Міжнародні біржові ринки (реферат)

РЕФЕРАТ

На тему:

Міжнародні біржові ринки

План

1. Характеристика ф’ючерсного контракту

2. Основні риси ф’ючерсної торгівлі

3. Характеристика біржової мережі Заходу

Характеристика ф’ючерсного контракту

Перш ніж характеризувати ф’ючерсну торгівлю різних біржових ринків,
особливо фінансових, охарактеризуймо звичайні товарні ф’ючерсні ринки,
що їм передували.

Для початку дамо визначення ф’ючерсній угоді (контракту). Ф’ючерсний
контракт — це біржовий контракт — зобов’язання, в якому детально описано
товар (валюту, цінні папери, інші фінансові інструменти, сировину) за
встановленими стандартними параметрами.

Оскільки продаються самі контракти на поставку або прийом товару, цей
процес відбувається без демонстрації і, що особливо важливо, без
поставки вказаного товару. Як правило, більшість контрактів закінчується
укладанням зворотної (офсетної) угоди. Ф’ючерсні контракти на купівлю
відміняються новими контрактами на продаж, і навпаки. Різниця цін на
одиницю ваги, об’єму контракту на момент укладання і на момент відміни
сплачується грішми.

Основною метою ф’ючерсної торгівлі є не купівля-продаж товару, головне
її призначення полягає у нейтралізації (страхуванні) цінових ризиків.
Ф’ючерсний ринок породжує людей, готових ризикувати. Це біржові ділки,
які ризикуючи, можуть отримати значну вигоду, якщо їх прогнози про
майбутні коливання цін, були правильними. Учасниками ф’ючерсного ринку є
потужні трейдери або фінансові інституції (торговці – дилери, що купують
і продають ф’ючерсні контракти для власних потреб), брокери (виконують
замовлення клієнтів на купівлю-продаж контрактів) та арбітражери
(спекулянти, що купують або продають контракти з метою отримання доходу
від різниці у цінах).

Отже, ф’ючерсні контракти – це угоди про завчасну купівлю-продаж товару
або строкові угоди. Кількість та якість товару специфікується в
контракті, ціна та терміни поставки визначаються на момент відкриття
позиції. Торгівля відбувається на виділеному майданчику біржової зали,
де біржовики зустрічаються, щоби виконати замовлення своїх клієнтів.
Ф’ючерсні ціни визначаються в конкурентній боротьбі, за допомогою голосу
та жестів, що означає рівні права та можливості учасників торгівлі.
Система аукціону, точна копія справжнього ринку, дозволяє визначати ціну
за допомогою вільної конкуренції. Ця система зберігається до сьогодні і
за умови проведення комп’ютерних торгів.

Ф’ючерсні ринки є найефективнішими і ліквідними торговельними
майданчиками. Збільшення кількості покупців призводить до їх конкуренції
і підвищення цін на ринку, збільшення продавців спричиняє спад цін. На
високоліквідних ринках дистанція між цінами пропозиції покупців (bids)
та продавців (offers) називається спредом (spread), вона зменшується
завдяки конкуренції.

Ф’ючерсні контракти укладаються на певні товари та фінансові
інструменти. Одні з них дуже популярні, поширені, інші – ні. Успіху на
ф’ючерсному ринку досягає контракт, який відповідає таким
характеристикам:

високі обсяги попиту та пропозиції;

товар в основі контракту є однорідним, масовим, придатним до
стандартизації;

ціна на товар утворюється вільно, без впливу держави та монополій;

ціни коливаються – за інших умов учасники ринку не матимуть стимулу для
здійснення операцій;

ф’ючерсні контракти передбачають комерційний інтерес, зацікавлення

учасників реального ринку;

ф’ючерсний контракт повинен позитивно відрізнятися від інших
інструментів фінансового ринку, щоби ним зацікавилися біржові
посередники.

Кожен контракт має дві сторони: покупця та продавця. Покупець
ф’ючерсного контракту називається стороною, що займає довгу (long),
продавець – коротку (short) позиції. Протягом строку дії контракту ціна
на нього змінюється залежно від кон’юнктури ринку. При спаді цін
виграють продавці, при зростанні – покупці.

Способи котирування цін на різноманітні товари визначаються традиціями
та фізичними особливостями товару. Зернові котируються на біржах США в
центах, десятих та сотих частках центів за бушель, на біржах
Великобританії – у доларах США або у фунтах стерлінгів за метричну
тонну. Золото, платина – у доларах та сотих долара США за трійську
унцію; метали, м’ясо, кава – в центах та сотих цента за англійський
фунт.

Місяці поставок називаються позиціями і позначаються так, як це подано у
табл. №1.

Таблиця №1.

Місяці

рудень T Z

Серед умов ф’ючерсного контракту важливу роль відіграють строки
(позиції), за якими дозволяються укладання угод і поставка. Наприклад,
для кукурудзи – це 5, 7, 9, 12 місяці року: травень, липень, вересень,
грудень. Це означає, що торгівля відбувається за чотирма позиціями.
Важливою характеристикою ф’ючерсного контракту є термін його чинності,
тобто період часу від початку торгівлі на певний місяць до закінчення
торгівлі цим контрактом. Цей параметр називають глибиною контракту.

Мінімальний розмір зміни ціни встановлює біржа. Він називається тіком
(ticr or minimum fluctuation) або пунктом. Для зернових тік становить на
Чикаго Борд оф Трейд (СВОТ) – 1/4 цента за бушель. Продавці та покупці
називають ціни кратно до тіку.

Кожен торговець (учасник, клієнт) ф’ючерсного ринку вносить початковий
вклад – депозит / початкову маржу (original margin or initial margin),
який змінюється щоденно, залежно від зміни цін на контракти. Згідно з
Правилами біржової торгівлі депозит повинен становити від 2 до 10
відсотків вартості товару, вказаного в контракті. Цей депозит
повертається торговцеві при реалізації контракту через поставку
реального товару або укладання протилежної угоди. Депозит — це засіб, що
гарантує дотримання зобов’язань за контрактом, він не є платою за товар.

Біржовиків та їх клієнтів ф’ючерсний ринок приваблює своїм “принципом
важеля” (leverage), як його називає один із сучасних теоретиків біржової
справи Заходу Ф. Шварц. Оскільки незначна частка загальної вартості
контракту сплачується у вигляді депозитного внеску, навіть незначні
коливання цін дають великий виграш.

Контракт, як правило, укладається на значну кількість товару або суму
фінансових інструментів: пшениця — 5 000 бушелів — (136 тонн); нафта — 1
000 барелей — (135 тонн); вексель скарбниці США (казначейський) —
$1.000.000 тощо. Зміна ціни відбувається на одиницю ваги або об’єму під
контрактом, а значить, на весь обсяг контракту. Ця величина називається
одиницею контракту (contract unit). Для ілюстрації сказаного розглянемо
приклад 1:

Приклад 1

Біржовик купив 5 липневих ф’ючерсних контрактів на золото у березні за
ціною $380 за трійську унцію. Його депозит при відкритті позиції за 5
контрактами при 5% внеску від вартості контракту становить: 5 контрактів
х 100 трійських унцій х $380 х 0,05 == $8 500. При зростанні ціни на $20
за унцію наш покупець отримає прибуток у сумі $10 000, що становить 125%
від суми депозитного внеску. Це відбувається через додавання суми
виграшу до депозитного внеску: $8 500 + 5 х 100 х $20 = $8 500 + $10
000. Дохід біржовика становить відповідно: (10 000 / 8 500) х 100 =
125%. Однак, якби ціни коливалися у зворотному напрямку, його би
спіткали такі самі втрати. Тому клієнтам біржі постійно рекомендується
використовувати на ф’ючерсному ринку лише той капітал, який вони можуть
дозволити собі втратити. Операції на ф’ючерсному ринку — це інвестиції з
найвищим порогом ризику, що відшкодовується значними доходами тим, кому
пощастило.

Крім депозитів, що вносяться при укладанні контракту, небажані зміни цін
повинні компенсуватися щоденними гарантійними внесками, що називаються
варіаційною маржею (variaton margin). Якщо клієнт відкриває контракт на
купівлю товару, а ціна на нього потім спадає, він зобов’язаний заплатити
своєму брокерові маржу, щоби відшкодувати втрати. Це саме відбувається з
клієнтом – продавцем, коли ціна на товар зростає. Всі розрахунки веде
розрахункова (клірингова) палата, функції якої детальніше розглянемо у
наступних розділах.

Замовлення на товар має включати назву товару, строк поставки, попередню
ціну, за якою товар можна купити або продати. Тільки-но біржовий маклер
(брокер) отримає замовлення, він виконує його, як правило, відритим
викриком в операційній залі біржі. Замовлення на купівлю-продаж
ф’ючерсних контрактів оформляються як торговельні ордери. Вони бувають:
ринковими, лімітованими, стоп-ордерами, комбінованими тощо. Типова форма
ринкового ордера (тагкеі оггіег) виглядає так (рис. 4.1):

Лімітований наказ-ордер відрізняється від ринкового тим, що у графі
“ціна” вказується її значення. Наприклад, купити травневий контракт
пшениці за ціною 435.00 центів за бушель.

При отриманні від іншого брокера згоди на пропозицію угода вважається
здійсненою. Покупець заповнює форму, відому під назвою торговельної
розписки. У ній фіксуються деталі угоди, погоджені під час її укладання.
Копія розписки залишається у брокера, інша копія спрямовується у
розрахункову (клірингову) палату біржі.

Ф’ючерсний ринок на сучасних біржах Заходу використовується для
фіксування ціни, за якою товар буде продано (куплено) в майбутньому.
Здійснюючи купівлю або продаж на ф’ючерсному ринку, ті, що мають справу
з фізичним товаром (виробництвом або торгівлею), спочатку повинні
впевнитися, що ф’ючерсна ціна їх влаштовує з точки зору отримання доходу
від їх бізнесу. Вирішальним фактором при ухваленні такого рішення є
власна точка зору про перспективи цінових коливань на конкретному ринку.

Як засіб регулювання ризику ф’ючерсний контракт дає змогу дилерам
фізичних товарів відносно точно формувати ціну на товари, які вони
планують продавати або купувати в майбутньому. Ці контракти допомагають
страхуватися на реальних ринках сировини, цінних паперів та валюти.
Ціновий ризик у цьому випадку беруть на себе спекулянти. Хеджери і
спекулянти – біржові фахівці, які працюючи з реальними контрактами,
швидко і точно акумулюють нову інформацію про наявні та майбутні
поставки і потреби, виконують функцію встановлення центральних ринкових
цін. При цьому забезпечується єдність думок для тих, хто працює з
товарами, що продаються, незалежно від того, приймає останній участь у
біржовому ф’ючерсному ринку чи ні.

Клієнт, який вперше користується послугами ф’ючерсного ринку, укладає
угоду про відкриття для нього рахунку. Угода з клієнтом про рахунок, на
який він вноситиме депозитні та наступні маржеві внески для утримання
позиції, включає всю інформацію про клієнта, в першу чергу фінансову. Як
правило, вимагаються рекомендації банків, які обслуговували рахунки
клієнта, відомості про річний дохід, причому вказується розмір чистого
капіталу та ризикового, який можна використати для торгівлі. Вказується
вид рахунку: спекулятивний або хеджевий, особистий, спільний, трастовий,
тощо. З’ясовується одразу, чи відкривалися рахунки в інших брокерських
фірмах, чи були спірні рахунки, проблеми пов’язані з веденням рахунків
тощо.

На всіх ф’ючерсних біржах світу клієнтові пропонують ознайомитися з
інформацією про ризик, пов’язаний з ф’ючерсними операціями. Згідно з
правилами Комісії з ф’ючерсної торгівлі США клієнта повідомляють, що
ризик втрат при торгівлі ф’ючерсними контрактами може бути значним. Йому
пропонують об’єктивно оцінити власний фінансовий стан та можливість
брати участь у цій торгівлі. Крім того, його повідомляють, що він може
втратити не лише початковий депозит, який вклав при відкритті позиції,
якщо ринок рухається проти очікуваного напрямку. Для підтримання позиції
в такому випадку йому доведеться вкладати додаткові суми, що фактично є
чистим програшем. Клієнта попереджують, що бувають такі ситуації, коли
важко або неможливо ліквідувати контракт. Біржовий брокер просто не
зможе обмежити збитки запланованою сумою (така ситуація можлива за умови
різких цінових коливань). У цьому документі підкреслюється, що
попередити про всі можливі ризики практично неможливо, а тому клієнт
повинен максимально вивчити ринок і постійно стежити за його змінами. На
заяві вказується дата, ставиться підпис клієнта.

Наводимо приклад свідоцтва про відкриття хеджевого рахунку (приклад
4.2):

У монографії А.А.Іващенка, який багато років працював консультантом
радянських зовнішньоторговельних організацій з питань ф’ючерсної
торгівлі на американських товарних біржах, наведено приклади типових
контрактів на каву та бавовну, зокрема на каву сорту “арабіка”
Нью-Йоркської біржі кави, цукру і какао (CSCE).

У додатку 4.1 подано типовий біржовий контракт на цукор Лондонської
міжнародної біржі фінансових ф’ючерсів (LIFFE).

Як бачимо, ф’ючерсні контракти повністю стандартизовані за кількістю,
якістю, часом та місяцем поставки. Предметом торгівлі залишається лише
ціна.

Приклад ф’ючерсного контракту на кукурудзу Чиказької торговельної палати
(СВОТ) подано у додатку 4.2.

Існує два методи біржових торгів: публічна торгівля, при якій угоди
укладаються викриком, що дублюється сигналами пальців рук. У країнах
Південно-Східної Азії та Японії подекуди розповсюджена “торгівля
пошепки”.

Публічна біржова торгівля будується за принципом подвійного аукціону:
пропозиція покупця зростає паралельно із спадом пропозиції продавця. При
збігові цін пропозиції продавця та покупця укладається угода. Кожен
укладений контракт публічно реєструють, інформуючи про це громадськість
через канали зв’язку та засоби масової інформації. Розглянемо приклад
торгівлі у біржовій залі:

Приклад 3

Продавець А пропонує до продажу контракт за ціною 50 одиниць, покупець В
пропонує купити контракт за ціною 49 одиниць. Якщо немає інших покупців,
то угода вважається здійсненою за умови, коли пропозиції обох сторін
зрівнюються. Наприклад, у нашому випадку може з’явитися покупець С з
пропозицією ціни 50 одиниць, або продавець D з пропозицією 49,5.
Коливання цін визначається числом продавців, готових продати за цінами
даного рівня та покупців, готових купити товар за такими цінами.

Особливістю сучасної торгівлі на ф’ючерсній біржі є висока ліквідність.
Різниця між цінами контрактів продавців та покупців є досить незначною.
Вона становить 0,1% і менше, тоді як на фондових біржах цей показник
становить 0,5% вартості акцій або облігацій. Незначна різниця між цінами
пропозиції та попиту полегшує процес укладання угод, сприяє зростанню
обігу, зменшує видатки на торговельні операції.

Згідно з правилами біржової торгівлі, приписами, інструкціями більшості
бірж ф’ючерсної торгівлі службовці-члени бірж мають конкретні посадові
обов’язки. Наприклад, посильні, кур’єри, клерки уповноважені доставляти
та отримувати повідомлення; виписувати брокерські картки для
підтвердження замовлення; працювати на телетайпних апаратах,
комп’ютерах; виконувати технічні операції з діловодства, використовуючи
телефонний, факсимільний, супутниковий зв’язок, глобальну комп’ютерну
мережу Internet. Контролери укладених угод мають право лише перевіряти
їх, у США це робиться в рамках системи CNR-PLUS.

На ф’ючерсних біржах, як уже підкреслювалося вище, досягається
максимальна стандартизація якості товару та основних умов контракту. Як
для спотових, так і для ф’ючерсних операцій, встановлюється базова
якість товару. Якість та ціна цього сорту беруться за основу, причому,
якщо при операціях з реальним товаром стандартизуються різні сорти, при
ф’ючерсних основним є те, щоб кількість сортів або марок товару,
дозволених до поставки (бази контракту), була достатньою для запобігання
можливим маніпуляціям з цінами. На ф’ючерсних біржах база контракту, як
правило, збільшується за рахунок інших поширених сортів (марок), на які
встановлюються фіксовані скидки або надбавки до ціни базисної якості.
Наприклад, база контракту для твердої озимої червоної пшениці з
поставкою з портів Мексиканської затоки Чикаго Борд оф Трейд дозволяє
продати або купити за даним контрактом тверду озиму пшеницю “хард
вінтер” з додаванням 1 цента до ціни за один бушель. Жовта пшениця цього
ж сорту продається зі скидкою в один цент тощо.

Крім якості, у ф’ючерсних контрактах уніфікується розмір партії — лот
(lot). Лот у зерновій торгівлі в США становить 5 000 бушелів, металів на
Лондонській біржі металів — 25 тонн, олова — 5 тонн, пиломатеріалів —
150 000 бордсових футів, дизельного пального — 42 000 галонів тощо. Від
розміру контракту залежить успіх біржової торгівлі. Для правильного
встановлення цих величин робляться спеціальні дослідження.

Для активізації обігу, залучення максимального числа торговців ф’ючерсні
біржі намагаються сконцентрувати торгівлю так, щоб товар доставлявся
лише в певні місяці. Важливим елементом уніфікації біржових контрактів є
місце поставки. Покупці не укладатимуть угод, якщо не знатимуть місця
отримання товару. Нехтування цим моментом на аукціоні з продажу
сільськогосподарської сировини, який проводило Міністерство сільського
господарства і продовольства у Києві у 1994-1995 рр., після перших же
торгів призвело до втрати покупців, які після укладання аукціонного
контракту, завіреного міністерськими печатками, не могли знайти
місцезнаходження придбаного товару або ж це місцезнаходження зовсім їх
не влаштовувало.

Крім вищевказаних умов, що стандартизуються, у ф’ючерсному контракті під
впливом законодавства почали обмежувати коливання цін. Мінімальні
коливання цін встановлюються на всіх біржах світу. Зміна ціни
називається пунктом, у США його розмір на різні види товарів становить
відповідно: для зернових – 0.25 цента за бушель; для бавовни, кави та
цукру – 0.01 цента за англійський фунт; для бензину, рідкого пропану,
мазуту – 0.01 цента за галон; для нафти – 1 цент за барель, для міді –
0.05 цента за англійський фунт. В Англії для металів: алюмінію, міді –
50 пенсів за тонну; цинку, свинцю – 25 пенсів за тонну.

Максимально допускові денні коливання цін, підвищення яких призводить до
припинення торгівлі, встановлені лише у США. Вони спрямовані на те, щоб
не допустити ажіотажу, паніки, дати час торговцям краще оцінити
ситуацію, вплив різних факторів на ціни, зробити більш впорядкованим
процес розрахунків, запобігти невиправданим банкрутствам.

Основні риси ф’ючерсної торгівлі

Ф’ючерсна біржова торгівля характеризується яскраво вираженою
географічною концентрацією. Основні біржі розташовані в центрах
економічної активності світу: США, Великобританії, Японії. До середини
80-х років ХХ-го століття 98% біржового товарообігу припадало на ці три
країни.

У зв’язку з впровадженням у біржову практику фінансових ф’ючерсів, якими
активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні, обсяги
загальноєвропейського обігу ф’ючерсних бірж потроїлися за останні роки,
в Азії — подвоїлись. Сьогодні в США зосереджено 55% світового обігу (у
80-х роках – 84%). На біржах США, як свідчать дані Комісії з товарної
ф’ючерсної біржі, працюють представники майже ста країн, понад 2000
операторів. Частка іноземного капіталу на деяких ф’ючерсних ринках США
сягає 30%.

Зараз у біржовій торгівлі Заходу переважає ф’ючерсна біржа. Біржі
реального товару збереглися лише в деяких країнах і мають незначний
обіг. Найбільші біржі реального товару розміщені в країнах третього
світу. Наприклад, в Індії функціонує біржа, яка спеціалізується на
торгівлі джутом, в Індонезії — каучуком та кавою, в Малайзії – оловом.

У західноєвропейських країнах товарні біржі об’єднують торговців,
маклерів, транспортників, переробників, що співпрацюють у галузі
вироблення типових контрактів, збору інформації про ринки
сільськогосподарської сировини. Це Брюссельська, Мангеймська,
Страсбурзька, Роттердамська, Мюнхенська біржі, операції на яких не
виконуються.

Як відзначалося вище, розвиток біржової торгівлі з другої половини ХХ-го
століття розширив коло біржових товарів за рахунок впровадження у
біржову практику фінансових інструментів як бази для ф’ючерсних
контрактів.

Усі характеристики біржового традиційного товару, а саме масовість,
подільність, однорідність, фіксація якісних параметрів – повністю
відповідають характеристикам цінних паперів та валюти. На вимогу часу
Чикаго Борд оф Трейд (СВОТ) запровадила перші ф’ючерсні контракти на
заставні сертифікати, казначейські довготривалі облігації. Чиказька
товарна біржа (СМЕ) започаткувала торгівлю валютними ф’ючерсами і
невдовзі створила ІММ – Міжнародний валютний ринок, послугами якого
користуються різні фінансові інститути з метою управління ціновими та
курсовими ризиками.

На зміну орієнтації ф’ючерсних бірж з товарних ф’ючерсів на фінансові
вплинула відміна золотовалютного стандарту, збільшення різких коливань
фіксованих курсів між доларом США та західноєвропейськими валютами, які
в свою чергу впливали на формування курсових цін цінних паперів як
боргових, а саме облігацій, векселів, депозитних сертифікатів, як
корпоративних акцій.

Стан фінансових ринків різко погіршився. Відтепер на ньому вже не було
стабільних відсоткових ставок як основи, за допомогою якої формувалися
всі інші ціни, а встановилися непостійні, рухливі відсоткові ставки.

Значний вплив на формування ф’ючерсних ринків різних біржових товарів
має монополія виробництва і збуту, система ціноутворення.

Сьогодні у світі налічується майже 200 ф’ючерсних ринків. На біржах США
70% ф’ючерсних контрактів – нові, запроваджені за останні 10-15 років;
60% ф’ючерсного обігу становлять контракти з фінансовими інструментами.

Останніми роками біржовий ринок нафти зазнав істотних змін. Ф’ючерсні
контракти стали надзвичайно популярними, причому їх глибина (строк дії
контракту) застосовується від одного місяця до кількох років. Сьогодні
використовуються здебільшого товарні ф’ючерси з паливно-мастильними
матеріалами, металами, менше — з сільськогосподарською сировиною:
пшеницею, кавою, цукром тощо.

Ф’ючерсна торгівля дозволяє не лише прискорити реалізацію товару, вона
прискорює обіг вкладеного капіталу. При цьому розподіляються функції між
банком та біржею. Банк, як правило, кредитує тільки частину товарної
вартості, котру, як він вважає, буде повернено незалежно від
кон’юнктури.

Ф’ючерсна біржа відшкодовує різницю між відсотком за кредит і ціною
реалізації товару. Ф’ючерсна торгівля дозволяє заощадити резервні фонди,
що їх підприємець притримує на випадок несприятливої кон’юнктури ринку.

Підсумовуючи викладений матеріал можна зауважити, що для ф’ючерсної
торгівлі характерними є такі функції:

фіктивний характер угоди (практично відсутній обмін реальним товаром —
1-2%, зобов’язання сторін з ф’ючерсних угод припиняються через укладання
оберненої угоди з виплатою різниці в цінах);

сувора регламентація кількості, дозволеної до поставки, терміну та місця
поставки;

уніфікована якість товару;

зв’язок з ринком реального товару через хеджування;

безособовість угод, замінність контрагентів;

здійснення розрахунків через спеціальну Розрахункову (клірингову)
палату, яка є гарантом виконання зобов’язань сторін при купівлі-продажу
контрактів.

Операції на ф’ючерсному та опціонному ринках виконуються у спеціальних
місцях — “ямах” або “пітах” (pit). Площа “ями” коливається від кількох
десятків до сотень квадратних метрів. Багатокутні, як правило,
восьмикутні “ями” або “піти” (ринги) мають сходинки, що спускаються до
центру. Продавці та покупці розташовуються на різних сходинках “піту” –
залежно від місяця поставки за контрактом. Торгівля за кожною ф’ючерсною
або опціонною угодою відбувається в певному “піті” у визначений
регламентом біржі час.

Зростання обсягів світової торгівлі сировиною та продовольством призвело
до збільшення запасів, у тому числі сезонних товарів. Відповідно
зростала маса капіталу, на який впливали несприятливі зміни цін. Це
збільшувало ризик фінансових втрат власників.

Угоди на строк з реальним товаром не могли забезпечити ні достатньо
надійного страхування товарного капіталу від знецінення внаслідок спаду
цін, ні більш повного кредитування операцій. Цьому заважали обмежені
можливості гри на зниження цін, відсутність повної уніфікації вимог до
якості та термінів поставки реального товару. Хоч торгівля реальним
товаром і виникла з метою зменшення ризику як для продавця, так і для
покупця, однак принциповий ризик невиконання зобов’язань контракту
завжди є.

Особливо швидко ф’ючерсна торгівля Заходу зростає після другої світової
війни. Провідне місце серед біржових товарів з другої половини 80-х
років посідають сільськогосподарські товари – 70% усіх ф’ючерсних
ринків. На динаміку біржової торгівлі в цілому та окремими товарами
зокрема впливає стан ринкової економіки, особливо її валютно-фінансової
системи, рівень державного втручання, фази циклу, монополізація ринків
реального товару, науково-технічний прогрес, стан конкретного ринку,
рівень товарності виробництва, тенденції в торгівлі сировиною,
міжнародні товарні угоди, вдосконалення техніки біржової торгівлі.

Суттєве зростання обсягів біржової торгівлі призвело до підвищення
значення товарних бірж для ринків сировини та продовольства. Для
багатьох товарів ф’ючерсний обіг у декілька разів перевищує світове
виробництво, наприклад, для міді — у 7 разів, какао-бобів — у 10,
кукурудзи і цукру — у понад 3 рази, срібла — у 50 тощо. Хоч реальні
поставки на цих біржах, як правило, не перевищують 5-10% світової
торгівлі відповідними товарами, вплив бірж на ціни світового ринку важко
переоцінити.

Ф’ючерсна торгівля залежить від багатьох факторів. По-перше, це стан
економіки в цілому, у міжнародній торгівлі, сама біржова торгівля. На
динаміку ф’ючерсної торгівлі відчутно впливає циклічний характер
виробництва. В умовах спаду загострюється конкурентна боротьба,
прискорюються інтеграційні процеси, активізуються зусилля бірж на
впровадження нових товарів і методів торгівлі. Циклічність виробництва
більше впливає на ціни промислових біржових товарів (метали, нафта,
індекси акцій на фондових біржах). Ціни на сільськогосподарські товари
коливаються згідно з своїми законами: найбільший вплив мають
перевиробництво у сільському господарстві, стихійні лиха, неврожай.

Ф’ючерсні біржі стали своєрідними фінансовими інститутами, що
обслуговують торгівлю. Для успішного їх функціонування однією із
найважливіших умов є стан валютно-фінансової системи, достатня кількість
фінансових ресурсів. Тому ф’ючерсні біржі традиційно розташовувалися у
великих фінансових центрах світу: Нью-Йорку, Лондоні, Токіо,
Франкфурті-на-Майні, Парижі, Чикаго тощо.

Ф’ючерсна торгівля є об’єктом заставних операцій. Без банківського
кредитування, без достатньої кількості вільних грошових коштів ф’ючерсна
торгівля є не можливою.

У сучасній Україні така перспектива також можлива. Кредити, вільні
грошові кошти є, але донедавна інфляція не дозволяла вкладати їх у
довгострокові програми. Значною перешкодою на шляху становлення
ф’ючерсної торгівлі є політична нестабільність, не-сприйняття прозорості
ф’ючерсного ринку щодо визначення центральних ринкових цін на сировину
та інші активи. Ф’ючерсна торгівля у цьому випадку відіграла би
позитивну роль, крім того через розширення біржового обігу можна суттєво
впливати на зниження рівня інфляції, визначати спотові ціни та курси, а
також прогнозувати майбутню кон’юнктуру ринків.

Впливає на функціонування сучасних ф’ючерсних ринків на Заході валютна
нестабільність. Саме вона, а також нестійкість відсоткових ставок,
значні коливання курсів акцій зумовили виникнення принципово нової
торгівлі фінансовими інструментами та контрактами на базі індексів
курсів акцій фондових бірж.

Суттєво впливає на ф’ючерсну торгівлю монополія. Сучасна товарна біржа —
це не лише ринок, де реалізовуються товари, а фінансовий інститут, що
істотно спрощує торгівлю, здешевлює її.

Деякі західні економісти вважають виникнення ф’ючерсної біржі
“комерційною революцією”, вбачають у ній організаційну та плануючу силу,
що динамізує всю економіку. Завдяки діям транснаціональних корпорацій
(ТНК), як торговельних, так і промислових, концентрується і
централізується виробництво, особливо сільськогосподарської сировини та
продовольства. Це підвищує товарність виробництва. Товарна продукція
надходить на ринок як товарний капітал, що підлягає ризикові зміни
ринкової кон’юнктури, а це в свою чергу зумовлює його страхування через
біржовий механізм. Ф’ючерсна торгівля постійно вдосконалюється,
концентрується у провідних фінансових центрах світу.

Роль біржі в економіці постійно змінюється. Це питання викликає не лише
теоретичний інтерес, воно має й практичне значення. Проблема ця
надзвичайно складна та багатопланова. Ф’ючерсна біржа як специфічний
фінансовий інститут, що обслуговує потреби товарного ринку, є “ринком
цін”, формує біржові котирування, а через хеджевий механізм – фактичні
ціни реального товару.

Ф’ючерсна біржа сьогодні є фінансовим закладом, що доповнює банківське
кредитування на стадії реалізації та зберігання товару. Це інструмент
перерозподілу виробленої додаткової вартості з інвестиційною сферою.
Фірми, які постійно використовують ф’ючерсний механізм, є більш
конкурентоспроможними через можливість оптимізації цін на товари,
капітали, валюту.

Ф’ючерсна торгівля, зосереджуючись на ціновому аспекті, точніше, на
різниці цін, яка є джерелом перерозподілу прибутку. Вона залучає, з
одного боку, вільні кошти, що є резервним капіталом на випадок
негативних змін цін, а з іншого – біржа є як сферою вкладення капіталу,
так і додатковим джерелом кредитування, вона виконує фінансові функції.
Останніми роками роль ф’ючерсних бірж зростає, саме туди переливається
капітал.

У сучасних умовах однією з найважливіших причин змін в економіці є
знецінення паперових грошей, що актуально і для біржової торгівлі.
Характерна для такої економіки “втеча грошей” у товари сприяє вкладенню
останніх у ф’ючерсні контракти. Вкладання грошей, що швидко
знецінюються, у право на товар, відіграє в очах інвестора неабияку роль.
Необхідно підкреслити і зростаючу взаємодію ф’ючерсної біржової торгівлі
з банківською сферою. За останні 10-15 років банки розвинутих країн
світу особливо зацікавлені розширенням ф’ючерсної торгівлі, їх приваблює
висока прибутковість наданих для цих цілей кредитів, що видаються
спекулянтам та хеджерам. Відсотки за такими кредитами перевищують
звичайні норми. Деякі банки самі активно грають на біржах, зберігають і
обслуговують біржові запаси золота та інших коштовних металів товарних
бірж.

3. Характеристика біржової мережі Заходу

Розвиток ринкової економіки, величезний економічний потенціал та роль
США як лідера світового співтовариства зумовили становлення біржової
мережі у цій країні.

Біржова мережа США значно впливає на біржову мережу світу. Про це
свідчить хоча би той факт, що тут розміщені найбільші товарна та фондова
біржі світу: Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade) та
Нью-Йоркська фондова біржа (New York Stock Exchange).

Для біржової мережі США характерні процеси концентрації, що призвели до
скорочення кількості бірж. Усі американські товарні біржі мають певні
спільні характеристики, але серед них немає двох однакових. Майже всі
товарні біржі є ф’ючерсними.

Розглянемо детальніше кожну з провідних бірж.

Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade, скорочено СВОТ)
Заснована у 1848р., є найбільшою у світі товарною біржею, світовим
центром зернової торгівлі. Крім ф’ючерсних торгів зерновими (пшениця,
овес, кукурудза), соєвими бобами та продуктами їх переробки, біржа
пропонує ф’ючерсні контракти на срібло, золото, іпотеку, довгострокові
облігації Казначейства США, 10-річні зобов’язання Казначейства США. На
біржі налічується 1402 повних та 681 асоційованих членів. У Раді
директорів – 22, в штаті – 500 осіб, які не є членами біржі. На цю біржу
припадає 50% всього біржового обороту США. До найпопулярніших контрактів
належать ф’ючерс на кукурудзу. У середньому за біржовий день залишається
до 100 тис. відкритих позицій за цим контрактом. Крім пшениці та
кукурудзи широкого поширення набули контракти на соєві боби та продукти
їх переробки, а саме: соєву олію, соєве борошно та соєвий шрот.

Чиказька товарна, в інших перекладах комерційна, біржа (СМЕ – Chicago
Mercantile Exchange). Започаткована групою сільськогосподарських дилерів
у 1874 р., ця біржа була ринком масла, яєць, домашньої птиці та інших
сільськогосподарських товарів. З 1919 р. на ній торгують великою рогатою
худобою та свинями, м’ясом, беконом. Контракт на яловичину складає 50
тис. англійських фунтів котирується у центах за фунт, контракт на живу
худобу ВРХ має розмір 40 тис. фунтів, на живі свині – 13 тис. З 1972 р.
тут функціонує Світовий валютний ф’ючерсний ринок (Internatin Monetary
Market), де торгують ф’ючерсами на основні валюти за долари США. Це
британський фунт, японська ієна, швейцарський франк, австралійський та
канадський долари, віднедавна євро, мексиканське песо і валюти, які
стають популярними на світовому ринку кожного окремого року. Членів —
1300, Рада директорів — 24, штат службовців – 292 особи.

Чиказька біржа рису та бавовни (СRСЕ – Chicago Rice and Cotton
Exchange). Торгує на площі Середньо-американської товарної біржі, де
орендує площі та служби обслуговування. Основні товари – рис та бавовна.
Членів — 392, управління — 20 осіб. Контракт на бавовну має 50 тис.
англійських фунтів, котирується у центах за фунт.

Нью-Йоркська біржа кави цукру та какао (CSCE – Coffee, Sugar & Cocoa
Excange, Inc.). Заснована в Нью-Йорку у 1882р. торговцями кави, які
бажали уникнути цінового ризику через організацію ф’ючерсної торгівлі.
Це спеціалізована біржа для торгівлі кавою, цукром та какао-бобами.
Членів — 527, Рада директорів — 23, штат — 88 осіб, які не є членами
біржі. Контракт на каву є популярним не лише серед американських, але й
європейських грейдерів, найчастіше використовується для хеджування
цінових ризиків. Розмір контракту становить 37.500 англійських фунтів,
котирується у центах за фунт.

Нью-Йоркська товарна біржа (СОМЕХ – Commodity Exchange, Inc.). Заснована
у Нью-Йорку в 1933 р. шляхом злиття трьох бірж. Зараз на ній торгують
кольоровими та коштовними металами: міддю, сріблом, золотом, цинком і
фінансовими інструментами. Членів – 618, службовців – 264 особи. Це
основний ринок металів США. Контракти котируються в англійських фунтах,
у центах за фунт. Наприклад, розмір контракту на мідь становить F25 тис.

Середньо-американська товарна біржа (МАСЕ – Mid America Commodity
Exchange). Організована в Нью-Йорку у 1868р. Однією з унікальних
характеристик цієї біржі є відносно незначні розміри контрактів. Зерно і
соя – 1000 бушелів, ВРХ і живі свині – 20000 і 15000 фунтів відповідно.
Срібло – 1000 трійських унцій. Валюта: британські фунти – 12500 в лоті,
японська ієна – 6250000 у лоті. Членів – 1205, Рада директорів – 15,
штат – 81 особа, які не є членами біржі.

Канзаська торговельна палата (КСВТ – Kansas City Board of Trade),
Missouri, Inc. Це вузькоспеціалізована зернова біржа, заснована у 1856
р., де контракти укладаються лише на тверді сорти пшениці.

Зернова біржа Міннеаполісу (МGЕ – Minneapolis Grain Exchange). Заснована
у 1881 р., сьогодні є найбільшим ринком зернових за спотовими
контрактами з негайною поставкою. Проводить також ф’ючерсні торги
контрактами на весняну пшеницю. Членів — 420, Рада директорів — 14, штат
— 100 осіб, які не є членами біржі.

Нью-Йоркська біржа бавовни та цитрусових (NYCE – New York Cotton
Exchange). Створена за рішенням зборів 106 торговців і брокерів бавовни
у 1870 р. Ця біржа вперше запровадила серти-фікатну систему та біржову
клірингову палату. Членів — 450, Рада директорів — 24, штат — 53 осіб,
які не є членами біржі. Крім контрактів на бавовну в останні роки набули
популярності контракти на заморожений концентрат апельсинового соку.

Нью-Йоркська ф’ючерсна біржа (NYFE – New York Futures Exchange). 15
квітня 1979 р. Нью-Йоркська фондова біржа відкрила відділення фінансових
ф’ючерсів, яке й стало згодом новою біржею. Членів — 1801, управління —
30 осіб.

Нью-Йоркська товарна (комерційна) біржа (NYME – New York Mercantile
Exchange). Створена у 1872 р. як ринок сиру, масла і яєць. Членів — 816,
управління — 14, штат — 120 осіб, які не є членами біржі. Сьогодні це
найбільший ринок ф’ючерсів на нафту та продукти її переробки. Нафтовий
контракт розміром 1000 барелей, котирується у доларах за барель. Базовою
маркою нафти є світла легка техаська нафта.

Мережа фондових бірж США нараховує сім бірж. У 1962 р. їх було 14. Вони
поділяються на національні та регіональні. До національних належать:
Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE – New York Stock Exchange). З 1792 р.
діяла як “добровільна організація”. Лише у 1972 р. була перетворена на
неприбуткову корпорацію. Ця біржа є найбільшою біржею світу за обсягами
продажу та найбільшою у США за кількістю проданих акцій. На даний час
процедуру лістингу витримали акції понад 2000 компаній, на ній
котируються = 3 500 облігацій.

Американська фондова біржа (АМЕХ – American Stock Exchange), Друга за
значенням та величиною фондова біржа США, створена у 1908 р., має 661
члена біржі, працює з акціями тих компаній, які не можуть витримати
лістингу на Нью-Йоркській фондовій. На АМЕХ котируються акції
закордонних компаній, переважно канадських та англійських. Регіональні
фондові біржі лістингують місцеві компанії, однак там котируються також
акції, що витримали лістинг на двох національних біржах.

Середньозахідна фондова біржа (МSЕ – Midiwest stock Exchange). Створена
у 1960 р. шляхом злиття окремих бірж Чикаго, ця біржа розміщена у серці
фінансового центру Чикаго. Лістинг витримала лише 31 акція.

Тихоокеанська фондова біржа (PSE – Pacific Stock Exchange). Результат
об’єднання бірж Лос-Анджелеса і Сан-Франциско у 1956 р. Акціями торгують
у Лос-Анджелесі, опціонами – у Сан-Франциско.

Філадельфійська фондова біржа (FSE – Fhiladelphia Stock Exchange).
Найстаріша біржа США, організована у 1790 р. Зараз Організувала торги
опціонами на іноземну валюту.

Бостонська фондова біржа (BSE – Boston Stock Exchange). Через значну
територіальну наближеність до Нью-Йорка виникають проблеми, однак цей
фінансовий центр має велику вагу у США. Винятковий лістинг на цій біржі
витримали 95 акцій.

Цінциннатська фондова біржа (CSE – Cincinnati Stock Exchange). Заснована
у 1885 р. як типова регіональна біржа, такою вона є й сьогодні.

Останніми роками суттєво зросла роль бірж у Японії.

В Японії найбільшою є Токійська товарна біржа (ТСЕ – Tokyo Commodity
Exchange). На ній обертаються такі товари, як золото, срібло, платина,
каучук, бавовна, вовняна пряжа. Біржа у м.Кобе спеціалізується на
зернових, в м.Йокагамі — на цукрі, каучуку, текстильній сировині,
зернобобових, шовку. Крім Токійської біржі віднедавна великої ваги в
Азії набирають Сіднейська та Сянгамська (Гонконг) біржі.

На Сіднейській універсальній біржі торгують вовною, живою великою
рогатою худобою, золотом, валютою, фінансовими інструментами,
контрактами на базі індексів акцій та відсоткових ставок. Завдяки
активній торгівлі контрактами на короткострокові банківські векселі,
державні цінні папери та індекси акцій, значно зріс обсяг контрактів на
Сіднейській ф’ючерсній біржі, в той же час обсяг торгівлі реальним
товаром істотно зменшився.

Сінгапурська біржа також є міжнародною, на ній котируються такі товари,
як валюта, золото, дизельне паливо, контракти на базі індексів акцій.

Гонконгська ф’ючерсна товарна біржа котирує цукор, соєві боби, золото,
контракти на базі індексів акцій. Сан-Паулу котирує сільськогосподарські
товари, золото, валюту, індекси.

У 50-х роках ХХ-го століття надзвичайно швидкими темпами починає
розвиватися фондовий ринок Азії.

Гігантом серед фондових бірж Азії є Токійська фондова біржа (TSE – Tokio
Stock Exchange), була заснована у 1878 р. Однак лише після другої
світової війни за своїми обсягами вона виходить на друге місце у світі.
Покупцями акцій на цій біржі є не лише такі потенційні інвестори, як
банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, але й дрібні акціонери. Ця
біржа є високоавтоматизованим ринком. Торговельна практика відрізняється
від нью-йоркської та європейської. Перша секція розміщена у спеціальному
місці, на ній торгують акціями великих промислових корпорацій — 1052
корпоративних акції; другу секцію репрезентують малі і середні компанії.
Налічується 93 регулярні члени ТSЕ. Вони є відомими у світі, оскільки
підвищили імідж ТSЕ. Торги ведуться акціями національних компаній,
іноземних акцій небагато, незначним є й обіг відсоткових цінних паперів.
В основному торгівля касова, строковий (ф’ючерсний) ринок відсутній.

Швидкими темпами повертають втрачені позиції 25 сучасних європейських
бірж. Найбільшою у світі біржею, за обсягами торгів похідними
фінансовими інструментами, сьогодні є Європейська електронна біржа
деривативів (EUREX – Deutsche & Swiss). Ця біржа створена у 1998 р. в
результаті злиття німецької Deutsche Nerminborse (DTB) та швейцарської
SOFFEX. Успіх EUREX зумовлений наявністю активного грошового ринку,
використанням сучасної електронної системи торгівлі.

Лондонська фондова біржа (LSE – London Stock Exchange) посідає третє
місце після Нью-Йорка і Токіо за обсягами операцій з акціями. Між
британським та американським ринками значна різниця, наприклад, термін
“stock” в Англії означає “цінні папери з фіксованим доходом”. У Лондоні
“непролістингований ринок” є невід’ємною частиною біржі. Сьогодні ця
біржа повністю переведена на комп’ютерні (електронні) торги.

Швейцарська фондова біржа (SSE – Swiss Stock Exchange) розміщена у
Цюріху. Це найважливіша фондова біржа Швейцарії, лістинг на ній пройшли
395 акцій. Крім неї, у цій країні є Базельська та Женевська фондові
біржі.

Найбільшою фондовою біржею Німеччини є Франкфуртська біржа цінних
паперів, у лістингу біржі є 433 акції та 5649 цінних паперів з
фіксованим доходом. У Німеччині лише банки мають право продавати цінні
папери споживачам. Банки надсилають замовлення на біржу, де їх виконують
офіційні брокери —“курс-маклери”.

Другим за обсягами торгівлі та кількістю цінних паперів (на початок 2002
р. 1653 акції були включені до котирувального списку) фондовим
торговельним майданчиком є Euronext NV. Ця біржа є продуктом злиття
фондових бірж Парижа, Амстердаму і Брюсселя. 29 жовтня 2001 р. Euronext
NV підписала угоду з LIFFE на придбання останньої. Вирішено перевести
торги похідними фінансовими інструментами Euronext в Лондон з
використанням Connect – електронної торговельної системи LIFFE. Тобто в
Європі спостерігається тенденція до об’єднання фондових торговельних
майданчиків з біржами похідних фінансових інструментів. Саме Euronext
здійснює інтеграцію трьох вищеназваних європейських фондових бірж з
Лондонською біржею похідних фінансових інструментів.

Французька фондова біржа (SBF – Bourse de Paris) відіграє другорядну
роль на міжнародному фондовому ринку. Брокерів Паризької фондової біржі
називають агентами з обміну (agents de change), вони мають право
монопольної торгівлі цінними паперами. Їх фірми винятково приватні,
брокери об’єднуються у асоціацію, подібну до NASDAQ, ними керує
спеціально обраний орган – Chamdre Syndicale, що також керує біржею.

Активно працюють біржі Канади, Австрії. В Італії вони є у Флоренції,
Генуї, Неаполі, Римі, Турині, Трістелі, але найбільшою є біржа у Мілані.

Крім фондових бірж Європи, значну частину ринку займають товарні
ф’ючерсні біржі, особливо у Великобританії. Помітну роль на світовому
ринку кольорових металів відіграє Лондонська біржа металів (MLE – London
Metal Exchange). Утворена у 1882 р. корпорацією “Металл маркет енд
ексчейндж компані ЛТД”, біржа є ринком реального товару, визначає
світові ціни на метал, використовується для хеджування, виробляє умови
та стандартизовані вимоги до біржових контрактів.

Члени біржі – 100 фірм – поділяються на дві категорії: 1) індивідуальні
– принципали з правом укладання угод від власного імені та 2)
члени-представники, що укладають угоди від імені тих фірм, які вони
представляють. Право укладання угод має 31 член. У контрактах
вказується, що мідь та олово доставляються на умовах поставки зі складу,
покупцеві вручаються складські посвідчення – варранти на відповідну
кількість металу через Розрахункову палату біржі. Метал, який продає
біржа, розміщується у таких пунктах: мідь – у Лондоні, Ліверпулі,
Манчестері, Гуле, Глазго, Бірмінгемі; олово – у Лондоні, Ліверпулі,
Роттердамі, Антверпені, Гамбурзі. Розгалужена мережа складів біржі
зменшує витрати на транспортування, забезпечує оперативну доставку.
Право вибору складу належить продавцеві. За умовами біржових контрактів
жодні форс-мажорні обставини не визнаються. Свинець та цинк, як правило,
перебувають на шляху до Великобританії.

Лондонська ф’ючерсна та опціонна біржа (FOX – London Futures and Options
Exchange). Це нова назва, до цього вона називалась Лондонська товарна
біржа. FОХ налічує 248 членів, які безпосередньо виконують біржові
операції. Члени поділяються на дві групи з різними правами. До першої
належать “ліцензовані маклери”, власники двадцяти тисяч акцій, що мають
право виконувати операції у біржовому залі та на екрані монітора
персонального комп’ютера. Другу групу становлять “члени на місцях”, вони
укладають угоду за власний рахунок або за рахунок ліцензованих маклерів.
Спочатку на біржі укладалися угоди купівлі-продажу кави, какао, цукру,
рафінаду, каучуку. Угоди на перші три товари укладаються в операційному
залі – “відкритим вигуком”, на два інші – електронним методом з
використанням персонального комп’ютера. На FОХ вперше застосована
система електронних торгів. На біржі укладаються строкові (ф’ючерсні)
угоди, хеджеві та спекулятивні, а також угоди з преміями – опціони.

Міжнародна нафтова біржа (IPE – International Petrolium Exchange) була
організована у 1980 р. До Ради директорів належать 12 осіб. Розрізняють
повне та неповне членство. Повними членами можуть бути лише юридичні
особи з постійним капіталом не нижче 100 тис. фунтів стерлінгів. Час
роботи цієї біржі визначено з урахуванням часів роботи Нью-Йоркської та
Сінгапурської бірж, що дає можливість проводити арбітражні операції та
забезпечує практично добову торгівлю. Основним контрактом є ф’ючерс на
сиру нафту “брент”, що базується на 15-денному форвардному нафтовому
ринку, який є найбільшим світовим ринком. Крім ф’ючерсних контрактів на
цій біржі активно продаються опціони.

Балтійська ф’ючерсна біржа (BFE – Baltic Futures Exchange) практикує
торгівлю соєвою мукою, пшеницею, ячменем і картоплею. Розміри контрактів
на зернові складають 100 т, на картоплю – 40 т.

З 1990р. три біржі у Західній Європі і п’ять у басейні Тихого океану
використовують системи, що дозволяють укладати електронні угоди. Це
Ірландська ф’ючерсна біржа м.Дублін (LFOE), Лондонська міжнародна
фінансова ф’ючерсна біржа (LIFFE), Новозеландська ф’ючерсна біржа,
Токійська міжнародна фінансова ф’ючерсна та Токійська фондова біржі.

Підвищують активність Німецька строкова біржа – DTB у
Франкфурті-на-Майні, опціонна біржа в Амстердамі, ф’ючерсна біржа у
Швейцарії.

Помітне місце в Європі займає ф’ючерсна біржа, розташована в Парижі –
MATIF, утворена у 1986 р. У 1989 р. вона перейменована на Міжнародний
строковий ринок Франції (Paris – Chambre de Compensation des Instruments
Financiers de Paris, FFE – France Futures Exchange).

На вказаних біржах котируються ф’ючерсні контракти на певні види
активів. Подаємо найбільш поширені з них, тим більше, що вже й в
українських джерелах масової інформації почали з’являтися котирувальні
таблиці за цими контрактами. Характеристика сучасних у ф’ючерсних бірж
та біржових контрактів подана у додатку 4.3.

Використовуючи зазначений додаток можна розрахувати світові ціни у
прийнятих в Україні мірах ваги та об’ємів. Для цього наведені відповідні
значення, а саме: назва країни, скорочена назва біржі, назва контракту
(базового сорту, марки тощо), місяці поставок, розмір контракту у
прийнятих на західних біржах параметрах та їх українські еквіваленти,
ціна одного пункту або тіку та години торгівлі даним контрактом.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *