Реферат на тему:
Гальванізація. Дія на організм. Проведення процедур
План матеріалу
1. Гальванізація.
2. Дія на організм.
3. Проведення процедур.
1. Гальванізація.
Гальванізація — метод лікувального застосування безперервного постійного
електричного струму низької напруги (30-80 В), малої сили (до 50 мА).
Під час проходження постійного струму в організмі відбуваються
фізико-хімічні процеси (електроліз, поляризація, послаблення процесів
дифузії та посилення процесів осмосу). Результатами цих процесів –
інтенсифікація обміну речовин, покращення трофіки тканин.
Гальванізація сприяє зменшенню запальних явищ, активації імунітету,
прискоренню процесів регенерації тканин, зокрема периферичних нервів та
шкіри.
При гальванізації відмічено подвійний характер змін у тканинах, що
знаходяться під різними полюсами. Під анодом знижується збудливість, у
зв’язку з чим визначається знеболююча дія. Під катодом підвищуються всі
види чутливості, з’являється відчуття печіння, гіперемія шкіри, що
спричиняє протизапальну розсмоктуючу дію.
Джерелом простійного струму, що застосовується з лікувальною метою є
апарати для гальванізації: АГН-1, АГН-2, портативні ГВН-3, АГП-33, ГР-2,
ГР-1М, “Поток-1”, «РАДІУС».
2. Дія на організм.
Багатошаровість і різна електропровідність тканин організму є причиною
того, що струм рухається не прямолінійно, а по шляху найменшого опору —
по міжклітинних проміжках, кровоносних і лімфатичних судинах.
Опір тканин деякою мірою пов’язаний з поляризацією —нагромадженням
зарядів протилежного знака біля клітинних напівпроникних мембран, які є
перешкодою для іонів (утворення зон поляризації). Внаслідок
нагромадження зарядів біля мембран виникає електрорушійна сила
(поляризаційний струм) в напрямку, протилежному струмові, який проходить
через тканини.
Специфічною особливістю постійного струму є напрямлене переміщення
негативно або позитивно заряджених іонів, що містяться у складних
розчинах тканин людського тіла, між електродами. При цьому під
електродами відбувається електроліз — хімічний процес, що виникає під
час проходження електричного струму через електроліти (солі, луги,
кислоти).
Під дією постійного струму внаслідок хімічного процесу електролізу
позитивно заряджені іони (катіони) рухаються до катода, а від’ємно
заряджені іони (аніони) — до анода. Там вони втрачають свої заряди і
перетворюються з електрично активних іонів у хімічно активні, але
електрично нейтральні атоми, які в результаті своєї хімічної активності
взаємодіють з розчинником, утворюючи вторинні продукти електролізу
(кислоти, луги), що спричинюють хімічний опік.
Клітинні мембрани з їх білковою субстанцією під впливом постійного
струму змінюють свою проникність. При цьому посилюються процеси дифузії
та осмосу, інтенсивніше відбувається обмін речовин.
Переміщення Н-іонів до катода та ОН-іонів до анода викликає зсуви у
кислотно-лужній рівновазі, рН середовища змінюється, що позначається на
діяльності ферментів, тканинному диханні.
?¦
^>j?R@eeeeeeeeeesseeeeeeessOO
теорією збудження Лазарева. Під електродом, який з’єднаний з від’ємним
полюсом, підвищується концентрація одновалентних іонів К”, збільшується
проникність клітинних мембран і знижується активність фермента
холінестерази, що руйнує медіатор ацетилхолін. Внаслідок цього під
електродом накопичується ацетилхолін і підвищується збудливість тканини
(кателектротон), що проявляється в інтенсивнішому припіканні
(гіперемії). У результаті переміщення частинок води до від’ємного полюса
тканини під електродом набрякають, стають пухкими, і обмінні процеси в
них перебігають інтенсивніше. При цьому відбуваються фізико-хімічні
зміни, які приводять тканини до своєрідного стану їх, активного
гальмування (парабіозу).
Під електродом, що з’єднаний з анодом, переважають менш рухомі
двовалентні іони Са2 +, які знижують проникність клітинних мембран і
підвищують активність холінестерази. Це спричиняє зменшення збудливості
тканин, внаслідок чого вгамовується біль (анелектротон) .
3. Проведення процедур.
Вмикання. Встановити перемикач напруги в положення 127 або 220В
(відповідно до напруги струму в мережі), ручку регулятора сили струму —
в крайнє ліве положення, вимикач — в положення “вимкн.”, перемикач
шунтів — на цифру “5” або “50”(відповідно- призначеній силі струму).
Підготувати хворого до процедури, закріпити на ньому електроди, з’єднати
їх з вихідними клемами апарату з врахуванням полярності.
Підключення апарата до мережі: вставити вилку мережового шнура в
розетку, перевести вимикач апарата у положення “вкл.”, після чого
загориться сигнальна лампочка, прогріти апарат декілька хвилин.
Подати струм на електроди шляхом повільного повертання ручки регулятора
струму за годинниковою стрілкою, спостерігаючи за показаннями
міліамперметра. Встановити силу струму на 1/3 або 1/2 менше призначеної,
так як у перші хвилини процедури струм довільно збільшується у зв’язку
зі зменшенням опору шкіри під електродами. Через 2-3 хвилини
відрегулювати силу струму, доводячи її до потрібної величини. Під час
процедури необхідно періодично перевіряти силу струму та регулювати її
при відхиленні від заданих величин.
Вимкнення. Повільно та .плавно повернути ручку регулятора сили струму
проти годинникової стрілки до нуля. Перевести вимикач апарата у
положення “викл.”, зняти з хворого електроди. Після закінчення робочого
дня вийняти вилку мережового шнура з розетки.
Гальванізацію дозують по щільності струму, тобто за кількостю міліампер
на 1см2 електродної прокладки так Званого активного електрода; допустима
щільність струму при гальванізації до 0,1 мА/см2 у дорослих та до 0,05
мА/см2 у дітей. При цьому враховують відчуття хворого, який на місці
накладання електродів не повинен відчувати болю та печіння і т.д.
Процедури тривалістю від 10 до 60 хв. проводять щоденно або через день,
загальне число їх на курс лікування до 20-30.
Використана література
1. Панасюк Є.М. та ін. Загальна фізіотерапія і курортологія (Є.М.Панасю,
Я.М. Федорів, В.М. Модилевський. – Львів: Світ, 1990. – 136.
2. Калугін В.О., Глубоченко В.Г., Кушнір Л.Д., Зуб Л.О. Практична
фізіотерапія. – Чернівці. – «Прут», 1998. – 232с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
