Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (реферат)

Реферат на тему:

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Органи державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплює досить
важливу групу норм, що віддзеркалюють основи регулювання
зовнішньоекономічної діяльності. Насамперед, у ст. 7 цього Закону
визначено, що метою регулювання такої діяльності є: забезпечення
збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;
стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі
зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
України; створення найсприятливіших умов для залучення економіки України
в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур
розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:
Україною як державою в особі її органів у межах їх компетенції;
недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими,
валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та
іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх
статутних документів; самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності
на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за
допомогою: законів України; передбачених у законах України актів
тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами
України в межах їх компетенції; економічних заходів оперативного
регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів
України; рішень недержавних органів управління економікою, які
приймаються за їх статутними документами в межах законів України; угод,
що укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і не
суперечать законам України.

Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо не
передбаченими актами і діями державних і недержавних органів.

Крім того, у ст. 7 Закону також визначаються правові режими, що
застосовуються до іноземних суб’єктів господарської діяльності. Це,
зокрема, національний режим, режим найбільшого сприяння та спеціальний.

Національний режим означає, що іноземні суб’єкти господарської
діяльності мають обсяг прав та обов’язків не менший, ніж суб’єкти
господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо
всіх видів господарської діяльності іноземних суб’єктів цієї діяльності,
пов’язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо
експортно-імпортних операцій іноземних суб’єктів господарської
діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних
союзів. Режим найбільшого сприяння означає, що іноземні суб’єкти
господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо
мита, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися
іноземний суб’єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій
надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мито,
податки, збори та пільги щодо них установлюються в рамках спеціального
режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на
основі взаємної угоди суб’єктам господарської діяльності інших держав
згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері
зовнішньої торгівлі. І насамкінець, спеціальний режим застосовується до
територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних
союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого
спеціального режиму згідно з міжнародними договорами з участю України
відповідно до чинного законодавства.

У Законі розкривається зміст державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності. Насамперед у ст. 8 Закону зазначається, що Україна
самостійно формує систему та структуру державного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності на її території. Це регулювання має
забезпечувати: захист економічних інтересів України та законних
інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення рівних
можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі
види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі
напрями використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення
конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.

Важливо звернути увагу на те, що держава та її органи не мають права
безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів цієї
діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється
згідно з законами України.

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Забезпечення будь-якої діяльності в будь-якій сфері здійснюється через
систему відповідних органів. Не є винятком у цьому плані і
зовнішньоекономічна діяльність. Закон України «Про зовнішньоекономічну
діяльність» визначає систему державних органів, які покликані
здійснювати функції державного регулювання у зазначеній сфері. До таких
органів належать законодавчий орган — Верховна Рада України, а також ряд
органів виконавчої влади — Кабінет Міністрів України, Міністерство
економіки та з питань європейської інтеграції України, Державна митна
служба України, Антимонопольний комітет України та ін.

r

ae

ae

e

` a TH

a

gdaek3

NHLних договорів України відповідно до законів України про міжнародні
договори України та приведення чинного законодавства України у
відповідність до правил, установлених цими договорами; встановлення
спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території
України; затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає
ліцензуванню або забороняється.

Що стосується Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі
органів виконавчої влади у нашій державі, то він: вживає заходів щодо
здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів
України; здійснює координацію діяльності міністерств, державних
комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної
діяльності; координує роботу торговельних представництв України в
іноземних державах; приймає нормативні акти управління з питань
зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами
України; проводить переговори й укладає міжурядові договори України з
питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами
України про міжнародні договори України, забезпечує виконання
міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності
всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету
Міністрів України, та залучає до їх виконання інших суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах; відповідно до
своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд
Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних
комітетів і відомств — органів оперативного державного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими
за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з
законами України; забезпечує складання платіжного балансу, зведеного
валютного плану України; здійснює заходи щодо забезпечення раціонального
використання коштів Державного валютного фонду України.

Важлива роль відводиться Національному банку України, який здійснює
зберігання і використання золотовалютного резерву нашої держави та інших
державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України. Він
представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших
держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами
та укладає відповідні міжбанківські угоди. Окрім того, Національний банк
України: регулює курс національної валюти України щодо грошових одиниць
інших держав; здійснює облік і розрахунки щодо наданих і одержаних
державних кредитів і позик, провадить операції з централізованими
валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду
України у його розпорядження. Він виступає гарантом кредитів, що
надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками,
фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного
валютного фонду України та іншого державного майна України, а також
здійснює інші функції відповідно до Закону України «Про банки і
банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. та інших законів України.
Національний банк України може делегувати виконання покладених на нього
функцій іншому банку для зовнішньоекономічної діяльності України.

Суттєвого значення як органу державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності набуває діяльність Міністерства економіки України та з питань
європейської інтеграції. Воно забезпечує проведення єдиної
зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами
зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію
їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до
міжнародних договорів України. На нього покладено контроль за
додержанням всіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних
законів України й умов міжнародних договорів України і виконання заходів
нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і реєстрацію
учасників зовнішньоекономічної діяльності, реєстрацію окремих видів
контрактів згідно з цим Законом. Зазначене міністерство проводить
антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку,
визначеному законами України, виконує інші функції відповідно до законів
України і Положення про Міністерство економіки України.

Відповідні функції виконують інші державні органи, зокрема Державна
митна служба України (здійснює митний контроль в Україні згідно з
чинними законами України), Антимонопольний комітет України (здійснює
контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності
антимонопольного законодавства) та Міжвідомча комісія з міжнародної
торгівлі (здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної
діяльності в Україні згідно із законодавством України; приймає рішення
про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або
спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових,
компенсаційних або спеціальних заходів).

Певні повноваження покладені на органи місцевого самоврядування та їх
виконавчі органи.

Література

Міжнародне співробітництво України у правовій сфері.- Харків: Фоліо,
1975.- 408с.

Наукові праці Одеської національної юридичної академії.- Одеса: Юридична
література, 2002.- 324с.

Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.- Львів: ЛНУ,
2002.- 312с.

Дахно Іван Іванович Міжнародне економічне право.- К.: МАУП, 2000.- 158с.

Міжнародне право в схемах і таблицях: Навчальний посібник(для студентів
юридичного факультету)/ Укладач Бичківський О.П.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.-
210с.- 9.58

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *