Прокуратура України (реферат)

РЕФЕРАТ

На тему:

Прокуратура України

ПЛАН

1. Поняття правового статусу прокуратури України

2. Система і структура прокуратури

3. Функції і повноваження прокуратури

4. Порядок діяльності органів прокуратури

5. Акти органів прокуратури

1. Поняття правового статусу прокуратури України

У юридичній науці України нема єдності у питанні, до якого виду влади
належить прокуратура: законодавчої, виконавчої чи судової. Чинне
законодавство України також не дає чіткої відповіді на це питання.
Досвід зарубіжних країн свідчить, що існують різні варіанти вирішення
питання про місце прокуратури у системі державної влади. В одних країнах
прокуратура перебуває у складі Міністерства юстиції, в інших — при
судах, в третіх — виділена в окрему систему.

Аналіз функцій прокуратури, визначених Конституцією України і Законом
України про прокуратуру, показує, що одні функції прокуратури України
тяжіють до виконавчої влади, інші — до судової. Виходячи з цього, а
також враховуючи, що принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і
судову не позбавлений умовності, логічним буде висновок, що в сучасному
вигляді прокуратуру України ні до однієї гілки влади не можна
віднести, вона за своєю державно-правовою природою є самостійним
державним інститутом у механізмі державної влади, покликаним здійснювати
визначені законодавством функції.

Закон України про прокуратуру закріплює принципи організації та
діяльності прокуратури: органи прокуратури становлять єдину
централізовану систему; здійснюють свої повноваження на підставі
додержання норм Конституції і законів України, незалежно від будь-яких
органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських
об’єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і
свободи громадян на засадах їх рівності перед законом; вживають заходів
до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення
порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до
відповідальності осіб, які допустили ці порушення; діють гласно,
інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та
заходи щодо її зміцнення. Працівники прокуратури не можуть належати до
будь-яких політичних партій та рухів.

Чинне законодавство України визначає гарантії незалежності прокуратури у
здійсненні повноважень. Забороняється втручання органів державної влади
і управління, посадових осіб, засобів масової інформації, об’єднань
громадян та їх представників у діяльність прокуратури по нагляду за
додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять ознаки
злочину. Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою
перешкодити виконанню ним службових обов’язків або вимаганням прийняття
неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену
законом. Звернення представників влади, інших посадових осіб до
прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що перебувають у
провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог
щодо результатів їх вирішення. Ніхто не має права без дозволу прокурора
або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх
закінчення. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є
обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій,
посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені
законом чи визначені прокурором строки Невиконання без поважних причин
законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом
відповідальність.

Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності
прокуратури визначаються Конституцією України, Законом України про
прокуратуру іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у
встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що
випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також
укладених Україною міждержавних договорів.

2. Система і структура прокуратури

Прокуратура України складає єдину централізовану систему з
підпорядкуванням прокурорів нижчого рівня прокурорам вищого рівня.
Систему органів прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура
України, прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратури областей,
міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні,
міжнародні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові
прокуратури. До органів військових прокуратур належать військові
прокуратури регіонів і військова прокуратура Чорноморського флоту та
Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові
прокуратури гарнізонів (на правах міських). У систему прокуратури
України входять також й інші спеціалізовані прокуратури: транспортні
прокуратури, прокуратури за наглядом додержання законів у
виправно-трудових установах, природоохоронні прокуратури, прокуратури за
наглядом додержання законів в оборонній промисловості,

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який
призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється
з посади Президентом України. Строк повноважень Генерального прокурора
України та підпорядкованих йому прокурорів — п’ять років. Генеральний
прокурор України призначає першого заступника, заступників Генерального
прокурора України, керівників структурних підрозділів та інших
працівників Генеральної прокуратури, прокурора Автономної Республіки
Крим за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим,
заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей
міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних,
міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів.

Структуру Генеральної прокуратури України складають: керівництво
Генеральної прокуратури (Генеральний прокурор України, його перший
заступник, заступники); галузеві управління — управління загального
нагляду, слідче управління, кримінально-судове управління,
цивільно-судове управління, управління нагляду за додержанням законів у
Збройних Силах України і оборонній промисловості; функціональні відділи
— відділ нагляду за додержанням законів на транспорті, відділ нагляду за
додержанням кримінально-виконавчого законодавства, відділ нагляду за
додержанням законів про національну безпеку, державний кордон і митну
справу, відділ нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх,
відділ нагляду за додержанням природоохоронного законодавства, відділ
нагляду за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення,
організаційно-контрольний відділ, відділ систематизації законодавства і
зв’язків з засобами масової інформації та інші.

У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі
Генерального прокурора України (голова), його першого заступника,
заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних
працівників органів прокуратури. Колегії також утворюються у
прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних) у складі
прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників.
Колегія прокуратури є дорадчим органом і розглядає найбільш важливі
питання діяльності прокуратури. Рішення колегій доводяться до відома
працівників органів прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і
колегією прокурор проводить в життя своє рішення.

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки
Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо
важливих справах; У прокуратурах областей, міст та інших, прирівняних до
них, прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і
старші слідчі; у районних, міжрайонних, міських прокуратурах — старші
слідчі І слідчі,

3. Функції і повноваження прокуратури

Згідно з Конституцією України (ст. 121), на прокуратуру України
покладено виконання таких функцій: 1) підтримання державного
обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або
держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням
законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при
виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при
застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з
обмеженням особистої свободи громадян.

Конституція України не передбачає таких функцій прокуратури, як
здійснення загального нагляду і проведення попереднього слідства. Разом
з тим у «Перехідних положеннях» Конституція України визначає, що
прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію
нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього
слідства — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних
органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи
досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її
функціонування. Таким чином, ще досить тривалий час в Україні
прокуратура буде виконувати функцію загального нагляду і попереднього
слідства, зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і
затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок огляду
і обшуку житла громадян.

Закон України про прокуратуру закріплює за прокуратурою такі функції: 1)
нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами,
установами, організаціями, посадовими особами та громадянами; 2) нагляд
за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та
іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочину;
3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину; 4) підтримання
державного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримінальних,
цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення і
господарських спорів у арбітражних судах, 5) нагляд за виконанням
законів у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, при
виконанні покарань та застосуванні інших заходів примусового характеру,
які призначаються судом; 6) нагляд за додержанням законів у Збройних
Силах та інших військових формуваннях, дислокованих на території
України.

Предметом загального нагляду прокуратури є відповідність актів, які
видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та
посадовими особами вимогам чинного законодавства України; додержання
законів про недоторканність особи, громадянські, політичні, економічні,
соціальні і культурні права та свободи людини і громадянина, захист
честі й гідності особи, якщо законом не передбачений інший порядок
захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних,
міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та
зовнішньоекономічної діяльності.

При здійсненні загального нагляду прокурор має право безперешкодно за
посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення
державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян,
підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності,
підпорядкованості чи приналежності; мати доступ до документів і
матеріалів, необхідних для проведення перевірки; вимагати для перевірки
рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи,
одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;
вимагати від керівництва та колегіальних органів проведення перевірок,
ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств,
установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності;
викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або
письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має
право опротестовувати акти Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів
України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних
комітетів і відомств, місцевих органів виконавчої влади, підприємств,
установ, організацій, об’єднань громадян, а також рішення і дії
посадових осіб; вносити подання або протест на рішення органів місцевого
самоврядування залежно від характеру порушень; порушувати у
встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне
провадження або провадження про адміністративне правопорушення; давати
приписи про усунення очевидних порушень закону; вносити подання до
державних органів, об’єднань громадян і посадових осіб про усунення
порушень закону та умов, що їм сприяли; звертатись до суду з заявами про
захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств
та інших юридичних осіб.

Предметом нагляду за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу зі
злочинністю є додержання законів органами дізнання, попереднього
слідства та Іншими органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю. — Нагляд
має своїм завданням сприяти розкриттю злочинів, захисту особи, її прав,
свобод, власності, прав підприємств, установ і організацій від злочинних
посягань, виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за
вчинений злочин, запобіганню незаконному притягненню особи до
кримінальної відповідальності, охороні прав І законних інтересів
громадян, які перебувають під слідством. Здійснюючи нагляд, прокурор
вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі зі
злочинністю. При здійсненні нагляду за додержанням законів органами
дізнання і попереднього слідства прокурор вживає заходів до того, щоб
вказані органи додержувалися передбаченого законом порядку порушення
кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину,
проведення оперативно-розшукових заходів, при розслідуванні злочинів
неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об’єктивне
дослідження всіх обставин справи, виявляли причини вчинення злочинів і
умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати

керівникам органів дізнання І попереднього слідства проведення у
підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та
забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину Вказівки
прокурора, його заступника органам дізнання І попереднього слідства щодо
порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються
відповідно до, кримінально-процесуального законодавства, є обов’язковими
для цих органів.

Функцію розслідування діянь, що містять ознаки злочину, здійснюють
слідчі прокуратури, які провадять попереднє слідство у справах про
діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підслідності,
а також в інших справах, переданих їм прокурором.

Здійснюючи функцію підтримання державного обвинувачення, участі в
розгляді справ у судах, прокурор, додержуючись принципу незалежності
суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про
всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та поставленню судових
рішень, що ґрунтуються на законі. Прокурор може втрутитися у справу на
будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав
громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов’язаний своєчасно
вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би
від кого вони виходили Прокурор має рівні права з Іншими учасниками
судового засідання. < Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному При цьому прокурор керується; вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по; справі доказів. Право внесення касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в1 суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брати, участь. Прокурор, його заступник мають право в межах своєї компетенції витребувати із суду будь-яку справу або категорію справ, по яких вироки, рішення, ухвали або постанови набрали законної сили. За наявності підстав для перегляду справи в порядку судового нагляду прокурор вносить протест на вирок, рішення, ухвалу або постанову суду. Право внесення протесту на вироки, рішення, ухвали і постанови судів, які набрали законної сили, належить: Генеральному прокуророві України та його заступникам — на вироки, рішення, ухвали чи постанови будь-якого суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України та президії Вищого арбітражного суду України; прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступникам — на вироки, рішення, ухвали і постанови районного міського суду і ухвали судових колегій відповідно Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, а також на рішення арбітражних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Протест на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути принесено районним, міським прокурорами або прокурорами вищого рівня та їх заступниками. Генеральний прокурор України, його заступники, а також прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокурори при наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право одночасно з витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не більше як три місяці або до розгляду протесту в суді. Прокурори і їх заступники, яким надано право принесення протесту у цивільній справі, у справі про адміністративне правопорушення або розглянутій арбітражним судом, витребувавши справу, можуть зупинити виконання відповідного рішення, ухвали і постанови суду до закінчення провадження у справі Предметом нагляду за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків. Прокурор, який здійснює нагляд, має право у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству. Прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню. Здійснюючи нагляд за додержанням законів у Зброй-8 них Силах України та інших військових формуваннях, прокурор контролює стан додержання законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України. 4. Порядок діяльності органів прокуратури Ефективність прокурорського нагляду багато в чому визначається рівнем організації діяльності органів прокуратури. Складні завдання, що стоять перед прокуратурою, успішно можуть виконувати лише люди, які мають належну професійну підготовку, високу політичну зрілість. Закон України про прокуратуру (ст. 46) встановлює, що прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємством не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності. Необхідними організаційними елементами роботи прокуратури є планування її діяльності, перевірка виконання завдань, облік і звітність, систематизація законодавства. Планування забезпечує визначення першочерговості завдань, що вирішуються прокуратурою протягом певного проміжку часу (квартал, півріччя, рік), розроблення і реалізацію програм заходів по вирішенню цих завдань, координацію правоохоронної діяльності і взаємодію з іншими державними органами, персональну відповідальність за виконання запланованих заходів. В залежності від строків розрізняють поточне і перспективне планування. Призначення поточного планування — вирішення завдань в короткі проміжки часу. Перспективне планування зорієнтоване на більш тривалий період і передбачає здійснення комплексу заходів по вирішенню питань зміцнення законності і боротьби зі злочинністю. Практика контролю і перевірки виконання в органах прокуратури, як правило, здійснюється в таких формах: контроль і перевірка виконання вимог чинного законодавства України, наказів і розпоряджень Генерального прокурора України; перевірка стану роботи з кадрами, підвищення їх професійного рівня; організація контролю усередині апарату прокуратури відповідного рівня за виконанням планів роботи, доручень прокуратури вищого рівня тощо. Інформаційно-аналітична діяльність надає можливість прокурорам мати об'єктивне і повне уявлення про фактичний стан справ, результативність роботи прокуратури. Аналіз статистичної звітності дозволяє робити попередні висновки про стан прокурорського нагляду, визначати шляхи удосконалення роботи, вживати заходів до виправлення виявлених недоліків у роботі прокуратури. Складовою частиною обліку є діловодство, куди входить реєстрація і контроль проходження документів, кримінальних і цивільних справ, звернень громадян, повідомлень представників підприємств, установ і організацій. Систематизація законодавства покликана надавати допомогу прокурорам і слідчим у правильному розумінні і застосуванні чинного законодавства. З цією метою в органах прокуратури існують спеціалізовані інформаційні служби з обліку й систематизації законодавства. 5. Акти органів прокуратури Основними актами органів прокуратури є протест, припис, подання і постанова прокурора. Протест на акт, що суперечить закону, вноситься прокурором, його заступником до органу, який видав цей акт, або до органу вищого рівня. У такому ж порядку вноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду в цей же строк повідомляється прокурор. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звертатися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам, якщо порушення не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником, органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або органу чи посадовій особі вищого рівня, які правомочні усунути порушення. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис прокурору вищого рівня, рішення якого є остаточним. Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурора. Колегіальний орган, якому внесено подання, повинен повідомити про день засідання з цього питання прокурора, який вправі особисто взяти участь у його розгляді. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом. У протесті, поданні, приписі або постанові обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *