Драматичнi пристрастi в новелi Проспера Мерiме “Кармен”
Проспер Мерiме, вiдомий французький новелiст i драматург, майстер
захоплюючих творiв, якi мають чималу романтичну забарвленiсть. Тут i
“цiлiснi” характери, екзотика, i захоплюючий сюжет, i могутнi пристрастi
героїв. Ще один улюблений прийом Мерiме, який теж нейтралiзує романтичну
пiднесенiсть сюжету, – це введення оповiдача. Вiн мандрує рiзними
країнами свiту з метою ознайомлення з культурними цiнностями. Оповiдач –
це друге “я” самого Мерiме. Об’єктивна, трохи насмiшкувата розповiдь
оповiдача є коментарем, який ставить пiд сумнiв вiрогiднiсть незвичайних
подiй або пропонує їх рацiональне трактування.
Серед творiв, написаних Мерiме, “Кармен” є однiєю з вершин його
новелiстики. Новелу було написано 1845 року, та всесвiтньої слави вона
набула пiсля 1874 року, коли Ж. Бiзе поставив однойменну оперу.
4
я на злодiя”. Але таке розумiння нiяк не допомагає йому. Вiн заручник
власної натури, що веде його звивистими шляхами до вбивства i в’язницi.
Про iсторiю кохання Кармен i Хосе ми дiзнаємося зi слiв оповiдача, який
майже холодно веде розповiдь про пристрастi Хосе i Кармен.
В новелi знайшли вiдбиток майже всi ознаки майстерностi
Мерiме-новелiста. На побiжний погляд iсторiя трагiчного кохання циганки
Кармен i контрабандиста Хосе – пряме свiдчення романтизму письменника.
Вiд романтизму тут i вибiр сильних природних людей – персонажiв, що
нехтують мораллю, i мiсцевий колорит (дiя вiдбувається в екзотичнiй
Iспанiї), i незвичайнi подiї (ревнощi, злочини, вбивство). Але i в цiй
новелi романтизм нейтралiзується. Цього автор досягає за допомогою низки
прийомiв: показ зв’язку характерiв Кармен i Хосе з оточенням, уведення
до романтичних образiв героїв непривабливих, майже натуралiстичних
деталей, психологiчне тлумачення мотивiв поведiнки коханцiв. Пiднесене
звучання також знижує iронiчний археолог-аматор, який подорожує Iспанiєю
з метою перевiрки власних висновкiв щодо справжнього мiсця битви пiд
Мунде, що вiдбулася за часiв Цезаря.
Твiр розпочинається коментарем оповiдача на iсторичну тему i
завершується невеличким екскурсом в етнiчну iсторiю циган. Нейтральнiсть
початку й фiналу новели вiдтiняють пристрасну та напружену оповiдь
основних частин, змушують поставитись до них критичнiше. Завдяки такому
прийому Мерiме в новелi “Кармен” зумiв продемонст рувати неперевершену
глибину психологiчного аналiзу i без мелодраматичних ефектiв та штучного
пафосу розповiсти про одвiчну людську драму.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
