Організація роботи приватної аптечної установи

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Організація роботи приватної аптечної установи»

ПЛАН

Вступ

1. Основні етапи організації роботи приватної аптечної установи

2. Основні вимоги до товару та приміщення аптечної установи

3. Вимоги до аптечної діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Підприємницьке середовище перебуває у постійній динаміці. Змінюються не
тільки економічні, але й політико-правові, демографічні, соціокультурні
умови, прискорюються темпи науково-технічного прогресу в державі, тому
фармацевтичні підприємства повинні постійно адаптуватися до навколишніх
змін, удосконалювати стратегію, виробничий і розподільчий процес,
організаційну структуру, корпоративну культуру, тобто змінюватися
відповідно до динамічного зовнішнього середовища. Успіх адаптації
фармацевтичних підприємств значною мірою залежить від можливості
використання сучасних управлінських теорій. Перехід до ринкової
економіки показав, що в сучасних умовах здатні вижити лише ті
фармацевтичні підприємства, які найбільш адекватно реагують на запити
ринку лікарських засобів і стан макросередовища. У сфері фармацевтичної
діяльності більшість керівників усвідомили необхідність поглибленого
аналізу роздрібної торгівлі, динаміку його зміни, аналіз сучасних
інформаційних систем, які здатні покращити управління роздрібною
торгівлею. Тому дослідження організації роботи приватної аптечної
установи є актуальним завданням.

1. Основні етапи організації роботи приватної аптечної установи

Виділяється декілька етапів конструктивного розвитку приватних умов,
при умові, що об’єктивними показниками розвитку виступають
рентабельність і прибуток.

1 етап – етап становлення (первинного накопичення капіталу).
Характерною особливістю цієї стадії являється відсутність законів і
традицій як в середині організації, так і в її поводженні на ринку.
Фінансові показники діяльності відсутні. Фактор економічного ризику має
високі показники. Результатами діяльності персоналу не фіксуються,
відсутні норми контролю і оцінки діяльності підлеглих. Персонал виконує
паралельні завдання. Керівник (він, як правило, і власник) особисто
приймає участь в реалізації виробничих завдань і в неформальних
міроприємствах організації.

Процес прийняття рішень характеризується інтуїтивністю і високою
оперативністю, так як процеси внутрішньо організаційних комунікацій
прискорені і існує особистий зв’язок між структурними одиницями
поставник – підприємець (керівник – клієнт (споживач). Основний успіх
організації полягає в командній роботі, орієнтованій на лідерських
якостях керівника, а основним мотивуючим фактором являється ентузіазм.

2 етап – етап стабільної діяльності (диференціації).

Дана стадія розвитку характеризується оприділенням направленості
діяльності, формуванням чіткої позиції організації на ринку. Організація
потребує стандартизації всередині організаційних процесів (оприділення
організаційної мети, планування, механізмів звітності, правил і норм
поведінки персоналу). На цьому етапі формується корпоративна культура,
яка відтворює філософію і стратегічні завдання організації.

На цій стадії відбуваються зміни у відношенні влади (офіційного статуса
і особистих відносин в порівнянні з первинною стадією розвитку
організації.

Внутрішньо організаційний процес прийняття рішень описується за
допомогою формули:

Аргументи – статус = рішення.

Виникає об’єктивна необхідність оцінки діяльності працівників, яка
пов’язана з ростом чисельності працівників організації, розширення
комунікативного поля трансляції корпоративних цілей.

Виникає потреба в утворенні відділу по роботі з персоналом, в зв’язку з
необхідністю розробки довгострокових програм розвитку персоналу, так як
основним мотивуючим фактором успішної діяльності виступає як адекватна
система оплати праці, яка сон вона на чітких критеріях оцінки
діяльності, так і потреби керівництва – досягнення високого соціюючого
статуса в середині організації.

На цьому етапі зростає вплив організації на персонал. Імідж організації
конкурентоздатність, можливість навчання, кар’єрний розвиток – фактори,
які попереджують текучість кадрів і забезпечують інформацію безпечної
діяльності.

3 – етап – інтеграційний.

Основним показником розвитку організації на цій стадії являється
“синдром стабільної діяльності компанії”.

Основною небезпекою цього етапі розвитку являється можливість з
розширенням штату працівників, розвинутою інфраструктурою організації,
формалізацію механізмів оцінки результатів праці і звітності.

Основним методом, який на даній стадії з метою зниження дії
деструктивних факторів максимального росту, являється реорганізація
діяльності.

Організаційна структура видозмінюється, вводяться проектні, метричні
зв’язки, управління, принципи аутсорсінга. Все повинно бути чітко
заплановано.

При відкритті приватної аптеки підприємець повинне отримати спеціальний
дозвіл (ліцензію) на право роздрібної реалізації медикаментів, умови і
правила здійснення діяльності та контролю за їх дотриманням. Ліцензії на
право здійснення роздрібної реалізації медикаментів видаються
Міністерством охорони Здоров’я України і діють на всій території
України.

Роздрібна реалізація медикаментів здійснюється шляхом закупівлі і
продажу медикаментів у сфері роздрібної торгівлі з метою отримання
прибутку і своєчасного забезпечення лікарськими препаратами населення.

2. Основні вимоги до товару та приміщення аптечної установи

Особливість діяльності аптек як торгових підприємств визначається
специфікою товарів, що реалізуються, — лікарських засобів та виробів
медичного призначення.

Правовідносини, пов’язані з виготовленням, реалізацією та контролем за
якістю лікарських засобів, регулюються Законом про лікарські засоби.

У ст. 2 Закону про лікарські засоби визначено, що лікарські засоби — це
речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного
походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики,
діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій
організму.

Серед лікарських засобів є такі, які включаються до Переліку
прекурсорів. Здійснення діяльності у сфері їх обігу потребує особливого
контролю.

До виготовлення та реалізації на території України допускаються лише ті
лікарські засоби, які згідно з положенням Порядку державної реєстрації
(перереєстрації) лікарського засобу, затвердженого постановою КМУ від
13.09.2000 р. № 1422 пройшли державну реєстрацію (крім випадків,
передбачених cm. 9 Закону про лікарські засоби, про що йтиметься далі).
Причому відповідальність за реєстрацію лікарських засобів покладено на
підприємство — виробника лікарських засобів. Що стосується аптечних
установ, то вони повинні мати в наявності Реєстраційне посвідчення, яке
є документом, що підтверджує факт реєстрації і дозволяє медичне
застосування лікарського засобу в Україні протягом 5 років з дня його
реєстрації.

Варто також підкреслити, що реалізацію лікарських засобів в Україні
можна здійснювати тільки за наявності виданого виробником сертифіката
якості.

Для «особливого» товару потрібне «особливе» місце продажу. Тобто до
організації торгового місця для реалізації лікарських засобів — аптеки
(аптечного пункту, аптечного кіоску) потрібен особливий підхід.

Аптека повинна займати окреме торговельне приміщення з окремим входом,
мати торговельний зал для обслуговування населення і розміщуватися в
окремому ізольованому приміщенні, розташованому на перших поверхах
будівель. Структурні підрозділи (аптечні пункти, аптечні кіоски) можуть
займати відокремлене приміщення без виділення торговельного залу тільки
в капітальних будівлях.

Суб’єкти підприємницької діяльності, власники аптек, повинні забезпечити
обов’язкову відповідність складу і площ виробничих і додаткових
приміщень аптек до встановлених норм.

Так, Правилами № 477 визначено, що мінімальна площа аптечного пункту і
аптечного кіоску повинна бути не менше 18 м2 та 8 м2 відповідно.
Обов’язковий склад виробничих та допоміжних приміщень, обладнання аптеки
визначено в п. 27 Правил № 477:

Витяг із п. 21 Правил № 477

«21. Склад виробничих приміщень, обладнання аптеки:

а) аптека з реалізації лікарських засобів з мінімальною площею
виробничих та допоміжних приміщень включає: зал обслуговування
населення, приміщення для зберігання запасів лікарських засобів згідно з
їх фізико-хімічними властивостями, кабінет завідуючого, кімнату
персоналу, кладову для зберігання інвентаря для прибирання, туалет;

б) аптека з правом виготовлення нестерильних ліків, крім приміщень,
перелічених у підпункті «а» цього пункту, повинна мати також окремі
приміщення для виготовлення ліків, для одержання води очищеної, для
миття та стерилізації посуду;

5 приміщення, а також асептичний блок, стерилізаційну для ліків, кабінет
провізора-аналітика, приміщення для отримання води для ін’єкцій та
контрольного маркірування і герметичного закриття ліків».

Крім того, слід звернути особливу увагу на санітарний стан приміщень
аптек, який повинен відповідати певним санітарно-гігієнічним вимогам,
передбаченим Інструкцією по санітарно-протиeпідемічномy режиму аптек,
затвердженою наказом МОЗ України від 14.06.93 р. № 129.

3. Вимоги до аптечної діяльності

Держава приділяє особливу увагу здійсненню контролю у сфері аптечної
діяльності. Перш за все, це виражається в ліцензуванні та патентуванні
операцій з лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Так, згідно з п. 9 cт. 9 Закону про ліцензування для здійснення
діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими
засобами суб’єкт господарювання повинен отримати спеціальний дозвіл —
ліцензію.

Згідно з Переліком органів ліцензування, затвердженим постановою КМУ від
14.11.2000 р. № 1698, видавати ліцензії на виробництво, оптову та
роздрібну торгівлю лікарськими засобами, уповноважена Державна служба
лікарських засобів і виробів медичного призначення (далі — Державна
служба).

Порядок отримання ліцензії на здійснення зазначених видів діяльності
регламентується Ліцензійними умовами.

Згідно з Ліцензійними умовами для одержання ліцензії суб’єкт
господарювання подає до Державної служби заяву за встановленою формою
(додаток 1 до ліцензійних умов). У разі наявності в заявника
відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на
підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

Державна служба приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її
видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів із дати надходження
заяви. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про
відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявнику в письмовій
формі протягом трьох робочих днів із дати прийняття відповідного
рішення.

Ліцензія, підписана керівником Державної служби або його заступником та
засвідчена печаткою цього органу, видається заявнику особисто не пізніше
ніж за три робочі дні після надходження документа, що підтверджує
внесення плати за видачу ліцензії.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які
провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним
ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії
ліцензії.

Розмір та порядок зарахуванння плати, а також термін дії ліцензії
визначаються постановою КМУ від 29.11.2000 р. № 1755 «Про термін дії
ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і
порядок зарахування плати за її видачу» (далі — постанова № 1755).

Так, відповідно до норм, зазначених у п. 7 Постанови № 1755, термін дії
ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю лікарськими
засобами, становить 3 роки. Плата за видачу справляється у розмірі
20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом
ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або
15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом
ліцензування є місцевий орган виконавчої влади.

За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Здійснення торгівлі лікарськими засобами, відповідно до Закону про
патентування, незалежно від наявності ліцензії, також вимагає придбання
торгового патенту.

Поряд із цим Законом про патентування передбачено можливість придбання
пільгового торгового патенту суб’єктами підприємницької діяльності, які
здійснюють торгівлю товарами, вказаними в cm. 3 цього Закону.
До переліку таких товарів, зокрема, включаються:

— готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти,
предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя);

— вітаміни для населення;

— ветеринарні препарати;

— папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки;

— дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із
целюлози або її замінників;

— термометри, індивідуальні діагностичні прилади.

Продаж вищевказаних товарів за пільговим патентом здійснюється незалежно
від країни походження цих товарів.

У пільговому торговому патенті обов’язково наводиться повний перелік
товарів, передбачених для реалізації. Варто враховувати, що у тому разі,
якщо в асортименті реалізовуваних лікарських засобів, препаратів,
медичного приладдя, санітарно-гігієнічних виробів матимуться й інші
товари, не включені до вищезазначеного переліку, то суб’єкт
підприємницької діяльності втрачає право на придбання пільгового
торгового патенту. У такому разі йому необхідно придбавати торговий
патент на загальних засадах відповідно до пунктів 4 і 5 cm. 3 Закону про
патентування.

При придбанні пільгового торгового патенту відповідно до Положення про
виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р. № 1077 (далі —
Положення № 1077), аптечна установа вносить одноразову плату в розмірі
25 гривень за весь термін дії патенту — 12 місяців. Пільгові торгові
патенти придбаваються в установленому порядку в органах державної
податкової служби за місцем здійснення торговельної діяльності
(місцезнаходженням пункту продажу товарів). Їх необхідно отримати для
кожного окремого пункту продажу вищезазначених лікарських засобів,
препаратів та виробів медичного призначення. Підставою для придбання
пільгового торгового патенту є подання заявки за встановленою формою
(додаток до Положення № 1077).

Крім придбання ліцензії та торгового патенту, для здійснення своєї
діяльності аптечна установа повинна отримати також акредитаційний
сертифікат. Для цього їй потрібно пройти державну акредитацію. Державна
акредитація проводиться з метою оцінки діяльності аптечної установи,
наявності в ній умов для надання певного рівня медикаментозної допомоги,
для офіційного визнання статусу установи охорони здоров’я, підтвердження
її відповідності до встановлених критеріїв і гарантії високої якості
професійної діяльності.

Основним нормативним документом, що визначає порядок проведення
акредитації аптечних установ, є Порядок проведення державної акредитації
установи охорони здоров’я, затверджений постановою КМУ від 15.07.97 р. №
765.

Відповідно до положень Порядку № 765 акредитація проводиться один раз на
три роки. Перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два
роки від початку здійснення діяльності.

Позачергова акредитація може проводитися з ініціативи аптечної установи
з метою підвищення акредитаційної категорії, але не раніше ніж через
один рік після проведення попередньої акредитації.

Акредитовані установи вносяться до Державного реєстру, що ведеться
Головною акредитаційною комісією.

Висновки

Отже, зі сказаного вище можна зробити наступні висновки:

Організовуючи будь-яку справу суб’єкт підприємницької діяльності
звичайно ж перш за все ставить за мету отримання прибутку. Для цього він
вивчає кон’юнктуру ринку, зважає на наявність попиту того чи іншого
товару (робіт, послуг) у регіоні, де буде здійснюватися діяльність,
шукає свого клієнта, покупця.

Аптечний бізнес — одна з найприбутковіших сфер діяльності. На аптечний
товар завжди і повсюди є попит, адже люди все ж не схильні економити на
своєму здоров’ї. Проте аптечна установа повинна ставити за мету не лише
отримання прибутку, основним завданням має бути забезпечення населення
лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Список використаної літератури

Громовик Б.П. Організація роботи аптек. – Вінниця, 2005.

Криков В. Організація і економіка фармації. – М., 2002.

Лозовая Г.Ф., Лопатин П.В., Глембоцкая Г.Т. Менеджмент фармацевтической
организации. – М.: МЦФЭР, 2000. – С. 192.

Организация коммерческой деятельности: справ. Пособие / С.Н.Виноградова,
С.П. Гурская, О.В. Пигунова и др.; Под общ. ред. С.Н.Виноградовой. –
Мн.: Высшая школа, 2000. – 233 с.

Пономаренко М.С., Загорій В.А., Огороднік В.В., Сятиня М.Л., Бабський
А.А., Пономаренко Т.М. Стратегічне планування діяльності окремих
фармацевтичних фірм, компаній і галузі у цілому на основі
мар-кетингового аналізу фармацевтичного ринку // Фармацевтичний журнал.
– 2001.– № 4. – С. 11-15.

Порядок відкриття аптек та їх структурних підрозділів на території м.
Києва // Протокол № 4 від 16.05.2000 р. – 25 с. 44. Порядок відкриття
аптек та їх структурних підрозділів на території м. Києва // Протокол №
4 від 16.05.2000 р. – 25 с.

Терещук С.І. та ін. Система бухгалтерського обліку в аптеках. – Вінниця:
Нова книга, 2003. – 280 с.

Федорова Л.О., Ветютнева Н.О. Організація системи державного контролю
якості лікарських засобів // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л.
Шупика: У 3- х кн. – К., 2004. – Вип. 13, кн.3. – С. 245-251.

PAGE

PAGE 12

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *