прицільної планки не
допускається.

Упевнитися у відсутності в канапі ствола сторонніх предметів.

Перевірити правильність роботи частин і механізмів і надійність
закріплення ударно-спускового і бойкового механізмів та дерев’яних
накладок.

Для перевірки потрібно:

встановити курок на бойовий звід, натиснути на спусковий гачок; курок
повинен фіксуватися на бойовому зводі й енергійно завдавати удар по
бойку;

натиснути на спусковий гачок і одночасно на курок знизу — бойок повинен
виступити із отвору в канапі ствола; між курком і ніпелем повинен бути
зазор; після відпускання курка бойок повинен повертатися під дією своєї
пружини;

натиснути на запобіжник з лівого боку корпусу ударно-спускового
механізму -спусковий гачок має бути застопорений і під час натиснення не
повинен пересуватися, а зведений курок зіскакувати з бойового зводу;
запобіжник повинен пересуватися без зайвих зусиль.

Порядок огляду гранатомета в розібраному вигляді.

Під час огляду гранатомета в розібраному вигляді слід звірити номери на
його частинах і ретельно оглянути кожну частину і механізм, щоб
впевнитися, що на металевих частинах немає сколів, забоїн, вм’ятин,
вигинів, зірваної різьби, слідів іржі і бруду, здатних викликати
порушення нормальної роботи механізмів і хитання деталей.

Під час огляду ствола особливу увагу звернути на стан каналу ствола. Для
перевірки якісного стану ствола потрібно уважно оглянути його з дульної
і казенної частини. У каналі ствола не повинно бути сколів хрому, іржі,
тріщин, подряпин, раковин, забруднення; допускається сітка поверхневих
тріщин внаслідок зношення й окремі ділянки зі сколами хрому. Гранатомет
не повинен мати роздуття ствола. Гранатомет з роздуттям ствола або
вм’ятинами до стрільби непридатний. Перевірити відсутність забоїн у
вирізі фіксатора і на планці для кріплення оптичного прицілу. Виявлені
недоліки повинні бути занесені до формуляра гранатомета.

Під час огляду ударно-спускового механізму перевірити стан поверхні його
деталей, стан різьби і шліців на головках гвинтів.

Під час огляду бойкового механізму перевірити, чи не зношений або
зламаний бойок, пружина бойка, ніпель і опорна втулка.

Впевнитися у відсутності у гнізді іржі «орохового нагару, забоїн та
вм’ятин.

Порядок огляду гранатомета вояками і підстаршинами.

Під час щоденного огляду:

Упевнитися в наявності всіх частин гранатомета, міцності їх кріплення і
перевірити на відсутність пошкоджень, пилу, бруду, іржі (особливо у
каналі ствола).

Перевірити стан змащування на частинах, які видно без розбирання,
наявність запасних частин, інструмента і приладдя до гранатомета й
оптичного прицілу.

Під час огляду гранатомета перед виходом на заняття і в бойовій
обстановці:

Перевірити справність оптичного і механічного прицілу. Під час огляду
оптичного прицілу впевнитися, що на оптичних частинах немає сколів,
подряпин і бруду, які заважають прицілюванню; перевірити надійність
роботи маховичка температурної поправки, справність пристрою освітлення
сітки прицілу, справність зимового пристрою освітлення сітки, надійність
закріплення прицілу на гранатометі. Під час огляду механічного прицілу
впевнитися в тому, що мушка і прицільна планка не зігнуті, переводяться
в горизонтальне і вертикальне положення без зайвих зусиль і надійно
фіксуються; безповоротне хитання мушки і прицільної планки не
допускається.

Впевнитися у відсутності у каналі ствола сторонніх предметів.

Перевірити правильність роботи частин і механізмів і надійність
закріплення ударно-спускового і бойкового механізмів та дерев’яних
накладок. Для перевірки потрібно:

встановити курок на бойовий звід, натиснути на спусковий гачок; курок
повинен фіксуватися на бойовому зводі й енергійно завдавати удар по
бойку;

натиснути на спусковий гачок і одночасно на курок знизу — бойок повинен
виступити із отвору в каналі ствола; між курком і ніпелем повинен бути
зазор, після відпускання курка бойок повинен повертатися під дією своєї
пружини;

натиснути на запобіжник з лівого боку корпусу ударно-спускового
механізму -спусковий гачок повинен бути застопорений і під час
натиснення не повинен пересуватися, а зведений курок — зіскакувати з
бойового зводу; запобіжник повинен пересуватися без зайвих зусиль.

Огляд гранатомета під час чищення:

Перевірити кожну частину і механізм окремо, впевнитися, що на металевих
частинах немає викришення металу, зірваної різі, забоїн, вигинів, іржі і
бруду, а дерев’яні частини не мають тріщин і побиття. Особливу увагу
потрібно звернути на стан каналу ствола і на справність оптичного
прицілу.

Під час чищення перевірити наявність і справність запасних частин,
інструментів і приладдя.

Про всі несправності, що визначені під час огляду гранатомета, приладдя,
інструменту та запасних частин, солдати і сержанти повинні негайно
доповідати командиру.

Огляд пострілів.

Постріли оглядають перед стрільбою і за розпорядженням командирів. При
огляді пострілів перевіряють: відсутність зовнішніх пошкоджень на
зривнику, головній частині гранати, сопловому блоці, трубі реактивного
двигуна і пороховому заряді.

Постріли, що мають зовнішні пошкодження, використовувати для стрільби
забороняється.

Підготовка гранатомета до стрільби.

Підготовка гранатомета до стрільби проводиться з метою забезпечення
безвідмовної роботи його під час стрільби. Гранатомет готується до
стрільби під керівництвом командира відділення.

Для підготовки гранатомета до стрільби необхідно:

здійснити чищення, оглянути в розібраному вигляді і змастити гранатомет;

оглянути гранатомет у зібраному вигляді;

оглянути оптичний приціл і за необхідності протерти захисні скельця;

безпосередньо перед стрільбою протерти насухо канал ствола й оглянути
гранати і порохові заряди.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *