Що таке перукарська справа?

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Що таке перукарська справа?

Витоки перукарського мистецтва йде в глибоку старовину.

Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам
буловластиво прикрашати свою зовнішність зачіскою. Проходили століття,
поступовочоловік вносив у створювані їм предмети, у тому числі в
зачіску, своєуявлення про красу, що відображає і його індивідуальний
смак, ізагальний естетичний ідеал, властивий конкретній епосі. Але одяг
і зачіскавиявляються також утилітарними і соціальними. У різних
народівсформувався свій стиль і певні традиції, пов’язані з
природнимиумовами країни й положенням людини в суспільстві.

Сучасне перукарське мистецтво – дуже динамічна сфера. Технології
перукарських робіт постійно оновлюються новими техніками, з’являються
нові підходи до роботи з клієнтами, а сучасна мода на зачіски пропонує
нові напрямки та тенденції. Саме тому, потреба підвищувати свою
професійну кваліфікацію є необхідною умовою для досягнення успіху та
підвищення конкурентоспроможності фахівця сфери перукарського мистецтва.

Вимоги до сучасного майстра перукарської справи дуже високі. Основні з
них — глибокі теоретичні знання, володіння прийомами і методами
практичної роботи з виконання стрижок, завивання й укладання волосся,
його фарбування, моделювання зачісок.

Перукар має бути освіченим у питаннях гігієни, безпеки праці, володіти
знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони
колористики, просторової композиції. Важливим компонентом професійного
портрета перукаря є культура, уміння доброзичливо контактувати з людьми,
знання з етики та психології, історії перукарської справи.

Що впливає на сучасні тенденції в перукарському мистецтві? Безсумнівно,
це сучасні напрямки культури та роль, яку відіграє жінка в нинішньому
суспільстві. Зачіска для жінки — це перший щабель до досконалості та
впевненості в собі і своїй чарівності. Але сучасні тенденції — це не
тільки колір, довжина і форма, це ще і нові технології перукарського
мистецтва. З розвитком науково-технічного процесу в них стали
відбуватися запаморочливі зміни — все нові й нові можливості в
моделюванні зачісок і догляді за волоссям. Поліпшуються препарати,
перукарське обладнання та інструменти.

При всій своїй уявній легкості створення зачіски — справа, підвладна
тільки майстру. Неможливе стає можливим в руках професіоналів:
перукарів, модельєрів, стилістів. Завдяки модним творчим прийомам кожен
клієнт вибере спеціально для себе новий чарівний вигляд. Величезна
різноманітність професійних стайлінгу продуктів дає можливість перукарю
легко створювати і контролювати як недбалу матову текстуру короткого
волосся, так і «глянцеві» зачіски з гладким довгим волоссям.

Сучасна мода передбачає жіночі зачіски найрізноманітніших напрямів —
діловий, повсякденний, урочисті з декором з брошок, шпильок і так далі.
Але головна спрямованість полягає в тому, щобпоказати природну красу
волосся, підкреслити м’якість і жіночність вигляду.

У чоловічій моді сьогодні присутня повна свобода від голеногопотилиці і
скронь, до довгого волосся типу «каре» і хвіст. Але переважаєділовий
стиль молодого бізнесмена, стиль мужнього спокою іділовитості. Особливо
популярні стрижки «експрес», «комівояжер», «ралі»,спортивні стрижки.

У моді завжди існували певні закони, але є одна азбучнаістина, якій
підкоряється сучасна мода. Мода модою, якою б вона небула, але зачіску й
стиль кожна людина може підібрати індивідуально.

Сучасні зачіски надзвичайно різноманітні та різноколірні. Вибір
варіантів і образів величезний. Від гладкої поголеної лисої голови до
каскаду довгого волосся всіх кольорів веселки і виду завивок. Величезне
значення має маленький штрих, що додає особливий шарм зачісці. Це може
бути гофроване пасмо на гладкому волоссі, розкуйовджений чубчик,
висвітлений відблиск. Кожна людина індивідуальна, і сучасний стиліст —
перукар, використовуючи всю свою майстерність, знайде деталі та контури,
здатні найбільш вигідно подати цю індивідуальність, відтінити її ще
більше і повністю задовольнити, або навіть перевершити очікування
клієнта.

Характеристика класичного стилю

Зачіска завжди неухильно ішла за традиціям епохи. З інноваціями в моді
змінювалися й стилі зачісок.

Що таке стиль? Відповісти на це просте питання досить важко. Чіткого
визначення стилю не існує, тому кожен розуміє його по-своєму. Для одних
стиль – це те, що найбільше подобається, а для інших – це спосіб
підкреслити яку-небудь рису вдачі. Напевно, правильніше сказати, що
стиль – це цілісний образ, в якому кожен із нас виражає своє внутрішнє
«я», свою індивідуальність.

Також виділяють стилістичні напрямки. Класичний стиль, безумовно,
найвідоміший. Його риси – чіткі лінії, гострі форми та силуети та
візуальна завершеність. Це стиль зачіски для спокійних, врівноважених
людей, які не звикли витрачати багато часу на укладання.

Класичний стиль зачіски має на увазі акуратність і завершеність.

Рис. 1. Приклади класичних жіночих зачісок

Характерний стриманістю, відсутністю екстравагантних, гостро модних
кольорів і ліній як у макіяжі, так і в одязі та зачісках. Прикраси
повинні бути стриманими й вишуканими. Стиль створює враження
елегантності, рівноваги, впевненості в собі. Клієнти, які обрали
класичний стиль, зазвичай не схильні до сміливих експериментів, знають
собі ціну, не поступаються своїми власними переконаннями. Цей стиль
доречний у багатьох ситуаціях — від неформальної до офіційної.

Прикладом класичного стилю може служити каре, шапочка, коротка стрижка.

????

????????

h?

?????????H?H??????-???????????????Т?? стрижкою жінок, які оцінили її
практичність і вишукану красу. «Каре» універсальне та багатогранне, воно
надає жінці елегантності.

Рекомендується для прямого волосся. Форма стрижки: наповнена.
Інструменти: гребінець, прямі ножиці.

Техніка стрижки: спосіб «пасмо на пасмо» (градуювання внутрішнє).

Стрижку виконують на вимитому волоссі. Волосяний покрив ділять на зони
центральним вертикальним та горизонтальним проділом від вуха до вуха
через маківку.

Стрижку починають з нижньопотиличної зони. Перше пасмо відділяють
горизонтальним проділом на відстані 1 см від крайової лінії росту
волосся на шиї, відчісують униз. Волосся зістригають на узгодженій
довжині.

Наступні пасма відділяють паралельно до першого, контрольного, рухаючись
до маківки. Волосся стрижуть способом накладання пасма на пасмо з
відтягуванням униз, подовжуючи кожне пасмо на 1 -3 мм щодо попереднього.
Ефекту внутрішнього градуювання досягають різними прийомами. Наприклад,
утримуючи кінці волосся вказівним і середнім пальцями лівої руки,
повертають руку долонею вниз, урівнюють пасмо з контрольним, потім
повергають руку долонею вгору та виконують внутрішній зріз.

Далі стрижуть волосся скроневих і тім’яної зон. Горизонтальними
проділами відчісують неширокі пасма, паралельні до крайової лінії росту
волосся на правій скроні. Волосся зістригають на рівні контрольного
пасма потиличної зони. Аналогічно стрижуть волосся лівої скроні.

Стрижку завершують перечісуванням волосся ліворуч, праворуч, назад і
ліквідують нерівності. Стрижка «каре» передбачає в зачісці наявність
прямого або косих проділів, чілки будь-якої довжини та форми.

Рис.2. Стрижка «каре», а — зовнішній вигляд, б, в, г — схеми виконання

Рис. 3. Приклади стрижки «каре»

Стрижка «шапочка» рекомендується для волосся будь-якого типу. Форма
стрижки: наповнена у верхньопотиличній і верхньо-скроневих зонах.

Інструменти: прямі та філірувальні ножиці, гребінець. Техніки стрижки:
способи «пасмо на пасмо», «на пальцях», тушування, окантування.

Стрижку виконують на вимитому вологому волоссі.

Послідовність виконання стрижки може бути різноманітною. Найпоширенішими
є наведені нижче варіанти.

1. Стрижку починають з нижньопотиличної зони тушуванням волосся до
потиличного виступу.

Волосся верхньопотиличної. скроневих І тім’яної зон відчісують за
ростом, визначають загальну довжину наповненої частіш стрижки, а потім
зістригають тупим зрізом.

Стрижку завершують окантуванням (рис. 4).

Рис 4. Стрижка «шапочка» (перший варіант). а — зовнішній вигляд, б, в —
схеми виконання

2. Визначають довжину волосся нижньо-середнього і бічних зон і кут
стрижки. Волосся розподіляють на пасма вертикальними проділами і
стрижуть пасмо за пасмом у напрямку від центрального проділу праворуч,
проділі ліворуч, до гримуючись кута стрижки.

Волосся тім’яної, скроневих і верхньопотиличної зон стрижуть способом
«на пальцях», ураховуючи довжину чілки та контрольного пасма
середньопотиличної зони.

У процесі стрижки за необхідності виконують філірування.

Стрижку завершують окантуванням (рис. 5).

Рис. 5. Стрижка «шапочка» (другий варіант) а — зовнішній вигляд, 6, в —
схеми виконання

Проста коротка стрижка. Рекомендується для прямого або хвилястого
волосся.

Форма стрижки: ступінчаста, коротка.

Інструменти: прямі філірувальні ножиці, гребінець.

Техніка стрижки: спосіб «на пальцях».

Стрижка виконується на вимитому вологому волоссі (рис. 6) способом «на
пальцях» у такій послідовності: від тім’яної зони до маківки, на правій
та лівій скронях, потилиці.

Перше пасмо лобно-тім’яної зони, яке буде контрольним, відчісують
завширшки 1-2 см від крайової лінії росту волосся на лобі. Стрижуть його
з відтягуванням на обличчя. Наступні пасма зістригають з відтягуванням
90°, рівняючись па контрольне пасмо.

Переходять до стрижки волосся правої скроні. Перше пасмо відчісують
вертикальним проділом паралельно до крайової лінії росту волосся.
Волосся зістригають з відтягуванням на обличчя, орієнтуючись на довжину
волосся лобно-тім’яної зони. Наступні пасма до центрального проділу на
потилиці стрижуть з відтягуванням 90°. Аналогічно стрижуть волосся лівої
скроні.

Рис. 6. Стрижка проста коротка:

а — зовнішній вигляд; б, в — схеми виконання

На верхньопотиличній зоні волосся відчісують вертикальним проділом разом
із контрольним пасмом скроневої зони та зістригають з відтягуванням 90°.
Стрижку продовжують, рухаючись від правого вуха ліворуч.

Нижньопотиличну зону стрижуть у тій же послідовності.

У процесі стрижки волосся можна філірувати.

Завершальним етапом є виконання окантування.

Рис. 7. Чіткий боб, високий шиньйон і шевелюра –

три найпопулярніші класичні зачіски на всі часи.

Список використаної літератури

Гузиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. – К., 2005.

Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. — М.:
Эксмапресс, 2008.

Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.

Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 2001.

Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. — К.:
1990.

Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы, 2002.

Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 2007.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *