Реферат на тему:
Сучасний стан агропромислового комплексу України
Сьогодні сільськогосподарське виробництво і в цілому агропромисловий
комплекс України перебувають у центрі суспільної уваги, оскільки і без
того небагатий наш стіл останнім часом особливо збіднів, стрімко зросли
ціни на продовольство — такі явища викликають у населення України велику
стурбованість і загострюють соціальну напруженість.
Головне завдання що стоїть перед галузями АПК – це зростання
сільськогосподарського виробництва, надійне забезпечення країни
продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, об’єднання
зусиль усіх галузей комплексу для одержання високих кінцевих
результатів. Надавати можливості виходу продукції АПК України на
світовий ринок.
Серед вітчизняних, провідних зарубіжних науковців, вчених, які вивчають
питання розвитку АПК та шляхи виходу з кризи є: Зорін Г.Г., Макаренко
П.М., Меженська С.І., О. Ґудзь, М. Дем’яненко, П. Саблук та ін.
Метою даного дослідження є вивчення сучасного стану АПК та
знаходження основних шляхів подолання кризових явищ.
Багатограність поставленоі мети визначає необхідність вирішення
таких завдань:
? аналіз сучасного стану АПК;
? основні проблеми АПК
? шляхи подолання кризових явищ.
Якщо проаналізувати сучасний стан АПК, то можна спостерігати наступну
картину: обсяг виробництва сільськогосподарської продукції у 2005 році
залишився на рівні попереднього року. В сільськогосподарських
підприємствах усіх форм власності він збільшився на 1,5%, у
господарствах населення – скоротився на 1,0%.
Рослинництво. Обсяг валової продукції рослинництва проти 2004р.
скоротився на 2,5%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на
3,7%, а в господарствах населення – на 1,4%.
За 2005р. аграрним підприємствам надійшло 1223 тис.т дизельного палива,
що на 7% менше, ніж за 2004р., 323 тис.т бензину (на 12% менше). Станом
на 1 січня 2006р. в сільськогосподарських підприємствах було в наявності
66 тис.т дизельного палива (на 8% більше, ніж на 1 січня 2005р.) та 17
тис.т бензину (на 2% більше).
Тваринництво. Обсяг продукції тваринництва проти 2004р. зріс на 4,4%, у
т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 16,1%, а в господарствах
населення – скоротився на 0,5%.
За розрахунками, у господарствах усіх категорій на 1 січня 2006р.
поголів’я великої рогатої худоби склало 6,7 млн. голів (на 3,6% менше
порівняно з 1 січня 2005р.), у т.ч. корів – 3,8 млн. (на 4,7% менше);
свиней – 6,9 млн. (на 7,3% більше), овець і кіз – 1,7 млн. (на 1,6%
менше), птиці всіх видів – 162,9 млн. голів (на 6,6% більше).
У господарствах населення на початок січня п.р. утримувалося 63%
загальної чисельності поголів’я великої рогатої худоби, у т.ч. 77%
корів, 63% свиней, 85% овець і кіз та 60% поголів’я птиці всіх видів.
У 2005р. обсяг продажу сільськогосподарськими підприємствами населенню
молодняку великої рогатої худоби зменшився проти 2004р. на 99,9 тис.
голів (на 23,3%), свиней – на 189,3 тис. голів (на 11,2%). Продаж птиці
збільшився на 12,1 млн. голів, або на 24,7%.
В аграрних підприємствах обсяг вирощування худоби та птиці збільшився
проти 2004р. на 22,3% (на 166 тис.т), у т.ч. свиней – на 25,5%, птиці –
на 39,7%, а великої рогатої худоби зменшився на 1,4%. Відношення
загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на
забій становило 109,6% (торік – 100,1%).
Для утримання худоби в стійловий період у сільськогосподарських
підприємствах станом на 1 січня 2006р. було в наявності кормів усіх
видів 4,5 млн.т кормових одиниць, що на 9,9% менше, ніж на 1 січня
2005р. У розрахунку на 1 умовну голову великої худоби припадало по 11,1
ц к.од. проти 13,4 ц к.од. на 1 січня 2005 року.
Реалізація сільськогосподарської продукції. Загальний обсяг реалізації
аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за 2005р.
порівняно з 2004р. збільшився на 7%, у т.ч. продукції рослинництва – на
8%, продукції тваринництва – на 6%. У структурі загального обсягу
реалізації продукція рослинництва складала 57%, тваринництва – 43%
(торік – відповідно 64% та 36%). Середні ціни продажу продукції
аграрними підприємствами за всіма напрямками реалізації за 2005р.
порівняно з 2004р. зросли на 9% за рахунок зростання цін на продукцію
тваринництва на 29%. Ціни на продукцію рослинництва знизилися на 4%.
Як висновок, можна сказати, що до основних концептуальних положень
формування і реалізації аграрної політики України насамперед належить
забезпечення продовольчої безпеки країни, гарантування пріоритетного
розвитку агропромислового комплексу з визнанням сільського господарства
базовою галуззю економіки народного господарства, створення умов для
стабілізації та нарощування виробництва сільськогосподарської продукції.
Важливого значення набуває формування багатоукладної аграрної економіки,
забезпечення свободи вибору нових організаційно-правових форм
господарювання на основі удосконалення земельних та майнових відносин
власності.
Одним із стратегічних напрямів аграрної політики України є створення
умов для збалансованого поєднання державного регулювання економіки
агропромислового виробництва з економічною свободою підприємств і
організацій в умовах переходу до ринкових відносин. Державна підтримка
розвитку агропромислового комплексу спрямовується на забезпечення
соціально-економічного захисту вітчизняних сільськогосподарських
товаровиробників, формування внутрішнього ринку продовольства,
матеріальних ресурсів, робочої сили та виведення агропромислового
виробництва на світовий ринок.
Перехід України до ринкових відносин вимагає в аграрно-промисловому
комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики,
спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетність
розвитку сільського господарства, докорінну перебудову економічних,
соціальних та правових відносин в аграрній сфері, свободу підприємництва
та конкуренції.
Одним з основних резервів росту ефективності сільськогосподарського
виробництва є раціональне використання головного засобу виробництва –
землі. Капітальні вкладення в сільське господарство в першу чергу
повинні бути використані на заходи щодо збереження земель, підвищення
родючості грунтів, що обумовить зростання продуктивності землеробства і,
зокрема, створення стійкої кормової бази тваринництва.
При проведенні аграрної політики урядовим структурам
необхідно перейти від обіцянок підтримки сільського господарства до
вжиття реальних заходів для відродження села, яке повинно стати основою
національного відродження.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
