Екстрагенітальні захворювання вагітної та їх вплив на плід. Акушерські ускладнення вагітності, вплив на розвиток плода та стан новонародженого (рефера

Реферат на тему:

Екстрагенітальні захворювання вагітної та їх вплив на плід. Акушерські
ускладнення вагітності, вплив на розвиток плода та стан новонародженого

Фактори анте- перинатального ризику:

1. Антенатальні фактори ризику: мертвонародження, народження дітей із
вродженими вадами розвитку, смерть попередніх дітей у неонатальному
віці, невиношування, народження дітей із хромосомною патологією в
анамнезі матері, спадкова патологія в родині, вік матері понад 35 років.

2.Перинатальні фактори ризику: загроза переривання вагітності; гострі та
хронічні урогенітальні інфекції (хламідійна, мікоплазмена, уреаплазмена
тощо); персистенція збудників перинатальних TORCH-інфекцій у матері
(герпес, цитомегаловірус, токсоплазма, вірус гепатиту В тощо);
екстрагенітальна патологія матері (серцево-судинні захворювання,
патологія нирок, ендокринопатії, анемія, коагулопатія); гестоз;
кровотеча під час вагітності; ізосенсибілізація за резус-антигеном, за
системою АВО; багатовіддя, маловіддя; хронічна фетоплацентарна
недостатність; затримка внутрішньоутробного розвитку плода; неправильне
положення плоду; передчасне відходження навколоплідних вод; відшарування
плаценти; гостра інтранатальна гіпоксія; патологічні пологи; важка
перинатальна асфіксія.

Групи ризику новонароджених:

1. Новонароджені з перинатальною патологією: хронічна внутрішньоутробна
гіпоксія; важка перинатальна асфіксія; пологова травма; перинатальні
гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС; синдром дихальних розладів;
внутрішньоутробні інфекції; гемолітична хвороба новонароджених;
порушення гемостазу; анемія; сепсис; імунодефіцитні стани; поліорганна
недостатність.

2. Новонароджені з порушеннями внутрішньоутробного розвитку: незрілість
( відповідає терміну гестації, не відповідає терміну гестації);
внутрішньоутробна гіпотрофія; затримка внутрішньоутробного розвитку;
велика маса тіла до терміну гестації; вроджені вади розвитку.

3. Передчасно народжені діти.

4. Новонароджені з ендокринопатіями: діабетична фетопатія, гіпотиреоз.

5. Новонароджені з хромосомною, генною патологією.

Особливості адаптації дітей від матерів з цукровим діабетом:

Кожна новонароджена дитина від матері з інсулінозалежним цукровим
діабетом повинна відразу поступати у відділення інтенсивної терапії і
реанімації, оскільки для неї існує високий ризик розвитку наступних
станів:

1. Гіпоглікемія :

найвища небезпека розвитку гіпоглікемії приблизно через 4 години після

народження, спонтанне покращення (не завжди) — через 24 години після
народ-ження;

найвищий ризик розвитку гіпоглікемії мають діти з макросомією і
синдромом

затримки розвитку (гіпотрофія);

профілактика/терапія:

А)

-ранній початок годування мальтодекстрином (25г/дл): 8×5 мл/кг·день (6,9
мг вуглеводів/кг·хв);

-перед кожним годуванням необхідно визначати рівень цукру в крові; мета
=45 мг/дл (2,5 ммоль/л);

-поступово (дуже повільно) зменшувати кількість мальтодекстрину і
відповідно збільшувати об’єм материнського молока;

Б)

-при рівні цукру крові <35 мг/дл (1,9 ммоль/л) не намагатися корегувати гіпоглікемію оральним введенням мальтодекстрину, а призначити внутрішньовенне введення глюкози із швидкістю 8 мг/кг·хв (5 мл/кг год 10% розчину глюкози); 2. Гіпокальціємія (гіпомагнезіємія): ризик розвитку гіпокальціємії (гіпомагнезіємії) зростає при асфіксії; мінімальний рівень кальцію в сироватці крові відмічається через 24 години після народження (контроль); профілактика/терапія: А) -кальцію глюконат 10% в дозі 5 мл/кг·день рег оз, рівномірно розподілити на кожне годування протягом доби (для зменшення гіперосмолярності глюконату кальцію); Б) -при безсимптомному протіканні гіпокальціємії: кальцію глюконат 10% в дозі 5 мл/кг·день рег оs чи в інфузію; -при клінічно вираженій гіпокальціємії: кальцію глюконат 10% 1-2 мл/кг внутрішньовенно (довенно) повільно протягом 5 хвилин під контролем ЕКГ; інфузію припинити при появі брадикардії чи зникненні симптомів гіпокальціємй'; надалі продовжити введення глюконату кальцію рег оs в дозі 5 мл/кг·день; В) -якщо рівень Са у сироватці крові не нормалізувався після проведених заходів, то слід подумати про гіпомагнезіємію. Гіпербілірубінемія. Поліцитемія: ризик розвитку поліцитемії однаково підвищений для всіх груп дітей від матерів з цукровим діабетом: гіпотрофія, макросомія, нормотрофія; підвищений ризик виникнення тромбозу ниркових вен (гематурія). 5. РДС: ризик розвитку РДС у дітей від матерів з цукровим діабетом у 5 разів вищий, ніж у новонароджених аналогічного терміну гестації (інсулін гальмує продукцію сурфактанта). 6. Кардіоміопатія: гіпертрофія міжшлуночкової перегородки, перепона для серцевого викиду (протипоказані речовини з позитивною інотропною дією; клінічна симптоматика у перші тижні життя; повільне покращення через кілька місяців); серцева недостатність: при асфіксії, гіпоглікемії, гіпокальціємії (клінічне покращення через кілька днів, розміри серця залишаються збільшеними протягом більш тривалого часу). 7. ПФК (персистуючий фетальний кровообіг. 8. Вроджені вади розвитку (зустрічаються у 3-4 рази частіше у дітей від матерів з цукровим діабетом): вроджені вади серця (дефект міжшлуночкової перегородки, транспозиція магістральних судин); аномалії скелету, підозра на аномалії розвитку хребта (крижі), синдром каудальної регресії; вади розвитку нервової трубки; атрезії шлунково-кишкового тракту, синдром «smal-left-colon» (меконеальний ілеус, R-картина нагадує хворобу Гіршпрунга, функція повністю відновлюється); урогенітальні аномалії. Особливості адаптації дітей від матерів з гіпертиреозом: Смертність 15-20%. Клініка: незрілість, затримка внутрішньоутробного розвитку; часто зоб, екзофтальм, стридор; тахікардія, серцева недостатність, недостатній приріст маси тіла; гепатоспленомегалія; тромбоцитопенія. Симптоматика гіпертиреозу може прогресувати у перші 4 тижні життя, однак, клінічні прояви гіпертиреозу можуть вперше з' явитися тільки через 10 днів після народження дитини (якщо мати отримує тиреостатичну терапію). Діагностика: Визначення рівня Т3, Т4, ТSН, антитиреоїдних антитіл (ТSН до - рецептора) при| народженні, на 5 день, на 4-6 тижні життя. УЗД щитовидної залози. Етіологія: У більшості випадків причиною є гіпертиреоз матері (тип М Базедової хвороби). Однак, розвиток гіпертиреозу у новонародженої дитини можливий і за відсутності Базедової хвороби у матері (активована мутація гена TSH-рецептора).· Терапія: Лікування залежить від ступеня тяжкості гіпертиреозу: 1. Легкі форми (рівень гормонів щитовидної залози трохи підвищений): лікування не потрібне; необхідний суворий контроль. 2. Середньотяжкі форми: (1) пропранолол (? -блокатор): 2 мг/кг на день у 3 прийоми реr оs; + (2) тіамазол (тиреостатик): початкова доза 0,5-1 мг/кг 1 раз на день per os, через 10 днів - 0,5 мг/кг на день (особливо, якщо зберігається клінічна симптоматика гіпертиреозу). 3. Стани, загрозливі для життя: ввести в/венно пропранолол в дозі 0,1 мг/кг протягом 10-15 хвилин, потім терапія за схемою середньотяжких форм. 4. Інші заходи: оксигенотерапія, при необхідності - інтубація та ШВЛ; серцеві глікозиди, діуретики (набряк легень); при необхідності - гідрокортизон (стрес!): 25 мг/кг в/м'язово або в/венно· 5. Контроль: При терапії тіамазолом: щоденний контроль за рівнем ТSН. При симптоматичній терапії: контроль за рівнем ТSН та Т4- один раз на 2 тижня, визначення рівня антитиреоїдних антитіл - 1 раз на 4 тижні. Особливості адаптації дітей від матерів з гіпотиреозом: Підозра на гіпотиреоз повинна з'явитися при наявності у дитини наступної клінічної симптоматики: жовтяниця - виражена або така, що затяглася, маленькі розміри тім'ячка, "надто спокійна, сонлива дитина При виникненні підозри на гіпотиреоз негайно почати проведення діагностичних заходів (не чекати!). Якщо результати обстеження можуть бути отримані лише через 48 годин та пізніше, то лікування необхідно розпочати, не чекаючи відповіді. Етіологія: Вроджений гіпотиреоз (первинний, вторинний, третинний). Набутий гіпотиреоз (аутоімунне захворювання у матері, екзогенне надходження йоду!) . Діагностика: ТSН –скринінг; Т3, Т4, ТSН, тиреоглобулін, антитіла до щитовидної залози (антитіла до ТSН, рецептора, мікросомальні антитіла, антитіла до тиреоглобуліну); направити для подальшого дослідження сироватку дитини та матері (заморозити!) в ендокринологічну лабораторію; при підозрі на вторинний або третинний дослідити гіпофізарну функцію, визначити рівень цукру в крові (увага: гіпоглікемія); загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, рівень холестерину (підвищений при гіпотиреозі); R-дослідження: визначення кісткового віку (у зрілих новонароджених - гомілка та стегно); визначити виведення йоду з сечею; УЗД щитовидної залози/ Терапія: при доведеному гіпотиреозі у зрілих новонароджених дітей: L-тироксин в дозі 50 мкг на день per os; при доведеному гіпотиреозі у недоношених дітей, а також при підозрі на гіпотиреоз (до діагностичного підтвердження):L-тироксин в дозі 25-37,5 мкг на день per os; V X \ ¦ O ////////////eUIeeeeeeee & & & & F & & & & & & F & & & & & & & & & & & & & & & середня підтримуюча доза L-тироксину для новонароджених дорівнює 25-50 мкг на день per os або 10-15 мкг/кг на день per os; контроль рівня Т3, Т4, ТSН через 2 тижні; симптоми передозування тироксину: підвищена дратівливість, тахікардія, діарея, пітливість, підвищення температури тіла.· Struma neonatorum, терапія: Еутороїдний зоб: йодид калію 100 мкг на день протягом більш ніж 6-9 місяців. Гіпертероїдний зоб. Гіпотиреоїдний зоб. Особливості адаптації дітей від матерів з наркозалежністю: Застосування наркотичних анальгетиків під час вагітності призводить до двох основних наслідків новонародженого: затримці внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) та розвитку опіатного абстинентного синдрому (ОАС) . Термін виникнення ОАС залежить від типу опіату (при використанні героїну – частіше на першу добу життя, рідше – на 2-4 добу; при прийманні метадону - частіше на 2 добу). Система оцінки абстинентного синдрому новонароджених (за L.Finnegan у модифікації Yoon) Крик Високочастотний (2 бали) Постійний (3 бали) Тривалість сну після годування (години) 1(3 бали) 2(2 бали) 3 (1 бал) Рефлекс Моро Підвищений (2 бали) Виражений (3 бали) Тремор при роздратуванні дитини Легкий (2 бали) Виражений (3 бали) Тремор у спокійному стані Легкий (3 бали) Виражений (4 бали) Підвищення м’язевого тонусу Легке (3 бали) Виражене (6 балів) Судоми 8 балів Чрезмерне смоктання кулаку 1 бал Послаблене смоктання 1 бал Зригування після годування 1 бал Блювота фонтаном після годування 2 бали Стілець Діарея (2 бали) Рідкий (3 бали) Лихоманка 37,8-38,30С (1 бал) Більше 38,30С (2 бали) Дихання Більше 60 за хвилину (1 бал) Втяжіння міжреберних проміжків/діафрагми (2 бали) Лущення Носу (1 бал) Коліна (2 бали) Стоп (3 бали) Часті позіхання 1 бал Чхання 1 бал Закладеність носу 1 бал Пітливість 1 бал За перебігом ОАС може бути гострим та підгострим. Підгострий може продовжуватися після купіровання у гострому періді впродовж 3-6 місяців із самосійним виліковуванням. При адекватній терапії смертності від самого ОАС не повинно бути. Прогноз залежить від умов життя дитини. Застосування опіатів під час вагітності підвищує ризик синдрому раптової смерті у немовлят більше ніж у 4 рази при використанні героїну та більше ніж у 7 разів = при метадоні. Початкові дози препаратів, які використовуються у терапії новонароджених з опіатним абстинентним синдромом Сумарна оцінка ОАС по шкалі L.Finnegan Фенобарбітал мг/кг/добу Діазепам мг/кг/12-24 год. 6-9 6 0,1 10-13 8 0,2 1-18 11 0,4 19-22 15 0,6 (23 18-20 0,8 Особливості адаптації дітей від матерів з вадами серця: Головними чинниками, котрі впливають і на матір, і на плід при ВАДАХ СЕРЦЯ, є гіпоксія і метаболічні розлади. У генезі кисневого голодування плоду велика роль належить значному ступеню порушення мікроциркуляторного і газового гомеостазу в системі мати-плацента-плід. Дистрофічні порушення хоріону і фетальних судин у випадках активного ревматизму у вагітної створюють умови для трансплацентарного ураження плода гемолітичним стрептококом і розвитку природженого бородавчастого ендокардиту. Внутрішньоутробна хронічна гіпоксія може стати причиною порушення функціональних та адаптаційно-захисних механізмів. Відмічаються асфіксія, ознаки незрілості. Явища родового стресу виражені різкіше і довше тривають. Діти відрізняються млявістю, адинамією, гіпорефлексією, м’язевою гіпотонією, нестійкістю АТ, дихальними розладами. Фізіологічна маса тіла є значною, відновлення відбувається повільно. У 2-4% дітей виявляють природжені вади розвитку різних органів та систем, частіше серцево-судинної. У постнеонатальний період у цих дітей відзначають схильність до інфекційних захворювань. Особливості адаптації дітей від матерів з анеміями: Анемія сприяє виникненню в організмі вагітної гемічної гіпоксії, метаболічних розладів, порушень функції різних органів та систем, особливо кровообігу та дихання. Суттєві зміни відбуваються в плаценті: змінюється просвіт фетальних капілярів за рахунок потовщення ендотелію, збільшується відкладання фібріоноїду на поверхні ворсинок. У новонароджених відзначаються ознаки внутрішньоутробної гіпоксії, схильність до інфекційно-запальних захворювань. Найтиповішими є зміни еритрокінетики: знижений вміст еритроцитів, гемоглобіну, сироваткового заліза, мікроцитоз, знижений еритропоез, зменшена середня тривалість життя еритроцитів, підвищена інтенсивність гемолізу. Частота і тяжкість анемії у дітей перебувають у прямій залежності від тяжкості анемії у матері, своєчасного її виявлення та ефективності лікування. Особливості обміну заліза та еритрокінетика у дітей, народжених від матерів з анемією, дозволяють віднести їх до групи високого ризику по розвитку дефіцитної анемії не тільки в ближньому, а й у віддаленому прогнозі. Література: Основна: Наказ МОЗ України №620 від 29.12.2003р. „Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні”. Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”. Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. „Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”. Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження Інструкції з визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених”. Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”. Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. „Про затвердження клінічного протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця новонароджених”. Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні”. Наказ МОЗ України №312 від 08.06.2007р. „Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим”. Наказ МОЗ України №234 від 10.05.2007р. „Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах”. Аряєв М.Л. Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.-756с. Неонатологія: Навч.посіб./ за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища школа, 2004.-807с.:іл. Ю.И.Барашнев Перинатальная неврология.-М.: Триада-Х, 2001.- 640с. Основы перинатологии: Учебник / под ред. Н.П.Шабалова и Ю.В.Цвелева.-М.:МЕДпресс-информ, 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик, Н.П.Шабалов.- М.:МЕДпресс-информ, 2006.-2-е изд., перераб. и доп.-256с.:ил. Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник / пер. с англ. В.Ю.Халатова; под ред. В.Н.Титова.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.-960с. В помощь неонатологу / Знаменская Т.К., Сулима Е.Г., Ципку А.Г., Жданович А.И.-К.: Изд-во „Агентство „Стандарт”, 2006.-130с. Современная терапия в неонатологии / под ред. Н.П.Шабалова.-М.:МЕДпресс, 2000.- 258с. Клиническая патофизиология детского возраста / Климанов В.В., Садыков Ф.Г.-СПб. Сотис-лань, 1997.-155с. Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и неонатологии/ Куликов А.В., Казаков Д.П., Егоров В.М., Кузнецов Н.Н.- М.: Медицинская книга, Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001.-264с. Додаткова: Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с. Кельмансон И.А. Низковесный новорожденный и отсроченный риск кардио-респираторной патологи.-СПб.: Спец лит, 1999.-156с.:ил. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ „ГІРА ”Здоровя України”, 2006.-104с. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: «Астропринт», 2005.-262с. Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д., Костюк Є.О., Ніцович Р.М. Навчально-методичний посібник ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ „Лікарня, дружня до дитини”: перинатальній аспекти, ведення лактації та грудного вигодовування.-Чернівці:Мед університет, 2005.-184с. Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных / под ред. проф. Знаменской Т.К., проф. Писаревой С.П.-К.:Изд-во Агенство Стандарт, 2005.-268с. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд. 2-е испр. .- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. Киев. "Здоровья", 1989. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. Пер. с англ.- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000. Фомичев М.В. Респираторная поддержка в неонатологии. Екатеринбург. Уральское Издательство, 2002.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *